Програма вступного іспиту до аспірантури та ад’юнктури з

Вид материала

Содержание

Кожен вступник до аспірантури повинен знати
Вступник до аспірантури повинен уміти
Форма проведення іспиту
Критерії оцінки
Зміст дисципліни
Орієнтовні завдання до тексту фахової тематики
Список рекомендованої літератури
Додаткова література

Подобный материал:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Програма

вступного іспиту

до аспірантури та ад’юнктури з

української мови

(за професійним спрямуванням)

Затверджено

на засіданні Вченої ради Інституту філології

(протокол № 7 від 15 лютого 2010 р.)

Голова вченої ради проф. Семенюк Г.Ф.

2010

Українська мова

(за професійним спрямуванням)

Передмова

Іспит з української мови за професійним спрямуванням проводиться відповідно до програми навчального курсу, який викладається у всіх вищих навчальних закладах України. Мета іспиту – перевірити системність мовних знань, сформованість у вступників до аспірантури навичок і вмінь користуватися державною мовою (усно і письмово) у сфері професійної діяльності згідно з сучасними нормами української літературної мови.

Кожен вступник до аспірантури повинен знати:

- основний теоретичний матеріал з сучасної української літературної мови (розділи фонетика, лексикологія, фразеологія, лексикографія, морфологія, синтаксис, стилістика);

- питання щодо походження української мови, її місця серед інших мов світу, значення державної мови в житті суспільства;

-основну інформацію про функціональні стилі сучасної української мови та їх реалізацію у мові професії;

- норми сучасного писемного і усного спілкування в сфері обраного фаху.

Вступник до аспірантури повинен уміти:

- застосовувати набуті знання в практиці усного та писемного спілкування;

- комунікативно доцільно користуватися засобами мови в різних ситуаціях професійної діяльності;

- аналізувати тексти професійної тематики;

- укладати наукові тексти та ділові документи;

- редагувати тексти професійної тематики,

- уміти вести публічне мовлення.

Форма проведення іспиту – усно-письмова.

Структура іспиту:

Відповідь на теоретичне питання (усно).
Аналіз тексту фахової тематики та виконання граматичних завдань до нього.

Критерії оцінки:

На іспиті оцінюється знання мовної теорії та володіння українською мовою в усному і писемному виявах.

«Відмінно» – оцінка, що передбачає такий рівень знань вступника, коли він дає вичерпну відповідь на теоретичне питання, не припускається мовленнєвих помилок, а при виконанні практичних завдань засвідчує високий рівень писемної грамотності.

«Добре» – отримує на іспиті вступник до аспірантури, який уміє грамотно говорити і писати, засвідчує розуміння мовної теорії (дав повну відповідь), але припустився незначної кількості помилок.

«Задовільно» – оцінка, яку отримує вступник, котрий засвідчив достатнє розуміння мовних явищ, володіє українською мовою в усній та писемній формі, але допускає помилки (при оцінюванні береться до уваги характер помилок).

«Незадовільно» отримує вступник до аспірантури, який не засвідчив необхідних знань і умінь.

Зміст дисципліни

Сучасна українська літературна мова як вища форма загальнонародної мови. Поняття мовної норми. Типи мовних норм (орфоепічні, лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, орфографічні).

Становлення літературної мови в Україні. Розвиток української правописної системи.

Використання державної мови у різних сферах суспільної діяльності згідно з Конституцією України.

Функції мови в суспільстві. Мова і формування особистості. Мова і професійна діяльність.

Поняття про фонетику і графіку, орфоепію і орфографію. Загальна характеристика та класифікації мовних звуків. Зміни звуків у потоці мовлення, чергування, асиміляція, дисиміляція, спрощення, подовження.

Дотримання орфоепічних норм української мови. Вимова і милозвучність. Наголос словесний і логічний. Засоби милозвучності (фонетичні та граматичні).

Лексика як сукупність слів мови. Слово як об'єкт вивчення розділу «Лексикологія». Слова щодо їхнього смислового значення, походження, вживаності, емоційного і стилістичного забарвлення.

Власномовні та запозичені слова. Іншомовні слова у текстах професійної тематики. Особливості правопису, відмінювання та вживання невідмінюваних слів.

Власні назви. Правопис географічних назв і назв установ, закладів, організацій. Правопис іншомовних прізвищ. Правопис іншомовних власних назв.

Синоніми, антоніми, пароніми в текстах української наукової та ділової мови. Науково-термінологічна, виробничо-професійна, адміністративно-ділова лексика. Термін. Фахова термінологічна система, історія її розвитку.

Лексикографія, основні типи лінгвістичних словників. Найвідоміші лексикографічні праці; термінологічні словники з фаху.

Способи словотворення в українській мові. Використання складноскорочених слів та абревіатур. Правопис складних слів. Запис складних слів, першою частиною яких є числівник.

Відмінювання українських та іншомовних прізвищ, імен, імен по батькові. Кличний відмінок, особливості функціонування. Творення чоловічих і жіночих імен по батькові. Складні випадки відмінювання прізвищ. Правила передачі на письмі звуків російської мови у прізвищах.

Відмінкова система іменника. Правопис іменників ІІ відміни чоловічого роду у родовому відмінку однини (закінчення -а(-я),-у(-ю)).

Ступені порівняння якісних прикметників, особливості творення і використання присвійних та відносних прикметників.

Уживання власне кількісних, збірних та порядкових числівників. Особливості відмінювання і вживання відмінкових форм. Поєднання кількісних числівників з іменниками.

Займенник у фаховому тексті. Займенники я-ми, ти-ви, їх-їхній: історія та традиції вживання.

Форми і категорії дієслова. Дієприкметник і дієприслівник. Активні й пасивні дієприкметники у фаховому тексті.

Використання способових форм, безособових дієслів та інфінітива у професійному мовленні. Визначення дієвідмін дієслів.

Уживання прислівників у професійному мовленні. Правопис прислівника.

Орфографічні норми використання прийменників та сполучників. Семантично-функціональні розряди часток. Правопис часток (разом, окремо, через дефіс). Правопис частки НЕ з різними частинами мови.

Просте ускладнене речення. Розділові знаки у простому реченні.

Складне речення. Типи складних речень та розділові знаки в них (кома, тире, двокрапка).

Цитування в усному та писемному фаховому мовленні. Правила письмового оформлення прямої мови, цитати. Бібліографічне посилання, принципи укладання списків літератури. Вимоги до бібліографічного запису.

Функціональні стилі української мови. Загальна характеристика.

Науковий стиль, його мовні засоби і прийоми. Види наукових робіт.

Офіційно-діловий стиль. Мовні засоби і прийоми офіційно-ділового стилю. Види усного та писемного ділового спілкування. Документ як засіб закріплення й передачі інформації.

Український мовленнєвий етикет. Комунікативні умови вживання формул ввічливості.

Публічний виступ. Доповідь, промова, лекція, бесіда. Найголовніші вимоги до мови оратора.

Орієнтовні завдання до тексту фахової тематики:

* прочитати текст, записати тезовий (стислий) виклад матеріалу;

*знайти у тексті слова-терміни; записати їх в алфавітному порядку, проаналізувати походження (власномовний чи іншомовний) та структуру слів;

* пояснити написання виділених у тексті слів (до семи слів);

* визначити типи головних членів речення у зазначеній частині тексту;

* розставити розділові знаки у вказаному реченні (абзаці); можливо, при цитаті.

Інші можливі практичні завдання:

* визначити правильний наголос у запропонованих словах;

* відредагувати невеликий текст, у якому є порушення милозвучності;

* утворити прикметники та іменники за допомогою суфіксів -ськ-,

- ство;

* відредагувати текст професійної тематики, де є порушення лексичних норм (неточне значення, калька, плеоназми, стильова невідповідність і т.п.);

* дібрати відповідники стійких висловів української та російської мов;

* правильно записати слова іншомовного походження;

* згрупувати іменники та прикметники, що пишуться разом і через дефіс;

* визначити будову слів;

*записати іменники чоловічого роду ІІ відміни у родовому відмінку однини;

*утворити форми ступенів порівняння якісних прикметників; розмежувати відносні та присвійні прикметники;

*зробити словесний запис чисел, провідміняти кількісні числівники, що позначають цілі та дробові числа;

* записати числівники, узгодивши їх з іменниками;

* записати складні слова, першою частиною яких є числівник;

* утворити дієприкметники та дієприслівники від запропонованих дієслів;

* утворити форми наказового способу;

* правильно записати прислівники;

* пояснити вживання прийменників у стійких сполуках слів української та російської мов;

* правильно записати слова із частками.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основні підручники та посібники

Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К., 1998.
Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник. – Вінниця, 2003.
Гуць М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у професійному спілкуванні: Навчальний посібник. – К., 2004.
Коваль А.П. Ділове спілкування: Навчальний посібник. – К., 1992.
Любашенко О.В. Активні методи і форми навчання: Навчальний посібник – К., 2001.
Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. – К., 2008.
Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К., 2005.
Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. – К., 2007.
Потелло Н.Я., Скиртач Г.Є. Українське ділове мовлення і спілкування: Навчальний посібник. – К., 2003.
Українська ділова мова: практичний посібник на щодень/ За ред. М.Д. Гінзбург. – Харків, 2003.
Український правопис. – К., 2008.
Чорненький Я.Я. Українська мова (за професійним спрямуванням). Ділова українська мова/ Теорія. Практика. Самостійна робота: Навчальний посібник. – К., 2004.
Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс: Підручник. – К., 2009.
Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К., 2009.

Додаткова література

Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. – К., 2004.
Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К., 1994.
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К., 2004.
Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділової комунікації: Навчальний посібник. – К., 2002.
Брайчевський М.Ю. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.
Гливінська Л.К. Українська мова. Фонетика. Орфоепія: Навчальний посібник. – К., 2009.
Козленко І.В. Українська пунктуація: Навчальний посібник. – К., 2009.
Культура мови на щодень / С.Я.Єрмоленко, Н.С.Дужик, К.В.Ленець та ін. За ред. С.Я.Єрмоленко. – К., 1997.
Культура української мови. Довідник./ За ред. В.М. Русанівського. – К., 1990.
Культура фахового мовлення: Навчальний посібник./За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці, 2005.
Масенко Л.Т. Мова і суспільство. – К., 2004.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. – К., 2003.
Мойсієнко А.К. Сучасна українська мова. Синтаксис простого ускладненого речення. – К., 2009.
Огієнко І.І. Історія української літературної мови. – К., 2004.
Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів, 1994.
Півторак Г.П. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 1993.
Плющ Н.П., Бас-Кононенко О.В., Дудник З.В., Зубань О.М. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. – К., 2002.
Пономарів О.Д. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К., 1999.
Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. – К., 2006.
Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). – К., 2004.
Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К., 1994.
Сімонок В.П. Семантико-функціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українській мовній картині світу. – Х., 2000.
Сучасна українська літературна мова: Підручник /За ред.А.П.Грищенка – К., 2002.
Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2000.
Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001.
Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів. – Львів, 2008.
Українська мова у XX сторіччі: Історія лінгвоциду. – К., 2005.
Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П.Бибик, І.Л.Михно та ін. – К., 1998.
Хміль Ф.І. Ділове спілкування: Навчальний посібник. – К., 2004.
Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – К., 2003.

Словники

Бурячок А.А. Орфографічний словник української мови. – К., 2002.
Варган І.О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів – Х., 2000.
Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики/ Відп.ред. В.Т. Бусел. – К., 2003.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.; Ірпінь, 2003.
Головащук С.І . Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К., 2001.
Головащук С.І .Словник наголосів. – К., 2003.
Етимологічний словник української мови: У 7 т. – К., 1982-2004.
Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К., 2001.
Єрмоленко С.Я., Єрмоленко В.І., Лепець К.В., Пустовіт Л.О. Новий російсько-український словник-довідник. Державна мова і діловодство. – К.: Довіра, 1996.
Жайворонок В.В. Велика чи мала літера? Словник-довідник. – К., 2004
Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. –К., 2004.
Олійник О., Сидоренко М. Російсько-український словник наукової термінології. – К., 1994.
Орфоепічний словник української мови: в 2 т. – К., 2001.
Пустовіт Л.О. та ін. Словник іншомовних слів. – К., 2000.
Російсько-український загальнотехнічний словник /Л.І.Мацько, І.Г.Трегуб та ін. – К., 1994.
Російсько-український фразеологічний словник: Фразеологія ділової мови / Укл. В.Підмогильний, Є.Плужник. – К., 1927. Перевид. 1993.
Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос./ В.В.Гейченко, В.М.Завірюхіна. – К., 1998.
Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: Словник-довідник. – К., 1986.
Словник синонімів української мови: у 2 т. /А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк та ін. – К., 2001.
Словник скорочень української мови. – К., 1982.
Словник української мови: В 11-ти т. – К., 1970-1980.
Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування / За редакцією О.О.Тараненка. – К., 1996.
Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000.
Український орфографічний словник / М.М.Пещак та ін. (укладачі); Л.М.Полюга (ред.). – К., 2004.
Українсько-російський словник наукової термінології/ За заг. ред. Л.О. Симоненко. – К., 2004.
Українсько-російський словник. Сфера ділового спілкування. – К., 2000.
Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К., 1993.
Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи. – К., 2008.

Інтернет-ресурси