Гострі кишкові інфекції та їх профілактика

Вид материала

Документы

Содержание Вірусні гепатити та заходи до їх запобігання Вітряна віспа

Подобный материал:

• Профілактика кишкових інфекцій, 103.55kb.
• Як попередити захворюванню на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції, 98.61kb.
• Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту, 756.06kb.
• Програми забезпечення профілактики віл-інфекції, допомоги та лікування віл-інфікованих, 877.72kb.
• Оптимальним часом для проведення профілактичних щеплень проти грипу є жовтень-листопад, 46.08kb.
• Профілактика менінгококової інфекції, 222.18kb.
• Інфекції, що передаються статевим шляхом, 134.2kb.
• Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.
• Затверджено, 300.11kb.
• Травматизм та його профілактика під час занять, 358.23kb.

Гострі кишкові інфекції та їх профілактика


Гострі кишкові інфекції – це група інфекційних захворювань, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.

В м.Києві захворюваність на гострі кишкові інфекції залишається високою протягом року. Але, найбільша кількість випадків припадає на літньо-осінню пору.

Частіше на гострі кишкові інфекції хворіє дитяче населення, питома вага якого в цьому році склала 65% від усіх захворілих на ГКІ. Захворюваність серед дітей у різних вікових групах не однакова. Найбільші показники зафіксовані серед дітей віком до 1 року та віком від 2-х до 4-х років. Ця вікова група найбільш вразлива до інфікування, тому що у них ще немає гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, любий предмет тягнуть до рота. Ще викликає занепокоєння нехтування елементарними правилами особистої гігієни молодими матерями, про що свідчить зростання побутового шляху зараження переважно у дітей 1 року життя.

В місті постійно проводиться виявлення причин та факторів, які впливають на розвиток епідемічного процесу кишкових інфекцій. В поточному році 96,3% випадків захворювання на кишкові інфекції пов’язані із вживанням харчових продуктів. Факторами передачі найчастіше стають вироби готової кулінарії (38,7%), молоко і молочні продукти (24,4%), овочі, фрукти, соки (16,2%), ковбасні (5,2%) та кремові вироби (3,2%). Переважна кількість захворілих на ГКІ свідомо вживали недоброякісну продукцію сумнівного походження, куплену в місцях несанкціонованої торгівлі чи ту, яка була виготовлена в домашніх умовах без належної термічної обробки або з вичерпаними термінами реалізації. Джерелом інфекції у багатьох випадках були хворі, які схильні приховувати своє захворювання, а також носії збудників кишкових інфекцій.

Щоб запобігти зараженню ГКІ у побуті, особливо немовлят і дітей, треба виконувати наступні рекомендації:

• Ретельно мити, після чого стерилізувати шляхом кип'ятіння впродовж 15 хвилин посуд для приготування дитячої молочної суміші, використовувати тільки кип’ячену воду.
  
• Не облизувати дитячу соску.
  
• Не годувати немовлят пережованою їжею.
  
• Мити руки після відвідування туалету, перед приготуванням та вживанням їжі, вигодовуванням немовлят, тощо. Мити руки слід правильно, не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й проміжки між пальцями з дворазовим намилюванням до утворення густої піни.
  
• З урахуванням, що у розповсюдженні гострих кишкових інфекцій важливу роль відіграють мухи, треба перекрити їм доступ у приміщення, вікна провині бути засітчені густою сіткою, використовувати липкі стрічки.
  
• Не тримати на кухні нічого зайвого. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.
  
• Обов'язково мати окремі дошки для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, для вареного м’яса та риби, для хліба.
  
• Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарювати окропом.
  
• Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних oci6.
  
• Для пиття i приготування їжі використовувати бутильовану питну воду або з централізованих джерел водопостачання.
  
• Продукти, що швидко псуються, зберігати у холодильниках при температурі не вище +6°С. Слід дотримувати певного терміну зберігання готових страв. Наприклад, заправлені салати й вінегрети, готовий м'ясний фарш зберігати в холодильнику не більше 6 годин, а котлети не більше 24 годин.
  
• Продукти, які не підлягають термічній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), слід пакувати окремо від сирого м’яса, риби, напівфабрикатів.
  
• При вживанням свіжих овочів, фруктів та ягід необхідно добре промити їх питною водою. При споживанні дітьми - обдати окропом.
  
• Обов’язково кип’ятити розливне молоко.
  
• Під час купівлі харчових продуктів та напоїв обов'язково звертати увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки у cпocіб зазначений на упаковці та у встановлений термін. При купівлі будь-якого харчового продукту у торгівельній мережі споживач повинен знати, що має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.
  
• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Не займатись самолікуванням.
  

Вірусні гепатити та заходи до їх запобігання


Вірусні гепатити є однією із найбільш актуальних медичних і соціальних проблем у світі. Серед інфекційних хвороб людини вірусні гепатити посідають третю сходинку, поступаючись лише гострим респіраторним вірусним інфекціям та інфекціям шлунково-кишкового тракту.

Дане захворювання часто має тяжкий перебіг і призводить до виникнення серйозних ускладнень (цироз і рак печінки). Значний відсоток гострих гепатитів переходить у хронічну форму з подальшою інвалідізацією. Тому, дуже важливо захиститися від цієї недуги, а якщо ж зараження вже відбулося, вчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Оскільки найбільш небезпечними є гепатити В і С, які мають переважно парентеральний ( через кров) шлях передачі, захиститися від них допоможуть прості правила:

- пропаганда здорового способу життя, відмова від вживання наркотиків;

- відвідування перукарень та приватних медичних закладів, що піклуються про безпеку своїх клієнтів ( проводиться належна стерилізація інструментів і обладнання, що можуть контактувати з кров'ю);

- обмеження таких процедур як татуаж, пірсинг при виконанні яких можливе пошкодження кровоносних судин;

- уникання випадкових статевих відносин;

- користування лише своїми засобами особистої гігієни (зубними щітками, лезами, ножицями для манікюру).

Найбільш ефективним методом профілактики гепатиту В є вакцинація, яка згідно Календаря профілактичних щеплень в Україні, є обов'язковою. Щеплення проводяться усім немовлятам у пологових будинках з подальшою ревакцинацією на першому році життя.

Доросле населення за власним бажанням може прищепитися проти вірусного гепатиту В у відповідних кабінетах за власні кошти. Вакцина проти гепатиту С на даний момент не розроблена.

Якщо ж зараження уникнути не вдалось і у Вас з'явилось пожовтіння шкіри і склер, посвітління калу і потемніння сечі, загальна слабкість, нездужання слід негайно звернутись до лікаря. Вчасно розпочата відповідна терапія попереджує виникнення ускладнень і перехід у хронічну форму захворювання.


Скарлатина


Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, що проявляється ангіною, дрібнокрапчастим висипом та загальною інтоксикацією.

Збудником скарлатини є гемолітичний стрептокок групи А. Передається скарлатина в основному повітряно – крапельним шляхом від хворої людини або носія гемолітичного стрептококу групи А. Можлива передача інфекції також через предмети, іграшки та одяг, які забруднені слиною чи носоглоточним слизом хворого, а також через забруднену збудником їжу.

Хворий на скарлатину стає небезпечним для оточуючих з перших годин захворювання та є заразним протягом усього періоду хвороби, особливу небезпеку він становить у перші 10 – 12 днів хвороби. Можливе зараження і від перехворілих осіб, якщо захворювання протікало з ускладненнями (отит, синусит, риніт). Провідна роль у поширенні інфекції належить хворим з легкими ангінами і назофарингітами, яких вчасно не ізолювали від колективу. Певну роль як джерела збудника відіграють також невиявлені хронічні носії.

Частіше на скарлатину хворіють діти віком від 2 до 6 -7 років та діти, які відвідують організовані дитячі колективи та молодші школярі. Захворювання у дорослих зустрічається рідко.

Для скарлатини характерні періодичні підйоми захворюваності на різних територіях з інтервалом у 4- 6 років. Характерною є також осіння сезонність, максимум захворюваності приходиться на жовтень-листопад.

Інкубаційний період для скарлатини становить 2 - 7 днів.

Одним із важливих заходів по попередження розповсюдження захворювання є ізоляція хворих дома або в інфекційному стаціонарі. Обов'язковій госпіталізації підлягають хворі з важким перебігом скарлатини та особи, які проживають у сімейних гуртожитках. Ізоляція хворого продовжується не менше ніж 10 днів від початку захворювання.

Перехворілих дітей, що відвідують дитячі заклади та перші два класи школи, допускають в колективи через 22 дні від початку захворювання. Дорослі особи, що працюють у названих закладах, переводяться на 12 днів після клінічного одужання на іншу роботу, де вони є епідемічно небезпечними.

Дітей, що спілкувалися з хворим удома, не допускають у дитячий колектив чи 1- 2 класи школи протягом 7 днів. За дорослими, що працюють у названих закладах, здійснюється медичний нагляд протягом 7 днів, без усунення від роботи.

Якщо хворий залишається вдома, терміни нагляду та карантину збільшуються до 17 днів.

У дитячих колективах встановлюється медичне спостереження протягом 7 днів із щоденним вимірюванням температури та оглядом зіва та шкіри, протягом цього періоду в приміщеннях проводиться вологе прибирання з використанням деззасобів, а також протяжне провітрювання. Виявлених хворих з ангінами ізолюють на 12 днів до уточнення діагнозу.

Профілактичні щеплення проти скарлатини в Україні не проводяться.


Вітряна віспа


Вітряна віспа – гостре інфекційне захворювання вірусної природи, яке проявляється загальною інтоксикацією, папульозно - везикульозною висипкою на шкірі та слизових оболонках.

Вітряна віспа відноситься до нерегульованих інфекцій, яка передається повітряно - крапельним шляхом та має дуже високу сприйнятливість населення (майже 100%), що обумовлює швидке розповсюдження захворювання та одночасне враження великої кількості людей.

Збудником вітряної віспи є вірус із групи герпеса, який нестійкий у навколишньому середовищі. В приміщенні він гине протягом 10-15 хвилин, з якого виведено хворого.

Вітряна віспа постійно реєструється по всій території держави та періодично (кожні 4-7 років) відбувається зростання захворюваності в зв’язку з характерною для нього циклічністю. Характерна також сезонність для цього захворювання, максимум захворюваності спостерігається весною та восени. Найвища захворюваність реєструється серед дітей віком 2-5 років. Джерелом інфекції являється хвора людина, яка стає заразною в кінці інкубаційного періоду, хворий залишається заразним протягом 5 днів з моменту появи останнього елементу висипу та до повного відпадання кірочок. Захворювання може мати стерту форму перебігу, коли клінічні симптоми майже відсутні. Ускладнення після перенесеного захворювання у хворих спостерігається вкрай рідко.

Інкубаційний період для вітряної віспи становить 11-21 день.

Одним із основних протиепідемічних заходів при вітряній віспі є своєчасна ізоляція хворого із колективу та дотримання термінів ізоляції перехворілих. Рання ізоляція першого хворого може запобігти розвитку спалаху або обмежити кількість тих, що захворіли.

Хворих ізолюють із дитячого колективу до 5 дня з моменту появи останнього елемента висипу та до повного відпадання кірочок. Роз'єднання дітей, які спілкувалися, у віці до 7 років здійснюється протягом 21 дня. Якщо точно відомо час спілкування з хворим, то роз'єднання в дитячому колективі проводять з 11 по 21 день з моменту спілкування.

В дитячому колективі протягом 21 дня проводяться протиепідемічні заходи: медичне спостереження з щоденним 2 – разовим вимірюванням температури тіла, огляд шкіри; у приміщеннях дитячого закладу вологе прибирання з використанням деззасобів та протяжне провітрювання.

Вітряна віспа згідно Національного Календаря щеплень не входить в перелік обов’язкових щеплень, а щеплення проти цієї інфекції проводяться тільки за станом здоров'я (по рекомендації лікаря) та за особистим бажанням громадян.