Н. В. Електронний підручник з курсу «методика професійного навчання» для системи дистанційного навчання постановка проблеми

Вид материалаДокументы

Содержание


Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Третя частина.
Подобный материал:
УДК 378.1

© 2007

Корольова Н.В.


ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК З КУРСУ «МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ» ДЛЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ


Постановка проблеми. Швидкі темпи інформатизації нашого суспільства, наміри України до співпраці з Європейським Союзом і приєднання до Болонського процесу вимагають переосмислення підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, розробки нових освітніх концепцій приведення змісту, методів, форм навчання відповідно до вимог і потреб суспільства, об'єктивній необхідності використання нових інформаційних технологій в навчальному процесі, створення умов для професійного і особового саморозвитку майбутнього фахівця.

Позитивне значення у вирішенні вказаної проблеми належить загальнодоступній системі дистанційної освіти.

Мета розвитку дистанційної освіти - зробити можливим для кожного навчаємого вивчення програми будь-якого навчального закладу в будь-якому місці.

Одна із складних проблем при реалізації дистанційної освіти є розробка навчально-методичної електронної бази. Одним із головних напрямів навчально-методичної роботи, ми вважаємо, створення електронних підручників як підручників нового покоління. Перевагами цих підручників, на наш погляд, є: мобільність, доступність зв'язку з розвитком комп'ютерних мереж, адекватність рівню розвитку сучасних наукових знань.

Звідси витікає необхідність наукового підходу до розробки спеціальних курсів (підручників) для системи дистанційного навчання. Зрозуміло, в даному випадку, в основному, йдеться мова про електронні засоби навчання.

Постановка завдання. Метою роботи є розробка електронного підручника з дисципліни „Методика професійного навчання” для системи дистанційного навчання, який відповідає наступним вимогам:

- гнучкість, забезпечення максимальних можливостей до його доопрацювання, модифікації і подальшого розширення з урахуванням досвіду використання;

- побудований за модульною технологією;

- мати технологію використання електронного підручника;

- теоретичний матеріал, побудований в логічній послідовності і який повинен сприяти трансформації пояснювального способу передачі знань викладача в засіб пізнання самими студентами з метою формування їх творчого мислення;

- перелік завдань для вироблення вмінь та навичок теоретичних знань на практиці;

- систему тестування та контрольних питань.

Виклад основного матеріалу. Підручник з курсу «Методика професійного навчання» розроблявся на кафедрі педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії. Структура даного підручника включає крім тексту, що складається з дванадцяти розділів і введення, базові знання, цільові установки, схеми, таблиці, питання і завдання для контролю, завдання для самостійної роботи, тестові завдання для самоконтролю, список додаткової літератури, що рекомендується для розширення знань з тієї або іншої проблеми вивченого розділу, відомості про автора тексту.

Підручник є HTML-сторінки, доступними для використання на будь-якому комп'ютері з будь-якою платформою при встановлених Web-роузерах (MS Internet Explorer). Крім усього іншого, така стратегія дозволяє зробити підручник достатньо гнучким, забезпечити максимальні можливості для його доопрацювання, модифікації і подальшого розширення з урахуванням досвіду використання.

Останніми роками в освіті відбулися деякі зміни, пов'язані з освоєнням методики модульного навчання. Тому ми при підготовці електронного варіанту підручника по методиці професійного навчання керувалися модульною технологією.

Виходячи з вищесказаного курс «Методика професійного навчання» був розбитий на модулі відповідно до робочої програми з дисципліни «Методика професійного навчання».

Розглянемо детальніше схему конструювання електронного підручника по курсу «Методика професійного навчання» (рис.).

Перша частина містить:

1. Відомості про автора

2. Технологія використання підручника по курсу «Методика професійного навчання»

Підручник представляє систему навчання майбутніх інженерів-педагогів дидактичному проектуванню. Ця педагогічна система може бути використана як при автономному вивченні студентами даного курсу в домашніх умовах або в академії, так і при дистанційному навчанні студентів.

Він включає певні розділи, які згруповані таким чином, що є загальні розділи 1,2,3,4…12 і конкретні розділи, які описують технологію формування певних умінь студентів. Вони включають стратегічний і тактичний опис цілей.

У основі підручника лежить системний підхід, який визначає зовнішні зв'язки підручника, його роль в підготовці майбутнього інженера-педагога, цілі і завдання методичної підготовки і технологію формування методичних умінь.

3. Методична підготовка.

Методична діяльність є одним з елементів педагогічної діяльності і спрямована на проектування такого навчального процесу, який повинен гарантувати досягнення поставленої мети [1].

Методична підготовка представлена у вигляді структури особистості інженера-педагога, основними категоріями якої є наступні компоненти: професійна спрямованість і професійна компетентність (табл.1); у вигляді типових професійних завдань інженера-педагога (табл.2); графіка організації методичної підготовки (табл.3); тематичного плану і структури програми теоретичної підготовки курсу «Методика професійного навчання» (табл. 4) [1].





Рис. Схема конструювання електронного підручника з курсу «Методика професійного навчання»


Таблиця 1

Узагальнена характеристика психологічної структури особистості інженера-педагога

Підструктура

Характеристика основних рис особистості

Способи формування

1

2

3

Професійна спрямованість

Професійний інтерес

Усвідомлене бажання заздалегідь уявити продукт і результат своєї діяльності та перевірити його на практиці

Проведення показових пробних занять

Професійна потреба

Усвідомлене розуміння необхідності ретельної попередньої підготовки до занять, оптимізації діяльності викладача й учнів в умовах роботи ПНЗ

Здійснення дидактичного проектування, видавання завдань на практиці, роз'яснення, переконання, демонстрація

Професійне самовизначення

Пошук шляхів побудови власної педагогічної системи, подолання суперечностей між потребою здобути авторитет і нестачею технічних і педагогічних знань.

Працьовитість, комунікабельність, здатність до самооцінки і самоаналізу, пізнавальний інтерес

Розвиток працьовитості, комунікабельності, самосвідомості, здібностей самоаналізу шляхом передання певних завдань з відповідними коментарями. Розвиток пізнавального інтересу шляхом вирішення комплексу проблемних завдань. Обговорення результатів проведення уроків, написання рефератів з обговоренням. Самооцінка власної діяльності на практиці


Таблиця 2

Типові завдання діяльності інженера-педагога при дидактичному проектуванні

Види

діяльності

Типові професійні завдання

Розроблення проекту навчання зі спеціальності

Аналіз

діяльності

спеціаліста

– Аналіз основних документів професійної освіти

– Аналіз документів і матеріалів, які характеризують діяльність конкретного спеціаліста (інтерв’ю, спостереження, документація)

– З’ясування професійного призначення та умов використання конкретних спеціалістів у межах галузі

– Побудова функціональної структури діяльності

Розроблення

змісту професійної підготовки спеціаліста

– Аналіз типів трудових процесів, які здійснюються конкретними спеціалістами

– Аналіз об’єкта вивчення спеціаліста (галузі, підгалузі)

– Групування змісту навчального матеріалу відповідно до об’єкта вивчення та діяльності спеціаліста на виробництві

– Вибір і побудова системи виробничого навчання

– Складання навчальних планів і програм професійної підготовки

Розроблення проекту навчання з дисципліни чи теми

Діагностика мети в навчанні

– Постановка мети кожної з тем

– Визначення переліку дій

– Визначення еталонів дій

Діагностика

стану навчання

– Аналіз базових умінь учнів

– Розроблення технологій формування базових умінь, аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Підготовка

інформаційних матеріалів

– Виділення смислових одиниць навчального матеріалу

– Виконання логічних операцій: конструювання змісту навчального матеріалу (аналіз, синтез, логічний аналіз понять, конструювання планів і текстів), побудова опорних конспектів

Добір навчальної
літератури

– Аналіз навчальної літератури та з’ясування порядку її використання

Розроблення

педагогічних

технологій

навчання

– Проектування основних та допоміжних технологій навчання

– Підготовка дидактичних і технічних засобів навчання

– Вибір та обґрунтування способів мотивації та активації пізнавальної діяльності учнів

– Планування навчального процесу: складання сіткового графіка навчального процесу, перспективно-тематичних планів, планів уроків

– Аналіз навчальної бази, відбір і налагодження устаткування, підготовка методичного забезпечення

Розроблення

технологій

контролю

– Проектування системи контролю


Таблиця 3

Графік організації методичної підготовки

Найменування семестру


Теоретичне навчання


Практичне навчання


Самостійна робота


Проектування


Форми контролю


6 семестр

Освоєння лекційного курсу 34 год.

Робота на практичних заняттях


Виконання завдань 1-10


Виконання 1-ої частини курсової роботи

залік


7 семестр

Освоєння лекцій одного курсу 30 год.

Робота на практичних заняттях 14 год.


Виконання завдань 10-20


Виконання 2-ої частини курсової роботи


іспит, захист курсової роботи


8 семестр



Робота в період практики №1 у ПТЛ, ВПУ

Виконання метод. завдання на практиці




Залік по педагогічній практиці №1, іспит з бакалаврату

9 семестр



Робота в період практики №2 у технікумі, коледжі

Виконання метод. завдання на практиці




залік по педагогічній практиці № 2

10 семестр





Виконання методичного розділу дипломного проекту

Дипломний проект


захист дипломного проекту



Таблиця 4

Тематичний план і структура програми теоретичного курсу «Методика професійного навчання»

Розділ

Зміст

Кількість завдань

Термін здачі

Тема 1

Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет.


1,2


20.02

Тема 2

Методика аналізу і конструювання змісту освіти

3,4

01.03

Тема 3

Методика аналізу і прогнозування мети навчання

5,6

30.03

Тема 4

Методика аналізу і діагностики стану навчального процесу

7,8

15.04

Тема 5

Методика конструювання навчальних матеріалів

9,10

10.05

Тема 6

Методика вибору технологій навчання

11,12

30.09

Тема 7

Мотивація навчальної діяльності

13,14

09.10

Тема 8

Технологія формування нових знань

15,16,17,18

30.10

Тема 9

Технологія формування професійних дій

19,20

13.11

Тема 10

Технологія проблемного навчання

21,22,23,24

27.11

Тема 11

Технологія контролю діяльності

25,26

11.12

Тема 12

Форми організації навчального процесу при різних технологіях навчання

27,28,29

25.12

4. Мета педагогічної системи навчання методичної діяльності.

Мету педагогічної системи навчання методичної діяльності представляємо у вигляді:

- розуміння суті і змісту методичної діяльності і її основних етапів;

- усвідомлення механізму трансформації технічного знання в педагогічну систему навчання і методику дидактичного проектування на рівні спеціальності, дисципліни і теми.

А також сформувати у майбутніх інженерів-педагогів уміння:

- аналізувати професійну діяльність фахівця з метою формування змісту його освіти;

аналізувати і діагностувати полягання навчального процесу в професійних навчальних закладах;

- проектувати зміст навчального матеріалу;

- розробляти дидактичні технології;

- планувати навчальний процес;

- організовувати навчальну діяльність учнів ПНЗ на кожному з етапів в процесі навчання відповідно до розробленого проекту;

- прогнозувати результати навчання і вносити корективи до відповідних компонентів педагогічних технологій [2].

5. Презентація підручника, яка розроблена в програмі Microsoft Power Point.

Друга частина підручника містить 5 модулів. У кожному модулі декілька розділів.

Кожен розділ має: базові знання з дисциплін психологія, теорія і історія педагогіки та професійна педагогіка, які вивчалися раніше; цільову установку; план; зміст; питання і завдання для контролю; завдання для самостійної роботи.

√ Перший модуль включає наступні розділи.

Розділ 1. Методика професійного навчання як наука та навчальний предмет. В процесі вивчення даної теми здійснюється: формування у студентів загального уявлення про методику як науку та навчальний предмет, про завдання курсу “Методика професійного навчання” (МПН) і його роль у професійній освіті інженера-педагога.

Формуються вміння:

– застосовувати системний підхід до аналізу предметів, явищ та процесів, а також окремих понять, у тому числі понять “педагогічна діяльність”, “методична підготовка”;

– реалізовувати закони та категорії філософії на прикладах педагогічних, електротехнічних об’єктів, явищ, процесів.

Розділ 2. Методика аналізу і конструювання змісту освіти. Вивчення навчального матеріалу даного розділу дає можливість студентам формувати уміння відтворювати відому інформацію про засоби і способи здійснення етапу аналізу і конструювання змісту освіти; виконувати типові дії, пов'язані з аналізом вже існуючих документів (освітньо-кваліфікаційних характеристик, навчальних планів і програм), за наявними даними про професію і кваліфікацію фахівця, а також за узагальненими вимоги до його підготовки, планом підготовки і програмою професійної підготовки; самостійно конструювати зміст підготовки фахівця традиційної спеціальності, проведення аналізу професійної діяльності робітника заданої професії.

√ Другий модуль містить наступні розділи.

Розділ 3. Методика аналізу і прогнозування мети навчання. Загальна мета даного розділу:

сформувати загальне уявлення про сутність та основні елементи діяльності викладача на етапі аналізу й прогнозування мети навчання; прогнозувати цілі навчання на підставі отриманих результатів аналізу професійної діяльності; конкретизувати мету навчання для різних дисциплін і розділів програми професійної підготовки; визначати параметри мети (еталони) для різних тем професійної підготовки.

Розділ 4. Методика аналізу і діагностики стану навчального процесу. В процесі вивчення навчального матеріалу формуються такі вміння:

– аналізувати матеріально-технічну й дидактичну бази навчального закладу за заданою дисципліною щодо їх використання в навчальному процесі;

– визначати способи: аналізу початкових умов під час вивчення конкретної теми; формування й упровадження базового матеріалу в навчальний процес; використання наявного устаткування в навчальному процесі;

– проектувати системи формування базового матеріалу для заданих умов;

– проектувати технічні й дидактичні засоби навчання.

√ Третій модуль включає розділ 5. Методика конструювання навчальних матеріалів. В процесі оволодіння розділу освоюється література з аналізу наявної інформації і конструювання змісту навчальних матеріалів, які включають такі вміння:

– для певної дисципліни технічного профілю проаналізувати наявну літературу (навчальну, технічну, довідкову, наукову), виявити переваги та недоліки, визначити способи компенсації недоліків і порядок використання літератури в навчальному процесі;

– для заданої теми навчального матеріалу на основі встановленої мети навчання сконструювати логіко-змістові матеріали, що включають логічний аналіз понять, план викладу інформації, текст, контурний конспект.

√ Четвертий модуль містить наступні розділи.

Розділ 6. Методика вибору технологій навчання. У процесі вивчення теми освоюються сучасні психологічні й педагогічні теорії навчання й у студентів формуються уміння:

– характеризувати поняття технологій навчання та сучасні підходи до навчання;

– використовувати психофізіологічні особливості особистості під час вибору способів навчання;

– визначати способи навчання, які дозволять використовувати особливості пам'яті для оптимізації засвоєння навчального матеріалу;

– використовувати теорію поетапного формування розумових дій для характеристики процесу навчання та його етапів.

Розділ 7. Мотивація навчальної діяльності. В процесі вивчення теми у студентів формуються вміння здійснювати продуктивну і творчу діяльність щодо вибору і реалізації способів мотивації навчальної діяльності на кожному з етапів навчання. При цьому формуються вміння:

– визначати мету мотивації навчальної діяльності на кожному з етапів навчання;

– визначати вплив умов на вибір способів мотивації на кожному з етапів засвоєння;

– для заданої теми навчального матеріалу залежно від наявних умов розробити заходи щодо формування внутрішньої мотивації на різних етапах навчання: формування нових знань, формування вмінь, контролю.

Розділ 8. Технологія формування нових знань. В процесі вивчення навчального матеріалу на підставі наявної інформації щодо конкретних умов навчання формуються уміння:

- вибирати раціональні способи конспектування навчального матеріалу;

- розробляти технологію формування нових знань і подавати її у формі дидактичного проекту навчання конкретної теми.

Розділ 9. Технологія формування професійних дій. В процесі вивчення матеріалу на підставі наявної інформації щодо конкретних умов навчання формуються уміння:

- для заданої теми навчального матеріалу відповідно до мети навчання виділяти етапи формування діяльності (практичні і теоретичні);

- проектувати технології закріплення навчального матеріалу, які дозволяють сформувати всі необхідні властивості дій згідно з метою навчання;

- розробляти систему закріплення навчального матеріалу шляхом систематизації і узагальнення;

Розділ 10. Технологія проблемного навчання. В процесі вивчення навчального матеріалу на підставі наявної інформації щодо конкретних умов навчання формуються уміння проектувати проблемні технології навчання, які охоплюють:

- розробка евристичних питань, які подаються у формі діалогу викладача і навчаємого;

- розробка демонстраційного експерименту, які використовуються для активного формування знань і умінь;

- розробка проблемних ситуацій, які використовуються в процесі формування нових знань і закріплення.

√ П'ятий модуль містить розділи:

Розділ 11. Технологія контролю діяльністю. В процесі вивчення навчального матеріалу на основі наявної інформації щодо конкретних умов навчання формуються уміння проектувати технології контролю діяльності:

- вибирати види контролю відповідно до етапів процесу навчання;

- вибирати способи контролю на кожному з етапів навчання;

- розробляти засоби контролю, апробовувати і коректувати їх;

- перевіряти відповідність вибраних способів контролю вимогам.

Розділ 12. Форми організації навчального процесу при різних технологіях навчання. В процесі вивчення матеріалу систематизуються знання з курсів «Теорія і історія педагогіки», «Професійна педагогіка» і формуються уміння складати план уроку заданої теми з урахуванням розроблених технологій навчання для кожного з етапів формування професійних дій. [1].

Третя частина.

Електронний варіант підручника містить в собі і засоби контролю, оскільки контроль знань є однією з основних проблем в навчанні. Довгий час у вітчизняній системі освіти контроль знань, як правило, проводився в усній формі. На сучасному етапі застосовуються різні методи тестування.

Перевагами тестового методу контролю:

- велика об'єктивність і, як наслідок, більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність навчаємого;

- виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації і інші характеристики конкретного викладача;

- орієнтованість на сучасні технічні засоби на використану в середовищі комп'ютерних (автоматизованих) навчальних систем;

- універсальність, охват всіх стадій процесу навчання;

- повторюваність результатів контролю.

Багато хто, звичайно, не розділяє цієї позиції, вважаючи, що тести виключають такі необхідні навики, як аналіз, зіставлення, логічне мислення, уміння доводити тощо. У системі дистанційного навчання застосування нових технологій дає можливість якісно по-новому вирішити проблему. Ці форми контролю проводиться після кожного модуля. Вони можуть проводитися як викладачем, так і самим навчаємим. В кінці навчання надані тестові завдання для самоконтролю і проводиться підсумковий контроль у вигляді тестування. Підсумки тестування характеризують рівень освоєння навчаємими навчального матеріалу.

Висновки. Оскільки електронний підручник є одним з методичних компонентів дистанційного курсу «Методика професійного навчання», то свою апробацію він пройшов при успішному вивченні дистанційними студентами курсу «Методика професійно навчання», а також написанні курсової роботи - все це підтверджує наявність самостійного підходу.

Якість та ефективність електронного підручника „Методика професійного навчання” полягає в наступному:
  • теми електронного підручника відповідають темам робочої програми з дисципліни „Методика професійного навчання”;
  • наявність діагностичної мети;
  • наявність плану викладу теми в кожному розділі;
  • наявність логічної послідовності;
  • доступність викладу;
  • наявність засобів контролю й закріплення.

Перспективи подальших досліджень Сподіваємося, що цей підручник може бути корисним не тільки при підготовці інженерів-педагогів технічних та сільськогосподарських навчальних закладів, але і для системи підвищення кваліфікації викладачів технікумів та ВНЗ.


Література

1. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нар. укр. акад. – Х.: Вид – во НУА, 2005. - 360 с.

2. Робоча навчальна програма з дисципліни „Методика професійного навчання” / укл. Бєлікова В.В, Брюханова Н.О., Бєлова О.К./ УІПА, Харків, - 15с.


Королева Н.В.

Электронный учебник по курсу «Методика профессионального обучения» для системы дистанционного обучения

В статье показана разработка электронного учебника по курсу «Методика профессионального обучения» для системы дистанционного обучения. Рассмотрена структура данного электронного учебника и раскрыта суть каждого структурного элемента.


Корольова Н.В.

Електронний підручник з курсу „Методика професійного навчання” для системи дистанційного навчання

В статті показана розробка електронного підручника з курсу „Методика професійного навчання” для системи дистанційного навчання. Розглянута структура даного електронного підручника і розкрита суть кожного структурного елементу.


N. Koroleva

Electronic Textbook in on-Course «Method of Vocational Training» for Distance Learning Education

In development of an electronic textbook in on-course «Method of Vocational training» for distance learning education is described. The structure of this electronic textbook is considered and essence of every structural element is exposed.


Стаття надійшла до редакції 06.08.2007р.