Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю наукової бібліотеки Хмельницького національного університету 15 16 березня 2012 року Хмельницький 2012

Вид материала

У статті детально висвітлено досвід бібліотек Хмельницької області у реалізації соціальних програм.
Готовцева Л.С., Ткаченко Н.О.
Article considers main directions of research in scientific and technical library DonNTU which associated with transformation of
Рис. 1. Інформаційні ресурси НТБ ДонНТУ

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 24

Бібліотека – територія успіху: досвід Хмельниччини у реалізації соціальних програм

У статті детально висвітлено досвід бібліотек Хмельницької області у реалізації соціальних програм.

Ще у ХІХ столітті німецький статистик Ернест Енгель виявив закономірність: з ростом особистих доходів питома вага витрат на харчування знижується, доля витрат на одежу, житло і комунальні послуги змінюється незначно, а доля витрат на задоволення культурних потреб значно зростає.

Враховуючи те, що якість життя - це ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини, окремої громади, суспільства, то покращення якості життя є базисом розвитку культури, розвитку інформованості.

І важлива роль у цьому належить бібліотекам.

Розвиваючись, трансформуючись і адаптуючись до нових умов, вони залишаються універсальним культурно-інформаційним феноменом і займають важливе місце у розвитку суспільства.

Всі ми розуміємо, що інформація є основою різностороннього розвитку, що кожна сфера суспільства та особистості залежить від своєчасної та достовірної інформації, рівня розвитку бібліотеки, впровадження і використання інформаційно-комунікативних технологій, через які бібліотека репрезентує своє нове значення, надає новий рівень доступу до інформації, впроваджує нові методи організації внутрішнього простору та зовнішнього впливу бібліотек.

Запорукою успішного розвитку бібліотек є її затребуваність, потреба громадян у доступу до інформаційних джерел.

Соціальна значимість бібліотеки визначається її діяльністю, що виражається у трьох її ознаках:

Здійснення соціально-орієнтованої бібліотечної політики, тобто забезпечення обслуговування всіх прошарків населення.
Забезпечення інформаційного обміну між владою і населенням, тобто забезпеченням жителів фактографічною та аналітичною інформацією соціального, економічного та правового характеру.
Сприяння формуванню громадського суспільства.

Тобто бібліотека є ресурсом розвитку громадського суспільства.

Під впливом соціально-економічних змін, впровадження нових інформаційних технологій перед бібліотеками постають нові завдання, нові соціальні орієнтири.

В останні роки функції бібліотеки розвиваються та базуються на інтеграційних процесах, партнерстві, комунікаційному розвитку, взаємодії із суміжними сферами культури та громади, адже саме через бібліотеку є можливість відкрити можливості її розвитку.

Одним із принципів соціального партнерства є взаємовигода від спільної діяльності. Бібліотека починає себе усвідомлювати не як окремий інститут, а місце, де перетинаються множинні інтереси кожного члена громади.

Ми позиціонуємо свою бібліотеку і бібліотеки області як територію успіху. Адже життя потребує інтелектуального забезпечення всіх сфер життя людини і завдання бібліотек - надавати знання, розвивати інтелект, створювати такі умови і можливості, щоб кожен користувач у бібліотеці зміг взяти для себе те, що йому потрібно для задоволення особистих потреб, всестороннього і гармонійного розвитку.

Адже навіть невелика публічна бібліотека є локальним місцем збереження і ретрансляції колективної пам’яті, і цим визначається її роль в загальнокультурному процесі.

Завдяки електронним технологіям частина бібліотек, і що приємно, серед них є і сільські бібліотеки, мають можливості виходити за рамки своєї інформаційної бази, при цьому виступаючи посередниками використання продуктів і послуг інших бібліотек та інформаційних структур, що в свою чергу потребує знання інформаційних ресурсів, уміння оцінити їх якість та зробити правильний вибір, що стимулює розвиток самих бібліотек.

Хмельницька область є учасником проекту Європейського Союзу «Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні», і коли розроблялась «Стратегія розвитку Хмельниччини на 2011-2020 роки», проводився SWOT-аналіз, тобто виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз для розвитку.

Аналіз показав, що у групах респондентів, які мають повний доступ до інформації (влада, підприємництво, бізнес, освіта), поінформованість була сильною стороною, а у групах малого бізнесу, сільгоспвиробників, туристично-рекреаційної галузі вона виявилась слабкою стороною, тобто фактором, який перешкоджає або обмежує розвиток області.

Тому серед важливих напрямків роботи робочої групи у розробці Стратегії було забезпечення права жителів на інформацію. Розроблено конкретні проектні пропозиції, як зробити більш доступною інформацію для всіх, і не тільки в отриманні інформації, а й дати навики вміння презентувати свій край, свої потенційні досягнення; і одна з ключових ролей у забезпеченні цього напрямку Стратегії належить бібліотекам.

У травні на сесії обласної ради Програма була затверджена, і зараз бібліотеки разом з владними і громадськими організаціями працюють над спільними соціальними проектами, які формуються під впливом потреб громади, безпосередньо впливають на неї, роблять бібліотеки центром громади і використовують можливості бібліотек для використання своїх потреб.

Сьогодні питання відкритості та прозорості органів державної влади і місцевого самоврядування мають бути пріоритетними, адже потреба громадян у доступі до інформаційних джерел є запорукою успішного соціального, економічного та технологічного розвитку. Це демонструє рівень ефективності демократичних інститутів, розробка законів відбувається в тіснішому контакті законотворців з громадськістю.

Серйозною проблемою задоволення інформаційних потреб громадян є не тільки доступність, а й питання інформаційно-правової культури споживачів, створення єдиної мережі між інформаційно-аналітичними службами органів влади різного рівня для швидкого пошуку та обміну інформацією.

Процес оптимізації доступу до інформації здійснюється завдяки розвитку інформаційних технологій, що включає в себе не тільки підвищення рівня їх використання з боку органів влади, але й навчання споживачів інформації.

Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.М.Островського входить до Мережі Пунктів Доступу громадян (ПДГ) до офіційної інформації. Для задоволення потреб користувачів ми створили місця доступу до ПДГ у інформаційно-бібліографічному відділі, читальному залі та Інтернет-центрі, а у вільний від тренінгів час відвідувачі можуть скористатися комп’ютерами у тренінговому центрі, створеному за програмою "Бібліоміст".

Після участі фахівців бібліотеки у фокус-семінарі «Інформація органів влади для громадян у публічній бібліотеці: пошук, доступ, консультування», який проходив у Національній парламентській бібліотеці України 2009 р., розроблено план інформування працівників бібліотеки та бібліотек області щодо можливостей та шляхів розвитку доступу користувачів до електронного урядування, налагодження чіткої комунікаційної системи «Влада → Бібліотека → Населення → Влада».

Цьому сприяє і діяльність Центру регіональної інформації, який діє у бібліотеці. Тут зібрано в паперовому та електронному вигляді документи та неопубліковані матеріали, що стосуються діяльності місцевої влади. У кожній центральній бібліотеці діють центри краєзнавчої та регіональної інформації, у сільських бібліотеках — куточки місцевої інформації.

В області проведено обласний огляд-конкурс бібліотек на кращу організацію роботи з інформування населення про діяльність органів місцевого самоврядування «Влада. Бібліотека. Населення». У конкурсі взяли участь усі ЦБС області. Були подані аналітичні, довідкові матеріали, фотоальбоми, інформації в ЗМІ, відгуки представників влади та користувачів. Усі ці матеріали висвітлюють організацію роботи бібліотек над відкритістю інформування населення про діяльність органів влади та зворотний зв'язок з населенням, формуванням правової культури у населення, наданням вільного доступу до правових інформаційних ресурсів через фонди, каталоги, електронні бази даних.

У своїй роботі ми тісно співпрацюємо з Центром підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, державних установ та організацій, Хмельницьким університетом управління та права. Майбутні юристи допомагають виконувати запити громадян юридичного спрямування, надають консультації як бібліотечним фахівцям, так і користувачам.

Працівники бібліотеки виступають перед слухачами з інформаційними порадами, проводять бібліографічні уроки, огляди нової літератури, готують списки літератури, а проведення практичних занять з використанням Інтернет-технологій дає можливість показати роль бібліотеки у цьому важливому ланцюжку електронного урядування, тому що одним з головних завдань бібліотеки є формування навичок у користувачів, необхідних для отримання інформації.

Відповідно до «Обласної програми правової освіти населення» в бібліотеці діє клуб правових знань «Держава. Право. Громадянин».

Кожна людина, яка звернулась до бібліотеки, отримує необхідну пораду, консультацію, доступ до Інтернет-ресурсів.

Творцем змін у місцевому соціальному розвитку є реалізація спільних соціальних проектів бібліотеки і громади. І користувачі дивляться на роботу бібліотеки не з ефективності технологічних процесів бібліотеки, а ефективності їх обслуговування, тобто отримання ними послуг, а важливим способом виміру якості роботи бібліотеки є «Бібліотека допомогла» (знайти роботу, отримати прибуток, побудувати будинок і т.д.) Спільно з громадською організацією «Союз Чорнобиль - Україна» ми реалізували проект «Стратегія успіху». Це поєднання можливостей: Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Миколи Островського, регіонального тренінгового центру, бібліотек – переможців проекту «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» за програмою Бібліоміст для розвитку громад та громадських організацій. Бібліотека здійснювала навчання: основ комп’ютерної грамотності, користування електронною поштою, пошуку інформації, вмінню спілкуватися і презентувати партнерам та донорським організаціям концепції власних проектів, пошуку та залученню додаткових ресурсів для підвищення організаційної спроможності громади, роботі в соціальних мережах.

Тому стратегія успіху бібліотеки визначається її сучасністю, тобто можливістю надати всю необхідну інформацію користувачам. Маючи таку інформацію, поінформована громада використає її для свого розвитку і підвищить якість життя, частіше буде використовувати можливості бібліотек, тим самим впливати на їхній розвиток.

Сьогодні питання відкритості та прозорості органів державної влади і місцевого самоврядування повинні бути пріоритетними, адже потреба громадян у доступі до інформаційних джерел є запорукою успішного соціального, економічного та технологічного розвитку.

Відповідно до «Обласної програми правової освіти населення» в бібліотеці діє клуб правових знань «Держава. Право. Громадянин».

Сьогодні Хмельницька обласна наукова бібліотека надає новий рівень доступу громадян до інформації та знань: електронне урядування, доступ до різноманітної інформації через Інтернет, безкоштовний бездротовий WI – FI, тут діє пункт доступу громадян до офіційної інформації, центр регіональної інформації та регіональний консультаційний центр, де створюються ресурси, спрямовані на розвиток та поінформованість жителів міста та області.

Бібліотека – це не лише книги, газети, журнали. Це, перш за все, люди. Саме вони створюють творчу ауру установи. Колектив бібліотеки, який сьогодні нараховує 65 висококваліфікованих фахівців, розуміє, що підвищення престижу бібліотеки залежить від багатьох чинників, в тому числі від вміння самих бібліотекарів консолідувати свої зусилля для вирішення головної соціальної місії – служіння суспільству.

Життя з кожним днем розширює коло завдань, які стоять перед бібліотеками, тому фахівці обласної універсальної наукової бібліотеки роблять усе можливе для забезпечення сучасного рівня обслуговування читачів, реалізації конституційного права громадян України на всебічний розвиток особистості, підтримку ідеалів вільного, відкритого і демократичного суспільства.

Готовцева Л.С., Ткаченко Н.О.,

м. Донецьк

Наукові засади процесу трансформації бібліотеки НТБ ДонНТУ в бібліотечно-інформаційний центр

В роботі розглянуто основні напрямки проведення наукових досліджень у науково-технічній бібліотеці ДонНТУ у зв’язку з трансформацією її у бібліотечно-інформаційний центр.

Article considers main directions of research in scientific and technical library DonNTU which associated with transformation of Library and Information Center.

Класичний університет – це не тільки навчальний, а передусім науковий заклад, тому традиційно університетська бібліотека завжди вважалась науковою, і її завданням було інформаційне забезпечення високого рівня науково-дослідної та освітньої діяльності. Тому важливе значення має якість та наповнення бібліотечного фонду, забезпечення його відповідності читацьким потребам та його максимальне використання. У зв’язку з цим наукова робота в університетських бібліотеках завжди була і залишається вимогою часу, особливо у період реформування, тому що практична діяльність бібліотеки, яка не ґрунтується на теоретичних знаннях та науковому аналізі, не гарантує довгострокових успішних результатів.

У 2004 році розроблено проект та розпочато будівництво нового приміщення бібліотеки, саме це можна вважати початком нового тисячоліття для життя нашої бібліотеки. У зв’язку з цією подією виникла необхідність створення принципово нової моделі університетської бібліотеки, її трансформації у міський бібліотечно-інформаційний центр, визначення його концепції. Саме з цим пов’язана тема нашої дослідницької роботи, розпочатої у 2009 році: «Розробка принципів і методів трансформації НТБ ВНЗ у науково-інформаційний центр», яка є актуальною і на сьогоднішній день. Основна мета роботи - вивчення, розробка та впровадження принципів і методів трансформації кожного структурного елементу та науково-технічної бібліотеки в цілому, як соціальної інституції, у міський бібліотечно-інформаційний центр.

Співробітниками НТБ ДонНТУ було проведено дослідження з цього питання та визначено, що на загальнодержавному рівні відсутні єдині науково-методичні підходи до вирішення цієї складної задачі [5].

Зрозуміло, що досягнення кінцевої мети потребує вирішення ряду завдань, серед яких:

вивчення теоретичних аспектів та відмінностей принципів роботи науково-технічної бібліотеки і міського науково-інформаційного центру;
формування кадрової структури науково-інформаційного центру;
теоретичне обґрунтування та апробація задач кожного структурного елементу науково-інформаційного центру;
розробка концепції культурно-просвітницької роботи центру;
впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій забезпечення освітньо-виховної і науково-дослідної діяльності навчального закладу.

Об’єктом дослідження виступають такі соціальні інституції, як науково-технічна бібліотека та науково-інформаційний центр в контексті їх просвітницької, навчальної та інформаційної функцій.

Предметом дослідження стають перетворення (соціальні, технологічні, інформаційні), які відбуваються у науково-технічній бібліотеці на шляху її трансформації у науково-інформаційний центр.

На початку дослідження було зроблено теоретичний аналіз останніх публікацій, в ході якого було з’ясовано, що існує декілька моделей БІЦ, які склалися в деяких університетах світу. Ця частина дослідження проводилася з метою вибору оптимальної моделі нового бібліотечно-інформаційного центру, яка матиме гібридну структуру з наявністю різноманітних інформаційних ресурсів (друкованих та електронних документів, мережевих та автономних ресурсів, аудіо книжок та мультимедійного контенту) та використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

Трансформація – трудомісткий та багатоаспектний процес, що потребує великих фінансових та трудових витрат, залучення великої кількості фахівців. Враховуючи відсутність стандартних, загальновизнаних методів, процес трансформації потребує креативних рішень, бо кожна бібліотека має свої конкретні цілі, зумовлені контингентом користувачів, специфікою діяльності, інформаційними потребами свого регіону, взаємовідносинами з місцевими органами влади. Стає очевидним, що при перетворенні бібліотеки у бібліотечно-інформаційний центр постає безліч питань різноманітного характеру [1]:

Організаційні:

визначення моделі бібліотечно-інформаційного центру;
реорганізація структурних підрозділів бібліотеки;
перерозподіл штату та фонду згідно з новою структурою;
підготовка фонду до переміщення в нову будівлю – маркування, відбір літератури, розробка та оформлення необхідних документів;
підготовка приміщень до приймання фонду: збір, установка стелажів;
переміщення фонду – пакування, транспортування, передача, розстановка в новому приміщенні;
рішення питання розробки дизайну приміщення, складання технічного завдання, реалізація проекту дизайну.

Технологічні:

реструктуризація фондів, координація комплектування згідно прийнятої структури;
удосконалення обслуговування читачів з використанням сучасних форм бібліотечних сервісів і інформаційно-комунікативних технологій з метою надання читачу вільного доступу та можливості попереднього електронного замовлення з будь-якої точки доступу;
розробка технологічних документів на основні процеси роботи згідно з прийнятими технологічними рішеннями;
підвищення кваліфікації персоналу згідно з новими технологіями та сервісами, запланованими до впровадження;
координація роботи з науковими бібліотеками міста, України, Росії;
участь у корпоративних проектах каталогізації бібліотек міста, України, Росії;
постійна рекламно-маркетингова діяльність бібліотеки з метою пропаганди своїх послуг.

Ресурсні:

забезпечення необхідною кількістю комп’ютерної та оргтехніки, сучасними інформаційно-комунікаційними системами;
обладнання приміщень бібліотеки приладами та засобами контролю та підтримки нормативного санітарно-гігієнічного стану з метою збереження фонду;
забезпечення комфортного стану для користувачів.

Враховуючи те, що структура нового бібліотечно-інформаційного центру значно відрізняється від сьогоднішньої бібліотеки, планується значний перерозподіл фондів у книгосховища, виділення активного фонду у читальні зали з відкритим доступом, впровадження нових бібліотечних сервісів та інноваційних форм роботи.

Для детального вивчення цих проблем та прийняття необхідних організаційних та технологічних рішень кожному відділу НТБ ДонНТУ було визначено свій напрям проведення досліджень, тематика яких вимагала використання певних наукових методів дослідження: соціологічних, статистичних, аналітичних, емпіричних тощо [7].

Головною частиною будь-якої бібліотеки, основою її ефективної роботи є, безумовно, добре укомплектований фонд, що стабільно оновлюється. Саме тому відділом комплектування досліджувалось таке актуальне питання, як управління фондом НТБ ДонНТУ [2]. Метою дослідження виступає аналіз динаміки розвитку фонду, зміст за галузями знань та його відповідність читацьким потребам. В рамках проведення наукової роботи співробітниками відділу аналізувалась динаміка поповнення фонду та динаміка поповнення фонду за галузями знань за останні чотири роки (2005 – 2009 рр.). Результати першого етапу дослідження були представлені на міжнародній науково-практичній конференції в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського у 2010 році, передані спеціалістам університету для ознайомлення з ними, що дало свої позитивні результати - адміністрація університету збільшила фінансування комплектування бібліотеки. Позитивні зміни за останній рік представлені у докладі Гощанської І.С. в матеріалах даної конференції.

В умовах трансформації не менш важливою є проблема відповідності фонду читацьким вимогам та профілю навчання ВНЗ. Виходячи з цього, відділи обслуговування в рамках своїх наукових робіт досліджували окремі частини фонду для виявлення показника використання читачами. На основі перших отриманих результатів співробітниками відділів проведено ряд заходів (пропаганда літератури, консультації, зустрічі з викладачами університету) з метою визначення непрофільної, застарілої та неактуальної літератури та її відокремлення від активного фонду бібліотеки й передачі у відділ зберігання фондів і до обмінно-резервного фонду.

Одним з напрямків тематичних досліджень відділу періодики та художньої літератури став аналіз використання періодичних видань за останні п’ять років (2006-2010 рр.), який визначив відповідність фонду інформаційним потребам читачів та читацькому попиту, відокремив активну та пасивну частини фонду, розкрив зміст фонду періодичних видань за галузями знань. На основі отриманих статистичних даних зроблено основні висновки про використання фонду періодичних видань та висунуто пропозиції щодо корегування переліку передплачених видань, наближення певної кількості періодичних видань до користувачів, перегляду строків збереження окремих назв журналів. Для підвищення ефективності використання журналів здійснено розсилку списків профільних видань на кафедри університету електронною поштою, впроваджено систему електронної доставки змісту журналів та копій окремих статей на замовлення, прийняте рішення про передплату цілого переліку електронних видань замість традиційних (рис. 1).

Рис. 1. Інформаційні ресурси НТБ ДонНТУ

Бібліотека володіє великим фондом спецвидів НТД, який постійно поповнюється та оновлюється. Його наявність визначила тематику дослідження відділу нормативно-технічних документів. Мета дослідження – вивчення використання нормативно-технічної документації в дипломних та магістерських роботах.

Завдання дослідження:

Визначення залежності показників використання НТД від таких факторів:

кількості назв документів, що надійшли у відділ;
рекомендації їх викладачами у методичних посібниках кафедр;
проведення порівняльного аналізу використання НТД у роботах спеціалістів і магістрів;
визначення показників використання фонду НТД;
виявлення факторів, що сприяють підвищенню показника використання нормативної документації як однієї з умов якісної підготовки спеціалістів;
виявлення потреб у НТД за спеціальностями різних кафедр.

Для більш досконального вивчення цих питань вся робота була розподілена на 3 етапи:

аналіз рекомендаційних списків літератури в дипломних та магістерських роботах;
аналіз рекомендаційних списків літератури в методичних посібниках для студентів;
активна пропаганда нормативних документів серед співробітників університету.

Були отримані перші результати, які були оприлюднені на науково-практичній конференції в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка в березні цього року [4].

Окрім фонду, нашими співробітниками досліджувався не менш важливий аспект будь-якої бібліотеки – це її користувачі. Була розроблена анкета, за допомогою якої вивчався попит читачів, з метою надання якісного та повноцінного обслуговування. Зроблено перші висновки з цього дослідження, які будуть використані у роботі нашої бібліотеки.

Науково-бібліографічний відділ проводить роботу за темою «Дослідження ролі вузівської бібліотеки у формуванні інформаційної культури студентів» .

На даному етапі за результатами дослідження розроблена та використовується нова програма з курсу інформаційної культури із застосуванням аудіовізуальної та комп'ютерної техніки, проводяться практичні заняття. Організовано клас для занять.

Згідно плану дослідження було розроблено анкету з визначення якості впровадженої програми занять, опитування ще продовжується, результати будуть систематизовані та визначені на початку наступного року.

Для організації доступу до світових інформаційних ресурсів та створення власних, НТБ ДонНТУ приєдналась до проекту E-LibUkr «Електронна бібліотека: Створення центрів знань в університетах України». На базі цього проекту наша бібліотека почала роботу по створенню університетського репозитарію E-archive DonNTU.

В процесі роботи були визначені завдання та принципи роботи архіву, права та обов’язки, основні політики роботи та головне – створена структура репозитарію, яка є ієрархічною. За рішенням кафедр та наукових рад до архіву надходять такі матеріали, як публікації та презентації вчених нашого університету, навчально-методичні матеріали, покажчики, монографії, наукові праці співробітників ДонНТУ, магістерські та бакалаврські роботи.

E-archive DonNTU – електронний архів ДонНТУ, створений для довгострокового зберігання, накопичення та забезпечення доступу до матеріалів наукових досліджень та навчально-методичних документів ДонНТУ [6]. Передусім, це підвищує рейтинг університету внаслідок зростання кількості розміщених на сайті повних текстів наукових робіт та рівня їх цитування. До того ж, згідно з даними багатьох дослідників, статті, розміщені у відкритому доступі, цитуються у десятки разів частіше, ніж опубліковані у передплачених виданнях. Це підтвердилось нашими даними: за рік роботи у архіві вже розміщено близько 2000 документів, за цей час було зареєстровано близько півмільйона звернень.

Результати проведених досліджень будуть проаналізовані, систематизовані та оформлені у формі звіту в березні 2012 року, згідно плану проведення НДР. Пропозиції щодо впровадження нових форм і методів роботи, сучасних бібліотечних сервісів, які виникли у процесі аналізу, обговорюються на засіданнях методичної ради бібліотеки, та деякі з них вже зараз впроваджуються в роботу. Але більшість з них призначена для застосування у майбутньому бібліотечно-інформаційному центрі, який буде оснащено відповідною технікою, обладнанням, системами контролю стану та збереження фондів, сучасними інформаційно-комунікаційними системами. Необхідний технічний рівень забезпечення інноваційних бібліотечних технологій та сервісів потребує відповідної підготовки штату співробітників та певної кількості інженерно-технічних спеціалістів [3].

Результати досліджень, отримані у процесі науково-дослідної роботи нашої бібліотеки, можуть бути використані іншими бібліотеками у процесі трансформації та розвитку.

Blog

Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю наукової бібліотеки Хмельницького національного університету 15 16 березня 2012 року Хмельницький 2012