Міфологема вічного мандрівника: український контекст
Вид материала | Документы |
- Релігійний досвід І наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії, 635.74kb.
- Відділ методичної та інформаційної роботи, 127.61kb.
- Реферат Культурологические воззрения В. И. Вернадского, 384.3kb.
- Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
- Муниципальный этап Всероссийской олимпиады школьников по литературе, 101.75kb.
- И. Т. Касавин Текст, дискурс, контекст, 7113.44kb.
- Правопису в наш час, 109.54kb.
- Недбай Світлана Василівна. Технологічна карта урок, 413.56kb.
- Правила прийому до вищого навчального закладу "Український Католицький Університет", 323.49kb.
- Статут всеукраїнської громадська організації "Український фінансово-кредитний альянс", 135.88kb.
ДОДАТОК 1.
1 Веселовский А. К вопросу об образовании местных легенд в Палестине // Журнал министерства народного просвещения. – 1885. – № 5. – С. 174.
2 Пресс А. Вечный Жид // Еврейская энциклопедия / под ред. доктора Л. Каценельсона и барона Д. Г. Гинцбурга. – Спб. Б.Д. – Т.5. – стб 898-899.
3 Там само; Веселовский А. К вопросу об образовании местных легенд в Палестине ...– С. 175.
4 Пресс А. Вечный Жид ...– стб 899.
5 Див. перекази про Агасвера, які зібрав В. Гнатюк – “Про Вічного Жида”, “Вічний Жид”, “Невмирущий Жид”, “Христос і жиди”, – у виданні: Етноґрафічний збірник. Вид. Наукове товариство ім.Шевченка: У 40 т.– Т. 12. Галицько-руські народні легенди. Зібрав В.Гнатюк. – Т.1. 1902. ХІ, Львів. – №№194-196, 134.
* “Христос під час хресної Дороги змучився і став під хатою одного Жида. Той каже Христові: “Йди, йди, не стій під моєю хатою”. Христос каже: “Від нинішнього дня ти, Жиде, будеш вічно ходив до Страшного суду”. Вийшла Жидівка: “Ні, чого ти став, йди далі бук”. Христос до неї: “І ти також будеш вічно ходити по тім світі” – Див.: Етноґрафічний збірник... – №194.
6 Етноґрафічний збірник... – №134.
7 Етноґрафічний збірник... – №131.
*“В одному селі гуляли допізна в корчмі хлопці і дівчата. Не було вже світла, а ще хотіли гуляти. Один хлопець з дівчиною пішли до каплиці святого Миколи і взяли з-перед нього там свічки, засвітили в корчмі і гуляли. І за те Пан Біг дуже покарав їх, бо вони дуже согрішили тим і так гуляють в тій корчмі до нинішнього дня і будуть гуляти по віки вічні”. – Етноґрафічний збірник... – №428. Пор. також біблійний текст Нового Завіту: "Уранці, повертаючись до міста, він (Христос – Н. П.) зголоднів. Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: "Нехай повік не буде з тебе плоду!" негайно же смоковниця всохла" (Мт, 21:18-19). У низці інших оповідей прокляття Богом/Христом за непослух/спробу глумління, до прикладу, стає радше прийомом у змодельованій словесній формулі. Вона будується за принципом паралелізму: яким є зміст провини, таким стає і зміст прокляття – "щоб ти… до кінця віку/доки світа!", причому за законами нисхідної ґрадації: від божественної особи (Бог /№ 28, 305, 308, 309/ – Христос /№№84-86/ – Діва Марія з Христом /№ 87/ – апостол Павло /№ 322/) до людини (батько /№303,307/ – мати /№304/. Загальна схема легенд є такою: людина, граючись з Богом, наслідує тварину і перетворюється у неї, реалізуючи довічне прокляття Бога. Так, за народною уявою, виникли зозуля, пес, мавпа, черепахи, кріт тощо. – Див.: Етноґрафічний збірник. Вид. Наукове товариство ім.Шевченка: У 40 т.– Т. 12. Галицько-руські народні легенди. Зібрав В.Гнатюк. – Т.1. 1902. ХІ, Львів.
8 Бадаланова Ф. Каин окаянный // Живая Старина. – 1997. – №2. – С. 44.
9 Кулиш П. Странствование по тому свету // Кулиш П. Записки о Южной Руси: В 2 т. / Сост. и изд. П.Кулиша. – Репринт. изд. – К.: Днипро, 1994. – Т.1. – С. 309–311.
10 У таблиці подано порядковий номер переказів, уміщених у цитованому виданні Етноґрафічного збірника за редакцією В. Гнатюка.
11 Драгоманов М. Славянські перерібки Едіпової історії // Драгоманов М. Розвідки про українську народну словесність і письменство: У 4 т. – Львів, 1907. – Т.1. – С. 4.
12 Campbell J. The Hero with a Thousand Faces. – Cleveland & N.Y.: The Publishing Company. – 1966. – С.246.
13 Абрамян Л.А. Первобытный праздник и мифология. – Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1983. – С. 52.
14 Фрэзер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и религии: Пер. с англ.– М.: Политиздат, 1984. – С.307.
15 Campbell J. The Hero with a Thousand Faces...– С.16.
* Вірування виникли на ґрунті нетривкої межі між фізіологічною та символічною смертю, оскільки дуже багато юнаків не витримували випробування і помирали під час ініціації – Див. про це: Bettelheim B. Rany symboliczne. Rytuały inicjacji i zazdrość męska. – Warszawa. – 1989. – С.233. Пор. також друїдичні містерії у Британії: неофіта живого опускали в гріб, який укладали у відкритий човен і зіштовхували в море. Ініціанти, які залишалися живими, вважалися народженими знову – Див.: Гроф С., Хэлифакс Дж. Человек перед лицом смерти: Пер. с англ. – М.: Изд-во Трансперсонального Института, 1996. – С.217.
16 Ранк О. Миф о рождении героя: Пер. с англ. – М.: "Рефл-бук"; К.: "Ваклер", 1997. – С.225; Юнг К.Г. Либидо, его метаморфозы и символы: Пер. с нем. – Спб.: Восточно-Европейский Институт Психоанализа, 1994. – С.216; Элиаде М. Священное и мирское: Пер. с фр. – М., 1994. – С.83.
17 Элиаде М. Аспекты мифа: Пер. с фр. – М.: Инвест-ППП, 1995. – С.86.
* Пор. також форму хати, де на час ініціації жили юнаки, – вона мала вигляд лона чудовиська. – Див.: Фрэзер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и религии: Пер. с англ.– М.: Политиздат, 1984. – С.649.
18 Пропп В. Эдип в свете фольклора // Пропп В. Фольклор и действительность: Избр. статьи / В.Пропп. – М.: Наука. – 1976. – С. 274.
19 Кэмпбелл Дж. Тысячеликий герой: Пер. с англ. – М.: "Рефл-бук", "АСТ"; К.: "Ваклер", 1997. – С.41.
20 Мелетинский Е. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976.– С.279.
21 Грабович Г. Гоголь і міф України // Сучасність. – 1994. – № 9. – С. 86.
22 Пропп В. Эдип в свете фольклора ... – С. 281.
23 Шевчук В. Три листки за вікном: Роман-триптих. – К.: Радянський письменник, 1986. – С.237.
24 Там само. – С.235.
25 Там само. – С.259.
26 Драгоманов М. Славянські перерібки Едіпової історії // Драгоманов М. Розвідки про українську народну словесність і письменство: У 4 т. – Львів, 1907. – Т.1. – С. 1-116.
* Інколи це було ознакою божественного походження – згадаймо хоча б до прикладу Озиріса та Ізиду. – Див.: Юнг К. Г. Либидо, его метаморфозы и символы... – С.238.
27 Юнг К.Г. Либидо, его метаморфозы и символы... – С.238.
28 Там само. – С.226.
29 Там само. – С.219.
30 Campbell J. The Hero with a Thousand Faces... – С.153.
31 Топоров В.Н. О ритуале. Введение в проблематику // Архаичный ритуал в фольклорных и раннелитературных памятниках. – М.: Наука, 1988. – С. 36.
32 Евзлин М. Космогония и ритуал. – М.: Радикс, 1993. – С.93.
** Подібно до пісні героя-барда Вайнямейнена, де слово здатне як відтворити, так і знищити елементи природи і тіла людини. – Див.: Campbell J. The Hero with a Thousand Faces... – С.321, 337.
33 Шевчук В. Три листки за вікном... – С.234.
34Стороженко О. Марко Проклятий. Повість. Оповідання. – К.: Дніпро, 1989. – С.317.
35 Шевчук В. Три листки за вікном... – С.240.
36 Стороженко О. Марко Проклятий... – С.316.
* У світовій міфології таким пароксизмом наділений Кухулін – персонаж ірландського героїчного епосу. – Див.: Campbell J. The Hero with a Thousand Faces... – С.333.
37 Шевчук В. Три листки за вікном... – С.242.
38 Campbell J. The Hero with a Thousand Faces... – С.334.
39 Шевчук В. Три листки за вікном... – С.250-251.
40 Стороженко О. Марко Проклятий... – С.326.
41 Лотман Ю., Минц З. Литература и мифология // Труды по знаковым системам. Т. 13: Семиотика культуры. – Тарту: ТГУ. – Вып. 546. – 1981. – С. 40.
42 Ранк О. Миф о рождении героя... – С.223.
43 Стороженко О. Марко Проклятий... – С.317.
44 Campbell J. The Hero with a Thousand Faces... – С.137.
45 “300 побожним козакам вдалося втекти від ворогів і сховатися під землею, у лісі. Тим лісом ішов коваль у пошуках роботи; йому назустріч вийшов старий дідусь – св. Петро з пропозицією підкувати коней 300 козаків. У підземеллі коваль побачив коней, що їли сіно, і козаків, що спали на конях; їх не можна було будити. Нехотячи зачеплений ліктем коваля, козак пробудився, злапався за шаблю і крикнув: “Вже час?”. “Ні ще, спи, спи, я тобі скажу коли”,– відповів дідусь і козак знову заснув. А то мали козаки вже виходити з-під землі, бо пани збиткуються над людьми”. – Етноґрафічний збірник... – №181. Співвідносними з наведеною легендою є українські перекази про Олексу Довбуша, Короля Гуцула, св. Михайлика, Буняку та європейські легенди про Вотана, Карла Великого, св. Вацлава, св. Щепановського, Марка Королевича, архетипна схема яких вкладається у структуру згаданого міфу про народження героя і містить такі етапи:
– усамітнення, спричинене прокляттям – св. Щепановський, Буняка, Білобог
чарами – Олекса Довбуш
благословенням – українські козаки, св. Михайлик
нейтральне – Карл Великий, Марко Королевич
– процес нового народження, символічно виражений сном
на горі: Вотан, св.Вацлав, Король Гуцул
у печері: Довбуш, Марко Королевич
під землею: українські козаки, Буняка
символічно виражений формулою "Чи не пора?":
козаки, Король Гуцул, Буняка
– потенційне повернення як звільнення
від панів: козаки
від поганої руської долі: Король Гуцул
від неволі: св. Щепановський (Польщі), Марко Королевич
(Болгарського Царства)
від ворогів царства: Буняка
для помсти ворогам: Олекса Довбуш
у час найбільшої потреби: Вотан, Карл Великий, св. Михайлик, св. Вацлав
46 Померанцева Э. Рассказы о колдунах и колдовстве // Труды по знаковым системам. – Т. 7. – Тарту: ТГУ. – Вып. 365. – 1975. – С. 88.
47 Сміх, веселощі – це ознака життя, сміятись заборонено лише у царстві смерті. – Див.: Пропп В. Ритуальный смех в фольклоре // Пропп В. Фольклор и действительность: Избр. статьи / В.Пропп. – М.: Наука. – 1976. – С. 183.
48 Там само. – С.145.
49 Гоголь Н.В. Страшная месть // Гоголь Н.В. Собрание сочинений. В 7-ми т. – Т.1. Вечера на хуторе близ Диканьки / Коммент. А.Чичерина и Н.Степанова. – М.: Художественная литература, 1984. – С.144.
50 Там само. – С.150.
51 Евзлин М. Космогония и ритуал... – С.97.
* Проникнення у таємницю богів є небезпечним або й фатальним.
52 Гоголь Н.В. Страшная месть... – С.167.
53 Там само. – С.170.
** Світова вісь (лат.).
54 Элиаде М. Космос и история: Избранные работы: Пер. с фр. и англ. – М.: Прогресс, 1987. – С.154.
55 Гоголь Н.В. Страшная месть... – С.165.
56 Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического: Избранное. – М.: Изд. группа "Прогресс", "Культура", 1995. – С.195.
57 Campbell J. The Hero with a Thousand Faces... – С.238.
58 Там само. – С.347.
59 Там само. – С.38.
60 Шевчук В. Три листки за вікном... – С.250.