Geum.ru

Громадянське виховання: проблеми, досвід та впровадження державно-громадського управління школою

Вид материалаДокументы

Содержание


Чи любите Ви свою країну?
Подобный материал:
Громадянське виховання: проблеми, досвід та впровадження державно-громадського управління школою

Проблема батьків і дітей, виховання підростаючого покоління стояла перед людством у всі часи. Тому одним із важливих і невідкладних завдань країни на сучасному етапі розвитку є виховання громадянина.

На вирішення цієї проблеми спрямована робота всіх ланок суспільства, перш за все - освітньої системи.

В умовах економічної розрухи в період переходу до ринкових відносин відбуваються процеси моральної та соціальної деградації певної частини учнівської молоді, надмірне захоплення негативними формами комерційного бізнесу, низькопробними зразками вітчизняної та імпортованої зарубіжної культури. Тому вже сьогодні (бо завтра вже може бути пізно) необхідно поставити питання про виховання громадянина країни, звертаючи особливу увагу на виховання підростаючого покоління.

Головна мета громадянського виховання, як стверджує академік АПН О. Сухомлинська, - це підготовка молоді до життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі; визнання та прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для даного суспільства. Виховання громадянина має бути спрямованим на розвиток патріотизму, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин, планетарної свідомості, правосвідомості, політичної культури, дбайливого ставлення до природи, моральності, культури поведінки особистості.

Актуальність громадянського виховання підтверджують результати опитування 79 учнів 9-11 класів школи, яким було запропоновано дві анкети. Перша анкета мала за мету визначити, що значить в розумінні старшокласників таке поняття як «патріотизм». Ось отримані результати:

Патріотизм для мене – це…

23 % - любов до Батьківщини; 52% - повага до історії та культури своєї країни; 23% - готовність пожертвувати всім заради своєї Батьківщини, 31% - готовність відстоювати державні інтереси зі зброєю в руках , 4% - дотримання державних інтересів, навіть на шкоду особистим, 32% - система переконань, що заснована на загальнолюдських цінностях, 27% - солідарність з більшістю населення з найважливіших питань, 13% - підтримка офіційної державної ідеології.

Але були й такі відповіді: Патріотизм – це «Любити Україну, якщо навіть проживаєш поза межами її кордонів; коли українською мовою говорять всі мешканці країни. Любов до навколишнього середовища, населення, сім’ї, рідного краю, природи. Кожен українець повинен поважати і захищати Україну, підтримувати її інтереси».

Друга анкета пропонувала учням дати відповіді на 10 питань і головне з них - «Чи вважаєте ви себе патріотом України?». Ось питання цієї анкети та відповіді на них:

Чи любите Ви свою країну? – так – 74 учня, важко відповісти – 4, ні – 1.

Чи пишаєтесь Ви тим, що є громадянином України? - так – 69 учнів, важко відповісти – 7, ні – 3.

Чи знаєте Ви історію свого рідного міста? – так – 61 учень, важко відповісти – 14, ні – 4.

Чи дотримується Ваша родина звичаїв та традицій нашого народу? – так – 51 учень, важко відповісти – 17, ні – 11.

Чи поважаєте Ви українську мову? – так – 70 учнів, важко відповісти – 7, ні – 2.

Чи спілкуєтесь Ви українською мовою? – так – 60 учнів, важко відповісти – 14, ні – 5.

Чи потрібна Україні друга державна мова? – так – 30 учнів, важко відповісти – 6, ні – 43.

Чи вважаєте Ви службу в армії обов’язком громадянина України? – так – 49 учнів, важко відповісти – 13, ні – 17.

Чи читаєте Ви художню літературу рідною мовою? – так – 70 учнів, важко відповісти – 4, ні – 5.

Чи вважаєте Ви себе патріотом України? – так – 55 учнів, важко відповісти – 19, ні – 5.

Аналізуючи ці опитування, можна зробити наступні висновки:

1. Виховання рис громадянськості - досить актуальне питання. Воно не може бути турботою тільки педагогічного колективу школи. Це проблема й турбота і батьків, і громадськості, і всієї країни!

2. Обмежуватись тільки громадянським вихованням ми не можемо. Складова громадянського виховання - це інтегрована єдність політичних, правових, соціальних, духовних проблем.

3. Негативні відповіді респондентів збуджуються правовою, соціальною незахищеністю, занепадом моралі, політичною нестабільністю в державі, не досить відповідальним ставленням батьків до виховання своїх дітей.

Тепер, маючи загальну уяву про громадянське виховання, спробуємо дати його визначення. Можна погодитися з формулюванням, яке було викладене в "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української держави": це - процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає можливість людині відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

Які ж основні підходи до громадянського виховання особистості? Виховати громадянина - означає передати досвід попередніх поколінь у суспільному житті.

Що являється змістом громадянськості? Це - система загальнолюдського ціннісного ставлення до глобальних, державних проблем, соціальних груп, окремих особистостей, їх діяльності, до явищ громадського життя та свідомості.

Одним із головних завдань громадянського виховання має бути розвиток патріотизму - любові до свого народу, до Батьківщини, до її національних героїв та історичного минулого.

Виховання патріотизму особистості передбачає прищеплення національної свідомості. Важливим показником громадянської зрілості є збереження української мови, досконале володіння нею. В умовах глобалізації людського суспільства громадянське виховання включає також почуття єдності й унікальності життя на Землі, повагу до всіх народів, їх прав, інтересів і цінностей.

Вважливим є виховання розвиненої правосвідомості - усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків. Однією з важливих складових змісту громадянського виховання є розвиток політичної культури. Вона включає належну політичну компетентність, знання про державу, політичні організації та інститути, принципи, процедури та регламенти суспільної взаємодії, порядок виборів.

Ще однією важливою складовою громадянського виховання є моральне виховання. Воно включає прищеплення гуманістичних рис. Значне місце у змісті громадянського виховання займає формування культури поведінки особистості, що ґрунтується на нормах моралі, законів, традицій, учинків людини. Загальнолюдські аспекти громадянського виховання мають за мету формування в особистості свідомого прагнення до захисту та збереження світової духовної культури.

Результативність громадянського виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної діяльності стимулюють розвиток активності, свідомості, цілеспрямованості, самоорганізації, самоуправління.

Ці питання вирішує громадянська освіта, яка посідає важливе місце в системі громадянського виховання. Головна мета громадянської освіти - виховання громадянина, який повинен володіти певними знаннями (про права та свободи людини, про демократію, про державу й т. п.), уміннями (критично мислити, аналізувати політичну ситуацію, висловлювати й відстоювати свою точку зору, співробітничати з іншими людьми тощо), цінностями (повага до прав інших, толерантність, компромісність та ін.), а також бажанням брати участь у суспільно-політичному житті.

Ось чому в умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової держави, демократичної політичної системи школа має бути відкритою для суспільства

Ця теза дедалі активніше впроваджується в наше життя й усе частіше стає реальністю. І взаємодія з батьками, і система керуючих рад, і інститут піклувальних рад - усе це ланки одного ланцюга, що веде до відкритості школи, до державно-громадської системи управління освітою.

Національна доктрина розвитку освіти визначає нову модель системи управління сферою освіти як відкритою й демократичною, в якій передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, поєднання державного та громадського контролю, тісна співпраця школи з постійною депутатською комісією з питань соціального розвитку районної та міської ради, які опікуються питаннями освіти, а також громадських організацій, представників органів влади та базових підприємств міста.

В цьому навчальному році на основі підписаного директорами міських шкіл та Пушкарівської СШ договору створено освітні округи для учнів 11-х класів, метою яких є надання випускникам безкоштовних додаткових освітніх послуг, а саме створено міжшкільні факультативні курси з історії, біології, інформатики, креслення. На наступний навчальний рік планується введення міжшкільних факультативів і для учнів 10-х класів.

Отже, впровадження моделі управління навчальними закладами на державно-громадських засадах в умовах освітнього округу, яку започатковано в цьому році, відповідає вимогам керованості й підпорядкованості, з чітко визначеними повноваженнями відповідальності за якість освітніх послуг, динамізмом і здатністю до самоорганізації для вирішення основного завдання освіти в підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, з глибоким почуттям відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання.


Підготувала ЗВР – Л.Д. Єрохіна