Geum.ru

Робоча навчальна програма з медичної І біологічної фізики на 2007 2008 навчальний рік Факультет медичний

Вид материалаДокументы

Содержание


Контрольна робота проводиться у письмовій формі
Перелік практичних завдань та робіт
Засоби та форми для проведення контролю
Оцінювання рівня підготовки студента
Критерії оцінювання знань і вмінь студентів під час поточного та підсумкового модульного контролю, що присвоюється студентам І к
Розподіл балів, які присвоюються студентам
Оцінка ECTS
8. Перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент з медичної і біологічної фізики
Завідувач кафедри медичної і біологічної фізики, проф. Шаплавський М.В.
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Контрольна робота проводиться у письмовій формі


за індивідуальними білетами. Тривалість – 2 год.


Кожний білет містить такі завдання:

  1. Похідна складної функції – 1 приклад.
  2. Частинні похідні та повний диференціал – 1 приклад.
  3. Невизначений інтеграл – 1 приклад.
  4. Визначений інтеграл – 1 приклад.
  5. Диференціальне рівняння І порядку зі змінними, які розділяються (загальний і частковий розв’язок) або лінійне однорідне диференціальне рівняння ІІ порядку з постійними коефіцієнтами – 1 приклад.
  6. Завдання з математичної обробки результатів прямих і непрямих вимірів.


МОДУЛЬ 2

  1. Основні поняття механіки обертального руху. Закони збереження. Ергометрія.
  2. Незатухаючі та вимушені коливання, диференційні рівняння та їх розв'язок. Резонанс. Автоколивання.
  3. Затухаючі коливання. Диференційне рівняння затухаючих коливань, його розв'язання. Коефіцієнт затухання, декремент і логарифмічний декремент.
  4. Механічні хвилі. Рівняння хвилі. Потік енергії. Вектор Умова.
  5. Акустика. Фізичні характеристики звуку. Фізика слуху, характеристики слухового відчуття. Закон Вебера-Фехнера.
  6. Аудіометрія. Шкала інтенсивності та шкала гучності звуку, одиниці. Пороги чутності та больового відчуття. Аудіограма.
  7. Ультразвук. Основні властивості та особливості поширення ультразвуку. Інфразвук, фізичні характеристики інфразвуку. Дія ультразвуку та інфразвуку на біологічні тканини та органи людини. Використання ультразвуку в діагностиці і лікування. Основні фізичні принципи.
  8. Поверхневий натяг. Коефіцієнт поверхневого натягу та методи його визначення. Газова емболія.
  9. Внутрішнє тертя. В'язкість. Формула Ньютона для внутрішнього тертя. Ньютонівські та неньютонівські рідини. В'язкість крові.
  10. Стаціонарний плин рідин. Рівняння неперервності. Лінійна та об'ємна швидкості. Основне рівняння динаміки рідин.
  11. Ламінарний та турбулентний плин. Число Рейнольдса. Рівняння Бернуллі. Плин в'язких рідин. Формула Пуазейля. Гідравлічний опір.
  12. Сили взаємодії між атомами, молекулами, іонами в клітині.
  13. Структурна організація біологічних мембран. Фізичні властивості біомембран. Рідкокристалічний стан біомембран. Динамічні властивості мембран.
  14. Пасивний транспорт речовин крізь мембранні структури. Рівняння Фіка. Швидкість дифузії. Рівняння Нернста-Планка. Електрохімічний градієнт і потенціал. Рівняння Теорелла.
  15. Активний транспорт, основні види. Молекулярна організація активного транспорту на прикладі роботи К-Na-насосу. Спряження потоків.
  16. Основні положення рівноважної термодинаміки. Ентропія. Вільна енергія Гельмгольца, хімічний потенціал. Принцип Больцмана. Значення термодинаміки в проблемі охорони навколишнього середовища.
  17. Основні положення нерівноважної термодинаміки (лінійний закон, виробництво ентропії, спряження потоків). Стаціонарний стан відкритих систем. Теорема Пригожина.
  18. Електричне поле клітини, тканини органу. Причини виникнення електричного поля клітини.
  19. Поняття потенціалу спокою клітини. Теорія Бернштейна. Рівняння Нернста проникності мембрани для іонів.
  20. Потенціал дії (збудження). Теорія Ходжкіна Хакслі-Катца. Феноменологічні рівняння Ходжкіна-Хакслі, проникності мембрани для іонів. Поняття про зворотні іонні струми.
  21. Поширення потенціалу дії в біологічних мембранах. Швидкість поширення потенціалу. Особливості поширення потенціалу дії в мієліновому волокні.
  22. Фізичні основи електрографії тканин, органів. Електрокардіографія. Електрокардіограма, її визначення, характеристика зубців Р, Q, R, S, T.
  23. Моделювання електричного поля серця. Серце як струмовий електричний диполь та його характеристики. Поняття про еквівалентний електричний генератор. Концепція Ейтховена про генез ЕКГ (інтегральний електричний ректор серця, дипольний потенціал, система відведень).
  24. Електричні характеристики біологічних тканин. Закон Ома в диференціальній формі. Провідність біологічних тканин.
  25. Вимірювання неелектричних величин електричними методами. Датчики.


МОДУЛЬ 3


1. Фізичні основи підсилення електричних сигналів. Підсилювач. Його параметри та характеристики. Робота транзистора як підсилювача електричних сигналів.

2. Ланцюг змінного струму, що містить активний, ємнісний та індуктивний опір. Поняття про векторну діаграму. Імпеданс.

3. Імпеданс біологічних тканин. Еквівалентна електрична схема тканин. Дисперсія імпедансу. Фізичні основи реографії.

4. Магнітне поле та його характеристики. Магнітний момент електрона, атома, молекули. Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітні властивості речовини. Фізичні основи магнітобіології.

5. Теорія електромагнітних хвиль Максвелла (струм зміщення, рівняння Максвелла, швидкість розповсюдження електромагнітних хвиль).

6. Фізичні процеси в біооб'єктах під дією електричних, магнітних полів та електромагнітного поля (поляризація, струми провідності, індуктивні та зміщення).

7. Фізичні основи терапевтичних методів (гальванізація, франклінізація, діатермія, індуктотермія, дарсонвалізація, УВЧ- та НВЧ-терапія, мікрохвильова резонансна терапія). Теплова та специфічна дія.

8. Елементи геометричної оптики. Центрована оптична система. Оптична мікроскопія. Характеристики мікроскопу.

9. Поляризація світла. Способи одержання поляризованого світла. Подвійне променезаломлення. Призма Ніколя. Закон Малюса.

10. Оптично активні речовини. Кут обертання площини поляризації. Закон Біо. Концентраційна поляризація.

11. Поглинання світла. Закон Бугера. Поглинання світла розчинами. Закон Бугера-Ламберта-Бера. Концентраційна колориметрія.

12. Розсіяння світла в дисперсних середовищах. Молекулярне розсіяння світла. Закон Релея. Нефелометрія.

13. Основні уявлення квантової механіки: хвильові властивості мікрочастинок, формула де Бройля, хвильова функція та її фізичний зміст, співвідношення невизначеностей Гейзенберга. Поняття про електронний мікроскоп.

14. Рівняння Шредінгера. Квантові числа. Енергетичні рівні. Принцип Паулі.


15. Випромінювання та поглинання світла атомами та молекулами. Спектри випромінювання і поглинання. Спектрофотометрія.

16. Теплове випромінювання тіл, його характеристики. Абсолютно чорне та сірі тіла. Закон Кірхгофа. Теплове випромінювання тіла людини. Поняття про термографію.

17. Закон випромінювання абсолютно чорного тіла: закон випромінювання Планка, закон Стефана-Больцмана, закон зміщення Віна.

18. Люмінесценція: види, основні закономірності, властивості. Закон Стокса. Застосування люмінесценції в медицині.

19. Індуковане випромінювання. Рівноважна та інверсна заселеність енергетичних рівнів. Лазери, принцип дії та застосування в медицині.

20. Резонансні методи квантової механіки, їх застосування в медицині. Електронний парамагнітний та ядерний магнітний резонанси.

21. Рентгенівське випромінювання, спектр та характеристики, застосування в медицині. Взаємодія рентгенівського випромінювання з речовиною. Закон послаблення рентгенівського випромінювання.

22. Радіоактивність. Види радіоактивності. Основний закон радіоактивного розпаду. Період напіврозпаду. Активність, одиниці активності.

23. Дозиметрія іонізуючого випромінювання. Експозиційна та поглинена дози. Біологічна дія випромінювання, біологічна еквівалентна доза. Потужність дози. Одиниці доз та потужностей доз.

24. Іонізуюче випромінювання та його види. Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною. Захист від дії іонізуючого випромінювання. Біофізичні основи взаємодії іонізуючого випромінювання з біологічними тканинами. Поняття про соматичну та генетичну дію іонізуючого випромінювання на клітину.


Схвалено на методичній нараді кафедри медичної і біологічної фізики “30” травня

2007 року (протокол № 15)


Завідувач кафедри медичної

і біологічної фізики, проф. М.В. Шаплавський


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін фізіологічного та фізико-хімічного профілю Буковинського державного медичного університету від 13 червня 2007 року (протокол № 9)


Голова предметної методичної комісії,

професор І.Ф. Мещишен


    1. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ТА РОБІТ

ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ:


МОДУЛЬ 2

  1. Записати аудіограму за допомогою аудіометра АП –02
  2. Спостерігати на екрані ехоенцефалоскопа відбиті УЗ – хвилі від структур біооб’єкту
  3. Визначати коефіцієнт в’язкості рідини за допомогою віскозиметрів Освальда і Гесса
  4. Визначати коефіцієнт поверхневого натягу методом Ребіндера
  5. Вимірювати температури зовнішніх покровів тіла за допомогою термопари
  6. Вимірювати електричний опір електролітів за допомогою містка змінного струму
  7. Зняти дані для визначення амплітудної і частотної характеристик підсилювача на транзисторі
  8. Обчислювати біопотенціали клітин в стані спокою і при збудженні
  9. Записати ЕКГ в трьох стандартних відведеннях і визначити частоту пульсу і величину біопотенціалів серця за ЕКГ
  10. Записати реограму і визначити величину систолічного викиду крові


МОДУЛЬ 3
  1. Вміти працювати з апаратом для електрофорезу ГР – 2
  2. Вміти визначати параметри імпульсних струмів
  3. Вміти користуватися біологічним мікроскопом: визначати розміри мікрооб’єктів
  4. Вміти визначати концентрацію цукру в розчині за допомогою поляриметра
  5. Визначати концентрацію речовини в слабо забарвленому розчині за допомогою ФЕК.
  6. Визначати діаметри еритроцитів за допомогою лазера
  7. Набути навичок роботи з джерелами УФ та ІЧ випромінювань
  8. За допомогою лампи Вуда спостерігати світіння біооб’єктів
  9. Визначати коефіцієнти поглинання різних матеріалів за зміною інтенсивності радіоактивного випромінювання
  10. Набути навичок роботи з апаратами високочастотної терапії: УВЧ, хірургічна діатермія, дарсонвалізація.



Схвалено на методичній нараді кафедри медичної і біологічної фізики 30 травня 2007 року (протокол № 15)


Завідувач кафедри медичної

і біологічної фізики, проф. М.В. Шаплавський


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін фізіологічного та фізико-хімічного профілю Буковинського державного медичного університету від 13 червня 2007 року (протокол № 9)


Голова предметної методичної комісії,

професор І.Ф. Мещишен


  1. ЗАСОБИ ТА ФОРМИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ



Засоби для проведення початкового контролю знань студентів з фізики є включення в кожну тему практичного заняття переліку питань з програми середньої школи. Контроль відповідей на ці питання відбувається під час поточного контролю знань студентів по кожній темі практичного заняття.

На кафедрі здійснюється:
  1. поточний контроль знань студентів;
  2. підсумковий контроль знань студентів.

Поточний контроль знань студентів проводиться на кожному практичному і самостійному занятті за допомогою карток програмованого контролю, або усно при проведенні практичного заняття і індивідуального опитування студентів, які відповідають перед групою.

Підсумковий контроль знань студентів модуля 1 проводиться у виг­ляді контрольної роботи. Підсумковий контроль знань студентів модулів 2 і 3 проводиться у формі тестування.

Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів такі:
  1. Персональні комп’ютери РС 486, Пентіум –10 шт.
  2. Картки програмованого контролю по 16 шт. на кожну тему практичного заняття;
  3. Питання до кожної теми, що надруковані у методичних розробках для практичних і самостійних занять;
  4. Білети для контрольної роботи до модуля 1 – 48 шт;
  5. Варіанти тестів до модулів 2 і 3, що містять по 80 питань.



Схвалено на методичній нараді кафедри медичної та біологічної фізики “30” травня

2007 року (протокол № 15)


Завідувач кафедри

медичної і біологічної фізики, проф. М.В. Шаплавський

  1. ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА

З МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ

Методика проведення підсумкового контролю

з медичної і біологічної фізики для студентів І курсу

спеціальності “лікувальна справа”, “педіатрія”


Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які повністю відвідували аудиторні навчальні заняття з дисципліни, передбачені навчальною програмою, та вивчення модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який не виконав всі види робіт, передбачені навчальною програмою, з поважної причини вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Підсумковий контроль знань модуля 1 проводиться у формі контрольної роботи. Кожний білет містить 6 завдань відповідно до тих тем, які вивчались у модулі 1. Час написання контрольної роботи 2 академічні години. Максимальна кількість балів за контрольну роботу – 80. Перші п’ять завдань контрольної роботи оцінюються по 13 балів кожне, а останнє завдання 15 балів.

Підсумковий контроль модулів 2 і 3 проводиться у формі тестування. Кожний варіант тесту містить 80 завдань. Кожне завдання оцінюється в один бал.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни.

Повторне складання підсумкового модульного контролю здійснюється: під час зимових канікул та впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за затвердженим графіком. Повторне складання підсумкового контролю дозволяється не більше 2 – ох (двох) разів.


Критерії оцінювання знань і вмінь студентів під час поточного та підсумкового модульного контролю, що присвоюється студентам І курсу

медичного факультету за спеціальністю “лікувальна справа”

з медичної і біологічної фізики

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю -- 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з використанням прийнятих в університеті критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі.

Для 1 модуля: оцінка “5” конвертується в 15 балів;

“4” - в 12 балів;

“3” - в 9 балів;

“2” - в 0 балів.

Для 2 модуля: оцінка “5” конвертується в 10 балів;

“4” - в 8 балів;

“3” - в 6 балів;

“2” - в 0 балів.

Для 3 модуля: оцінка “5” конвертується в 7 балів;

“4” - в 6 балів;

“3” - в 5 балів;

“2” - в 0 балів.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності стандартизовані і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5", на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "З", на кількість тем у модулі.

Для 1 модуля: 9 х 8 = 72 бали.

Для 2 модуля: 6 х 12 = 72 бали.

Для 3 модуля: 5 х 17 = 85 балів + інд.робота (1 бал) = 86 балів.

Індивідуальна робота студента – це написання рефератів і підготовка оглядів наукової літератури з тем запропонованих навчальною програмою.

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить
від їх об'єму та значимості. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну
навчальну діяльність.

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю тем на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається деканом (заступником декана) факультету.

Форма проведення підсумкового контролю стандартизована і включає контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).


Схвалено на методичній нараді кафедри медичної і біологічної фізики “30” травня 2007 року (протокол № 15)

Завідувач кафедри медичної

і біологічної фізики, проф. М.В. Шаплавський

Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медико-біологічних дисциплін фізіологічного та фізико-хімічного профілю Буковинського державного медичного університету від 13 червня 2007 року (протокол № 9)


Голова предметної методичної комісії,

професор І.Ф. Мещишен


  1. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

З МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ

Номер модуля,

кількість навчаль

них

годин


Кільк. кредитів ЕСТS


Кіль

кість

змісто

вих

модулів,

їх номери


Кіль

кість

практи

чних

занять


Конвертація у бали

традиційних оцінок
Мінімальна кількість балів за вивчення модуля
Максимальна кількість балів за вивчення модуля
Мін.кількість балів для допуску до підсумк. модульн. контролю (ПМК)
Мін.кількість балів за складання ПМК
Макс..кількість балів за складання ПМК
Мінімальна сума балів за модуль
Максимальна сума балів за модуль

Традиційні оцінки
Бали за

виконан.

індивід. завдання

як виду СРС



“5”


“4”


“3”


“2”

Модуль 1

30/1
2

(№№ 1,2)
8
15
12
9
0
12
72
120
72
50
80
122
200

Модуль 2

60/2
3

(№№ 3-5)
12
10
8
6
0
20
72
120
72
50
80
122
200

Модуль 3

75/2,5
4

(№№ 6-9)
17
7
6
5
0
23
85+1

СРС

=86
119+

1

СРС

=120
86
50
80
136
200

До підсумкового модульного контролю не допускаються студенти, які мають пропущені і невідпрацьовані заняття.

Підсумкова оцінка з дисципліни в балах являє собою середню арифметичну з балів, отриманих за модулів 1, 2, 3.

Оцінка ЕСТS конвертується в традиційну чотирибальну шкалу таким чином:


Оцінка ECTS



Оцінка за чотирибальною шкалою

За шкалою БДМУ (у балах)

А (відмінно)




5 (відмінно)

180-200

В (дуже добре)




4 (добре)

165-179

С (добре)







150-164

D (задовільно)




3 (задовільно)

135-149

Е (слабко)







120-134

FX




2 (незадовільно)

з можливістю повторного складання
70-119

F




незадовільно

з обов'язковим повторним курсом
1-69

Для тих студентів, хто бажає покращити свою успішність до вищої оцінки при засвоєнні дисципліни (модуля), можливе проведення повторного підсумкового контролю в комісії. Методика проведення підсумкового контролю в комісії. Методика проведення підсумкового контролю визначається вишим навчальним закладом й відображається у робочій навчальній програмі з дисципліни.


Схвалено на методичній нараді кафедри медичної та біологічної фізики “30” травня 2007 року (протокол № 15)


Завідувач кафедри

медичної і біологічної фізики, проф. М.В. Шаплавський





8. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ З МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ
  1. Користуватися складною електронною апаратурою і проводити виміри різних фізіологічних постійних живого організму з метою діагностики, а саме:
  • вимірювачем артеріального тиску ИАД - І,
  • віскозиметром ВК-4;
  • аудіометром АП - 02;
  • електрокімографом;
  • ехоенцефалоскопом ЭЭС - 12;
  • ехостеометром ЭОМ - 01;
  • шумоміром ВШВ - 03;
  • індикатором потоку крові ИПК - 1;
  • індикатором кровотечі ультразвуко­вим ИКУ;
  • осцилографом, осцилоскопом;
  • електрокардіографом; .
  • реографом РГ 4 -01;
  • рефрактометрами РПЛ-З, УРД-2;
  • мікроскопом МБР;
  • люксметром Ю -17;
  • поляриметром П -161;
  • фотоелектроколориметром ФЭК-М, КФК-2;
  • вимірювальним мостом Р-38;
  • радіометром Б-2.
  1. Користуватися медичною апаратурою, яка є джерелом різних фізичних факторів з метою лікування, а саме:
  • звуковим генератором;
  • апаратами ультразвукової терапії УЗТ - 102, УЗТ - 104;
  • апаратом для гальванізації ГР - 2;
  • газовим лазером ЛГН - 105;
  • апаратом для дарсонвалізації "Искра"-1;
  • апаратами електрохірургії ЭС-30, ЭН-57М;
  • апаратом "Луч-58";
  • апаратами УВЧ - ЗО, УВЧ - 66;
  • апаратом для магнітотерапії АМТ - 01 "Магнитер";
  • ртутно-кварцевою лампою ОКН – II;
  • опромінювачем 50П-4;
  • апаратом "Електросон – 4 Т";
  • апаратами електроакупунктури "Еліта"; "Рефлекс-3";
  • електростимуляторами АСН-3, “Тонус-1”, “Стимул-1”.
  1. Користуватися сучасними методами і засобами обчислювальної техніки,

а саме:
  • опрацьовувати результати медично-біологічних вимірів при допомозі програмованих калькуляторів і персональних комп’ютерів;
  • самостійно аналізувати отримані результати;
  • моделювати прості медико-біологічні задачі;
  • розв’язувати типові математичні задачі і приклади з використанням диференційного і інтегрального числення;
  • знати перспективи застосування різних фізичних методів в медицині.

Схвалено на методичній нараді кафедри медичної і біологічної фізики

“30” травня 2007 року (протокол № 15)

Завідувач кафедри медичної

і біологічної фізики, проф. Шаплавський М.В.



9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:


Основна:
  1. Боєчко В.Ф., Григоришин П.М., Зав’янський Л.Ю., Огороднік А.Д.,Слободян О.В., Кримова Т.О., Микитюк О.Ю., Шаплавський М.В.,Федів В.І. Основи медичної і біологічної фізики.– Чернівці, СПД “Лівак Д.М.”, 2005, - 236 с.
  2. Медична і біологічна фізика, т.1 / Під ред. О.В.Чалого. – К., 1999
  3. Медична і біологічна фізика, т.2 / Під ред. О.В.Чалого. – К., 2001.
  4. Боєчко В.Ф., Огороднік А.Д, Мислицький В.Ф., Кримова Т.О., Зав’янський Л.Ю., Федів В.І. “Методичні вказівки до лабораторного практикуму з медбіофізики” (видання друге, виправлене і доповнене). Навчальний посібник для студентів I курсу мед академії, - Чернівці, БДМА, 2001, 120 с.
  5. Микитюк О.Ю., Зав’янський Л.Ю., Шаплавський М.В., Остафійчук Д.І. Математична обробка медичної і біологічної інформації. – Чернівці, СПД “Лівак Д.М.”, 2007 р. – 60 с.
  6. Основи біологічної і медичної фізики, інформатики й медапаратури, / Під ред. В.М.Запорожана. – Одеса, 2003
  7. Боєчко В.Ф., Огороднік А.Д., Калюш О.В., Кримова Т.О., Григоришин П.М., Зав’янський Л.Ю., Микитюк О.Ю. Деякі теоретичні аспекти медичної і біологічної фізики. - Чернівці: Медінститут, 1995р.-278 с.
  8. Боєчко В.Ф., Григоришин П.М., Зав’янський Л.Ю., Кримова Т.О., Микитюк О.Ю., Огороднік А.Д. Посібник з медбіофізики для самостійних занять.- Чернівці: Медінститут, 1995р.-159 с.

Додаткова:

1. Микитюк О.Ю., Олар О.І., Зав’янський Л.Ю. Боєчко В.Ф., Шаплавський М.В., Федів В.І. Вища математика. Методичні вказівки до практичних занять.- Чернівці: СПД “Лівак Д.М.”, 2005, 148 с

2. Лобоцкая Н.Л. Основы высшей математики.- Минск: Высшая школа, 1978г.

3. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика.- Москва: Высшая школа, 1987г.

4. Ремизов А.Н. Курс физики для медицинских институтов.- Москва: Высшая школа, 1976г.

5. Ливенцев Н.М. Курс физики для медвузов.- Москва: Высшая школа, 1974г.

6. Ливенцев Н.М. Курс физики. Изд. 6-ое, доп.- Москва: Высшая школа, 1978г.

7. Губанов Н.И., Утепбергенов А.А. Медицинская биофизика.- Москва: Медицина, 1978г.

8. Владимиров Ю.А., Рошупкин Д.И., Потапенко А.Я., Деев А.И. Под ред. Владимирова Ю.А. Биофизика.- Москва: Медицина, 1983г.

9. Ливенсон А.Р. Електромедицинская апаратура.- Москва: Медицина, 1981г.

Медицинская електронная апаратура для здравоохранения. Под ред. Утямышева Р.И.- Москва: Радио и связь, 1981г.

10. Ливенсон А.Р. Електробезопасность медицинской техники.- Москва: Медицина, 1981г.

11. Техника и методики физиотерапевтических процедур.- Москва: Медицина, 1983г.