Бабочкіна Юлія Дмитрівна удк 631. 14: 633. 1: 338. 439. 62 закон
| Вид материала | Закон |
- Удк 338. 43: 631. 15: 631., 86.96kb.
- Удк 631. 171: 633/635 А. А. Иванов, Б. В. Петров, 57.67kb.
- Удк 631. 468: 631. 81 Гаврилюк В. А., к с. г н.,, 157.57kb.
- Н. И. Вавилова удк 631. 44. 5; 631. 58; 631. 674 № в государственной регистрации 81047036, 351.52kb.
- Удк [631. 6: 628. 3]: 631. 22+504., 114.95kb.
- Методические рекомендации Ярославль 2005 удк 338. 24; 338. 26; 338. 27 Печатается, 579.59kb.
- Удк 334. 726, 339. 92, 338. 4 и 338. 48 Генезис понятий «гостиничная цепь» и «гостиничная, 201.83kb.
- Удк 581. 1: 631. 811: 631. 445, 23.49kb.
- Удк (631. 527+631. 531): 635. 34 Научное обоснование и разработка системы методов селекции, 1105.12kb.
- Удк 635. 649:(631. 52+631. 53) Теоретическое обоснование и практическое использование, 946.29kb.
У табл. 2.8 наведено досягнення окремих сільськогосподарських підприємств регіону, що було отримано із застосуванням зрошення у посушливому 2007 році.
Таблиця 2.8
Продуктивність зрошуваних земель передових
підприємств Півдня України у 2007 році
| Підприємства | Урожайність, ц/га | ||||
| озимої пшениці | ярого ячменю | куку-рудзи на зерно | овочів | ||
| Запорізька область | |||||
| ТОВ АФ «Україна» Мелітопольського району | 62,3 | 41,6 | 73,8 | 432 | |
| ДВГ «Мелітопольське» Мелітопольського району | 53,2 | 42,6 | х | х | |
| АФ „Алекс” Кам’янко-Дніпровського району | 59 | 38,4 | 68,4 | 632 | |
| ПП «Аскон» Якимівського району | 48,6 | 37,2 | х | 385 | |
| ТОВ «Таврія» Якимівського району | 57,4 | 41,6 | 72,6 | 464,2 | |
| АФ ім. Мічуріна Михайлівського району | 62,1 | х | х | 518 | |
| Миколаївська область | |||||
| ТОВ «Авангард» Жовтневого району | 52 | 36 | 63 | х | |
| ПВТФ «Агроділо» Снігурівського району | 57,4 | 38,4 | 57 | 280 | |
| Радгосп «Виноградна долина» Веселинівського району | 47,3 | х | 61,5 | 257 | |
| Херсонська область | |||||
| ЗАТ „Фрідом Фарм Інтернешнл” Горностаївського району | 60 | 42 | 112 | 569 | |
| ТОВ «Промінь» Бериславського району | 52,4 | 37,5 | х | х | |
| ФГ «Чайка» Белозерського району | 57,9 | х | х | 532 | |
| ДГ «Асканійське» Каховського району | 46,3 | х | х | 289 | |
| ТОВ «Таврійська перспектива» Каховського району | 62,3 | 38 | 86,2 | 412 | |
| ТОВ «Дружба» Новотроїцького району | 46,5 | 43,7 | 54,6 | 346,7 | |
Джерело: дані виробничих управлінь меліорації і водного господарства Запорізької, Миколаївської та Херсонської області
Особливу увагу слід звернути на впровадження краплинного зрошення, який розповсюджений при вирощуванні овочів. Як бачимо з таблиці, підприємства отримують овочів до 500 - 600 ц/га. Економія ресурсів та висока врожайність при мінімальних затратах роблять такий спосіб поливу одним з найперспективніших. Багато виробників у перший же сезон господарювання не тільки покривають витрати на придбання й монтаж зрошувальної системи, а й отримують прибуток.
В табл. 2.9 розраховано коефіцієнти варіацій урожайності на зрошенні та порівняно їх з відповідними показниками на богарі. Розрахунки показують значне перевищення сталості виробництва в землеробстві на фоні зрошення.
Таблиця 2.9
Коефіцієнти варіації урожайності в підприємствах Запорізької області, %
| Культури | 1968-1972 | 1973-1977 | 1978-1982 | 1983-1987 | 1988-1992 | 1993-1997 | 1998-2002 | 2003-2007 |
| Зернові культури всього | ||||||||
| на богарі | 20,8 | 17,6 | 17,2 | 16,4 | 11,6 | 16,7 | 19,3 | 26,6 |
| на зрошенні | 11,3 | 20,2 | 10,2 | 4,7 | 13,3 | 12,2* | 13,4* | 15,6* |
| кратність перевищення на богарі | 1,84 | 0,87 | 1,67 | 3,5 | 0,87 | 1,37 | 1,44 | 1,7 |
| Озима пшениця | ||||||||
| на богарі | 18,4 | 18,3 | 11,4 | 20,1 | 13,1 | 16,2 | 20,2 | 33,3 |
| на зрошенні | 14,4 | 19,1 | 7,9 | 11 | 14,6 | 8,7* | 15,4* | 14,8* |
| кратність перевищення на богарі | 1,28 | 0,96 | 1,44 | 1,83 | 0,9 | 1,86 | 1,31 | 2,25 |
| Зернобобові культури | ||||||||
| на богарі | 48 | 28,4 | 34,4 | 58,9 | 20,3 | 30,9 | 28,6 | 50,8 |
| на зрошенні | 28,4 | 21,3 | 25,4 | 40,4 | 26,7 | 26,3* | 17,9* | 23,8* |
| кратність переви-щення на богарі | 1,69 | 1,33 | 1,35 | 1,46 | 0,76 | 1,17 | 1,6 | 2,13 |
| Кукурудза на зерно | ||||||||
| на богарі | 28 | 9,3 | 22,2 | 12,5 | 17 | 23,3 | 26,7 | 32,2 |
| на зрошенні | 9,2 | 16,4 | 10,1 | 13,6 | 19,4 | 11,6* | 18,3* | 22,6* |
| кратність переви-щення на богарі | 3,04 | 0,57 | 2,2 | 0,92 | 0,88 | 2,01 | 1,46 | 1,42 |
| Соняшник | ||||||||
| на богарі | 17,9 | 10,9 | 7,8 | 19,5 | 17,3 | 15,1 | 10,2 | 18,5 |
| на зрошенні | 13,1 | 22,8 | 9,2 | 20,5 | 17,8 | 12,6* | 11,3* | 12,4* |
Продовж. табл. 2.9
| Культури | 1968-1972 | 1973-1977 | 1978-1982 | 1983-1987 | 1988-1992 | 1993-1997 | 1998-2002 | 2003-2007 |
| кратність переви-щення на богарі | 1,37 | 0,48 | 0,85 | 0,95 | 0,97 | 1,2 | 0,9 | 1,49 |
| Овочеві культури | ||||||||
| на богарі | 12,9 | 18,3 | 19,3 | 16,8 | 20,3 | 13,6 | 19,1 | 16,7 |
| на зрошенні | 6,6 | 14,9 | 16,7 | 18,2 | 19,4 | 10,8* | 15,4* | 12,2* |
| кратність переви-щення на богарі | 1,95 | 1,23 | 1,15 | 0,92 | 1,05 | 1,26 | 1,24 | 1,37 |
*у зв’язку з відсутністю офіційних статистичних даних, наводимо дані в середньому по підприємствах області
Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики в Запорізькій області
Порівняння коефіцієнтів варіації урожайності вищезазначених культур з аналогічними показниками на зрошуваних землях показує, що в окремі періоди кратність перевищення коефіцієнтів сягала 2 – 3 рази. Було виявлено, що найбільші відхилення спостерігаються по групі зернових культур (в середньому в 1,66 рази), зернобобових (1,44), кукурудзі на зерно (1,66). Найменш різняться (іноді навіть переважають на зрошенні) коливання по соняшнику.
У додатку А наведено перелік аграрних підприємств Запорізької області, що застосовували зрошення у 2007 році та ступінь господарського використання зрошуваних земель даних землекористувачів.
У табл. 2.10 проведене групування означених підприємств за формами господарювання.
Майже половина (45%) зрошуваних земель даної вибірки знаходиться у використанні господарських товариств, які представлені в кількості 38 підприємств та мають в наявності в середньому по 755,3 га зрошуваних земель. Ступінь господарського використання зрошуваних земель в цих підприємствах складає 65%. Чверть зрошуваних земель використовується приватними підприємствами з середнім розміром зрошуваної площі 331,9 га та ступенем господарського використання зрошуваних земель – 52%. Найбільша частка фактично политих земель в загальній зрошуваній площі приходиться на фермерські господарства та державні підприємства – 85,3 та 84% відповідно, але вони використовують лише 11,4 і 7% зрошуваних земель даної вибірки.
Таблиця 2.10
Розподіл аграрних підприємств Запорізької області,
що застосовували зрошення, 2007 р.
| Агровиробники | Кількість | Наявність зрошуваних земель, га | У % до загаль-ної зрошуваної площі | Середня зрошу-вана площа 1 агровиробника, га | Ступінь господарського використання, % |
| Господарські товариства | 38 | 28703 | 45 | 755,3 | 65 |
| Приватні підприємства | 43 | 14274 | 22,3 | 331,9 | 52 |
| Виробничі кооперативи | 6 | 8873 | 13,8 | 1478,8 | 43 |
| Фермерські господарства | 25 | 7255 | 11,4 | 290,2 | 85,3 |
| Державні підприємства | 10 | 4443 | 7 | 444,3 | 84 |
| Інші форми господарювання | 17 | 319 | 0,5 | 18,8 | 74 |
| Разом по виборці | 139 | 63867 | 100 | 459,5 | 62,6 |
Джерело: власні дослідження
Шість виробничих кооперативів з великими площами наявних зрошуваних земель (по 1479 га в середньому), використовують їх лише на 43%. Землекористувачі інших форм господарювання, серед яких більшість – приватні особи та пайовики земель мають невеличкі за розмірами ділянки зі зрошуваними мережами та використовують зрошення в середньому на 74% площі.
Основними причинами занепаду зрошуваної меліорації можна вважати недосконалу аграрну, зокрема земельну реформу, передусім стосовно паювання зрошуваних земель. Нині в Україні близько 2,17 млн. га зрошуваних земель розподілені поміж 86 тисяч землекористувачів, які практично відсторонені від управління зрошуваними системами.
Останні роки в Україні не приділяється належної уваги проблемам виробників, що застосовують зрошувану меліорацію, а навіть ускладнюються деякі з них. Так, інститут зрошуваного землеробства УААН, який займався проблемами ефективного використання зрошуваних земель в Україні та був головною науковою установою з питань зрошення, за рішенням Президії УААН у 2000 році було перепрофільоване в Інститут землеробства південного регіону, який займається дослідженнями виробництва переважно на неполивних землях [92].
Державним комітетом статистики України у 2000 році (наказ № 275 від 27.08.2000р.) з форми статистичної звітності № 29 –сг «Збір урожаю сільськогосподарських культур, плодово-ягідних та виноградних насаджень на зрошуваних землях України» було усунено усі статистичні показники стосовно зрошуваних земель, що унеможливлювало вивчення та аналіз загальних тенденцій у виробництві на зрошуваних землях. Лише в 2006 р. Указом Президента України «Про заходи щодо розвитку зрошуваного землеробства в Україні» постановлено забезпечити відновлення статистичних спостережень щодо збирання врожаю на меліорованих землях [101]. При цьому Додаток до форми № 29 сг «Меліорація» було введено у дію тільки у 2008 році (наказом Державного комітету статистики України від 27.08.2008 р. № 296).
Не вирішене з початку реформування КСП питання з власністю внутрішньогосподарських меліоративних систем призвело до розкрадання та розукомплектації їх устаткування, відсутності мінімально необхідних ремонтно-відновлювальних робіт та оновлення меліоративного парку. Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 р. № 1253 «Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств – правонаступників» в регіоні було передано в комунальну власність лише половина зрошуваних земель. Складність виникає у тому, що в процесі передачі необхідно сплачувати ПДВ, а на це у передаючої сторони немає коштів. Для вирішення цього питання необхідні зміни в Законі України «Про податок на додану вартість» (3 стаття), де поряд з об`єктами житлово-комунального господарства, у тому числі мереж постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення необхідно звільнити від сплати ПДВ і операції з передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем.
До великих втрат меліоративних систем призводить не вирішення також на законодавчому рівні процесу знищення меліоративних систем. Так, при банкрутстві господарств – правонаступників, працездатні меліоративні мережі включаються до ліквідної маси і реалізуються виконавчою службою як металобрухт за дуже низькими цінам. Наприклад, у ВАТ «Родина» Василівського району Запорізької області дві меліоративні системи 1971 та 1987 рр. на площі 1400 га з залишковою балансовою вартістю 1,7 млн. грн. були оцінені виконавчою службою по 148 грн. кожна. Для запобігання цьому, розпорядженням Голови Запорізької обласної державної адміністрації від 16.04.2008 р. № 145 «Про недопущення знищення внутрішньогосподарських меліоративних систем» була встановлена тимчасова заборона до кінця 2008 року на списання та роботи, пов`язані з демонтажем елементів систем на площах зрошуваних земель, як списаних, так і інших, а також транспортування та реалізацію демонтованих матеріалів.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com
Проблеми нарощування обсягів виробництва продукції сільського господарства хвилювали вчених давно та не втратили своєї актуальності і на сей час. Прискорений розвиток інтенсифікації сільського господарства у ХХ сторіччі дозволив значно збільшити рівень урожайності сільськогосподарських культур. Але не слід забувати про двоїстий характер інтенсифікації, кожний напрям якої окрім позитивного, справляє і досить негативний вплив на агроекосистеми, особливо за їх необґрунтованого використання. Одним з аспектів вивчення сталості землеробства є визначення тенденцій у змінах коливань урожайності та впливу на них рівня інтенсивності виробництва.
Відносно цього питання вчені мають різноманітні точки зору. Так, В.І. Векленко зробив висновок, що при підвищенні рівня інтенсивності коливання валових зборів зернових з року в рік будуть зростати [16]. О. Мороз в своїх дослідженнях також прийшов до висновку, що зі збільшенням витрат антропогенного походження відбуватимуться посилення коливань продуктивності агроекосистем [75]. М.Ф. Лупашку зазначив, що процеси інтенсифікації призводять до зниження енергетичного потенціалу агроекосистем, що в свою чергу веде до втрати ними здатності протистояти екстремальним погодним явищам, і в першу чергу - посухам [62]. Протилежну точку зору має академік А.А. Ніконов, який вважає, що інтенсивні технології дозволять значно підвищити сталість сільського господарства [79]. Н.Г. Петров в свою чергу вважає, що в результаті створення екологічних комплексів рослинництво значно менше залежатиме від несприятливих погодних умов та родючості ґрунту [89]. Однак, в багатьох випадках, у цих дослідженнях відсутні кількісні оцінки щодо отриманих висновків, що безумовно є недоліком їх аргументації.
Відомо, що показники сталості землеробства, перш за все, відображають особливості природно - кліматичних зон. Проведене статистико-економічне дослідження В.Й. Шияном та В.О. Слаутою з використанням даних по Донецькій області виявило чітку тенденцію підвищення рівня сталості урожайності зі зростом інтенсивності виробництва [127]. Дослідження варіації урожайності в динамічних рядах вікової тривалості в Росії та США, проведене Д.В. Шияном показало, що у різні історичні періоди і в різних країнах зростання урожайності не спричинило підвищення її сталості [153]. Таким чином є всі підстави констатувати, що по цьому питанню існують діаметрально протилежні точки зору.
В нижче проведених розрахунках встановлено залежність між рівнем інтенсивності землеробства, вираженням якої прийнята урожайність сільськогосподарських культур, та коливаннями показників урожайності у зоні південного Степу України на прикладі Запорізької області.
Для проведення дослідження нами було використано динамічні ряди урожайності основних сільськогосподарських культур по Запорізькій області за період 55-ти років, на підставі яких були розраховані по трьохріччям середні рівні урожайності та коефіцієнти варіації урожайності. Досліджуваний період було розділено на дві умовні частини – період стійкого підвищення рівня інтенсивності в землеробстві (1957-1991), та період зниження рівня інтенсивності (1992-2007), який характеризується скороченням внесення добрив, засобів захисту рослин та відповідно зниженням урожайності.
Перш за все, вважаємо за доцільне встановити основні тенденції у динаміці досліджуваних показників, які визначимо вирівнюванням динамічних рядів з допомогою тренду прямої лінії.
Розраховані середні абсолютні прирости (табл. 3.9) свідчать, що по всіх культурах у перший період дослідження (1953-1991) простежується стійка тенденція до збільшення рівнів урожайності, тобто збільшення рівня інтенсивності. Середні абсолютні прирости коефіцієнтів варіації урожайності навпаки мають чітку тенденцію до зниження.
Таблиця 3.9
Показники динаміки та параметри зв’язку коливань урожайності
та її рівня в Запорізькій області
| Культури | Середні абсолютні прирости по трьохріччям | Коефіцієнти кореляції між рівнем урожайності та її коливаннями | |||
| 1953-1991 рр. | 1992-2007 рр. | ||||
| рівнів урожайності, ц/га | коефіцієнтів варіації урожайності % | рівнів урожайності, ц/га | коефіцієнтів варіації уро-жайності, % | ||
| Зернові культури всього | 1,282 | -1,072 | -0,78 | 0,55 | -0,435 |
| Озима пшениця | 1,723 | -0,479 | -0,74 | 1,04 | -0,322 |
| Ячмінь | 1,216 | -0,642 | -1,61 | 3,11 | -0,364 |
| Зернобобові культури | 0,954 | 0,065 | -0,45 | 8,58 | -0,264 |
| Кукурудза на зерно | 1,223 | -2,5 | -0,09 | -2,28 | -0,613 |
| Соняшник | 0,332 | -1,74 | -0,27 | 0,29 | -0,574 |
| Овочеві культури | 1,968 | -1,084 | 4,98 | -1,66 | -0,701 |
Джерело: власні дослідження
Це свідчить, що на фоні зросту рівня урожайності відбувалося поступове зниження її коливань. Кризове становище в землеробстві України протягом останніх 17 років призвело до зниження рівня інтенсивності та урожайності сільськогосподарських культур. У період 1992-2007 років спостерігається діаметрально протилежна ситуація, тобто по всіх культурах виявлено тенденцію до зниження урожайності на фоні збільшення її коливань. Проведений кореляційний аналіз між середніми рівнями урожайності та їх коливаннями по трьохріччам виявив по всіх досліджуваних культурах зворотній зв’язок середньої щільності.
На рис. 3.6 наочно представлена динаміка зміни урожайності та коефіцієнтів варіації групи зернових культур по двох досліджуваних періодах.
Отримані нами результати підтверджують точки зору академіка А.А. Ніконова та Н.Г. Петрова і також відповідають висновкам, отриманим В.О. Слаутою та В.Й. Шияном у результаті досліджень проведених по Донецькій області.
Рис. 3.6. Тенденції в динаміці та коливаннях урожайності зернових культур в підприємствах Запорізької областіДжерело: власні дослідження
Для підтвердження ще раз цієї теорії використаємо більш довгі динамічні ряди урожайності, а саме - звернемося до динаміки рівнів урожайності основних сільськогосподарських культур Баварії (Німеччина) за період 115 років (1892-2007). Для розрахунків згрупуємо динамічні ряди по три роки та визначимо основні тенденції в динаміці урожайності та її коливаннях.
Застосування різноманітних заходів інтенсифікації внаслідок значного НТП в землеробстві Німеччини за останні 100 років дозволило збільшити середні рівні урожайності зернових культур з 15 ц/га на початку минулого століття до 70 ц/га в останні десятиріччя. Тобто відбувалося постійне збільшення рівня інтенсивності в землеробстві країни. Водночас динаміка коефіцієнтів варіації урожайності, розрахованих по трьохріччям мала стійку тенденцію до зниження. По всіх культурах також було визначено зворотній кореляційний зв’язок між рівнями урожайності та її коливаннями.
Таблиця 3.10
Показники динаміки та параметри зв’язку коливань
урожайності та її рівня в Баварії (Німеччина) за період 1892-2007 рр.
| Культури | Середні абсолютні прирости по трьохріччям | Коефіцієнти кореляції між рівнем урожайності та її коливаннями | |
| рівнів урожайності, ц/га | коефіцієнтів варіації урожайності % | ||
| Озима пшениця | 1,782 | 0,0038 | -0,169 |
| Яра пшениця | 1,565 | -0,038 | -0,184 |
| Рож | 1,186 | -0,013 | -0,235 |
| Ярий ячмінь | 1,086 | 0,025 | -0,056 |
| Овес | 1,148 | -0,17 | -0,349 |
Джерело: власні дослідження
Отримані результати дослідження урожайності основних сільськогосподарських культур Баварії на основі розрахунків також підтверджують, що зі збільшенням рівня інтенсивності в землеробстві відбувається зниження коливань урожаїв. Тобто, отримані розрахунки спростовують позиції В.І Векленко, О.О. Мороза та М.Ф. Лупашку.
Іноді зростання рівнів урожайності внаслідок підвищення рівня інтенсивності пов`язують зі зростанням навантаження на навколишнє середовище. Однак, це однаково помилково, як пов`язувати екстенсивне ведення землеробства з охороною навколишнього середовища. Негативний баланс поживних речовин у ґрунті, ерозія, недостатній енергетичний баланс – це ознаки аж ніяк не сталого та природоохоронного землеробства.
Вчені прогнозують, що до 2025 року населення планети досягне 8,5 млрд. чол., 83% якого будуть проживати у країнах, що розвиваються. Забезпечити зростаюче населення планети продовольством можливо тільки завдяки підвищенню урожайності сільськогосподарських культур на обмежених площах. Особливої актуальності збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції набуло у розвинутих країнах з початком швидкого розвитку виробництва біопалива, як нового сучасного та сталого джерела енергії. Тому, незважаючи на прагнення зменшувати антропогенне навантаження на агроекосистеми, відмовитися від інтенсивного ведення землеробства поки що неможливо. Однак, ефективність застосування деяких заходів інтенсифікації в умовах зростаючих цін на матеріальні ресурси та нестабільних цін на сільськогосподарську продукцію постає як дуже гостре питання не тільки для українських аграріїв, а й для агровиробників високорозвинутих країн. Останнім часом з`явилося багато публікацій, де науковці західних країн досліджують раціональність різних виробничих процесів, а саме – ефективність різних способів обробки ґрунту [163], різні стратегії внесення мінеральних добрив [168], економічність внесення фунгіцидів [176] та ін. Для цих досліджень широко використовуються польові досліди з варіацією різних засобів виробництва при однакових умовах вирощування.
Нами також було проведено аналіз економічної ефективності застосування різних заходів інтенсифікації при вирощуванні озимої пшениці в умовах дослідної станції Технічного університету м. Мюнхена. Дворічний трьохфакторний виробничо-технічний польовий дослід проводився на окремих ділянках з озимою пшеницею сорту Cubus. Місце розташування дослідної станції характеризується однорідним ґрунтовим покриттям, в середньому за останні 10 років рівень опадів склав 930 мм/м2, середньодобова температура повітря - 8,3°С.
На великих ділянках застосовували чотири види обробки ґрунту різного рівня інтенсивності:
-
Культиватор поверхнево 12-15 см
Плуг поверхнево 17-20 см
Культиватор глибоко 17-20 см
Плуг глибоко 25-27 см
Схему польового досліду наведено у Додатку Г рис. Г.1. Великі ділянки були роздроблені на менші - розміром 30 м2, на яких варіювалися вже кількість внесених азотних добрив та фунгіцидів. Для виключення випадковостей кожний з варіантів був повторений три рази. Дослід в обидва роки було проведено після двох попередників – після гороху та озимої пшениці. Повна сівозміна виглядає як: озима пшениця – озима пшениця – горох або чорний пар. Відповідні види обробки ґрунту на дослідних ділянках були застосовані вже за 4 роки до початку досліду, що підвищує достовірність отриманих результатів.
У Додатку Г табл. Г.1 детально представлена стратегія внесення добрив по досліджуваних варіантах в обох роках згідно попередників.
Для економічної оцінки систем виробництва було розраховано умовний чистий прибуток (маржинальний доход) в €/га, розмір якого являє собою сальдо з виручки від реалізації та змінних спеціальних витрат, яки різняться по окремих варіантах. До них було віднесено змінні машинні витрати на обробку ґрунту, внесення добрив та фунгіцидів, однак витрати, наприклад, на збір врожаю не враховувалися, бо вони є ідентичними для всіх варіантів. Так, витрати на трьохразове внесення фунгіцидів у 2005/06 році складали 126 €/га, у 2006/07 – 131 €/га; на 1 кг азотних добрив було витрачено 0,81€.
Ціна реалізації пшениці була скалькульована згідно ціновій ситуації 2004/05 та 2006/07 господарських років в залежності від якості пшениці (досягнутого змісту білку). Ціни на озиму пшеницю за обидва роки в залежності від змісту білку наведено у табл. 3.11, при цьому 2005 рік відрізнявся дуже низькою ціною на пшеницю, 2006 – відносно високою ціною.
Таблиця 3.11
Система цін на озиму пшеницю у Німеччині за ступенем якості
| Ступінь якості | Вміст білку, % (мінімум) | 2004/05 €/ц | 2006/07 €/ц |
| Елітна | 14 | 10,8 | 13,6 |
| A | 13,5 | 9,5 | 12,8 |
| B | 11,5 | 9,0 | 12,0 |
| C | нижче 11,5 | 8,6 | 10,8 |
Джерело: дані LFL (Німеччина)
В табл. 3.12 представлені середні рівні урожайності, якості зерна та ефективність виробництва озимої пшениці за різними варіантами досліду.
Найвищої урожайності (94,3 та 99,4 ц/га) було досягнуто по варіантах з високими рівнями інтенсивності – при глибокій обробці ґрунту, максимального внесення добрив та застосування фунгіцидів. Однак, найвищої якості зерна (зміст білку більше 14%) отримано по варіантах з обробкою ґрунту культиватором та без використання фунгіцидів. Ці варіанти є також найбільш доходними серед інших варіантів досліду.
Для проведення більш детального економічного аналізу з всього досліду було обрано два виробничих варіанти. Перший з них характеризується низьким рівнем інтенсивності - основна обробка ґрунту виконувалася культиватором на глибину 17-20 см; кількість внесених мінеральних азотних добрив коливалась від 130 до 180 кг/га по різних попередниках; внесення фунгіцидів не проводилося. Другий варіант відповідно позначений високим рівнем інтенсивності - обробка ґрунту плугом на глибину 25-27 см; мінеральні азотні добрива у 2005 році склали 220 та 190 кг/га, в 2006 – 190 та 170 кг/га відповідно по різних попередниках; проводилася обробка фунгіцидами.