Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Рівне 2008
| Вид материала | Документы |
- Мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою,, 425.34kb.
- Програма факультативного курсу для 10-11 класів знз рекомендовано Міністерством освіти, 228.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб, 1346.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
- М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 2166.16kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304, 4884.08kb.
- Рецензенти: С. О. Телешун, доктор політичних наук, професор, 2189.57kb.
- Програми з позашкільної освіти випуск №2 Рекомендовано Міністерством освіти І науки, 5055.12kb.
- М. А. Шепєлєв За редакцією доктора історичних наук, професора Д. В. Табачника, 69.7kb.
Тт
Табель (табель) – таблиця, список будь-чого в певному порядку; дошка з жетонами для обліку явки на роботу робітників і службовців.
Таблиці рішень (таблицы решений) – таблиці, що розкривають правила логічних дій у процесі виконання роботи залежно від вихідних умов. Дають змогу враховувати можливість багатоваріантних підприємницьких дій залежно від вихідних параметрів роботи.
Таємниця вкладу (тайна вклада) – одне із основних прав, і що надаються вкладникам статутами банків. Установи банків зберігають у таємниці відомості про вкладників. Такі відомості даються за письмовими запитами нотаріальних, слідчих, судових органів, органів дізнання у встановленому законодавством порядку. За порушення Т.в. працівники банків несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
Таємниця підприємницька (тайна предпринимательская) – зберігання в інтересах фірми таємниці від конкурентів винаходів, секретів виробництва, ноу-хау, методів управління фінансами, маркетингом тощо.
Таймінг (тайминг) – біржовий термін, що означає найсприятливіший момент для купівлі або продажу акцій.
Такса (такса) – конкретно визначений органами або недержавними організаціями єдиний рівень цін на товари, оплату праці та послуги.
Тактика маркетингу (тактика маркетинга) – розроблення і реалізація цілей фірми щодо кожного товару на заданий проміжок часу; формується на основі стратегії маркетингу й динаміки реальної поточної ринкової ситуації.
Тантьєма (тантьема) – додаткова винагорода із чистого прибутку, що виплачується членам правлінь, директорам, керівним службовцям акціонерних товариств, банків, фінансових компаній та ін. Розмір Т. встановлюється в процентах від чистого прибутку.
Тара (тара) – 1. Місткість для збереження, пакування і транспортування товарів, товарне упакування. 2. Різниця між загальною вагою товару з упаковкою (брутто) і чистою вагою (нетто), тобто вага упаковки товару.
Тариф (тариф) – ставка сплати (тарифна ставка) за працю та різноманітні послуги, що надаються підприємствам і населенню.
Тарифікація (тарификация) – встановлення тарифів на послуги і ставок оплати праці.
Тарифна система (тарифная система) – сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик Т. с. використовується для розподілу робіт і працівників залежно від їх, відповідно, складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки і є основою формування та регулювання (диференціації) заробітної плати. При т.с. діють дві форми оплати праці працівників - відрядна і почасова, які включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва.
Тарифна сітка (тарифная сетка) – сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.
Тарифна ставка (тарифная ставка) – елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду).
Тарифні коефіцієнти (тарифные коефициенты) – елемент порозрядної диференціації тарифних ставок тарифної сітки, який є відношенням розміру тарифної ставки кожного наступного розряду тарифної сітки до розміру тарифної ставки першого розряду.
Телекомунікація (телекоммуникация) – дистанційний зв’язок.
Телемаркетинг (телемаркетинг) – збут продукції, товарів за допомогою засобів телекомунікацій.
Телешопінг (телешопинг) – 1. Роздрібна торгівля за допомогою засобів телекомунікацій. 2. Замовлення за зразками то телефону з доставкою його додому.
Тенденція ринку (тенденция рынка) – стійка тенденція збереження або зміни (зростання, зниження) цін, товарів, послуг на ринку.
Тендер (тендер) – міжнародні торги, змагальний порядок заключения договорів купівлі-продажу або підряду, при якому покупець або замовник оголошує конкурс для продавців або підрядників, включаючи іноземних, на товар або послугу і підписує контракт з тим з них, хто запропонує вигідніші умови. Претенденти повинні подавати свої пропозиції в тендерні комітети не пізніше встановлених строків. Торги бувають закритими і відкритими. У відкритих торгах може брати участь будь-яка фізична чи юридична особа. У закритих торгах беруть участь лише запрошені фірми. Для участі в торгах потрібно заплатити реєстраційний внесок тендерному комітету в доларах.
Теорія корисності (теория полезности) – теоретичний напрям в економічній науці, який ґрунтується на базовому об’єктивному розумінні “корисності”, що сприймалось як задоволення, забезпечення, яке отримувала людина в результаті споживання благ.
Техніка (техника) – 1. Сукупність технічних засобів економіко-виробничої діяльності, що призначені для підвищення продуктивності праці і якості продукції. 2. Сукупність навичок і способів діяльності.
Техніка обліку (техника учета) – сукупність обчислювального обладнання, приладів, регіструючої апаратури в поєднанні з методами і способами здійснення процесів обліку.
Техніко-економічне обґрунтування (технико-экономическое обоснование) – розрахунки на основі аналізу та оцінки економічної доцільності, що виконується для здійснення запропонованого проекту будівництва, спорудження підприємств, модернізації і реконструкції діючих об’єктів тощо.
Техніко-економічний аналіз (технико-экономический анализ) – комплекс дослідження виробничо-господарської діяльності галузей матеріального виробництва, об’єктів підприємницької діяльності, підрозділів та об’єднань, за допомогою якого виявляють вплив на виробничо-комерційну практику розвитку техніки, технології на організації виробництва.
Технічний проект (технический проект) – документ, у якому приведені технічні рішення, технічний образ нового продукту, об’єкта.
Технології безвідходні (технологии безотходные) – сукупність технічних, технологічних способів, методів і прийомів переробки сировини, матеріалів, що забезпечує повне їх використання на даному підприємстві для виробництва кінцевої продукції без будь-яких виходів.
Технологічна дисципліна (технологическая дисциплина) - безумовне дотримання необхідних вимог, які передбачаються технологічною карткою (документацією) виготовлення, обробки, виробництва певного виду продукції, виробничих операцій.
Технологія (технология) – 1. Фактор виробництва, наукові методи досягнення практичних цілей. 2. Сукупність способів обробки або переробки сировини, матеріалів та напівфабрикатів. 3. Опис способів обробки (переробки) у вигляді карт, креслень, графіків, конструкцій тощо.
Титульний список (титульный список) – перелік включених у план об’єктів будівництва та їх характеристика: кошторисна вартість і вартість робіт на рік, проектна потужність, місце будівництва, строки початку і закінчення робіт.
Тіньова економіка (теневая экономика) – сукупність необлікованих, нерегламентованих, а також протиправних видів діяльності по виробництву товарів і наданню послуг. Сектор Т.е. умовно поділяють на два напрямки діяльності. До першого відноситься діяльність, яка здійснюється напівлегально, – у більшості випадків без порушення діючого законодавства, але при недотриманні правил, інструкцій, нормативів, включаючи ухилення від сплати податків, особистих зв'язків при прийнятті планових і управлінських рішень, фіктивна робота в державному та інших секторах народного господарства, що е джерелом нетрудових доходів. Друга частина Т.е. охоплює різні види економічної діяльності з порушенням кримінального законодавства (крадіжки, хабарі, спекуляція тощо).
Товар (товар) – це те, що може задовольнити потребу і пропонується ринку з привертанням уваги, придбання, використання або споживання.
Товари виробничого призначення (товары производственного пользования) – товари, призначені для споживання підприємствами, фірмами (технологічне обладнання, паливно-мастильні матеріали, техніка тощо).
Товари короткочасного користування (товары кратковременного пользования) – споживчі товари, процес споживання яких відбувається протягом короткого часу – до одного року (окремі продовольчі товари, предмети одягу, товари побутового призначення тощо).
Товари особливого попиту (товары особого спроса) – товари з унікальними характеристиками або окремі оригінальні, малотиражні, поодинокі товари.
Товари повсякденного попиту (товары повседневного спроса) – товари, що за своїми споживчими властивостями необхідні для щоденного задоволення особистих потреб людини, сім’ї (продукти харчування, напої тощо).
Товари споживчого призначення (товары потребительского назначения) – товари, що задовольняють особисті і суспільні потреби людей, їх попит.
Товари тривалого користування (товары длительного использования) – товари. споживчі властивості яких забезпечують потребу в них людини тривалий час (телевізори, холодильники, меблі, транспортні засоби тощо).
Товариство (товарищество) – добровільне об’єднання фізичних чи юридичних осіб зі створенням структури (підприємства) для здійснення спільних програм, які використовують об’єднані кошти, реалізують товари (послуги) і досягають спільних інтересів, несучи спільну відповідальність за результат своєї діяльності.
Товарна марка (товарная марка) – знак або символ, або їх поєднання, які ідентифікують продукцію та послуги виробника (продавця). Т.м. може бути виражена словом, буквою, групою слів або букв, символом, малюнком, кольором, персоніфікованою товарною маркою. Т.м., яка захищена юридично, – це вже торговий знак.
Товарна маса (товарная масса) – обсяг пропозиції на ринках різноманітних споживчих товарів.
Товарна політика (товарная политика) – елемент маркетингової діяльності підприємства, спрямований на розвиток асортименту, створення нових товарів, зняття з виробництва товарів, що втратили споживчий попит, поліпшення упаковки, розробку виразного товарного знаку.
Товарна продукція (товарная продукция) – обсяг в грошовому виразі усієї виготовленої і реалізованої підприємством за певний час кінцевої продукції.
Товарний асортимент (товарный ассортимент) – 1. Перелік видів товарів на ринку, торговельній мережі. 2. Група однорідних товарів, що задовольняють певні потреби.
Товарний знак (товарный знак) – спеціальні оригінальні знаки, які містяться на товарі або на упаковці товаровиробника і показують оригінальні відмінності даного товару від товарів інших виробників.
Товарознавство (товарознавство) – наука, що вивчає фізичні, хімічні і споживчі властивості товарів з метою створення безпечних умов їх споживання.
Товарооборот (товарооборот) – 1. Рух товарів у сфері обігу, пов’язаний із їх обміном на гроші і переходом від виробника до споживачів. 2. Обсяг проданих і куплених товарів у грошовому виразі за певний час.
Торги (торги) – конкурентна форма організації торгівлі, за якої продаж товару здійснюється на загальних засадах. Договори купівлі-продажу укладаються після попередньо проведених торгів щодо узгодження цін та умов продажу, передпродажних і післяпродажних послуг.
Торгівля (торговля) – форма обміну товарів, за якої рух їх із сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товару іншим відбувається на основі купівлі-продажу.
Торгова марка (торговая марка) – марка. Яку надають товару чи підприємству-товаровиробнику відповідно до чинного законодавства, що є гарантом певної якості товарів, їх відповідності стандартам, технічним умовам. Використання торгової марки іншими підприємствами без дозволу їх власника карається законом.
Торгова націнка (торговая наценка) – надбавка до роздрібних цін на продукцію, що реалізують підприємства громадського харчування різних форм власності.
Торговий знак (торговый знак) – фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, зареєстровані в установленому порядку і в зв'язку з цим захищені законом. Використання без згоди чужих Т.з. забороняється і карається згідно з діючим законодавством.
Торговий кредит (торговый кредит) – придбання в кредит товарів для поступового продажу з виплатою їх вартості і відсотків найближчим часом; поширена форма короткострокових позичок, яка використовується в оптовій і роздрібній торгівлі.
Торговий посередник (торговый посредник) – фізична або юридична особа, яка стає зв’язуючою ланкою між виробником і споживачем, продавцем і покупцем товару яка сприяє розвитку торгівлі.
Транзит (транзит) – перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту до іншого через проміжні станції, дільниці тощо. Транзитні перевезення здійснюють в середині країни, а також у міжнародних сполученнях.
Транспортні витрати (транспортные издержки) – витрати на перевезення вантажів, що враховуються як складова у ціні товару.
Трансфер (трансфер) – 1. Перенесення оплати торговельної операції за контрактом з одного рахунку на інший. 2. Передання однією особою (фізичною чи юридичною) іншій права на володіння цінними паперами.
Трансфертні платежі (трансфертные платежи) – виплати з державного бюджету; субсидії (субвенції) підприємцям, виплата процентів по державному боргу населенню на соціальні потреби, пенсії. Мають також назву “переказні платежі”.
Трасат (трассат) – особа (боржник), яка видає зобов'язання сплатити за переказним векселем. Наказ Т. – обов'язковий реквізит тратти.
Трасувати (трассировать) – виставляти переказний вексель (тратту); погашати заборгованість в іноземній валюті.
Тратта (тратта) – переказний вексель, в якому одна особа (векселедавець, трасант) наказує другій особі (боржникові, трасатові) сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний строк.
Трейдер (трейдер) – 1. Торговець. 2. Маклер на фондовій біржі. 3. Особа (юридична чи фізична), що володіє правом здійснювати операції купівлі-продажу на біржі та укладати відповідні угоди.
Трудова дiяльнiсть (трудовая деятельность) – реалiзацiя цiльової функцiї, сформованої потребами суспiльства, здiйснювана у певнiй органiзацiйно-правовiй формi господарювання.
Трудовий колектив (трудовой коллектив) – сукупність працівників підприємства, компанії, організації, об’єднаних загальною метою досягнення певних кінцевих результатів своєї суспільної діяльності.
Трудоємність (трудоемкость) – економічний показник, який характеризує затрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, відображає ефективність затрат живої праці й безпосередньо пов’язаний із собівартістю продукції.