Н. Б. Кушнір Тлумачний словник економіста За редакцією проф. С. М. Гончарова Рекомендовано Міністерством освіти І науки України Рівне 2008
| Вид материала | Документы |
- Мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою,, 425.34kb.
- Програма факультативного курсу для 10-11 класів знз рекомендовано Міністерством освіти, 228.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб, 1346.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
- М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 2166.16kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304, 4884.08kb.
- Рецензенти: С. О. Телешун, доктор політичних наук, професор, 2189.57kb.
- Програми з позашкільної освіти випуск №2 Рекомендовано Міністерством освіти І науки, 5055.12kb.
- М. А. Шепєлєв За редакцією доктора історичних наук, професора Д. В. Табачника, 69.7kb.
Лл
Лаг (лаг) – економічний показник, що характеризує часовий інтервал між двома взаємопов’язаними економічними явищами, одне з яких є причиною, а друге – наслідком. Застосовується в економіко-математичних моделях, у яких враховується наявність різних проміжків часу між різними частинами явища – наслідку і явища – причини.
Лаж (лаж) – 1. Надбавка до ціни золота, яка при золотому обігу стихійно встановлюється на ринку в результаті знецінення паперових грошей щодо золота; 2. Перевищення ринкової ціни золота над офіційною; 3. Відхилення курсу цінних паперів від їхньої номінальної вартості.
Латентна економіка (латентная экономика) – різновид тіньової нелегітимної економіки, що має яскраво виражений криміногенний характер.
Легалізація (легализация) – 1. Узаконення, надання юридичної сили, дозвіл діяльності. 2. Підтвердження справжності ті юридичної сили документа, виданого в іншій державі.
Легальний (легальний) – законний, визнаний, зафіксований нормативно-методичними матеріалами.
Легітимність (легитимность) – законність дій або підтвердження законності повноваження, права діяльності фізичних ті юридичних осіб.
Легка промисловість (лёгкая промышленность) – сукупність галузей промисловості, підприємства яких виготовляють головним чином предмети масового споживання та засоби виробництва (бавовну-волокно, шовк-сирець, шкіру тощо). Виготовляють продукцію з рослинної (бавовна, льон, коноплі тощо), тваринної (вовна, шкіра) та хімічної сировини.
Лист заставний (лист закладной) – цінний папір, забезпеченням якого є нерухомість, заставлена банку (земля, будівлі тощо).
Лист пакувальний (лист упаковочный) – супровідний документ до вантажу, де додається перелік усіх видів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці. Він необхідний, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари.
Лихварство (ростовщичество) – вид підприємницької діяльності зі здійсненням комерційних майново-фінансових операцій, за яких власник матеріальних цінностей надає позики на певний строк під заставу майна за відповідну винагороду – відсоток, від розміру якого залежать суми прибутків лихварів (лихварський відсоток іноді сягає 100 – 200 % річних).
Лібералізація (либерализация) – розширення волі економічних дій суб’єктів підприємницької діяльності, зняття обмежень ні фінансово економічну діяльність, розкріпачення підприємництва.
Лідер (лидер) – 1. Керівник громадської організації, профспілок, провідний працівник. 2. Підприємство, що посідає провідне місце на ринку. 3. Товар, який має високу питому вагу в обороті ринку. 4. Учасник змагань, що випереджає інших.
Лідерство у цінах (лидерство в ценах) – встановлення ціни на товар, що виготовляється і продається кількома фірмами в умовах олігополії. Якщо фірма – лідер змінює ціну на товар, то надалі інші фірми наслідують її приклад.
Лізинг (лизинг) – здача в оренду на тривалий строк предметів довготермінового користування. Як правило, протягом строку дії договору про Л. орендар сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна. Отже, Л. можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом в розстрочку. Лізингова послуга виникає так. На прохання клієнта банк придбає певне майно, устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо і приймає на себе практично всі зобов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, складає з банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внеску. Орендна плата складається з двох частин: вартості майна і комісійної винагороди за лізингові послуги, що дорівнює відсотку за кредит.
Лізинг експортний (лизинг експортный) – лізингова операція, за якої виробник майна або посередницька фірма продає його лізинговій кампанії, котра укладає подальшу лізингову угоду з закордонним лізингоодержувачем майна.
Лізинг звичайний (лизинг обыкновенный) – лізинг, який відбувається за ініціативою лізингоодержувача після наданої ним пропозиції лізинговій кампанії придбати у власність на лізингових засадах з переданням йому майна в оренду.
Лізинг зворотний (лизинг возвратний) - придбання лізинговою кампанією обладнання в іншій країні у виробника обладнання з подальшим наданням в оренду (на лізингових засадах) тому ж товаровиробнику.
Лізинг імпортний (лизинг импортный) – торговельна операція, якою передбачається закупка лізинговою кампанією обладнання в іноземної фірми для передання на лізингових засадах вітчизняним лізингоодержувачам.
Лізинг класичний (лизинг классический) - форма лізингових операцій, за якою лізингоодержувач бере на себе всі витрати з експлуатації взятого в оренду майна, у т.ч. суму податків.
Лізинг фінансовий (лизинг финансовый) – угода, за якою лізингодавець купує матеріальні цінності на замовлення лізингоодержувача з подальшою передачею їх у платне користування лізингоодержувачу на строк не менший строку їх повної амортизації.
Лізингодавець (лизингодатель) – суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює лізингову діяльність, передає в користування майно за договором лізингу.
Лізингоодержувач (лизингополучатель) – суб’єкт підприємницької діяльності, що користується предметом лізингу.
Ліквідатор (ликвидатор) – особа, на яку накладено здійснення ліквідації товариства, організації. Він, як правило, є найманою особою і може бути відкликаний або за рішенням зборів, або за постановою суду.
Ліквідаційна вартість (ликвидационная стоимость) – надходження від продажу основних засобів, придатних будівельних матеріалів, деталей, металобрухту, що залишилися після припинення функціонування об’єкта.
Ліквідація (ликвидация) – припинення діяльності акціонерного товариства, кампанії, фірми у зв’язку з закінченням строку, на який вони були створені; за рішенням загальних зборів, вищестоящого органу або за рішенням суду.
Ліквіди (ликвиды) – готівка у касі фірми, підприємства та інша готівка, що знаходиться у їх розпорядженні.
Ліквідний ринок (ликвидный рынок) – властивість ринку забезпечувати стабільну кон’юнктуру без суттєвих змін у попиті та пропозиції, стабільному рівні цін.
Ліквідні активи (ликвидные активы) – банківські кошти, вкладені в майно, що швидко реалізуються, та розміщені в інших банках і цінних паперах на тривалий строк. До них належать: готівка, золото, державні і приватні цінні папери, векселі.
Ліквідні засоби (ликвидные средства) – гроші та інші активи, що можуть використовуватися для погашення боргових зобов'язань.
Ліквідні кошти (ликвидные средства) – грошові кошти та інші активи, які можуть бути використані для погашення боргових зобов'язань.
Ліквідність (ликвидность) – 1. Можливість перетворення активів підприємства, цінних паперів у готівку. 2. Здатність позичальника своєчасно сплатити суми своїх майнових зобов’язань. 3. Можливість (здатність) ринку реалізувати цінні папери за наявного рівня цін без втрати їх номінальної вартості.
Ліквідність акцій (ликвидность акций) – можливість власника акцій перетворити їх у гроші, отримавши від продажу суму, більшу за втрачену при купівлі або обчислену з урахуванням отриманих доходів, дивідендів.
Ліквідність ринку (ликвидность рынка) – здатність ринку амортизувати зміни в попиті та пропозиції так, щоб вони не викликали значних кон’юнктурних коливань, зокрема цін на ринку.
Ліміт (лимит) – 1. Встановлення граничної кількості, межа, рубіж, норма чогось, що не підлягає кількісним чи якісним змінам. 2. Встановлена в адміністративному порядку сума грошових коштів, матеріальних цінностей, товарів, яка не повинна бути перевищена господарськими органами.
Ліміт валютних операцій (лимит валютных операций) – граничні суми, що виділяються банками на здійснення валютних операцій з певними партнерами.
Ліміт видач (лимит выдач) – гранична сума кредиту, що може надаватися на певний період.
Ліміт кредитування (лимит кредитования) – граничний розмір кредитів. Встановлюється для конкретних позичальників. Л.к. поділяється на ліміт заборгованості і ліміт видачі.
Ліміт цін (лимит цен) – максимально допустимі зміни цін, що вводяться на деяких товарних ринках і ринках цінних паперів протягом однієї біржової сесії для відвернення надзвичайних кон’юнктурних цін і пом’якшення впливу спекулятивних факторів на ціни.
Лімітування кредиту (лимитирование кредита) – обмеження кредитування клієнтів комерційних банків певними сумарними межами та умовами надбання кредиту.
Лінійно-функціональна система управління (линейно-функциональная система управления) – форма управління організацією, кампанією, установою, в якій комбінуються лінійне та функціональне управління, що дає можливість поєднувати централізацію і децентралізацію в управлінні.
Лінія ціни (линия ценовая) – застосовується при продажу продукції в діапазоні цін, де кожна з них відображає певний рівень якості.
Ліфо (лифо) – 1. Метод бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у вартісному вираженні за ціною партії, яка надійшла або була виготовлена останньою. 2. Метод обліку вартості цінних паперів, що продаються інвестиційним фондом, згідно з яким облікова вартість пропонованих до продажу паперів береться за рівну обліковій вартості аналогічних цінних паперів, придбаних останніми.
Ліцензійна торгівля (лицензионная торговля) – форма міжнародної торгівлі технологічними і технічними новинками (ноу-хау), патентами, ліцензіями на винаходи, які становлять інтерес для зарубіжних держав, кампаній, фірм, підприємств.
Ліцензійний збір (лицензионный сбор) – плата отримувачів ліцензій їх продавцям за використання предмета ліцензійної угоди.
Ліцензія (лицензия) – 1. Дозвіл, що надається державними органами особам на право господарської діяльності; 2. У галузі зовнішньої торгівлі – документ на право вивозу товарів; 3. Дозвіл на використання іншими особами або організаціями винаходу, захищеного патентом.
Ліцензія генеральна (лицензия генеральная) – дозвіл на експорт та імпорт товарів, що видається на довготривалий строк.
Ліцензія експортна (лицензия экспортная) – інструмент контролю за вивезенням із країни об’єктів, що мають культурну, історичну чи стратегічну цінність.
Ліцензія імпортна (лицензия импортная) – офіційний дозвіл юридичній або фізичній особі на імпорт одного чи кількох певних товарів.
Ліцензія на виробництво (лицензия на производство) – ліцензія на використання патентованого винаходу у виробництві, що видається власником патенту.
Ліцензування (лицензирование) – 1. Надання на певних умовах дозволу (ліцензії) на право здійснення певних операцій суб’єктами підприємницької діяльності, передання прав однією особою іншій в обмін на гонорар або ліцензійну винагороду. 2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою дозволу, що видається державними органами на експорт або імпорт товару у встановленій кількості за певний проміжок часу.
Лобі (лобби) – дії державних органів, законодавчих, виконавчих, судових властей, спрямовані на підтримку окремих галузей та сфер економіки регіонів, підприємств, певних великомасштабних програм, що зумовлюється не об’єктивною необхідністю, а зацікавленістю, інколи - підкупом окремих посадових осіб.
Логістика (логистика) – 1. Комплексне управління розподілом, розміщенням потоками транспортування товарно-матеріальних цінностей з метою координації і раціоналізації вантажообороту. 2. Планування і досягнення матеріально-технічного забезпечення, підготовки і переміщення людських ресурсів, матеріально-технічне забезпечення торгівельно-комерційних організацій.
Локалізація (локализация) – обмеження місця дії того чи іншого явища, процесу певними просторовими межами.
Ломбарди (ломбарды) – кредитні установи, що позичають гроші під заставу рухомого майна. Л. дають населенню можливість збереження предметів особистого користування і домашнього вжитку, а також отримання позичок під заставу цих предметів. Страхування прийнятого майна відбувається за рахунок заставодавця. Позики видаються на строк до 3-х місяців в розмірі до 75 відсотків суми оцінки закладених речей і до 90 відсотків – виробів з дорогоцінних металів.
Ломбардна ставка (ломбардная ставка) – відсоткова ставка, за якою центральний банк видає кредити комерційним банкам під заставу цінних паперів.
Ломбардний кредит (ломбардный кредит) – короткостроковий кредит під заставу рухомого майна , що легко реалізується.
Лот (лот) – 1. Партія виробів, товарів, згрупована для продажу на аукціоні. 2. Партія товару, або частина партії, призначена для поставок за контрактами. 3. Спеціальна міра, якою визначається партія товару при укладанні біржових контрактів (повний Л. дорівнює 100 контрактним одиницям).
Лотерея (лотерея) – розиграш речей чи грошових сум з допомогою білетів. Є формою добровільного залучення коштів населення шляхом продажу лотерейних білетів, при якому частина залучених коштів розігрується у вигляді грошових чи речових виграшів і виплачується власникам лотерейних білетів, а інша частина використовується тим, хто проводить Л. на свої потреби.
Людський розвиток (человеческое развития) – процес розширення свободи вибору людини.
Людський фактор (человеческий фактор) – сукупність способів впливу на економічну діяльність, таких як фізична енергія, мотивація, ставлення до роботи, рівень кваліфікації та освіти, здатність до ефективної організації діяльності та вміння управління діяльністю тощо. Належить до основних факторів виробництва.