Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 23. 00. 04 Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку
| Вид материала | Документы |
- Програма Вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 04. 00. 22 "Геофізика", 165.42kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 12. 00. 11 Міжнародне право, 203.46kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури Інституту міжнародних відносин, 103.04kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності, 509.96kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури із спеціальності, 284.46kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності, 732.06kb.
- Типова програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 13. 00. 02 теорія, 458.07kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності, 140.8kb.
- Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності, 471.77kb.
- Програма вступного іспиту зі спеціальності 030505- «Управління персоналом І економіка, 260.94kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
ПРОГРАМА
ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 23.00.04 – ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
| | Затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 28 березня 2001 року (протокол № 8) Голова Вченої ради ______________професор Л.В.Губерський |
КИЇВ - 2001
Програма підготовлена авторським колективом кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики під керівництвом завідувача кафедри професора Л.Ф.Гайдукова.
Дана програма передбачає глибоке знання матеріалу про сучасний стан розвитку міжнародних відносин та основні проблеми, що існують в цій галузі.
Вступники до аспірантури за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку при складанні вступного іспиту зі спеціальності мають виявити знання предмета та об'єкту міжнародних відносин як науково-дослідницької сфери, показати уміння комплексно аналізувати матеріал та розуміння системності як наукового підходу, що є принципово важливим в пізнанні сутності політичних проблем міжнародних систем та глобального розвитку.
Іспит зі спеціальності має усну форму проведення.
Критерії оцінки:
- “відмінно” – досконале знання теоретичних і практичних аспектів курсу з обраної спеціальності;
- “добре” – грунтовне знання основних питань курсу з обраної спеціальності;
- “задовільно” – знання ключових питань з обраної спеціальності;
- “незадовільно” – незнання ключових питань з обраної спеціальності, невміння підкріплювати теоретичні викладки прикладами з практики.
Вимоги до реферату: українська мова, друкований (14-й шрифт, через 1,5 інтервали), обсяг – 24-26 стор., 1 стор. – титульний лист, 2-а стор. – зміст, остання – список літератури. Наукова доповідь (реферат) повинен відповідати обраній науковій спеціальності.
ВСТУП
Загальне уявлення про предмет. Місце і значення дисципліни в системі міжнародно-політичних наук, зв’язок з політологією та соціологією міжнародних відносин.
Методологія та методи дослідження міжнародних систем і світових політичних процесів. Концептуальні підходи щодо аналізу міжнародної системи і глобальних змін. Кількісний і якісний методи. Джерельна база та історіографія.
Провідні дослідницькі центри, які вивчають міжнародні системи і глобальний розвиток. Розвиток наукового напряму в Україні.
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ
МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Особливості системного підходу до аналізу міжнародних відносин.
Міжнародна система. Інтегральність як одна з найважливіших характеристик системи. Елементи міжнародної системи. Середовище міжнародної системи. Функція системи як реакція на вплив середовища.
Структура міжнародної системи. Структурні виміри міжнародних систем: конфігурація співвідношення сил; ієрархія акторів; гомогенність та гетерогенність; внутрішній режим.
Рівні структури міждержавних відносин.
Закони функціонування та трансформації міжнародних систем.
КРИТЕРІЇ ТИПОЛОГІЇ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ
Типи контролю міжнародних систем. Імперський тип контролю. Біполярний тип контролю. Баланс сил. Модель багатополярної рівноваги. Модель біполярної рівноваги.
Міжнародні відносини як відносини політичні , головною ланкою яких є взаємодії між державами. Система міждержавних відносин як ядро глобальної міжнародної системи .Види міждержавних відносин.
Глобальна міжнародна система та регіональні підсистеми-компоненти.
ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ
Тридиційно-історичний підхід: переваги та недоліки. Особливості історико-соціологічного підходу до дослідження міжнародних систем. Р.Арон як один з засновників історико-соціологічного підходу.
Евристичний підхід до дослідження міжнародних систем. Абстрактні моделі міжнародних систем М.Каплана.
Змішаний підхід до дослідження міжнародних систем. Синтез історико-соціологічного та евристичного підходів до дослідження міжнародних систем. Історично послідовні міжнародні системи Р. Роузкранса та Е.Луарда. Емпіричний підхід.
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ
Міжнародна система як неформальна інституалізація співвідношення сил між державами в відповідному просторово-часовому контексті.
Довестфальський етап міжнародних відносин, його головні ознаки.
Вестфальська система міжнародних відносин: основні характеристики. Особливості віденської міжнародної системи.
Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни. Етапи розвитку Версальсько-Вашингтонської системи.
Головні характеристики Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.
СУЧАСНА МІЖНАРОДНА СИСТЕМА
Формування нової системи міжнародних відносин. Специфіка переходу від біполярної до сучасної міжнародної системи.
Структурно-функціональні атрибути сучасної міжнародної системи. Роль військового фактору. Економічна безпека.
Міжнародні організації як механізми регулювання міжнародних відносин.
Україна в сучасних міжнародних відносинах.
МІЖНАРОДНИЙ І СВІТОВИЙ ПОРЯДОК
Історична та соціально-політична обумовленість ідеї “світового порядку”. Поняття і зміст категорій “міжнародний” і “світовий” порядок. Критерії міжнародного і світового порядку. К.Ясперс про “правовий устрій світу через політичну форму”. Імператив “абсолютного суверенітету” С.Хоффмана. Проект моделей світового порядку. Внесок Римського клубу, ЮНЕСКО, Соцінтерну в розробку проблематики світового порядку.
Зміну у вертикальному, горизонтальному та функціональному вимірах міжнародного порядку. Ідея І.Галтунга про колективну самореалізацію під контролем світового керівництва. Концепції “глобального гуманізму” С.Мендловиця і М.Гуртова.
ЗАГАЛЬНОСВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС
Світовий політичний процес як наукова категорія і об’єктивна реальність. Світовий соціум і його складові. Сукупність змін політичних статусів. Функціональна єдність і протиріччя дій і взаємодій суб’єктів міжнародних відносин. Політична неоднорідність світу.
Рушійні сили і визначальні тенденції світового політичного процесу. Політична активність інституціональних об’єктів міжнародних відносин. Нова якість світового політичного процесу. Парадигми конфлікту і стабільності у світовій політиці. Мегатенденції на зламі тисячоліть.
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ФРАГМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Глобалізація форм і засобів існування як причина світових війн.
Інтернаціоналізація світогосподарських зв’язків як об’єктивна передумова інтеграційних процесів. Вертикальний і горизонтальний типи інтеграції. Територіальні і позатериторіальні фактори. Характер відносин “домінуючий-домінований”. Співставлення інтеграції і дезінтеграції у глобальному масштабі.
Сучасні прояви глобалізації і фрагментації.
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ І ДИФУЗІЯ СИЛИ
Діалектика національного і транснаціонального в міжнародних відносинах. Симетрична і асиметрична взаємозалежність. Явище транснаціональної взаємозалежності. Концепції Л.Блумфільда, Р.Купера, С. Мендловиця. Теорія і практика “колективного неоколоніалізму”.
Зовнішні та внутрішні фактори девальвації фактора сили. Глобальний, регіональний і міждержавний рівні застосування сили. Конвенціональний і ядерний компоненти сили в гіпотетичних конфліктах.
Гонка озброєнь і проблема “порогових “ держав після закінчення “холодної війни”. Україна в процесах озброєння і роззброєння.
ПАРАДИГМА БЕЗПЕКИ В ПОСТБІПОЛЯРНОМУ СВІТІ
Безпека як антитеза загрози. Еволюція підходів до проблем безпеки. Типологія, структура та функціональне призначення безпеки. Поняття міжнародної стабільності. Статична та динамічна стабільність. Безпека і стабільність: загальне і особливе. Критерії безпеки. Національна і міжнародна безпека.
Еволюція співвідношення елементів безпеки: зростання ролі та значення невійськових факторів. Національна безпека як частина основного, постійного національного інтересу держави.
Наукова розробка концепції національного інтересу. “Об’єктивістський” та “суб’єктивістський” підходи до аналізу національного інтересу. Погляди Г.Моргентау, Дж.Розенау, А. Уолферса та інших.
Функції національного інтересу: політична, комунікативна, ідеологічна. Національний інтерес у зовнішній політиці держав. Структура національного інтересу.
Традиціоналістський і модерністський підходи щодо безпеки у працях Х.Моргентау, К.Боулдінга, К.Райта та інших.
Військові і невійськові компоненти безпеки. Сучасні політично-концептуальні уявлення щодо перспектив безпеки.
Україна в процесах забезпечення європейської і глобальної безпеки.
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ "ЦЕНТРІВ СИЛИ"
Загальні питання теорії та історіографії з проблем формування “центрів сили”. Питання методології дослідження. “Вузький” та “широкий” підходи до визначення “центрів сили”. Фактори формування та критерії “центрів сили”.
“Центри сили” та міжнародний конфлікт. Рушійні сили та детермінанти “центрів сили”.
Регіональні “центри сили”. Особливості формування “центрів сили” в Азії.
ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ
ЯК ЧИННИК ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ.
Поняття та сутність політичної модернізації. Теорія політичної модернізації та етапи її розвитку. Етапи модернізації. Типи модернізації. Структурні рівні модернізації за М.Леві. Моделі модернізації. Механізми здійснення модернізації.
Теоретична база модернізації. Концепції Р.Пребіша, А.Франка та І. Уоллерстайна.
Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки. Політична і економічна модернізація країн західного і незахідного типу.
Глобальні аспекти модернізації.
Значення вивчення модернізаційного досвіду для України.
ФЕНОМЕН НЕОІНДУСТРІАЛІЗМУ.
Традиційний, індустріальний і постіндустріальний етапи розвитку. Соціально-політична сутність неоіндустріалізму. Вплив технологічних детермінантів і соціокультурних чинників. Сполучення лібералізму і традиціоналізму в неоіндустріальному суспільному розвитку. Концептуальні засади неоіндустріалізму в працях У.Ростоу, Д.Белла, Дж.Гелбрейта.
Особливості індустріалізації, економічного зросту та модернізації в країнах Азії. Особливості конфуціанського неоіндустріалізму. Нові індустріальні країни Азії “першої” і “другої” хвилі. Латиноамериканський варіант неоіндустріалізму. Фактори неоіндустріальної альтернативи вестернізації. Роль НІК у світовій економіці та політиці.
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ НАУКИ ПРО ГЛОБАЛЬНИЙ СВІТ
Попередники та теоретичні підвалини глобалістики. Внесок В.І.Вернадського у розвиток планетарного мислення. Концепція трансформації біосфери у ноосферу. Визначення ролі наукової думки у трансформації біосфери у ноосферу. Вчення про живу речовину та ноосферу. А.Ейнштейн та його внесок у розвиток планетарного мислення.
Глобалізм (мондіалізм) як течія суспільно-політичної думки. Організаційне оформлення мондіалістського руху.
ПОЛІТИЧНА ГЛОБАЛІСТИКА ЯК НАУКА
Глобалістика як науковий напрям. Систематизація та класифікація глобальних проблем.
Політична глобалістика. Визначення предмету та методу політичної глобалістики. Методологія дослідження глобальних процесів: системний підхід, структурно-функціональний аналіз, цивілізаційний аналіз, політична герменевтика. Нові загрози, які супроводжують процес глобалізації.
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ГЛОБАЛІСТИКИ
Особливості першого та другого етапів розвитку глобалістики. Римський клуб на основні напрями його діяльності. Перша глобальна революція та її наслідки. Межі зростання в глобальному вимірі.
Римський клуб про загальні загрози. Політичне значення глобалістського алармізму.
Нова постіндустріальна хвиля в глобалістиці. Третій етап розвитку глобалістики.
Вплив процесу глобалізації на культурний та духовний клімат сучасної епохи.
ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ПАРАДИГМА В СУЧАСНІЙ ГЛОБАЛІСТИЦІ
Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу: “культурно-історичний тип” (Н.Данілевський), “висока культура” (О.Шпенглер), “локальна цивілізація” (А.Тойнбі), “культурна суперсистема” (П.Сорокін), “модель культури” (А.Кребер). Культурно-історичний підхід та його роль в розвитку політичної глобалістики.
Світ сучасних цивілізацій в теоретичних моделях. Первісні зіткнення цивілізацій.
Завершальна фаза глобальних конфліктів. С.Хантінгтон та його концепція “зіткнення цивілізацій”. Імовірність зіткнення Заходу з блоком ісламсько-конфуціанських країн згідно з концепцією С.Хантінгтона.
Ф.Фукуяма про кінець історії як зникнення цивілізаційного різноманіття.
Заходи щодо уникнення цивілізаційних конфліктів. Можливості утворення універсальної цивілізації.
Евристичне значення діалогового принципу в розвитку глобальних політичних процесів. Глобальна революція свідомості.
СТРАТЕГІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ
Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці. Становлення глобального світу як відповідь на виклики сучасності: економічні, політичні, моральні, культурні.
Аналіз основних стратегій глобальних взаємодій, які склалися історично: ізоляції, завоювання, запозичення, мімікрія, діалог. Роль та значення цих стратегій на різних етапах становлення глобального світу.
Стратегія зіткнення цивілізацій. Народи між цивілізаціями, цивілізаційні розломи. Динаміка цивілізаційних процесів і можливість досягнення консенсусу в діалозі цивілізацій. Формування сучасної планетарної свідомості людства як глобального суб’єкту, що усвідомлює свою ідентичність, свою колективну волю, свій проект майбутнього. Проблема поєднання ідентичностей в глобальному просторі: етнічної, національної, цивілізаційної, континентальної, планетарної.
ПОЛІТИЧНИЙ ЧАС ТА ПОЛІТИЧНИЙ ПРОСТІР
ГЛОБАЛЬНОГО СВІТУ
Визначення політичного часу. Парадигма лінійності та циклічності. Хронополітика. Час політики та час культури: співпадіння та розбіжності. Межі часу модерну в перспективі глобального світу. Час постмодерну та ознаки майбутнього.
Класична концепція прогресу та її сучасні альтернативи. Постмодернізм, конструктивізм, морфогенез як принципи сучасної західної прогресистської альтернативи.
Суша та море як конкуруючі моделі світоустрою в глобалістиці. Парадигма політичного простору та соціокультурна ідентичність. Континентальна альтернатива віртуальному світу.
Тема 20. Образи глобального світу.
Класичне розуміння глобалізації людського суспільства. Економіко-центрична парадигма в глобалістиці: теорія імперіалізму, теорія залежності, теорія світової системи.
Глобалізація і вестернізація: глухий кут “культурного імперіалізму” (Ш.Айзенштадт, У. Ганнес). Концепції антиглобалізму (Р. Робертсон). П’ять проектів світоспільності (М.Чешков). Пошук нових стабілізаційних стратегій глобалізації (А.Панарін); геополітичної, екологічної, соціокультурної.
ФУТУРОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Теоретичний апарат політичного прогнозування. Прогностичні теоретичні окреслення сучасного політичного простору. Теорія синергетики. Моделювання як метод прогнозування.
Песимістичний та оптимістичний напрями сучасної футурології. Г.Кан, А.Вінер, Д.Белл, Р. Арон і О.Тофлер про основні тенденції і перспективи світового розвитку. “Мегатенденції” Д.Нейсбіта. “Кінець історії” за Ф. Фукуямою. Імовірність зіткнення Заходу з блоком ісламсько-конфуціанських країн згідно з концепцією С. Хантінгтона.
Заходи щодо уникнення цивілізаційних конфліктів. Можливості утворення універсальної цивілізації. Теоретичний апарат політичного прогнозування. Прогностичні теоретичні окреслення сучасного політичного простору. Теорія синергетики. Моделювання як метод прогнозування.
Песимістичний та оптимістичний напрями сучасної футурології. Г.Кан, А.Вінер, Д.Белл, Р. Арон і О.Тофлер про основні тенденції і перспективи світового розвитку. “Мегатенденції” Д.Нейсбіта.
Проекти і реальності глобального розвитку.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Арон Р. Мир і війна між націями. - К., Юніверс, 2000. – 688 с.
- Антюхина-Московченко В.И., Злобин А.А., Хрусталев М.А. Основы теории международных отношений – М., 1988.
- Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. – М., 1993.
- Бурдье П. Социология политики. М., 1993.
- Бжезинский Збигнев. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 256 с.
- Бжезинский Збигнев. Вне контроля. Глобальный беспорядок накануне ХХІ века // США. ЭПИ. 1994. - № 4.
- Введение в социологию международных отношений. – М.: Междунар. отношения, 1992.
- Гаджиев К.С. Введение в геополитику. - М.: Логос, 1997. – 416 с.
- Гаджиев К.С. Геополитика. - М.: Междунар. отношения, 1997. – 384 с.
- Гаджиев К.С. Политическая наука. - М.: Междунар. отношения, 1996. –400 с.
- Гаджиев К.С. Политическая философия. - М.: Економика, 1999. – 606 с.
- Геополітичне майбутнє України. / Міжнародна науково-практична конференція. - К.: Дипломатична академія України при МЗС України, 1998. – 176 с.
- Гришин А.В., Никольский Н.И. Системный анализ международных отношений. М., 1982.
- Данилевский Н.Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к германо-романскому. – М., 1991.
- Дергачев В.А. Геополитика. – К.: ВИРА-Р, 2000. – 448 с.
- Дольникова Р.Н. Методология и методика прогнозирования внешней политики несоциалистических государств. Опыт системной организации понятий. М., 1986.
- Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. - М.: Арктогея, 1997. – 608 с.
- Емельянов Ю. Рождение и гибель цивилизаций. – М.: Вече, 2000. – 544 с.
- Кальвокоросси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн.- М.: Междунар. отношения, 2000 – 464 с.
- Коппель О.А., Пархомчук Е.С. Міжнародні системи. Світова політика. – К.: ФАДА, ЛТД, 2001. – 224 с.
- Кузьменко В.А., Романчук О.К. На порозі надцивілізації: роздуми про майбутне. - Львів, 1991.
- Лазоренко О.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. – К.: Вища школа, 1996. – 179 с.
- Лафонтен О. Общество будущего. Политика реформ в изменившемся мире. - М., 1990.
- Лейбин В.М. Зарубежная глобалистика: проблемы и противоречия. - М., 1988.
- Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1997. – 176 с.
- Макиавелли Н. Государь. – М., 1990.
- Международные отношения: социологические подходы. \ Рук. авт. колл. проф. П.А.Цыганков. – М: Гардарика, 1998.
- Міжнародна система, безпека і глобальний розвиток. Конспект лекцій з курсу “Порівняльна політологія”. Авт. - укл. С.О. Шергін. - К., 1996.
- Михайлов Т.А. Эволюция геополитических идей – М.: Весь Мир, 1999. – 184 с.
- Моисеев Н. Человек и ноосфера. - М., 1990.
- Моисеева Л.А. История цивилизаций. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 416 с.
- Мурадян А.А. Буржуазные теории международной политики. - М., 1988.
- Мурадян А.А. Самая благородная наука (Об основных понятиях международно-политической теории.- М., 1990.
- Нэсбитт Д. Эбурдин П. Что нас ждет в 90-е годы. Мегатенденции. Год 2000: десять новых направлений на 90-е годы. Пер. с англ. - М., 1992.
- Один мир для всех: Выдающиеся деятели современности о будущем человечества. М., 1990.
- Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. – К.: Либідь, 1999. – 360 с.
- Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. – К.:АртЕк, 1999. – 504 с.
- Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование в условиях стратегической нестабильности. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 272 с.
- Панарин А.С. Философия политики. - М.: Новая школа, 1996. – 423 с.
- Поздняков Э.А. Политика и нравственность. - М.: Прогресс - Культура, 1995. – 112 с.
- Поздняков Э.А. Философия политики. В 2 т. - М., 1994.
- Поздняков Э.А. Системный подход и международные отношения. – М., 1976.
- Политология. Учебник для вузов \ Под ред. М.А.Василика. – М.: Юристъ, 1999. – 600 с.
- Политология: хрестоматия \ сост. проф. М.А.Василик, доц. М.С.Вершинин – М.: Гардарики, 1999. – 843 с.
- Рассел Б. История западной философии. - М., 1993. - Ч. 1-2.
- Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы // Под ред. Д.И.Гвишиани, - М., 1997.
- Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: Тандем, 1996. – 240 с.
- Савельева И.М. Альтернативный мир и идеалы. - М., 1990.
- Система, структура и процесс развития современных международных отношений / отв. ред. В.И. Гантман - М.: Наука, 1984. – 422 с.
- Современные международные отношения. Учебник / под ред. А.В. Торкунова. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2000. – 584 с.
- Современные буржуазные теории международных отношений \\ отв. ред. И.И. Гантман. – М., 1976.
- Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия.: Учеб. пособие для студентов вузов / Сост., ред. и вступ. ст. Б.С. Ерасов – М.: Аспект Пресс, 1999. – 556 с.
- Ткаченко В.М. Україна на межі цивілізацій. К., 1995.
- Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. У 2 т. – К.: Основи, 1995.
- Тойнби Э. Цивилизации перед судом истории. – М., 1996. Уайтхэд А.Н. Избранные работы по философии М., 1989.
- Уоллерстайн И. Общественное развитие или развитие мировой системы? \\ Вопросы социологии, 1992, №1.
- Уткин А.И. Американская футурология международных отношений в ХХ веке. - М., 1990.
- Уткин А.И. Россия и Запад: история цивилизаций. - М.: Гардарики, 2000. – 574 с.
- Федосеев А.А. Современная американская буржуазная политология: истоки, традиции, новации. - Л., 1989.
- Фукуяма Ф. Конец истории? \\ Философия истории. Антология. М., 1995.
- Хрусталев М.А. Системное моделирование международных отношений. - М., 1988.
- Цыганков П.А. Международные отношения. - М.: Новая школа, 1996. – 320 с.
- Шпенглер О. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории. – М., 1993.
- Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.
- Blechman B. US Security in the Twenty First Century.- Boulder - London. 1987.
- Bloomfield L. In Search of American Foreign Policy.- N.Y., 1974.
- Borthwic M. Pacific Century: The Emergence of Modern Pacific Asia.- Boulder (Colorado), 1992.
- Braudel Fernand. A History of civilizations/ the Penguin Press, 1994.
- Falk R. Exploration at the Edge of Time. The Prospects for World Order.- Philadelphia, 1992.
- Civilizations and world systems: studying world-historical change \ Stephen K. Sanderson, editor. 1995.
- Galtung J. The True Worlds. A Transnational Perspective.- N.Y., 1980.
- Huntington S. Political Order in Changing Societies.- L., 1968.
- Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order.- N.Y., 1996.
- Horowitz J. War and Peace in Contemporary Social and Philosophical Theory.- N.Y., 1973.
- Kahn H., Simon L. Global 2000 Revised. Wash., 1984.
- Levy M. Modernization and the Structure of Society.- Princeton, N.J., 1970.
- Macro-sociology theory. \\ Ed. By S.N. Eisenstadt. – L., 1985.
- Macro-sociology, theory, analysis and comparative studies. – L.: 1977.
- Mc. Grew Anthony J. Lewis Paul U. Global Politics. Globalization and the Nation-State. – Polity Press, 1992.
- Morgenthay H.J. Politics among Nations. 4th ed. – N.Y., 1967.
- Nye J. What New World Order? \\ Foreign Affairs. P.83-96.
- Nye J. Bound to Lead: The Changing Nature of American Power.- N.Y., 1990.
- Rosenau J. Intenational Politics and Foreign Policy.- N.Y., 1969.
- Rostow W.W. Politics and the stages of growth. – Cambridge, 1971.
- Shaw Martin. Global Society and International Relations. Sociological Concepts and Political Perspectives. \\ Polity Press, 1994.
- The Future of International Relations. Ed. By Iver B. Neumann and Ole Waver, 1997.
- The World System five hundred years or five thousand. \\ Ed. By Andre Yonder Frank and Barry K. Gill \\ Routledge, 1993.
- Toffler A. Third Wave.- N.Y., 1980.
- Wallerstein I. The Modern World System.- N.Y., 1974.