Geum.ru

В. програмування систем ір-телефонії підручник з дисципліни "Програмування систем ір-телефонії" для всіх спеціальностей напряму Телекомунікації Одеса 2009

Вид материалаДокументы

Содержание


Контрольні запитання
H.248, cops-pr
Sip, sip-t
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Контрольні запитання:
  1. Якими документами регламентується побудова NGN?
  2. Яке місце займає ІР-телефонія у послугах, надаваних мережами NGN?
  3. Назвіть основні риси, якими можна охарактеризувати мережі NGN?
  4. Які архітектурні моделі описують NGN?
  5. Чи є NGN монолітною мережею і як забезпечується її захист?
  6. Що таке відкриті інтерфейси і як вони можуть бути захищені?
  7. Як Ви розумієте універсальну мобільність, надавану користувачам NGN?


1.2 Технології побудови мережі NGN


Концепція переходу прямо до мереж наступного покоління на базі технології NGN (New Generation Network) дає нагоду операторам зв'язку обійти проблеми конвергенції у існуючих мережах. Це дасть можливість на основі нових рішень у галузі створення та надання високоефективних послуг передавання даних, голосових та відеосервісних, підвищити економічну продуктивність та приєднатись до високотехнологічних операторів. NGN – це технологія побудови мережі, до якої відносяться:
  • перехід від принципу з'єднання „точка – точка” до принципу „кожний з кожним”;
  • абстрагування користувачів від технології реалізації послуг зв'язку та гнучкість в отриманні номенклатури, обсягу та якості послуг;
  • універсальний характер обслуговування різних додатків;
  • прозорість у розрахунках при наданні послуг.

У новому суспільстві усі інформаційні ресурси стають загальнодоступними у будь-якому середовищі. NGN побудована на принципах повнозв'язності, на яких побудований Інтернет. З позиції користувача NGN є чорною шухлядою, він не повинний знати суть технології: стеки, протоколи, тощо. Вона дозволяє надавати широкосмуговий доступ до Інтернет (100 Мбіт/с), IP-телефонію, VPN, „відео за запитом” та виділені широкосмугові канали.

Технологія NGN пропонує користувачам цієї мережі прозорі автоматизовані принципи розрахунків за під'єднання, розрахунку за вхідний та вихідний трафіки, вводити розрахунки за ініціалізацію, транзит та термінацію трафіка, розрахувати сигнальний трафік, відокремлювати трафік стороннього оператора.

Інфраструктура мережі значною мірою визначається спектром послуг, мережа NGN має три рівні:
  • транспортний (пакетне середовище передачі IP або АТМ передавання мовного сигналу з попереднім його обробленням, керування віртуальними з'єднаннями, застосовування стандартних протоколів SGCP/MGCP, забезпечення якості обслуговування);
  • сигналізації (підтримка будь-яких протоколів сигналізації, маршрутизації, обробки адресної інформації);
  • послуг (можливість використання як традиційних SCP, так і мовних технологій, відкритий інтерфейс до системи обробки сигналізації, можливість підключення третіх фірм).

Взаємодія між даними рівнями забезпечується з використанням стандартних інтерфейсів.

Функція транспортного рівня – перенесення інформації користувача, він формується з магістральної мережі та мережі доступу.

Магістральна мережа транспортного рівня зараз базується з використанням технології АТМ з подальшим розвитком – IP/MPLS. Мережа доступу складається з мереж мобільного зв'язку, бездротового доступу, цифрових абонентських ліній з підтримкою протоколів АТМ, FR та IP, мережі кабельного телебачення, Frame Relay, TDM, мережі IP-доступу з використанням постійних та комутованих з'єднань тощо. Мережі доступу, спільно використовують ресурси магістральної мережі та рівня послуг, але працюють незалежно від них.

Мережі доступу взаємодіють з магістральною мережею, використовуючи стандартні інтерфейси, наприклад, у разі магістральної мережі на базі АТМ на транспортному рівні це User Network Interface. Функції взаємодії між мережами доступу та магістральною мережею на транспортному рівні та рівні сигналізації мають реалізовуватись у шлюзах, при цьому необхідно буде лише змінити реалізацію функції взаємодії у шлюзі, через транзитні шлюзи буде забезпечуватись підключення існуючих телефонних станцій. Сама ж телефонна станція у майбутньому стане шлюзом доступу. Все більш широко застосовуються резидентні шлюзи, які розміщуються у приміщенні абонента та інтегруються з обладнанням доступу.

Функції рівня сигналізації, в тому числі керування телефонним викликом, мають реалізовуватись у серверах сигналізації, стають незалежними від транспортної мережі. Сервер сигналізації має забезпечити взаємодію з мережами доступу та шлюзами з використанням стандартних протоколів – DSSІ, Н.323, Н.248 тощо. На рівні сигналізації має забезпечуватись взаємодія між серверами сигналізації з використанням стандартних протоколів (BICC)

Реалізація рівня послуг має забезпечувати використання традиційних платформ інтелектуальних мереж, взаємодію з рівнем сигналізації за протоколом INAP, а також впровадження нових застосувань, які мають відкритий API-інтерфейс.

Вузол доступу до мережі Інтернет повинен забезпечити концентрацію інформаційних потоків клієнтів для транспортування даних через пакетну мережу загального користування на інші вузли доступу, за кордон, мережі інших провайдерів. Для доступу до Інтернет клієнтам має надаватись можливість підключення з використанням комутаційних з'єднань телефонної мережі загального користування, як аналогових, так і ISDN, віртуальних з'єднань FR, фізичних каналів та каналів систем передачі первинної мережі, цифрових абонентських ліній хDSL, локальних обчислювальних мереж. Вузли доступу до Інтернет мають підтримувати функціональність віртуальних мереж доступу на базі протоколу L2ТР. Це дає можливість надавати послуги оренди ресурсів вузла доступу іншими провайдерами послуг доступу до Інтернет, а також компаніям, що створюють корпоративні мережі.

Авторизація та ідентифікація абонентів, які бажають отримати послуги доступу до Інтернет та мережних сервісів, первинне накопичення даних щодо обсягів наданих послуг має проводитись з використанням різних технологій, RADIUS, Cisco Net Flow у межах країни, а також підтримуватись різним програмним забезпеченням. У межах же одної корпорації апаратно-програмні комплекси мережних служб (сервісна платформа, операційна система, прикладне програмне забезпечення) має бути уніфікованим.

Локальні обчислювальні мережі мають будуватись на базі комутованого Fast Ethernet за ієрархічним принципом. Тобто у кожній з них є центр комутації, який безпосередньо або через маршрутизатор під'єднаний до вузла пакетної мережі загального користування, центри комутації будинків та поверхів. З'єднання між комутаторами слід будувати на базі технології виду Gigabit Ethernet та Fast Ethernet. Для забезпечення керованості трафіку в окремих локальних обчислювальних мережах та мережах передавання даних слід використовувати мережні комутатори з підтримкою віртуальних локальних мереж VLAN, а у випадках, коли кількість користувачів центрів локальних обчислювальних мереж, більша ніж 250, комутаторами, які будуть маршрутувати трафік між окремими VLAN та поміж локальними обчислювальними мережами та системами передавання даних.

Стратегія впровадження NGN зазвичай складається з трьох напрямків:
  • створення пакетної інфраструктури широкосмугової мультисервісної мережі;
  • розвантаження існуючої телефонної мережі загального користування; надавання на її базі традиційних голосових послуг, але зменшення інвестиції у цю мережу та розвиток послуг та трафіку у рамках мультисервісної мережі: підключення обладнання радіо доступу до мережі мобільного зв'язку, абонентів хDSL-доступу до мультисервісної мережі;
  • забезпечення доступу абонентів телефонної мережі загального користування до послуг мультисервісної мережі; значна кількість абонентів вже підключена до телефонної мережі і приносить операторам значну частину доходів, тому нові послуги повинні надаватися їм у рамках мультисервісної мережі, у тому числі IP-телефонія, відео, віртуальна друга лінія, голос, факс, електронна пошта тощо.

Технології комутації пакетів, мережі передавання даних починають займати все нові сегменти ринку і переростають у мультисервісні мережі, у яких йде обмін інформацією, у тому числі у реальному часі.

Чітких вимог до мережі NGN досі немає, але є деякі базові принципи, на яких орієнтуються при побудові мультисервісних мереж наступного покоління:
  • підготовлене рішення на практиці повинне реалізовуватися в короткий термін;
  • структури відкритих систем повинні забезпечувати гнучкість реалізації і сумісність з іншими рішеннями, високу надійність, і як результат - якість обслуговування;
  • оператор повинен мати можливість модифікувати програмне забезпечення для реалізації специфічних функцій і вводити нові послуги через зміну конфігурації;
  • компонентні рішення спростять можливості оператора по введенню нових користувачів і функцій.

Гнучкість і масштабованність дозволяють легко адаптуватися до швидко з'являючихся нових технологій і продуктів, а також до потреб користувачів, які змінюються.

Таким чином, мультисервісні мережі являють собою самостійний клас мереж, що будуються на основі концепції NGN, на базі яких може бути здійснене надання широкого набору як традиційних, так і нових послуг.

Визначення мультисервісних мереж як самостійного класу означає, що їхня регламентація повинна здійснюватися на основі нормативно-технічної бази, що враховує особливості інтеграції різних послуг і системно-технічних рішень у рамках однієї мережі. Базові послуги, надані існуючими мережами зв'язку і мультисервісними мережами (наприклад, послуги телефонії) повинні мати ідентичні характеристики. Це означає, що мультисервісні мережі повинні забезпечувати виконання прийнятих норм і вимог для кожного типу послуг, включаючи показники якості, параметри інтерфейсів, адресацію/нумерацію тощо. Особливістю послуг, наданих на мультисервісній мережі, є їхня незалежність від способу доступу, що припускає появу мереж доступу як самостійного класу мереж зв'язку. Такі мережі повинні забезпечувати доступ не тільки до ресурсів мультисервисної мережі, але і до ресурсів існуючих мереж зв'язку. Такий підхід дозволить здійснити гнучку політику при переході від однієї мережі зв'язку до іншої при наданні однотипних послуг.


1.3 Архітектура NGN


Вхідний контроль:
  1. Поясніть, що входить у поняття “мультимедійний трафік”
  2. Поясніть, що входить у поняття “архітектура мережі”
  3. Поясніть, що таке сигналізація.
  4. Поясніть, що таке гейткіпер, шлюз, маршрутизатор, програмний комутатор.


Характер сучасного мультимедійного трафіка та потреби його мультисервісного обслуговування зумовили перетворення всієї мережної архітектури. Це і призвело до появи концепції мережі наступного покоління (Next Generation Network), причому зараз йде процес конвергенції мереж зв’язку і створення інфокомунікаційних мереж. Фахівці розглядають NGN з позицій мереж передавання даних як мережу Internet майбутнього покоління, з боку мереж мобільного зв’язку як мережі 3G, а з позицій телефонних мереж загального користування як мережу пакетної комутації під керуванням програмного комутатора Softswitch, яка підтримує широкосмуговий абонентський доступ і мультисервісне обслуговування трафіка. Таким чином, NGN має розподілену архітектуру, зв’язок між складовими якої здійснюється виключно через відкриті інтерфейси.

На рис. 1.1 показано концептуальну модель мережі NGN. Єлементами мережі є Softswitch, сервер додатків AS (Application Server), шлюз між телефонною мережею загального користування (ТфЗК) і ІР-мережею TG (Trunk Gateway), шлюз доступу AG (Access Gateway), шлюз сигналізації SG (Signalin Gateway) і транспортний (медіа) сервер MS (Media Server).

Softswitch у даній моделі оброблює всю сигналізацію, керує TG, AG, виділенням медіаресурсів, виконує аутентифікацію викликів та здійснює білінг. Кожний Softswitch взаємодіє з іншими програмними комутаторами за протоколами SIP/SIP-T, H.323 або BICC.





Рисунок 1.1 – Концептуальна модель мережі NGN


Сервер додатків AS реалізує керування наданням послуг. Виклик, який потребує додаткової послуги, передається або від Softswitch до AS для подальшого керування цією послугою, або сам Softswitch може отримувати від AS інформацію, необхідну для забезпечення послуги. Сервер додатків AS може сам керувати MS або передавати керування ним Softswitch.

Транспортний шлюз TG приймає потоки користувацької інформації з боку ТфЗК, перетворює її у пакети і передає її за протоколом ІР у мережу з маршрутизацією пакетів під керуванням Softswitch.

Шлюз доступу AG слугує інтерфейсом поміж ІР-мережею та дротовою або бездротовою мережею доступу, передає сигнальну інформацію до Softswitch, перетворює користувацьку інформацію і передає її або до іншого порту тієї самої ІР-мережі, або до іншої мережі з комутацією пакетів, або до TG для наступної передачі до мережі з комутацією каналів.

Шлюз сигналізації SG забезпечує доставляння до Softswitch сигнальної інформації, яка надходить з боку ТфЗК, і перенесення сигнальної інформації у зворотному напрямку.

Медіасервер MS слугує для передавання накопиченої інформації під керуванням Softswitch або AS.

На рис. 1.2 показано модель архітектури NGN, яка використовує мережу доступу з технологією xDSL. Звичайні аналогові телефони та інші пристрої локальної мережі Ethernet підключаються до пристрою інтегрованого доступу IAD у приміщенні абонента, який оброблює і передає абонентську сигнальну інформацію ІР-мережами або через мультиплексор доступу DSLAM до Softswitch. IAD оцифровує мовневу інформацію, перетворює на пакети і переносить у вигляді пакетів RTP ІР-мережею.





Рисунок 1.2 – Архітектура NGN з IAD та DSLAM

Обидві моделі ілюструють базову властивість мереж NGN-інтеграцією передавання мови, даних, відеоінформації при наявності об’єднання обладнання та функціональних можливостей на рівні опорної мережі (Core Network) і на рівні мережі доступу (Access Network).

Європейський стандарт ETSI регламентує також архітектуру NGN, запропоновану комітетом TISPAN, у якій передбачається розподіл на рівні транспортний і послуг, інтерфейси взаємодії з обладнанням користувача і з іншими мережами. Підсистеми транспортного рівня – NASS (Network Attachment Subsystem) і RACS (Resoure and Admission Control Subsystem) забезпечують роботу з ІР-потоками, процеси ідентифікації і доступу до ресурсів. Рівень обслуговування об’єднує підсистему надання послуг, елементи керування процесом встановлення з’єднань.

Таким чином, видно, що NGN не є розвиток або комбінація наявних телекомунікаційних мереж та мереж ІР і не технологія модернізації окремих мережних вузлів або фрагментів мережі. NGN – це якісне змінення усієї архітектури мережі, еволюція традиційних телекомунікаційних мереж з наслідуванням усіх їх переваг.

Модель еталонної архітектури MSF (Multiservice Switching Forum) (рис. 1.3) також використовує Softswitch у якості контролера медіашлюзів MGC і агента викликів CALL Agent.

Softswitch забезпечує функції маршрутизації і обслуговування викликів, надання деяких додаткових послуг, які не надаються самим Softswitch, обробку сигналізації і керування терміналами при встановленні, переадресації і завершенні викликів, формує необхідну інформацію для білінга.

SIP-сервер, як одне з застосувань Softswitch обробляє SIP-сигналізацію, перетворює її у форму, відповідну Н.248 або MGCP для конкретної маршрутизації запитів до SIP-додатків і виконує функції адміністрування, структурування трафіка, а також збирання CDR.

SIP-клієнт реалізує аналогічні функції.

Брокер послуг (Service Broker) розташовується на границі мережі оператора і забезпечує координацію взаємодії і управління серверами мовневих додатків, медіасерверами, агентами викликів і послугами, які надаються іншими мережами, наприклад, Parlay-шлюзами або SCP Інтелектуальної мережі.

Сервер додатків AS (Application Server) розміщується у мережі оператора і забезпечує додаткові послуги, наприклад, послуги голосової пошти, конференцзв’язку тощо.

Медіасервер MS (Media Server) розміщується у мережі оператора і працює з інформаційними повідомленнями від і для абонентів, виконуючи функції детектування і генерації тональних сигналів, сервера мовневих повідомлень, системи сповіщання. Для мовневих повідомлень він використовує протоколи Н.248 або MGCP.





Рисунок 1.3 – Еталонна архітектура MSF


Шлюз сигналізації SG (Signaling Gateway) перетворює сигналізацію ОКС7 мережі TDM у форму, прийнятну у середовищі ІР-маршрутизації для оброблення її Softswitch.

Транспортний шлюз TG (Nrunking Gateway)/CAG (Core Access Gateway) – транспортний шлюз поміж середовищем з ІР-маршрутизацією і TDM-середовищем мережі з комутацією каналів. Зазвичай шлюз використовує сигналізацію Н.248/Megaco або MGCP.

Концентратор доступу (Access Concentrator) – концентратор мережі абонентського доступу оператора, який підтримує аналогові порти ТфЗК, вміщує кінці абонентських ліній “останньої мілі” або ліній з xDSL-портами та інтегрованими пристроями доступу IAD і використовує сигналізацію Н.248/Megaco або MGCP.

Менеджер смуги перепускання (Bandwith Manager) відповідає за забезпечення необхідної якості обслуговування QoS у мережі оператора, тобто за виділення відповідної смуги перепускання і контроль доступу до неї кожного абонентського виклику; визначає для кожного виклику політику маршрутизації і перенесення медіапотоку.

Пограничний маршрутизатор (EdgeRouter) розміщується на межі абонентської мережі оператора і маршрутизує ІР-пакети в його магістральну мережу.

Пограничний контролер сеансів (Session Border Controller). Поява ІР-телефонії як чи не основної послуги мережі Інтернет призвело до зміни моделі взаємодії операторів VoIP від TDM-IP-TDM до прямого передавання трафіка ІР-ІР.

Для реалізації таких з’єднань використовуються нові пристрої NGN мереж, які називаються SBC (Session Border Controller) – пограничний контролер сеансів. Їх основною задачею є з’єднання окремих ІР-мереж. Їхньою перевагою є висока якість передавання мовневого, відео або мультимедійного трафіка реального часу. На шляху до користувача трафік проходить крізь певну кількість різних границь, проблеми при перетинанні яких і вирішує SBC.

Виробники обладнання SBC почали виробництво ще до того, як виникла теоретична база для вибору певної архітектури та функційних можливостей. SBC постійно змінюються і розвиваються з метою пристосування до нових потреб ринку. Сучасні SBC підтримують передавання мови, відео, мультимедійних конференцій, дистанційного навчання тощо.

SBC вирішує завдання міжмережної взаємодії, безпеки, надійності і якості обслуговування трафіка реального часу.

SBC фукціює на межі ІР-мереж і переносить мультимедійний трафік без перетворення його у TDM формат на виході з мережі. Функції SBC можуть реалізовуватись в окремому пристрої, а можуть розподілюватись поміж різними мережними пристроями. Основні функції SBC зосереджені на сеансовому рівні і вони є такі:
  • міжпротокольна та внутрішньопротокольна взаємодія, взаємодія поміж операторами та провайдерами;
  • контроль встановлення телефонних з’єднань, керування якістю обслуговування QoS шляхом обмеження кількості одночасно обслуговуваних викликів;
  • безпека інформації, приховування внутрішньої структури мережі;
  • функції гейткипера Н.323, сигнального контролера SIP, MGCP proxy/NAT (NAT (Network Address Translator) – перетворювач мережних адрес);
  • забезпечення проходження через NAT і міжмережгні екрани;
  • операції з медіатрафіком, перетворення результатів стиснення кодеками G.729, G.723.1, G.711A_LAW, G/711μ_LAW
  • концентрація мовневого сигнального трафіка тощо

SBC використовується для з’єднання мереж різних провайдерів, з’єднання мережі провайдера і корпоративної мережі, корпоративних мереж (рис. 1.4). SBC виконує перетворення та узгодження різних систем сигналізації пакетної мережі, підтримує QoS і SLA (угода про якість обслуговування), відповідну ширині перепускання.




Рисунок 1.4 – З’єднання мережі провайдера через інтегрований SBC

з Інтернет


Зовнішній і внутрішній міжмережні екрани не дозволяють небажаному трафіку виходити з мережі провайдера і входити до корпоративної мережі (рис. 1.5).




Рисунок 1.5 – Використання SBC у якості міжмережного екрана


Міжмережні екрани як окремі пристрої програмуються адміністратором на перепускання всього трафіка або їх динамічно конфігурує SBC.

Більшість виробників створюють інтегровані SBC, які мають двопортові пристрої, які орієнтуються на внутрішню і зовнішню мережі. Кожен порт може використовуватись для даних і для сигналізації, що може призводити до відкидання сигнальних пакетів. На майбутнє прогнозується виробництво інтегрованих SBC з кількома портами, призначеними окремо для сигнального трафіка та трафіка даних; кожний з портів повинний керувати свій процесор.

Функція SBC щодо сигнальної інформації може бути розміщена у Softswitch, який керує мережею провайдера.

Інтегрований пристрій абонентського доступу IAD (Integrated Access Dence) розміщується у точці підключення до мережі абонентського доступу і вміщує кінці абонентських ліній Тф3К, xDSL, E1, Ethernet тощо, а також мовневі порти і інтерфейси передавання даних для підключення всіх терміналів абонента.

Найбільшу увагу MSF приділяє розробці інтерфейсів IF через те, що архітектура з розподіленими функціями керування і перенесення інформації потребує вертикальних відкритих інтерфейсів окремими площинами і компонентами мультисервісної мережі. У табл. 1.1 представлені протоколи взаємодії між елементами архітектури моделі MSF.


Таблиця 1.1 – Протоколи взаємодії між елементами архітектури моделі MSF

Інтерфейс
Опис
Підтримуваний

протокол

IF-0
Медіаінтерфейс
RTP

IF-1
Взаємодія SIP-клієнта та SIP-сервера (агента користувача та Softswitch)
SIP, MGCP, H.248

IF-2
Взаємодія Softswitch з Bandwidth Manager
SIP, NRCP

IF-3
Взаємодія Bandwidth Manager з Edge Router чи з Session Border Controller
H.248, COPS-PR

IF-4
Взаємодія Bandwidth Manager з Core/Edge Router
Розроблюється

IF-5
Взаємодія Bandwidth Manager з Bandwidth Manager
NRCP

IF-6
Взаємодія Softswitch з Softswitch
SIP, SIP-T

IF-7
Взаємодія Softswitch з Service Broker
SIP

IF-8
Взаємодія Service Broker з Service Broker
SIP

IF-9
Взаємодія Service Broker з Application Server
SIP

IF-10
Взаємодія Service Broker з Media Server
SIP

IF-11
Parlay Gateway з Parlay додатком



IF-12
Parlay Gateway з ParlayХ додатком



IF-13
Взаємодія CAG з Softswitch
H.248 (Megaco), MGCP


Побудова нових моделей архітектури NGN за стандартами ITU, MSF тощо спрямована на можливість швидкого впровадження нових інфокомунікаційних послуг на базі цих моделей. У всіх моделях є присутній Softswitch, який діє на базі прикладного програмного забезпечення завдяки наявності відкритих інтерфейсів АРІ. Архітектура Softswitch дає можливість операторам або провайдерам послуг інтегрувати у мережі NGN додатки від виробників Softswitch і від сторонніх виробників, а також самостійно створювати власні додатки. Інтерфейси АРІ стандартизовані з метою надання можливості створення додатків на верхньому рівні архітектури Softswitch. Середовище створення послуг дозволяє розробляти нові програмні блоки послуг і компонувати послуги з цих програмних блоків. Прикладом такого середовища може слугувати російська платформа “Протей”, яка дозволяє провайдерам послуг самостійно комбінувати і налагоджувати компоненти у своїй мережі за принципом “Plug and Play”.

До сучасних відкритих стандартів АРІ відносяться Parlay, JAIN (Java Advanced Intelligent Network), CORBA (Cannon Object Request Broker Architecture), XML (Extenlible Markup Language), CPL (Call Processing Language), CGI (Cannon Gateway Interbace) і сервісні Java-додатки. Всі ці АРІ розміщені у Softswitch і у серверах додатків. Вони забезпечують надання провайдеру послуг NGN середовища, у якому можна швидко компонувати нові послуги.

Parlay – це платформа для розробки, інтеграції і впровадження додатків на базі технології Java, яка спочатку була орієнтована на корпоративні мережі. Завдяки її функціональним можливостям щодо масштабованості сучасних мереж і надання різноманітних послуг забезпечується підтримка багатьох типів передавання даних, додатків та клієнтських середовищ шляхом використання розподілених та розширюваних компонентів. Стандарти Parlay розроблюються Parlay Group – консорціумом розробників програмного забезпечення інфокомунікаційних послуг.

Мережна технологія JAIN (розвинута інтелектуальна мережа на базі Java) має розвинуті Java-інтерфейси для створення послуг у мережах ТфЗК, ІР та АТМ. Технологія JAIN дозволяє здійснити інтеграцію протоколів IP і IN, забезпечує переносність послуг, конвергенцію мереж та захищений доступ як до телефонних мереж, так і до мереж передавання даних. У ній підтримуються розповсюджені протоколи телефонії, які використовуються між різними мережними елементами у мережах ТфЗК/IN та IP (рис. 1.3). Softswitch відображує інтерфейси управління обслуговуванням викликів. Сеансові інтерфейси у АРІ базових протоколів SIP, MGCP, Megaco/H.248, H.323 або стека ОКС7 з метою забезпечення взаємодії з телефонною мережею.

Архітектура брокера запитів до об’єктів CORBA – це відкрита, незалежна від виробників архітектура та інфраструктура, яку використовують прикладні обчислювальні системи для забезпечення сумісної роботи у комп’ютерних мережах. Програма на базі CORBA будь-якого виробника, яка підтримує стандартний протокол Інтернет Inter-OPB (IIOP) може виконуватись сумісно з іншою програмою на базі CORBA на будь-якому комп’ютери, з іншою операційною системою і мовою програмування у будь-якій мережі.

Мова розмітки, яка розширюється, XML – це мова HTML нового покоління, слугує створенню стандартного способу обміну інформацією у середовищах, які не використовують спільні платформи. Система мережного керування на базі XML використовує мову W3C XML для керування механізмом передавання даних мережею. Побудова АРІ разом з механізмом дистанційного виклику процедур RPC (Remote Procedure CAU) на базі XML забезпечує простий та універсальний спосіб обміну даними з пристроями.

Використовуючи АРІ разом з протоколом SIP можна розробляти і вводити нові послуги.

Медіасервер MS забезпечує спеціалізовані ресурси для послуг – інтерактивну мовневу систему IVR, засоби конференцзв’язку та факсимільного зв’язку. Медіасервери та сервери додатків – це незалежні пристрої, які можуть будуватись або на окремих фізичних платформах, або на одній платформі. Сервер додатків може використовувати ресурси, розміщені на медіасервері MS, для забезпечення послуг, які потребують доступу до мультимедійної інформації користувача. Якщо сервер додатків використовується разом з медіасервером, логіка послуг у сервері додатків має доступ до всіх подій у процесі обслуговування викликів за протоколом синхронізації SIP. Сервер додатків взаємодіє за протоколом SIP з медіасервером з метою отримання доступу до потоку інформації користувача для виявлення цифр DTMF, відтворення і запису мовневих повідомлень користувача, створення мультимедійної інформації, виявлення і пересилання факсимільних повідомлень, виконання процедур розпізнавання мови.

Доступ до мультимедіа дозволяє підтримувати конференцзв’язок, універсальну пошту, додатки CALL-центру. Деякі транспортні шлюзи можуть виконувати функції медіасервера. Сервер додатків у разі необхідності і наявності на транспортному шлюзі потрібних ресурсів, може запросити транспортні функції через Softswitch. Це можуть бути функції прийому та генерування сигналів DTMF, генерування та розпізнавання акустичних сигналів, відтворення та запису аудіоінформації. Оброблення користувацької інформації здійснюється на транспортному шлюзі або на медіасервері. Шлюзи розміщуються на границі мережі, а медіасервери – на границі аба у ядрі мережі.

Взаємодія поміж функціональними об’єктами керуванням обслуговуванням і сервера додатків відбувається за схемою, показаною на рис. 1.6. Функціональний об’єкт керування обслуговування викликів визначає, що виклик треба переключити на функціональний об’єкт сервера додатків (передача запиту INVITE) для обробляння розширених послуг. Це переключення може бути ініційовано абонентом, якого викликають, або іншим шляхом. Функціональний об’єкт керування обслуговування виклику визначає адресу функціонального об’єкта сервера додатків за інформацією від нього і переспрямовує виклик до функціонального об’єкта сервера додатків разом з іншою інформацією про цей виклик. Функціональний об’єкт сервера додатків приймає виклик і забезпечує логічне надання розширеної послуги.




Рисунок 1.6 – Інтерфейси поміж сервером додатків та медіасервером


Послуга Softswitch, яка є універсальною і яку не підтримують АТС з комутацією каналів, – це Web provisioning, яка дозволяє операторам Softswitch створювати власні налагодження за допомогою Web-сайтів, вибирати свої сполучення послуг і включати або вилучати індивідуальні послуги за замовленням. Зокрема Softswitch забезпечує перетворення повідомлень голосової пошти в повідомлення електронної пошти, перегляд повідомлень голосової пошти, календар, який повідомлює вголос про заплановані заходи, мовневе передавання номера, гнучка маршрутизація викликів залежно від зовнішніх подій, виклик за допомогою іконки на екрані ПК, дистанційне керування маршрутизацією виклика (переадресування) через Web-сторінку тощо.

Голосовий Web-інтерфейс пропонує послугу доступу до сайтів або електронної пошти за допомогою мобільного телефону з метою отримання новин, прогнозу погоди і отримувати електронну пошту.

Всі ці послуги є доступні завдяки тому, що сама інфраструктура Softswitch є з відкритими стандартизованими АРІ, яка забезпечує створення нових ефективних інфокомунікаційних додатків.