Центр політичних досліджень м
| Вид материала | Документы |
- 2007 Розвиток громадянського суспільства та захист громадянських прав в Україні: позиції, 2091.46kb.
- Текст роботи: національна академія наук україни інститут політичних І етнонаціональних, 519.03kb.
- Центр політичних досліджень львівщина в особах у 2009 році, 2180.21kb.
- 1. Система маркетингових досліджень, 429.74kb.
- Оцінка виконання Плану дій Україна – Європейський Союз, 62.91kb.
- В. В. Макух, кандидат політичних наук, науковий співробітник регіонального філіалу, 133.84kb.
- Та література до, 313.04kb.
- Національна академія наук України Центр досліджень науково-технічного потенціалу, 1792.73kb.
- Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження методичні вказівки, 755.43kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2007 році, 1131.72kb.
Центр політичних досліджень (м.Львів)
ЛЬВІВЩИНА
ПОРТРЕТ НА ФОНІ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2004
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЮ
НА ЛЬВІВЩИНІ,
підготовлений
у рамках проекту „Активізація структур громадянського суспільства для вибору на користь демократії: Україна 2004”
Львів – 2004
Романюк А., Скочиляс Л., Шведа Ю., Бучин М., Варгас В. Львівщина: портрет на фоні президентських виборів-2004. – Львів: ЦПД, 2004 – 96 с.
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЮ НА ЛЬВІВЩИНІ, підготовлений у рамках проекту „Активізація структур громадянського суспільства для вибору на користь демократії: Україна 2004”
У 2003 році Центр політичних та економічних досліджень імені Разумкова виступив з ініціативою мобілізації потенціалу регіональних „мозкових центрів” для забезпечення проведення чесних і прозорих президентських виборів шляхом здійснення активної аналітичної, інформаційної та освітньої діяльності. Ця ініціатива була підтримана Фондом Чарльза Стюарта Мотта. В її рамках було відібрано 6 регіональних „мозкових центрів”, які виступили партнерами Центру ім. Разумкова у реалізації широкомасштабного проекту „Активізація структур громадянського суспільства для вибору на користь демократії: Україна - 2004". Центр політичних досліджень став однією з таких організацій. В рамках проекту вже відбулася низка заходів. Пропонований аналітичний звіт є складовою проекту.
Окрім Центру політичних досліджень, участь у проекті беруть 5 інших аналітичних центрів, а саме:
- Агенція регіонального розвитку "Донбас" (м. Донецьк)
- ГО Житомирський Бізнес-Центр - Фонд підтримки малого та середнього бізнесу (м. Житомир)
- ГО Центр соціальних досліджень (м. Полтава)
- Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва "Атлантична рада України" (м. Херсон)
- Кримський центр реформ (м. Бахчисарай)
© Центр політичних досліджень
© Центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова
ЗМІСТ
| Настрої мешканців Львівщини напередодні президентських виборів | 4 |
| Соціально-економічна ситуація у регіоні | 20 |
| Підсумки економічного i соціального становища Львівщини | 27 |
| Основні проблеми регіону | 44 |
| Політична ситуація на Львівщині | 53 |
| Рейтинг імовірних кандидатів у Львівському регіоні | 55 |
| Оцінка діяльності обласних виборчих штабів за перший місяць кампанії | 60 |
| Програми кандидатів у президенти з точки зору інтересів регіону | 62 |
| Стан структур громадянського суспільства на Львівщині | 72 |
| Стан інформаційного простору в регіоні | 76 |
| Застосування адміністративного ресурсу на Львівщині | 81 |
1. НАСТРОЇ МЕШКАНЦІВ ЛЬВІВЩИНИ
НАПЕРЕДОДНІ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ
Огляд соціологічного дослідження
Дослідження було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 24 червня по 8 липня 2004 року у Львівській області. Опитано 600 респондентів віком від 18 років у 19 населених пунктах, включаючи села, селища міського типу, міста.
Соціально-економічний блок
Найбільш важливими, актуальними проблемами для регіону визначені :
- Низька заробітна платня та пенсії - 72,0;
- Високий рівень безробіття - 69,8;
- Занепад промисловості та сільського господарства - 63,0;
- Високі ціни на основні товари масового споживання - 53,2;
- Масова трудова міграція - 48,8;
- Байдужість представників влади до проблем простих
громадян - 46,2;
- Низький рівень медичного обслуговування - 40,5;
- Масовий алкоголізм та наркоманія - 39,8;
- Високий рівень злочинності - 32,7;
- Використання представниками влади свого
становища в корисливих цілях, корупція - 32,0.
Як бачимо, головними проблемами опитані вважають влаштування власного життя, забезпечення нормальних матеріальних умов для своїх родин, включаючи питання безпеки. Причини такого акценту на матеріальному у відповідях тісно пов’язані із рівнем самооцінки матеріального становища респондентів. Лише 0,2 % зазначили, що вони можуть собі дозволити придбати практично все, що хочуть. А 4,5 % оцінюють матеріальний стан своїх родин як забезпечений, але не всі покупки, які би вони хотіли, вони можуть собі дозволити ( стосується купівлі автомашини, квартири). Решта відповідей - 94, 8% - розподілились наступним чином :
44, 3% – вистачає на харчування та придбання недорогих речей;
24,8% - у цілому на життя вистачає, але під час придбання речей тривалого вжитку ( меблі, холодильник, телевізор) виникають труднощі;
25,7% – ледве зводять кінці з кінцями, коли грошей не вистачає навіть на необхідні продукти.
Проблема низьких доходів трактується респондентами як головна, зокрема 76,8 % декларують, що нормальних заробітків найбільше бракує мешканцям регіону. За цих умов 81,5 % не мають наміру найближчим часом виїхати з місця постійного проживання з метою пошуків заробітку, тобто пов’язують своє майбутнє із розвитком регіону.
До значних суспільних проблем респонденти відносять хабарництво. На їхню думку, це явище є найбільш поширеним серед працівників медичних закладів – 92,1 %; працівників правоохоронних органів – 86,6%; серед працівників закладів освіти – 83,6%; працівників податкових органів – 82,0%; серед керівників та працівників обласних органів влади – 74,0%. Респонденти зазначають, що особисто давали хабарі працівникам медичних закладів – 60,8%; 36,0% – давали хабарі працівникам закладів освіти; 17,8% – працівникам правоохоронних органів; 9,5% – працівникам податкових органів і лише 5,0% – особисто давали хабарі керівникам або працівникам обласних органів влади.
Блок політичних питань
Ставлення до органів влади: діяльність голови Львівської обласної адміністрації в тій або іншій формі підтримують – 39,7% респондентів, а голови Львівської обласної ради – 40,2%; відповідно не підтримують діяльності першого – 24,8 %, а голови ради – 28,7 %; важко відповісти 35,5% та 31,1%. Позитивну оцінку більшості населення у своїй діяльності отримала лише правоцентристська політична опозиція ( «Наша Україна» та Блок Юлії Тимошенко). Діяльність решти політичних та владних суб’єктів опитувані оцінили негативно. Зокрема, 71,2 % негативно оцінили діяльність політичних сил, які підтримують владу; 69,8% – роботу правоохоронних органів; 55,7% – діяльність лівої політичної опозиції ( КПУ, СПУ); 55,2% – органів виконавчої влади та 53,5% – органів місцевого самоврядування. Серед основних ідейно-політичних напрямків найбільше відповідає власним переконанням респондентів – національно-демократичний ( 35,3)%; другу позицію займає – християнсько-демократичний ( 6,2%); 3,0% – підтримують національно-радикальний напрямок; 2,8% – екологічний; 2,3% – соціалістичний та одночасно 2,3 підтримують напрямок, що поєднує ідеї ринкової економіки з ідеями возз’єднання України з Росією; 2,2% – соціал-демократичний. Цікаво, що однакову підтримку було задекларовано для ліберального та комуністичного напрямків – 0,7 %. Разом з тим значна частина задекларувала, що її не влаштовує жоден із зазначених напрямків – 18,5 %; що вони не орієнтуються в політичних течіях – 17,5% і для 7,8 % - важко дати відповідь.
Певне зростання рівня довіри до інститутів влади на місцях ( згідно з дослідженням „Соціоінформу” 2002 р. – довіряють та швидше всього довіряють – 21,7%) не дозволяє говорити про зняття проблеми довіри до влади з порядку денного. Значною мірою респонденти сприймають владу не як інститут, який покликаний їм допомагати і надавати певні послуги громаді, а як незалежний від громади феномен. Цим, мабуть, зумовлюються вимоги 76,5% респондентів надати право мешканцям регіону самостійно обирати голів обласних та районних державних адміністрацій. 84,5% респондентів вважають, що мешканці області, районів повинні мати право ініціювати проведення місцевих референдумів щодо заміщення голови обласної чи районної державної адміністрації з констатацією, що рішення цих референдумів мають бути обов’язковими до виконання.
Стосовно участі в голосуванні, то на президентських виборах 87,3 % планують брати участь у голосуванні; лише 6,3% – не будуть брати участі і 6,3% – на момент опитування ще не визначились. У цілому опитувані пов’язують надії на краще із результатами президентських виборів. Так, 15,3% – покладають великі надії; 53,3% – мають деякі надії; 23,7% – не покладають вже жодних надій на вибори; для 7,2 респондентів важко визначитись і лише 0,5% – задоволені існуючим станом речей. Поряд із цим, лише 36,7% опитаних вважають, що у результаті проведення президентських виборів ситуація в країні покращиться; 29,5% – вважають, що вона залишиться без змін; 2,0% – думають, що вона погіршиться і 31,8% – не можуть дати своєї оцінки.
Проблема оцінки відповідності демократичним критеріям ходу виборчої кампанії отримала у виборців наступну форму. Парламентські вибори 2002 р. як чесні вибори в тій або іншій формі оцінили 33,2% опитаних, а як нечесні вибори – 47,9%, при 17,9% тих, кому було важко відповісти. Що наступні президентські вибори пройдуть цілком демократично вважають лише 2,5% опитаних; що вони пройдуть переважно демократично із незначним застосуванням адміністративного ресурсу – 30,2%; в той же час очікують, що вибори відбудуться недемократично із масштабним застосуванням адміністративного ресурсу – 41,0% за умови, що 26,3% – важко відповісти. 52,0% респондентів припускають, що керівники місцевих органів влади будуть відкрито агітувати за когось із кандидатів, а 74,2% будуть неявно підтримувати когось із кандидатів.
Проблема розвитку демократії завжди безпосередньо пов’язана із розвитком громадських ініціатив та діяльністю громадських організацій. Серед опитуваних лише 4,5% особисто беруть участь у діяльності однієї із діючих організацій, решта з різних причин не бере участі у їх діяльності. Оцінка впливовості НДО в регіоні виглядає наступним чином : 2,2% – вважають, що організації істотно впливають на громадське життя області; 23,2% вважають, що їх вплив є незначним; 23,2% – переконані, що НДО ніяк або майже ніяк не впливають на громадське життя; для 18,3% – було важко визначитись. Значна частина опитаних – 33,1% -- заявили, що вони не знають взагалі, що таке громадські організації. В той же час сприйняття НДО респондентами є цілком серйозним, якщо 84,5% вважають, що громадські організації повинні мати гарантовані законом можливості здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади.
28,5 % респондентів не довіряють жодним ЗМІ, одночасно 28,2 % довіряють лише тим ЗМІ, які не підтримують ні владу, ні опозицію. В той же час засобам інформації, які виключно підтримують опозицію, довіряє лише 20,0 %, а тим, які підтримують діючу владу – 2,3 %. Приємно констатувати, що відносна більшість опитаних вважає, що якщо говорити загалом про більшість ЗМІ регіону, то вони рівною мірою представляють точку зору влади та опозиції – 34,0%; 26,8% – вважають, що перевага надається точці зору влади; 16,8% – впевнені, що ЗМІ відображають позицію журналістів; 5,3% – що відображають позицію опозиції; для 15,6 – важко було дати відповідь і 1,5 респондентів взагалі не дивляться телевізор, не слухають радіо та не читають газет і журналів. Для 64,0 % опитаних головним джерелом інформації про політичні події в Україні виступають українські телеканали, для 10,0 % - місцеві газети; для 9,1 % - державне та обласне радіо. 22,7 % респондентів вважають, що влада у регіоні не перешкоджає діяльності опозиційних ЗМІ, а 17,4 % впевнені у протилежному. При цьому 38,7 не можуть відповісти на це питання, а 21,2 % респондентів воно просто не цікавить. Одночасно значна частина опитаних переконана, що ЗМІ залежать від органів виконавчої влади – 41,7 %; від бізнес- структур – 41,3 %; від політичних партій – 37,7%.
Повний табличний звіт за результатами опитування
1. Які з наведених нижче проблем Ви вважаєте найважливішими, найактуальнішими для Вашого регіону?
| 8,8 |
| 72,0 |
| 7,7 |
| 69,8 |
| 63,0 |
| 53,2 |
| 5,3 |
| 48,8 |
| 46,2 |
| 40,5 |
| 4,7 |
| 39,8 |
| 32,7 |
| 32,0 |
| 3,5 |
| 25,2 |
| 22,7 |
| 21,7 |
| 21,0 |
| 18,2 |
| 17,2 |
| 16,5 |
| 14,5 |
| 11,5 |
| 10,0 |
| 1,7 |
| 1,2 |
| 0,8 |
| 0,7 |
| 0 |
| 0 |
2. Чи маєте Ви намір у найближчому майбутньому поїхати із міста (села) з метою пошуку заробітку (незалежно від того, чи були вже у Вас такі поїздки чи ні)?
| 81,5 |
| 6,7 |
| 4,0 |
| 3,5 |
| 3,0 |
| 1,0 |
| 1,0 |
| 0,8 |
| 0,8 |
| 0,5 |
| 0 |
3. Що Вас спонукає шукати роботу поза межами Вашого міста, села? Назвіть не більше 3 основних причин. ( % серед тих, хто має поїхати)
| 9,8 |
| 6,3 |
| 4,3 |
| 2,7 |
| 1,7 |
| 1,7 |
| 1,2 |
| 0,8 |
| 0,7 |
| 0,2 |
| 0 |
| 0 |
| 0 |
| 0 |
4. Скажіть, будь ласка, чого, на Вашу думку, найбільше бракує мешканцям Вашого міста, села, чого вони найбільше потребують (виберіть усі варіанти відповіді, які Вам підходять).
| 76,8 |
| 61,7 |
| 45,8 |
| 41,0 |
| 41,0 |
| 25,8 |
| 25,8 |
| 20,7 |
| 17,7 |
| 16,0 |
| 9,5 |
| 7,8 |
| 7,5 |
| 3,5 |
| 0,3 |
| 0 |
5. Якою є екологічна ситуація у Вашому місті, районі?
| 43,2 |
| 24,8 |
| 21,3 |
| 9,2 |
| 1,5 |
6. Чи існують у Вашому регіоні які-небудь проблеми у взаємовідносинах між різними національними групами?
| 73,8 |
| 16,5 |
| 7,7 |
| 2,0 |