Geum.ru

Міністерство охорони здоров’я україни

Вид материалаДокументы
Тема СРС 5. Гігієнічні аспекти проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чор
Тема СРС 9. Організація санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням в умовах катастроф.
Тема СРС 10. Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій.
10. Перелік практичних навичок та вмінь
11. Форми контролю та критерії оцінювання студентів
Оцінювання поточної навчальної діяльності.
Максимальна кількість балів
Мінімальна кількість балів
Оцінювання самостійної роботи.
Підсумковий модульний контроль
Оцінювання теоретичної підготовки проводиться за шкалою
Контроль практичної підготовки студента проводиться в два етапи
80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50
Оцінювання дисципліни
Оцінка ECTS
Бали з дисципліни
12. Перелік навчально-методичної літератури.
Гігієни та екології
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Тема СРС 3. Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.

  1. Гігієнічне значення планування, обладнання, оптимального режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів, як умова створення безпечних умов праці медичного персоналу.
  2. Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу хірургічного, терапевтичного та стоматологічного профілю.
  3. Законодавчі та організаційні заходи щодо охорони праці медичних працівників.
  4. Особиста гігієна медичного персоналу в системі охорони здоров’я та забезпечення сприятливих умов праці й профілактики внутрішньо лікарняної інфекції та профзахворювань.


Змістовий модуль 4. Гігієна дітей та підлітків.

Тема 10. Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків організованих колективів в сучасних умовах.

  1. Чинники навколишнього середовища та соціальні умови життя, що впливають на процеси формування здоров'я дітей і підлітків.
  2. Загальні закономірності росту і розвитку дитячого та підліткового організму. Критерії оцінки та показники здоров'я дітей і підлітків.
  3. Методика комплексної оцінки стану здоров'я дітей і підлітків. Особливості розподілу дітей і підлітків за групами здоров'я.
  4. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров'я. Основні показники фізичного розвитку.
  5. Правила антропометрії. Вимоги до таблиць регіональних стандартів фізичного розвитку.
  6. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей і підлітків. Сучасні уявлення про епохальну та внутрішньовікову акселерацію і ретардацію.
  7. Методи оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків.
  8. Методи оцінки стану здоров'я та фізичного розвитку організованих дитячих колективів.
  9. Задачі лікаря щодо організації та проведення оздоровчих заходів в дитячих колективах. Система управління станом здоров'я дітей і підлітків.

Тема 11. Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і в школі.

  1. Фактори та умови навколишнього середовища і навчально-виховного процесу, що впливають на здоров'я дітей і підлітків.
  2. Зрушення у стані здоров'я та захворювання, які зумовлені дією чинни­ків навколишнього середовища і навчально-виховного процесу.
  3. Режим дня для дітей різного віку.
  4. Функціональна готовність дитини до навчання у школі за медичними і психофізіологічними критеріями.
  5. Методика оцінки умов перебування та навчання учнів у сучасних навчальних закладах.
  6. Гігієнічна оцінка навчального розпорядку і розкладу уроків у школі.
  7. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів та їх фізіологічне обґрунтування.
  8. Правила маркування парт, інших навчальних меблів та розсаджування учнів. Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі.
  9. Основні профілактичні заходи щодо покращання умов навчально-виховного процесу та санітарно-гігієнічних умов перебування учнів у сучасних навчальних закладах.

Тема СРС 4. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації.

  1. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання дітей і підлітків. Види, засоби та форми фізичної культури в сучасних навчальних закладах.
  2. Поняття про рухову активність. Наукові основи та методи кількісного вимірювання і гігієнічної оцінки рухової активності. Профілактика гіпокінезії.
  3. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.
  4. Лікарський контроль за організацією занять фізичною культурою та гігієнічні аспекти медичного забезпечення фізичного виховання дітей і підлітків.
  5. Фізіолого-гігієнічні основи загартовування організму дітей і підлітків. Основні види, принципи і способи організації загартовування.
  6. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків.
  7. Фізіолого-гігієнічні основи проведення контролю за трудовим навчанням школярів.
  8. Гігієнічні вимоги до змісту, режиму і умов організації та проведення трудового навчання в умовах різних типів сучасних навчальних закладів.
  9. Професійна орієнтація як гігієнічна проблема. Психофізіологічні аспекти професійного самовизначення. Професіографія.
  10. Сучасна система професійної орієнтації, її функції та провідні складові частини.
  11. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації. Поняття про професійний відбір. Методики прогнозування професійної успішності.


Змістовий модуль 5. Радіаційна гігієна.

Тема 12. Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження. Радіаційна небезпека та протирадіаційний захист на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями.
  1. Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.
  2. Іонізуючі випромінювання, що використовуються у виробництві, науці, медицині, їх джерела.
  3. Якісні та кількісні характеристики радіонуклідів як джерел іонізуючих випромінювань, одиниці їх вимірювання.
  4. Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань. Види доз, одиниці їх вимірювання. Потужності доз.
  5. Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість, умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з ними.
  6. Основні види променевих уражень організму та умови їх виникнення.
  7. Ранні та віддалені наслідки радіаційних уражень, місцеві пошкодження.
  8. Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОС-ПУ-01) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації, принципи гігієнічного нормування. Регламенти радіаційної безпеки.
  9. Методи та засоби радіаційного і медичного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.
  10. Радіометричні методи дослідження, що застосовуються в радіаційній гігієні.
  11. Методи визначення радіоактивності повітря. Способи добору проб повітря для оцінки питомої радіоактивності аерозолів і газів. Визначення питомої активності повітря щодо радону і його дочірніх продуктів розпаду.
  12. Методи визначення радіоактивності води у водоймах.
  13. Методи вивчення радіоактивності харчових продуктів.
  14. Методи дослідження забруднення радіоактивними речовинами робочих поверхонь, устаткування, рук і тіла працюючих.
  15. Методи дозиметричного контролю. Прилади й установки для виміру іонізуючих випромінювань. Індивідуальний дозиметричний контроль.
  16. Структура, задачі і функції органів і організацій санітарно- епідеміологічної служби з розділу «Радіаційна гігієна».
  17. Реєстрація індивідуального променевого навантаження людини (Карта індивідуального обліку дози опромінення персоналу категорії А).

Тема 13. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

  1. Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість для персоналу лікувальних закладів.
  2. Іонізуючі випромінювання як чинник ризику для пацієнтів лікувальних закладів при проведенні рентгенорадіологічних діагностичних та лікувальних процедур.
  3. Структура радіологічного відділення лікарні. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в кожному структурному підрозділі.
  4. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Вимоги до планування рентгенкабінету.
  5. Регламенти радіаційної безпеки і пільги для персоналу лікувальних закладів та пацієнтів.
  6. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувальних закладів. Санітарно-технічне обладнання рентген- і радіологічних відділень.
  7. Методи збору та знешкодження радіоактивних відходів при роботі з відкритими джерелами іонізуючої радіації.
  8. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.

Тема СРС 5. Гігієнічні аспекти проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

1. Особливості радіаційного навантаження на населення, що мешкає на територіях, забруднених в результаті Чонобильської аварії.
  1. Зонування території навколо Чорнобильської АЕС в залежності від рівнів забруднення. Обмеження та особливості проживання населення в окремих зонах.
  2. Вплив додаткового радіаційного навантаження на адаптаційно-пристосувальні можливості організму людини різних вікових категорій.
  3. Психо-емоціональні реакції населення, що мешкає на радіаційно-ушкоджених територіях та їх роль у формуванні загального рівня здоровʼя.
  4. Основні напрямки протирадіаційного захисту населення, що мешкає на територіях підвищенного радіаційного забруднення (лікувальні, профілактичні, організаційні та ін.).
  5. Шляхи забруднення продуктів радіонуклідами. Роль харчових продуктів у збільшені внутрішнього опромінення населення.



Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.

Лекція. Сучасні підходи до вивчення стану здоров’я населення у зв’язку з впливом факторів та умов навколишнього середовища.
    1. Здоров'я населення як інтегральний показник стану навколишнього середовища.
    2. Методологічні та методичні основи вивчення чинників навколишнього середовища та їх впливу на стан здоров'я населення.
    3. Поняття про епідеміологічний метод вивчення стану здоров’я населення та основні способи його реалізації.
    4. Поняття про принципові схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення.
    5. Методика якісного (концептуального) аналізу стану навколишнього середовища та "нормованого" прогнозування змін рівня здоров'я населення за станом забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту.
    6. Загальна схема вивчення та оцінки взаємозв'язків чинників навколишнього середовища та здоров'я населення.
    7. Методологія оцінки ризику. Характеристика проблеми та основні терміни.

Тема 14. Вплив антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини здоров’я населення.

  1. Взаємовідносини екології та гігієни. Закони і методи екології.
  2. Забруднення атмосферного повітря та його вплив на здоров'я.
  3. Забруднення ґрунту та його вплив на здоров'я.
  4. Забруднення води та його вплив на здоров'я.
  5. Загальні закономірності глобального забруднення біосфери.
  6. Наукові основи та шляхи охорони навколишнього середовища від забруднення.
  7. Основні етапи методології оцінки ризику.
  8. Зв’язок між оцінкою ризиком та керування ним. Керування ризиком та гігієнічне нормування.
  9. Проблеми застосування методології оцінки ризику в Україні.

Тема СРС 6. Гігієнічна оцінка впливу природних компонентів біосфери на здоров'я людини та популяції.
    1. Біосфера та її структура. Кругообіг речовин у біосфері.
    2. Структура, склад та властивості, гігієнічне значення атмосфери.
    3. Структура, склад та властивості, гігієнічне значення літосфери.
    4. Структура, склад та властивості, гігієнічне значення гідросфери.
    5. Навколишнє середовище, його компоненти.
    6. Загальні закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини та здоров'я населення.
    7. Погода, визначення поняття. Фактори, що формують та характеризують погоду.
    8. Закономірності атмосферної циркуляції. Формування різних типів погоди.
  1. Основні термобаричні процеси. Температурна інверсія.
  2. Геліометеотропні реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.
  3. Медичні класифікації погоди, значення показників, які лежать в їх основі.
  4. Вплив метеорологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря.
  5. Вплив погоди на здоров'я людини через спотворення динаміки атмосферних забруднень. Температурна інверсія.
  6. Медичне прогнозування погоди, принципи та методи профілактики геліометеотропних реакцій.
  7. Клімат. Визначення поняття. Фактори, що формують та характеризують клімат місцевості.
  8. Класифікація та гігієнічна характеристика кліматичних поясів. Кліматичне зонування території України.
  9. Особливості клімату у різних природно-географічних регіонах.
  10. Акліматизація. Основні гігієнічні питання акліматизації на Півночі, Півдні та в умовах аридної зони і високогір'я.
  11. Гідрометеорологічна служба, методика обробки та значення даних метеорологічного спостереження для медико-гігієнічної оцінки клімато-погодних умов.
  12. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою, санаторно-курортного лікування при різних захворюваннях.
  13. Кліматичні курорти України.

Тема СРС 7. Гігієнічне значення сонячної радіації та використання її складових для профілактики захворювань людини та санації повітря, води і предметів.

  1. Природа сонячної радіації, основні складові елементи корпускулярної та електромагнітної частини сонячної радіації.
  2. Спектральний склад ультрафіолетової частини сонячної радіації на межі з атмосферою і на поверхні Землі (області А, В, С). Озоновий шар атмосфери і його гігієнічне значення.
  3. Штучні джерела УФР, їх фізичні та гігієнічні характеристики.
  4. Види біологічної дії УФР та її особливості для кожної області спектрального складу УФР.
  5. Методи та одиниці вимірювання інтенсивності УФР.
  6. Поняття еритемної, фізіологічної, профілактичної дози УФО.
  7. Основні види і механізми біологічної дії УФР.
  8. Відмінні властивості біологічної дії окремих діапазонів УФР - областей А, В, С.
  9. Поняття еритемної, фізіологічної та профілактичної дози УФ опромінення, кількісне їх вираження при різних методах визначення інтенсивності УФР.
  10. Порушення здоров'я і захворювання, пов'язані з дефіцитом УФР.
  11. Основні симптоми "сонячного голодування" та показання для профілактичного ультрафіолетового опромінення.
  12. Використання УФР для первинної і вторинної профілактики різних захворювань.
  13. Види штучних джерел УФР, характеристика принципу їх дії, основні технічні дані. Фотарії.
  14. Надлишкове опромінення людини Сонцем та штучними джерелами УФР.
  15. "Озонові дірки" як гігієнічна проблема. УФР як професійна шкідливість.
  16. Методи і засоби захисту від надмірного УФ опромінення.

Тема СРС 8. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.

  1. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки.
  2. Провідні характеристики біологічних ритмів (рівень, період, амплітуда, акрофаза, форма денної кривої тощо).
  3. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.
  4. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.
  5. Методика визначення типу денної працездатності людини.
  6. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини.
  7. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.
  8. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини. Хроногігієна як основа профілактики десинхронозів.


Змістовий модуль 7. Гігієна надзвичайних ситуацій.

Лекція. Гігієнічне забезпечення воєнізірованих формувань, рятувальних команд та

потерпілого населення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, його міжнародні та національні форми. Особливості тимчасового розміщення потерпілого населення та аварійно-рятувальних формувань.

  1. Визначення та класифікації надзвичайних ситуацій.
  2. Природні катаклізми, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови для тимчасового компактного проживання населення та умови праці військових, цивільних формувань - учасників ліквідації катастроф.
  3. Техногенні катастрофи, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови тимчасового компактного проживання населення та умови праці рятувальних формувань.
  4. Соціальні катаклізми, їх вплив на санітарно-гігієнічні умови тимчасового компактного проживання населення, військових формувань та формувань цивільної оборони.
  5. Міжнародні та національні організаційні структури по ліквідації та медичному забезпеченню наслідків природних, техногенних, соціальних катастроф.
  6. Організаційно-штатна структура та лабораторно-технічне оснащення медичної служби військ по санітарно-гігієнічному та протиепідемічному забезпеченню особового складу у польових умовах. Польові лабораторні комплекти і прилади для гігієнічних досліджень.
  7. Санітарно-гігієнічні заходи по організації розміщення людей в умовах катастроф. Гігієнічна характеристика тимчасових жител в умовах надзвичайних ситуацій.
  8. Гігієнічні вимоги до тимчасового компактного розміщення військових, цивільних формувань, рятувальних команд і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях в залежності від клімато-погодних та сезонних умов.
  9. Гігієнічна характеристика табірних наметів, каркасно-надувних, збірно-розбірних, контейнерних та інших польових жител, несприятливі фактори проживання в них та їх профілактика.
  10. Санітарно-гігієнічні особливості розміщення військових, цивільних формувань і потерпілого населення у підземних спорудах-землянках, сховищах.
  11. Правила обладнання і експлуатація підземних фортифікаційних споруд: землянок, бліндажів, невентильованих сховищ. Режими вентиляції сховищ, допустимі концентрації СО2 в них.

Тема СРС 9. Організація санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням в умовах катастроф.

  1. Організація водопостачання та харчування військових і цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях і під час війни, його форми. Батальйонні пункти харчування, типи польових кухонь, інших засобів.
  2. Санітарне обстеження джерел водопостачання при їх розвідці, дослідження води на отруйні, радіоактивні речовині за допомогою приладів та за органолептичними, санітарно-хімічними показниками польовими методами.
  3. Визначення дози коагулянту та хлорного вапна для проведення очистки і знезараження води у польових умовах за хлорпотребою та методом перехлорування за Клюкановим.
  4. Встановлення вмісту активного хлору в хлорному вапні, таблетках "пантоцид", "аквасептол" та оцінка ефективності знезараження води по залишковому хлору польовими (крапельними) методами.
  5. Раціональне харчування, умови його забезпечення. Фізіологічні норми харчування як основа його повноцінності та адекватності потребам організму.
  6. Організація харчування військових та цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях і під час війни, його форми. Батальйонні пункти харчування, типи польових кухонь, інших засобів.
  7. Військові пайки, пайки формувань цивільної оборони, їх гігієнічна характеристика.
  8. Харчування в умовах зараження місцевості та об'єктів СДОР, РР, бактерійними засобами при застосування зброї масового ураження.
  9. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання як засоби харчування особового складу формувань в гострий період катастроф, бойових дій, інших надзвичайних ситуацій.
  10. Обов'язки медичної служби, методи і засоби гігієнічного контролю за повноцінністю та безпечністю харчування особового складу формувань і потерпілого населення в польових умовах при надзвичайних ситуаціях, в умовах бойових дій.
  11. Методи оцінки харчового статусу організму.
  12. Порушення здоров'я, захворювання, пов'язані з кількісною та якісною неадекватністю добового раціону, з порушенням режиму харчування, з невідповідністю якості продуктів і блюд ферментним можливостям травної системи.
  13. Інфекційні захворювання з аліментарним механізмом передачі, гельмінтози, харчові отруєння, методи їх розслідування і профілактика у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та під час війни.
  14. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.
  15. Показники, які характеризують свіжість, товарні якості харчових продуктів, ознаки псування, епідеміологічної та токсикологічної небезпеки.
  16. Джерела, фактори та механізми, що визначають зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинами і бактерійними засобами.
  17. Підрозділи медичної служби формувань, в обов'язки яких входить проведення медичної експертизи продовольства.
  18. Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.
  19. Етапи медичної експертизи продовольства та можливі варіанти експертних висновків на різних етапах цієї експертизи.

Тема СРС 10. Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій.

  1. Класифікації катастроф і надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціального походження.
  2. Шкідливі та небезпечні чинники, які діють на ліквідаторів катастроф під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження.
  3. Шкідливі та небезпечні чинники, які діють на ліквідаторів радіаційних аварій і катастроф (на прикладі Чорнобильської катастрофи).
  4. Психоемоційне напруження та стрес, які розвиваються у ліквідаторів катастроф та інших надзвичайних ситуацій, методи і засоби їх профілактики та лікування.
  5. Профілактичне значення слова, команди, використання допінгів, психотропних препаратів з метою подолання стресів, психоемоційних реакцій у ліквідаторів наслідків катастроф, потерпілого населення.
  6. Гігієнічна характеристика індивідуальних засобів захисту, які використовуються ліквідаторами при пожежах, повенях, інших лихоліттях.
  7. Особливості режиму та умов праці, її важкості, інтенсивності, тривалості та напруженості при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій, методи їх виявлення і оцінки в умовах катастроф.


10. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ВМІНЬ


  1. Визначення профілактичної дози УФ-радіації біологічним методом.
  2. Дослідження мікроклімату приміщень.
  3. Гігієнічна оцінка мікроклімату приміщень (житлових, виробничих, шкільного класу, палати, операційної).
  4. Визначення ефективності вентиляції повітря закритих приміщень за вмістом у ньому вуглекислого газу (СО2).
  5. Розрахунок фактичного та необхідного об'єму вентиляції антропометричним методом.
  6. Визначення бактеріального забруднення повітря аспіраційним та седиментаційним методами.
  7. Визначення та оцінка рівня природного і штучного освітлення у приміщенні.
  8. Визначення та оцінка рівня штучного освітлення методом "Ватт" при різних його джерелах (лампах розжарювання, люмінесцентних лампах).
  9. “Читання” аналізу води, відібраної із шахтного колодязя, водорозбірного крану та із відкритої водойми. Складання висновку про якість води.
  10. Розробка заходів з профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, фактором передачі яких може бути вода.
  11. Розрахунок добової норму водопотреби для населеного пункту.
  12. Вибір принципової схеми водопостачання населеного пункту чи окремо розташованих комунальних об’єктів (на прикладі лікарні).
  13. Вибір принципової схеми каналізування комунального об’єкту (ЛПЗ).
  14. “Читання” аналізу ґрунту та складання висновку про санітарний стан ґрунту.
  15. Розробка заходів з профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, зумовлених забрудненням ґрунту.
  16. Компонування обладнання для відбору проб атмосферного повітря на вміст пилу та діоксиду азоту.
  17. Оцінка ступеню небезпеки та рівня забруднення атмосферного повітря.
  18. Методика оцінки харчового статусу пацієнта.
  19. Методика корекції харчового статусу пацієнта.
  20. Визначення принципів аліментарної корекції харчового статусу та стану здоров'я з урахуванням патогенетичних механізмів захворювання.
  21. Методика складання адекватної дієти, яка відповідає особливостям індивідуального харчового статусу та стану здоров'я пацієнта.
  22. Методика проведення раціональної корекції дієти у відповідності зі зміною стану здоров'я хворого.
  23. Розробка дієтологічних рекомендацій для конкретного хворого на період ремісії, спрямованих на профілактику загострення захворювання.
  24. Методика вимірювання виробничого шуму та вібрації.
  25. Методика вимірювання параметрів виробничого мікроклімату.
  26. Визначення класу шкідливості, важкості та напруженості згідно «Гігієнічної класифікації праці».
  27. Методика вимірювання рівня освітленості на робочих місцях.
  28. Основні етапи дослідження повітряного середовища в умовах виробництва на вміст шкідливих хімічних речовин і пилу.
  29. Основні методи відбору проб повітря на виробництві.
  30. Методика розрахунку необхідного об'єму повітря при відборі проб повітря для визначення в ньому шкідливих речовин.
  31. Основні методи аналізу проб повітря на вміст в ньому шкідливих речовин.
  32. Методика розслідування випадків гострих та хронічних професійних отруєнь та захворювань.
  33. Методика організації та проведення періодичних медичних оглядів.
  34. Методика комплексної оцінки фізичного розвитку дитини.
  35. Визначення групи здоров'я дитини.
  36. Визначення біологічного рівня розвитку за показниками, що є інформативними, відповідно віку дитини.
  37. Дослідження і оцінка стоматоскопічних, соматометричних, фізіометричних показників фізичного розвитку.
  38. Проведення дослідження і оцінка функціонального стану центральної нервової системи дитини за результатами коректурної проби, термометрії, обсягу короткочасної пам'яті, методики Шульте-Платонова.
  39. Складання режиму дня для дітей різного віку, оцінка фактичного режиму дня дитини, підлітка.
  40. Оцінка функціональної готовності дитини до навчання у школі за медичними і психофізіологічними критеріями.
  41. Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і в школі.
  42. Гігієнічна оцінка забезпечення дітей навчальними меблями у шкільному класі та трудових майстернях.
  43. Гігієнічна оцінка організації фізичного виховання та трудового навчання у школі.
  44. Гігієнічна оцінка місць проведення занять з фізичного виховання у дошкільних навчальних закладах і школі.
  45. Гігієнічна оцінка навчального розпорядку і розкладу уроків у школі.
  46. Оцінка якості і організації харчування дітей в умовах навчально-виховних закладів.
  47. Проведення медичного професійного відбору і медичної професійної консультації підлітків.
  48. Скласти програму проведення поглибленого медичного огляду дітей різного віку.
  49. Провести санітарну експертизу проектів будівництва навчально-виховних закладів для дітей та підлітків, зразків друкованої продукції для дітей, іграшок. Заповнити відповідну медичну документацію.
  50. Дати висновок щодо можливості відведення земельної ділянки під будівництво закладів для дітей та підлітків.
  51. Використання розрахункових методик для оцінки радіаційної обстановки та індивідуальних доз опромінення при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
  52. Складання програм дозиметричного контролю рентгено-радіологічних підрозділів лікувальних закладів.
  53. Оцінка стану радіаційної безпеки в рентгено-радіологічних підрозділах лікувальних закладів за результатами санітарного обстеження та дозиметричного контролю.
  54. Вимірювання потужності еквівалентної дози в приміщеннях та на робочих місцях персоналу рентгено-радіологічних підрозділів лікувальних закладів.
  55. Виявлення радіоактивного забруднення робочих поверхонь та спецодягу персоналу в радіологічному відділенні лікарні.
  56. Аналіз та оцінка радіаційних характеристик будівельних матеріалів.
  57. Аналіз та оцінка радіаційних параметрів житлового будинку на відповідність їх вимогам радіаційної безпеки на етапі введення його в експлуатацію.
  58. Оцінка радіоактивного забруднення продуктів харчування та питної води на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
  59. Розраховувати необхідну площу, кубатуру, об'єм вентиляції сховищ з урахуванням гігієнічних нормативів.
  60. Вимірювати параметри і оцінювати мікроклімат фортифікаційних споруд (сховищ), згідно гігієнічних нормативів.
  61. Відбирати проби продуктів, готової їжі, проводити їх санітарну експертизу за сертифікатами, органолептичними, простими санітарно-хімічними показниками, складати обґрунтовані експертні заключення.
  62. Виконувати санітарне обстеження джерел водопостачання при їх розвідці, досліджувати воду на отруйні, радіоактивні речовині за допомогою приладів та за органолептичними, санітарно-хімічними показниками польовими методами, складати обґрунтоване заключення за результатами розвідки.
  63. Розрахувати дози коагулянту та хлорного вапна для проведення очистки і знезараження води у польових умовах за хлорпотребою та методом перехлорування за Клюкановим.
  64. Визначати вміст активного хлору в хлорному вапні, таблетках "пантоцид", "аквасептол" та оцінювати ефективність знезараження води по залишковому хлору польовими (крапельними) методами.
  65. Виявляти ознаки стомлення і перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф психофізичними методами, організувати їх профілактику.



11. ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ


Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та «Тимчасової інструкції з оцінювання навчальної діяльності студентів при впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу».

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності у балах та оцінки підсумкового модульного контролю також у балах, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) - 200 балів, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності. При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за чотирибальною шкалою, які потім конвертуються у бали ЕСТS в залежності від кількостей тем у модулі.

Конвертаційна шкала оцінювання занять модуля «Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія)» для поточного контролю:

„5” – 8 балів

„4” – 7 балів

„3” – 5 балів

„2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом помноження кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі (максимально – 112 балів) з додаванням балів за індивідуальну роботу (максимально – 8 балів).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модулю, дорівнює 70 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі.

Оцінювання самостійної роботи. Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до теми аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Кількість балів за індивідуальну дослідницьку самостійну роботу студента (ІДСР) залежить від обсягу і якості цієї роботи, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модулю.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модулю набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Мінімальний бал допуску до підсумкового модульного контролю:

5 балів х 14 занять = 70 бали, 70 : 120 = 58,3%.

Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою і включає контроль теоретичної і практичної підготовки.

Контроль теоретичної підготовки студента проводиться шляхом тестування за тестами рівня “Крок – 2”. Кожен студент відповідає на 30 тестів. За кожний розв’язаний тест студент отримує 1 бал.

Оцінювання теоретичної підготовки проводиться за шкалою:

28 – 30 балів – «5»;

24 – 27 балів – «4»;

20 – 23 балів – «3»;

19 балів і нижче – «2».

Контроль практичної підготовки студента проводиться в два етапи:
    1. шляхом розв’язання ситуаційних задач з використанням нормативно-технічної документації (НТД);
    2. шляхом демонстрації студентом умінь проведення гігієнічних досліджень з оцінкою отриманих результатів.

Оцінювання кожного етапу практичної підготовки проводиться за 25-бальною шкалою (разом максимально 50 балів):

15 – 18 – “3”;

19 – 22 – “4”;

23 – 25 – “5”.

Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Критерій зарахування модулю: 70 балів + 50 балів = 120 балів (межа „Е-Fx” в шкалі ECTS) 120 : 200 = 60,0%


Оцінювання дисципліни:

Оцінка з гігієни та екології виставляються лише студентам, яким зараховано модуль з дисципліни.

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються в деканатах за шкалою ECTS таким чином:


Оцінка ECTS
Статистичний показник

А
Найкращі 10% студентів

В
Наступні 25% студентів

С
Наступні 30% студентів

D
Наступні 25% студентів

Е
Останні 10% студентів



Ранжування з присвоєнням оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться для студентів, які успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінки з дисципліни FX, F („2”) виставляється студентам, яким не зараховано модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX („2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком, але не більше двох разів.

Оцінка F виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модулю.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються на кафедрі у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено у таблиці:


Бали з дисципліни
Оцінка за чотирибальною шкалою

від 170 до 200 балів
«5» (відмінно)

від 140 до 169 балів
«4» (добре)

від 120 до 139 балів
«3» (задовільно)

нижче 120 балів
«2» (незадовільно)


Оцінка ECTS у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала є незалежними.


12. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.


Основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006.– 720 с.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – 552 с.

3. Общая гигиена (пропедевтика гигиены): Учебник / Е.И. Гончарук, В.Г. Бардов, Г.И. Румянцев и др.; Под ред. Е.И. Гончарука. - К.: Вища школа, 1991. – 384 с.

4. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник / І.І. Даценко,

Р.Д. Габович. – К.: Здоров’я, 2004. –792 с.

5. Комунальна гігієна / Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворівський та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – 728 с.

6. Загальна гігієна / Під ред. І.І. Даценко. – Львів, 1992. – 302 с.

7. Радіаційна гігієна: підручник / За ред. проф. В.Я. Уманського та проф. С.Т. Омельчука. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 260 с.


Додаткова:

1. Гигиена / Р.Д. Габович, С.С. Познанский, Г.Х. Шахбазян. – К.: Вища школа, 1983. – 320 с.

2. Руководство к практическим занятиям по общей гигиене / Г.Н. Румянцев, Т.А. Козлова,

Е.П. Козловская. – М.: Медицина, 1980. - 234 с.

3. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения / Е.И. Гончарук,

Ю.В. Вороненко, Н.И. Марценюк. -– К., 1989. - 214 с.

4. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. - М.: Медицина, 1967.-526 с.

5. Кириллов С.В., Книжников В.А., Коренков И.П. Радиационная гигиена М.; Медицина, 1988 – 215 с.

6. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда / Под ред. А.И. Шевченко. - К.:

Медицина, Вища школа, 1986. – 326 с.

7. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.

8. Паранько Н.М., Малахова Р.Г. Вибрация, шум, ультра- и инфразвуки и их гигиеническое

значение - Днепропетровск, 1990 - 77 с.
  1. Минх А.А. Общая гигиена. - М.: Медицина, 1984. – 480 с.
  2. Артамонова В.Г., Шаталов Н.П. Профессиональные болезни. - М.: Медицина, 1982. – 416 с.

11. Общая гигиена / Под ред. Г.И. Румянцева. - М.: Медицина, 1990. – 288с.

12. Смолянский В.Л. Алиментарные заболевания - М.: Медицина, 1979. – 262 с.

13. Гігієна дітей і підлітків: Підручник / за ред. В.І. Берзіня/ К.: Асканія, 2008. - 307 с.

14. Гигиена детей и подростков / Под ред. В.Н. Кардашенко. - М. Медицина, 1986. - 512 с.

15. Маненко А.К., Сахновская Н.И. Гигиена лечебных учреждений - К.: Здоров'я, 1982. – 214 с.

16. Труд и здоровье медицинских работников / Под ред. В.К. Овчарова. - М.: Медицина, 1985. – 213 с.

17. Яфаев Р.Х., Зуева Л.П. Эпидемиология внутрибольничных инфекций. - Л.: Медицина, 1989. – 268 с.

18. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И. Гончарука. - М.: Медицина, 1990. - 416с.

19. Комунальна гігієна / Під ред. акад. Є.Г. Гончарука. -. Київ: Здоров’я, 2003. – 740 с.

20. Коммунальная гигиена / Под ред. К.А. Акулова. - М.: Медицина, 1986. – 608 с.

21. Петровский К.С. Гигиена питания. - М.: Медицина, 1982. – 528с.

Смоляр В.И. Рациональное питание. - К.: Наукова думка, 1991. - 368 с.

23. Новожилов Г.Н., Ломов О.П. Гигиеническая оценка микроклимата. - Л.: Медицина, 1987. – 109 с.

24. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - К.: МОЗ України, 1997. - 121 с.


13. Загальні відомості щодо навчання на кафедрі

ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ


Студенту на кафедрі гігієни та екології належить:

1) відвідати всі практичні заняття за розкладом;

2) забезпечити необхідний рівень якості засвоєння дисципліни;

3) пройти контрольні заходи у визначені терміни;

4) своєчасно ліквідувати академічну заборгованість (за наявності).


Студент на кафедрі гігієни та екології має можливість:
  1. отримати тестові завдання з відповідного модулю не пізніше ніж за 1 місяць до проведення підсумкового модульного контролю;
  2. отримати всі необхідні навчально-методичні матеріали, що регламентують навчання на кафедрі, в тому числі у вільному доступі на офіційній кафедральній сторінці;
  3. звернутися за консультативною допомогою до чергового викладача кафедри.