Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Рівне 2008
| Вид материала | Документы |
- Мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою,, 425.34kb.
- Програма факультативного курсу для 10-11 класів знз рекомендовано Міністерством освіти, 228.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб, 1346.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
- М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 2166.16kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304, 4884.08kb.
- Рецензенти: С. О. Телешун, доктор політичних наук, професор, 2189.57kb.
- Програми з позашкільної освіти випуск №2 Рекомендовано Міністерством освіти І науки, 5055.12kb.
- М. А. Шепєлєв За редакцією доктора історичних наук, професора Д. В. Табачника, 69.7kb.
Фф
Фабрика (фабрика) – промислове підприємство; форма організації виробництва переважно у легкій та харчовій промисловості.
Фабрикат (фабрикат) – продукт, виготовлений для виробничого або особистого споживання.
Фаворит (фаворит) – фірма, що має більші шанси на одержання прибутку, виграшу в конкурентній боротьбі порівняно з іншими фірмами.
Фаза зрілості продукту (фаза зрелости продукта) – одна із стадій життєвого циклу товару, яка характеризується тривалими виробничими періодами відповідно до сталих технологічних процесів.
Факторинг (факторинг) – одна з нетрадиційних послуг, яка з'явилась в банківській практиці в 50-ті роки. Вона являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов'язані з постачанням товарів або наданням послуг. Факторингова послуга оформляється укладенням між банком і клієнтом спеціального договору. Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, переказ, оплата чека тощо) у розмірі 80-90 відсотків суми боргу; залишені 10-20 відсотків суми банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факторингову операцію банк стягує з клієнта плату, яка складається: з комісії за послуги по обслуговуванню боргу у розмірі 1 -2 відсотків загальної суми куплених банком рахунків; позичкового відсотка, нарахованого на виданий клієнту аванс.
Фактор попиту (фактор спроса) – підвищення рівня сукупного доходу, зумовлене економічним зростанням.
Фактор часу (фактор времени) – показник, що застосовується для приведення різночасових витрат і результатів виробництва до поточного моменту або поточного розрахункового року.
Фактор виробництва (фактор производства) – ресурси, які необхідно витратити, щоб виготовити продукцію.
Фактура (фактура) – рахунок на товар на ім’я покупця із зазначенням кількості і вартості проданого товару.
Фальсифікат (фальсификат) – підроблений продукт, товар, документ.
Фальсифікація (фальсификация) – 1. Підробка продуктів, товарів. 2. Умисне викривлення або неправильне тлумачення подій, явищ, фактів.
Фанатизм (фанатизм) – безрозсудна одержимість якимись ідеями, планами, поєднана з нетерпимістю до будь-яких інших думок, альтернативних ідей, планів.
Фас (фас) – різновид комерційних умов поставки та оплати товарів у міжнародній торгівлі. За цих умов продавець несе всі витрати за доставку товару до борту судна. В ціну реалізації включається ціна товару, транспортні та інші витрати. Покупець несе витрати за фрахтування судна, вантаження товарів на борт, витрати від псування або випадкової втрати товарів.
Фасування (фасовка) – розвантажування і пакування товарів.
Фермерське господарство (фермерское хозяйство) – сільськогосподарське приватне господарство, яке веде фермер, головним чином, з використання найманої праці на власній або орендованій землі.
Фізична особа (физическое лицо) – громадянин, що бере участь в економічній діяльності як повноправний суб’єкт цієї діяльності. Фізична особа діє від свого імені, їм не потрібна реєстрація фірми, підприємства, як це потрібно юридичним особам.
Фіксація (фиксация) – 1. Запис, реєстрація, зосередження уваги на чомусь. 2. Закріплення чогось, встановлення йому певного, визначеного місця.
Фіксовані платежі (фиксированные платежи) – платежі до державного бюджету, що їх встановлюють для підприємств з більш сприятливими природними й транспортними умовами виробництва, що дає змогу їм одержувати диференційний чистий прибуток.
Фіктивний (фиктивный) – той, що є фікцією, недійсний, вигаданий, підроблений, сфабрикований.
Фіктивний капітал (фиктивный капитал) – капітал у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій, заставних листів тощо). Дає прибуток у вигляді дивіденду або процента. Ф.к. не дає права безпосередньо розпоряджатися реальним капіталом.
Філіал (филиал) – відгалуження від основного підприємства чи організації, яке здійснює ту саму діяльність, але, як правило, поза межами розташування основного. Не має відособленого майна і не є юридичною особою.
Фінанси (финансы) – система грошових відносин держави, за допомогою яких вона здійснює перерозподіл ВВП і національного доходу для утворення і використання грошових фондів на розширене відтворення і задоволення інших потреб суспільства.
Фінансова блокада (финансовая блокада) – припинення або обмеження фінансових відносин з блокованою країною для здійснення на неї економічного тиску.
Фінансова група (финансовая группа) – міжгалузевий монополістичний промислово-банківський торговий комплекс. Добровільне об’єднання організацій, фірм, об’єднань з метою концентрації їх фінансових ресурсів для здійсненням великих спільних інвестиційних проектів, закріплення і поширення своїх позицій на ринку. Всі члени групи зберігають свої права юридичної особи, а управління здійснюється колегіально.
Фінансова криза (финансовый кризис) – глибокий розлад державних фінансів. Супроводжується зростанням значення таких методів фінансування державних витрат, як державні позики та емісія, дефіцитність бюджетів і державна заборгованість, ускладнення на ринку позичкових капіталів, зростанні боргів, в порушенні структури витрат державного бюджету.
Фінансова політика (финансовая политика) – частина економічної політики держави, уряду; курс, що виявляється у використанні державних фінансових ресурсів, регулюванні доходів і видатків, формуванні і використанні державного бюджету, у податковому регулюванні, в управлінні грошовим обігом, регулюванні курсу національної валюти.
Фінансова система (финансовая система) – сукупність законів, правил, норм, що регулюють фінансову діяльність і фінансові відносини держави (грошова система, система фінансових установ).
Фінансовий звіт (финансовый отчет) – обов’язкова форма звіту компанії, фірми, яка передбачена законодавством більшості країн світу. Він містить фінансовий баланс про звітний період, звіт про прибутки і збитки.
Фінансовий контроль (финансовый контроль) – 1. Контроль за веденням фінансової документації, її відповідності встановленим нормам і правилам. 2. Контроль за дотриманням законів і нормативних актів при здійснені фінансових операцій, угод юридичними і фізичними особами.
Фінансовий план (финансовый план) – програма забезпечення потреб економіки країни, галузі, об’єднання, підприємства у фінансових ресурсах, їхнього формування і розподілу. Розробляється у формі балансу прибутків і витрат.
Фінансовий ринок (финансовый рынок) – соціально-економічні умови формування пропозиції фінансово-грошових ресурсів, а також умови їх реалізації, використання і відтворення.
Фінансовий рік (финансовый год) – період, на який розробляється і протягом якого діє державний бюджет. В Україні співпадає з календарним.
Фінансовий стан (финансовое состояние) – стан економічного суб’єкта (держави, регіону, підприємства, фірми, сім’ї), що характеризується наявністю у нього фінансових ресурсів, забезпеченням грошовими засобами, необхідними для господарської діяльності.
Фінансові показники (финансовые показатели) – показники результативності фінансової діяльності підприємницької структури і, у першу чергу, використання фінансових ресурсів, які характеризують різні напрями діяльності, пов’язані з нагромадженням і використанням грошових фондів.
Фінансові резерви (финансовые резервы) – кошти, зарезервовані державою, підприємствами, фірмами, організаціями для забезпечення непередбачених витрат, спеціальних потреб, усунення, тимчасових фінансових труднощів.
Фінансування (финансирование) – забезпечення фінансовими ресурсами економіки держави, соціальних потреб і прогарам, виробництва продукції, будівництва і реконструкції підприємств, наукових досліджень, утримання бюджетних організацій.
Фірма (фирма) – об’єднання підприємців, первинний осередок виробничої чи комерційної – підприємницької діяльності.
Фірмовий знак (фирменный знак) – зареєстрована символіка товарів певної форми, підприємства, що відрізняє їх від продукції інших підприємств, фірм.
Фірмовий стиль (фирменный стиль) – сукупність інформативних, ілюстративних, мовнотекстових, музично-звукових, кольорово-освітлювальних та інших засобів впливу на інформаційний простір і споживачів товарів та послуг, які позитивно відрізняють їх від інших подібних. Його складовими є товарний знак, фірмова марка, шрифт, логотип тощо.
Фіск (фиск) – 1. Сукупність фінансових ресурсів держави в умовах централізованих держав. Держава юридично виступає як суб'єкт певних майнових прав та інтересів. 2. Державна казна – сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей царів, королів, ханів, великих та удільних князів, монастирів тощо.
Фіскальна політика (фискальная политика) – політика уряду щодо оподаткування, державних витрат, державного бюджету, спрямована на усунення інфляційних процесів, підвищення зайнятості населення.
ФОБ (ФОБ) – зазначена міжнародним контрактом умова поставки товарів, за якою продавець товару (постачальник) зобов’язується своїм коштом поставити товар на борт судна і сплатити всі інші витрати (митні й страхові збори, відвантажувальні витрати). А покупець своїм коштом має зарахувати судно, забезпечити вивантаження товару і перевезення до місця наступного зберігання і продажу.
Фонд (фонд) – 1. Запаси, ресурси, нагромадження, капітал. 2. Кошти чи матеріальні цінності, нагромаджувані з певною метою. 3. Організація чи установа, що розпоряджається грошовими чи матеріальними цінностями.
Фонд державного майна (фонд государственного имущества) – орган управління, створений державою, функції якого полягають у забезпеченні розробки й реалізації програми перетворення державних підприємств в акціонерні товариства й підприємства, заснованих на інших формах власності.
Фонд оплати праці (фонд оплаты труда). До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Фондові операції (фондовые операции) – операції з цінними паперами (облігаціями та акціями) – кредитування під заставу цінних паперів, купівля цінних паперів банками за власний рахунок (банківські інвестиції). Широко розповсюджені: купівля облігацій державних позик як форма кредитування держави банками; видача кредитів під цінні папери; розміщення випущених нових паперів; купівля і продаж цінних паперів на ринках за дорученням і за рахунок клієнтів; зберігання цінних паперів клієнтів та управління ними.
Фондовіддача (фондоотдача) – відношення вартості річного обсягу виготовленої продукції до вартості основних виробничих фондів.
Фондоозброєність (фондовооруженность) – вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника.
ФОР (ФОР) – означає, що продавець за свій рахунок оплачує вартість перевезень товарів залізницею, митні витрати, страхування, ризик загибелі чи псування товару до моменту перетину вантажем лінії стіни (борту) вагону під час завантаження.
Форвардні операції (форвардные операции) – позабіржові строкові валютні угоди, що здійснюються банками і промислово-торговельними корпораціями по телефону або телексу на договірній основі. Практикуються Ф.о. з кредитними інструментами, так звані угоди про майбутню ставку, – міжбанківські строкові угоди про взаємну компенсацію збитків від зміни процентних ставок по депозитах до 1 року.
Форми бухгалтерського обліку (формы бухгалтерского учета) – система використання різних видів облікових реєстрів, що визначає способи, послідовність і техніку бухгалтерських записів.
Форми власності (формы собственности) – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна.
Форми заробітної плати (формы заработной платы) – доход осіб, що забезпечують економіку робочою силою.
Форми кредиту (формы кредита) – спосіб надання кредиту, товарна або грошова форма кредитування.
Форми розрахунків (формы расчетов) – форми здійснення безготівкових платежів за товарними і нетоварними операціями.
Формування попиту (формирование спроса) – система заходів з боку виробників товарів, продавців, спрямована на збільшення існуючих чи спонукання до споживання нових товарів потенційними споживачами. Основними засобами формування попиту є реклама товарів і фірм, виставки-продажі, конференції з покупцями і споживачами тощо.
Форс-мажорні обставини (форс мажорные обстоятельства) – 1. Надзвичайні незалежні від договірних сторін обставини (стихійне лихо, військові конфлікти тощо), за якою виконання зобов’язань сторін є повністю або частково неможливими, і тому сторони звільняються від економічних санкцій. 2. Надзвичайні обставини, які змушують сторони угоди діяти інакше, ніж було передбачено раніше.
Форфейтинг (форфейтинг) – кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі купівлі у експортера векселів, акцептованих імпортером. Ф. припускає перехід усіх ризиків за борговими зобов'язаннями до його покупця (форфейтера), який вимагає гарантій банку країни-імпортера. Ф. є довгостроковим – до 7 років.
Фотографія робочого часу (фотография рабочего времени) – метод вивчення робочого часу спостереженням, який охоплює всі без винятку затрати робочого часу працівника протягом усього періоду спостереження. Дає змогу вивчити фактичний баланс затрат робочого часу; виявити його непродуктивні затрати і розробити конкретні заходи з усунення їх причин; скласти раціональний (нормальний) баланс робочого часу; розробити нормативи часу на підготовчо - завершальні роботи, обслуговування робочого місця, перерви в роботі, норми обслуговування, а також загальну тривалість оперативного часу; нагромадити дані для встановлення норм обслуговування обладнання і нормативів чисельності.
“Франко” (“франко”) – комерційний термін, використання якого у поєднанні з позначкою кінцевого пункту доставки продукції свідчить, що покупець вільний від витрат на транспортування до пункту призначення. Пунктом призначення може бути вагон, склад, борт судна, залізнична станція, державний кордон, населений пункт.
Франко-борт (франко-борт) вид угоди, коли покупець сплачує за перевезення з моменту завантаження товарів на літак або борт морського судна.
Франчайзинг (франчайзинг) – специфічна форма договірних економічних взаємовідносин великих компаній з дрібними виробничо-підприємницькими структурами, за якої малі підприємства (франчайзи) можуть функціонувати під егідою великих організацій (франчайзерів), користуючись їхніми товарними знаками й емблемами. При цьому вони не витрачають адміністративної, фінансової і юридичної самостійності.