Методичні рекомендації підготували

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Журавська Н.І. 10-11 класах 10 по 20 травня цього року проводились контрольні роботи з історії України.

Подобный материал:

• Методичні рекомендації діагностування в системі внутрішкільної методичної роботи, 1641.87kb.
• Методичні рекомендації підготували, 3868.78kb.
• Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) м. Вознесенськ, 2011 р. Шановні колеги! Пропонуємо, 68.78kb.
• М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції затверджено   Наказ, 1727.46kb.
• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (Затверджені наказом, 651.62kb.
• Методичні рекомендації, 217.67kb.
• Методичні рекомендації, 358.86kb.
• Заступник Голови Служби   О. Шейко     Додаток  методичні рекомендації, 1072.08kb.
• Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «актуальні проблеми управління» для, 781.89kb.

Додаток 2 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. N 55

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. N 231 і від 27 листопада 1998 р. N 1873

1. У пункті 5 додатка 2 до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. N 231, транслітерацію викласти у такій редакції:

"А а - A a		Н н - N n
Б б - B b		О о - O o
В в - V v		П п - P p
Г г - H h		Р р - R r
Ґ ґ - G g		С с - S s
Д д - D d		Т т - T t
Е е - E e		У у - U u
Є є - Ye           ie	на початку слова в інших позиціях	Ф ф - F f
Ж ж - Zh zh		Х х - Kh kh
З з - Z z		Ц ц - Ts ts
И и - Y y		Ч ч - Ch ch
І і - I i		Ш ш - Sh sh
Ї ї - Y        i	на початку слова в інших позиціях	Щ щ - Shch shch
Й й - Y           i	на початку слова в інших позиціях	ь	еквівалент відсутній
К к - K k		Ю ю - Yu              iu	на початку слова в інших позиціях
Л л - L l		Я я - Ya           ia	на початку слова в інших позиціях
М м - M m		' (апостроф)	еквівалент відсутній".

2. У пункті 3 додатка 7 до Порядку оформлення, видачі, повернення, зберігання і знищення дипломатичних та службових паспортів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. N 1873, транслітерацію викласти у такій редакції: 

"А а - A a		Н н - N n
Б б - B b		О о - O o
В в - V v		П п - P p
Г г - H h		Р р - R r
Ґ ґ - G g		С с - S s
Д д - D d		Т т - T t
Е е - E e		У у - U u
Є є - Ye           ie	на початку слова  в інших позиціях	Ф ф - F f
Ж ж - Zh zh		Х х - Kh kh
З з - Z z		Ц ц - Ts ts
И и - Y y		Ч ч - Ch ch
І і - I i		Ш ш - Sh sh
Ї ї - Y        i	на початку слова  в інших позиціях	Щ щ - Shch shch
Й й -Y          i	на початку слова  в інших позиціях	ь	еквівалент  відсутній
К к - K k		Ю ю - Yu             iu	на початку слова в інших позиціях
Л л - L l		Я я - Ya           ia	на початку слова в інших позиціях
М м - M m		' (апостроф)	еквівалент  відсутній".

Журавська Н.І., завідуюча сектором суспільних дисциплін

Методичні рекомендації вивчення історії в 2011-2012 н.р.

Головними завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування позитивної історичної самоідентифікації; відпрацювання навичок творчої діяльності та вмінь використовувати отримані знання та навички на практиці, виховання в молодого покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно так і паралельно. Районні та міські методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

Учням 5-7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії на цих паралелях передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів щодо праці з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу. Також увага має приділятися формуванню первинних уявлень про історичну карту шляхом знайомства з настінною картою, навчанню того, як потрібно показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів тощо.

Також увага повинна бути приділена наскрізним історичним поняттям: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура.

Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами.

Знання, які здобувають учні, переходячи із класу в клас, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історії у 8 та 9 класах. Розкрити перед учнями великий шлях, пройдений українським народом, від гетьманської держави, національно-державницьких ідей другої половини ХIХ ст. Вивчення історії України збігатиметься із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах - це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.

У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Одним із способів активізації навчального процесу може бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи.

Історична освіта має активно сприяти формуванню гармонійно розвинутої і цілісної особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедійних засобів на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю.

Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади.

Їх завдання актуалізують роботу учнів з історичним джерелами, вміння встановити логіку історичних подій в загальному контексті. Саме такі компетентності ставилося за мету перевірити на обласній олімпіаді з історії. Серед позитивних моментів назвемо образність і оригінальність мислення, доволі високий рівень ерудиції та аналітичних здібностей школярів, гарне володіння жанром історичного викладу та навичками порівняльного аналізу історичних подій і явищ, особливо у завданнях з наперед заданим алгоритмом його виконання. Водночас учням бракує системних знань з історичної хронології, історичної картографії й особливо з джерелознавства. Очевидно це пояснюється недостатньою кількістю додаткового хрестоматійного матеріалу, який опрацьовують учні, а також те, що в процесі роботи з джерелами не звертається увага на авторство та назви історичних творів, на їхні стильові особливості. На ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади учні вдало виконують завдання з ідентифікації і характеристики історичних персоналій, однак мають труднощі при складанні розгорнутої характеристики історичних діячів, дотримуючись наукового формату. Не всім школярам вдається продемонструвати уміння синтезувати та аналізувати навчальну інформацію, структурувати відповідь, чітко висловлювати власну думку, робити аргументовані висновки.

За підсумками обласної олімпіади з історії найкращі результати показали команди міст Шепетівки, Хмельницького, Нетішина, Кам‘янця-Подільського, Віньковецького та Кам‘янець-Подільського районів.

Згідно наказу МОНМС України від 16.02.2011 р. №141 «Про проведення підсумкових контрольних робіт» у 5-8 класах шкіл області з 10 по 20 травня цього року проводились контрольні роботи з історії України.

Вісім завдань контрольної роботи одного із 38 варіантів дозволяли оцінити сформованість усіх предметних компетентностей учнів – хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, мовленнєвої та аксіологічної.

Результати робіт показали, що п’ятикласники затрудняються аналізувати малюнки, фотографії; шестикласники і семикласники – встановлювати хронологічну послідовність подій, логічно та послідовно висловлювати власну думку; восьмикласники – отримувати інформацію з картосхеми та формулювати причини і наслідки подій, зображених на картосхемі. У завданнях високого рівня складності більшість учнів показали невміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, формулювати висновки, надавати розгорнуту відповідь згідно поданого плану.

З метою ліквідування недоліків учителям необхідно приділяти більше уваги роботі учнів з історичними джерелами, понятійним апаратом, хронологією, вчити учнів встановлювати хронологічну послідовність подій та визначати дату на основі певних подій, явищ, процесів, правильно структурувати й оформляти план відповіді, визначати історичні джерела тощо.

На усунення зазначених прогалин в оволодінні школярами навчальним матеріалом варто зосереджувати увагу і в контексті підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, альтернативи якому немає.

У цьому зв’язку першорядне значення має ріст фахової майстерності вчителів через самоосвіту, роботу методичних об‘єднань, курсову перепідготовку та роботу в міжкурсовий період, участь у проектах і конкурсах.

Ефективною формою роботи у цьому напрямку є і конкурс «Вчитель року». Проведений у цьому навчальному році конкурс у номінації «Історія» виявив кращих учителів області, а лауреатом Всеукраїнського конкурсу став учитель НВК №16 м.Кам‘янця-Подільського Ващук Дмитро Петрович, який ввійшов у п’ятірку кращих учителів історії України.

Велику роль у національному вихованні школярів відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Спираючись на висновки, зроблені у ході бесід з учителями та учнями, спостережень під час практичних позаурочних заходів, з‘ясовано, що позаурочна робота з історії має значно більші можливості, аніж шкільний урок, чітко регламентований у часі, для розвитку як предметної компетентності в цілому, так і окремих умінь старшокласників: описувати побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам‘яток), розробляти історичні навчальні проекти, присвячені історії рідного краю відповідного періоду, його відомим людям, вести пошуково-краєзнавчу роботу тощо. Також визначено, що, розглядаючи краєзнавство як складову позаурочної роботи, більшість учителів головну увагу зосереджують на розвитку дослідницьких умінь старшокласників, оскільки вони переконані у тому, що саме краєзнавча робота у позаурочній практиці є одним із найефективніших засобів для формування історичної компетентності та інтересу учнів до дослідницької діяльності та розвитку їх пошукових умінь. Учнівські проекти, що торкаються історії свого роду, відомих земляків, історії підприємств, про які діти чули з дитинства, де, можливо, працювали або працюють їх близькі люди тощо, викликають великий інтерес в учнів і є потужним мотиваційним імпульсом для занурення їх у пошукову діяльність.

Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму.

Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.

З метою посилення