Geum.ru

Опис сортів та гібридів сільськогосподарських культур поширених по полтавській області озима пшениця м’яка антонівка

Вид материалаДокументы
Medicago varia Mart
Конюшина лучна
Стоколос безостий
Іванівсько - веселоподільський чс-84
Веселоподільський однонасінний 29
Кормовий буряк ПОЛТАВСЬКИЙ 71
Полтавський білий
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Віра


Занесений до Державного реєстру сортів рослин України в 1999 році, рекомендований для вирощування в зоні Степу та Лісостепу. Виведений в Полтавському інституті агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова методом багаторазового масового добору високопродуктивних добре обнасінених високофертильних по пилку рослин з угорського сорту Еректа та формування штучної популяції. Належить до люцерни мінливої, групи синьо-гібридної. Рослини високорослі з округлими досить міцними стеблами до 100 і більше см. Листя трійчасте з округлими або продовгувато-овальними листочками. Коренева система стрижнева, потужно розвинена. Суцвіття - китиця короткоциліндричної форми. Фонове забарвлення віночка синьо-фіолетове з відтінками від світло-бузкових до темно-фіолетових тонів. Біб спірально закручений у 2-3 витки. Основною ознакою, якою відрізняється даний сорт від інших, є самозапильність (20-30%) квіток, що дає можливість йому зав’язувати насіння і за несприятливих умов запилення. За роки вивчення у конкурсному випробуванні за урожаєм насіння він перевищив національний стандарт Полтавчанку на 1,1 ц/га або на 36,7%. По фуражній продуктивності – на рівні районованих сортів. Сорт має енергійний ріст як весною, так і після скошування травостою. Цвітіння дружнє, плодоутворення добре. Фертильність пилку до 90%. Маючи міцний стеблостій він менше інших сортів вилягає, що дозволяє при збиранні урожаю суттєво зменшити втрати як земельної маси, так і насіння. зимостійкість та посухостійкість добрі. На сортодільницях України сорт Віра перевищив сорти люцерни, які є національними стандартами, а саме: Полтавчанку, Надію, Сінську і Ярославну за урожайністю насіння в залежності від зони на 5-20%, а по кормовій продуктивності у зоні Степу перевищив стандарти на 11%, у зоні Лісостепу на - 6,8%, Урожай зеленої маси за роки станційного випробування становив 538 ц/га, насіння – 4,1 ц/га.

ПОЛТАВЧАНКА

Оригінатор: Полтавська сільськогосподарська дослідна станція

Сорт належить до виду мінливої люцерни. Кущ напівпрямий, заввишки 90-100 см, стебла округлі, слабо опушені. Листки середні, обернено-яйцеподібні. Суцвіття – багатоквіткова китиця (2-5 см), містить 25-30 квіток, фонове забарвлення віночка синьо-фіолетове з відтінками від світло-бузкових до темно-фіолетових тонів, цвітіння дружне. Плід багатонасінний біб, закручений в спіраль на 1-3 оберти, насіння ниркоподібне, жовте. Маса 1000 насінин 1,8-2,1 г. Зимостійкість висока, посухостійкість середня, стійкість проти хвороб на рівні районованих сортів. Скоростиглий, достигає на 7-10 днів раніше стандарту Веселоподолянська 11. Період від початку весняної вегетації до першого укосу 55-65 днів, а до повної стиглості насіння 110-1220 днів. У виробничому випробуванні урожайність насіння становила 1,7 ц/га, що вище стандарту на 1,1 ц/га. Районований у Полтавській області.

РАДУГА

Апробаційні ознаки: люцерна посівна (Medicago sativa L.). Ранньостиглий сорт інтенсивного типу. Високоврожайний як на зрошенні, так і на суходолі. В інституті на богарі урожай зеленої маси склав 348 ц/га, сіна 93,5 ц/га, насіння 2,0 ц/га. У державному сортовипробуванні на Ізмаїльській сортодільниці на поливі урожайність зеленої маси становила 559,0 ц/га, сіна 148,8 ц/га, насіння 2,9 ц/га, що перевищило стандарт, відповідно, на 73,0 ц/га (15,0%), 14,6 ц/га (10,8%) та 0,6 ц/га (26,1%). Максимальний урожай насіння склав 8,2 ц/га. Біологічною особливістю сорту є високий урожай зеленої маси в першому укосі. Протягом літа на богарі дає 2-3, на зрошенні 4-5 укосів. Вегетаційний період від початку вегетації до повної зрілості насіння 110-115 днів. Морозостійкість середня (7 балів). Посухостійкість висока (8 балів). Стійкий до кореневих гнилей. На травостоях третього року життя ураження кореневої системи гнилями не перевищує 2,9 бала. Стійкість до шкідників насіння вище середньої, до грибних захворювань – середня. Вміст білка в листостебловій масі 17,3% (16,5% у стандарту). Рослини середньорослі (90-105 см), кущ прямостоячий. Облистяність висока, до 50%. Листя середньої величини, слабкоопушене, зворотньо-яйцевидне, з дуже слабким восковим нальотом. Суцвіття – щільна головчаста китиця, середньої довжини (3-5 см). Квітки фіолетові. Боби закручені у 2-4 оберти, коричневі. Насіння середнього розміру, ниркоподібне, жовте.

СВІТОЧ

Різновид – Medicago varia Mart. Середньорослий (90-105 см), добре облистяний (47-55%). Кущ прямостоячий. Листя з нижньої сторони слабоопушене, зворотньо-яйцевидне, має дуже слабкий восковий наліт. Прилистя середнього ярусу має ланцетно-клиновидну форму, світло-зелене. Суцвіття - головчаста китиця, середньої довжини (3-5 см). Забарвлення квіток фіолетове, світло-фіолетове, бузкове, блакитне, світло-рожеве. Боби звернуті в 2,5-4,0 оберти, коричневі. Насіння жовте, середнє, ниркоподібне. За роки конкурсного випробування урожай сухої речовини склав 87,6 ц/га, насіння 2,35 ц/га, що вище сорту-стандарту, відповідно, на 13 ц/га (17,4%) та 0,5 ц/га (27,3%). У державному сортовипробуванні середня урожайність сухої речовини складала 104,2 ц/га, насіння 2,7 ц/га. Має добре розвинену кореневу систему із слабо виявленим головним стрижнем. Середньоранній. Вегетаційний період від початку весняного відростання до першого укосу 63-67 днів, до дозрівання насіння 121-125 днів. Зимо - і посухостійкість високі. Доволі стійкий до бурої та жовтої плямистості листя. Вміст білка в листостебловій масі 16,7-17,3%. Вилягання незначне, придатний до механізованого збирання.

СЕРАФІМА

Сорт посухостійкий, зимостійкий. Незначно уражується хворобами. Рекомендовано використовувати у всіх зонах України. Оригінатор - інститут землеробства південного регіону УААН. Сорт створений шляхом гібридизації (M.coerulea Less x популяція II M.sativa L.) з наступним багаторазовими доборами на фоні пізньолітніх посівів. Ознаки сорту: Рослина: натуральна довжина через 2 тижні після рівнодення у перший рік - від середньої до довгої; натуральна довжина у весняний період - від середньої до довгої; габітус (спостерігається у рядках) - прямостійний; натуральна висота, коли ранній сорт досягає періоду появи квіткових бруньок після першого зрізу, другого та третього - від середньої до високої. Довжина та ширина центрального листочка - від середнього до довгого. Довжина найдовшого стебла разом з китицею при повному цвітінні - від середнього до довгого. Початок цвітіння - від середнього до пізнього. Квітки: частота рослин з дуже темно-синіми і фіолетовими квітками - дуже висока; частота рослин зі строкатими квітками - відсутня або дуже мала; з кремовими, білими або жовтими квітками - відсутня або дуже мала. Стійкість до фузаріозного в'янення - середня. Сорт характеризується високою адаптаційною і азотофіксуючою здатністю. Вегетаційний період 124 дні, середньостиглий, сінокісного напрямку використання, може давати 4-5 укосів. Середня урожайність сухої речовини 104,8 ц/га, максимальна - 147,0 ц/га. Вміст білка -20,5%, клітковини -34,2%.

Конюшина лучна

Полтавська 75

Сорт виведений в Полтавському інституті агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова вільним сортовим перезапиленням кращих старомісцевих і селекційних сортів з наступним масовим поліпшуючим добором. Сорт - ранньостиглого двоукісного типу. Суцвіття - округло-довгаста середньо-щільна голівка. Квітки від світло- до темно-рожевого забарвлення. Кущ напіврозлогий, стебла середньої товщини. Відзначаються високою кущистістю і облистяністю (51-71%). Весною та після укосів відростає швидко. Зимо- і посухостійкість середні. В умовах Полтавської області в сприятливі роки дає до 260 ц/га зеленої маси і 62 ц/га сіна.

Стоколос безостий

Полтавський 5

Виведений в Полтавському інституті агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова шляхом перезапилення кращих по кормовій продуктивності клонів. Автори: Зінченко Б.С. Мірошнікова О.В., Козенко К.С. Сорт Полтавський 5 занесено до Державного реєстру сортів рослин України з 2002 року. Належить до лісостепового екотипу. Кореневищний верховий злак. Висота рослин перед першим укосом до 150 см, перед збиранням насіння 110-150 см. Кущ прямостоячий, середньої щільності. Стебла круглі, гладкі, слабо опушені. Середня кількість міжвузлів –6. Листки лінійні, сизо-зеленого кольору, листя завдовжки 220-250 мм, не опушені. Суцвіття – волоть, завдовжки 150-300 мм. Насіння плоске, продовгувате, темно-сіре, безосте, довжиною 8-12 мм. Маса 1000 насінин 3,5-4,5 г. Сорт зимо- і посухостійкий, стійкий до вилягання, середньостиглий. Тривалість періоду від початку весняного відростання до першого укосу 55-60 днів, від першого до другого – 45-50 днів. До умов вирощування невибагливий, але високі врожаї сіна можна мати при наявності достатньої кількості вологи і поживних речовин, особливо азоту. Сорт високоврожайний. Урожай зеленої маси 368-372 ц/га, насіння 5 ц/га. Посів нового сорту Полтавський 5 рекомендується в суміші з багаторічними бобовими травами (люцерною або еспарцетом). Кращий спосіб сівби на насіння – літній безпокривний по пару широкорядно з міжряддями 45-70 см, нормою висіву 8-10 кг. При вирощуванні на кормові цілі норми висіву в чистому посіві – 18-20 кг/га. Занесено до Реєстру з 2002 року.

Полтавський 30

Виведений в Полтавському інституті агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова методом масового добору і вільного перезапилення кращих місцевих зразків стоколосу безостого.

Належить до лісостепового типу. Рослини заввишки 80-100 см. Кущ прямостоячий, щільний,. Стебло пряме, кругле, гладеньке. Міжвузлів 5-7, вузли темно-бурі. Листки знизу припідняті, середньої довжини 15-20 см, м’які. У першому укосі облистяність 48-54, у другому 75-80%. Суцвіття розлога волоть. Колоски лінійно-ланцетні. Плід плоска продовгувата зернівка, маса 1000 насінин 3,6-4,2 г. Середньостиглий, двоукісний. Навесні відростає швидко, після скошування повільніше. Характеризується високою посухостійкістю та зимостійкістю. Добре реагує на вологість ґрунту. На польових землях у вологі роки дає за 2 укоси до 72 ц/га сіна. За 7 років в основному сортовипробуванні середній врожай сіна становив 40,3 ц/га. На сортодільницях одержують 267-345 ц/га зеленої маси. Вміст сирого протеїну 15,7-18%.

Районований з 1967 року у Вінницькій, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій і Черкаській областях


Полтавський 52

Сорт Полтавський 52 виведений у Полтавському інституті агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова шляхом індивідуально-сімейного добору з місцевої популяції.

Належить до виду Bromus inermis L. Це багаторічний кореневищний злак озимого типу. Кущ прямостоячий, щільний. Стебла трохи опушені, досягає висоти до 125 см. Середнє число міжвузлів 6-8. Листки лінійні, сіро-зеленого кольору, довжиною 20-30 см. Облистяність в першому укосі 49-55%, в другому 70-75%. Навесні і восени в умовах передостаннього тепла листя молодих пагонів мають антоціанове забарвлення. Суцвіття - крупна волоть, завдовжки 15-30 см. Колоски з 5-10 квіткам. Нижні квіткові лусочки безості, верхні - трохи короткі нижніх. Цвітіння починається з верхньої або середньої частини волоті. Насіння темно-сіре, безосте (маса 1000 зерен - 3-4,4 г), плоске, завдовжки 9-12 см. Сорт відрізняється морозостійкістю, не вимерзає навіть в люті і малосніжні зими. Полтавський 52 доволі посухостійкий, але при доброму зволоженні отавність і вихід вегетативної маси різко зростає. Середньостиглий. Відноситься до двоукісного типу. Сорт довговічний, чутливий до азотних добрив. При внесенні 60-90 кг/га азоту врожаї зеленої маси, сіна і насіння збільшується в 1,5-2 рази. Травостій досить вирівняний. Характеризується високою кормовою продуктивністю. Добре відростає навесні і після укосів.

Період від початку весняного відростання до першого укосу 55-60 днів, від першого до другого укосу - 45-50, від вегетації до дозрівання насіння 85-95 днів. Досить стійкий проти листової іржі та ураження борошнистою росою. За роки вивчення у конкурсному сортовипробуванні урожай зеленої маси становив 358-362 ц/га, сіна 100-110 ц/га, насіння 5 ц/га. Районований в 9 областях України, в Бєлгородській області, в Республіці Татарстан. Рекомендується для посіву в суміші з багаторічними бобовими травами.


Цукрові буряки

ІВАНІВСЬКО - ВЕСЕЛОПОДІЛЬСЬКИЙ ЧС-84

Оригінатори – Веселоподільська та Іванівська дослідно-селекційні станції ІЦБ. Гібрид посухостійкий, мало поражається поширеними хворобами. Урожайно-цукристого напрямку.

Потенційні можливості однонасінного диплоїдного гібриду - 450 ц/га коренеплодів. Гарантована прибавка цукру 3,5 ц/га в порівнянні з стандартами.Врожай насіння при роздільному збиранні 15-20 ц/га. Схожість насіння - 90 %. Апробаційні ознаки та біологічні особливості. Розетка листя прямостояча, середніх розмірів. Насінники вирівняні по фазах розвитку, зацвітають дружно. Maca 1000 клубочків 12-13г, забезпечує більш високий вихід посівних одиниць в порівнянні з однонасінними популяціями. Занесений до Державного реєстру по зоні Лісостепу у 1999 р.


ВЕСЕЛОПОДІЛЬСЬКИЙ ОДНОНАСІННИЙ 29

Оригінатор – Веселоподільська дослідно-селекційна станція. Сорт посухостійкий, мало поражається поширеними хворобами. Урожайно-цукристого напрямку. Продуктивність коренеплодів за 4 роки сортовипро-бування в Полтавській області склала 465 ц/га при цукристості 18,2 % і зборі цукру 84,0 ц/га. Потенційні можливості сорту 600 ц/га. при цукристості 17,9 % і зборі цукру 118,0 ц/га. Врожайність насіння коливається в межах 17-35ц/га маса 1000 плодів 17 г. Схожість насіння 87-90 %. Апробаційні ознаки та біологічні особливості. Розетка листя середніх розмірів, прямостояча. Листки світло зелені. Коренеплоди подовжені вирівняні по величині з малими головками, без дупел, з неглибокими боковими борозенками, не розгалужуються, заглиблені в грунт. Головки, коренеплодів мало виступають над поверхнею землі. Насінники вирівняні по фазах розвитку, зацвітають дружно. Плодики середніх розмірів.


ВОРСКЛА

Розробник: Інститут цукрових буряків УААН, Веселоподільська та Ялтушківська дослідно-селекційні станції.

Новий спільний однонасінний диплоїдний гібрид цукрових буряків на стерильній основі. Урожайно-цукристого напрямку, мало пошкоджується поширеними хворобами, посухостійкий.

Розетка листя прямостояча, середніх розмірів. Насінники вирівняні по фазах розвитку, зацвітають дружно. Маса 1000 клубочків – 12,0-13,0 г, що забезпечує більш високий вихід посівних одиниць в порівнянні з однонасінними популяціями. Гібрид пройшов державні сортовипробування, занесений до Реєстру сортів рослин України на 2003 рік по зоні Лісостепу І Полісся. Виведений методом схрещування однонасінної чоловічостерильної лінії Ялтушківської дослідно-селекційної станції з диплоїдним багаторостковим запилювачем Веселоподільської дослідно-селекційної станції при співвідношенні компонентів 3:1. Насіння використовується тільки з материнського компонента. В державному сортовипробуванні урожай гібрида склав: в зоні Лісостепу 461 ц/га при цукристості 16,0% і збору цукру 73,6 ц/га; в зоні Полісся – 400 ц/га при цукристості 17,3% і збору цукру 68,6 ц/га, що перевищує груповий стандарт на 15,2 і 4,7%.

Кормовий буряк

ПОЛТАВСЬКИЙ 71


Сорт селекції Полтавського інституту агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова УААН

Створений методом гібридизації кращих біотипів, виділених з сортів Зентаур полі та тетраплоїдної форми Полтавського білого з послідуючим багаторазовим родинно-груповим добором. Тетраплоїдна форма останнього створена в лабораторій цитології та генетики станції колхіциновим методом. Сорт занесений до державного Реєстру сортів України з 1996 року.

Належить до групи типово кормових сортів, тетраплоїдний, багатонасінний сорт з 55-65% одноросткових насіннєвих клубочків. Коренеплід білого кольору з зеленувато-сірою головкою, заглиблюється у грунт на 2/3 його висоти. Висота головки над поверхнею грунту коливається в межах 7-14 см. Можливе механізоване збирання коренеплодів з ручною доочисткою гички.

Урожай коренеплодів у конкурсному сортовипробуванні в середньому за 10 років (1985-1994) становить 639 ц/га, що на 22,3 % вище, ніж у сорту Полтавський білий. Вміст сухих речовин становить 81,8 ц/га (+20%). У виробничих випробуваннях в дослідному господарстві "Степне" в 1990-1992 роках він забезпечив 789 ц/га коренеплодів та 111,6 ц/га сухих речовин. Максимальний урожай його одержано тут у 1990 році - 1084 ц/га. За даними державного сортовипробування на Київській сортодільниці у 1991 році одержано 1860 ц/га коренеплодів та 465,2 ц/га сухих речовин.


Полтавський білий

Походження. Сорт створено в Полтавському інституті агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова методом багаторазового масового та покращуючого доборів з вихідного колекційного зразка Серімнер. Належить до групи типово кормових сортів, диплоїд, багатонасінний, з 35-45% одноросткових клубочків. Коренеплід овально-видовжений, овально-конічний, конусоподібний. Поверхня коренеплоду гладенька, надземна частина зеленувата або зеленувато-сіра, решта поверхні біла, м’якуш білий, соковитий. Коренеплід заглиблений у ґрунт на 1/2 - 2/3 довжини, легко висмикується. При механічному підкопування потребує ручної очистки. Сорт середньостиглий, тривалість вегетаційного періоду 120-130 днів, порівняно посухостійкий, добре зберігається, відносно стійкий до захворювань. Коренеплоди вирівняні за розміром та формою, середня вага 600-700 г, у вологозабезпечені сприятливі і роки – 900-1200 г, вміст сухої речовини по 12-14%. За врожайністю коренеплодів перевищує сорт Переможець. За даними УНДІК урожай коренеплодів досягає 951 ц/га, збір сухої речовини 163,3 ц/га. У виробничих посівах дослідного господарства “Степне” Полтавського інституту АПВ (Полтавський р-н, Полтавської обл.) у 1990-1992 рр. одержано в середньому 749 ц/га коренеплодів та 108,6 ц/га сухої речовини.

Переможець

Походження. Створений у Полтавському інституті агропромислового виробництва ім.М.І.Вавілова методом масового добору з німецького сорту Ідеал Кірше у напрямку збільшення вмісту сухих речовин та підвищення врожайності. Господарсько-біологічна характеристика: коренеплід оранжевого або світло-оранжевого кольору з невеликою сіро-зеленою голівкою, овально-продовгуватої і овально-конічної форми. Поверхня гладенька, м’якуш білий, соковитий. Коренеплоди заглиблюються у ґрунт на 1/2-2/3 висоти, відносно легко вириваються з ґрунту, можлива механічна копка з наступною ручною очисткою гички. Належить до групи типово кормових. Сорт середньостиглий, вегетаційний період становить 130-135 днів. Стійкий до захворювань, добре зберігається взимку. Диплоїдний. Багатонасінний, але 14-20% клубочків однонасінні. Коренеплоди вирівняні за розміром, середня вага 600-700 г, вміст сухої речовини 14-16%. Посухостійкий, але добре реагує на опади, особливо в другій половині вегетації, подвоюючи за останні 45-60 днів життя свій урожай. За даними УНДІК урожай в середньому за 1982-1985 рр. становив 788 ц/га, а збір сухої речовини 153,3 ц/га. Сорт районований у 1947 році, але достатньо поширений і успішно конкурує з новими селекційними сортами.