В. В. Передумови та технології створення освітніх інтернет-ресурсів постановка проблеми

Вид материала

Содержание

Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Попередній етап
Технічне завдання
Learning Content Management System, LCMS
Перспективи подальших досліджень.

Подобный материал:

УДК 37.01:004.9

© Осадчий В.В.

ПЕРЕДУМОВИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ОСВІТНІХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

Постановка проблеми. У зв'язку із бурхливим розвитком інформаційних технологій, коли до засобів масової інформації додається мережа Інтернет, що дозволяє працювати з інформацією на більш високому рівні, роль освітніх Інтернет-ресурсів зростає. Якщо створюється сайт освітнього закладу, то він сприяє підвищенню його іміджу, стає його візитною карткою, рекламним засобом, що працює цілодобово. Більшість навчальних закладів використовують нові інформаційні технології як у навчальній так і у позанавчальній діяльності. Освітній ресурс у мережі Інтернет - це можливість продемонструвати свої досягнення, розмістити актуальну інформацію для зацікавлених осіб (батьки, абітурієнти, школярі, вчителі, студенти, викладачі, колеги тощо), проінформувати суспільство про освітні послуги, опублікувати свої надбання, матеріали, результати досліджень, реалізувати обмін досвідом, консультації тощо.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Поняття “освітні Інтернет-ресурси” має дві складові: освіта, Інтернет-ресурси. Як зазначає Стеценко Г.В., виходячи із власного визначення електронні ресурси (інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера) і дефініції освіта (це сукупність систематизованих знань, умінь, навичок, поглядів і переконань, набутих у результаті навчання в навчальному закладі або шляхом самоосвіти), “освітні електронні ресурси - це інформаційні ресурси, що можуть бути представлені у вигляді текстових, графічних, звукових, відео даних або їх комбінацій, які відображають певну предметну галузь освіти та призначені для забезпечення процесу навчання особистості, формування її знань, умінь та навичок” [1]. Також вона дає визначення освітнім веб-ресурсам – це інформаційні ресурси освітнього характеру, які розміщенні у веб-просторі локальної чи глобальної мережі у вигляді різних форматів (текстового, графічного, архівного, аудіо та відео форматів і т.д.) [2].

Постановка завдання. Дати визначення поняттю “освітні Інтернет-ресурси”, класифікувати освітні Інтернет-ресурси за їх видами, визначити етапи їх створення та сучасні інформаційні технології розробки.

Виклад основного матеріалу. На нашу думку, освітній Інтернет-ресурс - це сукупність інтегрованих апаратно-програмних засобів та інформації освітнього змісту, призначеної для публікації в мережі Інтернет з метою її авансування, популяризації чи обговорення. Як і будь-який інтернет-ресурс, освітній Інтернет-ресурс має доменне ім'я (Uniform Resource Locator) - унікальну електронну адресу, що дозволяє ідентифікувати Інтернет-ресурс, а також здійснювати до нього доступ. Найпоширенішим ресурсом у мережі Інтернет є веб-сайт, що є веб-вузлом, сукупністю веб-сторінок, які фізично знаходяться на одному сервері, об'єднані однаковим дизайном, тематикою і навігацією.

Освітні сайти можна розділити на кілька видів, наприклад, Пуніна Т.Г. їх розділяє на: 1) сайти навчальних закладів (сайти закладів загальної середньої освіти, сайти факультетів і кафедр вишів, сайти вищих навчальних закладів , сайти закладів професійної освіти); 2) сайти наукових досліджень (сайти дослідницьких робіт учнів, студенів, вчителів, викладачів наукових робітників, сайти “наукові лабораторії”, сайти “творчі майстерні, сайти науково-дослідницьких і навчальних центрів); 3) сайти довідкового характеру (електронні енциклопедії, сайти-словники, бази даних, сайти з довідковою інформацією про конференції, конкурси, семінари, гранти); 4) сайти змагань і інформаційних Інтернет-проектів (сайти телекомунікаційних олімпіад і вікторин, сайти для проведення освітніх конкурсів, сайти інформаційно-розважальних проектів освітньої тематики, сайти для формування зв'язків між студентами і викладачами, школярами і учнями, школярами і батьками); 5) сайти дистанційної освіти (сайти на зразок “навчально-методичний посібник” або “електронний курс лекцій, сайти типу “лабораторний практикум”, сайти типу “електронний задачник”, сайти типу “електронний підручник”, сайти для тестування чи оцінки знань, сайти центрів дистанційної освіти і центрів тестування); 6) сайти для розповсюдження культурної і освітньої інформації (віртуальні бібліотеки, сайти бібліотек, віртуальні журнали і газети освітньої тематики, сайти освітніх газет і журналів, віртуальні музеї, сайти музеїв, віртуальні клуби); 7) сайти типу віртуальних методичних об'єднань (сайти методичного об'єднання вчителів по шкільним предметам, сайти для тематичних телеконференцій і чатів в online режимі з питань освіти, сайти творчої взаємодії вчителів, викладачів у мережі, сайти для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів); 8) сайти консультативного призначення (консультативні сайти для вчителів і учнів, студентів і викладачів із загальноосвітніх предметів, сайти для консультативної допомоги науково-методичним центрам)[3].

Стеценко Г.В. виділяє такі види освітніх сайтів [4]:

1. Офіційні сайти. Це сайти органів управління, на яких розміщені такі освітні веб-ресурси: урядові документи, положення, закони (н-д, mon.gov.ua – офіційний сайт Міністерства освіти і науки України; kmu.gov.ua – Урядовий портал).

2. Сайти навчальних закладів. Відповідно ці сайти мають різницю в розмірі (Нд., шкільні сайти: fml17.ck.ua – Черкаська спеціалізована школа 17; сайти факультетів та кафедр: comsys.ntu–kpi.kiev.ua – кафедра обчислювальної техніки Національного технічного університету КПІ; сайти вищих навчальних закладів: npu.edu.ua – сайт Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова).

3. Культурно-освітні сайти. Сюди відносять: віртуальні бібліотеки (nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського); довідкові сайти бібліотек (zntu.edu.ua – сайт бібліотеки Запорізького національного технічного університету); колекції рефератів та інших наукових робіт (bagato-referativ.com.ua – сайт україномовних рефератів; віртуальні журнали та газети (humanities.edu.ru – освітнє електронне Інтернет–видання для педагогів „Информатика и информационные технологии”); віртуальні музеї (schools.keldysh.ru/sch444/museum – віртуальний музей інформатики).

4. Сайти для дистанційного навчання. Центри дистанційної освіти: atutor.tu.edu.te.ua – сервер дистанційного навчання Тернопільського державного технічного університету; Електронні підручники: is.svitonline.com/vcg/useful_ukr.php – електронні підручники з інформатики; Тестові системи: altnet.ru – центр тестування.

5. Довідкові сайти: енциклопедії (ua.wikipedia.com – відкрита українська вікі–енциклопедія) - це електронні сторінки з текстами і графічними зображеннями класичного енциклопедичного характеру; словники (dictionary.fio.ru – педагогічний словник) - електронна база даних визначень з певної галузі знань або за декількома напрямками; каталоги (allbest.ru – каталог посилань на освітні сайти) - містять перелік веб-адрес сайтів за тематиками; інформаційно–довідкові ресурси (olymp.vinnica.ua – Всеукраїнський центр олімпіад школярів в Інтернеті) - сайти, що містять довідкову інформацію про конференції, конкурси, семінари, гранти і т.д.

6. Тематичні сайти. Сайт з певної тематики чи галузі знань. Наприклад, flash.com.ua - все про флеш: уроки, програми, приклади.

7. Персональні сайти. Сайт окремої особи, на якому міститься загальна інформація про цю особу, чим займається, які має інтереси та ін. Наприклад, pedagogika.at.ua – сайт Стеценко Надії Миколаївни.

8. Портали. Один із самих ефективних способів накопичення великих обсягів інформації. (Н-д, osvita.org.ua – освітній портал)

9. Засоби спілкування. Телеконференції, чати, форуми, методичні об’єднання вчителів служать для обміну думками, інформацією, співпраці з колегами інших регіонів. (Н-д, ki.ifmion.npu.edu.ua/forum – форум кафедри інформатики НПУ Драгоманова).

Слід відмітити, що за десять років дослідження нами українського сегменту Інтернету, становище з україномовними освітніми Інтернет-ресурсами змінилося на краще. З'являються якісні ресурси різноманітної освітньої тематики, що використовують нові технології розробки і функціонування веб-ресурсів. Розвиваються нові Інтернет служби, сервіси та послуги, якими можуть скористатися і освітяни.

В українському сегменті Інтернет ми виділяємо такі типи Інтернет-ресурсів відповідно до виду інформаційного ресурсу:

1) каталоги — структуровані за відповідними розділами набори посилань на веб-ресурси з коротким їх описом, що можуть бути ранжовані за різними ознаками (по індексу цитування, по даті додавання, за абеткою тощо);

2) рейтинги — сайти, метою створення яких є оцінка веб-ресурсів за різними критеріями (за відвідуваністю, за індексом цитування, за результатами голосування користувачів тощо);

3) пошукові системи — онлайн-служби, які надають можливості пошуку інформації в Інтернеті завдяки здійсненню пошуковим роботом механізму індексації сайтів;

4) портали — багаторівневе поєднання різних ресурсів, призначене для надання інтегрованої інформації або надання користувачам різноманітних інтерактивних сервісів (пошук, форуми, блоги, новини, обговорення, пошта, сховища файлів тощо);

5) сайти - веб-вузли, сукупність веб-сторінок, що фізично знаходяться на одному сервері, об'єднані однаковим дизайном, тематикою і навігацією;

6) персональні сторінки — веб-сторінки або маленькі сайти, що присвячені інформації про професійну діяльність однієї людини;

7) блоги - веб-сайти, головним змістом яких є записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються користувачами блогів через зручний візуальний інтерфейс;

8) форуми - інтернет-ресурси, що є засобом спілкування в Інтернеті багатьох користувачів за допомогою певної онлайнової служби, яка передбачає наявність правил розміщення, редагування і видалення інформації;

9) соціальні Інтернет-мережі - Інтернет-послуга, що сприяє створенню і підтримці соціальних кіл і мереж, спілкуванню і встановленню зв'язків між людьми, використовуючи набір веб-інструментів.

Класифікація освітніх ресурсів за іншими ознаками представлена нами у дослідженні «Освітні можливості мережі Інтернет» [5].

Серед відомих каталогів освітніх ресурсів найпопулярнішими є каталог Освітнього порталу, розділ каталогу Українського об'єднаного порталу УКРОП, розділ каталогу української пошукової системи Мета. Наприклад, у каталозі освітніх сайтів Освітнього порталу [6] є 11 тематичних розділів (н-д, освіта в Україні, наука в Україні, освіта за кордоном, курси та дистанційна освіта, предметний каталог, фонди і гранти), в яких у 79 підрозділах 2027 ресурсів. У каталозі Українського об'єднаного порталу УКРОП (ukrop.com) у розділі “Наука і освіта” зареєстровано 576 сайтів освітньої тематики, що розділені на 8 підрозділів, наприклад, вища освіта, середня і спеціальна освіта, додаткова освіта (сайти з бізнес-освіти, з вивчення іноземних мов, комп'ютерних курсів, з підвищення кваліфікації, дистанційної освіти, освіти за кордоном) установи (сайти фондів, стипендій, грантів, бібліотек, академії наук, експертизи і патентування) тощо [7]. У каталозі Української пошукової системи Мета (meta.ua) у розділі “Наука і освіта” 2180 сайтiв, сгрупованих у 3 основні рубрики (Вища освіта, Наукові дисципліни, Курси), і 24 окремі пiдрубрики, наприклад, школи, семінари, студентські сайти, дослідницькі установи, спеціальна освіта, Е-бібліотеки, післядипломна освіта, дошкільні заклади, позашкільні заклади, сайти викладачів, словники, наукові видання, педагогічна преса тощо [8].

У освітніх каталогах можна побачити, які освітні ресурси є в українському Інтернеті, проте не можна зробити висновок про їх якість та доцільність, у чому можуть допомогти рейтинги сайтів, які ведуть облік кількості відвідування сайтів. Наприклад, у розділі “Наука і освіта” рейтингу bigmir)net відображене не лише кількісне, а й якісне співвідношення освітніх ресурсів українського сегменту Інтернет, тобто які ресурси є найпопулярнішими, а саме: із 25-ти перших у рейтингу 18 є каталогами рефератів і дипломних робіт, 4 бібліотеки, 1 ресурс Інтернет освіти, 1 офіційний ресурс, 1 освітній портал. Приблизно така ж ситуація і у рейтингу сайту i.ua - з 10-ти ресурсів 1 бібліотека, 2 освітні портали і 7 сайтів рефератів. Інша картина у рейтингу сайтів hit.ua, top.a.ua, top.proext.com, де більшість сайтів у першій десятці-двадцяті дійсно освітнього призначення (бібліотеки, сайти внз, студентські сайти, навчальні центри тощо). Такі розрізнені дані пояснюються тим, за якими критеріями відбувається ранжування ресурсів у конкретному каталозі. Якщо у рейтингу враховується лише показник відвідуваності, тоді на першому місці будуть ті ресурси, які наповнені більше всього інформацією і їх пошуковою оптимізацією постійно займаються відповідні спеціалісти. Якщо рейтинг побудовано на показниках якісного змісту, географічного положення, співвідношення відвідувачів до кількості проглянутих сторінок, тоді й інші його результати.

Останнім часом в українському сегменті Інтернет з'явилися пошукові системи, які спрямовані на пошук ресурсів тільки освітньої тематики. Вони були створені через те, що ресурси Інтернет швидко зростають, тому часто у процесі пошуку на загальних пошукових системах у наукових або освітніх цілях дуже багато часу треба було витратити користувачу на пошук потрібного ресурсу. Серед найвідоміших пошукових освітніх сайтів можна виділити спеціалізований український науково-освітній пошуковий портал search.profi.net.ua [9], в якому проіндексовано 964 освітні ресурси українського сегменту Інтернет, ekniga.com.ua/refs, в якому проіндексовано 10677 ресурсів як російського так і українського Інтернету. Лідер пошукових машин Google також надає послуги у пошуку освітньої та наукової інформації. Це стосується такого проекту як Академія Google (scholar.google.com.ua), що дозволяє без зусиль виконувати пошук наукової літератури. Використовуючи єдину форму запиту, можна виконувати пошук в різних дисциплінах і за різними джерелами, включаючи минулі рецензування статті, дисертації, книги, реферати і звіти, опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами й іншими науковими організаціями.

В українському Інтернеті, порівняно з російським досвідом розробки порталів (система Федеральних порталів) освітні портали, а тим паче великі портальні системи, лише починають розвиватися. Найвідомішим є “Освітній портал” (osvita.org.ua), метою якого є розширити створений простір для спілкування освітян, наповнювати його сучасною та актуальною інформацією. За даними i.ua, “Освітній портал” в лютому 2008 р. відвідало 130 тис. користувачів, що переглянули понад 500 тис. сторінок. Також можна відмітити такі ресурси як “Науково-освітній портал навчальних закладів МНС України” (edu-mns.org.ua), який має розгалужену систему сайтів, служби та сервіси, “Освітній портал Класичного приватного університету” (virtuni.education.zp.ua), який об'єднує кілька навчальних закладів, Освітній портал м. Херсона (ucheba.ks.ua), який є проектом створення віртуального освітньо-інформаційного середовища в м. Херсон та південноукраїнському регіоні, та Освітній портал фізико-математичної гімназії № 17 м. Вінниця (edu.vn.ua), який містить освітні ресурси м. Вінниці (сайт школи, центр проведення олімпіад, центр дистанційної освіти тощо).

Сьогодні в Уанеті почали створюватися персональні сторінки викладачів ВНЗ, науковців, випускників шкіл і вищих навчальних закладів, учнів, вчителів тощо. Вони можуть мало відрізнятися від сайтів-візитівок, бо можуть мати великий об'єм інформації, але відрізняються від освітніх сайтів тим, що на них розміщується інформація особистого характеру про конкретну людину: сфера діяльності, інтереси, захоплення, досягнення тощо. Персональні сторінки можуть мати одну веб-сторінку з короткою інформацією про людину або кілька сторінок, а саме: із розробками уроків, бібліотекою, глосарієм та іншою інформацією на персональних сторінках вчителів (н-д, svschool.h18.ru — домашня сторінка Степанова С.В.); з коротким оглядом дисциплін, що викладаються, переліком залікових робіт, тематикою курсових та дипломних робі, переліком публікацій на персональних сторінках викладачів (н-д, kisilmv.if.ua — персональний сайт Кісіля М.В.); з науковими наробками, описом наукової школи на персональних сторінках науковців тощо (н-д, mokin.com.ua — персональний сайт Мокіна Б.І.). Персональні сторінки створюються з метою презентації людини та її досягнень, обміну досвідом, співпраці, популяризації роботи, сприяння навчальній роботі та ін.

Освітні блоги ще не достатньо поширені в українському сегменті Інтернет. Власне блог являє собою електронний щоденник, і характер записів у ньому від першої особи. Він може мати різні сервіси, а саме: публікація коментарів, підписка на читання, RSS-трансляція, ключові теги тощо. Серед різноманітних за тематикою блогів в українському Інтернеті нами було знайдено дуже мало україномовних освітніх ресурсів. Так званий “Освітній блог” (edufriend.blog.net.ua) має лише один запис, а на відомих українських блогосферах (blog.i.ua, blog.meta.ua) немає блогів освітньої тематики. Напротивагу цьому в російському Інтернеті можна знайти якісні та інформативні блоги освітньої тематики (н-д, блог викладача - alexey.kovalenko.net.ru, освітня блогосфера - rusedu.net/summary.php, освітній блог - obrazovanie.pp.ru). Такий стан речей можна пояснити лише тим, що блоги в Укрнеті почали розвиватися нещодавно, також можливо, що вчителі не визнають таку форму інтерактивного спілкування як блог. Проте цінність блогу полягає в тому, що в процесі розміщення і коментування записів, з'являється можливість спілкуватися з багатьма активними учасниками мережного співтовариства, у процесі чого народжується істина, яка є узагальненою думкою більшості. Також вчитель може залучити до ведення блогу своїх учнів, адже молодь є найбільш сприйнятливою до всіх віянь науково-технічного прогресу.

Освітні форуми пропонують набір розділів для обговорення різноманітних освітніх проблем. Робота форуму полягає у створенні будь-яким із його користувачів тем у розділах і наступному їх обговоренні всередині цих тем. На основі аналізу освітніх форумів Укрнету ми виділяємо такі їх групи:

1) власне освітні форуми, наприклад, освітній форум - forum.osvita.org.ua;

2) форуми офіційних освітніх установ, наприклад, офіційний форум Міністерства освіти та науки України - mon.gov.ua/phpbb/index.php;

3) офіційні форуми вищих навчальних закладів та їх підрозділів - форум Фізфака ОНУ - phys.onu.edu.ua/forum;

4) студентські форуми, наприклад, форум студентів КНЕУ - forum.kneu.net.ua;

5) неофіційні форуми ВНЗ та студентів, наприклад, форум студенів Дніпропетровська - univerclub.com/forum.php;

6) предметні форуми, наприклад, педагогічний форум - pedagogika.uaforums.net, літературний форум - graphomanoff.uaforums.net.

На сьогодні в Уанеті, на відміну від Інтернету в інших країнах ще недостатньо розвинені соціальні мережі, серед яких не можна знайти об'єднання за освітянською тематикою. Так у соціальній мережі “Фолк” (folk.in.ua) серед 15 спільнот немає жодної, присвяченої освітній тематиці, у Блогосвіт 2.0 (blogosvit.com/) - серед 19 категорій немає категорії присвяченій освіті, у соціальній мережі професіоналів PRO2 (pro2.ru/ukraine) не представлені освітяни. Нещодавно була створена соціальна онлайн мережа Мелітопільського державного педагогічного університету (soc.mdpu.org.ua), яка має за мету об'єднання її теперішніх студентів, випускників, співробітників та викладачів. Потребують теоретичного опрацюванні і практичної реалізації соціальні мережі для освітян, як, наприклад, російська соціальна мережа вчителів “Моя педрада” (mypedsovet.ru).

Масове створення і використання у навчальному процесі освітніх Інтернет-ресурсів починає впливати на якість сучасної освіти і формування єдиного інформаційного освітнього простору України. За даними найбільшої і найпопулярнішої української пошукової системи “Мета” освітніх ресурсів в українському Інтернеті 2180. Проте ця цифра може не відображати реальної ситуації, адже часто в Інтернет-каталоги включають російськомовні ресурси і ресурси як російського так і закордонного сегменту Інтернету. За даними пошукової системи ReSearch, в якій індексуються лише україномовні освітні сайти, освітніх ресурсів в Укрнеті 964. Проте і ця цифра не є остаточною, адже система могла ще непроіндексувати деякі сайти, особливо це стосується закритих і авторизованих ресурсів. Отже освітній Інтернет-простір в Україні розвивається і достатня кількість освітніх ресурсів Уанету створені на професійному рівні, що пояснюється відповідним фінансуванням (Освітній портал, державні сайти, офіційні ресурси навчальних закладів). Проте значна частка освітніх Інтернет-ресурсів України не відповідає навіть естетичним вимогам, а деякі не несуть відповідного інформаційного наповнення або не відповідають навчально-виховній меті. І це пояснюється недостатньою інформаційною культурою освітян, які не розуміються на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях, а також недостатнім фінансуванням і недосконалим сервісом національної мережі Інтернет.

Вирішивши розробити власний освітній Інтернет-ресурс, освітяни мають два шляхи: розробляти інформаційний ресурс на комерційній основі, що не завжди прийнятно, проте підвищує ймовірність створення якісного ресурсу; або розробка ресурсу власними силами, що при недостатній комп'ютерній компетентності ризиковано, адже ресурс може вийти не якісним.

По-перше, слід наголосити, що перед розробкою освітнього ресурсу треба пройти всі попередні етапи, які на нашу думку є такими:

1. Попередній етап. На цьому етапі вирішуються питання загального характеру:

- аналіз web-ресурсів суміжної тематики;

- попередній аналіз цільової аудиторії;

- мета і завдання розроблюваного ресурсу;

- постановка завдання: докладний і вичерпний опис розроблюваного ресурсу, перерахування його розділів та додаткових функцій чи служб (форум, чат, розсилка тощо); визначення характеру представлення інформації (статична чи динамічна) та методів введення даних (із зовнішніх програм чи безпосередньо на ресурсі); з'ясування вимог до програмної і апаратної платформи, на якій ресурс повинен буде працювати.

2. Технічне завдання. Цей етап покликаний детальним чином описати роботу, яку необхідно зробити. За основу складання технічного завдання береться постановка завдання, вона входить в нього складовою частиною і є джерелом нових уточнюючих питань. Інше джерело відомостей для ТЗ - це знання розробників про те, як треба реалізувати ту або іншу функцію з тим, щоб її було зручно використовувати [10].

3. Етап проектування є у безпосередньому плануванні ресурсу і його складових: дослідження процесів, що підлягають автоматизації, кінцеве визначення цілей і потреб ресурсу; попереднє визначення архітектури сайту, бази даних, потреб у програмному забезпеченні; проектування інтерфейсу, функціональних елементів, інформаційного наповнення, ергономічності і дизайну сайту; визначення методів забезпечення безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу;

4. Розробка включає в себе такі компоненти: розробка інтерфейсу, який повинен бути швидкозавантажуваним, тобто загальний розмір всіх файлів і складових оформлення сайту повинен бути дуже невеликим і масштабованим, тобто дизайн відображається залежно від властивостей браузера, що використовується; верстання - розрізання макету інтерфейсу на складові його графічні компоненти і опис правил розташування всіх цих елементів на сторінці; програмування, створення програмних компонентів, клієнтських та серверних функцій; наповнення - написання текстів, збір і обробка графічних, аудіо та відео матеріалів.

5. Тестування. Метою цього етапу є попередження, знаходження і виправлення помилок, перевірка працездатності ресурсу і його компонентів, комплексна відладка.

6. Розміщення ресурсу і його підтримка: визначення домену, його реєстрація, вибір місця хостингу, безпосереднє розміщення ресурсу в мережі Інтернет; накопичення і обробка звітів користувачів про результати експлуатації, розробка пропозицій щодо вдосконалення; просування ресурсу, що передбачає реєстрацію ресурсу у пошукових машинах та каталогах, банерну чи адресну рекламу тощо.

7. Розвиток ресурсу передбачає роботу над його змістом і оновленням.

Є й інші підходи до розмежування етапів розробки сайту, наприклад, Лещев Д.В. пропонує простіший розподіл процесу створення сайту на такі етапи [11]: 1) вибір змісту; 2) розробка структури; 3) підготовка текстових матеріалів; 4) підготовка графічних матеріалів; 5) розробка дизайну; 6) створення елементів оформлення; 7) верстка; 8) тестування; 9) публікація у мережі [10]. Пуніна Т.Г. виділяє такі етапи розробки освітнього сайту: 1) формування цілей і задач сайту; 2) аналіз ситуації в Інтернет; 3) проектування структури сайту; 4) збір матеріалів і розробка навчальних курсів; 5) розробка дизайну, функціональності сторінок і програмних рішень освітнього сайту; 6) розробка програм виконання сайту; 7) реалізація і розміщення сайту; 8) тестування; 9) просування і розкручування сайту; 10) підтримка [12]. Проте, які б етапи не виділялись, вони будуть іншими залежно від обраної технології розробки сайту.

На сьогодні у мережі Інтернет є різноманітні технології розробки якісного та повнофункціонального ресурсу з мінімальними затратами:

1. Розміщення сайтів на хостингах (н-д, ucoz.ua) — це зручний інструмент у тому випадку, коли розробник сайту має достатню підготовку у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, бо такі системи є складними для першого знайомства. Також недоліком таких систем є наявність реклами, що не завжди може співвідноситися із освітньою тематикою, і обмежений розмір бази даних. Проте переваги є вагомими, а саме: більшість таких проектів мають систему управління сайтом (CMS), що дозволяє створювати сайт будь-якого рівня складності без знання мови гіпертекстової розмітки; надають готові професійно налаштовані дизайни, безкоштовний домен та хостинг, електронну пошту, можливість завантаження файлів через FTP або веб-сервер-інтерфейс, дисковий простір на сервері; дозоляють резервне копіювання даних та ін.

2. Створення блогів (наприклад, blog.i.ua) є простішим інструментом для початківців розробників освітніх ресурсів, який надає можливість розміщення інформації, її обговорення, створення груп за інтересами, листування тощо. Проте у блогах обмежені можливості у створенні індивідуального дизайну, також недоліком є наявність реклами та інших сервісів, що можуть відволікати від освітньої мети.

3. Використання конструкторів розробки сайтів (наприклад, online.profi.net.ua) за умови якісного сервісу без реклами є ефективним і простим інструментом розробки освітнього ресурсу, за допомогою якого можна безкоштовно створити простий сайт, змінювати зміст сторінок через візуальний редактор, розміщати фотографії та файли, змінювати дизайн, підключати різні сервіси (стрічка новин, опитування і голосування, фотогалерея та ін.). Недоліками є те, що у більшості випадків самі по собі онлайн конструктори сайтів не надають домени і хостинг, що малодосвідченому інтернет-користувачу буде складно зробити самому. Проте, якщо у навчального закладу є свій домен і хостинг, то можна зробити в ньому піддомен для нового сайту і перенести сайт із онлайн конструктора на свій хостинг.

4. Використання портальних платформ, систем керування вмістом (англ. CMS - Content management system), які є програмним забезпеченням для веб-сайтів чи інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи окремих комп'ютерних мережах. Багато сучасних СКВ поширюються безкоштовно, є легкими у встановленні (інсталяції) і мають візуальний інтерфейс. На відміну від конструктора сайтів вони мають більше сервісів для роботи із дизайном, структурою, користувачами, для керування розміщеною інформацією. Проте недоліками є те, що у разі потреби зробити якісь непередбачені розробниками СКВ функції, потрібна допомога програмістів. Як і у випадку із конструктором сайтів при роботі із СКВ домен і хостинг треба шукати самостійно.

Серед великої кількості СКВ виділяють освітні - системи для організації Інтернет курсів та відповідного циклу життя документації. Наприклад, [13]:

1. Cистеми, що мають українську локалізацію:

1) Moodle (модульне об'єктно-орієнтоване середовище дистанційного навчання) - безкоштовна, відкрита система дистанційного навчання, що орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання [14];

2) “Joomla!” - система керування вмістом, написана на мові PHP і така, що використовує як сховище змісту базу даних MYSQL. Joomla!, є вільним програмним забезпеченням, захищеним ліцензією GPL; однією з головних особливостей “Joomla!” є відносна простота управління при значному переліку можливостей і гнучкості при створенні сайтів;

3) ATutor - є вільнопоширюваною системою керування навчальним матеріалом ( Learning Content Management System, LCMS), простою у встановленні, налаштуванні та підтримці для системних адміністраторів; викладачі (інструктори) можуть досить легко створювати та переносити навчальні матеріали та запускати свої онлайн-курси;

4) Ilias - відкрита міжнародна система, що призначена для автоматизації та впровадження елементів дистанційного навчання в навчальний процес, окрім цього є додаткові зручні механізми, що дозволяють вести переписку з групою студентів;

2. Системи, що не мають української локалізації, проте одночасно не мають проблем із відображенням символів кирилиці: 1) ОLAT; 2) Interact; 3) Docebo; 4) Wordcircle; 5) e107.

Висновки. Таким чином, слід наголосити, що без глибоких комплексних досліджень досвіду розробки освітніх веб-ресурсів, без вивчення психології їх сприйняття користувачами, без вивчення їх педагогічної спрямованості і можливостей в освіті не можна говорити про ефективне використання освітніх Інтернет-ресурсів (ОІР) у процесі навчання. При розробці ОІР намічаються педагогічні цілі та завдання його створення, проектуються способи його використання в навчальному процесі, обираються етапи та технології його розробки та впровадження. Завдання використання ОІР у процесі навчання вже в своїй постановці містить і педагогічні і технологічні моменти, які неможливо вирішити без урахування швикозмінних сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Масова розробка ОІР вимагає формулювання загальних і педагогічних вимог до них, знання сучасних технологій їх розробки, проведення оцінки їх якості.

Перспективи подальших досліджень. Подальшого вивчення потребують загальні і педагогічні вимоги до сучасних технологій розробки освітніх Інтернет-ресурсів; питання розробки критеріїв оцінки якості технологій ОІР; дослідження закономірностей розвитку ОІР та проведення аналізу результатів їх використання в начальному процесі

Література

Стеценко Г.В. Інформаційні освітні веб-ресурси / Г.В. Стеценко. [WWW документ]. – Режим перегляду: URL: t.ua/publ/5-1-0-8. – Заголовок з титул. екрану.
Стеценко Г.В. Інформаційні освітні веб-ресурси / Г.В. Стеценко. [WWW документ]. – Режим перегляду: URL: t.ua/publ/5-1-0-10. – Заголовок з титул. екрану.
Пунина Т.Г. Проектирование и размещение в сети Интернет административных сайтов образовательных учреждений. Учебно-методическое пособие / Т.Г. Пунина. [WWW документ]. - Режим перегляду: URL: tambov.ru/methodic/2007/ppsite/project/glava1_1.php. – Заголовок з титул. екрану.
Стеценко Г.В. Інформаційні освітні веб-ресурси / Г.В. Стеценко. [WWW документ]. – Режим перегляду: URL: t.ua/publ/5-1-0-11. – Заголовок з титул. екрану.
Осадчий В.В. Освітні можливості мережі Інтернет / Осадчий В.В. // Педагогічний процес: теорія і практика: Збірник наукових праць. – Випуск 2. – Київ: ПП “Екмо”, 2004. - С.179-188
Каталог освітній сайтів. [Електронний ре/ Осадчий В.В. сурс]. – Режим перегляду: URL: a.org.ua/iresource. – Заголовок з титул. екрану.
УКРОП: Каталог сайтів: Наука і освіта [WWW документ]. – Режим перегляду: URL: .com/ua/directory/science?cur=0138-00-0-0-00-00-001. – Заголовок з титул. екрану.
Реєстр сайтів МЕТА Україна: Україна: Наука Освіта: Стор.1. [WWW документ]. – Режим перегляду: URL: ua/topics/ua/science-education/distant-education. – Заголовок з титул. екрану.
Осадчий В.В. Роль пошукових систем Інтернет у неперервній професійній освіті / Осадчий В.В. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. Харків: ХДАДМ (ХХПІ)Ю 2007. №7. – С. 106-111.
Лещев Д.В. Создание интерактивного web-сайта: учебный курс / Д.В. Лещев. – Спб.: Питер, 2003. – С. 184-185.
Пунина Т.Г. Проектирование и размещение в сети Интернет административных сайтов образовательных учреждений. Учебно-методическое пособие / Т.Г. Пунина. [WWW документ]. – Режим перегляду: URL: tambov.ru/methodic/2007/ppsite/project/glava1_4.php. – Заголовок з титул. екрану.
Система керування вмістом. Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії. [WW документ]. – Режим перегляду: URL: dia.org. – Заголовок з титул. екрану.
Moodle. Матеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії. [WWW документ]. URL: dia.org/wiki/Moodle. – Заголовок з титул. екрану.

Осадчий В.В.

Передумови та технології створення освітніх Інтернет-ресурсів

У статті автор дає визначення поняттю “освітні Інтернет-ресурси”, наводить їх класифікацію відповідно до виду ресурсу, загальну характеристику наявних освітніх ресурсів в українському сегменті мережі Інтернет. Автор також розглядає етапи створення та сучасні інформаційні технології розробки освітніх Інтернет-ресурсів: безкоштовний хостинг, блоги, конструктори сайтів, системи керуванням вмістом.

Ключові слова: освітній Інтернет-ресурс, конструктор сайтів, система керування вмістом, каталог ресурсів, хостинг, блог, портал.

Осадчий В.В.

Предпосылки и технологии создания образовательных Интернет-ресурсов

В статье автор дает определение понятию “образовательные Интернет-ресурсы”, приводит их классификацию в соответствии с видом ресурса, общую характеристику имеющихся образовательных ресурсов в украинском сегменте сети Интернет. Автор также рассматривает этапы создания и современные информационные технологии разработки образовательных Интернет-ресурсов: бесплатный хостинг, блоги, конструкторы сайтов, системы, управлением содержимым.

Ключевые слова: образовательный интернет-ресурс, конструктор сайтов, система управления содержимым, каталог ресурсов, хостинг, блог, портал.

V. Osadchiy

Pre-conditions and technologies of creation of educational Internetresources

In this article the author gives a definition of educational online resources, suggests their classification according to type of resource, general description of existing educational resources in the Ukrainian segment of Internet. The author also examines the stages of development and modern information technology of developing online educational resources: free hosting, blogging, site designers, content management system.

Key words: education online resource, site designer, content management system, directory of resources, hosting, blog, portal.

Стаття надійшла до редакції 11.09.2008р.

Blog

В. В. Передумови та технології створення освітніх інтернет-ресурсів постановка проблеми

Содержание