Пайовик Б. Д., Матисякевич М., Матейко Р. М. Л22 Економічна історія України І, світу: Підручник/ За ред. Б. Д. Лановика
| Вид материала | Документы |
- Пайовик Б. Д., Матисякевич М., Матейко Р. М. Л22 Економічна історія України І, світу:, 9370.63kb.
- Виконав: Брель Олександр, одеу, 2001, 204.17kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Тема Передня Азія, 22.76kb.
- Тема: Міжнародний географічний поділ праці. Міжнародна економічна інтеграція, 247.8kb.
- Японія (За Економічна І соціальна географія світу: Навч. Посібник / За ред Кузика, 288.39kb.
- Методичні рекомендації до викладання курсу «Всесвітня історія» 8 кл. //Історія в школах, 87.5kb.
- Історія україни. Всесвітня історія, 195.23kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.13kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.34kb.
Господарство світу протягом тисячоліть пройшло вели-
кий і складний шлях розвитку. Воно здійснило гігантський
стрибок від первісної доби і перших цивілізацій до постінду-
стріального суспільства. Нові технічні винаходи й вдоско-
налення породжували принципові зміни у виробництві
і перехід суспільства в якісно нові стадії свого розвитку.
Етапні віхи соціально-економічного прогресу людства —
східне та античне рабство, становлення мануфактурного
виробництва, промислові перевороти та індустріалізація
народного господарства провідних країн світу.
Економічний розвиток українських земель відбувався
на основі загальних закономірностей, властивих для госпо-
дарства всього світу. Генеза економічних систем України,
незважаючи на їх особливості та специфіку, проходила в
контексті світового господарського життя.
На сучасному етапі розвитку перед господарством світу
відкриваються нові перспективи. Вони пов'язані з удоскона-
ленням постіндустріального суспільства, оволодінням люд-
ством новими видами енергії, новими технологіями, приско-
реним становленням новітніх виробництв і галузей.
Економіка сучасного світу поступово набуває рис єдиної,
цілісної системи, що характеризується взаємозалежністю
та взаємодоповнюваністю її складових елементів. В умовах
зростаючої економічної єдності світу актуалізується необхід-
ність міжнародної координації, міждержавних економічних
стосунків. Ця проблема набула особливого значення для
країн, що розвиваються, та з перехідною економікою, до яких
належить і Україна.
Яскравою сторінкою багатовікової історії України ста-
ло проголошення її незалежності 24 серпня 1991 p. Перед
відродженою державою постали надзвичайно складні та
важливі завдання в сфері економіки. Їх послідовне розв'я-
зання — нагальна потреба сучасності.
Із великими труднощами, натикаючись на шалену проти-
дію ворожих сил, проходить нині процес становлення ринко-
718
вої економіки України, її інтеграції в європейський та світо-
вий економічний простір. Без цього не мислимий економіч-
ний суверенітет української держави, забезпечення про-
цвітання та добробуту її багатостраждальному народові.
Залишається незмінним схвалений Верховною Радою
України у 1994 p. курс на ринкові реформи. Вони мають
бути інструментом якісної перебудови економіки, глибо-
ких соціальних перетворень. Літом 1998 p. вперше за роки
незалежності вдалося зупинити падіння валового внутріш-
нього продукту України. Поступово збільшувалося вироб-
ництво промислової продукції, почали зростати обсяги ка-
пітальних вкладень, вантажних перевезень, деякі інші
показники.
Однак на стабілізаційні процеси в українській економіці
негативний вплив мала світова фінансова криза. Склалася
дуже непроста ситуація, але вона залишається контрольо-
ваною урядом. Намітилася стабілізація курсу національ-
ної валюти, дещо зменшилися темпи інфляції.
Подолання наявних труднощів, кризових явищ, успіх у
будівництві національної ринкової економіки України за-
лежить насамперед від консолідації політичних сил в країні,
створення надійного правового поля, залучення до актив-
ної економічної діяльності якомога ширшого кола праце-
здатного населення держави, але в чималій мірі залежить
також від вивчення і творчого використання багатющого
досвіду господарювання, нагромадженого людством.
719
КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Метричні міри
Алтин = 6 денгам.
Аршин = 71 см.
Відро австрійське = 10 л.
Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX—XIII ст.).
Дорівнювала 1/4 — 1/6 куни, 1/2 — 1/3 резани. Еквівален-
том В. було 0,33 г срібла.
Гарнець = 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.
Гривня — вагова, грошово-вагова і грошово-лічильна
одиниця Київської Русі. В XI ст. в обігу були срібні гривні.
В XVII ст. гривня важила 160—197 г срібла.
Грош — срібна польська монета масою 3,1 г.
Денга — срібна російська монета XIV—XVIII ст.
721
Денарій — срібна монета в європейських країнах в Се-
редньовіччі.
Десятина — казенна 1,09 га.
Десятина (господарська) — 1,45 га (застосовується з
XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила
1,2 га.
Дукат — 60 коп. золотом, угорський — 3,5 дол.
Злотий польський (в Україні — золотий) — ЗО грошей.
Камінь — 32,90 фунта.
Карбованець російський — 100 коп.
Кварта — 0,5 л.
Копа — 60 шт.
Куна — срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва
походить від шкірки куниці, яка виконувала роль грошо-
вої одиниці. 1 К. = 2 г = 2 резанам = 4—6 векшам.
Лашт — 60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.
Морг — 0,56 га.
Ногата — грошова одиниця в Київській Русі. В XI ст.
1 Я. = 1/2 гривні = 1/25 куни. З XII ст. — 1/20 гривні,
2,5 куни.
Пуд — 16,38 кг, або 40 фунтів.
Резана — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст. IP.
= 1/50 гривні = 2/5 ногати = 1/2 куни. В XII ст. прирівню-
валася до куни.
Рубль російський — 33 алтини, 2 денги.
Фунт — 405 грам.
Чверть — 8 пудів.
722
Історико-економічні терміни
Алод — індивідуальна приватна спадкова власність на
землю, що вільно відчужувалася.
Беналітет — монопольне володіння феодалів господар-
ськими будівлями.
Бенефіцій — земельне володіння, яке дарувалося вели-
ким феодалом (королем) в пожиттєве користування васалам
за умови несення військової або адміністративної служби.
Ганза (група покупців) — торговий союз міст Балтій-
ського та Північного морів на чолі з містом Любеком у
XII—XVI ст. Офіційно оформлений у 1556 p., формально
існував до 1669 p. Назва з'явилась у 1267 p. в англійській
королівській грамоті.
Домен — земля, на якій велося господарство землевлас-
ників.
Домінікальні землі — поміщицька, державна, церковна
земля в Австрійській імперії та на західноукраїнських зем-
лях, що входили до її складу.
Емфітевтичне право — довго- або вічнострокова оренда.
Євродолари — долари, що продаються за межами США.
Закупи — залежні люди в Київській Русі, які брали у
феодала в борг позику (купу) і зобов'язані були відробити її.
Залізний шлях — сухопутний торговий шлях, що
з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами
Сходу.
Золоте забезпечення — запас золота у центральних бан-
ках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи
й для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'я-
зань, що належать до оплати.
723
Капітулярій — закони і розпорядження франкських ко-
ролів з династії Каролінгів.
Колон — вільний дрібний землероб у Римській імперії
у І—II ст. н. е. Статус колонів змінився у IV—V ст. н. е.
Комендація — форма перетворення вільних селян наза-
лежних.
Кріпосне право — система права у Середньовіччі, що
встановлювала залежність селянина від феодала і неповну
власність останнього на селянина-кріпака.
Лен — бенефіцій, що передався у спадок.
Люстрація — інвентаризація у королівських маєтках
середньовічної Польщі.
Магдебурзьке право — система міського самоуправлін-
ня у середні віки.
Мануфактура — 1) форма промислового виробництва,
яка історично передувала машинній промисловості; ха-
рактеризується ремісничою технікою і поділом праці;
2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та в
інших країнах.
Нобілі — знать у Стародавньому Римі, привілейована
правляча верхівка, сенатори.
Нобілітація — отримання дворянства в добу Середньо-
віччя.
Патронат — 1) за часів Римської республіки — добро-
вільна віддача громадян у покровительство великим зем-
левласникам; 2) у пізній Римській імперії, у добу раннього
Середньовіччя — система залежності невеликих власників.
Прекарій — умовне землеволодіння, коли земля отри-
мувалася на строк, визначений її власником.
Пул — одна з форм монополій, яка характеризується
тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний
724
фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів
їхніх капіталів.
Райфайзенка — сільський кредитний кооператив, на-
званий ім'ям німецького громадського діяча Райфайзена
Фрідріха Вільгема, засновника кредитних кооперативів у
Німеччині.
Регалії — за феодалізму в Західній Європі монопольне
право королів та великих феодалів на стягнення мита, су-
дових штрафів тощо.
Рустикальні землі — селянські земельні наділи в
Австрійській імперії та західноукраїнських землях, що вхо-
дили до її складу.
Рядовичі — залежне населення в Київській Русі, яке
слугувало князю договором (рядом).
Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції
в XI—XIII ст.
Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єдну-
вав Київську Русь з узбережжям Чорного моря.
Тартак — лісопилка в XVI—XIX ст.
Феод — спадкове землеволодіння в Західній Європі у
добу Середньовіччя.
Цензива — оброчна система користування землею.
Челядь — раби в Київській Русі у IX—XI ст. (холопи).
Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній
формі за користування земельним наділом.
725