Бабочкіна Юлія Дмитрівна удк 631. 14: 633. 1: 338. 439. 62 закон

Вид материала

Содержание

Для заказа доставки полной версии работы
Таблиця 3.15 Порівняння кількості опадів за визначеними періодами на Півдні України
Таблиця 3.16 Порівняння температур повітря за визначеними періодами на Півдні України
Таблиця 3.17 Тривалість вегетаційного періоду та ГТК в зоні південного Степу України

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com

Підвищення температури повітря також може викликати скорочення міжфазних періодів, більш ранніх строків дозрівання та збирання культур, що призведе до зниження врожайності зернових. Встановлено, що коли денна температура повітря перевищує 35ºС, відбувається дуже різке зниження врожаю зернових. Високий рівень температури повітря також негативно вплине на режим зволоження ґрунту у зв’язку з посиленням випаровування вологи [99].

Глобальне потепління загрожує посиленням розмноження і міграції шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. Комахи-шкідники почнуть розвиватися в більш ранні періоди і зашкоджувати рослинам, що не встигли зміцнити. Типовим прикладом є стрімке розмноження мишовидних гризунів, чисельність яких буде значно зростати внаслідок надзвичайно теплих умов перезимівлі. Ці ж теплі умови перезимівлі призводять до того, що взимку виживають більшість бур’янів, що раніше вимерзали.

Внаслідок глобального потепління зростає небезпека природних катаклізмів, які проявлятимуться у різних змінах погоди (збільшення спекотного бездощового періоду, зливи, шквали, урагани тощо). При цьому неминучі величезні втрати в сільськогосподарському виробництві.

На тлі загального потепління клімату в Україні відзначена також така негативна особливість, як тривалі пізні приморозки з катастрофічними наслідками і значними збитками для сільського господарства. Найбільш гостро вони відчувалися у степовій зоні. Їх небезпека збільшується внаслідок того, що рослини при ранній весні на момент настання приморозків вже досягають уразливих фаз розвитку. Найбільшу небезпеку несуть пізні приморозки рослинам в період їх активної вегетації.

Прогнозується, що потепління клімату призведе до підвищення рівня морів, що підсилить процеси розмиву берегів, затоплення, підтоплення та засолення ґрунтів. За різними сценаріями змін клімату ріст рівня Азовського моря може становити від 22 до 155 см. Тобто, слід очікувати значних втрат сільськогосподарських угідь у приморських зонах даного регіону.

Найбільш помітними факторами глобального потепління клімату є підвищення температури повітря по всій території країни та зміни кількості опадів, які різняться по регіонах. Вважається, що зміни клімату відчутні на території України з кінця 70-х – початку 80-х років, але особливо помітними вони стали в період останнього десятиріччя. Розглянемо докладніше, які тенденції мають зміни клімату на території зони Південного степу України. Для дослідження було використано метеорологічні дані метеостанції м. Мелітополя Запорізької області, які є типовими для даного регіону.

Для визначення основних тенденцій змін клімату для порівняння виділимо 2 періоди: період стандартної кліматичної норми – 1954-1989 рр. та період з найбільш відчутними змінами клімату – 1990-2007 рр.

Таблиця 3.15

Порівняння кількості опадів за визначеними періодами на Півдні України

Показники	Стандартний період (1954-1989)		Період з ознаками потепління (1990-2007)		Відхилення середнього рівня, +,-
Показники	середній рівень	середній абсолют-ний приріст	середній рівень	середній абсолют-ний приріст	Відхилення середнього рівня, +,-
Середньорічна кількість опадів, мм	470,2	1,284	474,6	12,5	4,4
Сума опадів за вегетаційний період, мм	257,9	1,44	266,4	4,92	8,5
Середньомісячна кількість опадів, мм: у січні	44,5	-0,31	34,7	3,753	-9,8
у лютому	34	0,165	34	1,61	--
у березні	30,3	0,258	37,1	1,619	6,8
у квітні	31,7	0,274	32,4	-2,947	0,7
у травні	50,2	-0,708	41,8	-1,189	-8,4
у червні	49,7	0,639	55,1	-1,282	5,4
у липні	46,8	0,774	40,5	2,658	-6,3
у серпні	36,7	0,344	44,6	4,847	7,9
у вересні	34,8	0,046	33,7	0,713	-1,1
у жовтні	23,8	0,209	34,4	0,643	10,6
у листопаді	38,8	0,216	41,4	1,835	2,6
у грудні	48,7	-0,623	44,7	0,283	-4

Джерело: розраховано за даними Гідрометеорологічного державного архіву України

В табл. 3.15 розраховані показники, що характеризують режим зволоження даного регіону, а саме середньорічну кількість опадів та кількість опадів по місяцях за зазначеними періодами в середньому.

Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок, що глобальне потепління клімату в зоні Південного степу спричиняє збільшення середньорічної кількості опадів. Причому в останньому періоді спостерігається значно більша тенденція до зростання їх кількості - середній абсолютний приріст складає 12,5 мм щорічно, проти 1,284 мм у стандартному періоді.

Дуже помітним є перерозподіл опадів за періодами року. Так, в холодні місяці (грудень, січень, лютий) кількість опадів періоду потепління зменшилася в порівнянні зі стандартним періодом. Більш посушливими становляться також травень та липень. Березень, червень, серпень та жовтень навпаки стануть значно вологішими. Стосовно періоду вегетації рослин, відбувається збільшення режиму зволоженості та спостерігається тенденція для подальшого його зростання.

В періоді потепління відбулося значне підвищення середньорічної температури повітря, вона зросла на 0,5ºС (табл. 3.16). Підвищення середньомісячної температури відбувається по всіх місяцях, окрім травня, в якому почастішали роки з пізніми заморозками. Найбільш відчутне потепління відбувається в зимові місяці та в березні.

Отже, в зоні Південного Степу України вже відбуваються відчутні зміни клімату, спричинені наслідками глобального потепління. Помітне підвищення температури повітря може викликати зміну в термінах настання та закінчення періоду вегетації сільськогосподарських рослин, що призведе до змін у строках початку сівби, строках дозрівання та збирання врожаю. Змінюється також режим вологозабезпеченості рослин в найбільш важливі періоди розвитку та росту.

В табл. 3.17 наведено строки початку та закінчення вегетаційного періоду рослин.

Таблиця 3.16

Порівняння температур повітря за визначеними періодами на Півдні України

Показники	Стандартний період (1954-1989)		Період з ознаками потепління (1990-2007)		Відхилення середнього рівня, +,-
Показники	середній рівень	середній абсолютний приріст	середній рівень	середній абсолютний приріст	Відхилення середнього рівня, +,-
Середньорічна температура повітря, ºС	9,8	0,004	10,3	0,065	0,5
Сума активних темпера-тур за період вегетації, ºС	3401,5	6,451	3513,5	28,22	+112
Середньомісячна температура повітря, ºС: у січні	-3,5	-0,005	-1,7	0,018	1,8
у лютому	-2,7	0,208	-0,9	0,058	1,8
у березні	1,3	0,156	3,5	0,048	2,2
у квітні	10	0,04	10,5	0,041	0,5
у травні	16,7	0,014	16,2	0,131	-0,5
у червні	20,5	-0,017	20,6	0,004	0,1
у липні	22,7	-0,04	24	0,051	1,3
у серпні	21,9	-0,022	22,4	0,04	0,5
у вересні	16,5	0,044	16,5	0,11	--
у жовтні	10,1	-0,036	10,4	-0,05	0,3
у листопаді	3,8	0,042	3,8	0,101	--
у грудні	-1,2	0,127	-1,1	0,05	-0,1

Джерело: розраховано за даними Гідрометеорологічного державного архіву України

Межі періоду вегетації визначалися датою переходу середньодобової температури відмітки +10ºС. Виділені в таблиці межі вегетаційного періоду навіть наочно свідчать про тенденцію до більш раннього його початку та більш пізнього закінчення. Кількість днів тривалості вегетаційного періоду має стійку тенденцію до збільшення.

Таблиця 3.17

Тривалість вегетаційного періоду та ГТК в зоні південного Степу України

Місяці	січень			лютий			березень			квітень			травень			червень			липень			серпень			вересень			жовтень			листопад			грудень			К-ть днів	ГТК
Дека-ди	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
1985														////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																							174	0,42
1986										/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																											214	0,19
1987														////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																							174	0,21
1988														//////////////////////////////////////////////////////////////////////																							163	0,12
1989													/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																								194	0,18
1990													/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																								194	0,19
1991											/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										204	0,18
1992											/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										204	0,27
1993										////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																											203	0,25
1994											/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										214	0,12
1995										/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																											204	0,17
1996													///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																								194	0,22
1997													///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																								184	0,30
1998											///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										214	0,15
1999										/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																											214	0,18
2000											/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										204	0,12
2001											/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										214	0,16
2002												/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																									194	0,15
2003												///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																									204	0,17
2004										/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																											227	0,38
2005											/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										204	0,22
2006											//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										183	0,30
2007											/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////																										204	0,12

Джерело: розраховано за даними Гідрометеорологічного державного архіву України

Найбільш важливим фактором розвитку рослин в даному регіоні є режим зволоження в період вегетації рослин. Для характеристики умов зволоження території звернемося до гідротермічного коефіцієнту (ГТК), методику розрахунку якого запропонував Г.Т. Селянинов (табл. 3.18). Цей коефіцієнт враховує як надходження води у вигляді опадів, так і їх сумарну витрату на випаровування. Він розраховується за наступною формулою:

, (3.7)

де Е_х – сума опадів за період вегетації рослин, мм; Е_t – сума середньодобових температур понад 10ºС за той самий період, ºС [140].

Аналізуючи динаміку ГТК виявлено тенденцію до його зменшення, тобто погіршення умов зволоження. При збереженні і надалі зміни температури повітря убік підвищення на фоні незначного зростання кількості опадів в період вегетації, можна чекати деякого зменшення цього коефіцієнта, про що свідчить тренд.

Проведене дослідження на основі конкретних розрахунків підтверджує, що в зоні Південного степу України вже спостерігаються помітні зміни клімату внаслідок глобального потепління. Ці зміни проявляються, перш за все, в зміні режиму зволоження та температурного режиму. Так, простежується помітне збільшення середньорічної кількості опадів та зміна їх розподілу за періодами року. Температурний режим повітря на території також помітно підвищився та має стійку тенденцію до зростання, особливо взимку.

Найбільш вразливим до капризів погоди, коливань та стрімких змін клімату є землеробство. Не дарма його називають «цех під відкритим небом». Негативний вплив та наслідки глобального потепління вже досить відчутні в цій галузі та можуть стати причиною недобору і значних втрат продукції рослинництва.

Проведені нами розрахунки виявили на території Південного степу України наступні ознаки, яки мають безпосередній вплив на розвиток та сталість галузі землеробства:

- існує стійка тенденція до збільшення терміну вегетаційного періоду сільськогосподарських культур;

- поряд зі збільшенням кількості опадів в вегетаційний період відбувається зниження режиму вологозабезпеченості сільськогосподарських культур внаслідок більш значного підвищення температур в цей період, про що свідчить ГТК. Тобто відновлення зрошуваної меліорації в даному регіоні було і залишається вкрай необхідним.

Отже, необхідність в адаптації землеробства до нових кліматичних умов очевидна. Необхідні нові сорти, пристосовані під прогнозовані метеорологами погодні умови, нові технології вирощування, зі зміненими строками агротехнічних робіт, нові розробки щодо захисту рослин від шкідників і хвороб та ін. Але основним методом отримання високих та сталих врожаїв було і залишається дотримання високої культури землеробства та технологічної дисципліни. Бо на фоні виснажених ґрунтів, засмічених шкідниками і хворобами посівів, відсутності матеріально-технічного забезпечення в необхідній кількості, майже повною втратою меліорації марно сподіватися на отримання достойних врожаїв. Тобто пагубні наслідки для землеробства спричиняють не тільки примхи погоди та зміни клімату, а й недбайливе та безвідповідальне ставлення господарів до землі та ведення агротехнічних робіт за залишковим принципом.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com

результаті подальшого дослідження за допомогою багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу було виявлено агрометеорологічні показники, які мають найбільший вплив на формування урожайності сільськогосподарських культур в Запорізькій області. При цьому агрометеорологічні показники та період їх найбільшого впливу на урожайність різняться по окремих культурах. Найбільш тісний зв’язок було виявлено по озимої пшениці та ярому ячменю (R= 0,8448 та 0,877 відповідно). Найменший серед досліджуваних культур середній рівень зв’язку виявлено по урожайності кукурудзи на зерно (R = 0,631).

Blog

Бабочкіна Юлія Дмитрівна удк 631. 14: 633. 1: 338. 439. 62 закон

Содержание