Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 12. 00. 11 Міжнародне право

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 12.00.11 – МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

28 березня 2001 року (протокол № 8)

Голова Вченої ради

______________професор Л.В.Губерський

КИЇВ - 2001

Програма підготовлена авторським колективом кафедри міжнародного права під керівництвом завідувача кафедри доцента В.І.Муравйова.

Дана програма передбачає глибоке знання матеріалу про сучасний стан розвитку міжнародного права та основні проблеми, що існують в цій галузі.

Вступники до аспірантури за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право при складанні вступного іспиту зі спеціальності мають виявити знання предмета та об'єкту міжнародного права як науково-дослідницької сфери, показати уміння комплексно аналізувати матеріал та розуміння системності як наукового підходу, що є принципово важливим в пізнанні сутності міжнародного права.

Іспит зі спеціальності має усну форму проведення.

Критерії оцінки:

“відмінно” – досконале знання теоретичних і практичних аспектів курсу з обраної спеціальності;
“добре” – грунтовне знання основних питань курсу з обраної спеціальності;
“задовільно” – знання ключових питань з обраної спеціальності;

“незадовільно” – незнання ключових питань з обраної спеціальності, невміння підкріплювати теоретичні викладки прикладами з практики.

Вимоги до реферату: українська мова, друкований (14-й шрифт, через 1,5 інтервали), обсяг – 24-26 стор., 1 стор. – титульний лист, 2-а стор. – зміст, остання – список літератури. Наукова доповідь (реферат) повинен відповідати обраній науковій спеціальності.

ВСТУП

1. Міжнародно-правова діяльність України. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 p. Акт про незалежність України від 24 серпня 1991 року.

2. Конституція України і міжнародне право. Роль України як суб'єкта міжнародного права в сучасних міжнародних відносинах.

Питання сучасної міжнародно-правової діяльності України і розвиток міжнародно-правової свідомості українського народу.

ПОНЯТТЯ І ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО

МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

1. Походження терміна "міжнародне право". Визначення поняття "міжнародне публічне право". Шляхи пізнання сутності міжнародного права. Вітчизняні вчені про сутність міжнародного права. Досягнення вчених зарубіжних країн щодо природи міжнародного права.

2. Головне призначення міжнародного права. Міжнародне право і міжнародні відносини. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права.

3. Вплив науково-технічного і соціального прогресу на міжнародне право. Проблема забезпечення миру і безпеки. Інтернаціоналізація і зростання взаємозв'язку держав світу.

4. Зовнішні фактори впливу па міжнародне право. Економічні відносини -міжнародне право. Взаємодія зовнішньої політики і міжнародного права. Ідеологія і міжнародне право. Вплив соціально-психологічних факторів на міжнародно-правову свідомість. Навколишнє середовище, демографічні, біологічні та інші фактори впливу на міжнародне право.

5. Характерні риси міжнародного права. Міжнародне право - особлива правова система. Структура міжнародного права. Функції міжнародного права. Метод міжнародно-правового регулювання. Об'єкт і предмет міжнародного права.

6. Особливості міжнародного правотворчого процесу. Джерела міжнародного права. Кодифікація міжнародного права та її види. Збірники угод, документів і матеріалів з питань міжнародного права. Головні юридичні видання по міжнародному праву.

7. Сучасні концепції сутності і юридично обов'язкової сили міжнародного права: теорія "міжвладного права", теорія домовленості держав, теорія права міжнародного управління, теорія спонтанного права, теорія "основної норми", теорія міжнародної охорони права, природно-правові теорії, теорія "права людства", теорія наднаціонального права, теорія транснаціонального права, теорія поділених сподівань І "загального консенсусу", теорія міжнародного права, теорія зовнішньодержавного права, теорія "волі міжнародного товариства", теорія космополітичного права, теорії забезпечення юридичної природи міжнародного права та ін.

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ

МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

1. Сучасні теорії виникнення міжнародного права. Концепція ubi societas ibi jus. Концепція першості міжнародно-правових джерел. Теорія першочергового виникнення національного права.

2. Переодизація історії міжнародного права. Міжнародні події як критерії періодизації міжнародного права. Історичні типи міжнародного права. Сучасна юридична наука про періодизацію історії міжнародного права.

3. Міжнародне право в міждержавних стосунках Стародавнього світу. Особливості міжнародних відносин і міжнародного права держав Дворіччя і Єгипту. Міжнародне право Стародавніх Індійської та Китайської держав. Головні інститути міжнародного права держав стародавніх Греції та Риму.

4. Становлення міжнародного права в епоху Середньовіччя. Міжнародно-правова діяльність центрів міжнародного життя на території України. Особливості міжнародно-правового регулювання відносин західноєвропейських держав. Міжнародне право країн Арабського Сходу. Питання становлення і розвитку міжнародного права на Африканському, Латиноамериканському та інших континентах.

5. Міжнародне право в перехідний період від середньовіччя до нового часу. Вестфальський мир 1648 p. Основні інститути міжнародног права періоду абсолютизму. Міжнародно-договірна і дипломатична діяльність козацької держави. Міжнародна політика Б. Хмельницького і його спадкоємців. Гадяцька та інші угоди. Договори з Москвою. Зовнішня політика і міжнародні угоди Гетьманщини. Міжнародно-правова і дипломатична діяльність Запорозької Січі. Вплив Великої французької та інших буржуазних революцій на розвиток міжнародного права. Колоніальний характер "європейського міжнародного права цивілізованих народів". Віденський конгрес 1815 p.. Паризький конгрес 1856 p.. Берлінський конгрес 1878 p., Берлінська конференція 1884 - 1885 pp., Гаагські конференції миру 1899 І 1907 pp. Міжнародне право як засіб закріплення поділу світу і колоніальних загарбань. Колонії, протекторати, сфери впливу.

6. Перша світова війна і міжнародне право. Принципи міжнародних відносин, проголошені Жовтневою революцією і міжнародно-правова діяльність Радянської Росії. Міжнародно-правова діяльність Центральної Ради. Міжнародне значення Універсалів Української Центральної Ради. Акти Гетьманщини. Мирний договір з Радянською Росією 12 червня 1918 p. Дипломатичне визнання. Україна в період Гетьманщини, Зовнішньополітична діяльність Директорії. Утворення Західно-української Народної Республіки і Акт злуки зі східноукраїнською державою. Дипломатична діяльність ЗУНР. Суверенітет і міжнародна правосуб'єктність України. Визнання України і розвиток дипломатичних і консульських відносин. Міжнародно-правова характеристика утворення СРСР.

8. Версальські мирні угоди 1919 - 1920 pp. Ліга Націй, Генуезька і Гаагзька конференції 1922 p. Локарнська конференція 1925 p. Пакт Бріана-Келога. Конвенція про визначення агресії 1933 p. Мюнхенська угода 1938 p. Радянсько-німецький пакт ("пакт Ріббентропа-Молотова") і таємні протоколи до нього. Війна Радянського Союзу з Фінляндією (1939 p.) і виключення СРСР з Ліги Націй (14 грудня 1939 p.).

9. Друга світова війна і міжнародне право. Вашингтонська декларація 1942 p. Московська, Тегеранська (1943 p.). Ялтинська і Берлінська (1945 p.) конференції та їх рішення. Нюрнберзький і Токійській трибунали. Конференція Об'єднанних Націй в Сан-Франціско, Потсдамська конференція та їх значення для розвитку міжнародного права.

10. Утворення Організації Об'єднанних Націй. Статут ООН. Мирні договори 1947 p. Мирне врегулювання проблем з Німеччиною і Японією.

11. Нові незалежні держави країн Азії, Африки і Латинської Америки й міжнародне право. Рух неприєднання, його цілі і принципи.

Припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних держав. Міжнародно-правова діяльність України в рамках СНД.

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАУКИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

1. Наука міжнародного права та їх роль в розвитку і функціонуванні міжнародного права. Міжнародно-правові погляди вчених в стародавні часи. Природно-правові погляди стародавнього світу на міжнародне право.

2. Міжнародно-правові погляди давньогрецьких мислителів (Гомер, Ксенофонт, Сократ, Платон, Арістотель та ін.) і давньоримських авторів (Т. Лівій, Ціцерон, ПомпонІй, Ульпіан, М. Аврелій та ін.).

3. Становлення міжнародно-правової проблематики як самостійної галузі знань. Релігійне і канонічне тлумачення норм міжнародного права Блаженний Августин, Граціан, Фома АквІнський. Глоссатори і постглоссатори. Ф,Аккурський, Бартол, Балд.Світський напрям розвитку міжнародно-правових знань. "Монархія" А. Данте. "Діалог між читачем і учнем", В. Оккама, П. Дюбуа, К. Пізанська, І.Подебрад, М. Палуанський, М.Макіавеллі.

5. Наука міжнародного права в працях Г. Греція. Позитивно-правовий, природно-правовий і гроціанський напрями науки міжнародного права. Міжнародно-правове вчення Т. Гоббса, Б. Спінози, Г. Мартенса.

6. Розвиток науки міжнародного права в Україні. Міжнародно-правові погляди В.П.Даневського, Р.У.Базінера, П.М.Багаєвського, П.Казанського, А.Н.Стоянова, В.А.Незабитовського, В.Е.Грабаря та ін.

Методологія науки міжнародного права. Сучасна система науки міжнародного права. Актуальні проблеми теорії і практики міжнародного права.

СИСТЕМА І СТРУКТУРА СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

1. Поняття системи міжнародного права. Обгрунтування побудови системи міжнародного права. Проблеми становлення загальновизнаної системи міжнародного права. Закономірності розвитку системи міжнародного права.

2. Внутрішньосистемна організація міжнародного права. Генетичні, функціональні, структурні зв'язки елементів і компонентів системи міжнародного права. Система міжнародного права і система міжнародних відносин.

3. Загальна характеристика структури міжнародного права. Головні компоненти структури міжнародного права. Співвідношення структури і системи міжнародного права.

4.Поняття галузі міжнародного права та її структура. Системостворюючі фактори в галузі міжнародного права. Різновиди галузей міжнародного права.

5.Функції міжнародного права.

Поняття та джерела міжнародного митного, валютно-фінансового права.
Право міжнародної безпеки як галузь сучасного міжнародного права.
Поняття та джерела права міжнародних організацій.
Правові основи консульської та дипломатичної діяльності України.

ВЗАЄМОДІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА З ІНШИМИ СИСТЕМАМИ УПРАВЛІННЯ, СУЧАСНИМИ МІЖНАРОДНИМИ ВІДНОСИНАМИ.

1. Взаємозв'язок міжнародного і внутрішньодержавного права. Сучасні теорії про співвідношення міжнародного і національного права. Загальне І особливе в національному і міжнародному праві. Походження права і становлення зв'язків між правом внутрішньодержавним і міжнародним.

2. Зв'язок між національною і міжнародною правотворчістю. Структурно-функціональні зв'язки норм міжнародного і внутрішньодержавного права. Зв'язки внутрішньодержавних і міжнародних правовідносин. Взаємодія національного і міжнародно-правового механізмів правового регулювання на стадії реалізації прав і обов'язків.

3. Співвідношення законодавства України і міжнародного права. Діяльність України по забезпеченню виконання своїх міжнародно-правових зобов'язань.

Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами 1994 р.

4. Взаємодія норм міжнародного права з іншими міжнародними нормами. Взаємозв'язок політичних і правових норм. Міжнародна мораль і міжнародне право. Релігія і міжнародне право. Взаємодія норм міжнародного права з нормами міжнародної ввічливості, традицій, звичаїв тощо.

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ'ЄКТНОСТІ.

1. Поняття міжнародної правосуб'єктності. Виникнення суб'єктів міжнародного права. Розвиток міжнародного права і тенденції розвитку інституту міжнародної правосуб‘єктності.

2. Структура інституту міжнародної правосуб'єктності. Передумови і функції міжнародної правосуб'єктності. Види міжнародної правосуб'єктності і класифікація суб'єктів міжнародного права.

3. Особливості міжнародної правосуб'єктності держави. Основні права і обов'язки держави в системі міжнародно-правового регулювання. Міжнародна правосуб'єктність складних держав. Міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень.

4. Визнання держав в сучасному міжнародному праві. Юридична природа і види міжнародно-правового визнання. Форми і засоби визнання. Юридичне значення визнання. Визнання уряду: критерії, форми, засоби. Визнання організації опору і національно-визвольного руху. Визнання держав і членство в міжнародних організаціях.

5. Міжнародна правосуб'єктність і питання правонаступництва держав. Теорії правонаступництва. Права і обов'язки держав у галузі правонаступництва. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р, і Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р. Правонаступництво України держав щодо міжнародних договорів. Правонаступництво України щодо державної власності, державних архівів і державних боргів.

Територія під особливим правовим режимом.

Хартія економічних прав і обов‘язків держав від 12 грудня 1974 р.

Гаазька конвенція (1954р.) про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту і протокол до неї.

6. Поняття і характерні особливості права представництва держав при міжнародних організаціях і на міжнародних конференціях.

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ФІЗИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ.

1. Сучасні концепції про становище фізичної особи в міжнародному праві. Статус особи і міжнародна правосуб'єктність. Взаємодія міжнародного і внутрішньодержавного права в розвитку статусу індивідів. Статус індивідів у міжнародних організаціях. Право петицій. Доступ індивідів до міжнародних судових установ і міжурядових організацій і закладів.

2. Поняття і значення громадянства для правового становища індивіда в міжнародних відносинах. Вплив міжнародного права на процес регулювання громадянства. Засоби набування громадянства. Подвійне громадянство і правові засоби його позбавлення. Втрата громадянства і проблема апатридів. Регламентація громадянства в законодавстві України.

3. Правове становище іноземних громадян. Історія законодавства України про іноземців. Правовий статус іноземців в Україні. В'їзд, перебування і виїзд іноземців з України. Трудові, майнові і особисті немайнові права іноземців в Україні. Навчання іноземців в Україні. Шлюбні і сімейні права іноземців. Захист прав іноземців. Відповідальність іноземців за правопорушення. Нотаріат й іноземні громадяни в Україні. Міжнародне право про правові режими іноземців.

4. Право притулку: поняття й історія. Юридичні основи права притулку. Основні риси інституту притулку. Обмеження на надання притулку. Територіальний і дипломатичний притулки. Декларація про територіальний притулок, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1967 p.

5. Правовий статус біженців і переміщених осіб. Статус національних меншин, етнічних груп і корінного населення. Декларація прав національностей України.

6. Міжнародний захист прав людини. Співробітництво держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини. Загальна декларація прав людини 1948 p. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1979 р. Другий факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1989 р., Додаткові протоколи I та II 1977 р. до Женевських конвенцій 1949р. та інші міжнародні конвенції в цій галузі.

7. Правовий статус іноземних юридичних осіб. Спільні і змішані підприємства.

Поняття і види іноземних юридичних осіб. Підпорядкованість національним правопорядкам. Порядок захисту прав й інтересів іноземних юридичних осіб. Національні засоби і дипломатичний захист. Питання міжнародно-правові суб'єктності юридичних осіб. Багатонаціональні корпорації і транснаціональні компанії. "Квазіміжнародні угоди" і міжнародні договори про діяльність юридичних осіб.

8. Конвенція про рабство 1926р. зі змінами 1953 р. Додаткова Конвенція про скасування рабства, работоргівлі й інститутів та звичаїв, подібних до рабства, 1956 р.

МІЖНАРОДНИЙ ПРАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС.

1. Методологічні основи міжнародної правотворчості. Сутність міжнародного правотворчого процесу. Міжнародна договірна ініціатива і форми її здійснення. Суб'єкти права договірної ініціативи.

2. Принципи міжнародного правотворчого процесу. Стадія вироблення міжнародного правила поведінки суб'єктів. Засоби створення норм міжнародного права.

3. Особливості створення міжнародно-правових звичаїв.

4. Правотворчий процес в межах міжнародних організацій. Юридичні особливості правотворчої діяльності міжнародних організацій. Стадії правотворчого процесу в межах міжнародних організацій. Допоміжні функції міжнародних організацій у правотворчості. Повноваження спеціальних правотворчих органів. Створення норм обов'язкових для держав-членів. Внутрішньоорганізаційна правотворча діяльність міжнародних організацій.

5. Участь міжнародних судових установ у формуванні норм міжнародного права. Стадія визнання норми юридичне обов'язкової як стадія міжнародного правотворчого процесу. Міжнародний правотворчий процес і питання надання нормам міжнародного права юридичне обов'язкової сили у внутрішньодержавній сфері.

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

1. Поняття і зміст джерел міжнародного права. Форми правотворчої діяльності в міжнародному праві. Метод створення юридичних норм. Види джерел міжнародного права. Вимоги до джерел міжнародного права.

2. Міжнародна угода - головне джерело сучасного міжнародного права. Соціальна і юридична природа міжнародної угоди. Форми угод суб"єкт1в міжнародного права. Умови, необхідні для створення норм міжнародного права міжнародними угодами. Концепція: "договір - закон і договір - угода". Пріоритети серед міжнародних договорів. Чинність і нечинність міжнародного договору.

3. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права. Значення міжнародного звичаю в сучасному міжнародному праві. Засоби формування міжнародних звичаїв. Особливості реалізації міжнародних звичаїв. Класифікація міжнародних звичаїв. Співвідношення міжнародного звичаю і міжнародного договору.

4. Значення актів міжнародних органів і організацій для формування норм міжнародного права. Сучасна міжнародно-правова доктрина про акти міжнародних органів і організацій як джерело міжнародного права. Міжнародне право про юридичну силу рішень міжнародних організацій.

5. Міжнародні судові рішення та їх значення для формування норм міжнародного права.

6. Вплив на міжнародну правотворчість доктрин міжнародного права.

ПРИНЦИПИ І НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

1. Поняття принципів міжнародного права. Система принципів сучасного міжнародного права. Принцип як імперативний регулятор міжнародних відносин. Принцип як закономірність побудови системи міжнародного права. Принципи міжнародної правотворчості І правозастосування. Принципи - ідеї.

2. Загальні принципи права і міжнародне право. Класифікація загальних принципів права:

а) які трансформували в собі закономірності розвитку суспільних відносин,

б) які склалися на базі закономірностей функціонування систем управління в суспільстві,

в) які склалися на основі розвитку всіх чи більшості правових систем;

г) принципи матеріального права,

д) принципи процесуального права,

є) доктринальні або концептуальні принципи.

3. Загальні принципи внутрішньодержавного і принципи міжнародного права, Характерні особливості і функції загальних принципів права. Міжнародна судова практика про загальні принципи права

4. Принципи сучасного міжнародного права. Поняття та історична обумовленість. Головні принципи - ядро системи міжнародного права, його вища юридична і морально-політична сила. Характеристика принципів міжнародного права.

5. Класифікація принципів міжнародного права. Взаємозв'язок і взаємодія принципів. Структура принципу міжнародного права.

6. Кодифікація принципів: Статут ООН, Декларація про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р., Заключний акт Наради з питань безпеки співробітництва в Європі 1975 p.

7. Поняття і характеристика норм міжнародного права. Класифікація норм міжнародного права. Ієрархія норм в міжнародному праві. Імперативні і диспозитивні норми. Норми юридичні і фактичні. Структура норм міжнародного права. Міжнародно-правові звичаєві і договірні норми. Норми рішень міжнародних організацій.

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЙ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА.

1. Поняття механізму реалізації норм міжнародного права. Механізм реалізації норм міжнародного права в системі міжнародного-правового регулювання.

2. Дозвіл, заборона, зобов'язання і особливості їх реалізації в міжнародно-правовій сфері. Співвідношення і особливості реалізації норм дозвільного, заборонного і зобов'язувального характеру.

3. Міжнародно-правові гарантії реалізації норм міжнародного права. Міжнародна правосвідомість. Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права. Юридичні факти в механізмі реалізації норм міжнародного права. Стадії і способи реалізації. Особливості міжнародного тлумачення. Головні засоби тлумачення. Поширювальне і обмежувальне тлумачення.

4. Національний механізм реалізації норм міжнародного права. Національно-правові гарантії реалізації норм міжнародного права. Національний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права. Національний правовий механізм реалізації норм міжнародного права. Національний контроль за належною реалізацією норм міжнародного права. Проблема співвідношення національно-правового тлумачення і необхідного з'ясування змісту норми міжнародного права. Граматичне і логічне тлумачення, систематичне й історико-політичне тлумачення.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Поняття міжнародних правовідносин. Міжнародні правовідносини в механізмі міжнародного-правового регулювання. Матеріальна основа міжнародних правовідносин. Юридична основа міжнародних правовідносин.

2. Суб'єкти міжнародних правовідносин. Співвідношення понять "суб'єкт міжнародного права" і "суб'єкт міжнародних правовідносин". Передумови участі в міжнародних правовідносинах. Держава в системі міжнародних правовідносин. Міжнародні організації як учасники міжнародних правовідносин. Організаційно-правовий механізм Європейського Союзу. Особливості участі в міжнародних правовідносинах фізичних і юридичних осіб.

3. Структура міжнародних правовідносин. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок в міжнародних правовідносинах. Співвідношення реальної поведінки учасників міжнародних правовідносин з їх правами і обов'язками. Види міжнародних правовідносин і засади їх правомірності.

4. Об'єкт міжнародних правовідносин. Поняття і особливості об'єкта міжнародних правовідносин.

МІЖНАРОДНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ.

1. Поняття міжнародного правопорушення. Види міжнародних правопорушень:

а) звичайні міжнародні правопорушення;

б) особливо небезпечні міжнародні правопорушення,

в) злочин проти людства. Класифікація злочинів проти людства.

Злочини колоніалізму, расизму. Нові форми рабства. Екоцид. Наслідки недружнього акту, зловживання правом.

2. Склад міжнародного правопорушення. Об'єктивні елементи міжнародного правопорушення. Суб'єкти міжнародних правопорушень. Протиправні дії чи утримання від дій законодавчих, виконавчих і судових органів держави. Дії органів держави за межами їх компетенції. Протиправні дії міжнародних організацій. Шкода від протиправних дій чи утримання від дій. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною дією чи утримання від дії і шкодою.

Вина як суб'єктивний елемент міжнародного правопорушення.

3. "Зловживання правом" і міжнародне правопорушення. Елементи "зловживання правом".

4.Наслідки міжнародних правопорушень.

5. Підстави, принципи і форми міжнародно-правової відповідальності.

Міжнародно-правові санкції.
Конвенція про мирне вирішення міжнародних спорів 1907 р.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Дмітрієв А.І., Муравйов В. І.. Міжнародне публічне право. Навчальний посібник. Київ: ЮрІнформ, 2001.
Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. М., 1996
Василенко В.А. Основи теории международного права. Киев, 1988
Черниченко С.В. Международное право: современные теоретические проблемы. М., 1993
Международное право /отв.ред. Колосов Ю.М., Кривчикова/ М., 2000
Тункин Г.И. О необходимости науки в межгосударственной системе. Вопросы философии, 1987. № 1. С.85-93
Фельдман Д.И. Система международного права. Казань. 1983
Международное право /отв.ред. Колосов Ю.М., Кривчикова/ М., 2000
Задорожний А.В. Доктрина “правового реалізму” і формування міжнародно-правової теорії в Скандинавських державах. // Вестник Киевского университета. МО и МП 1984, в.18.
Георгіця А. Міжнародне публічне право. Загальна частина. Чернівці, 1995.
Волошин В.В., Рогач А.И., Буткевич В.Г. Влияние глобальных проблем на социально-экономическое развитие освободившихся стран. Киев, 1987.
Буткевич В.Г. Правове регулювання укладання УРСР міжнародних угод в перші роки Радянської влади. – Проблеми правознавства. Київ, 1975.вип..30. С.101-110.
Тацій В., Тодина Ю. Проблеми реалізації Конституції України // Вісник Академії правових наук України, 2000, № 2, с.20-29.
Евинтов В.И. Международный и внутренний правопорядок в структуре международного сообщества. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. – Киев, 1992.
Мовчан А.П. Современный международный правопорядок: понятие и характерные черты. М., 1990
Тузкоз Жан. Міжнародне право. Київ, 1998
Сандровский К.К. Проблемы законности и правопорядка в международных отношениях //Вестник Киев. Ун-та. Серия МО и МП, 1986. Вып.23.
Корецкий В.М. Избранные труды. В 2х томах.Т.2, Киев, 1989.
Действующее международное право. В 3х томах. Т.1, М., 1996
Курс международного права. В семи томах. Т.2, М., 1989.
Международное право. Словарь- справочник. /под ред. Трофимова В.Н./, М., 1998.
Международное право /под ред. Тункина Г.И./ М., 1994
Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978р.
Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 р.
Клименко Б.М. Проблемы правопреемства на территории бывшего Союза ССР \\ МЖМП, 1992, № 1.- В.Н./, М., 1998.
Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978р.
Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 р.
Угода про спільні заходи щодо ядерної зброї від 22 грудня 1991 р.
Угода між Росією та Україною про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу та активів колишнього СРСР від 9 грудня 1994 р.
Шевчук С. Значення загально правового принципу пропорційності для визначення конституційності законодавчих обмежень щодо реалізації конституційних прав і свобод // Право України, 2000, № 1, с.69-77.
Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990
Закон України про дію міжнародних договорів на території України від 10 грудня 1991.
Закон України про міжнародні договори України від 22 грудня 1993
Конституція України (26 червня 1996), Ст. 8-9
Алешин В.В. Выдача: размышления, анализ, практика (Рецензия на работу И.И. Лукашука и А.В. Наумова “Выдача обвиняемых в международном уголовном праве”, М., 1998, 160 с.), МЖМП, 1999, № 3.
Буроменський М. Деякі особливості застосування в Україні міжнародних договорів про боротьбу з організованою злочинністю. Вісник Академії Правових Наук України. Харків, 1999, № 2, с.50-58.
Ємельянов В. Терористичний акт і акт тероризму. Вісник Академії Правових Наук України. Харків, 1999, № 3, с.166-172.
Шелковникова Е.Д. Проблемы усиления борьбы с незаконным оборотом оружия. Государство и право, 1999, № 7, с.48-53.
Гриб В.Г., Ларичев В.Д., Федотов А.И. Организованная преступность – различные подходы к ее пониманию. Государство и право, 2000, №1, с.48-54.
Емельянов В.П. Проблемы ответственности за международный терроризм. Государство и право, 2000, №1, с. 70-78.
Ліпкан В. Актуальні проблеми розроблення кримінально-правової норми про відповідальність за тероризм. Право України, 2000, № 3, с.77-81.
Виноградова О. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю. Право України, 1999, № 4, с.90-93.
Антипенко В. Поняття тероризму. Право України, 1999, № 2, с.92-95.
Ліпкан В. Щодо поняття тероризму. Право України, 2000, № 1, с.66-69.
Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека. Практика Совета Европы. М., 1992
Лукашева Е.А. Права человека. М., 1999
Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України, 1999, № 4, с.35-39
Буроменський П. Застосування міжнародно-правових норм про права людини у внутрішньому правопорядку України // Вісник Академії правових наук, 1999, № 1
Анісімова М. Право на свободу та особисту недоторканність: відповідність українського законодавства євростандартам. Право України, 1999, № 2, с.26-29.
Полешко А. Рада Європи – на захист прав людини. Право України, 1999, № 7, с. 36-38.
Опришко В. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом і національними правовими системами. Право України, 1999, № 8, с.12-17.
Гіджіван Л. Про деякі питання адаптації законодавства України з громадянських прав людини до норм Ради Європи. Право України, 1999, № 11, с.27-29.
Тацій В., Грошевий Ю. Проблеми імплементації норм міжнародного права в національні процесуальні процедури (до 50-річчя ЄКПЛ). Вісник Академії Правових Наук України. Харків, 1999, № 4, с.4-10.
Рабинович П. Вплив рішень Європейського суду з прав людини на національну юридичну практику: спроба порівняльної характеристики. Вісник Академії Правових Наук України. Харків, 2000, № 2, с.11-20.

Blog