Geum.ru

В. О. Генерального директора нкау кузнєцова е. І. на пленарному засіданні Верховної Ради України 30 вересня 2008 року щодо закон

Вид материалаЗакон
Подобный материал:


Доповідь

В. О. Генерального директора НКАУ

КУЗНЄЦОВА Е. І.


на пленарному засіданні Верховної Ради України

30 вересня 2008 року

щодо законопроекту № 3061


Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ЛАВРИНОВИЧ О. В.


Шановний Олександре Володимировичу!

Шановні народні депутати!


Вашій увазі пропонується Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма на 2008―2012 роки. Програма підготовлена Національним космічним агентством разом з Національною академією наук, узгоджена з міністерствами і відомствами, проведено її громадські обговорення.


Ця програма є четвертою в історії незалежної України, вона значно відрізняється від попередніх, які виконали свою історичну місію і забезпечили збереження космічної промисловості та науки України, їх реформування в нових умовах, виходячи із завдань, які необхідно вирішувати в інтересах економіки, науки, національної безпеки та оборони держави.


Характерною рисою нової програми є її інноваційне спрямування, використання у повному обсязі інтелектуального, науково-технічного та виробничого потенціалу України. Всі наукові технічні проекти відповідають рівню європейських та світових розробок. Всі ракетоносії, космічні апарати, прилади та системи управління, виготовлення та модернізація яких передбачені новою програмою створені в умовах незалежної України.


Значна частина проектів, які включені до програми є міжнародними, що говорить про високу конкурентоздатність на світових ринках української ракетно-космічної техніки, космічних технологій та наукових розробок.


Специфіка сучасного стану космічної діяльності України полягає в значній невідповідності досягнутого рівня космічних технологій, ефективності їх використання.


У зв’язку з цим, актуальним є розроблення якісно нової моделі провадження космічної діяльності відповідно до сучасних умов та національних інтересів, яка дасть змогу втілити в життя взаємозв’язані інноваційні рішення, узгодити питання, що виникли у зв’язку з багатофункціональністю космічної діяльності. Саме ці питання є ключовими у розроблюваній, наразі, Стратегії космічної діяльності України на період до 2030 року.

При розробленні нової космічної програми ми виходили з того, що космічна діяльність в сучасному світі значною мірою визначає майбутнє країни. В умовах економічної глобалізації та взаємозалежності визначальну роль відіграють фактори, які забезпечують конкурентоспроможність країн, створення ефективного виробничого і соціального механізму. Більше того, розвиток високих космічних технологій, як фактор інтенсифікації розвитку внутрішніх джерел прогресу, постає однією із умов існування суверенної держави у сучасному світі.


Розроблення програми, яка запропонована вашій увазі, велася з урахуванням того, що Україна вже присутня на світових ринках надання пускових послуг, створення сучасних ракет-носіїв, космічних апаратів, наукових досліджень. Наші ракети-носії „Зеніт-3SL”, „Зеніт-3SLB”, „Дніпро”, майбутній „Циклон-4” і „Вега”, космічний апарат „EgyptSat”, а також участь вітчизняних вчених у програмах „Еxploration”, „GMES”, „Galileo” говорить про наш високий науково-технічний потенціал. Наприклад, на Україну припадає біля 8 відсотків всіх пускових послуг у світі. Зокрема, у 2008 році ми вже здійснили 7 пусків, в результаті чого було запущено 13 космічних апаратів.


Реалізації цих проектів сприяла активна робота Національного комічного агентства щодо формування договірно-правової бази з передовими космічними державами світу. Тільки за останній рік підписані угоди про співробітництво з Французьким (CNES), Німецьким космічним агентством (DLR), Європейським космічним агентством (ESA), НАСА, здійснюється проект „Твінінг” за фінансування Єврокомісії. Це перший проект у Європі в галузі космічної діяльності.


Шановні народні депутати!


На початку XXI століття у світі відбувся глибокий перегляд підходів до космічної діяльності, наслідком якого є динамічна зміна національних космічних програм, структурні зрушення в космічній індустрії, нові підходи до міжнародного співробітництва, розширення кола космічних держав. Принциповими причинами та наслідками зазначених змін стала комерціалізація космічної діяльності: космічні телекомунікації, дистанційне зондування Землі, космічна навігація, а також впровадження нових системних та технічних рішень, мініатюризація апаратури, використання мікро- та наносупутників, інтеграція проектів, впровадження концепції подвійного використання.


Метою нової програми є забезпечення розвитку та ефективного використання космічного потенціалу України для забезпечення сталого розвитку, розв`язання нагальних потреб в сфері безпеки держави, впровадження високих технологій, а також підвищення рівня науки і освіти.


Завданнями програми є: проведення наукових космічних досліджень, здійснення дистанційного зондування землі, розвиток супутникових систем, телекомунікацій та навігації, провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки і оборони, створення нових космічних комплексів, розроблення перспективних космічної техніки і технологій, розвиток наземної інфраструктури, забезпечення розвитку міжнародного співробітництва та аналітична підтримка.


Сучасний світовий ринок космічних послуг дає можливості вести прибутковий бізнес. Космічні телекомунікації стали першим застосуванням космічних технологій, які в значній мірі комерціалізовані. Ємність світового ринку супутників на найближчі 10 років складатиме 25-30 мільярдів доларів США. Обсяг послуг щодо їх запуску оцінюється у 20-22 мільярди доларів США.


Зазначені фактори є свідченням того, що космічна діяльність набула нової якості. Відбувся перехід від демонстраційного етапу до цілеспрямованого використання ресурсів космосу. Космічна індустрія функціонує за законами реальної економіки, а критерії її ефективності визначаються соціально-економічними та науково-технічними результатами. Тому космічна політика розвинених держав, наразі, сформувалась як один із пріоритетів державної політики. Після відмови від ядерних озброєнь космічні технології залишилися одними з небагатьох, які визначають стратегічну вагу держави, наявність засобів стримування.


Доступ в космос об`єктивно підвищує значимість України у відносинах із стратегічними партнерами в процесах інтеграції в європейські структури.


Космічна діяльність України може стати інструментом активної регіональної політики, зокрема з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону. Зазначені обставини вимагають їх врахування при формуванні національної космічної політики.


У новій програмі на 2008―2009 і наступні роки передбачено значно більші кошти на виконання космічних програм, приблизно, у 4 рази більше, ніж це було у 2007 році.


Які ж очікувані результати від реалізації нашої космічної програми?


Виконання нової програми дасть можливість:

створити постійно діюче угруповання вітчизняних космічних апаратів „Січ” для спостереження Землі в оптичному діапазоні, забезпечити його експлуатацію і використання;

створити національну систему геоінформаційного забезпечення як частину європейської системи „GMES” та світової „GEOSS”;

удосконалити систему координаційно-часового та навігаційного забезпечення України за участю Російської Федерації та Європейського Союзу в програмах „ГЛОНАС” та „Galileo”;

створити умови для організації комерційного використання українських ракет-носіїв в проектах „Циклон-4” з бразильського космодрому „Алкантара”, „наземний старт” з космодрому Байконур та „Дніпро” – з космодромів Байконур і Ясний;

створити супутникові телекомунікаційні мережі зв’язку та мовлення загального користування і спеціальні телекомунікаційні мережі з використанням національного супутникового зв’язку „Либідь”;

забезпечити виробництво ракет-носіїв „Зеніт”, „Циклон”, „Дніпро”;

розробити перспективні космічні ракетні комплекси та космічні апарати нового покоління;

провести космічні дослідження у сфері сонячно-земних зв’язків, астрофізики, космічної біології та матеріалознавства;

модернізувати технічні засоби Національного центру управління та використання космічних засобів в місті Євпаторія;

забезпечити Збройні сили, інші військові формування та правоохоронні органи сучасними космічними засобами та інформацією;

реалізувати освітні космічні проекти, зокрема проект створення супутників за участю молоді.


Яка ж економічна ефективність виконання програми? В тій брошурі, яку ми роздали, показано, що за 2002―2007-й роки ми реалізували продукції на 8,7 мільярда гривень. Тільки у 2007 році наші внески до бюджету України, у вигляді обов’язкових платежів та податків, склали 105 мільйонів гривень. Це майже у два рази більше, ніж виділялося на Національну космічну програму. Прямий дохід Державного бюджету від комерційних проектів очікуємо в обсязі від 400 до 650 мільйонів гривень. Непрямий дохід, за рахунок провадження космічної діяльності, спрямованої на зміцнення національної безпеки, впровадження розробок і новітніх технологій, ми оцінюємо в обсягах від 3 до 4,5 мільярдів гривень.


Соціальний ефект – це нові робочі місця, покращання якості життя населення, зайнятість молоді при виконанні науково-технічних спеціальних проектів.


Шановні народні депутати, просив би вас підтримати Закон України про Загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму України на 2008-й – 2012-й роки як важливий документ, що забезпечить подальший розвиток космічної діяльності в Україні, а також високий міжнародний авторитет і імідж держави в світі.


Дякую за увагу!