Габідулліна Алла Рашатівна удк 811. 161. 1’42 навчально-педагогічний дискурс: категоріальна структура та жанрова своєрідість 10. 02. 02 російська мова автореферат

Вид материала

Автореферат

Содержание Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях автора

Подобный материал:

• В. І. Вернадського мельник юлія анатоліївна удк 811. 161. 1: 82-84/92 прецедентні висловлення, 268.23kb.
• Акімова Наталія Володимирівна удк 81’23’42’161. 1’Пелевін Мова творів В. Пелевіна, 349.73kb.
• Г. С. Сковороди греб Марія Михайлівна удк 811. 161. 2’367. 335 Семантико-граматичні, 390.42kb.
• Удк 378. 147: 811. 161. 2: 63. 007, 174.18kb.
• Дячук Тетяна Миронівна удк 811. 161. 2’330. 342. 146: 001. 4 українська соціально-економічна, 606.44kb.
• Ім. В. Г. Короленка, 1985 рік, російська мова та література, 1179.04kb.
• Удк 811. 161. 1: 371. 315: 808. 5 Формирование коммуникативного потенциала личности, 130.18kb.
• Учебное пособие горловка 2011 удк 811. 161. 1’42 Рецензенты, 4570.8kb.
• Удк 811. 161. 1 Катенева ирина Геннадьевна механизмы и языковые средства манипуляции, 384.27kb.
• Програма співбесіди з російської літератури для вступників спеціальності, 43.79kb.

У четвертому розділі «Жанрові особливості навчально-педагогічного дискурсу» розглянуто мовленнєві жанри НПД.

Інтерпретація поняття «мовленнєвий жанр» в генологічній літературі варіюється в досить широких межах: а) тип тексту, б) аналог мовленнєвої дії; в) тип мовленнєвої поведінки окремої мовної особистості в стереотипній ситуації; г) цілісний каркас комунікативної ситуації (дискурсу). Простежується перехід від власне мовного опису мовленнєвого жанру до характеристики умов функціонування тексту певного типу. Спроба поєднати мовні та екстралінгвістичні характеристики явища, яке вивчається, веде до необхідності диференціювати у структурі мовленнєвого жанру жанри текстів (текстеми) та жанри дискурсу (комунікативної події, простої або складної). Перші становлять матеріальну основу мовленнєвого жанру, другі співвідносять його з різноманітними параметрами комунікативної ситуації. Таким чином, жанри текстів, з одного боку, та жанри комунікативної події (дискурсу) - з іншого, розглядаються як дві сторони однієї медалі, одного явища - мовленнєвого жанру: правило і формулювання правила, дефініція та дефініювання. У першому випадку названо ім’я текстеми, у другому - дискурсивного жанру. Відділити їх одне від іншого неможливо: тут об’єднуються процес та його результат. Втім така однозначна відповідність характерна лише для простих мовленнєвих жанрів. У складних жанрах мовлення поєднуються декілька взаємопов’язаних та взаємообумовлених тексгем, і не завжди одна з них дає ім’я мовленнєвому жанру: опитування, диктант і т.ін. В основі номінації лежить комунікативний процес.

Відправною точкою в класифікації мовних жанрів НПД є загальна жанрова таксономія, що має рівневу структуру.

Перший рівень - функціонально-системний. Він характеризує такі умови реалізації мовленнєвого жанру у сфері організованого навчання:

• Типову ситуацію спілкування: лекція, консультація, коучинг, іспит, урок, семінар, лабораторне заняття і т. ін. Кожна з них характеризується своїм набором мовленнєвих жанрів, загальних і специфічних.
  
• Тип комунікативної події. Дискурс членується на певні комунікативні події: складні і прості. Імена цих подій часом збігаються з іменами мовленнєвого жанру. У дискурсивному просторі НПД можна виділити різні жанрові утворення: складні мовленнєві жанри: перевірка домашнього завдання, опитування, диктант, пояснення нового матеріалу, підсумкова бесіда тощо; прості (комплексні й елементарні - за М. Ф. Федосюком) жанри мови.
  

Урок як комунікативна подія складається з послідовності епізодів, втілених у складних і простих мовленнєвих жанрах. Ми співвідносимо складний мовленнєвий жанр із поняттям «макроструктури» (або глобальної структури), яка композиційно членує цілісну комунікативну подію на великі складники й має в його структурі статус епізоду, «складної мовної події». Усередині великих фрагментів дискурсу спостерігається єдність - інтенційна, тематична, композиційна і т. ін. Матеріальною основою складного мовленнєвого жанру в НПД найчастіше постає сукупність інтертекстуально взаємопов’язаних текстів вчителя та учнів: претекст (підручника або дидактичного матеріалу), метатекст вчителя, тексту-виконання учня й оцінного тексту вчителя та учнів-опонентів. В основі можливих численних варіантів уживання (переказу, конспекту, плану або іншої фіксації) претекста лежить певна абстрактна модель інваріантної властивості, що виникла як системна одиниця вербального рівня і служить у відповідній комунікативній ситуації способом теоретичного або практичного освоєння навчальної теми.

Кожна складна комунікативна подія становить собою сукупність простих комунікативних подій, що матеріалізуються в одному тексті / вислові. Так, складний мовленнєвий жанр «індивідуальне опитування» містить такі прості жанри мовлення: запитання (формулювання завдання) вчителя, відповідь школяра, оцінні тексти вчителя або опонентів, що коректують тексти. Прості мовленнєві жанри (комплексні й елементарні) асоціюються з «мікроструктурою» (локальною структурою) дискурсу (Є.В. Падучева, Т. ван Дейк, Т. Гівон, Е. Шеглофф, А.Н. Баранов, ГЕ. Крейдлін, ІН Борисовата ін.). Вони так само, як і складний мовленнєвий жанр, мають процесуальний характер і постають у ролі тактик, що реалізовують стратегії учасників інтеракції. Комплесний простий мовленнєвий жанр- це багатокроковий мовний хід одного комуні канта, представлений послідовністю висловів, об’єднаних єдністю глобальної теми в один смисловий блок (наприклад, коментар). Елементарний простий мовленнєвий жанр дорівнює одній мовленнєвій дії.

3. Первинний або вторинний мовленнєвий жанр. У структурі складного мовленнєвого жанру можуть поєднуватися первинні (непідготовлені) і вторинні (риторичні) жанри мовлення. Як правило, первинними в НПД є фатичні жанри мовлення (вітання, звернення, зауваження і т. ін.). Вторинні мовленнєві жанри формуються впродовж усього навчання в школі: шкільна лекція, тест тощо.

Другий рівень - стратегічний. Подальша диференціація мовленнєвого жанру в НПД залежить від стратегій комунікативної події: епістемічних, метадискурсивних і комунікативно-прагматичних. Епістемічні засади, які моделюють і верифікують мовленнєві жанри, покликані змінити картину світу адресата. Метакомунікативні мовленнєві жанри спрямовані на організацію процесу засвоєння матеріалу (рекомендації, роз’яснення, формулювання правила, формулювання завдання, коментар і т. й.) і не обумовлено логікою змісту навчальних текстів. Фатичні (комунікативно-прагматичні) жанри мови призначені для регулювання міжособистісних взаємин між комунікантами: вітання, задоволення, дозвіл, похвала, заперечення тощо.

Третій рівень - тактичний. Вибір мовленнєвого жанру визначається тактикою одного з комунікантів. На цьому рівні створюється:

1. модель простого мовленнєвого жанру (її можна описати за допомогою «анкети» Т.Г. Шмельової);
   
2. жанр тексту як продукту мисленнєво-розумової діяльності вчителя та учнів у рамках комунікативної події;
   
3. факультативним є параметр «канал комунікації», за допомогою якого розрізняються усні, «паперові» й «комп’ютерні» (інтерактивний диктант) мовленнєві жанри.
   

Епістемічний простий мовленнєвий жанр - це багатокроковий мовленнєвий хід одного комуніканта, представлений послідовністю висловлювань, об’єднаних провідною темою у смисловий блок (представлення об’єкта, опис мовного явища, характеристика мовного явища, мовний розбір, класифікація об’єктів, порівняння (зіставлення) мовних явищ, коментар, характеристика суттєвих ознак;дефініювання, етимологізація терміна, характеристика винятків; опис-характеристика, опис-інтродукція, опис дій, опис- підбиття підсумків). Як правило, він є риторичним мовленнєвим жанром. Його змістом є знання про основні ознаки явища, яке вивчається, побудову, сутність, системні зв’язки (онтологічний аспект). Назви епістемічних мовленнєвих жанрів нерідко збігаються з назвами відповідних субтекстів підручника.

Метадискурсивні мовленнєві жанри реалізують гносеологічний аспект знання. Вони пов’язують предметний та комунікативний смисли навчально- педагогічного спілкування, експлікуючи найрізноманітніші аспекти породження та сприйняття навчального тексту та його зв’язок з комунікативною ситуацією. У НПД простежуються два різновиди метадискурсивних жанрів мовлення: метамовленнєві та метакомунікативні. За допомогою перших (пояснення, відповідь на навчальне запитання, формулювання завдання, формулювання навчальної проблеми, формулювання гіпотези, зауваження як коротке судження з приводу будь-чого, вказівка, коментування, уточнення) автор структурує свій текст, встановлює зв’язки між композиційно- структурними компонентами тексту, спрямовує увагу слухачів, організовує розуміння та інтерпретацію НТ. За допомогою других (перепитування, переформулювання, зауваження як вказівка на помилку, корекція, метазапитання) він коректує НТ співрозмовника.

Фатичні мовленнєві жанри реалізують комунікативно-прагматичний аспект знання. За їх допомогою організовується міжособистісне спілкування. Виділяються оцінні, директивні та етикетні мовленнєві жанри.

Оцінні мовленнєві жанри посідають проміжне становище між мегадискурсивними (раціональна, парціальна оцінка) та конверсаційними (аксіологічна оцінка) жанрами мовлення. У першому випадку жанри мовлення мають риторичний характер і становлять собою вторинні тексти: відгук, рецензію, характеристику тощо. У другому випадку об’єктом оцінки є провідні цінності моральної сфери. Оцінні висловлювання оформлюються як зауваження (осуд), похвала, нотація, докір, схвалення та інші первинні (заМ.М. Бахтіним) мовленнєві жанри.

Директивні (спонукальні) жанри мовлення - команди, накази, вимоги, заборони, навіювальне наставляння, розпорядження - є засобом зовнішнього контролю та регуляції навчальної та поведінкової діяльності школярів. Результати дослідження показують, що з-поміж прескриптивних, реквестивних та сугестивних директивів переважають перші, що свідчить про авторитарність сучасної школи.

Привітання, прощання, звертання, вибачення та ін. мовленнєві жанри утворюють етикетну рамку НПД. їх призначення - самим фактом здійснювати виконання певної соціальної дії, передбаченої етикетом цього мовного колективу.

Таким чином, НПД - це багатожанрове явище.

Здійснене комплексне дослідження категоріальної структури та жанрів навчально-педагогічного дискурсу дозволяє зробити такі висновки:

1. Навчально-педагогічний дискурс - це цілісна соціально-комунікативна подія, що полягає у взаємодії' вчителя і учня за допомогою навчальних текстів та інших знакових комплексів в рамках навчально-педагогічної ситуації, зануреної в сферу організованого навчання.
   
2. Педагог і учні виявляють себе в НПД як дискурсивні особи. Дискурсивна особа - це сукупність інтегральних і диференціальних характеристик людини як представника певного соціального інституту. Учасники НПД набувають ряд компетенцій (мовних, мовленнєвих, соціокультурних і деятельнісних), необхідних для створення текстів, типових для сфери організованого навчання.
   
3. Підручник російської мови - невід’ємна частина НПД, оскільки він є нормативним документом, що багато в чому зумовлює протікання дискурсу, тому назви багатьох категорій НПД і підручника збігаються. Відмінності - у способах їх вираження в статичному підручнику і у навчальному тексті, що створюється в режимі on-line.
   
4. Дискурсивні категорії - це надпарадигмальні інваріантні ознаки, які властиві тексту в типовій комунікативній ситуації. НПД має комунікативно- прагматичні, змістовні і конструктивні категорії. До перших належать антропоцентричність (з підкатегоріями адресантности, адресатности, інтерпретованості) і стратегічність. До других - інтегративність, інтердискурсивнісгь (з підкатегорією парафрастичності), інформативність та оцінність. До третіх - категорії зв’язності та дискретності, полікодовості та гіпертекстуальності.
   
5. Категорії по-різному представлені в авторитарному і діалоговому (конвергентному) різновидах НПД. Для авторитарного типу дискурсу (і підручника як його складової) характерні: «текстове насильство»; жорстко задана, структурована і структурувальна система ієрархічних (суб’єкт-об’єктних) відношень, пов’язаних з уявленнями про універсальність і незмінність знання, установка на відтворення достеменно визначеної інформації, яка не підлягає критичному осмисленню з боку учнів. Навчальний текст в особистісно- орієнтованому (діалоговому) типі дискурсу - це результат взаємодії вчителя і учнів у пошуку способів розв’язання пізнавального завдання: від постановки проблеми до контролю й оцінки її реалізації.
   
6. Жанри дискурсу як комунікативної події мають процесуальний, динамічний характер. Вони відображають абстрактну узагальнену модель комунікативно релевантних умов і обставин, які встановлюють соціальні обмеження комунікативної поведінки вчителя і учнів у поточній події спілкування. Екстралінгвістичні і соціальні параметри комунікативної події детермінують стиль, композицію, тему і структуру породжуваного в ній тексту (текстів). Мовною основою мовленнєвого жанру є текстема (або сукупність текстем).
   

• Відправною точкою в класифікації мовленнєвих жанрів НПД є загальна жанрова таксономія, що має рівневу структуру. Перший рівень - функціонально- системний. Він характеризує такі умови реалізації мовленнєвого жанру у сфері організованого навчання: 1) типову ситуацію спілкування; 2) тип комунікативної події; 3) первинність / вторинність (М. Бахгін) мовного жанру. Другий рівень - стратегічний. Диференціація мовленнєвого жанру в НПД залежить від стратегій комунікативної події: епістемічних, метадискурсивних і комунікативно- прагматичних. Третій рівень - тактичний. Вибір мовленнєвого жанру визначається тактикою одного з комунікантів. Мовленнєвий жанр описано за допомогою «анкети» Т.Г. Шмельової. На цьому рівні з’ясовується жанр тексту або його фрагмента як продукт мовленнєво-розумової діяльності вчителя і учнів у рамках комунікативної події. Факультативним є параметр «канал комунікації», за допомогою якого розрізняються усні, «паперові» і «комп’ютерні» (інтерактивний диктант) мовленнєві жанри.
  

Аналіз дискурсивних особливостей навчально-педагогічної комунікації - це не лише теоретична, але й практична проблема, оскільки ефективність комунікативної взаємодії в рамках суспільних інститутів (у тому числі і в освітньому процесі будь-якого рівня) багато в чому залежить від такого найважливішого компонента, як комунікативна компетентність учасників взаємодії, яка передбачає вміння створювати адекватні соціально-суспільним (професійним) ситуаціям дискурсивні моделі, вибудовувати стратегії спілкування, прогнозувати наслідки мовленнєвої взаємодіїта передбачати можливість комунікативної невдачі. Прикладна значущість нашого дослідження полягає в можливості методично обґрунтованих рекомендацій, реалізація яких у професійній практиці вчителя дозволить йому ефективно організувати процес спілкування на навчальному занятті.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях автора:

1. Габидуллина А.Р. Учебно-педагогический дискурс: Монография. / А.Р. Габидуллина. - Горловка: ГТПИИЯ, 2009.-292 с.
   

Рецензії:

2. Глущенко В. А. Рецензия на монографию А.Р. Габидуллиной «Учебно- педагогический дискурс» / В. А. Глущенко //Русский язык, литература и культура в школе и вузе. - 2009. - №4 (28) - С. 47-4
   
3. Семенюк О. А. Рецензія на книгу: А. Р. Габидуллина. Учебно- педагогический дискурс: монография. - Горловка, 2009. - 292 с. / О. А. Семенюк // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні Науки. - Вип. № 169. - Черкаси: вид, відділ ЧНУ 2009. - С. 227-229
   
4. Каменская О. Г. Рецензия на монографию А. Р. Габидуллиной «Учебно- педагогический дискурс» // Вестник гуманитарного института ТГУ. Вып. 5. / О.В. Каменская. - Тольятти: ТГУ, 2009. - С. 294-297
   

Касьяненко Н. Е. Рецензия на монографию А.Р. Габидуллиной «Учебно­педагогический дискурс» / Н.Е. Касьяненко // Східнослов’янська філологія. Вип.16. -Горлівка: ГДПІІМ, 2009. - С. 276-278

Статті

1. Габидуллина А.Р. Урок как текст// Наукові записки Луганського нац. пед. ун-ту. Вип. 4. Т. 2. Серія “філологічні науки” / А.Р. Габидуллина. - Луганск: Альма-матер, 2003. - С.48-60
   
2. Габидуллина А.Р. Оценочные высказывания в педагогическом дискурсе// Лінгвістичні студії: 36. наукових праць. Випуск 12/А.Р. Габидуллина. - Донецьк: ДонНУ, 2004. -С. 280-287
   
3. Габидуллина А.Р. Жанры педагогического дискурса // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал) / А.Р. Габидуллина. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. 2003. - Вип.6. - Т. VII. - С. 174-182
   
4. Габидуллина А.Р. Информативные жанры педагогического дискурса (к проблеме классификации) // Мова. Науково-теоретичний часопис А.Р. Габидуллина -Одеса: Астропринт, 2003. - №8. - С. 49-54
   
5. Габидуллина А.Р. Учебная лекция как речевое событие и жанр речи // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Вип. 5. Т. 2. Серія „Філологічні науки”: 36. наук. Праць А.Р. Габидуллина. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - С. 68-81
   
6. Габидуллина А.Р. Речевой жанр как объект лингвистического изучения (обзор работ) // Східнослов’янська філологія: 36. наук, праць. Вип. 5. / А.Р. Габидуллина. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2004. - С. 3-15
   
7. Габідулліна А.Р. Дидактичний дискурс та його мовленнєві жанри // Мандрівець. / А.Р. Габідулліна. -Тернопіль: Видавництво «Мандрівець», 2005. - №2 (55).-С. 63-67
   
8. Габидуллина А.Р. Дидактический дискурс как лингвистический феномен // Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції в 2-х томах. Т.1./А.Р. Габидуллина.-Горлівка: ГДПІІМ,2005. -С.12-16
   
9. Габидуллина А.Р. Директивные речевые жанры учебно- педагогического дискурса (проблема типологии) // Теоретические и прикладне проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. - Вып. XII. Часть I. / А.Р. Габидуллина. - Славянск:СГПУ, 2005. - С. 219-229
   
10. Г абидуллина А.Р. Педагогическое общение с позиций теории речевой коммуникации // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). / А.Р. Габидуллина. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. 2004. - Вип.7. - Т. 11. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури. - С. 45-51
    
11. Габидуллина А.Р. Вторичные жанры учебно-педагогического дискурса (к проблеме типологии) // Новітня філологія: Журнал. / А.Р. Габидуллина. - Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - №1 (21). - С.207-217
    
12. Габидуллина А.Р. Коммуникативные неудачи в педагогическом общении // Восточноукраинский лингвистический сборник. Вып. 9. / А.Р. Габидуллина. - Донецк: Донеччина, 2004. - С. 434-447
    
13. Габидуллина А.Р. Объяснение как речевой жанр // Лінгвістичні дослідженя: Збірник наукових праць. / А.Р. Габидуллина. - Харьків, 2005. - Вип. 15.-С. 95-99
    
14. Габидуллина А.Р. Речь учителя как институциональный тип дискурса // Східнослов’янська філологія: 36. наук, праць. Вип. 6. / А.Р. Габидуллина. -Горлівка: Видавництво ГДІШМ, 2005. - С. 17-27
    
15. Габидуллина А.Р. Методический дискурс и его жанры// Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції «Каразінські читання: Людинаю Мова. Комунікація». /А.Р. Габидуллина. - Харьків: ХНУ, 2005. - С. 42-43
    
16. Габидуллина А.Р. Жанровое своеобразие древнерусских дидактических текстов // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). / А.Р. Габидуллина. -К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго. 2004. -Вип.8. -Т. III. - 4.2. - Лингвокультурологическая интерпретация текста. Теорія и практика перевода. - K.: Издатдом Дм. Бураго, 2005. - С. 19-25
    
17. Габидуллина А.Р. Дискурсивная личность учителя-словесника // // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. Вип. XI: Лінгвістика і літературознавство. Частина І. / А.Р. Габидуллина. - К.-Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2006. - С. 242-249
    
18. Габидуллина А.Р. К вопросу об антропоцентричности учебно- педагогического дискурса // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія „Лінгвістика”: 36. наук, праць. Вип. III. / А.Р Габидуллина. - Херсон: ХДУ, 2006. - С. 302-306
    
19. Габидуллина А.Р Дискурс, речевое событие, жанр речи (на примере учебно-педагогической коммуникации) / А.Р. Габидуллина// Вісник Донецького університету. СеріяБ. Гуманітарні науки. -2005. -№1. -С. 75-83
    
20. Габидуллина А.Р. Суггестивные жанры педагогического дискурса / А.Р. Габидуллина. // Вісник Запорізького національного університету. Серія „Філологічні науки”. -2005. -№3. -С. 23-30
    
21. Габидуллина А.Р. До питання про цілісність і дискретність навчально- наукового дискурсу//Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія.: Всеукр. зб. наук. пр. Число 10: У двох томах. Т.І1. / А.Р. Габідулліна. - Черкаси: ЧДТУ, 2006.-С. 222-225
    
22. Габидуллина А.Р. Функционально-стилистическое своеобразие дискурса учителя-словесника// Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школе и вузе: Сб. науч. тр. / А.Р. Габидуллина. - К. Ин-т филологии КНУ им. Шевченко, 2006. - С. 175-179
    
23. Габидуллина А.Р. Дидактические речевые жанры и словесные методы обучения//Вісник Чекаського університету. Серія „Філологічні науки”. Вип. 68. / А.Р. Габидуллина.-Черкаси: ЧНУ,2005.-С. 133-141
    

24. Габидуллина А.Р. К вопросу о категории интертекстуальности в учебно-научном дискурсе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия „Филология”. Т. 19 (58). - №4. / А.Р. Габидуллина. - Симферополь: ТНУ, 2006. - С. 11-15
    
25. Габидуллина А.Р. Фатические и этикетные жанры речи (на примере учебно-педагогического дискурса) // Науковий вісник Херсонського університету. Серія „Лінгвістика”. Вип. 4. / А.Р. Габидуллина. - Херсон: Видавництво ХДУ,
    

2006. -С. 325-328
      

24. Габидуллина А.Р. Жанры речи и жанры дискурса: к проблеме терминологии // Русский язык: исторические судьбы и современность: III Международный конгресс исследователей русского языка. Труды и материалы. / А.Р. Габидуллина. - М.: МАКС Пресс, 2007. -С. 370-371
    
25. Габидуллина А.Р. К вопросу о речевых жанрах педагогического дискурса // XXXV Международная филологическая конференция. Вып. 18 / А.Р. Габидуллина. - СПб: Филологический ф-т, СПбГУ, 2006. -С. 254-258
    
26. Габидуллина А.Р. Категории интертекстуальности и гипертекстуальности в учебно-научном дискурсе// «Мовата культура: проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики: Матеріали 111 міжнародної науково-пракгичної конференції': В 2 т. / А.Р. Габидуллина. - Горлівка: ГДПІІМ, 2007. -Т. 1. - С. 50-53
    
27. Габідулліна А.Р. Мовленнєві стратегії навчально-педагогічного дискурсу//Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 38. ЧастинаІІ. / А.Р. Габидуллина.-Львів,2006.-С. 104-110
    
28. Габидуллина А.Р. Метатекст в учебно-педагогическом дискурсе / А.Р. Габидуллина. //Культура народов Причерноморья: Научный журнал. Т 1. -
    

2006. -№110.-С. 100-103
      

24. Габидуллина А.Р. Категория прецедентное™ в учебно-педагогическом дискурсе / А.Р. Габидуллина. // Русская филология: Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. - Харьков, 2007. - № 2-3 (33). - С. 19-24
    
25. Габидуллина А.Р. Жанры речи и жанры дискурса: к проблеме терминологии / А.Р. Габидуллина. // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Вип. 50.-2007. - № 765. - С. 51-55
    
26. Габидуллина А.Р. Категории учебно-педагогического дискурса (к проблеме классификации) / А.Р. Габидуллина. // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». - 2007. - Т.20 (59). №3. - С. 402-406
    
27. Габидуллина А.Р. Креолизованныетексты в учебно-педагогическом искурсе // Наукові записки Луганського національного університету. Вип. 7. Т.1. Серія «Філологічні науки»: 36. наукових праць. / А.Р. Габидуллина. - Луганськ: «Альма-матер», 2008. -С. 216-226
    
28. Габидуллина А.Р. Текстовый парафраз в учебно-педагогическом дискурсе / А.Р. Габидуллина. // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. Т 2.-2008. - №137. - С. 263-266
    
29. Габидуллина А.Р. Категория связности в учебно-педагогическом дискурсе // Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах: Сб. ст. участников IV междунар. науч. конф., 25-26 апр. 2008 г., Челябинск. Т. 2 / [редкол.: д.филол.н., проф. Л. А. Нефедова (отв. ред.) и др.] / А.Р. Габидуллина. - Челябинск: ООО «Издательство РЕКПОЛ»,-С. 464-467
    
30. Габидуллина А.Р. Языковая ситуация в Украине и ее отражение в учебно-педагогическом дискурсе (на примере Донецкой области) // Східнослов’янська філологія: 36. наук, праць. - Вип. 13. / А.Р. Габидуллина. - Горлівка: ВидавництвоГДПІІМ,2008.-С. 8-18
    
31. Габидуллина А.Р. К вопросу о понимании учебного текста // Теоретична і дидактична філологія: 36. наукових праць. - Спецвипуск 1. / А.Р. Габидуллина. - К.: Міленіум, 2008. -С.89-97
    
32. Габидуллина А.Р. Категория информативности в учебно- педагогическом дискурсе // Материалы докладов международной научно- практической конференции “Вторые Севастопольские Кирилло-Мефодневские чтения”. / А.Р. Габидуллина. - Севастополь: Рибэст, 2008-С. 20-27
    
33. Габидуллина А.Р. Учебно-педагогический дискурс как тип институционального дискурса//Текст: теорія и методика в контексте вузовского образования: сб. научных трудов III Международной конференции: в 2 томах. Т. 1. / А.Р. Габидуллина. -Тольятти: ТГУ, 2008. - С. 116-124
    
34. Габидуллина А.Р. Категория связности дидактического дискурса// Нова філологія: Збірник наукових праць. / А.Р Габидуллина. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - С.51-55
    
35. Габидуллина А.Р. Школьный учебник как источник прецедентных феноменов // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школен вузе: Сб. науч. тр. / А.Р. Габидуллина. - К., 2009. - С. 185-188
    
36. Габидуллина А.Р. «Диалог текстов» в школьном учебнике / А.Р. Габидуллина//Русский язык, литература, культура в школе и вузе. - 2008. - №6(24)-С. 29-38
    
37. Габидуллина А.Р. Категория адресатности в учебно-педагогическом дискурсе // Международный симпозиум «Славянские языки и культуры в современном мире»: труды и материалы. / А.Р. Габидуллина. - М.: МГУ, 2009. - С. 328-329
    
38. Габидуллина А.Р. Диктант как текстовый парафраз // Русский язык и литература в Украине: проблемы изучения и преподавания: материалы международной научной конференции. / А.Р. Габидуллина. -Горловка: Узд-во ГГПИИЯ, 2009.-С. 28-29
    
39. Габидуллина А.Р. «Фактор адресата» в учебно-педагогическом дискурсе / А.Р. Габидуллина. // Русский язык, литература, культура в школе и вузе. - 2009. - №2 (27). - С. 33-40
    
40. Габидуллина А.Р. Педагогический дискурс как объект исследований / А.Р. Габидуллина. //Русский язык, литература, культура в школе и вузе. -2009. - №4 (70).-С. 48-60
    
41. Габидуллина А.Р. Лингвистический парафраз в учебно­педагогическом дискурсе (на примере речевого жанра «диктант») / А.Р. Габидуллина. // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. Т. 1. - 2009.-№168.-С. 149-151
    
42. Габідулліна А.Р. Навчально-педагогічний дискурс як лінгвістичний феномен / А.Р. Габідулліна // Мовознавство: Науковий журнал Інституту мовознавстваім. О.О. Потебні. -2009. -№6-С. 70-79
    

Анотація

Габідулліна А.Р. Навчально-педагогічний дискурс: категоріальна сгрукггура та жанрова своєрідність (на прикладі шкільного предмета «російська мова»). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.02-російська мова. -Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. - К., 2010.

У дисертації досліджено навчально-педагогічний дискурс як соціально- комунікативну подію, що полягає у взаємодії вчителя й учня за допомогою навчальних текстів та інших знакових комплексів у рамках навчально-педагогічної ситуації, зануреної у сферу організованого навчання.

Подано аналіз лінгвістичної та психолого-педагогічної літератури з теми дисертації, показано особливості НПД як типового інституційного дискурсу, побудовано модель навчально-педагогічної комунікативної ситуації, охарактеризовано особливості мовної та дискурсивної особистості комунікантів.

Обгрунтовано поняття «дискурсивна категорія» як надпарадигмальна інваріантна ознака, яка властива тексту в типовій комунікативній ситуації. Розроблено систему текстово-дискурсивних категорій НПД. Описано мовленнєві жанри, які реалізують стратегії і тактики учасників навчально-педагогічного дискурсу.

Ключові слова: навчально-педагогічний дискурс, дискурсивна особистість, мовленнєвий жанр, дискурсивна категорія, навчальний текст.


Аннотация

Габидуллина А.Р. Учебно-педагогический дискурс: категориальная структура и жанровое своеобразие (на примере школьного предмета «русский язык»). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности : 10.02.02 - русский язык. - Институт языкознания им. A.A. Потебни НАН Украины. - Киев, 2010.

В диссертации исследуется учебно-педагогический дискурс как социально-коммуникативное событие, заключающееся во взаимодействии учителя и учащихся посредством учебных текстов и других знаковых комплексов в рамках целостной учебно-педагогической ситуации, погруженной в сферу организованного обучения. Анализируются различные признаки ситуации, в том числе коммуниканты и текст как материальная форма коммуникативного события.

Педагог и учащиеся характеризуются в работе как дискурсивные личности. Дискурсивная (или вторичная, по М. Фуко) личность - это совокупность интегральных и дифференциальных характеристик человека как представителя определенного социального института. Участники УПД обладают набором компетенций (языковых, речевых, социокультурных и деятельностных), необходимых для создания текстов, типичных для сферы органзованного обучения.

Обосновывается понятие «дискурсивная категория» как сверхпарадигмальный инвариантный признак, который присущ тексту в типичной коммуникативной ситуации. УПД свойственны коммуникативно­прагматические, содержательные и конструктивные категории. К первым относятся антропоцентричность (с подкатегориями адресантности, адресатности, интерпретируемости) и стратегичность. Ко вторым - интегративность, интердискурсивность (с подкатегорией парафрастичности), информативность и оценочность. К третьим - категории связности и дискретности, поликодовости и гипертекстуальности.

Жанры коммуникативного события/дискурса имеют процессуальный, динамичный характер. Они отражают абстрактную обобщенную модель коммуникативно релевантных условий и обстоятельств, задающих социальные ограничения коммуникативного поведения учителя и учащихся в текущем событии общения. Экстралингвистические и социальные параметры коммуникативного события детерминируют стиль, композицию, тему и структуру порождаемого в ней текста (текстов). Языковой основой РЖ выступает текстема (или совокупность текстем).

Отправной точкой в классификации речевых жанров УПД в диссертации выступает общая жанровая таксономия, имеющая уровневую структуру.

Первый уровень - функционально-системный. Он характеризует условия реализации РЖ в сфере организованного обучения: 1) типичная ситуация общения; 2) тип коммуникативного события; 3) первичность / вторичность (М. Бахтин) речевого жанра. Второй уровень-стратегический. Дифференциация РЖ в УПД зависит от стратегий коммуникативного события: эпистемических, метадискурсивных и коммуникативно-прагматических. Третий уровень - тактический. Выбор речевого жанра определяется тактикой одного из коммуникантов. На этом уровне определяется жанр текста или его фрагмента как продукт речемыслительной деятельности учителя и/или учащихся в рамках коммуникативного события.

Ключевые слова: учебно-педагогический дискурс, дискурсивная личность, речевой жанр, дискурсивная категория, учебный текст.


Annotation

Gabidulina A.R. Educational discourse: categorical structure and genre specifity (on the basis of the school subject “Russian”). - Manuscript.

The dissertation under analysis is devoted to the investigation of the educational discourse as a social and communicative event which is represented through the cooperation among students and a teacher by means of educational texts and other sign units in the frame of the integral educational situation introduced in the sphere of regulated education. The specific features of the situation interrelated with the communicants and the text as the material form of the communicative event are highlighted.

The teacher and the students are represented as discursive personalities as a combination of integral and differential characteristics of a person who is a representative of a certain social institution. The model of the educational communicative situation is suggested. The notion of the “discursive category” is revealed as superparadigmatic invariant characteristic that corresponds to the text in the typical communicative situation. The systems of textual and discursive categories in the process of education are worked out. Communicative genres, realizing strategies of the educational discursive participants are described.

Key words: educational discourse, discursive personality, speech genre, discursive category, educational text.

8.