Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
| Вид материала | Документы |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 844.54kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 759.84kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 762.32kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.57kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.3kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.13kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.34kb.
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я Бойченко Т.Є., Заплатинський, 246.38kb.
Повторювально-узагальнювальний урок
Історія України. 11 клас
(105 годин)
Кіл-ть
годин
Зміст
Державні вимоги до рівня загальної підготовки учнів
Вступ. Періодизація курсу новітньої історії України. Історіографія. Методологія історичного процесу.
Загальна характеристика політичного та соціально-економічного розвитку України періоду 1921-1945 рр. в контексті загальноєвропейської та світової історії. Вплив комуністичної ідеології на суспільно-політичне життя.
Особливості життя західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини.
Друга світової війни як глобальний конфлікт, її наслідки.
Основні вимоги до рівня підготовки та оцінювання учнів.
Учень (учениця):
- визначає і орієнтується в періодизації новітньої історії України(1921-1945);
- співвідносить події вітчизняної історії з подіями європейської і світової історії аналогічного періоду;
- розглядає Другу світову війну як глобальний конфлікт;
- співставляє причини і наслідки Першої та Другої світових воєн, висловлює власну точку зору з питання;
- володіє поняттями : ”методологія“, “історіографія “, “світова війна “, “глобалізація”
Тема 1. УСРР в період нової економічної політики (1921-1928).
Криза “воєнного комунізму “.
Господарська розруха. Робітничі страйки. Селянський рух. Причини і масштаби голоду 1921-1923 рр. в південних губерніях України. Терор голодом як засіб боротьби радянської влади з повстанським рухом селян.
Діяльність радянських і зарубіжних організацій допомоги голодуючим Півдня України.
Соціально-економічна і політична криза початку 20-х рр.
Формування нової економічної політики.
Заміна розкладки продовольчим податком. Дозвіл вільної торгівлі і приватного підприємництва. Повернення до грошового обігу. Національна економіка: трести, синдикати, концерни. Поява категорії господарського розрахунку. Ставлення до непу різних верств населення.
Об’єднання УСРР та інших радянських республік в єдину союзну державу. Спроба “автономізації” УСРР. Договірна федерація. Державний статус України в 1921-1922 рр. Вихід УСРР на міжнародну арену. Успіхи міжнародної політики уряду Х. Раковського. Утворення та юридичне оформлення Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р. Конституція УСРР. Статус союзної і автономної республіки. Фіктивність права виходу із складу СРСР. Поняття “титульної нації “.
Зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР внаслідок коренізації.
Форма і суть політики коренізаціі в національних республіках СРСР. Перебіг політики коренізаціі в УСРР у 1923-1928 рр. Адміністративно-територіальні реформи в УСРР. Перегляд кордонів між Україною, Білоруссю і Росією.
Утворення Кримської АСРР у складі РСФРР. Голодомор в Криму на початку 20-х рр. Політика коренізації в Криму. Кримський півострів у 30-х рр. Зв’язки Кримської АСРР з УСРР. Становище українців в Криму.
Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР. Територія і національний склад молдавської автономії. Політика коренізаціі в Молдавській АСРР.
Населення України в світлі перепису 1926 р. Проблема Кубані та інших українських етнографічних територій за межами УРР.
Відродження народного господарства.
Відбудова сільського господарства. Кооперативне і колгоспне будівництво.
Зростання державної промисловості.
Грошова реформа 1922-1924 рр. Збільшення податкового тиску держави. Занепад приватного підприємництва. Відносини між промисловістю і сільським господарством.
Курс на індустріалізацію. 1925 р. Штучне створення так званої “кризи непу». Організація першої хлібозаготівельної кризи зимою 1927-1928 рр. Вихід з кризи за допомогою надзвичайних заходів.
Соціально-політичне життя.
Зміцнення партійної диктатури.
Владні взаємовідносини Кремля і
Харкова. Партійний і радянський апарат в системі влади. Профспілки і влада.
Роль органів безпеки в
суспільно-політичному житті. Комітети незаможних селян. Селянство і влада в роки непу.
Значення і наслідки непу.
Відбудова промисловості і транспорту, сільського господарства. Ринкова «змичка» міста і села.
Боротьба в партійному керівництві щодо подальшого розвитку країни.
Причини курсу на індустріалізацію
та повернення до ідеї колективізації сільського господарства.
Культура і духовне життя в роки непу.
Вплив політики коренізації на культурне життя. Ідеологічний тиск на освіту, науку, культуру і духовне життя .
Національна школа. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих та її підсумки. Реформа школи.
Вища освіта. Розвиток вузів. Ліквідація університетів.
Всеукраїнська академія наук. Здобутки школи М.Грушевського в галузі вітчизняної історії . Розвиток окремих галузей академічної науки. Наукові товариства. Аграрна і медична наука. Міжреспубліканські і міжнародні зв’язки української науки.
Література і мистецтво Українське національне відродження в літературі. Літературна дискусія 1925-1928 Літературно-художні об’єднання. Здобутки образотворчого, музичного та кіномистецтва. Світове значення творчості О.Довженка.
Організаційні форми пропагандистської роботи. Розвиток мережі культурно-просвітніх установ.
Релігійне життя в Україні.
Антирелігійна пропаганда радянської влади., її форми і методи. Політика влади щодо РПЦ. Вилучення церковних цінностей. Утворення Української автокефальної православної церкви. Ставлення влади до УАПЦ.
Повсякденне життя. Формування нового укладу повсякденного життя в 1921-1928 рр.
Наш край в 1921-1928 рр.
Зміни в соціальній структурі населення краю. Побутове життя населення краю в 1920- х рр.
Учень (учениця):
- виявляє розуміння основних причин і наслідків кризи комуністичної політики 1919-1920 рр., висловлює власну оцінку історичним подіям цього періоду;;
- визначає об’єктивні причини і наслідки голоду 1921-1923 рр. в південних губерніях України, спираючись на власні знання, в дискусії відстоює загальнолюдські, гуманістичні цінності;
- виявляє розуміння сутності непу та його відмінностей від політики воєнного комунізму;
- виділяє особливості застосування непу в Україні;
- пояснює причини ставлення до непу
різних верств українського населення;
- уявляє договірну федерацію радянських республік як конкретну організацію державного життя;
- розуміє відмінності між договірною федерацією і проектом ”автономізації”;
- усвідомлює суть поняття “титульна нація “;
- аналізує карту як джерело інформації під час вивчення питання змін в адміністративно-територіальному устрої УРСР на початку 20-х рр, причини та механізм змін територіального устрою УРСР, необхідність перегляду українських кордонів із сусідніми державами;
- співставляє та аналізує поняття коренізація та українізація, аналізує різні точки зору з цього питання;
- аналізує національну політику УРСР на прикладі утворення та діяльності Кримської АСРР та Молдавської АСРР;
- характеризує та аналізує загальний стан політичного та соціально-економічного розвитку України в1921-1928 рр.;
- усвідомлює штучний характер «кризи» непу;
- виявляє розбіжності у поглядах політичних опонентів Сталіну на питання індустріалізації та колективізації;
- висловлює альтернативні погляди на проблеми економічного розвитку життя України періоду 1921-1928 рр.;
- усвідомлює вплив і роль комуністичної ідеології на політичне і соціально-економічне життя України ;
- визначає суть партійної диктатури, основні причини її зміцнення та закономірність встановлення в СРСР в другій половині 20-х рр.;
- аналізує та порівнює політику воєнного комунізму та неп, формулює власні погляди та висновки;
- критично оцінює діяльність провідних російської та українських історичних осіб періоду непу, висловлює власні оцінки результатам їх діяльності;
- характеризує процес національного відродження культурного життя України в1922-1928 рр.;
- аналізує та порівнює здобутки у сфері культури урядів УНР Центральної Ради, Української Держави, УНР Директорії та УРСР, формує власні висновки та оцінки;
- орієнтується в хронологічній періодизації курсу, співвідносить основні події української історії 1921-1928 рр.;
- застосовує набуті знання з вітчизняної історії 20-х рр. під час вивчення споріднених тем всесвітньої історії, ,літератури, основ філософії;
- виявляє толерантність під час ведення бесід, діалогу, дискусій з питань розбудови економічного, політичного та культурного життя УСРР в період 1921-1928 рр.;
- характеризує та порівнює стан релігійного життя в Україні в період 1900-1913 рр, 1917-920 рр., 1921-1928 рр., робить відповідні висновки
Повторювально-узагальнювальний урок
Тема 2. Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938).
Утвердження диктатури Й.Сталіна.
Завершення внутріпартійної боротьби за владу в Кремлі. Утвердження сталінської диктатури.
Хлібозаготівельна криза зимою 1928-1929 рр. Боротьба з середняком. Прискорення темпів індустріалізації. Повернення до комун. Спротив селян примусовій колективізації.
Соціалістична індустріалізація
України.
Проблема темпів і джерел індустріалізації. Дискусія з приводу плану першої п’ятирічки. Директивна економіка. Репресії проти господарників і спеціалістів. Шахтинська справа. Спецконтингент ГУЛАГ як структурний підрозділ радянської економіки “Соціалістичне змагання”. Освоєння нової техніки. Ізотовський рух . Стахановський рух.
Результати розвитку промисловості України в роки першої і другої п’ятирічок. Підсумки індустріалізації
Здійснення суцільної колективізації сільського господарства.
Відновлення тиску держави на селян восени 1930 р. Поворот до суцільної колективізації.
Ліквідація прошарку заможних селян. Опір заможного селянства колективізації. Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931 -1932 рр. Деградація сільськогосподарського виробництва в одержавлених колгоспах. Доля репресованих селян. Голод 1931-1932 рр. - наслідок хлібозаготівельної політики.
Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу.
Причини Голодомору. Хлібозаготівлі з урожаю 1932 р. “Закон про п’ять колосків” Надзвичайні хлібозаготівельні комісії на чолі з В.Молотовим в Україні і Л.Кагановичем - на Кубані. “Чорні дошки“. Каральна конфіскація продовольства в січні 1933 р. Блокада УСРР і Кубані. Причини і наслідки Голодомору. Голодомор і сучасна історіографія.
Колгоспи в системі командної економіки в 1934-1938 р.
Політична система.
Радянський тоталітарний режим. Комуністична партія як ядро тоталітарної системи. Культ вождя. Великий терор 1937-1938 рр. Конституція СРСР 1936 р. Конституція УРСР 1937 р. Масові громадські організації.
Соціальна система.
Зміни в соціальному складі населення.
Формування партійно номенклатури. Система пільг і привілеїв Становище робітничого класу. Зміни в соціальній психології селян. Соціальні наслідки суцільної колективізації.
Формування радянської інтелігенції.
Уніфікація суспільного життя. Соціально-психологічні наслідки терору 1930-х рр.
Стан .культури в Україні в 1930-ті рр.
Ідеологія на службі терору .Винищення національної інтелігенції. “Спілка визволення України”.
.Згортання українізації. Основні напрями культурного будівництва. Ліквідація неписьменності. Зрушення в сфері народної освіті. Дитячі та юнацькі громадсько-політичні організації .
Вища освіта.. Розширення мережі вузів. Відновлення роботи університетів.
Наука, її розвиток, основна досягнення. Радянізація ВУАН.
Література і мистецтво. “Розстріляне відродження”. “Соціалістичний реалізм”.
Театральне і художнє мистецтво. “
Церковна політика. Становище церкви в атеїстичній державі.
Ліквідація УАПЦ. Закриття і нищення храмів, культового майна і споруд.
Повсякденне життя людей в 1930-х рр. Життя і побут радянських людей в селах і містах. Роль і місце радянської жінки в суспільстві.
Наш край у 1930-ті рр.
Населення краю в період колективізації , індустріалізації . Голодомор 1932-1933 рр. на території регіону.
Розвиток освіти , науки. Культурні здобутки.
Учень (учениця):
- характеризує та аналізує процес внутріпартійної боротьби за владу в ЦК ВКП(б) та наслідки його завершення;
- описує перебіг подій опору селянства колективізації, робить власні висновки;
- розуміє суть директивного господарювання та соціалістичного змагання, радянської системи пільг і привілеїв;
- порівнює процес створення індустріального суспільства в СРСР та аналогічні процеси в розвинутих країнах Європи, формулює власні висновки;
- аналізує причини виникнення і визначає місце ГУЛАГу в радянській економіці;
- розглядає процес радянської модернізації з позицій загальнолюдських цінностей;
- орієнтується у відмінностях між кооперуванням і колективізацією;
- визначає місце і роль колгоспів в системі командної економіки та причини деградації виробництва в одержавлених колгоспах;
- усвідомлює особливості колективізації в Україні;
- розуміє причини, масштаби і наслідки Голодомору 1932-1933 рр.; різницю між голодом і Голодомором;
- співвідносить події голоду 1921- 1923 рр. і Голодомору 1932-1933 р.;
- розглядає Голодомор як трагедію українського народу;
- орієнтується в сучасній історіографії з питань Голодомору, має і висловлює власну точку зору з цього питання;
- уявляє структуру та механізм дії суспільно-політичної системи Радянського Союзу 30-х рр.;
- аналізує основні риси тоталітарного режиму, спираючись на знання із всесвітньої історії, розуміє роль і місце Комуністичної партії в тоталітарній системі;
- тлумачить і порівнює основні положення Конституцій УРСР1937 р. та 1924 рр., формулює власну оцінку;
- аналізує зміни в соціальній стратифікації українського суспільства, ;
- пояснює причини виникнення системи пільг і привілеїв;
- характеризує та аналізує процес формування радянської інтелігенції, її роль і місце в суспільстві;
- усвідомлює причини і соціально-психологічні наслідки терору 30-х рр.;
- характеризує розвиток освіти, науки, літератури і мистецтва 1930-х рр.;
- порівнює культурні досягнення України в 20-х та 30-х рр.;
- усвідомлює особливості більшовицької системи українізації;
- розуміє роль громадських, дитячих та юнацьких суспільно-політичних організацій в суспільстві;
повсякденне життя людей;
- характеризує та аналізує діяльність літераторів та митців у 30- х рр., пише есе з викладенням власних позицій, усвідомлює, що в історії завжди є проблема вибору;
пояснює антицерковну політику держави; місце церкви в атеїстичній державі
Повторювально-узагальнювальний урок
Тема 2.Західноукраїнські землі у міжвоєнний період (1921-1939).
Післявоєнна стабілізація(1921-1928 рр.)
Українські етнічні землі у складі Польщі, Чехо-Словаччини, і Румунського королівства. Формування в Польщі нового історичного регіону з українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій - Західної України .
Населення українських етнічних земель: чисельність, його національний і соціальний склад.
Аграрні реформи на українських землях у складі Польщі, Румунії і Чехословаччини.
Утворення і діяльність Комуністичної партії Західної України. Відносини КПЗУ і КП(б) У.
Намагання Кремля мирним шляхом розв’язати питання про анексію Бессарабії Румунією. Розгортання партизанської війни в Бессарабії.. Причини і перебіг Татарбунарського повстання. “ Процес 500“.
Причини появи українського націоналістичного руху у стані трьох держав. Лідери українського націоналізму. Діяльність Української військової організації. Організаційна роз’єднаність українських націоналістів.
Західноукраїнські землі під час і після Великої депресії (1929-1939).
Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на економіку і політичне становище в західноукраїнських землях.
Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення Української військової організації та Організації українських націоналістів. Боротьба українських націоналістів з польським урядом. Стратегічні і тактичні завдання. Розкол в ОУН. Методи боротьби. Терористичні, бойові і пропагандистські акції націоналістів. “ Пацифікація.“
Занепад КПЗУ. Центристські сили в українському визвольному русі. Невдачі україно-польського діалогу.
Особливості політичної боротьби на Закарпатті. Карпатороси (русофіли) і народовці (українофіли). Протистояння Антона Бескида і Августина Волошина.
Становище в Чехословаччині після Мюнхенської конференції. Створення уряду автономної Карпаторуської держави. Діяльність уряду Карпатської України. Проголошення незалежності Карпатської України. Угорська окупація.
Духовне життя.
Загальноосвітня школа. Полонізація і румунізація шкільного навчання. Стан народної освіти в Закарпатті.
Наукове товариство ім.. Т.Шевченка. Зв’язки НТШ і ВУАН. Література і мистецтво. Літературно-мистецькі групи та об’ єднання. Українські меценати.
Церковне життя.
Суспільство і церква. Просвітницька і патріотична діяльність Андрея Шептицького. Українізаційні процеси у православній церкві.
Повсякденне життя та побут мешканців краю.
Учень (учениця):
- пояснює причини поглинення західноукраїнських земель Польщею, Румунією, Угорщиною;
- характеризує, аналізує та порівнює політичний та соціально-економічний стан українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини, співвідносить їх з відповідними процесами в радянській Україні;
- орієнтується в особливостях діяльності українських політичних партій на території Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини;
- аналізує розвиток західноукраїнської кооперації;
- оцінює спроби українсько-польського діалогу;
- розглядає, співвідносить та аналізує особливості діяльність українських політичних партій і громадських організацій у міжвоєнний період в Польщі, Румунії та Чехо-Словаччині розвитку, робить власні висновки;
- характеризує діяльність ОУН та СВУ, визначає роль людського фактора в процесі утворення і діяльності СВУ,
ОУН;
- співставляє вплив світової економічної кризи 1929-1933 рр. на економіку і політичне становище західноукраїнських земель і країн Європи;
- свідомо оперує поняттями «пацифікація», «осадництво»;
- оцінює особливості політичної боротьби в Закарпатті; історичні події української історії базуючись на загальнолюдських цінностях;
- розуміє причини зміни правового статусу Східної Галичини; причини ненадання автономії українським землям у складі Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини;
- аналізує діяльність Карпатської України та наслідки;
- характеризує та аналізує стані освіти і культурного життя на західноукраїнських землях ,культурні досягнення української громади в Польщі, Румунії, Чехо-Словаччині, вміє викласти думку в усній та письмовій формі;
- співставляє місце і роль церкви в українському суспільстві на західно- і східноукраїнських землях;
- порівнює, аналізує та співставляє повсякденне життя, звички, традиції та побут українського населення у складі Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини в період 1921-1938 рр., має навички ведення дослідницької роботи;
- виявляє навички роботи з історичною картою;
Повторювально-узагальнювальний урок
Тема 3.Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війні (1939-1945).
Міжнародні відносини у 1939-першій половині 1941 рр.
Агресивний курс гітлерівської Німеччини. Передумови нападу на Польщу.
Пакт Молотова Ріббентропа від 29 серпня 1939 р. Розподіл сфер інтересів між СРСР і Німеччиною в таємному додатковому протоколі до договору про ненапад.
Початок німецько-польської війни і її перетворення у Другу світову війну.
Ідеологічне оформлення радянського вторгнення в Польщу як возз’єднання братніх народів.
Радянсько-німецький договір про дружбу і кордон від 28 вересня 1939р.
Включення до складу СРСР анексованої у Польщі території західної України та возз’єднання з УРСР.
Встановлення німецької окупаційної влади на території Холмщини, Підляшшя, Лемківщини. Політика нацистської адміністрації щодо українців і поляків. Меморандум ОУН(Б), ОУН(М)
І Українського національного комітету в Кракові до Гітлера з пропозиціями спільної боротьби з більшовиками.
“Визвольний похід“ Червоної Армії в Бессарабію і на Північну Буковину. Включення цих територій і новоутвердженої Молдавської РСР до складу УРСР. Ліквідація автономної Молдавської республіки у складі України.
Напередодні нацистської агресії (1939- перша половина 1941 рр.).
Встановлення радянської влади в Західній Україні. Ставлення місцевого населення до заходів радянського уряду. “ Золотий вересень“.
Переорієнтація ОУН на боротьбу з радянським режимом. Масштаби каральних санкцій радянських органів державної безпеки в Західній Україні.
Утворення та радянізація Чернівецької та Ізмаїльської областей.
Заходи по зміцненню обороноздатності. Підготовка СРСР до війни. Посилення потенціалу військових округів на території України.
Особливості промислового розвитку УРСР у третій п’ятирічці (1938-1942). Заходи щодо посилення трудової дисципліни. Мілітаризація економіки.
Початок Великої Вітчизняної війни.
План “Барбаросса “.
Стан обороноздатності СРСР. Масштабна мобілізація в Збройні сили СРСР в умовах мирного часу.
Укріплення західних кордонів. Німеччина та її союзники. Дискусія в історіографії щодо наміру сторін у війні. Вторгнення військ Німеччини та її союзників. Україна в планах окупантів. Перші невдачі Червоної армії. Евакуація населення і матеріальних цінностей. Доля військовополонених. Трагедія Південно-Західного фронту.
Оборона Одеси, Харкова і Донбасу. Воєнні дії в Україні в першій половині 1942 р. Причини катастрофічних поразок і невдач 1941-1942 рр.
Вступ СРСР в антигітлерівську коаліцію. Укладення радянсько-чехословацької угоди про спільні дії. Денонсація договорів, підписаних з Німеччиною в серпні-вересні 1939 р. Приєднання СРСР до Атлантичної хартії.
Україна в роки окупації .
Поділ України на німецьку, румунську і угорську окупаційні зони. Плани Гітлера щодо включення українських земель до складу Великої Німеччини.
. Нацистський “новий порядок”. Винищення населення за планом «Ост». Початок Ліквідаційних акцій. Бабин Яр 29 – 30 вересня 1941 р. Спалені села. Терор голодом в містах. Український Голокост: винищення 1,6 млн. євреїв – громадян України. Українці – праведники народів світу. Економічне пограбування України. Остарбайтери. Катастрофічне становище з продовольством у містах. Ситуація на українських територіях, окупованих Румунією і Угорщиною.
Рух опору.
Формування Руху Опору. Трагедія партійного підпілля. Розгортання партизанського руху, ініційованого місцевим населенням. Формування партизанських загонів і з’єднань регулярного типу. Дії Центрального штабу партизанського руху. Створення Українського штабу партизанського руху. ”Рейкова війна. “Партизанські рейди. Оцінка чисельності партизанського руху.
Створення у складі спец підрозділів Абверу українських батальйонів “Нахтігаль “ і “ Роланд“. Проголошення у Львові 30 червня1941 р. Акту відновлення Української держави і реакція Німеччини. Розформування батальйонів “Нахтігаль “ і “ Роланд“. Директива німецьких спецслужб від 25 листопада 1945 р. про негайне знищення бандерівців. Перехід ОУН у підпілля.
Утворення Української повстанської армії.
Боротьба УПА з радянськими партизанами, і Армією Крайовою і німецькою окупаційною адміністрацією. Трагедія Волині. Визрівання корінного перелому в ході Другої світової війни.
Битва під Сталінградом. Початок з вигнання нацистів. Зміна орієнтирів у національній політиці Кремля.
Курська битва. Битва за Донбас і Лівобережну Україну. Битва за Дніпро. Визволення Києва. Українські фронти.
Внесок українських громадян у перемогу над ворогом у тилових регіонах СРСР. Українці в Червоній Армії. Конференція глав урядів СРСР, США, і Великої Британії в Тегерані.
Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
Наступ на Правобережній Україні. Звільнення Півдня, Правобережжя і західних областей. УПА на завершальній стадії війни.
Відбудова залізниць і промислового потенціалу України в 1943-1946 рр. Цілковите визволення території України. Депортація кримських татар, вірменів, греків з Криму.
Кримська конференція глав урядів СРСР, США Великобританії. Розв’язання польського питання і проблеми східного кордону польської держави.
Внесок громадян України в розгром ворога. Матеріальні і людські втрати українців в Другій світовій війні.
Берлінська конференція глав урядів СРСР, США, Великої Британії.
Культурне життя в роки війни.
Евакуація діячів культури і культурних цінностей. Діяльність представників культури і науки у тилових регіонах СРСР. Життя населення на окупованій території.
Відновлення роботи середньої і вищої школи після звільнення від -
нацистської окупації.
Література і мистецтво.
Релігійне життя в роки війни. Зміна ставлення Кремля до православної церкви.
Повсякденне життя. Матеріальний добробут і побутові умови життя населення.
Наш край у роки війни.
Життя населення краю в 1939-1945 рр.
Організація боротьби з нацистськими окупантами. Внесок жителів регіону в перемогу над ворогом.
Учень (учениця):
- характеризує економічний та соціально-політичний та військовий стан України напередодні нацистської агресії;
- аналізує радянсько-німецькі договори 1939 р. ,основні положення пакту Ріббентропа –Молотова, спираючись на власну систему світоглядних цінностей;
- розуміє глобальний характер Другої світової війни; причини
- пояснює причини ідеологічного оформлення вторгнення СРСР в Польщу в 1939 р. як «визвольного походу;
- співідносить події періоду 1939-1941рр. в Україні з подіями аналогічного періоду всесвітньої історії;
зовнішньополітичні пріоритети радянського керівництва під час міжнародних конференцій глав урядів СРСР, США, Великої Британії;
- співставляє та аналізує основні течії Руху Опору на території України;
- виявляє розуміння причин корінного перелому в ході Великої Вітчизняної і Другої світової війни;
- висловлює власні судження стосовно причин вторгнення нацистів в Україну;
- усвідомлює внесок українських громадян у перемогу над ворогом;
- описує діяльність Українських фронтів по визволенню Києва;
- визначає роль особистостей у перебігу воєнних подій 1941-1943 рр;
- застосовує дані історичних карт під час характеристики українських територій під владою окупантів;
- співставляє події завершального етапу визволення України з подіями Другої світової війни;
- уявляє світову війну як виклик світовій цивілізації;
- критично оцінює ,спираючись на власні знання, результати розв'язання східних кордонів Польської держави;
процесу депортації народів Криму;
- розглядає історичних осіб як носіїв суспільної політичної системи;
- аналізує та пояснює причини катастрофічних поразок Червоної Армії в 1941-1942 рр.;
- презентує власну оцінку подій на Південно-Західному і Південному фронтах; щодо введення плану «Ост» в Україні;
Рух Опору як історичне явище; нацистський «новий порядок»;
- описує воєнні дії по визволенню території України від окупантів;
- визначає внесок українського народу в розгром ворога;
- аналізуючи інформаційні джерела висловлює власну точку зору про розвиток освіти, культури в повоєнний період;
- проводить нескладні дослідження з питань Другої світової війни і повсякденного життя українців у період війни;
- характеризує державні підходи до релігійного життя в роки і після Другої світової війни;
Повторювально-узагальнювальний урок
Історія України 12 клас
Вступ.
Періодизація та методологія історичного процесу. Історіографія. Поняття про інформаційне суспільство.
Загальна характеристика історичного періоду від 1946 до 2007 рр.
Проголошення незалежності України.
Зовнішньополітичні пріоритети сучасної України.
Україна в умовах європейських та світових інтеграційних процесів після розпаду СРСР. Місце і роль України в сучасному геополітичному просторі.
Організація навчальної діяльності учнів. Основні вимоги до оцінювання знань учнів. Державна підсумкова атестація. Незалежне зовнішнє оцінювання знань випускників.
Учень (учениця):
- розуміє відмінності між індустріальним ті інформаційним суспільством;
- усвідомлює місце і роль України в сучасному геополітичному просторі
- визначає суть глобалізації світу;
- володіє поняттями “інформаційне суспільство“, “інтеграція“, “геополітика”;
Тема 1. Україна в першому повоєнному десятилітті
(1946-1955)
Вихід УРСР на міжнародну арену.
Міжнародне становище України після закінчення Другої світової війни. Україна в ООН. Створення та характер діяльності Міністерства закордонних справ УРСР. Постійне представництво УРСР при ООН. Участь України в діяльності міжнародних організацій.
Виникнення країн ”народної демократії”. Економічні і культурні зв’язки з країнами Східної Європи.
Реалізація угоди між Україною і Польщею про обмін населенням. Масштабні переселення українських поляків і польських українців. Характер переселень 1944-1946 рр. Підписання мирного договору з Румунією. Визначення кордону з Чехо-Словаччиною. Становище в Закарпатті. Матеріальна і культурна допомога населенню Закарпаття з боку УРСР.
Політичні процеси в СРСР і Україна.
Система влади в добу пізнього сталінізму. Розгортання ідеологічних та антисемітських кампанії в Україні.
.Повоєнна відбудова.
Повоєнна відбудова та її особливості в Україні. Демілітаризація економіки. Голод 1946-1947 рр., його причини, масштаби і наслідки. Грошова реформа. Ліквідація карткової системи.
Становище в західних областях.
Відновлення радянської влади в західноукраїнських землях. Індустріалізація: масштаби і результати. Колективізація сільського господарства.
Придушення національно - визвольного руху Розгром української греко-католицької церкви.
Становище України у складі СРСР після смерті Сталіна.
Боротьба за владу в Кремлі. Прихід до влади М.Хрущова. Лібералізація політики Кремля щодо України та її причини. Концепція І. Лисяка –Рудницького. Передача УРСР Кримської області.
Культурне життя.
Стан освіти і культури в повоєнній Україні. Відновлення мережі освітніх закладів. Впровадження семирічного
навчання. Розвиток вищої і середньої спеціальної освіти. Діяльність Академії наук. Наукові дослідження.
Релігійне життя.
Повсякденне життя. Труднощі повоєнного життя населення. Забезпечення продуктами харчування та промисловими товарами. Житлові умови.
Наш край в 1945-1955 рр.
Повоєнна розбудова краю. Труднощі соціально-економічного життя населення. Розвиток освіти, науки, культури.
Учень (учениця):
- характеризує процес виходу України на міжнародну арену;
- усвідомлює місце і роль сучасної України у світовому співтоваристві;
значення входження України до складу ООН
- розглядає процес і наслідки співпраці України з міжнародними організаціями в розвитку;
- оцінює події масштабних переселень українців і поляків та їх наслідки;
- аналізує перебіг формування території України в кінці 1940-х початку 50-х рр.;
- визначає особливості ідеологічних та антисемітських кампаній 50-х рр.;
- усвідомлює причини, масштаби і наслідки голоду 1946-1947 рр.;
- порівнює причини і наслідки голоду 1923-1923 рр., Голодомору 1932-1933 рр. та голоду 1946-1947 рр., робить власні висновки;
- аналізує причини та результати радянізації західноукраїнських земель у повоєнний час
- характеризує процес боротьби ОУН-УПА проти радянізації краю, його
Повторювально-узагальнювальний урок
Тема 2.Україна в умовах десталінізації (1956-1964)
Міжнародне становище. Визвольна боротьба в Польщу та Угорщині, її вплив на Україну. Міжнародні зв’язки України.
Лібералізація суспільно-політичного життя.
Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах. ХХ з’їзд КПРС - початок офіційної десталінізації. Часткова реабілітація політичних в’язнів. Розформування ГУЛАГу. Третя програма КПРС. Ліквідація антихрущовської опозиції Внутрішньополітичне становище в Україні. Наростання опору десталінізації. Державний переворот 1964 р. Роль українських політичних діячів у поваленні М.Хрущова. Прихід до влади Л.Брежнєва.
Спроби економічних реформ.
Відбудова промисловості і сільського господарства. Участь України в освоєнні цілинних і перелогових Земель. Децентралізація управління промисловістю. Ради народного господарства та їхній вплив на економічний розвиток України. Індустріально-промислова політика. Курс на хімізацію господарства. ВПК.
Аграрна політика. Реформування будівництва. Спроба застосування економічних моделей господарювання.
Соціальна політика.