Geum.ru

Зародження та розвиток податків

Вид материалаДокументы

Содержание


Історія формування податкової системи України
Сутність та функції податків
Державні цільові фонди
Платниками податків і зборів є
Об’єкт оподаткування
Предмет оподаткування
Джерело сплати оподаткування
“Відгадай слово”
4.Підприємницька діяльність суб’єкта господарювання
Подобный материал:


Історія та сутність податків

Зародження та розвиток податків




Систама оподаткування, нехай спочатку й примітивна, з’явилася з виникненням найпростішої державної моделі. Багато грошей витекло з державних скарбниць, доки способий види справляння податків не вдосконалились настільки, що зробили їх одним з основних джерел доходу держави.

Процес винекнення та встановлення податків як особливої форми соціальних відносин пройшов декілька етапів.

Першим етапом протоподаткових відносин є первісно-общинний лад. Особливість цього етапу полягає в зародженні податкових відносин у формі добровільних пожертв членів суспільства на релігійні потреби або на потреби вождів племені. Своєрідною формою оподаткування також є військова здобич та контрибуційні виплати (данина).

Другий етап виникнення власне податкових відносин пов’язаний з рабовласницьким суспільством. Винекнення держави як особливого інструменту регулювання суспільних відносин та захисту права приватної власності стало безпосередньо причиною існування податків. поземельний податки та мито, як специфічна форма оподаткування торговельної діяльності Основними формами оподаткування цього періоду стають подушний,.

Третій етап розвитку податків відбувся в умовах феодального способу господарювання, який в свою чергу поділяється на періоди раннього та пролягає в натуральному характері податків. Основними носіями податків виступали селяни (як вільні, так і закріпачені), що пов’язано з особливостями земельних відносин. Реципієнтами виступали місцеві феодали. Для пізнього середньовіччя характерним стають прцеси централізації державної влади в туках монархів, що викликало відповідну пізнього середньовіччя. Особливість раннього середньовіччя концентрацію дуржавних фінансів в руках центральної влади і розширення кола платників податків за рахунок духовенства, дрібних та великих феодалів, міського населення.

В буржуазних суспільствах, які прийшли на зміну абсолютним монархіям, відбулось остаточне формування сучасної системи оподаткування. Оскільки провідною верствою в цей період стає буржуазія, нею встановлюються нові принципи оподаткування (справедливість, рівномірність та дешевизна податків, запровадження податків виключно парламентськими законами тощо). Виникають такі сучасні форми оподаткування, як прибуткове оподаткування, остаточно формується підсистема непрямого оподаткування – специфічних та універсальних акцизів. Суттєвою особливістю слід вважати запровадження системи обов’язкового соціального страхування та превалювання регулюючої функції оподаткування над фіскальною.


Історія формування податкової системи України



Винекнення податків сягає сивої давнини. В Київській Русі податки з’являються вже в перші роки виникнення цієї древньої держави. І що важливо, давньоруські податки не запозичуються з інших країн,а мають своє власне національне походження.

Одним з найдавніших прямих податків Київської Русі, що проіснував на українських землях, поло подимне. Назва походить від одиниці оподаткування – “диму”. Тобто, “дому”, селянського з інших країн, а мають своє власне, національне походження., двору. Платили подимне натурою та частково грішми.

Інший древній податок – полюддя. Він збирався під час щорічних об’їздів Київської Русі князем та його дружиною.

І ще одним джерелом наповнення казни було поплужне. Це земельний податок, одиницею оподаткування якого був плуг. Поплужне йшло на військові витрати, утримання велико-князівського двору та на дипломатичні місії.

Цікаво, що ці три види податків так узвичаїлись, що й продовжили існувати тоді, коли Київської Русі не стало. Спочатку в землях Галицько-Волинського князівства, а потім за часів литовсько-української та литовсько-польської держави.

Княгиня Ольга, розвиваючи і вдосконалюючи традиційну систему податків, збагачує їх оброками, втілює в життя рентні відносини. Останні стали важливою розплатою за смуту і нестабільність життя на Русі в ХІІ-ХІІІ ст. В епоху середньовіччя Русь сплачувала податки Литовській, Польській та Московській державам, час від часу, збільшуючи кількість прямих і непрямих, звичайних і надзвичайних податей, яких нараховувалося більше 30.

З ХV ст. вводиться такий прямий грошовий податок як половщина. Спочатку його сплачували селяни, виходячи з кількості худоби і землі. Згодом половщину почали сплачувати всі державні категорії залежного селянства.

Понад триста років проіснував на українських землях такий натуральний податок як поштучне, запроваджений литовцями. Його сплачували селяни від кількості худоби та птиці, витканого полотна, рядем, рушників.

З ХVІ ст. приходить в Україну так зване Магдебурське право, яке стає визначальним у податковому та митному регулюванні. Магдебурське право – це письмовий королівський дозвіл на місцеве самоврядування, куплене мешканцями окремих міст і містечок, або дароване жителям окремих міст за особливі заслуги перед короною.

Міський голова чи бургомістр за Магдебурським правом був найвищою виконавчою та судовою особою в місті. Він мав право встановлювати розміри податків та мита., відміняти їх чи звільняти від них окремих громадян, розглядав усі майново-боргові спори і виносив по них рішення.

Міське населення було особисто вільним. Ковалі, гончарі, ювеліри, крамарі об’єднувались в окремі цехи і сплачували фіксовані податки колективно.

Завдяки Магдебурському праву почали швидко розвиватися міста. Чотириста років тому воно було запроваджено в Києві.

Понад півтори тисячі літ на наших землях існує такий вид податку як мито. Спочатку це була платня, яка сплачувалася грішми за перевезення товарів, прогін худоби через державні кордони чи митні застави фортець, міських брам, мостів.

За часів Магдебурського права було запроваджено помірне торгівельне мито. І сплачувалось воно з певної міри привізного товару. Розмір помірного був сталим і декілька століть не мінявся : два гроші за одну одиницю товару.

Часто помірне торговельне мито органами міського управління змінялося іншими вимогами.

За часів Гетьманщини частину податків, що що стягувалися з населення було скасовано. Шляхта, козацька старшина були звільнені від податків повністю. Лише міщани і селяни платили стацію – податок на утримання війська, а також сплачували податок з промислових прибутків.

Повна рунація українських податкових національних традицій, яка передбачала помірність і доцільність оподаткування, розпочалася з втратою України її незележності і повного поневолення Московською державою.

Ламаючи адміністративну систему України, яка за своєю демекратичною суттю та універсальністю випереджала майже усі адміністративні системи світу, Москва почала запроваджувати й “свої ” податки. Помірне мито було замінене Московським податком, що становив 5 відсотків від продажної ціни товару.

Було введено подвірне оподаткування. Тобто, запроваджено нову систему оподаткування населення прямим и податками.

Запровадження подвірного оподаткування значно збільшило кількість платників податків за рахунок введення в їх число тих категорій населення, що раніше були звільненні від оподавткуванні : “задвірних”, “ділових людей”, половників та ін.

Загальну суму подвірного визначав уряд на чолі з урядником, а сільська громада чи міське управління розподіляли суму податку між всіма дворами. Подвірне оподаткування зберігалося до запровадження подушного, тобто до ХVІІІ ст.

Основний прямий податок Російської імперії – подушне запроваджено вУкраїни в першій полові ХVІІІ ст. Його сплачувало все чоловіче населення країни, крім дворян, духовенства і осіб, що перебували на державній службі. Розмір податку щороку визначався сумою, необхідноюдля утримання армії і флоту, і постійно збільшувався. Подушне сплачували до кінця 19 ст. З появою іноземних капіталістичних інвесторів і розвитком в пореформений час сільськогосподарського і ремісничо-промислового підприємництва, подушна подань відміняється і вводяться майнові, та інші прямі податки.

Елементи цивілізованого регулювання економіки шляхом запровадження прямих і непрямих податків запроваджуються в період короткого часового НЕПу.

Сталінізація спростила податкову систему і в умовах тоталітарної системи вона стала по суті номінальною і набрала вориджених форм.

Потреби в спеціальному податковому органі в умовах загальнодержавної форми власності на засоби виробництва не було. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районох, містах виділялись відповідні підрозділи держдоходів. Вони несли відповідальність за дотриманням діючого порядку справляння бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджету.

Проте, з появою на початку 90-х років перших елементів ринкових відносин виникла нагальна потреба створити спеціальний орган , на який покладено контроль за дотриманням податкового законодавства всіма суб’єктами підприємницької діяльності. З цією метою у складі Міністерства фінансів України було створено державну податкову службу і прийнято у грудні 1990 року Верховною Радою України Закон про неї.

Створення Головної державної податкової інспекції України викликане переходом від системи платежів у бюджет до системи оподаткування згідно з прийнятими законами. За умов податкового методу формування доходів бюджету на законодавчій основі вкрай необхідна самостійна, чітко організована міцна державна служба, яка здійснює контроль у сфері оподаткування.

Зметою посилення контролю за справлянням податків, зборів та інших обов’язкових платежів, зміцнення виконавчої дисципліни працівників податкових органів та керуючись пунктом 15 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України від 22.08.19986 р. № 760/96 “Про утворення Державної пождаткової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” проведено реорганізацію податкової служби.

Сьогодні Україна вибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу. Адже податкова система є найважливішою основою економічної системи кожної розвиненої країни. З одного боку вона забезпечує фінансову базу держави, з другого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки – це об’єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально економічного стану країни. Жодна держава не може обійтись без податків, що є головним у її відносинах з суб’єктами господарювання. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства. Отже, саме виникнення держави спричинило і появу платежів та внесків до державної скарбниці для фінансового забезпечення виконання державою її функцій. Через податки йде перерозподіл суспільного продукту, формування фінансових ресурсів як держави в цілому, так і її адміністративно-територіальних одиниць. Отже, підсумовуючи викладене вище, можна сказати : податки – це кошти, які держава збирає для спільних потреб усіх громадян. На ці кошти утримуються дитячі садочки, школи, лікарні, виплачуються пенсії.


Сутність та функції податків



Податок – це обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснювати платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про опдаткування.

Державні цільові фонди – це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Платниками податків і зборів є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори, нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів та до державних цільових фондів.

Об’єкт оподаткування – юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки хзору об’єктом оподаткуванні можуть виспупати доход, прибуток, грошовий капітал або розмір споживання.

Предмет оподаткування – фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентом об’єкту з метою оподаткування.

Одиниця оподаткування – це одиниця виміру об’єкта оподаткування.

Джерело сплати оподаткування – дохід платника податку, збору та обов’язкового платежу, з якого він сплачує податок.

Податкова ставка – законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок :
  • універсальний (для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);
  • диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок);

За побудовою ставки буваю :
  • тверді (встановлюються в грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні). Вони бувають :

а) фіксовані – встановлені конкретних сум;

б) відносні – визначені відносно певної величини;
  • процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз.

Джерело сплати податку – фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку.

Податкова пільга – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків, зборів та інших платежів.

Податки мають такі функції :
  • фіскальна;
  • розподільча;
  • регулююча;
  • контрольна.



Головні напрямки податкової політики нашої держави


Тепер, коли все начебто стало на свої місця, економістів цікавить інше питання: формувати бюджет чисто фіскальними методами чи стимулювати підприємницьку діяльність і розширення податкової бази шляхом зниження податків?

Практика показала, що реальне зниження податків можливе лише в державі з міцною економічною базою. Тільки тоді зниження ставки оподаткування приведе до зростання виробництва, що в подальшому й компенсує тимчасове зменшення податкових надходжень. На такому принципі й будують свою податкову політику провідні країни світу. Суть податкових реформ, проведених у них у 80-90-ті роки нашого століття, — у прагненні прискорити нагромадження капіталу й стимулювати ділову активність. Знижуються ставки податку на прибуток корпорацій (у США із 46 до 34%, у Великобританії з 45 до 35%, у Японії з 42 до 40%). Крім того, знижено верхній рівень оподаткування особистих доходів фізичних осіб, розширено рамки неоподатковуваного доходу. Зниження прямих податків компенсується ростом непрямих — податку з продажу, податку на додану вартість і низки інших. Однак водночас посилено контроль за дотриманням податкового законодавства й посуворішали економічні та юридичні санкції до його порушників...

Україна, на жаль, поки що не є країною з міцною економічною базою. Тому про такі подарунки долі, як стимулювання підприємницької діяльності зниженням податків, ми можемо лише помріяти. Надто вже велике навантаження на бюджет роблять сьогодні соціальні проблеми. Однак час — хороший лікар. Навіть в оподаткуванні...


“Відгадай слово”



Вам необхідно скласти слово з хаотичного складу букв.

  1. Дозвіл на право здійснення відповідної підприємницької діяльності:

і е я л з ц н і






















2.Капіталовкладення в підприємство з метою отримання прибутку:

і в н е т с и ц я і
































3.Кошти або інші матеріальні цінності, які видаються в рахунок майбутніх платежів:

а с в а н

















4.Підприємницька діяльність суб’єкта господарювання:

і н б з с е




















5.Передача втимчасове користування приміщення, обладнання за відповідну плату:

н о р а д е




















6. Кошти і матеріальні цінності, які надаються юридичним або фізичним особам на визначений строк під проценти:

р т е д к и




















7. Товарообмінна операція:

р а т р е б
















8. Продукція призначена для реалізації:

р т в а о

















9. Продаж товарів:

я ц і р е з а і л а





























БРЕЙН-РИНГ

(кожна правильна відповідь приносить команді 3 очки)


№ п/п
Перелік запитань












1.
Що таке податки і для чого вони призначені?












2.
Що таке податковий закон?












3.
Що повинен подавати підприємець до податкової інспекції?












4.
Що собою являють податкові взаємовідносини?












5.
Хто є платниками податків і зборів?












6.
Хто несе відповідальність за сплату податків і зборів?












7.
Хто очолює ДПА України?












8.
Що таке “Податкова система України”?












9.
За якими ознаками класифікуються податки в Україні?












10.
Які загальнодержавні податки і збори Ви знаєте?












11.
Які місцеві податки і збори Ви знаєте?












12.
Які основні задачі покладені на орган Державної податкової служби?












13.
Яка тварина зображена на емблемі податкової служби України?












14.
Які Ви знаєте телепередачі податкової служби?












15.
Які газети чи журнали податкової служби Ви знаєте?











ПІБ