Geum.ru

Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (старша школа у структурі 12-річної)

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 6. Історія рідного краю у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
Подобный материал:
1   2   3   4   5

2
Узагальнення

1


7
Тема 4. Україна в умовах незалежності


Провідні ідеї теми

Процеси державотворення. Пошуки шляхів подолання кризи в умовах реформування економіки. Спроби визначення зовнішньополітичних орієнтирів. Утвердження нової системи цінностей у суспільстві.

Початок державотворчих процесів: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні. Формування партійно-політичної системи

Участь населення у державотворчих процесах. Дострокові вибори в 1994 р Президента та Верховної Ради України. Л. Кучма.

Прийняття Конституції України (1996 р.) Суспільно-політичне життя в Україні другої половини 90-х років. Загострення політичної ситуації в Україні восени 2001 – навесні 2002 рр. Вибори Президента України 2004 р. В. Ющенко. В. Янукович. Ю.Тимошенко. Зростання громадської активності населення. Помаранчева революція. Вибори до Верховної Ради України.. Сучасні проблеми державотворення.

Стан господарства після розпаду СРСР. Реформування економіки. Роздержавлення, приватизація та фінансова система України. Соціальне та економічне становище населення. Еміграція. Проблеми формування громадянського суспільства Остаточна руйнація радянського способу життя. Зміни статусу жінки у суспільстві.

Основні тенденції розвитку економіки в другій половині 90-х років. Пошуки шляхів фінансової та макроекономічної стабілізації на початку ХХІ ст. Здійснення аграрної реформи. Включення населення у ринкові відносини. Інтеграція української економіки у європейський та світовий економічний простір.

Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння. Україна в діяльності міжнародних організацій. Участь у миротворчих акціях. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.
І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає в хронологічній послідовності головні події періоду розбудови незалежної держави;

показує на карті території України, навколо яких періодично виникає напруженість у відношеннях з сусідніми державами;

правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни суверенітет, конституційний процес, конституційна реформа, приватизація, стабілізація економіки.

На основі аналізу різних джерел інформації

описує взаємовідносини між Президентом України і Верховною Радою у 1994-1996 рр., участь населення у державотворчих процесах, прийняття Конституції України (1996 р.), прояви загострення політичної ситуації в Україні восени 2001 – навесні 2002 рр., формування єдиного опозиційного руху, прояви протистояння політичних сил у парламенті і суспільстві, вибори Президента України (2004 р.) і Верховної Ради (2006 р.), соціальне та економічне становище населення під час політичної кризи, кроки до інтеграції української економіки у європейській та світовий економічний простір, зміни у повсякденному житті та свідомості населення на межі століть;

характеризує державотворчі процеси: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, формування партійно-політичної системи, зміст Конституції України (1996 р.), стан промисловості та сільського господарства після розпаду СРСР, реформування економіки, процес остаточної руйнації радянського способу життя, пошуки шляхів фінансової та макроекономічної стабілізації на початку ХХІ ст., поступовий вихід України з економічної кризи, розвиток ринкових відносин та формування економічної свідомості, основні принципи зовнішньої політики незалежної України, місце України в діяльності міжнародних організацій, пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

визначає основні тенденції розвитку економіки в другій половині 90-х років ХХ ст. – на початку ХХІ ст., сутність економічних реформ та їх взаємозв’язок з перетвореннями суспільного життя, значення Конституції України, основні напрямки зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових процесів інтеграції.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей розвитку України в умовах незалежності;

використовує карту як джерело інформації для з’ясування: джерел, масштабів і перебігу економічних реформ, політичних, етнічних та соціальних процесів у незалежній Україні.

На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:

виділяє та пояснює характерні ознаки політичних процесів 1994-1996 рр., впливу суспільства на державотворення, загострення політичної ситуації в Україні восени 2001 – навесні 2002 рр., протистояння політичних сил у парламенті і суспільстві 2004-2006 рр., соціального та економічного становища населення на початку ХХІ ст., економічних зрушень та інтеграції української економіки у європейській та світовий економічний простір, змін у повсякденному житті та свідомості населення на межі століть;

аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо процесів розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, суспільного протистояння 2001-2006 рр., політичної реформи в Україні, перспектив економічного, політичного і соціального розвитку України, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів розбудови незалежної держави в Україні, економічних реформ та етносоціальних процесів за часів незалежності та особливостями політичного життя, матеріальним становищем населення, остаточною руйнацією радянського способу життя, розвитком ринкових відносин кінця ХХ- початку ХХІ ст..;

спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює процеси державотворення, зміст Конституції України, активну участь населення у громадсько-політичному житті, утвердження нової системи моральних орієнтирів у суспільстві;

характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює в контексті процесів європейського та світового розвитку особливості процесів державотворення, шляхи реформування української економіки, етносоціальні зрушення і ставлення до них населення України;

готує реферати і повідомлення з викладенням власної позиції щодо проблемних питань теми.

2
Узагальнення





4
Тема 5. Етносоціальні та культурні процеси в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Провідні ідеї теми

Соціальна диференціація та формування середнього класу. Скорочення кількості населення. Пошуки шляхів гармонізації міжнаціональних відносин. Зближення національних та загальнолюдських цінностей в українському суспільстві. Реформування середньої та вищої освіти. Плюралізм, багатогранне художнє осмислення світу та новаторські течії у культурі. Загострення екологічних проблем.

Соціально-демографічні зміни. Соціальна диференціація суспільства. Суперечливі процеси формування середнього класу. Міжнаціональні відносини. Етнічні меншини України. Проблеми національно-мовного статусу. Морально-духовні цінності суспільства.

Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні. Реалізація "Закону про мови”. Процес реформування освіти. Виникнення навчальних закладів нових типів. Інтеграція вищої освіти у загальноєвропейський простір. Здобутки та труднощі розвитку української літератури і мистецтва. Театр, кіно, засоби масової інформації. Зростання соціальної активності творчої інтелігенції. Фізична культура, спорт. Досягнення і проблеми розвитку української культури на початку ХХІ ст. Провідні діячі культури, науки, спорту. Досягнення українських спортсменів.

Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності. Взаємовідносини державної влади та релігійних конфесій. Формування конституційних та правових основ релігійного життя.

Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Створення правової бази природоохоронної діяльності. Міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля. Екологічні проблеми початку ХХІ ст.
І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає в хронологічній послідовності головні події періоду, пов’язані з етносоціальними та культурними процесами в Україні;

показує на карті основні місця і території, пов’язані з сучасним розвитком освіти, науки та мистецтва, а також з етносоціальними процесами в сучасній Україні.

правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: етносоціальні процеси, громадянське суспільство, середній клас, громадські організації та об’єднання, міжконфесійні відносини, співіснування етнічних меншин, національно-мовний статус, комерціалізація культури, екологічні проблеми;

На основі аналізу різних джерел інформації

описує падіння рівня життя населення, стан освіти на початку 90-х років ХХ ст., виникнення нових типів навчальних закладів, прояви комерціалізації освіти, здобутки української літератури і мистецтва, фізичної культури, спорту, стан навколишнього середовища, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, прояви міжнародного співробітництва у сфері охорони довкілля;

характеризує демографічні зміни, процеси соціальної диференціації суспільства та формування середнього класу, міжнаціональні відносини, особливості розвитку етнічних меншин України, якісні зрушення у ціннісних орієнтаціях та моралі населення, процес реформування освітньої сфери, формування конституційних та правових основ релігійного життя, процес розколу українського православ’я та його наслідки, процес створення правової бази природоохоронної діяльності;

порівнює ідеї та цінності, що були характерні для радянської культури з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; шляхи і прояви процесів духовного й національного відродження українського народу з аналогічним процесами у постсоціалістичних країнах та державах колишнього СРСР, які виникли у 90-ті роки ХХ – на початку ХХІ ст.;

визначає основні чинники та особливості розвитку культури в Україні у 90-ті роки ХХ – на початку ХХІ ст., проблеми реалізації "Закону про мови”, релігійного життя України в умовах незалежності, охорони довкілля в Україні, розвитку етносоціальної сфери, внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру і надає їм власну оцінку.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей етносоціальних та культурних процесів у незалежній Україні;

використовує карту як джерело інформації для з’ясування: етнічних та соціокультурних процесів у незалежній Україні.

На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:

виділяє та пояснює характерні ознаки соціальної диференціації населення, демографічних процесів, реформування освіти, процесів розвитку культури та духовної сфери українського суспільства;

аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо процесів

соціальної диференціації суспільства та формування середнього класу, міжнаціональних відносин і розвитку етнічних меншин, ціннісних орієнтацій та моралі населення, реформування освітньої сфери, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів духовного й національного відродження українського народу та аналогічними явищами у постсоціалістичних країнах та державах колишнього СРСР, які виникли у 90-ті роки ХХ – на початку ХХІ ст..;

спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює сучасні державотворчі ідеї та культурні цінності українців,

спроби гармонізації міжнаціональних відносин, участь населення у громадсько-політичному житті;

характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює в контексті процесів європейського та світового розвитку особливості зміни моральних орієнтацій українського суспільства, процеси реформування середньої та вищої освіти, плюралізм, багатогранне художнє осмислення світу та новаторські течії у культурі, стан екологічних проблем і спроби їхнього розв’язання;

готує реферати і повідомлення з викладенням власної позиції щодо проблем розвитку вітчизняної культури та духовного життя українців у 90-ті роки ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

2
Узагальнення





3
Тема 6. Україна в сучасному світі


Провідні ідеї теми

Україна - рівноправний партнер у міжнародному співтоваристві. Демократичний і миролюбний характер міжнародної діяльності української держави.

Україна в умовах глобалізації. Українська діаспора у світі. Науково-технічний прогрес та економічне співробітництво. Розвиток засобів масової комунікації та інформації, інтеграція України у світовий інформаційний простір. Україна у європейському і світовому гуманітарному і освітньому просторі. Болонський процес.

Участь України у міжнародних програмах обміну та проектах співробітництва в галузі освіти, науки, культури та гуманітарної взаємодії.

Пошуки шляхів до євроінтеграції. Процес приєднання України до СОТ та співробітництво з іншими міжнародними організаціями.
І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає в хронологічній послідовності дати подій, пов’язаних з участю України у світових процесах глобалізації та інтеграції;

показувати на карті регіони світу, де українці беруть участь у миротворчих процесах, місця компактного проживання етнічних українців у світі;

правильно застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: ЄЕС, ПАРЕ, Європейський Союз, НАТО, ООН, миротворча діяльність, глобалізація, гуманітарний та освітній простір, інформаційне суспільство.

На основі аналізу різних джерел інформації

описує участь України у миротворчих процесах та акціях, співробітництво у світових, європейських та регіональних міжнародних організаціях, у міжнародних програмах обміну та проектах співробітництва в галузі освіти, науки, культури та гуманітарної взаємодії, здобутки України щодо інтеграції у європейський, світовий, гуманітарний та освітній простір.

характеризує вплив процесів глобалізації та розвитку економічного співробітництва з іншими країнами на сучасне українське суспільство, науково-технічний прогрес, розвиток засобів масової комунікації та інформації, інтеграцію України у світовий інформаційний, гуманітарний і освітній простір, взаємовідносини України з країнами Європи та світу;

визначає проблеми та протиріччя консолідації пострадянських країн, зміни у житті українського суспільства та діяльності держави в умовах глобалізації та інтеграційних процесів.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

використовує карту як джерело інформації для з’ясування: процесів інтеграції Україні у світове співтовариство.

На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:

виділяє та пояснює характерні ознаки процесу глобалізації, інформаційного суспільства, зовнішньополітичної діяльності, розвитку науково-технічного прогресу, інтеграції України у світовий гуманітарний, інформаційний та освітній простір;

аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо участі України у миротворчих операціях, Болонському процесі, співробітництва з ЄС, входження України до СОТ і НАТО, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів глобалізації та європейської інтеграції і зовнішньополітичною діяльністю, соціально-економічним та культурно-духовним розвитком України.

спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює участь України у миротворчих операціях, Болонському процесі, співробітництво з ЄС;

характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює в контексті процесів європейського та світового розвитку основні орієнтири зовнішньої та внутрішньої політики України;

готує реферати і повідомлення з викладенням власної позиції відносно проблем розвитку України на межі століть.

2
Узагальнення

1
Тематичне оцінювання




Тема 6. Історія рідного краю у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.


Особливості економічного і соціального розвитку краю у 50 – 70-ті рр. ХХ ст.

Економічний, соціальний і культурний розвиток краю у першій половині 80-х рр. ХХ ст. Прояви суспільної кризи.

Проблеми та протиріччя процесу перетворень у другій половині 80-х рр. ХХ ст.

Соціально-економічне і політичне життя краю за умов незалежності.

Чинники й особливості розвитку культури.
І.Володіючи предметними уміннями, учень:

називає основні події і процеси історії краю і співвідносить їх з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;

показує на карті просторові межі краю, місця основних подій регіональної історії.

На основі різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, Інтернет –ресурсів, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток):

описує головні події та явища історії краю у другій половині ХХ -на початку ХХІ ст., побут, повсякденне життя людей краю;

характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

складає характеристики та політичні портрети видатних діячів історії краю;

готує доповіді, повідомлення, реферати про важливі події та діяльність відомих жителів краю та виступає перед класом, батьками, місцевою громадою.

ІІ. Набуваючи предметних компетентностей, учень:

бере участь у групових та індивідуальних дослідженнях, проектах, краєзнавчих походах, презентаціях та конференціях, діяльності місцевих музеїв, виготовленні засобів навчання для уроків історії, пропагандистській краєзнавчій роботи серед населення, діяльності зі збереження пам’яток історії культури краю.

2
Узагальнення

1


9
Підготовка до державної підсумкової атестації (зовнішнього незалежного оцінювання)

4
Резервний час




1 Провідні ідеї до тем «Історія рідного краю» формулюються вчителями відповідно до особливостей історичного розвитку регіону й місцевості у контексті загальноукраїнських, європейських та світових тенденцій