Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки "Комп’ютерна інженерія " на базі раніш здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
Вид материала | Документы |
- Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки „ Системна, 248.12kb.
- Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки „Економіка, 124.55kb.
- Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки "Комп’ютерні, 131.46kb.
- Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки „ Облік, 171.48kb.
- Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки 030601„Менеджмент, 109.05kb.
- Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки „Управління, 107.06kb.
- Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки "Прикладна, 330.42kb.
- Програма вступних випробувань для зарахування на навчання за освітньо-професійною програмою, 641.11kb.
- Програма співбесіди до вступних випробувань на навчання за освітньо-кваліфікаційним, 129.18kb.
- Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого, 130.29kb.
1 2
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Володимира Даля
Кафедра комп’ютерних систем та мереж
Затверджую
Ректор _____ О.Л. Голубенко
«_____» ___________ 2012 р.
Пояснювальна записка
щодо проведення фахового випробування для осіб,
які вступають на вакантні місця нормативного терміну навчання
освітньо-професійної програми підготовки БАКАЛАВРІВ з напряму підготовки “Комп’ютерна інженерія ”
на базі раніш здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста
Пояснювальна записка складається з:
- "Програми фахових вступних випробувань";
- "Вимог до рівня підготовки вступників";
- "Переліку рекомендованої літератури";
- "Критеріїв оцінювання";
- "Порядку проведення фахового випробування."
Луганськ – 2012
ПРОГРАМА ФАХОВИХ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ
Програма розроблена на основі навчальної програми з дисциплін: «Програмування», «Прикладна теорія цифрових автоматів», «Системне програмування».
Метою проведення вступних випробувань є перевірка володіння абітурієнтом обсягом теоретичних знань і навичок в галузі обчислювальної техніки, володіння сучасними технологіями програмування і проектування складного програмного забезпечення, необхідних для подальшого навчання.
ПРОГРАМУВАННЯ
№ | Найменування теми і її короткий зміст |
| Тема. Ввідна лекція. Введення в мову Сі. Основні поняття. Короткий зміст. Мета і завдання курсу, зв'язок його з іншими дисциплінами. Короткі історичні відомості про розвиток програмування. Елементи мови Сі. Перша програма на мові Сі. |
| Тема. Визначення деяких понять. Змінні, константи, операції і вирази. Функції введення-виводу printf() і scanf(). Короткий зміст. Базові типи даних. Оголошення змінних. Константи в мові Сі. Символьні змінні і рядки. Ініціалізація змінних. Вирази. Функції printf() і scanf(). |
| Тема. Операції мови Сі. Короткий зміст. Арифметичні операції. Операції відношення і логічні операції. Операція привласнення. Операція () і []. Операція умова ?:. Операція кома. Операція sizeof. |
| Тема. Оператори, що управляють. Короткий зміст. Оператори галуження. Оператор if. Оператор switch. Оператори циклу. Цикл з передумовою. Цикл з умовою поста. Цикл з параметром. Оператори передачі управління. Оператор goto. Оператор break. Оператор continue. Оператор return. |
| Тема. Символьне введення/вивід. Короткий зміст. Односимвольні функції введення/виводу. Буфери. Переривання введення з клавіатури. Робота з буферизированным введенням. Комбіноване символьно-числове введення. Перевірка введення. |
| Тема. Масиви. Короткий зміст. Оголошення масиву в програмі. Масиви символів. Рядки. Функції для роботи з рядками. Двовимірні масиви. Ініціалізація масивів. |
| Тема. Покажчики. Короткий зміст. Оголошення покажчиків. Операції над покажчиками. Зв'язок покажчиків і масивів. Масиви покажчиків. Ініціалізація покажчиків. |
| Тема. Функції в мові Сі. Короткий зміст. Оголошення функцій. Оператор return. Прототипи функцій. Аргументи функції main(). Рекурсивні функції. Функції із змінним числом параметрів. Покажчик на функцію. |
| Тема. Класи зберігання, скріплення і управління пам'яттю. Короткий зміст. Моделі пам'яті. Зона видимості. Автоматичні, регистерні і статичні змінні. Динамічний розподіл пам'яті. Функції malloc() і free(). |
| Тема. Типи даних, визначуваних користувачем. Короткий зміст. Структура. Доступ до окремого біта. Об'єднання. Перейменування типів – typedef. |
| Тема. Препроцесор мови Сі. Короткий зміст. Директиви препроцесора. Директива #include. Директива #define. Директиви умовної компіляції. Директива #undef. |
| Тема Бібліотеки мови Сі. Короткий зміст. Діставання доступу до бібліотеки Сі. Використання описів бібліотеки. Бібліотека математичних функцій. Бібліотека утиліт. |
| Тема. Додаткові відомості про біти. Короткий зміст. Двійкові числа, биті і байти. Системи числення з іншими підставами. Порозрядні операції Сі. Бітові поля. |
| Тема. Файлове введення/вивід. Короткий зміст. Взаємодія з файлами. Рівні введення/виводу. Стандартне введення/вивід. Введення/вивід файлів. Довільний доступ до файлів. |
| Тема. Стиль програмування. Структури даних і алгоритми. Короткий зміст. Стиль програмування. Стиль програмування на мові Сі. Написання ідентифікаторів. Вимоги мови. Зарезервовані слова. Вибір ідентифікатора. Самодокументіруємость програми. Специфікація програми або модуля. Специфікація функції. Опис ідентифікатора. Драбинка. Структури даних і алгоритми. Основні поняття. Класифікація структур даних. Операції над структурами даних. Структурна даних і технологія програмування. |
| Тема. Статичні структури даних. Короткий зміст. Вектори. Масиви. Логічна структура. Фізична структура. Операції. Спеціальні масиви. Множини. Операції над множинами. Записи (структури). Логічне і машинне представлення записів. Операції над записами. Записи з варіантами. Таблиці. Операції логічного рівня над таблицями. Пошук. Послідовний або лінійний пошук. Бінарний пошук. Операції логічного рівня над таблицями. Сортування. Сортування вибіркою. Сортування включенням. Сортування розподілом. Сортування злиттям. Прямий доступ і хешування. Таблиці прямого доступу. Таблиці з довідниками. Хеширування таблиці і функції хешування. Проблема колізій в хешированих таблицях. |
| Тема. Напівстатичні структури даних. Короткий зміст. Загальні характеристики напівстатичних структур. Стеки (черги LIFO). Логічна структура стека. Машинне представлення стека і реалізація операцій. Черги FIFO. Логічна структура черги. Машинне представлення черги FIFO і реалізація операцій. Деки. Рядки. |
| Тема Динамічні структури даних. Зв'язні списки. Короткий зміст. Зв'язне представлення даних в пам'яті. Зв'язні лінійні списки. Машинне представлення зв'язних лінійних списків. Реалізація операцій над зв'язковими лінійними списками. Нелінійні розгалужені списки. Представлення спискових структур в пам'яті. Операції обробки списків. |
| Тема. Нелінійні структури даних. Короткий зміст. Графи. Логічна структура, визначення. Машинне представлення оpгpафов. Дерева. Бінарні дерева. Машинне представлення дерев в пам'яті ЕОМ. Основні операції над деревами. Збалансовані дерева. |
| Тема. Файлові структури даних. Короткий зміст Фізична структура дискової пам'яті. Послідовні файли. Зовнішнє сортування. Файли, організовані розділами. Файли прямого доступу. B+ дерева. |
| Тема. Загальні принципи розробки програмних засобів. Короткий зміст. Специфіка розробки програмних засобів. Життєвий цикл програмного засобу. Поняття якості програмного засобу. Забезпечення надійності основний мотив розробки програмних засобів. Методи боротьби з складністю. Забезпечення точності перекладу. Подолання бар'єру між користувачем і розробником. Контроль ухвалюваних рішень. |
| Тема. Введення в об'єктно-орієнтоване програмування. Класи. Короткий зміст. Способи опису класів. Створення об'єктів. Звернення до атрибутів і методів об'єктів. |
| Тема. Спадкоємство. Короткий зміст. Спадкоємство, види спадкоємства. Віртуальні методи. Абстрактні класи. Множинне спадкоємство. |
| Тема. Контроль доступу до об'єкту. Короткий зміст. Розглядається можливості контролю доступу до атрибутів і методів об'єкту, контроль по читанню і по запису. |
25 | Тема. Конструктори і деконструкторы. Короткий зміст. Конструктори і деструкції класів. Можливості ініціалізації об'єктів. Копіюючий конструктор. Операції new і delete. |
26 | Тема. Потоки введення-виводу. Короткий зміст. Потоки. Маніпулятори і форматування введення-виводу. Строкові потоки. Уведення-виведення файлів. |
27 | Тема. Шаблони. Короткий зміст. Поняття шаблону. Функції-шаблони. Шаблони класів. Приклади використання. |
28 | Тема Обробка помилок і виключень. Короткий зміст. Спроба класифікації помилок. Повідомлення про помилку за допомогою повертаного значення. Виняткові ситуації. Обробка виняткових ситуацій, оператори try і catch. |
ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ
| Тема 1. Вступ. Терміни та визначення. Короткий історичний нарис. Предмет і задачі дисципліни. Поняття про інформацію та її вимірювання. Етапи розвитку електронно обчислювальної техніки. Розвиток цифрових систем захисту інформації. | [2] c. 9-23 [9] c. 6-20 [11] c. 7-25 [12] c. 7-17 |
| Тема 2. Інформаційні основи цифрових автоматів. Поняття інформації.Поняття алгоритму. Моделювання дискретного сигналу. | [19] c. 4-6 |
| Тема 3. Арифметичні та логічні основи цифрових автоматів. Представлення інформації у цифрових автоматах. | [9] c. 86-26 [11] c. 28-59 [13] c. 10-40 |
| Тема 4. Системи числення й поняття коду. Поняття системи числення. Системи числення й поняття коду. Поняття системи числення. Історія розвитку систем числення. Позиційні та непозиційні системи числення. | [4] c. 12-24 [5] c. 8-26 [11] c. 24-50 [14] c. 42-60 |
| Тема 5. Перевід з десяткової системи числення у двійкову та шістнадцятирічну. Перевід з двійкової системи у десяткову, шістнадцятирічну та ін. Перевід цілих чисел. Перевід дробів. | [4] c. 12-24 [5] c. 8-26 [9] c. 24-50 |
| Тема 6,7. Переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу. Перевід з двійкової системи у десяткову. Перевід із двійкової системи у десяткову. Загальні правила переводу між позиційними системами числення цілих чисел. Перевід цілих чисел. Перевід дробів. | [19] c. 7-9 |
| Тема 8. Арифметичні дії у цифрових автоматах. Арифметичні дії з двійковими числами, представленими у формі з фіксованою комою та з плаваючою комою. Додавання двійкових чисел. Множення двійкових чисел. Ділення двійкових чисел. Форми представлення чисел у цифрових автоматах. Представлення чисел у формі з фіксованою комою. Представлення чисел у формі з плаваючою комою. | [4] c. 24-48 [5] c. 30-56 [9] c. 60-86 [11] c. 50-82 |
| Тема 9, 10. Виконання арифметичних операцій над числами у представленими у прямих, обернених та додаткових кодах. Представлення від’ємних чисел у цифрових автоматах. Поняття прямого оберненого та додаткового коду. Арифметичні операції на числами у прямих, обернених та додаткових кодах. Алгоритми арифметичних операцій у прямих, обернених та додаткових кодах. | [4] c. 24-48 [5] c. 30-56 [9] c. 60-86 |
| Тема 11,12. Арифметичні дії в цифрових автоматах. Додавання двійкових чисел. Множення двійкових чисел. Ділення двійкових чисел. Арифметичні операції на числами у прямих, обернених та додаткових кодах. | [19] c. 11-19 |
| Тема 13, 14. Виконання операцій над десятковими числами. Оцінка точності виконання арифметичних операцій. Виконання операцій над десятковими числами. Представлення десяткових чисел у Д кодах. Порозрядне додавання у Д кодах. Представлення від’ємних чисел у Д кодах. Множення і ділення у Д кодах. Оцінка точності виконання арифметичних операцій. | [1] c. 158-168 [5] c. 56-80 [9] c. 60-86 |
| Тема 16. Теоретичні основи контролю роботи цифрових систем та каналів передачі інформації для задач захисту інформації. Теоретичні основи контролю роботи цифрових систем та каналів передачі інформації для задач захисту інформації. Технічні засоби контролі за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку. Програмні методи та засоби контролі за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку. | [9] c. 87-96 [11] c. 74-100 |
| Тема 17. Кодування за методом парності - непарності. Коди Хеммінга. Кодування за методом парності - непарності. Коди Хеммінга. Приклади використовування кодів Хеммінгу. | [9] c. 87-96 [11] c. 74-100 |
| Тема 18. Контроль роботи цифрового автомату. Методи контролю роботи цифрових автоматів. Використовування кодів Хеммінгу для контролю роботи цифрових автоматів. | [19] c. 20-24 |
| Тема 19. Контроль за модулем. Контроль арифметичних операцій. Метод контролю за модулем. Абсолютна та відносна похибка при виконанні арифметичних операцій у цифрових автоматах Сучасні методи контролю арифметичних дій у цифрових автоматах. Апаратні методи контролю арифметичних операцій у цифрових автоматах. | [7] c. 65-90 [9] c. 87-96 [11] c. 74-100 |
| Тема 20,21. Основні поняття алгебри логіки. Властивості елементарних функцій алгебри логіки. Основні поняття алгебри логіки. Властивості елементарних функцій алгебри логіки. Використовування алгебри логіки у прикладної теорії цифрових автоматів. Приклади логічних операції. | [4] c. 30-70 [5] c. 35-80 [9] c. 97-140 |
| Тема 22. Використання основних законів алгебри логіки. Аналітичне представлення функції алгебри логіки. Поняття таблиці істинності. Базиси логічних функції. | [4] c. 30-70 [5] c. 35-80 [9] c. 97-140 |
| Тема 23. Основи алгебри логіки. Поняття базису. Поняття базису логічної функції. Використовування базисів при проектуванні цифрових автоматів. Отримання логічної функції у базисі у відповідності до завдання на лабораторну роботу. | [19] c. 23-29 |
| Тема 24. Поняття досконалої нормальні форми. Системи функцій алгебри логіки. Поняття досконалої нормальні форми. Системи функцій алгебри логіки. Числове представлення логічних функцій. Геометричне представлення логічних функцій. | [4] c. 24-48 [5] c. 30-56 [9] c. 60-86 [11] c. 50-82 |
| Тема 25. Аналітичні методи мінімізації логічних функцій. Використання законів алгебри логіки для мінімізації логічних виразів. Приклади мінімізації із застосуванням теорем та правил алгебри логіки. | [4] c. 24-48 [5] c. 30-56 [9] c. 60-86 [11] c. 50-82 |
| Тема 26. Аналітичні методи мінімізації логічних функцій. Використання законів алгебри логіки для мінімізації логічних виразів. Мінімізація логічної функції у відповідності до завдання на лабораторну роботу. | [19] c. 30-40 [20] c. 21-39 |
| Тема 27. Табличні методи мінімізації логічних функцій. Метод Квайна. Імплікантні матриці. Метод Карно. Карти Карно. Діаграми Дейча. Неповністю визначені логічні функції. | [1] c. 158-168 [5] c. 56-80 [9] c. 60-86 [21] c. 23-24 |
| Тема 28. Мінімізація логічної функції за допомогою карт Карно. Використання табличних методів мінімізації логічних виразів. Мінімізація логічної функції методом карт Карно у відповідності до завдання на лабораторну роботу. | [19] c. 30-40 |
| Тема 30. Логічні оператори електронних схем або ланцюгів. Умовні позначення логічних операторів електронних схем або ланцюгів. Електронні технології логічних елементів ЕОМ та систем захисту інформації. Загальна послідовність синтез комбінаційних схем. | [9] c. 142-194 [11] c. 120-210 |
| Тема 31. Знайомство із середовищем проектування Electronics Workbench та Multisim (EWB та Multisim). Панелі логічних елементів EWB (Multisim). Умовні позначення логічних операторів електронних схем за міжнародними стандартами. | [19] c. 35-42 [20] c. 39-44 [21] c. 26-29 |
| Тема 32. Приклади проектування комбінаційних логічних схем. Проектування логічних схем із одним виходом. Проектування схем з декількома виходами. Реалізація схем на різних базисах. Універсальні логічні вентилі | [9] c. 87-96 [11] c. 74-100 |
| Тема 33. Експериментальні дослідження комбінаційних схем у програмах Electronics Workbench та Multisim. Експериментальні дослідження комбінаційних схем у програмах Electronics Workbench та Multisim. Проектування перетворювача кодів. | [19] c. 46-48 |
| Тема 34. Автомати Мілі й Мура. Методи структурного синтезу цифрових автоматів. Автомати Мілі й Мура. Методи структурного синтезу цифрових автоматів. Таблиці переходів. Теорема Глушкова. Мова опису цифрових автоматів. Поняття елементарного автомату. | [7] c. 100-150 [9] c. 100-190 [11] c. 110-150 |
| Тема 35. Експериментальні дослідження тригерів у програмах Electronics Workbench та Multisim. Експериментальні дослідження D, T, JK, RS тригерів у програмах Electronics Workbench та Multisim. | [19] c. 46-48 [20] c. 39-44 |
| Тема 36, 37. Проблематика проектування автоматів із елементами пам’яті. Загальна проблематика проектування автоматів із елементами пам’яті. «Гонки» автоматів. Методика синтез цифрового автомату з пам’яттю. Типи тригерів. Таблиці переходів для тригерів | [4] c. 230-270 [5] c. 180-240 [9] c. 206-240 |
| Тема 38. Проектування цифрового автомата з пам’яттю. Загальна методика проектування автомату з пам’яттю. Діаграми переходів стану автомату. Мінімізація станів. Складання логічної схеми автомату. Синтез автомату у відповідності до завдання на лабораторну роботу. | [19] c. 46-48 |
| Тема 39. Приклади проектування цифрових автоматів із елементами пам’яті . Діаграми переходів автомату. Визначення кількості елементів па м’яти для автомату. Приклад проектування цифрових лічильників. | [4] c. 230-370 [5] c. 225-280 [9] c. 97-140 |
| Тема 40. Експериментальні дослідження лічильників та регістрів у програмах Electronics Workbench та Multisim. Експериментальні дослідження лічильників та регістрів у програмах Electronics Workbench та Multisim у відповідності до індивідуального завдання на самостійну роботу. | [19] c. 53-55 |
| Тема 41. Типові компоненти цифрових систем захисту інформації. Типові компоненти цифрових систем захисту інформації. Дешифратори. Шифратори. Лічильники. Регістри. | [4] c. 230-270 [5] c. 180-240 [9] c. 206-240 |
| Тема 42. Експериментальні дослідження дешифраторів та мультиплексорів у програмах Electronics Workbench та Multisim. Експериментальні дослідження дешифраторів та мультиплексорів у програмах Electronics Workbench та Multisim у відповідності до індивідуального завдання на самостійну роботу. | |
| Тема 43. Компоненти цифрових систем захисту інформації. Цифрові фільтри. Системи скремблер – дескремблер. Генератори псевдовипадкової послідовності. Цифрові маскувальники. | [14] c. 830-870 |
| Тема 44. Мікро алгоритми, які використовуються в цифрових автоматах. Поняття мікро алгоритму. Мікро алгоритми, які використовуються в цифрових автоматах Синтез мікро програмних автоматів. Граф схема автоматів Мілі. Граф схема автоматів Мура. Приклади синтезу автоматів за граф-схемою. | [4] c. 230-270 [5] c. 280-300 [9] c. 206-240 |
| Тема 45. Проектування цифрового автомата зі змінним коефіцієнтом рахунку лічильника. Спроектувати лічильник із змінним модулем рахунку у відповідності до завдання на лабораторну роботу. | [9] c. 170-220 [14] c. 520-600 |
| Тема 47, 48. Криптографічний захист інформації за допомогою цифрових систем. Розвиток технічних систем криптографічного захисту в Україні. Криптографічний захист інформації за допомогою цифрових систем. Поняття про криптографічний захист інформації. Цифрові компоненти систем криптографічного захисту інформації. | [9] c. 142-194 [11] c. 120-210 |
| Тема 49, 50. Проектування цифрових пристроїв криптографічного захист інформації із використанням блоку керованих перестановок. Поняття блоку керованих перестановок. Використовування булевої алгебри для проектування блоку керованих перестановок. Реалізації комбінаційної схеми блоку керованих перестановок на логічних елементах – «АБО». | [21] c. 29-32 |
| Тема 51. Використання логічних елементів у блоці керованих перестановочних операцій в цифрових системах криптографічного захисту інформації. Поняття блоку керованих перестановок. Використовування булевої алгебри для проектування блоку керованих перестановок. Реалізації комбінаційної схеми блоку керованих перестановок на логічних елементах – «АБО» у пакеті Electronics Workbench або Multisim. | [20] c. 33-46 |
| Тема 52. Шифратор двійкового коду. Дешифратор двійкового коду. Лічильник імпульсів. Суматор по модулю два. Принцип дії шифратора двійкового коду. Принцип дії дешифратора двійкового коду. Конструкція лічильника імпульсів. Конструкція суматора по модулю два. | [9] c. 87-96 [11] c. 74-100 |
| Тема 53. Основи проектування цифрових пристроїв у пакеті MicroCAP-8. Проектування цифрового автомата в MicroCAP-8). Огляд можливостей пакету MicroCAP для проектування цифрових пристроїв. Програмування режимів роботи цифрових автоматів у MicroCAP. | [19] c. 46-48 |
| Тема 54, 55. Регістри. Циклічний регістр двійкового коду. Циклічний регістр із зворотними зв’язками по модулю 2. Декодуючий регістр двійкового циклічного коду. Призначення та конструкція регістрів. Циклічний регістр двійкового коду. Циклічний регістр із зворотними зв’язками по модулю 2. Декодуючий регістр двійкового циклічного коду | [7] c. 170-210 [9] c. 190-230 [11] c. 240-260 |
| Тема 56. Моделювання суматорів у Electronics Workbench та MicroCAP 8. Моделювання роботи АЦП. Експериментальні дослідження суматорів у програмах Electronics Workbench та Multisim. Експериментальні дослідження АЛП у програмах Electronics Workbench та Multisim. | [19] c. 46-48 [20] c. 50-53 |
| Тема 57, 58. Перспективи розвитку цифрових систем захисту інформації. Перспективи розвитку технічних комплексів цифрових систем захисту інформації. Багатоагентні системи для комплексів цифрового захисту інформації. Системи штучного інтелекту. Використовування систем штучного інтелекту у комплексах захисту інформації. | [21] c. 30-32 |
| Тема 59. Системи проектування програмованих логічних пристроїв. Загальна методика проектування програмованих логічних пристроїв. Синтез автомату у відповідності до завдання на лабораторну роботу. | [20] c. 46-48 |
Питання для самостійної підготовки
- Історія розвитку цифрових систем захисту інформації в Україні.
- Методи представлення інформації у цифрових автоматах.
- Поняття цифрового та аналогового сигналу.
- Історія розвитку систем числення.
- Позиційні та непозиційні системи числення.
- Загальні правила переводу чисел між позиційними системами числення.
- Переваги та недоліки використовування різних позиційних систем числення у цифрових автоматах.
- Поняття економічності системи числення.
- Історія появи двійкової арифметики.
- Переваги та недоліки використовування двійкової арифметики у цифрових системах.
- Загальні правила двійкової арифметики.
- Поняття прямого, оберненого та прямого кодів при виконанні арифметичних дій з від’ємними числами у цифрових автоматах.
- Переваги та недоліки використовування прямих, обернених та додаткових кодів у цифрових системах.
- Алгоритми арифметичних операцій у прямих, обернених та додаткових кодах.
- Представлення десяткових чисел у Д кодах.
- Порозрядне додавання у Д кодах.
- Представлення від’ємних чисел у Д кодах.
- Множення і ділення у Д кодах.
- Огляд та аналіз технічних засобів контролі за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку.
- Огляд та аналіз програмних методів та засобів контролю за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку.
- Приклади використовування різних методів контролю роботи цифрових автоматів.
- Приклади використовування кодів Хеммінгу.
- Абсолютна та відносна похибка при виконанні арифметичних операцій у цифрових автоматах
- Сучасні методи контролю арифметичних дій у цифрових автоматах.
- Властивості елементарних функцій алгебри логіки.
- Використовування алгебри логіки у прикладної теорії цифрових автоматів.
- Аналітичне представлення функцій алгебри логіки.
- Використовування алгебри логіки для проектування цифрових систем захисту інформації.
- Системи функцій алгебри логіки.
- Приклади числового представлення логічних функцій.
- Приклади геометричного представлення логічних функцій.
- Мінімізація логічної функції у відповідності до завдання на самостійну роботу.
- Історія розвитку методу Квайна.
- Поява методу Карно. Структура карт Карно.
- Діаграми Дейча.
- Неповністю визначені логічні функції.
- Умовні позначення логічних операторів електронних схем за вітчизняними та міжнародними стандартами.
- Синтез комбінаційної схеми у відповідності до індивідуального завдання.
- Мова опису цифрових автоматів.
- Поняття елементарного автомату.
- Приклади таблиць переходів для цифрових автоматів.
- Типи тригерів – D, T, JK, RS та ін.
- Таблиці переходів для тригерів D, T, JK, RS та ін.
- Синтез лічильника у відповідності до індивідуального завдання на самостійну роботу.
- Огляд та аналіз типових цифрових компонентів комплексів апаратного захисту інформації.
- Відмінності графів автоматів Мілі та Мура.
- Алгоритм синтезу автомату Мілі та Мура за граф-схемою автомату.
- Історія розвитку технічних систем криптографічного захисту інформації.
- Блочні та потокові шифри.
- Використовування алгебри логіки для проектування цифрових криптографічних систем захисту інформації.
- Використовування шифратору, дешифратору двійкового коду у цифрових комплексах захисту інформації.
- Використовування суматора по модулю два у цифрових комплексах захисту інформації..
- Приклади використання регістрів у цифрових системах комплексів технічного захисту інформації.
- Історія розвитку систем штучного інтелекту.
- Використовування систем штучного інтелекту у комплексах захисту інформації.
- Самостійно виконати лабораторну роботу з моделювання роботи автомата Мілі
СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ
№ п/п | Тема, короткий зміст | Посилання на літературу |
1 | 2 | 3 |
1 | Тема. Вступ. Основні поняття та визначення. Короткий зміст. Системи числення та перетворення між ними. Типи даних та їх представлення в комп’ютері. Способи адресації. Сегменти та директиви. Організація пам’яті. Трансляція програм с мови асемблер. Двійкова арифметика та логіка. Двійкові та шістнадцятирічні числа. Запис значення в додатковому коді. Логічні оператори. Здвиги та циклічні здвиги. | 1[13-40], 5[16-50], 6[13-19] |
2 | Тема. Архітектура персонального комп’ютера. Двійкові біти. Короткий зміст. Архітектура ЕОМ. Історія процесорів х86. Процесори та їх регістри: загальна інформація. Процесор 80386. Огляд команд мікропроцесорів 8088/8086. Набір регістрів. Формат команд. Обробка переривань. Пам’ять. | 1[45-59], 8[38-50] |
3 | Тема. Життєвий цикл програми на асемблері. Короткий зміст. Трансляція програми. Компонування програми. Тестування програми. Утиліта МАКЕ. Синтаксис асемблера. Директиви сегментації. Операнди. Поняття стек. | 5[66-83], 3[29-41] |
4 | Тема. Логіка та організація програми. Короткий зміст. Команда JMP. Команда LOOP. Флаговий регістр. Команди умовного переходу. Процедури та оператор CALL. Сегмент стека. Команди логічних операцій. AND, OR, XOR, TEST, NOT. | 4[147-208], 6[41-59] |
5 | Тема. Регістри. Короткий зміст. Сегментні регістри: CS, DS, SS, ES. Регістри спільного призначення AX, BX, CX та DX. Регістрові покажчики SP BP. Індексні регістри SI, DI. Регістр командного покажчика IP. | 6[20-23], 7[18-23] |
6 | Тема. Команди процесора. Короткий зміст. Основні групи команд процесора. Команди обміну даними. Пересилка даних. Введення-виведення у порт. Робота з адресами та покажчиками. Перетворення даних. Робота зі стеком. | 5[133-147], 7[58-67] |
7 | Тема. Арифметичні команди. Короткий зміст. Без знакові та знакові дані. Множення. Здвиг регістрової пари DX:AX. Ділення. Перетворення знака. Обробка даних в форматах ASCII та DCD. Двійково десятинний формат (BCD). Здвиг та округлення. | 1[70-103], 6[34-41] |
8 | Тема. Команди обробки строк. Короткий зміст. Властивості операцій над строками. Префікс повторення ланцюгової команди. Пересилка строк. Завантаження строки. Запис строки. Порівняння строк. Сканування строк. Сканування й заміна. | 2[58-63], 9[61-108] |
9 | Тема. Керуючі конструкції. Короткий зміст. Конструкція „IF THEN”. Цикли. Команди LOOPZ та LOOPNZ. Команди PUSH та POP. Команди PUSHA/POPA та PUSHAD/POPAD. Команди PUSHF/POPF та PUSHFD/POPFD. Команди INT та RET: викликаємо переривання. | 7[41-49], 5[202-222] |
10 | Тема. Прості структури даних. Короткий зміст. Адресація даних у пам’яті. Способи адресації пам’яті. Прості змінні. Ініційовані та неініційовані дані. Строкові змінні. Локальні мітки. Пакет для роботи з ASCIIZ-строками. Пакет для введення-виведення рядків. Ковпановка модулей у програму. | 8[97-132] |
11 | Тема. Складні структури даних. Короткий зміст. Структури. Масиви в мові асемблер. Об’єднання та записи. Ефективні логічні операції. Перетворення чисел та строк. Програмування перетворювача між різними системами счислення. | 8[133-166], 5[53-147] |
12 | Тема. Макрозасоби мови асемблер. Короткий зміст. Псевдооператори. Макрокоманди. Макродирективи. Директиви умовної компіляції. Константні вираження в умовних директивах. Додаткове керування трансляцією. | 9[166-179] |
13 | Тема. Переривання. Короткий зміст. Контролер переривань. Програмування контролера переривань 18259А. Каскадування мікросхем і8259А. Реальний режим роботи мікропроцесора. Обробка переривань у реальному режимі. | 3[120-153], 7[13-17] |
14 | Тема. Робота з дисковими файлами. Короткий зміст. Дескриптори файлів. Відкриття та закриття файлів. Заповнення файлових буферів. Обробка дискових помилок. Читання командного рядка DOS. Читання та запис текстових файлів. Читання та запис файлів даних. Читання каталогу диска. Використання асемблеру з мовами високого рівня. | 5[218-283], 6[182-193], 7[93-99] |
15 | Тема. Базові концепції Windows. Короткий зміст. Розгляд графічного інтерфейсу користувача. Багатозадачність. Керування пам’яттю. Незалежність від апаратних засобів. Специфіка об’єктно-орієнтованого програмування. | 1, 2 |
16 | Тема. Типи даних Win32. Короткий зміст. Архітектура, що керується подіями. Віконна процедура. Віконні класи. Цикл обробки повідомлень. Функція WinMain(). Приклад опису функції. Використання типу WNDCLASS. Призначення полів цієї структури. | 1,2 |
17 | Тема. Віконні функції. Короткий зміст. Функції відображення та перерисовки вікон. Функції пошуку та визначення стану вікон. Функції переміщення вікон. Функції підтримки вікон. Модифікація характеристик вікна. | 2 |
18 | Тема. Особливості програмування для Windows. Короткий зміст. Синхронні та асинхронні повідомлення. Посилка повідомлень з програм. Використання глобальних та статичних змінних. Отримання дескриптора екземпляра програми. | 2 |
19 | Тема. Контекст пристрою. Короткий зміст. Типи контекстів пристроїв. Регіони Windows. Відсічення. Контекст дисплею. Використання повідомлень WM_PAINT. Контекст принтера. Метафайловий контекст. | 3 |
20 | Тема. Системи координат та перетворення. Короткий зміст. Екранні, віконні та клієнтські координати. Типи координатних систем. Фізична система координат. Система координат пристрою. Сторінкова система координат та режими відображення. Світова система координат. | 3,4 |
21 | Тема. Отримання інформації про можливості пристрою. Короткий зміст. Керування кольором. Виведення піксела. Кольоровий простір HLS. Кольоровий простір RGB. Визначення кольору при роботі з палітрою. | |
22 | Тема. Атрибути контексту пристрою, що впливають на малювання. Загальні операції з графічними об’єктами. Короткий зміст. Режим малювання. Бінарні растрові операції. Режим змішування фону та колір фону графічного елементу. Лінії та криві. Малювання відрізків. Криві Безьє. | 4 |
23 | Тема. Загальні операції з графічними об’єктами. (Продовження) Короткий зміст. Пір’я. Стандартні пір’я. Прості пір’я. Розширені пір’я. Кисті. Стандартні та користувальницькі. Замкнуті фігури. Прямокутники, еліпси, багатокутники. Регіони та відсічення. Створення регіонів. | 4 |
24 | Тема. Відображення тексту. Створення кнопок. Короткий зміст. Набори символів та кодировки. Unicode. Шрифти. Виведення тексту. Смуги прокрутки. Керування смугами прокруток. Основні етапи створення кнопок. Особливості повідомлень для кнопок. | 4,5 |
25 | Тема. Палітри. Основні принципи керування палітрами. Робота з редактором текста. Короткий зміст. Системна палітра. Логічна палітра. Апаратно-незалежні та апаратно-залежні растри. DIB-секції. Тернарні растрові операції. Повідомлення редакторів тексту. Робота зі списками. | 5 |
26 | Тема. Засоби введення. Короткий зміст. Клавіатура. Фокус введення. Клавіши та символи. Апаратні повідомлення. Символьні повідомлення. Робота з кареткою. Розгляд примітивного текстового редактору. Функції виведення тексту. | 5 |
27 | Тема. Засоби введення. (Продовження) Короткий зміст. Мишь. Термінологія, що пов’язана з мишшю. Повідомлення миші. Обробка подвійного клацання. Обробка повідомлень від колеса миші. Малюємо мишею. Створення еластичних прямокутників. Функції малювання рамки. | 5 |
28 | Тема. Багатозадачне програмування. Короткий зміст. Приклади створення процесів та потоків. Створення семафорів, подій, критичних секцій. Синхронізація двох потоків при допомозі критичної секції. Створення простої DLL-бібліотеки. Виклик динамічної бібліотеки. Явне та неявне зв’язування. Завантаження ресурсів з динамічної бібліотеки. | 5 |
Питання для самостійної підготовки
1. Відладка, аналіз коду програм, драйвери. Структура модулів, що виконуються.
2. Огляд відгадчиків та дизасемблерів.
3. Кросс системи: основні поняття. Модель регістрів, модель оператовної пам’яті, модель процесорів.
4. Функції переривання DOS INT 21h.
5. Оптимізація коду програми, що написана на мові асемблер. Високорівнева оптимізація.
6. Оптимізація коду програми, що написана на мові асемблер. Оптимізація на середньому рівні.
7. Оптимізація коду програми, що написана на мові асемблер. Низбкорівнева оптимізація.