В. програмування систем ір-телефонії підручник з дисципліни "Програмування систем ір-телефонії" для всіх спеціальностей напряму Телекомунікації Одеса 2009

Вид материала

Документы

Содержание 1 Мережі ngn 6 Якість обслуговування в мережах пакетної комутації 8 Кодеки, стандартизовані itu 11 Процесори цифрової обробки сигналів фірми motorola 14 Програмування основних алгоритмов обробки сигналів на dsp 16 Введення в алгоритми, пов’язані з використанням вейвлетів Список рекомендованої літератури Список рекомендованої літератури Список рекомендованої літератури 1 Мережі ngn Контрольні запитання H.248, cops-pr Sip, sip-t Контрольні запитання 1 Історія розвитку та стандарти ip-телефонії 1.2.3 Рекомендації ITU-T 1.2.4 Стандарти ISO 1.2.5 Стандарти ETSI 1.2.6 Структура ЕСМА 1.2.8 Консорціум мультимедіа і телеконференцій IMTC ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програма кредитного модуля " програмування процедурне програмування " для напрямків, 151.91kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни " сучасні технології програмування в середовищі, 103.96kb.
• І. Б. Трегубенко Г. Т. Олійник О. М. Панаско Сучасні технології програмування в мережах, 2175.87kb.
• Динамічне програмування один із видів задач математич­ного програмування, 83.38kb.
• Програми розв’язку задач реалізовано в мові програмування Паскаль. Для учнів класів, 294.71kb.
• Ктеп “Програмування для електронно-обчислювальної техніки та автоматизованих систем”, 112.9kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни «Дослідження операцій (теорія та методи оптимізації)», 161.34kb.
• Про проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування, 22.85kb.
• Про проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування, 23.28kb.
• Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки "Комп’ютерна, 406.58kb.

Міністерство транспорту та зв’язку України

Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації України

______________________________________________________

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА


Кафедра обчислювальної техніки та мікропроцесорів


Ткаченко В.Г., Хіхловська І.В.


ПРОГРАМУВАННЯ СИСТЕМ

ІР-ТЕЛЕФОНІЇ


Підручник

з дисципліни

“Програмування систем ІР-телефонії”

для всіх спеціальностей

напряму Телекомунікації


Одеса 2009


УДК 004 + 00431 + 621.39 (075)


Ткаченко В.Г., Хіхловська І.В. Програмування систем ІР-телефонії. Підручник. Одеса: Вид. центр ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2006. — ___ стор.


Підручник призначений для самостійної роботи студентів з дисципліни “Програмування систем ІР-телефонії”, яка викладається за модульним принципом та вміщує три модулі:

1 Архітектура мереж ІР-телефонії.

2 Особливості передавання мови та відео по ІР-мережам.

3 Програмне забезпечення основних пристроїв мережі ІР-телефоніїї.

У підручнику дана загальна характеристика мереж ІР-телефонії як складової NGN. Описані програмно-апаратні комплекси провідних фірм, які реалізують мережі ІР-телефонії. Розглянуті основні протоколи ІР-телефонії та їх програмна реалізація. Показана програмна реалізація алгоритмів стиснення/відновлення мовних сигналів, відео та зображень на процесорах цифрової обробки сигналів. Проаналізоване вільно розповсюджуване програмне забезпечення мереж ІР-телефонії та кодеки, стандартизовані ITU. Кожний розділ супроводжується запитаннями вхідного та вихідного контролю.


СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

обчислювальної техніки

та мікропроцесорів

і рекомендовано до друку

Протокол № ____

від ____.____.200__р.


ЗМІСТ


ВСТУП

1 МОДУЛЬ

1 МЕРЕЖІ NGN

2 АРХІТЕКТУРА NGN

3 ПРОГРАМНІ КОМУТАТОРИ

4 МЕРЕЖІ ІР-ТЕЛЕФОНІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГРАМНИХ КОМУТАТОРІВ

5 ОСНОВНІ ПРОТОКОЛИ ІР-ТЕЛЕФОНІЇ

5.1 Мережі ІР-телефонії на базі протоколу Н.323

5.2 Мережі ІР-телефонії на базі протоколу SIP

5.3 Мережі ІР-телефонії на базі протоколу MGСР/MEGACO/

5.4 Мережі ІР-телефонії на базі протоколу MPLS

6 ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ В МЕРЕЖАХ ПАКЕТНОЇ КОМУТАЦІЇ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО 1 МОДУЛЮ

2 МОДУЛЬ

7 ПРИНЦИПИ ТА ОСНОВНІ АЛГОРИТМИ КОДУВАННЯ МОВИ ТА ВІДЕО

8 КОДЕКИ, СТАНДАРТИЗОВАНІ ITU

9 СТАНДАРТИ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ

10 ПРОЦЕСИ ЦИФРОВОЇ ОБРАБКИ СИГНАЛІВ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО 2 МОДУЛЮ

3 МОДУЛЬ

11 ПРОЦЕСОРИ ЦИФРОВОЇ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ ФІРМИ MOTOROLA

12 ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ БАЗОВИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ПРОЦЕДУР НА DSP

13 ОСНОВНІ ПРИСТРОЇ МЕРЕЖІ ІР-ТЕЛЕФОНІЇ

14 ПРОГРАМУВАННЯ ОСНОВНИХ АЛГОРИТМОВ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ НА DSP

15 ПРОГРАМУВАННЯ АЛГОРИТМІВ ЗНАХОДЖЕННЯ НАЙКОРОТШИХ МАРШРУТІВ ТА МІНІМАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ МЕРЕЖІ

16 ВВЕДЕННЯ В АЛГОРИТМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕЙВЛЕТІВ

17 ПРОГРАМУВАННЯ АЛГОРИТМІВ СТИСНЕННЯ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ ЗОБРАЖЕННЯ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО 3 МОДУЛЮ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО 1 МОДУЛЮ

1. www. niits. ru: 8101/public/2004/2004-004. Pdf “живой розговор о NGN”
   
2. Гольдштейн Б.С., Пинчук А.В., Суховицкий А.В. ІР-телефония М.: Радио и связь, 2001, — 335 с.
   
3. Воробиенко П.П., Нечипорук О.Л., Струкало М.И. Принципы организации сетей с коммутацией пакетов. Учебное пособие. Одесса, 2001 г.
   

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО 2 МОДУЛЮ

1. Куприянов М.С., Матюшин Б.Д. Цифровая обработка сигналов. Санкт-Петербург: СПб. Питер, 1999, — 340 с.
   
2. Нікітюк Л.А., Яв орська О.М., ІР-телефонія у глобальних мережах. Навчальний посібник. Одеса, 2001 р.
   

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО 3 МОДУЛЮ

1. Куприянов М.С., Мартынов О.Е., Панфілов Д.И., Коммутационные контролеры фирмы MOTOROLA. СПб.: БХВ – Петербург, 2001 – 500 с.: ил.
   
2. Гольдштейн А.Б., Гольдштейн Б.С. SOFT SWITCH, СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 2006 – 368 с.: ил.
   

ВСТУП


Мережа наступного покоління NGN (Next Generation Net Work)- гетерогенна мультисервісна мережа, яка забезпечує передавання всіх видів медіатрафіка та розподілене надання необмеженого спектра телекомунікаційних послуг з можливістю їх масштабування, керування та розподіленої тарифікації. Мережа підтримує передавання трафіка з різними вимогами до якості обслуговування та підтримує вибрані користувачем вимоги до надаваних послуг. Поява програмних комутаторів повністю змінила архітектуру та склад обладнання мереж ІР-телефонії. Передавання мовного, відео, аудіосигналу, сигналу зображень мережами з комутацією пакетів поставило перед виробниками апаратно-програмних комплексів, якими є обладнання ІР-телефонії, специфічні задачі, які можуть вирішуватись за рахунок вдосконалення алгоритмів та програмного забезпечення. Це перш за все оброблення сигналів у реальному часі або з постійною затримкою. Можливості сучасних процесорів цифрової обробки сигналів дозволяють з високою ефективністю реалізувати оптимальні алгоритми стиснення/відновлення сигналів, сигналізацію, сучасні протоколи ІР-телефонії.

Підручник призначений для самостійної роботи студентів напряму Телекомунікації з дисципліни “Програмування систем ІР-телефонії”.

Дисциплина викладається 216 годин і складається з трьох модулів:

1 Архітектура мереж ІР-телефонії.

2 Особливості передавання мови та відео по ІР-мережам.

3 Програмне забезпечення основних пристроїв мережі ІР-телефоніїї.

За вивченням першого модуля студенти отримують такі знання та уміння:

Ставити та вміти вирішувати задачі, пов’язані з розробкою концепції переходу до мережі NGN, розробкою архітектури мереж на базі мереж провідних фірм, вибором протоколів та обладнання для забезпечення зв’язку заданого рівня якості, вивченням кодеків та оцінкою їх якості.

За вивченням другого модуля студенти отримують такі знання та уміння:

Ставити та вміти вирішувати задачі, пов’язані зі стисненням мовного та відеосигналів, передачі їх по мережі з використанням різних протоколів, тестуванням параметрів стиснення та передачі.

За вивченням третього модуля студенти отримують такі знання та уміння:

Ставити та вміти вирішувати задачі, пов’язані з вибором та використанням мікропроцесорів DSP для маршрутизації та стиснення сигналів, програмуванням мікропроцесорів цифрової обробки сигналів (DSP) фірми MOTOROLA, організовувати тестування телекомунікаційної мережі за допомогою персонального комп’ютера.

Підручник відрізняється від вже виданих тим, що вміщує розділи, присвячені аналізу існуючого, створенню, налагодженню та оптимізації нового програмного забезпечення обладнання ІР-телефонії.

Знання основних характеристик апаратно-програмних комплексів ІР-телефонії дасть можливість майбутнім фахівцям вибирати обладнання ІР-телефонії, створювати, вдосконалювати та вести програмне забезпечення до нього.

Для розуміння викладаваного у підручнику матеріалу студенти повинні знати такі теми з попередньо вивчених дисциплін:

І з дисципліни “Комп’ютерні мережі”:

1. Загальні принципи побудови мереж
   
2. Комутація пакетів та каналів
   
3. Архітектура і стандартизація мереж
   
4. Методи забезпечення якості обслуговування у мережах
   
5. Мережі ТСР/ІР
   
6. Технології локальних та глобальних мереж
   
7. Захист мережного трафіку.
   

ІІ з дисципліни “Технології інформаційних мереж”:

1. Віртуальні канали у глобальних мережах
   
2. Технологія МPLS
   
3. Технологія АТМ
   
4. Стеки протоколів технологій ТСР/ІР, АТМ, МРLS
   

ІІІ з дисципліни “Інформатика”:

1. Алгоритмізація задач, які вирішуються обчислювальними системами
   
2. Мови програмування високого рівня Delphi, C⁺⁺
   
3. Мати навички складання та налагодження програм, які мають розгалуження та цикли, написаних мовами високого рівня.
   

ІV з дисципліни “Обчислювальна техніка та мікропроцесори” мати такі уміння:

1. Ставити та вирішувати задачі, пов’язані з вибором засобів обчислювальної техніки, мікропроцесорів та мікроконтролерів за їх технічними, експлуатаційними та економічними характеристиками для систем телекомунікацій.
   
2. Ставити та вирішувати задачі, пов’язані з аналізом, розробкою та експлуатацією мікропроцесорних систем різного призначення, створенням та налагодженням програмного забезпечення до них
   

1 МЕРЕЖІ NGN


1.1 Концепція NGN


Вхідний контроль:

1. Поясність, що означає термін “гетерогенна мережа”?
   
2. Які технології передавання локальних мереж Ви знаєте?
   
3. Які технології передавання глобальних мереж Ви знаєте?
   
4. Які переваги і недоліки має технологія МРLS?
   
5. На якому рівні моделі OSI використовуються технології IP, ATM та MPLS?
   
6. Які переваги і недоліки має стек протоколів ТСР/ІР?
   

Бурхливий розвиток ІР-телефонії став одною з перших ознак переходу до мереж нового покоління (New Generation Network – NGN). Джерелом для появи NGN стали зростання цифрового трафіку, попит на послуги Internet, нові мультимедійні послуги, універсальну мобільність, конвергенцію мереж та послуг. NGN є конкретним втіленням Глобальної Інформаційної Інфраструктури на даному етапі розвитку інформаційного суспільства. Загальний опис NGN приведено у рекомендації Y.2001 (12/2004) ІТU-T та стандарті ETSI ES 282 001 V.1.1.1, який був прийнятий у серпні 2005р. NGN – це інфокомунікаційна мережа наступного покоління – гетерогенна мультисервісна мережа, яка забезпечує передавання усіх видів медіатрафіка та розподілене надання необмеженого спектра телекомунікаційних послуг з можливістю їх масштабування, редагування та розподіленої тарифікації. Мережа підтримує передавання трафіка з різними вимогами до якості обслуговування та підтримує вибрані вимоги.

NGN має розподілену архітектуру, складові якої взаємодіють через відкриті інтерфейси. NGN, завдяки своїй інфраструктурі, протоколам, технологіям надає можливості для створення, розвинення, масштабування та адміністрування усіх видів послуг: аудіо, відео, аудіовізуальних, мультимедіа. Послуги з різними вимогами до ширини смуги частот - від кількох кбіт/с до сотен Мбіт/с повинні надаватись у межах можливостей транспортних технологій. Послуги адаптуються постачальниками послуг до вимог користувачів завдяки наявності відкритих програмних інтерфейсів (АРІ), які відповідають цим послугам.

Одною з основних характеристик NGN є відділення послуг від транспорту, що дозволяє розвивати їх незалежно. NGN дозволяє надавати як існуючі, так і нові послуги , незалежно від мережі і використовуваного типу доступу. Мережі NGN забезпечують наскрізну якість надання послуг QоS для усіх своїх компонентів.

NGN базується на пакетних технологіях, надає послуги електрозв’язку і використовує багатий спектр технологій широкосмугової передачі при визначеному рівні QоS. Функції надання послуг у NGN є повністю незалежні від внутрішніх технологій транспорту , що дає користувачам можливість вільного безперервного мобільного доступу до мереж, конкуруючих постачальників послуг або послуг за вибором. Між користувачем та постачальником послуг існує угода щодо рівня обслуговування при отриманні доступу незалежно від місця знаходження або змін у технічних умовах.

Контролювання сеансів, середовищ передавання, ресурсів, постачання послуг, надійність можуть бути розподіленим по всій інфраструктурі старих і нових складових NGN.

Взаємодія мереж NGN різних операторів, а також існуючих телефонних мереж загального користування та мережі GSM відбувається за допомогою шлюзів.

Взаємодія термінальних пристроїв, які не є узгоджені з NGN, –аналоговими телефонними апаратами, апаратами факсимільного зв’язку, стільниковими мобільними телефонами, ІР-телефонами, кабельними модемами, забезпечується протоколами та відкритими інтерфейсами NGN.

NGN забезпечує також перенесення послуг смугової телефонії у свою інфраструктуру, забезпечує якість обслуговування голосової телефонії у реальному часі з гарантованою шириною смуги, гарантованою затримкою, гарантованою кількістю загублених пакетів. NGN забезпечує механізми захисту при передаванні інформації через її інфраструктуру від несанкціонованого доступу, а також від спроб її руйнування.

Мобільність користувачів підтримується NGN за рахунок того, що користувач вважається однозначним об’єктом при користуванні різними технологіями доступу.

Загальна модель дозволяє описувати NGN окремо за принципами функцій керування, менеджменту, передавання, якості, ресурсів, послуг та транспорту .

Оскільки побудова NGN не була спланована, а скоріше стала результатом підходів та реалізацій різних фірм та провайдерів у різних країнах, то слід розглядати кілька її моделей.

Архітектура NGN враховує такі аспекти:

• у сферах дії одного або кількох операторів можливе використання кількох стандартів;
  
• забезпечуються функції взаємодії традиційних, не узгоджених з NGN, терміналів;
  
• забезпечуються наскрізне надання послуг, контроль за викликами та рухомістю користувачів у гетерогенних мережах;
  
• для узгодження з NGN терміналів визначаються шляхи вдосконалення програмного забезпечення, надмірності, еволюційного переходу до більш дешевої апаратної платформи, узгодження версій та менеджменту.
  

До основних рис NGN можна віднести також відділення керування ресурсами від базової мережі, керування послугами телефонії та мультимедіа. NGN повинна забезпечувати відкриті інтерфейси, проксі-сервери для використання їх сторонніми постачальниками послуг, вдосконалювати механізми надання послуг на різних мережах, роумінг та взаємодію послуг. Розробляються механізми контролю за адаптацією послуг до вимог користувачів та параметрами послуг. Менеджмент мережі повинний ставити у відповідність NGN контроль трафіку, маршрутизації, врахування, тарифікацію, конфігурацію відмов, адміністрування , виконуване абонентом, впровадження нових архітектурних концепцій та технологій. Архітектури керування мережею NGN базуються на модулях, які вимагають ресурси та QoS при доступі до мережі і у самій мережі, оброблення, транспортування та передавання мультимедійної інформації, керування викликом та сеансом, керування послугами. Керування NGN здійснюється на рівні типових функціональних групоутворень, які взаємодіють через єталонні точки спряження, у яких протоколи керування є стандартизовані, наприклад, протокол керування мультимедійним шлюзом або протокол ІР-телефонії SIP-керування викликом/сеансом. Самі функціональні групоутворення можуть включати в себе:

• шлюзи доступу до середовища передавання;
  
• керування ресурсами;
  
• керування сеансом доступу;
  
• керування послугою.
  

Протоколи ІР-телефонії як складової NGN забезпечують усі перераховані функції, у тому числі функції брандмауера, забезпечення алгоритмів оброблення сигналів та передавання, оброблення запитів доступу, привласнення адрес, визначення місця знаходження користувача тощо.

Архітектурні моделі керування мережею враховують функціональні вимоги при входженні у мережу у вигляді інтерфейсу “користувач-мережа”, інтерфейсів між мережами, інтерфейсів між мережами та постачальниками послуг.

Необхідність у функціональній сумісності послуг та мереж у складі NGN приводить до великої кількості протоколів з різними профілями, які взаємодіють у комплексних системах; контроль за виконанням при взаємодії за стандартами потребує розробки інструментальних програмних засобів, специфікацій, процедур та документації.

У поняття архітектури NGN входить також поняття архітектури послуг: послуги зв’язку у реальному та нереальному часі, дротового та бездротового, у режимі ”людина-людина”, “людина-персональний комп’ютер”, “персональний комп’ютер-персональний комп’ютер”. Для кожного виду послуг, додатків та мереж архітектура NGN вказує можливості електрозв’язку, інтерфейси для підтримки різних бізнес-моделей та надійного зв’язку. За умовами еволюційного розвитку існуючих систем та послуг NGN забезпечує сумісність з ними.

Оскільки NGN складається з взаємодіючих неоднорідних мереж з неоднорідними абонентськими пристроями та неоднорідними пристроями абонентського доступу, і зобов’язана забезпечувати негайну готовність до обслуговування клієнтів, велика увага приділяється ідентифікації користувачів. Найчастіше використовуються схеми нумерації Е.164, URL, унікальних імен, URI тощо при використанні системи імен доменів DNS.

NGN повинна забезпечувати надійність системи дозволу імен/номерів класу багатоканальної системи передавання, не зменшуючи перепускну спроможність мережі. NGN повинна забезпечувати відсутність конфліктів при роботі з мережами загального користування, тобто цілісність системи; бази даних перетворення імен/номерів гарантовано повинні зберігати тільки достовірні та надійні дані. Дані про дозвіл імен/номерів можуть безпосередньо впливати на роботу мережі, тому що вони є уразливими даними комерційного характеру, які відображають схему побудови мережі та алгоритм її роботи. Система дозволу імен/номерів є спеціальна система, яка використовується тільки даною мережею. Безпека підтримується, в основному, за рахунок аутентифікації користувача, захисту даних, конфіденційності даних, синхронізації мережного обміну, відновлення роботи мережі після відмов. При виборі системи дозволу імен/номерів, які є призначені для забезпечення послуг у національному та глобальному масштабі, потрібна гарантія того, що суверенітет країни, де знаходиться мережа, щодо її керування, буде збережений.

У аварійних ситуаціях і при ліквідації наслідків аварій NGN має можливості забезпечення зв’язку за рахунок резервів трафіка.

NGN забезпечує універсальну мобільність користувачам, що означає, що користувач і термінал можуть пересуватись при збереженні безперервності обслуговування з боку мереж загального доступу WLAN, GSM, UMTS тощо. Однак допускається переривання обслуговування з боку деяких дротових мереж доступу, наприклад, UPT.

Загальні вимоги користувача до мобільності є такі: забезпечення персональної мобільності та мобільності терміналів, можливість отримання доступу з будь-якої точки доступу до мережі на основі усіх можливих технологій , можливість отримання послуг у постійному режимі. З іншого боку, дані про наявність користувача та його доступність повинні надаватись мережним функціям, послугам та додаткам, у тому числі дані, які надаються сторонніми постачальниками.

Для забезпечення універсальної мобільності та покращення заходів безпеки для NGN потрібно розвивати програмне забезпечення, яке вдосконалює механізм аутентифікації та ідентифікації, функції авторизації, менеджменту визначення місця знаходження, розподілення адрес терміналів та сеансів, операційного середовища користувача (VHE), параметрів користувача, доступу до даних користувача.

NGN вже не є монолітною мережею, тому її безпека стандартизована перш за все в області API. Архітектура захисту у NGN забезпечує наскрізний, такий, що сходить униз, захист мережі і слугує для виявлення, прогнозування та корекції порушень безпеки. У NGN безпека тісно пов’язана з архітектурою мережі, QoS, менеджментом, мобільністю, білінгом та оплатою і охоплює повну архітектуру захисту та керівництва операційною безпекою NGN, стратегію операційної безпеки NGN, протоколи захисту NGN та АРІ, які реалізуються програмно.

Основними характеристиками NGN, крім тих, про які вже йшлося, є такі:

• уніфіковані за оцінкою користувача характеристики тих самих послуг;
  
• конвергенція послуг стаціонарного рухомого зв’язку;
  
• незалежність функцій, пов’язаних з послугами, від внутрішніх транспортних технологій;
  
• забезпечення технологій для останньої мілі.
  

NGN забезпечує визначення шляхів досягнення угод між різними кінцевими системами щодо наскрізного QoS при виклику та при заданні параметрів протоколу верхнього рівня для керування нижнім рівнем, виборі механізмів QoS доступу та транспорту.

Механізми QoS у NGN поділяються на два види: вертикальний, який пов’язує механізми верхнього та нижнього рівней (diffserv) та горизонтальний механізм нижнього рівня, який зв’язує процеси керування QoS нижнього рівня різних доменів та мереж.

Наскрізний QoS у NGN характеризується такими особливостями:

• визначенням класу наскрізного QoS при телефонному зв’язку по мережам з комутацією пакетів;
  
• межами визначення класу наскрізного QоS при мультимедійному зв’язку і способом ідентифікації класів QoS окремих мультимедійних компонентів;
  
• специфікацією способу використання механізму QоS нижнього рівня для досягнення верхнього рівня у межах мережі;
  
• керуванням QoS нижнього рівня між доменами;
  
• QoS, який сприймається кінцевим користувачем.
  

Метою NGN є сприяння концепції розподілу транспорту, послуг та додатків на рівнях всіх елементів, які є необхідні для функціональної сумісності і можливості функціонування мереж, сприяння конвергенції мереж та послуг.

Концепція NGN введена з урахуванням нових реалій у галузі електрозв’язку: бурхливе зростання цифрового трафіку, попиту на нові послуги мультимедіа і на універсальну мобільність, конкуренцію операторів, дерегулювання ринку.