Міністерство охорони здоров’я україни

Вид материала

7. Розподіл балів, ЩО присвоюються студентам
Підсумковий контроль засвоєння модуля «Гігієна та екологія»
8. ІндивідуальнЕ завданНя
9. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю

Подобный материал:

1 2 3 4 5

7. Розподіл балів, ЩО присвоюються студентам

№ з/п	Модуль «Гігієна та екологія» (поточна навчальна діяльність)	Максимальна кількість балів
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.	Змістовий модуль 1. Тема 1 Тема 2 Тема 3 Тема 4 Тема 5 Змістовий модуль 2. Тема 6 Тема 7 Змістовий модуль 3. Тема 8 Тема 9 Змістовий модуль 4. Тема 10 Тема 11 Змістовий модуль 5. Тема 12 Тема 13 Змістовий модуль 6. Тема 14 Змістовий модуль 7.	8 8 8 8 8 8 8 8 8 8 8 8 8 8 -
Разом змістові модулі		112
ІДСР		8
Підсумковий контроль засвоєння модуля «Гігієна та екологія», в тому числі: - практичної підготовки - теоретичної підготовки		80 50 30
РАЗОМ сума балів		200

Примітка:

1. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 8 балів, „4” – 7 балів, „3” – 5 балів, „2” – 0 балів.

2. За підготовку огляду наукової літератури або проведене дослідження з будь якої теми (ІДСР) можуть бути нараховані максимально 8 балів.

3. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність – 120.

4. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів (5 балів х 14 тем).

5. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

6. Модуль «Гігієна та екологія» зараховується студенту, якщо він набрав не менше 120 балів (70 балів за поточну діяльність + 50 балів за підсумковий модульний контроль).

8. ІндивідуальнЕ завданНя

Індивідуальне завдання обирається студентом на початку вивчення модулю й уточнюється разом з викладачем. Виконується протягом вивчення модулю. У разі необхідності викладач надає консультативну допомогу і вносить корекції у виконання роботи. Індивідуальне завдання може полягати у більш поглибленому вивченні дисципліни, підготовці доповідей, або публікацій у збірниках матеріалів конференцій та ін., участь у олімпіадах з предмету, дослідницьких роботах, що ведуться на кафедрі. Виконане завдання надається викладачу до початку підсумкового модульного контролю. Оцінювання роботи проводиться викладачем у відповідності з розподілом максимальної кількості балів.

Примітка: виконання індивідуального модульного завдання не є обов’язковим.

9. ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Змістовий модуль 1. Комунальна гігієна.

Тема 1. Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об'єктів.

Вплив кількості та якості питної води і умов водопостачання на стан здоров’я населення та санітарні умови життя. Норми водопостачання та їх обґрунтування.
Інфекційні захворювання, збудники яких передаються через воду. Особливості водних епідемій, їх профілактика.
Захворювання неінфекційного походження, обумовлені вживанням недоброякісної води та засоби їх профілактики.
Проблема макро- і мікроелементозів водного походження. Гігієнічне значення жорсткості води. Ендемічний флюороз та його профілактика.
Ендемічний карієс. Фторопрофілактика карієсу зубів та її значення в практиці централізованого водопостачання.
Внесок вітчизняних гігієністів у наукове обґрунтування та практичну реалізацію фторування води в централізованих системах водопостачання України. Залежність фторування води від кліматичних умов місцевості.
Водно-нітратна метгемоглобінемія як гігієнічна проблема, її профілактика.
Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, їх показники – фізичні, органолептичні, показники природного хімічного складу, їх гігієнічна характеристика. Держстандарт на питну воду.
Джерела і показники забруднення та епідеміологічної безпеки води – органолептичні, хімічні, бактеріологічні, їх гігієнічна характеристика.
Порівняльна характеристика централізованої та децентралізованої систем водопостачання.
Елементи водопроводу при заборі води артезіанської та відкритих водойм. Зони санітарної охорони.
Загальноприйняті методи очищення води при централізованій системі водопостачання (коагуляція, відстоювання, фільтрація), їх сутність та споруди, що з цією метою використовуються.
Методи знезараження води, їх класифікація, гігієнічна характеристика.
Хлорування води, його методи та реагенти, що використовуються з цією метою, недоліки хлорування.
Знезараження води озонуванням та опроміненням ультрафіолетовими променями, їх гігієнічна характеристика.
Спеціальні методи поліпшення якості води, їх сутність та гігієнічна характеристика (опріснення, деферизація, дезодорація, дезактивація).
Методи санітарного нагляду за централізованими системами водопостачання (запобіжного і поточного). Види лабораторного аналізу води – бактеріологічного, санітарно-хімічного (короткого і повного).
Санітарний нагляд за місцевими системами водопостачання. Облаштування та експлуатація колодязів, каптажів. “Санація” колодязів.
Методика читання аналізів та експертна оцінка питної води.

Тема 2. Санітарна охорона атмосферного повітря. Гігієна планування населених місць.

Хімічний склад атмосферного та видихуваного повітря.
Основні джерела, критерії та показники хімічного забруднення атмосферного повітря, повітря житлових, громадських приміщень.
Вплив забруднення повітря хімічними речовинами на здоров'я людини.
Показники та вимоги до відбору проб повітря для санітарно-хімічного та бактеріологічного дослідження.
Розрахунок мінімального об'єму проби повітря, необхідного для аналізу. Одиниці виміру.
Аспіраційний метод відбору проб повітря, прилади для аспірації повітря.
Прилади для визначення об'єму протягнутого повітря. Значення та методика приведення об'єму повітря до нормальних умов.
Поглинаючі пристрої, поглинаючі середовища, їх властивості, види, призначення.
Відбір проб повітря в посудини обмеженої ємкості (газові піпетки та інше).
Поняття про експрес-методи (колориметричні, лінійно-колориметричні), визначення хімічних домішок у повітрі. Універсальний газовий аналізатор УГ-2, конструкція та принцип дії. Апарат Кротова, принцип його дії та шляхи застосування.
Умови життя в населених пунктах і здоров'я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.
Планування та забудова території населеного пункту. Принципи функціонального зонування території населених пунктів, розміщення в них житлових, промислових, будівельно-складських та рекреаційних зон.
Гігієнічне значення зелених насаджень.
Характеристика джерел забруднення атмосфери у населеному пункті. Закономірності розповсюдження забруднень в атмосфері, фактори від яких залежить рівень забруднення повітря. Трансформація
Вплив забрудненого повітря на здоров'я і умови проживання населення.
Безпосередня дія на організм: гострі отруєння, хронічні, специфічні та неспецифічні захворювання.
Шляхи та засоби профілактики негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я.
Державний санітарний нагляд за будівництвом житлових і громадських будівель, санітарно-технічним устаткуванням їх.

Тема 3. Санітарна охорона ґрунту та очищення населених місць. Гігієна житлових і громадських будівель та споруд.

Ґрунт, визначення поняття. Гігієнічне, епідемічне і ендемічне значення ґрунту.
Основні фізичні властивості ґрунту (механічний склад, вологість, пористість, водопроникність, фільтраційна здатність, повітропроникність, капілярність, вологоємність) та їх гігієнічне значення.
Основні абіотичні складові ґрунту (тверда речовина, ґрунтова волога, ґрунтове повітря), їх природний хімічний склад і гігієнічна характеристика.
Біоценози ґрунту, їх класифікація і гігієнічна характеристика.
Ґрунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.
Джерела забруднення ґрунту, їх класифікація і гігієнічна характеристика.
Фактори та механізми, які приймають участь у самоочищенні ґрунту.
Використання ґрунту для знешкодження відходів господарсько-побутової та виробничої діяльності людини.
Гігієнічна характеристика методів збору (планово-поквартирного, планово-подвірного), видалення і знешкодження твердих відходів комунально-побутового, промислового, будівельного походження.
Вивізна система збору, видалення та знешкодження рідких відходів (поля асенізації, поля заорювання).
Методика санітарного обстеження земельної ділянки з урахуванням її функціонального призначення.
Правила, методи та засоби відбору і підготовки проб ґрунту для лабораторного дослідження.
Показники санітарного стану ґрунту, їх класифікація і гігієнічне значення.
Методика визначення фізико-механічних показників ґрунту.
Принципова схема визначення хімічних показників санітарного стану ґрунту.
Методика визначення наявності в ґрунті яєць геогельмінтів.
Принципова схема визначення бактеріологічних показників санітарного стану і забруднення ґрунту.
Орієнтовна шкала оцінки рівня забруднення ґрунту і ступеню його небезпечності для здоров’я населення.
Методика гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту за результатами санітарного обстеження ділянки та лабораторного аналізу проб.
Гігієнічне значення мікроклімату і повітряного середовища в житлових та громадських будівлях.

Тема 4. Особливості гігієнічних вимог до планування та експлуатації лікувально-профілактичних закладів.

Запобіжний санітарний нагляд за проектуванням і будівництвом лікувально-профілактичних закладів, його етапи. Складові частини проекту.
Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті, з урахуванням існуючих об'єктів та "рози вітрів". Ситуаційний план.
Гігієнічні вимоги до генерального плану забудови лікарняної ділянки, функціональне зонування території, благоустрій, щільність забудови та озеленення.
Сучасні системи забудов лікарень (централізована, блочна, децентралізована-павільйонна, змішана), їх порівняльна характеристика, вплив на умови експлуатації, оснащення.
Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарні, його значення для режиму експлуатації та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
Гігієнічні вимоги до планування і режиму роботи відділень терапевтичного, хірургічного, інфекційного та інших профілів.
Гігієнічна характеристика палатних секцій, вимоги до набору приміщень цих секцій у відділеннях різного профілю.
Гігієнічні вимоги до планування і обладнання палат відділень різного профілю. Особливості планування і оснащення відділень інфекційного профілю, реанімації та реабілітації.
Гігієнічні вимоги до планування, оснащення і режиму експлуатації операційних блоків.
Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання лікарень.

Тема 5. Сучасні проблеми внутрішньолікарняної інфекції та комплекс гігієнічних заходів по її профілактиці. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.

Внутрішньолікарняні інфекції, сучасні підходи визначення поняття.
Теорії та концепції внутрішньолікарняних інфекцій.
Шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій.
Фактори передачі внутрішньолікарняних інфекцій.
Роль умовно-патогенної мікрофлори у виникненні внутрішньолікарняних інфекцій.
Санітарно-гігієнічний та епідеміологічний нагляд за розповсюдженням внутрішньолікарняних інфекцій.
Основні принципи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
Основи розслідування спалахів внутрішньолікарняних інфекцій в закладах охорони здоров'я .
Санітарно-гігієнічні заходи з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в спеціалізованих стаціонарах і відділеннях.
Ізоляційно-обмежувальні заходи у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій.
Санітарно-гігієнічний режим стаціонарів.
Санітарно-гігієнічні заходи з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у персоналу лікувально-профілактичних закладів.
Права і обов'язки персоналу лікувально-профілактичних закладів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
Гігієнічне значення планування, обладнання, оптимального режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів як умов підвищення ефективності лікування хворих, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та створення безпечних умов праці медичного персоналу.
Гігієнічні вимоги до розміщення, планування, санітарно-технічного обладнання приймальних відділень різного профілю та виписки хворих.
Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання, режиму експлуатації відділень терапевтичного, хірургічного профілю, операційних блоків, відділень реанімації.
Гігієнічні особливості планування, санітарно-технічного обладнання, режиму експлуатації інфекційних, дитячих, фтизіатричних та інших спеціалізованих відділень лікувально-профілактичних закладів.
Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання і режиму експлуатації палатних секцій та палат різних відділень лікувально-профілактичних закладів.
Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання і режиму експлуатації рентгенологічних, радіологічних, фізіотерапевтичних відділень лікарняних закладів.
Організація харчування хворих у лікарняних стаціонарах та гігієнічний нагляд за його повноцінністю та безпечністю.
Санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення та знешкоджування рідких, твердих та специфічних відходів, що утворюються в лікарні.

Тема СРС 1. Гігієнічне значення фізичних чинників в умовах населених місць.

Шум, вібрація, електромагнітне випромінювання в умовах населених міст, їх джерела та несприятливий вплив на здоров'я населення.
Гігієнічне значення і регламентація шуму, вібрації та електромагнітного випромінювання в житлових і громадських будівлях. Роль планувальних заходів.

Змістовий модуль 2. Гігієна харчування.

Тема 6. Харчування в профілактичній медицині. Організація лікувально-профілактичного харчування на промислових підприємствах.

Аліментарні захворювання (первинні хвороби).
Вторинні хвороби недостатнього і надмірного харчування.
Функції їжі та чинники, що їх забезпечують.
Теорії та концепції харчування.
Види біологічної дії їжі.
Використання захисної та фармакологічно-біологічної дії їжі з метою організації лікувально-профілактичного, еколого-захисного, лікувального та дієтичного харчування.
Основні вимоги до побудови харчового раціону людини.
Енергетична цінність та нутрієнтний склад раціонів харчування.
Рекомендовані величини фізіологічної потреби в енергії.
Джерела енергії у харчуванні.
Білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні елементи та їх значення у харчуванні.
Основні принципи і форми лікувально-профілактичного харчування.
Призначення лікувально-профілактичного харчування. Особливості організації ЛПХ на різних промислових підприємствах.
Раціони лікувально-профілактичного харчування.

Тема 7. Медичний контроль за організацією лікувального (дієтичного) харчуванням в лікувально-профілактичних закладах та у системі суспільного харчування.

Принципи лікувального харчування.
Характеристика лікувальних дієт.
Особливості лікувального (дієтичного) харчування у санаторіях і профілакторіях.
Характеристика лікувальних дієт.
Фактори ризику розповсюдження внутрішньо лікарняних інфекцій та виникнення харчових отруєнь у ЛПЗ.
Структура і штати ЛПЗ стосовно системи організації харчування хворих.
Функціональні обов'язки посадових осіб ЛПЗ з питань організації харчування хворих (головний лікар, черговий лікар, лікар-дієтолог, старша дієтсестра, медперсонал у відділеннях).
Перелік основних документів ЛПЗ, що стосуються організації харчування хворих.
Порядок проходження профілактичних медичних оглядів і обстежень персоналу, що має статус вільного доступу до харчоблоку, харчових продуктів та посуду. Абсолютні і відносні протипоказання для роботи у харчоблоці ЛПЗ.
Перелік харчових продуктів і страв, одержання, виготовлення та реалізація яких у ЛПЗ забороняється.
Перелік харчових продуктів і страв, які не дозволяється приймати від родичів хворого для передавання йому.
Перелік харчових продуктів, які можуть залишатися на наступний день у буфетній-роздатній.
Профілактичні заходи по попередженню розповсюдження гострих кишкових інфекцій та виникнення харчових отруєнь.

Тема СРС 2. Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.
Харчові токсикоінфекції: визначення, етіологія, діагностика, клініка, принципи профілактики.
Бактерійні токсикози, їх етіологія, діагностика, клініка, профілактика.
Мікотоксикози, їх етіологія, діагностика, клініка, профілактика.
Харчові отруєння немікробної природи.
Харчові отруєння невстановленої етіології, гіпотези їх виникнення, особливості клініки.
Методика розслідування причин харчових отруєнь. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
Інструктивно-методичні та законодавчі документи, які використовуються при розслідуванні харчових отруєнь та їх профілактиці.
Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.

Змістовий модуль 3. Гігієна праці.

Тема 8. Законодавчі основи проведення санітарного нагляду в галузі гігієни праці.

Санітарне законодавство в області гігієни та охорони праці.
Попередні та періодичні медичні огляди робітників, організація їх проведення, оформлення облікової та звітної документації.
Основні принципи і критерії гігієнічного нормування виробничих отрут у повітрі робочої зони, як основи профілактики професійних отруєнь.
Заходи щодо профілактики професійної патології та оздоровлення умов праці на виробництві.
Характеристика документів, які необхідно використовувати в процесі розслідування випадків професійних отруєнь чи захворювань.
Техніка безпеки, виробнича санітарія, санітарна освіта робітників як засоби профілактики професійних захворювань і отруєнь.

Тема 9. Гігієнічна оцінка факторів трудового процесу та виробничого середовища.

Види праці, їх фізіолого-гігієнічна характеристика. Фізична праця, її важкість. Розумова праця, її напруженість. Особливості операторської праці.
Фізіологічні зміни в організмі працюючого в процесі фізичної та розумової праці. Втома і перевтома, пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку.
Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки умов праці та їх класифікації за ступенем шкідливості, важкості та напруженості. Гігієнічна класифікація праці.
Методи дослідження функціонального стану організму при розумовій та фізичній праці. Ергонометричні, фізіологічні та психофізіологічні тести. Вивчення працездатності, визначення ознак втоми за допомогою тренажерів, термометрів, динамометрів, хронорефлексометрів.
Система профілактичних заходів щодо раціональної організації трудового процесу. Психофізіологічний професійний відбір.

Blog

Міністерство охорони здоров’я україни