В. І. Вернадського мельник юлія анатоліївна удк 811. 161. 1: 82-84/92 прецедентні висловлення пісенного походження у сучасному російськомовному публіцистичному дискурсі 10. 02. 02 російська мова автореферат
| Вид материала | Автореферат |
- Габідулліна Алла Рашатівна удк 811. 161. 1’42 навчально-педагогічний дискурс: категоріальна, 807.11kb.
- Акімова Наталія Володимирівна удк 81’23’42’161. 1’Пелевін Мова творів В. Пелевіна, 349.73kb.
- Г. С. Сковороди греб Марія Михайлівна удк 811. 161. 2’367. 335 Семантико-граматичні, 390.42kb.
- Удк 378. 147: 811. 161. 2: 63. 007, 174.18kb.
- Дячук Тетяна Миронівна удк 811. 161. 2’330. 342. 146: 001. 4 українська соціально-економічна, 606.44kb.
- Учебное пособие горловка 2011 удк 811. 161. 1’42 Рецензенты, 4570.8kb.
- Удк 811. 161. 1 Катенева ирина Геннадьевна механизмы и языковые средства манипуляции, 384.27kb.
- Програма співбесіди з російської літератури для вступників спеціальності, 43.79kb.
- Вивчення російської мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською, 87.96kb.
- Програма інструктивно-методичного семінару, 43.28kb.
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
МЕЛЬНИК ЮЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 811.161.1:82-84/92
ПРЕЦЕДЕНТНІ ВИСЛОВЛЕННЯ ПІСЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ У СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
10.02.02 – російська мова
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
СІМФЕРОПОЛЬ – 2011
Дисертація є рукописом
Робота виконана на кафедрі методики викладання філологічних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.
| Науковий керівник: | доктор філологічних наук, доцент Ященко Тетяна Антонівна, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, завідувач кафедри методики викладання філологічних дисциплін |
| Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор Дядечко Людмила Петрівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови |
| | кандидат філологічних наук, доцент Турута Ірина Іванівна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, доцент кафедри загального й російського мовознавства |
Захист відбудеться ___ ________ 2011 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, проспект Академіка Вернадського, 4).
Автореферат розіслано ___ _________ 2011 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради А. Г. Шиліна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Дослідження прецедентних висловлень (ПВ) є важливим напрямком сучасної лінгвістики. Проблемам теоретичного визначення та функціонування ПВ, так само як і інших прецедентних феноменів, присвячені праці Д. Б. Гудкова, Л. П. Дядечко, В. В. Красних, О. О. Селіванової, Л. М. Синельникової, Г. Г. Слишкіна та ін. Питання функціонування ПВ пісенного походження студіювали Л. П. Іванова, О. Г. Сальникова, С. Г. Шулежкова та ін. На особливості публіцистичного дискурсу, в межах якого функціонують ПВ, звертають увагу В. Г. Костомаров, Л. О. Кудрявцева, Г. Г. Почепцов, Г. Я. Солганик, Г. М. Яворська та ін.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена тим, що в сучасній науці пильну увагу приділяють проблемі взаємодії мови й культури. Студійовані нами прецедентні феномени безпосередньо пов’язані з фоновими знаннями, детермінованими національною культурою. Крім того, в лінгвістиці на межі XX – XXI ст. надзвичайно загострився інтерес до публіцистичного дискурсу і до ПВ, що функціонують у його межах. Публіцистичний дискурс розглядається як своєрідний барометр стану мови, що відображає й фіксує всі зміни, які відбуваються в ній. Тема роботи також є актуальною, оскільки ПВ пісенного походження досліджені менше, ніж інші вторинні номінації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема наукового дослідження узгоджена з планом науково-дослідної роботи кафедр методики викладання філологічних дисциплін та міжмовних комунікацій і журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського й розкриває один із аспектів теми «Мовна концептуалізація комунікації та медіаосвіти» (реєстраційний номер 0106U003200).
Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 2 від 1 березня 2006 р.) та погоджено на засіданні бюро Наукової ради НАН України (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні) з проблеми «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» (протокол № 4 від 30 жовтня 2008 р.).
Мета роботи – дослідити специфіку функціонування ПВ пісенного походження в сучасному російськомовному публіцистичному дискурсі шляхом встановлення їхньої генези та опрацювання принципів поліаспектного аналізу.
Відповідно до мети визначено конкретні завдання:
1) укласти картотеку прикладів уживання ПВ усіх типів, подати класифікацію цих одиниць за критерієм «джерело походження» і встановити особливості функціонування кожної групи ПВ;
2) провести поліаспектний аналіз корпусу прикладів уживання ПВ пісенного походження;
3) покласифікувати пісенні ПВ відповідно до періодизації джерел;
4) проаналізувати факти вживання ПВ із пісень, що прозвучали в художніх і мультиплікаційних фільмах;
5) з’ясувати мотивації використання пісенних ПВ;
6) визначити основні способи й мотивації трансформування ПВ пісенного походження;
7) охарактеризувати специфіку функціонування нетрансформованих і трансформованих ПВ.
Об’єктом дослідження стали ПВ пісенного походження, що використовуються в сучасній пресі.
Предмет дослідження – структурно-семантичні та лінгвокультурологічні особливості функціонування вихідних і трансформованих ПВ пісенного походження в сучасному публіцистичному дискурсі.
Матеріалом дослідження слугували ПВ пісенного походження (1180 мовних одиниць), вилучені шляхом суцільного вибирання з текстів таких публіцистичних видань: «Аргументы и факты в Украине», «Комсомольская правда в Украине», «Московский комсомолец в Украине», «Крымская правда», «Телемир», «Теленеделя», «Моя семья», «Бульвар Гордона», «Собеседник», «Литературная газета» та ін. за 2001–2010 роки.
Методи дослідження. Для розв’язання поставленої мети й скорельованих із нею завдань у роботі застосовано: метод суцільної вибірки – забезпечив вибір прикладів уживання ПВ у публіцистичному дискурсі; метод дискурсивного аналізу – уможливив урахування лексико-семантичного, семіотичного й подієвого аспекту публіцистичного тексту в сукупності з екстралінгвальними чинниками; метод семантичного аналізу – дав змогу визначити різні семантичні зсуви, що виникають під час трансформування ПВ; метод лінгвокультурологічного аналізу – забезпечив з’ясування та аналіз культурно значущої інформації, закладеної в кожному з розглянутих прикладів; метод лінгвостатистичного аналізу – уможливив встановлення частотності: а) використання одиниць пісенного походження стосовно інших типів ПВ, б) звернення до певних джерел пісенних ПВ, в) уживання трансформованих одиниць порівняно з вихідними.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше розроблено класифікацію досліджуваних одиниць відповідно до періодизації джерел (з урахуванням класифікації О. Г. Сальникової та С. Г. Шулежкової). Проведений поліаспектний аналіз умотивовує вивчення співвідношення характеру ПВ з особливостями мови і культурного тла певної епохи. У дисертації вперше досліджено лінгвокультурологічний аспект уживання ПВ із пісень сучасної естради, а також із пісень, що прозвучали в художніх і мультиплікаційних фільмах; уперше проаналізовано підписи під фотографіями як особливий тип заголовкових конструкцій.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що проведений аналіз фактичного матеріалу розширює уявлення про роль і специфіку функціонування ПВ пісенного походження в сучасному публіцистичному дискурсі. Висновки, отримані в результаті дослідження, можуть сприяти подальшому розвитку теорії прецедентності, зокрема уможливити з’ясування динамічних змін у корпусі джерел ПВ пісенного походження. Розроблена методика поліаспектного аналізу досліджуваних одиниць дозволяє з’ясувати й охарактеризувати особливості їхнього вживання.
Практичне значення одержаних результатів умотивоване можливістю їхнього використання у вишівських курсах сучасної російської мови, лінгвокультурології, у лексикографічній практиці, лінгводидактиці, фаховій підготовці майбутніх журналістів.
Особистий внесок здобувача. Робота є цілком самостійним дослідженням, яке виконане дисертантом без співавторів. У I статті, опублікованій у співавторстві, автор самостійно зібрав матеріал, опрацював його і підготував статтю до друку.
Апробацію результатів дисертації здійснено на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (Сімферополь, 2002–2010 рр.), II всеукраїнській науково-методичній конференції «Теория и технология иноязычного образования» (Сімферополь, 2005 р.), VII науково-практичній конференції молодих учених «Актуальные проблемы русского языка и методики его преподавания», (Москва, 2005 р., Російський університет дружби народів), міжнародній конференції «Теоретические проблемы современной лингвистики» (Сімферополь, 2006 р.), II міжнародній науковій конференції «Лингвистические чтения памяти профессора О. М. Соколова» (Сімферополь, 2006 р.), V – VIII міжнародних конференціях «Диалог культур в полиэтничном мире» (Сімферополь, 2006–2009 рр., Кримський інженерно-педагогічний університет), IV міжнародній науково-практичній конференції «Русский язык и литература. Проблемы изучения и преподавания в школе и вузе» (Київ, 2006 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка), II міжнародній науково-практичній конференції «Диалог культур. Теория и практика преподавания языков» (Сімферополь, 2007 р.), III міжнародній науково-практичній конференції «Теория и технология иноязычного образования» (Сімферополь, 2008 р.), IV, VI – VIII міжнародних конференціях із проблем міжкультурних комунікацій (Алушта, 2005, 2007–2009 рр.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у восьми статтях, 7 з яких опубліковано у наукових спеціалізованих виданнях, які входять до переліку ВАК України як фахові.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (256 найменувань) та додатків (177 сторінок). Повний обсяг роботи – 401 сторінка, обсяг основного тексту – 197 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено її теоретичні засади, об’єкт, предмет, мету й завдання роботи, охарактеризовано новизну, теоретичне і практичне значення, пояснено методи й методику аналізу, фактичний матеріал, а також структуру роботи.
У першому розділі «Теоретичні основи вивчення прецедентних висловлень як різновиду національно-прецедентних феноменів» подано огляд різних підходів щодо вивчення ПВ і визначено місце одиниць пісенного походження в загальній класифікації ПВ.
Термін прецедентне висловлення мовознавці тлумачать по-різному: ептонім (Л. П.Дядечко), логоепістема (В. Г. Костомаров і Н. Д. Бурвикова), текстова ремінісценція (А. Є. Супрун), відтворюваний текст (Ф. А. Литвин), прецедентний культурний знак (Ю. Б. Пікулєва), інтертекстема (К. П. Сидоренко та В. М. Мокієнко). У дослідженні використовуємо термін прецедентне висловлення, запропонований В. В. Красних, Д. Б. Гудковим, І. В. Захаренко і Д. В. Багаєвою у статті «Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации», оскільки він указує на основну ознаку досліджуваної одиниці – «прецедентність», тобто на доступність, зрозумілість, популярність цього явища серед представників російської лінгвокультурної спільноти.
У ролі ПВ, зазвичай, виступають цитати, назви текстів-джерел або ж самі невеликі тексти. ПВ – одиниці мови, що мають знакову природу: означувальним виступає мовна оболонка, а означуваним – типова ситуація, необхідними складниками якої є елементи національно-культурних реалій. Саме тому вони становлять інтерес для лінгвокультурологічного аналізу. Зауважимо, що фонові культурні знання враховуються не тільки в ході дослідження конкретних уживань ПВ, але й під час аналізу їхніх джерел.
Теоретичним підґрунтям вивчення ПВ стала теорія прецедентності, що сформувалася на перетині когнітивної лінгвістики й лінгвокультурології. Теорія прецедентності тісно пов’язана з теорією інтертекстуальності (ІТ). У лінгвістиці ІТ уживається в широкому й вузькому розумінні. У широкому значенні (Р. Барт, Ю. Крістєва та ін.) вся людська культура постає як текст, у якому є «уламки» присутності інших текстів. У вузькому значенні (Ж. Женетт, Н. О. Фатєєва, І. В. Арнольд та ін.) ІТ зводиться до свідомого прийому, що полягає у використанні цитат чи алюзій. У дисертації до уваги береться вузьке розуміння: ПВ розглядаємо як видову репрезентацію ІТ.
Під публіцистичним дискурсом розуміємо вербалізовану мовленнєво-мисленнєву діяльність, здійснювану в межах друкованого засобу масової інформації у двох планах вираження: власне лінгвістичному та лінгвокогнітивному, що реалізуються в друкованому тексті (В. В. Красних). ПВ виконують функцію впливу в сучасному публіцистичному дискурсі, а також посилюють його оцінність, експресивність і загострюють діалогічність. При цьому тексти сучасної преси, що містять ПВ, стають орієнтованими на співтворчість читача – він із пасивного отримувача інформації стає співавтором, оскільки присутність «чужого слова» надає особливої експресивності сучасному дискурсу, створює двоплановість або багатоплановість сприйняття, запрошує адресата до активної взаємодії з автором.
Найбільш репрезентативні в кількісному відношенні ПВ, які походять із текстів пісень, – 45 % від загальної кількості проаналізованих фактів (2622). Подано класифікацію інших джерел ПВ: 1) літературні твори – 27 %; 2) тексти художніх і мультиплікаційних фільмів – 12 %; 3) пареміологія – 11 %; 4) радянські гасла й дискурси – 2,4 %; 5) політичні тексти – 1,2 %; 6) релігійні тексти – 0,9 %; 7) рекламні тексти – 0,5 %. Запропонована класифікація є показовою, оскільки знання джерела ПВ або хоча б уявлення про нього допомагає сприймати текст, який містить досліджувані одиниці, в усьому багатстві його смислових відтінків.
У другому розділі «Функціонування пісенних прецедентних висловлень у вихідному й трансформованому вигляді» розглянуто основні способи трансформації ПВ, мотивації трансформування й особливості функціонування пісенних ПВ у вихідному й трансформованому вигляді.
Особлива увага до трансформації ПВ як окремого різновиду мовної гри – 56 % від загальної кількості проаналізованих фактів уживання ПВ пісенного походження (1180). У ході дослідження виявлено основні способи оказіональних змін ПВ: 1) заміна лексичних компонентів – 47 % від загальної кількості трансформованих ПВ (660) Учкудук, три заправки – пор.: Учкудук, три колодца); 2) усічення ПВ – 28 % (И кто его знает, чего он…? [моргает]); 3) максимальна трансформація ПВ (практично повна зміна структури вихідного висловлення) – 3 % (Аргентина – Украина – 0:0. Но все равно: «Какая боль!» – пор.: Какая боль! Какая боль! Аргентина – Ямайка – 5:0); 4) зміна морфологічних особливостей одиниці без лексичного варіювання – 3 % (Не сыпь мне соль на раны – пор. у вихідному ПВ … на рану); 5) додавання лексичного компонента – 1,8 % (Мальчик больше не хочет в Тамбов); 6) контамінація, що ґрунтується на одночасному використанні двох або декількох ПВ – 0,1 % (Величайшая эпидемия человечества, или Девять граммов сердца, погоди, не рви! – пор.: Девять граммов в сердце, постой, не зови… та Письмецо в конверте, погоди, не рви…); 7) зміна комунікативної настанови висловлення, що не супроводжується змінами структури вихідного ПВ – 0,1 % (Мы рождены, чтоб сказку сделать былью?). Комбіновані ПВ становлять 17 % від загальної кількості трансформів (Этих «Мумий» не задушишь, не убьешь – ср.: Эту песню не задушишь, не убьешь).
Продуктивність заміни лексичних компонентів пояснюється тим, що цей спосіб трансформації якнайбільше підходить для вкраплення ПВ у створюваний публіцистичний текст, оскільки до складу ПВ вводяться компоненти, які є ключовими для описуваної ситуації, що результативно й з погляду впливу на читача. Такі ПВ влучніше характеризують особистість або ситуацію. У такий спосіб трансформації зміцнюється контакт між автором і реципієнтом.
З екстралінгвального погляду мотивування трансформацій репрезентовано так: 1) докорінна перебудова суспільної свідомості, що відбулася внаслідок соціально-політичних змін; 2) свобода слова для журналіста.
З інтралінгвального погляду прагнення до трансформації пояснюється потребою в зближенні автора та реципієнта в межах самого публіцистичного дискурсу. Метою трансформації є посилення впливу на читача, що здійснюється шляхом умілого введення ПВ у новий контекст (64 %), а також за рахунок створення жартівливого або іронічного ефекту – 36 % від загальної кількості трансформів (660). Велике значення має врахування аксіологічного складника. Зазвичай, у цій ролі виступають одиниці, що походять із пісень минулих років, найчастіше – радянського періоду. Якщо ж ціннісний чинник для журналіста не суттєвий, то він використовує ПВ, що походять із пісень сучасної естради й не мають особливого аксіологічного змісту.
Використання ПВ пісенного походження в заголовкових конструкціях характеризується значною частотністю – 75 % ПВ від проаналізованих прикладів (1180). У межах заголовкових конструкцій нетрансформовані ПВ дають точний, компактний опис певного явища: Где же вы теперь, друзья-однополчане? [Заголовок листа випускника військового училища, який намагається відшукати своїх однокурсників]; сприяють створенню або посиленню жартівливого чи іронічного ефекту: «Ты отказала мне два раза, не хочу, сказала ты!» [Підзаголовок; жартівливо обігрується ситуація, коли наречена принца Чарльза двічі не погоджувалася на шлюб із ним].
Побудова заголовків на основі нетрансформованих ПВ пов’язана також з особливостями генези відповідних одиниць, тобто ПВ використовуються як заголовкові конструкції до текстів, що містять згадки про людей або обставини, які мали причетність до створення або популяризації пісень, що стали джерелами цих ПВ: Я люблю тебя до слез [підзаголовок статті про сольний концерт О. Сєрова].
Трансформовані ПВ виступають основою для побудови заголовків. Цей прийом є продуктивним для сучасного публіцистичного дискурсу – 57 % від загальної кількості проаналізованих заголовкових конструкцій (885). Трансформація ПВ допомагає ввести їх до нового контексту (Листья желтые для грядок пригодятся – заголовок статті про виготовлення добрив з опалого листя, пор.: Листья желтые над городом кружатся). Використання трансформованих ПВ підвищує атрактивність сучасних заголовків, внаслідок чого посилюється читацький інтерес до опублікованого матеріалу. При цьому реалізується рекламна функція заголовкових конструкцій, актуальна для сучасного періоду розвитку системи масової комунікації, коли загострюється конкуренція між різними виданнями. Відповідно, «боротьба за читача» стає пріоритетним завданням сучасного журналіста.
Побудова заголовкових конструкцій на основі ПВ дозволяє автору здійснити своєрідний діалог із гіпотетичним адресатом-функцією (термін О. О. Селіванової), взяти безпосередню участь в обговоренні проблем, що стосуються всього соціуму. ПВ у заголовкових конструкціях, зазвичай, аксіологічні, тобто «прецедентні» заголовки багато в чому визначають систему актуальних ціннісних настанов.
ПВ використовуються і в самих публіцистичних текстах – 25 % від загальної кількості проаналізованих прикладів (1180). Менша частотність такого вживання ПВ пояснюється тим, що рекламна функція не настільки важлива для самого тексту, як, наприклад, для заголовка.
Нетрансформовані ПВ, а також ті одиниці, що зазнали структурно-семантичних модифікацій, слугують засобом точної і водночас образної характеристики ситуації: Однако все это – лишь внешняя «окантовка» истинных причин, по которым «ты не слышишь меня, я не слышу тебя» (про сімейні чвари, розлад; «РИО», 2008, № 12) або властивостей конкретної особистості: Не подействовали ни уговоры, ни посулы «солидного вознаграждения». Что поделать – «не продашь и не купишь друзей» (любов і відданість людини своєму домашньому улюбленцю, «Теленеделя», 2008, № 7). ПВ використовують також для створення комічного ефекту: Ревизия костюмерной канала «1+1» показала: главное, чтобы пиджачок сидел (ср.: Главное, чтобы костюмчик сидел. Жартома обігрується той факт, що дорожнеча костюмів змушує стилістів каналу керуватися одним принципом: наскільки костюм (найчастіше – піджак) підходить певній людині; «Теленеделя», 2007, № 4).
Використання нетрансформованих ПВ у публіцистичних текстах спрямоване на посилення того враження, яке, відповідно до інтенцій автора, повинен здійснювати контекст. Уводячи у створюваний ним твір трансформоване ПВ автор автоматично використовує подвійну образність – самого ПВ і його трансформа. Така образність у поєднанні з контекстом комплексно впливає на читача, формуючи його думку щодо описаної ситуації чи конкретної особи.
ПВ, що зазнали лише семантичних трансформацій, також слугують засобом створення: 1) характеристики ситуації: Чем дальше, тем очевиднее для россиян ответ на харизматический вопрос «Где деньги, Зин?» (ситуація розподілу доходів від природних багатств; «Литературная газета», 2003, № 6); 2) характеристики особистості: Именно для таких, как вы, «лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал» (постійний пошук нових вражень; «Моя семья», 2007, № 29); 3) жартівливого або іронічного ефекту: Есть что-то в августовском курортном раю от преодоления препятствий, от «а кому сейчас легко» или от «я шагаю с работы устало» (невміння пострадянської людини отримувати задоволення від відпочинку за кордоном; «Моя семья», 2008, № 31). Унаслідок семантичних трансформацій ПВ пісенного походження набувають зовсім несподіваного трактування. При цьому структура залишається незмінною. Такі факти склали 12 % від загальної кількості прикладів уживання ПВ у текстах (295). Семантичні трансформації ПВ спрямовані на формування в читача нестандартного погляду стосовно описуваних фактів об’єктивної дійсності.
Третій розділ «Дискурсивна характеристика прецедентних висловлень пісенного походження» містить класифікацію ПВ з урахуванням періодизації джерел. У межах цієї класифікації джерела ПВ розподілено так: 1) народні пісні – 0,9 %; 2) пісні, створені до Жовтневої революції 1917 року, – 1,4 %; 3) пісні перших років радянської влади і довоєнного періоду – 3, 5 %; 4) пісні, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни, – 4 %; 5) пісні, створені в 1950–1980-х роках XX століття, – 26 %; 6) пісні, створені в період з 1990 року й до сьогодні, – 18 %. Перевага ПВ із пісень, створених у 1950–1980-х роках XX століття, пояснюється тим, що в зазначений час країна переживала період повоєнної відбудови та подальшого відносно гармонійного розвитку соціально-економічної сфери. На цьому тлі інтенсивно розвивалася вітчизняна пісенна культура, активній популяризації якої сприяв стрімкий розвиток радіо й телебачення. Причому пісенна творчість була досить різноплановою: створювалися як ідеологічно орієнтовані пісні, так і твори власне ліричного характеру, тому кожен носій мови міг знайти в пісенній культурі щось близьке йому.
Лінгвостатистичний аналіз показав, що ПВ із пісень, які прозвучали в художніх і мультиплікаційних фільмах, переважають кількісно – 41 % від загального масиву проаналізованих фактів (1180). Це пояснюється тим, що на процес запам’ятовування і використання самих пісень-джерел і похідних від них ПВ істотно впливає відеоряд, який супроводжує пісню в межах фільму. Він відіграє роль своєрідного каталізатора, завдяки якому ПВ цього типу значно швидше закріплюються в національній когнітивній базі й легше відтворюються через наявність низки додаткових асоціацій візуального та кінематичного характеру. Основними джерелами ПВ зазначеної групи є пісні до фільмів: «Веселые ребята» (33): Нам песня строить и жить помогает; Легко на сердце от песни веселой; Любовь нечаянно нагрянет; Как много девушек хороших; «Минута молчания» (29): За себя и за того парня; За того парня; Что-то с памятью моей стало; «Цирк» (20): От Москвы до самых до окраин; Широка страна моя родная; «Дети капитана Гранта» (10): Капитан, капитан, улыбнитесь; Только смелым покоряются моря; «Семнадцать мгновений весны» (10): Не думай о секундах свысока; Свистят они, как пули у виска – мгновения, мгновения, мгновения; Грусть моя, ты покинь меня) та ін. До основних джерел відносимо також пісні до мультфільмів: «Бременские музыканты» (16): Ох, рано встает охрана; Дайте, что ли, карты в руки; Ничего на свете лучше нету, чем бродить друзьям по белу свету; «Летучий корабль» (15): А мне летать охота; А все мои подружки – пиявки да лягушки; Эх, жизнь моя, жестянка, да ну ее в болото; цикл мультфільмів про Крокодила Гену (12): (К сожаленью,) день рожденья только раз в году; Скатертью-скатертью дальний путь стелется; Прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете тощо.
Однією з найбільш часто вживаних одиниць є ПВ За себя и за того парня (21 приклад). Аналізуючи це ПВ, необхідно враховувати те, що в пісні-джерелі воно використовується як високе вираження громадянського обов’язку – ‘жити за себе й за того, хто загинув на війні’. Проте в сучасний період відбувається фразеологізація цього ПВ, що супроводжується набуттям ним дещо іншого, більш узагальненого значення – ‘виконувати подвійну роботу’. Крім того, зазначене ПВ стало вживатися в контекстах повсякденного характеру: Кими Ряйкконену [финскому автогонщику] пришлось отрабатывать на дистанции «за себя и за того парня». («Киевские ведомости», 25.03.03).
Від цієї ж пісні походить ПВ Что-то с памятью моей стало. У сучасний період воно також уживається в дещо знижених контекстах: Бритни: что-то с зеркалом моим стало… [підпис під фотографією співачки Брітні Спірс; зі статті про зовнішні вади, недоліки зірок шоу-бізнесу] («Теленеделя», 2005, № 13). Активне вживання таких ПВ, як За себя и за того парня й Что-то с памятью моей стало, з одного боку, засвідчує збереження піснею колишньої популярності у свій час, з іншого ж – демонструє тенденцію до різного роду переосмислення похідних від неї ПВ і поступове перетворення їх на штампи. Це цілком відповідає характеру сучасної епохи, яка «працює» на зниження того, що раніше було ознакою високого стилю.
Статистичні підрахунки засвідчують малопродуктивність прикладів уживання ПВ із міських пісень і романсів, а також із авторських пісень, відповідно – 2,3 % і 2,9 %. До продуктивних одиниць першої групи відносимо такі ПВ, як Гори, гори, моя звезда (10 прикладів) і Я милого узнаю по походке (9 прикладів). Щодо ПВ другої групи, то особливо актуальним джерелом є творчість В. Висоцького (13 прикладів).
Активне використання ПВ пісенного походження пояснюється: 1) популярністю пісень-джерел серед лінгвокультурної спільноти; 2) зв’язком із певними подіями (наприклад, із Жовтневою революцією чи Великою Вітчизняною війною); 3) здатністю пісенних ПВ подати точний і компактний опис явища; 4) впливом масової культури на переосмислення раніше створених культурних артефактів, 5) віршованою формою пісенного тексту; 6) існуванням мелодії.
Використовуючи ПВ, сучасний журналіст ставить за мету різні завдання: 1) швидке й точне формулювання власної думки; 2) звернення до додаткової авторитетної думки, 3) естетизацію мови; 4) привернення уваги читача; 5) розвагу читача через реалізацію ігрової функції ПВ; 6) демонстрування своєї належності до масової культури; 7) залучення читача до комунікації через реалізацію парольної функції ПВ; 8) образність і вплив на формування думки стосовно предмета опису. Однак усе це зводиться до однієї головної мети – створення впливового ефекту й маніпулювання свідомістю реципієнта.
ПВ пісенного походження мають значний прагматичний потенціал. Відповідно, розуміння сучасних публіцистичних текстів, пов’язаних із національно-історичним баченням світу, неможливе без прагматичного адаптування, або ж без соціокультурного коментаря. Його необхідність зростає при трансформації ПВ. Публіцистичні тексти, насичені ПВ, створюються для представників російської лінгвокультурної спільноти. Саме тому вони є складними для інтерпретування в іншокультурній аудиторії. Певні труднощі виникають і в носіїв мови. Причини різні: це й недостатньо високий рівень культури, відсутність освіти, віковий чинник. Загалом же можна говорити про зміни інформаційного та культурного характеру кінця XX – початку XXI століття.
ВИСНОВКИ
1. На основі аналізу укладеної картотеки прикладів уживання ПВ усіх типів розроблено класифікацію ПВ за критерієм «джерело походження». Найбільшою частотністю вживання характеризуються ПВ, що походять із текстів пісень, – 45 % від загальної кількості проаналізованих випадків (2622). Інші джерела репрезентовано так: 1) літературні твори – 27 %; 2) тексти художніх та мультиплікаційних фільмів – 12 %; 3) пареміологія – 11 %; 4) радянські гасла й дискурси – 2,4 %; 5) політичні тексти – 1,2 %; 6) релігійні тексти – 0,9 %; 7) рекламні тексти – 0,5 %.
2. Виділений корпус прикладів уживання ПВ пісенного походження (1180) став основою для проведення поліаспектного аналізу (в ньому поєднано такі види аналізу, як лінгвокультурологічний, семантичний, дискурсивний і лінгвостатистичний). Важливою складовою зазначеного підходу є встановлення співвідношення характеру ПВ з особливостями мови й культурного тла певної епохи.
3. Розроблено класифікацію пісенних ПВ з урахуванням періодизації джерел. У її межах здійснено аналіз ПВ із пісень різних історичних періодів. У ролі джерел ПВ виступили пісні: а) народні; б) створені до Жовтневої революції 1917 року; в) перших років радянської влади і довоєнного періоду; г) пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни; д) створені в 1950 – 1980-х роках XX століття; е) створені в період з 1990 року й до сьогодні. Урахування періодизації дозволило виявити найбільш затребувані пісні-джерела відповідно до культурно-історичної специфіки. Перевага ПВ із творів, створених у 1950 – 1980-х роках XX століття (26 %), пояснюється інтенсивним розвитком пісенної творчості та її різноплановим характером.
4. Лінгвостатистичний аналіз показав, що приклади вживання ПВ із пісень, що прозвучали в художніх і мультиплікаційних фільмах, є найбільш частотними (41 %). Це пояснюється тим, що на процес запам’ятовування й відтворення ПВ істотно впливає відеоряд, який супроводжує пісню в межах фільму чи мультфільму.
5. Виявлено мотивації активного використання пісенних ПВ: а) популярність пісень-джерел серед лінгвокультурної спільноти; б) зв’язок із певною подією; в) здатність пісенних ПВ точно, компактно й одночасно дотепно описати явище; г) вплив масової культури на переосмислення раніше створених культурних артефактів; д) синкретична природа пісенного жанру.
Основна мета вживання ПВ – вплив на інтелектуальну та емоційну сфери особистості адресата, іноді – маніпулювання його свідомістю. При цьому журналіст повинен враховувати важливість збігу фігури адресата з його гіпотетичної моделлю, оскільки від цього залежить комунікативний ефект, гармонізація свідомості реципієнта та змісту тексту.
6. Результати лінгвостатистичного аналізу засвідчують значну частотність трансформування ПВ – 56 % від загальної кількості проаналізованих випадків. Основні способи трансформації: 1) заміна лексичних компонентів; 2) усічення ПВ, 3) максимальна трансформація ПВ; 4) зміна морфологічних особливостей одиниці без лексичного варіювання; 5) додавання лексичного компонента; 6) контамінація ПВ; 7) зміна комунікативної настанови висловлення, що не супроводжується змінами структури вихідного ПВ.
Продуктивні способи трансформації: заміна лексичних компонентів – 47 % й усічення ПВ – 28 %.
Комплексний підхід стосовно досліджуваного матеріалу дозволив виявити мотивації трансформування пісенних ПВ. З екстралінгвального погляду причинами трансформації є: а) корінна перебудова людської свідомості на пострадянському просторі, б) свобода слова у вираженні авторської позиції. Ресурси для реалізування своїх творчих інтенцій сучасний журналіст знайшов у масовій культурі, невід’ємною частиною якої є пісні.
З інтралінгвального погляду причина трансформації – потреба у зближенні автора й читача. Мета трансформування – більш сильний вплив на читача, що здійснюється через уміле введення ПВ у новий контекст (63 %), а також за рахунок створення жартівливого або іронічного ефекту – 37 % від загальної кількості трансформів (660).
7. Дискурсивний аналіз показав, що нетрансформовані і трансформовані ПВ уживаються в заголовкових конструкціях і в публіцистичних текстах. Використання ПВ в заголовкових комплексах характеризується значною частотністю – 75 % ПВ від проаналізованих фактів (1180). Нетрансформовані ПВ дають точний і стислий опис певного явища за рахунок збігу означуваного ПВ і ситуації, репрезентованої в тексті. Під час трансформації ПВ такий збіг штучно створюється самим журналістом. Такі мовні одиниці набувають жартівливого або іронічного забарвлення. Використання ПВ допомагає реалізувати рекламну функцію заголовкових конструкцій, важливість якої посилюється внаслідок конкуренції сучасних ЗМІ, що помітно зростає.
ПВ у публіцистичних текстах склали 25 % від загальної кількості проаналізованих прикладів (1180). Вихідні і трансформовані ПВ дозволяють збагатити текст в експресивному та стилістичному планах, а також створити нестандартні оцінні образи.
Основні положення викладено в таких публікаціях:
1. Мельник Ю. А. Прецедентные высказывания в публицистическом дискурсе / Т. А. Ященко, Ю. А. Мельник // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». – Симферополь, 2002. – Т. 15 (54), № 2. – С. 227–234.
2. Мельник Ю. А. Лингвокультурологический аспект прецедентных высказываний (на материале современной публицистики) / Ю. А. Мельник // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». – Симферополь, 2002. – Т. 15 (54), № 4. – С. 346–354.
3. Мельник Ю. А. Особенности функционирования прецедентных высказываний, восходящих к текстам песен, в современной публицистике / Ю. А. Мельник // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». – Симферополь, 2004. – Т. 16 (55), № 1. – С. 82–92.
4. Мельник Ю. А. Трансформирование песенных прецедентных высказываний в современном публицистическом дискурсе / Ю. А. Мельник // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». – Симферополь, 2004. – Т. 17 (56), № 1. – С. 235–245.
5. Мельник Ю. А. Функционирование песенных прецедентных высказываний как специфическая черта современного публицистического дискурса / Ю. А. Мельник // Система і структура східнослов’янських мов: До 170-річчя з дня народження О. О. Потебні: зб. наук. праць / редкол.: В. І. Гончаров (відп. ред.) та ін. – К.: Знання України, 2005. – С. 133–141.
6. Мельник Ю. А. Функционирование песенных прецедентных высказываний – актуальная особенность современного публицистического дискурса / Ю. А. Мельник // Мова і культура: науковий журнал. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2007. – С. 254–261.
7. Мельник Ю. А. Мотивация использования прецедентных высказываний песенного происхождения в текстах современной прессы / Ю.А. Мельник // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». – Симферополь, 2009. – Т. 22 (61), № 2. – С. 177–181.
8. Мельник Ю. А. Особенности интерпретации газетных текстов, содержащих песенные прецедентные высказывания / Ю. А. Мельник // Диалог культур. Теория и практика преподавания языков. Материалы II международной научно-практической конференции, посвященной 30-летию первого выпуска иностранных студентов филологического факультета, 6–8 сентября 2007 г. – Симферополь: ДОЛЯ, 2008. – С. 151–158.
АНОТАЦІЯ
Мельник Ю. А. «Прецедентні висловлення пісенного походження у сучасному російськомовному публіцистичному дискурсі». – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. – Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2011.
У дисертації описано специфіку функціонування ПВ пісенного походження в сучасному російськомовному публіцистичному дискурсі шляхом встановлення їхньої генези та розроблення принципів поліаспектного аналізу.
У дослідженні подано класифікацію ПВ усіх типів за критерієм «джерело походження» та встановлено особливості функціонування ПВ, що відносяться до кожної з груп. Проведено поліаспектний аналіз корпусу прикладів використання ПВ пісенного походження, розроблено класифікацію на основі періодизації джерел. Проаналізовано факти використання пісенних ПВ із художніх та мультиплікаційних фільмів. Виявлено мотивації використання досліджуваних одиниць у текстах сучасної преси. Визначено основні способи й мотивації трансформування ПВ пісенного походження. Охарактеризовано специфіку функціонування нетрансформованих і трансформованих ПВ.
Ключові слова: публіцистичний дискурс, прецедентний текст, прецедентне висловлення, фонові знання, лінгвокультурологічний аналіз, трансформація.
АННОТАЦИЯ
Мельник Ю. А. Прецедентные высказывания песенного происхождения в современном русскоязычном публицистическом дискурсе. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. – Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. – Симферополь, 2011.
Диссертация посвящена изучению специфики функционирования ПВ песенного происхождения в современном русскоязычном публицистическом дискурсе путем установления их генезиса и разработки принципов полиаспектного анализа. Этот анализ включает в себя установление соотношения характера ПВ с языком и культурным фоном определенной эпохи.
В диссертации представлена классификация всех исследуемых единиц по критерию «источник происхождения» и установлены особенности функционирования ПВ, относящихся к каждой из групп.
ПВ песенного происхождения составляют 45 % от общего количества ПВ всех типов (2622). Такое преобладание объясняется 1) известностью песен-источников наиболее широким кругам лингвокультурного сообщества; 2) связью с определенным событийным фоном; 3) способностью песенных ПВ дать точное и компактное описание явления; 4) влиянием массовой культуры, склонной к переосмыслению ранее созданных культурных артефактов; 5) синкретичной природой песенного жанра (взаимное наложение ритма, присущего стихотворному тексту, и мелодии песни ускоряет запоминание и воспроизведение ПВ).
Разработана классификация песенных ПВ на основании периодизации источников. Источники ПВ представлены так: 1) народные песни – 0,9 %; 2) песни, созданные до Октябрьской революции 1917 года, – 1,4 %; 3) песни первых лет советской власти и довоенного периода – 3,5 %; 4) песни, связанные с событиями Великой Отечественной войны, – 4 %; 5) песни, созданные в 1950–1980-х годах XX века, – 26 %; 6) песни, созданные в период с 1990 года по настоящее время, – 18 %.
Изучен лингвокультурологический аспект употребления ПВ из песен, прозвучавших в художественных и мультипликационных фильмах. Их использование наиболее частотно – 41 % от общего количества проанализированных случаев (1180). Это объясняется «катализирующим» свойством видеоряда, сопровождающего песню в рамках фильма или мультфильма.
Представлены мотивации использования ПВ песенного происхождения в текстах современной прессы.
Проведенное исследование позволило определить основные способы трансформирования ПВ песенного происхождения. Наибольшей частотностью характеризуются такие способы, как замена лексических компонентов и усечение.
Описана специфика функционирования нетрансформированных и трансформированных ПВ. Использование ПВ помогает реализовать рекламную функцию заголовочных конструкций.
В самих публицистических текстах ПВ служат средством точной и одновременно яркой, образной характеристики ситуации или личности. Они применяются и для создания комического эффекта.
Ключевые слова: публицистический дискурс, прецедентный текст, прецедентное высказывание, фоновые знания, лингвокультурологический анализ, трансформация.
SUMMARY
J. Melnik. Phrase-precedents of song origin in the modern journalistic Russian-lingual discourse. – Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Philological Sciences, specialty 10.02.02 – Russian language. – Taurida National V. I. Vernadsky University. – Simferopol, 2011.
The dissertation covers the study of the specific of functioning of phrase-precedents of song origin in the modern journalistic Russian-lingual discourse by the way of finding their genesis and creation of principles of analysis, which consists of many aspects.
The classification of all studied units with the criterion “source of origin” is represented, and the peculiarities of functioning of phrase-precedents, which refer to every group, are described. Linguistic and cultural, semantic, discourse and statistic analysis of phrase-precedents of song origin is realized. The classification of studied facts on the basis of periodization of their sources is represented. The analysis of phrase-precedents from the songs of films is realized too.
The motivations of use of phrase-precedents of song origin in the texts of modern press are developed. Main ways and motivations of the transformation of phrase-precedents of song origin are exposed. The specific of functioning of non-transformed and transformed phrase-precedents in headlines and journalistic texts is described.
Key words: journalistic discourse, text-precedent, phrase-precedent, cultural meaning, linguistic and cultural analysis, transformation.