Програма спецкурсу «спеціальна гістологія» серцево-судинна система

Вид материала

Документы

Содержание Органи кровотворення Ендокринна система Шкіра та її похідні Травна система Система органів дихання Сечові органи Органи статевої системи Нервова система Органи чуття

Подобный материал:

• Модуль №2 (V курс) Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія, 909.46kb.
• Програма спецкурсу Рівне 2008 ббк 88. 454р, 278.92kb.
• Програма спецкурсу та плани практичних занять для студентів юридичного факультету Львів, 372.64kb.
• Програма вступного фахового випробування, 181.27kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни (спецкурсу) для студентів спеціальності 060100, 1126.11kb.
• Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету осітньо-кваліфікаційного, 1038.04kb.
• Програма спецкурсу: порівняльне цивільне правознавство для студентів юридичного факультету, 448.23kb.
• Програма спецкурсу "Проблеми кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності", 547.16kb.
• Тематичний план спецкурсу 5 програма спецкурсу 6 Тема Поняття злочину та його ознаки, 1387.34kb.
• Опорні конспекти до спецкурсу, 217.3kb.

ПРОГРАМА

спецкурсу «СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ»

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Загальна морфофункціональна характеристика. Жовточна та плацентарна системи кровообігу. Гістогенез стінки судин і фактори, що його визначають. Закладка і розвиток серця. Характеристика серця новонародженого.

Серце. Ендокард і клапани серця. Міокард, провідна система серця. Перикард.

Артерії. Класифікація та особливості її будови. Органні особливості будови різних артерій. Мікроциркулярне русло. Артеріоли, гемокапіляри, венули. Класифікація гемокапілярів. Вени. Їх класифікація та особливості будови у зв’язку з гемодинамікою. Органні особливості будови різних вен.

Артеріоло-венулярні анастомози. Їх класифікація, будова та значення.

Лімфатичні судини. Будова та значення.

ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ

Загальна морфофункціональна характеристика. Закладка та розвиток кровотворної системи.

Кістковий мозок. Тимус. Лімфатичні вузли та лімфатичні вузлики слизових оболонок. Гемолімфатичні вузли. Селезінка.

Імунологічні реакції та участь в них органів кровотворення (імуноморфологія).

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

Загальна морфофункціональна характеристика залоз внутрішньої секреції та їх класифікація. Взаємодія залоз внутрішньої секреції. Органи та тканини-мішені. Зворотні зв’язки в ендокринному апараті. Зміни структури залоз, що виникають при різних порушеннях гормонального балансу та при втручанні на одній з них. Участь у реакціях напруги (стрес).

Гіпоталамо-гіпофізарна нейросекреторна система. Нейросекреторні ядра гіпоталамусу. Шляхи, за якими нейросекрети потрапляють у гіпофіз.

Гіпофіз. Задня частка гіпофізу (нейрогіпофіз). Середня та передня частки (аденогіпофіз). Гістофункціональне значення зворотної системи передньої частки. Розвиток гіпоталамусу, адено- та нейрогіпофізу.

Епіфіз. Його цитоархітектоніка та функціональне значення.

Щитоподібна залоза. Її гістофізіологія. Закладка, розвиток і значення при внутрішньоутробному розвитку.

Прищитовидні залози, їх гістофізіологія.

Надниркова залоза. Розвиток, будова, значення гормонів кіркової та мозкової речовини. Морфологія секреторного процесу. Вікові зміни надниркових залоз і їх значення для гомеостазу в онтогенезі. Параганглії.

Системи ентерохромаффінних клітин шлунково-кишкового каналу як апарат місцевої регуляції його діяльності.

Панкреатичний острівець, типи ендокринних клітин і їх значення.

ШКІРА ТА ЇЇ ПОХІДНІ

Загальна морфофункціональна характеристика, особливості будови шкіри в різних ділянках тіла.

Епідерміс. Процес зроговіння, похідні епідермісу (нігті, волосся). Власне шкіра (дерма). Підшкірна клітковина. Залози шкіри (сальні, потові, молочні).

ТРАВНА СИСТЕМА

Загальні закономірності будови трубчастих органів травної системи.

Передній відділ травного тракту. Стінки порожнини рота. Слинні залози, язик, зуби. Мигдалики, стравохід.

Середній відділ травного тракту. Шлунок. Дванадцятипала, голодна та клубова кишки. Залози. Гісто- та цитофізіологія травлення та всмоктування (порожнинне, пристінкове та внутрішньоклітинне травлення). Товста кишка та червоподібний відросток.

Задній відділ травного тракту. Пряма кишка.

Великі травні залози. Підшлункова залоза. Печінка, жовчовивідні шляхи та жовчний міхур.

СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Загальна морфофункціональна характеристика системи органів дихання. Верхні дихальні шляхи. Гортань. Трахея та бронхи (повітреносні шляхи). Легеня. Респіраторний відділ. Легеневий ацинус. Будова альвеоли. Аерогематичний бар’єр.

СЕЧОВІ ОРГАНИ

Ембріональний розвиток органів сечової системи.

Загальна морфофункціональна характеристика.

Нирка як важливий орган гомеостазу. Ниркове тільце. Нефрон як структурна та функціональна одиниця нирки та його гістофізіологія. Фільтрація, реабсорбція, секреція та концентрація в процесі утворення сечі. Їх морфологічне значення. Особливості кіркових та юкстамедулярних нефронів. Кровообіг нирки. Юкстагломерулярний та простогландиновий апарат нирки.

Сечовивідні шляхи. Ниркові миски та сечоводи. Сечовий міхур. Сечовипускний канал.

ОРГАНИ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

Морфофункціональна характеристика статевої системи.

Чоловіча статева система

Розвиток гонад. Характеристика “індиферентної” стадії. Розвиток чоловічих статевих залоз і статевих шляхів. Розвиток сім’яника в постнатальному періоді.

Яєчко. Сім’яні канальні. Сперматогенез. Інтерстицій яєчка. Яєчко як залоза внутрішньої секреції та його взаємовідносини з іншими ендокринними органами.

Сім’явиносні шляхи. Придаток яєчка, сім’явиносна протока. Сім’яний міхурець. Передміхурова залоза.

Жіноча статева система

Шляхи розвитку органів жіночої статевої системи у ссавців.

Яєчник. Овогенез. Циклічні зміни в яєчнику. Фолікул та його перетворення. Овуляція, жовте тіло та його перетворення. Атрезія фолікулів. Інтерстиційна тканина яєчника. Яєчник як залоза внутрішньої секреції та її взаємовідносини з іншими ендокринними органами.

Матка та її оболонки: ендометрій, міометрій, периметрій. Маткова труба. Зміни матки в період оваріально-менструального циклу. Зміни матки під час вагітності. Розвиток матки та яйцеводів, їх морфофункціональна характеристика.

НЕРВОВА СИСТЕМА

Розвиток нервової системи у хребетних. Загальна морфофункціональна характеристика нервової системи. Структурні компоненти рефлекторної дуги. Нерв. Його будова і гістофізіологія.

Спинномозковий вузол. Його будова та гістофізіологія.

Спинний мозок. Структурні основи рефлекторної діяльності спинного мозку. Ядра сірої речовини, їх нейронна організація. Власний апарат спинного мозку, еферентні та аферентні шляхи. Принципи організації провідних шляхів.

Стовбур головного мозку. Ретикулярна формація.

Мозочок. Кора мозочка, її нейронна організація. Аферентні та еферентні волокна кори мозочка.

Кора великих півкуль головного мозку. Цито- і мієлоархітектоніка кори. Структурно-функціональні особливості шарів кори великих півкуль головного мозку.

Оболонки мозку, їх будова та функціональне значення.

Вегетативна нервова система. Вегетативний вузол (ганглій) як нервовий центр. Класифікація нейронів вегетативної нервової системи. Особливості структурної організації рефлекторних дуг, пре- та постгангліонарні нервові волокна. Вегетативні ядра центральної нервової системи.

ОРГАНИ ЧУТТЯ

Джерела розвитку органів чуттів.

Поняття про аналізатори. Загальний план їх будови.

Класифікація органів чуттів за будовою рецепторного апарату. Сенсорноепітеліальні та нейросенсорі (первинно- та вторинночутливі) клітини. Взаємовідношення рецепторних та підтримуючих клітин.

Орган слуху та рівноваги. Перетинчастий лабіринт.

Вестибулярний апарат. Орган гравітації, вібрації та кутових прискорень. Гістофізіологія вестибулярного апарату.

Спіральний орган. Гістофізіологія органу слуху. Розвиток органів рівноваги та слуху.

Орган зору. Очне яблуко та його оболонки. Основні функціональні апарати ока: рецепторний (фотосенсорний); діоптричний (світлозаломлювальний) і акомодаційний (забезпечує зміну форми і заломлювальної сили кришталика, фокусування зображення предметів на сітківці, пристосування до освітлення різної інтенсивності). Сітківка. Типи фоторецепторів, їх гістофізіологія. Нейрони сітківки. Сітківка як центр екранного типу. Нейроглія сітківки. Пігментний шар. Провідні та центральні відділи зорового аналізатора.

Кришталик і скловидне тіло.

Судинна оболонка. Структурні механізми регуляції інтенсивності світлового потоку та акомодації.

Волокниста оболонка. Склера та рогівка. Допоміжні апарати ока: кон'юнктива, повіки, слізний аппарат.

Орган нюху. Рецепторний, провідний та центральний відділи аналізатора. Гістофізіологія органу нюху.

Список літератури

Основної

1. Загальна цитологія та гістологія: підручник/ М.Е.Дзержинський, Н.В.Скрипник, Г.В.Островська та інш-К.:Видавничо-поліграфічний центр «київський університет».2010.-575с.
   
2. Гистология, цитология и эмбриология. Под ред.Афанасьева Ю.И., Кузнецова С.Л., Юиной Н.А. – М. «Медицина»,2004,768 с.
   
3. Жункейра Л.К., Карнейро Ж. Гистология: атлас: учеб.пособие.М.: ГЭОТАР-Медиа,2009.-576 с.
   
4. Руководство по гистологии (Частная гистология органов и систем). Акмаев И.Г.,Биков В.Л.,Волкова О.В. и др. –СПб: СпецЛит, 2001,735 с.
   
5. Луцик О. Д., Іванова А.Й., Кабак К.С. Чайковський Ю.Б. Гістологія людини ( підручник для студентів медичних інститутів). – Київ, «Книга плюс», 2003, 592 с.
   
6. Хэм А., Кормак Д. Гистология: Пер с анг. (в 5-и томах) – М.: 1982.
   
7. Гистология (Введение в патологию): учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. Бойчук Н.В., Исламов Р.Р., Улумбеков Э.Г., Челышев Ю.А. – М.: ГЭОТАР,1997, 947 с..
   
8. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учеб. пособие /О. В. Волкова, Ю. К. Елецкий, Т. К. Дубовая, С. Б. Тарабрин, М. Н. Пекарский и др.; Под ред. О.В. Волковой, Ю.К.Елецкого. – М.: Медицина, 1996.
   

Додаткової

1. Атлас по гистологии и эмбриологии /Алмазов И.В., Сутулов Л.С – М., 1978.
   
2. Быков В.Л. Частная гистология человека : учебник. 2-е изд. – СПб: СОТИС. 1997, 300с.
   
3. Кузнецов С.Л., Мушкамбаров Н.Н. Гистология, цитология и эмбриология: Учебник для мед.вузов.-М.:ООО «Медицинское информационное агенство»,2005. - 600с.
   

Упорядник: Гарматіна С.М., канд. біол. наук, доц.