Міністерство освіти І науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Факультет прикладної математики Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

Вид материалаДокументы

Содержание


Адаптаційний етап
Змістовне та організаційне наповнення асистентської педагогічної практики
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Змістовий модуль 1

«Нарізно неперервні функції двох змінних»


НЕ 1.1. Берівські простори і топологічні ігри. Множини І ти ІІ категорії і теорема Бера про категорію. Різні означення берівського простору і теорема Банаха про категорію. Гра Шоке та ігрова характеризація беровості. Топологічні ігри. Повнота та зліченна повнота за Чехом. Компактифікація Стоуна Чеха. Паракомпактні простори і теорема Стоуна.


НЕ 1.2. Сукупна неперервність нарізно неперервних функцій двох змінних. Напівнеперервні функції і метод Бера. Застосування рівномірної неперервності. Метод Кальбрі-Труалліка. Теорема Наміоки. Застосування топологічних ігор. Локальні характеристики. Функції зі значеннями в неметризовних просторах


Змістовий модуль 2

«Функції багатьох змінних»


НЕ 2.1. Різні типи квазінеперервності та їх застосування. A-квазінеперервність та її спеціалізації. Властивість Вестона для для КС-функцій. Властивість Гана для КС-функцій. Локальні характеристики для КС-функцій. Сукупна неперервність нарізно неперервних функцій від n-змінних на добутках просторів з певними умовами зліченності. Сукупна неперервність нарізно неперервних функцій від n-змінних на добутках метризовних просторів. Сукупна неперервність нарізно неперервних функцій багатьох змінних зі значеннями в σ-метризовних просторах.


НЕ 2.2. Обернені задачі для нарізно неперервних функцій. Спеціальні обернені задачі. Метод зліченної апроксимації. Метод Бреккенріджа-Нішіури. Метод тотальної апроксимації. Характеризація множин точок розриву нарізно неперервних функцій багатьох змінних на добутках метризовних просторів. Уточнена обернена задача


НЕ 2.3. Берівська та Лебеґівська класифікація нарізно неперервних відображень та їх аналогів. Берівька та лебеґівська класифікація розривних функцій. Метод Лебеґа та його розвиток. Метод Гана. Розбиття одиниці і метод Рудіна – Сан-Ремо. Застосування теорем про продовження. Лебеґівська класифікація нарізно неперервних відображень та їх аналогів. Побудова нарізно неперервних функцій з даною діагоналлю


Основна література до курсу:

  1. Куратовский К. Топология. Т.1. - М.: Мир, 1966. - 594с.
  2. Hahn H. Theorie der reellen Funktionen.1.Band. - Berlin: Verlag von Julius Springer, 1921. - VIII+600S.
  3. Hahn H. Reelle Funktionen.1.Teil. Punktfunktionen. - Leipzig: Academische Verlagsgesellschaft M.B.H., 1932. - 416S.
  4. Медведев Д.А. Очерки истории теории функций действительного переменного. - М: Наука, 1975. - 248с.
  5. Медведев Ф.А. Французская школа теории функций и множеств на рубеже XIX-XX вв. - М.: Наука, 1976. - 232с.
  6. Энгелькинг Р. Общая топология. - М.: Мир, 1986. - 752с.
  7. Маслюченко В.К. Знайомство з Гансом Ганом. - Львiв, 1992. - 66с. - (преп.// АН України, Iн-т прикл. проблем механіки i математики; N23-90).
  8. Бурбаки Н. Общая топология. Использование вещественных чисел в общей топологии. Функциональные пространства. Сводка результатов. - М.: Наука, 1975. - 408с. (фр. видання: 1958).
  9. Baire R. Sur les fonctions de variables reelles// Ann. Mat. Pura Appl., ser.3. - 1899. - 3. - P.1-123.
  10. Namioka I. Separate continuity and joint continuity// Pacif. J. Math. - 1974. - 51, N2. - P.515-531.
  11. Маслюченко В.К., Михайлюк В.В., Собчук О.В. Оберненi задачi теорiї нарiзно неперервних вiдображень // Укр. мат. журн. - 1992. - 44, N9. - С.1209-1220.
  12. Piotrowski Z. Separate and joint continuity// Real Anal. Exch. - 1985-86. - 11, N2. - P.293-322.
  13. Маслюченко В.К., Нестеренко В.В. Про неперервнiсть нарiзно неперервних вiдображень на кривих // Мат. студiї. - 1998. - 9, N2. - C.205-210.
  14. Breckenridge J.C., Nishiura T. Partial continuity, quasicontinuity and Baire spaces// Bull. Inst. Acad. Sinica. - 1976. - 4, N2. - P.191-203.
  15. Маслюченко В.К. Задача Дiнi та рiвномiрна неперервнiсть// Наук. вiсн. Чернiв. ун-ту. Вип.46. Математика. - Чернiвцi.: ЧДУ, 1999. - С.80-87.
  16. Chtistensen J.P.R. Joint continuity of separately continuous functions// Proc. Amer. Math. Soc. - 1981. - 82, N3. - P.455-461.
  17. Saint-Raymond J. Jeux topologiques et espaces de Namioka// Proc. Amer. Math. Soc. - 1983. - 87, N3. - P.409-504.
  18. Hansel G., Troallic J.-P. Quasicontinuity and Namioka's theorem// Topol. Appl. - 1992. - 46, N2. - P.135-149.
  19. Calbrix J., Troallic J.P. Applications s\'epar\'ement continues// C.R. Acad. Sc. Paris. S\'ec. A. - 1979. - 288. - P.647-648.
  20. Rudin W. Lebesgue first theorem// Math. Analysis and Aplications, Part B. Edited by Nachbin. Adv. in Math. Supplem. Studies 78. - Academic Press, 1981. - P.741-747.
  21. Маслюченко В.К. Простори Гана i задача Діні // Мат. методи i фіз.-мех. поля. - 1998. - 41, N4. - C.39-45.
  22. Маслюченко В.К., Михайлюк О.В., Собчук О.В. Дослiдження про нарiзно неперервнi вiдображення // Матерiали мiжнародної математичної конференцiї, присвяченої пам'ятi Ганса Гана. - Чернiвцi: Рута, 1995. - С.192-246.
  23. Маслюченко В.К., Собчук О.В. Берiвська класифiкацiя i σ-метризовнi простори // Мат. студiї. - 1994. - 3. - С.95-101.
  24. Piotrowski Z. Separate and joint continuity. II// Real Anal. Exch. - 1989-1990. - 15, N1. - P.248-256.
  25. Neubrunn T. Quasi-continuity// Real Anal. Exch.. - 1988-1989. - 14, N3. - P.259-306.
  26. Маслюченко В.К. Нестеренко В.В. Сукупна неперервнiсть горизонтально квазiнеперервних функцій // Укр. мат. журн. – 2000. – 52, №12. – С.1711-1714.
  27. Маслюченко В.К., Михайлюк В.В. Характеризацiя множин точок розриву нарiзно неперервних функцiй багатьох змiнних на добутках метризовних просторiв // Укр. мат. журн. - 2000. - 52, N6. – С.740-747.
  28. Маслюченко В.К. Нарiзно неперервнi вiдображення вiд багатьох змiнних зi значеннями в σ-метризовних просторах // Нелiнiйнi коливання. - 1999. - 2, N3. - C.337-344.
  29. Маслюченко В.К., Михайлюк В.В. Про нарiзно неперервнi функцiї на добутках метризовних просторiв // Доповiдi АН України. - 1993. - N4. - С.28-31.
  30. Каланча А.К., Маслюченко В.К. Берiвська класифiкацiя векторнозначних нарiзно неперервних функцiй на добутках iз скiнченновимiрним спiвмножником // Зб. наук. пр. Кам'янець-Под. пед. ун-ту. Сер. фiз.-мат. (математика). - 1998. - 4. - С.43-46.
  31. Маслюченко В.К., Михайлюк В.В., Собчук О.В. Побудова нарiзно неперервної функцiї вiд n змiнних з даною дiагоналлю // Мат. студiї. - 1999. - 12, N1. - C.101-107.
  32. Маслюченко В.К., Маслюченко О.В. Побудова нарiзно неперервної функцiї з даним коливанням// Матерiали наук. конф. викл., спiвр. i студ., присв. 120-рiччю засн. Чернiв. ун-ту (4-6 травня 1995). Т.2. Фiз.-мат. науки. - Чернiвцi: Рута, 1995. - С.99.
  33. Маслюченко В.К. Нарізно неперервні відображення і простори Кетте. Дис. докт. фіз.-мат. наук. - Чернівці, 1999. – 345с.

Практична підготовка


Практична підготовка включає проходження студентами педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ усіх рівнів акредитації.

Педагогічна (асистентська) практика магістрантів спеціальності 8.080101 «Математика» передбачає їхню підготовку до виконання функцій викладача дисциплін вказаної спеціальності, куратора академічної групи, молодого науковця.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:
  1. педагогічний – підготовка магістранта до викладання основних математичних дисциплін та дисциплін спеціалізації кафедри;
  2. організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);
  3. науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника.


Завдання практики:
  • ознайомлення з особливостями педагогічної діяльності викладача;
  • оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, методичної та науково-дослідної роботи зі студентами;
  • організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної діяльності;
  • виконання магістрантом функцій:

викладача фахових дисциплін спеціальності;

молодого науковця;

куратора студентської групи.


За своєю організацією педагогічна практика поділяється на три етапи – адаптаційний, професійно-діяльнісний та завершальний. Кожен із них охоплює такі напряминавчальна, виховна, методична та науково-дослідна робота.

Адаптаційний етап охоплює перший тиждень і передбачає:
  • виробничу нараду – допуск студентів до асистентської практики, ознайомлення їх з основними вимогами проходження такої практики;
  • складання й затвердження індивідуального плану навчально-методичної, науково-дослідної та виховної роботи практиканта, у якому, зокрема, відображено загальну кількість пробних і залікових занять, спостережень навчальних занять викладачів, взаємовідвідувань занять інших практикантів та визначено види позааудиторної діяльності;
  • встановлення контакту зі студентами прикріпленої академічної групи.


Професійно-діяльнісний етап передбачає:
  • самостійну розробку планів та відповідного методичного забезпечення лекційних і практичних занять з їх подальшим аналізом і самоаналізом;
  • підготовку і проведення виховних заходів у студентській аудиторії;
  • здійснення досліджень, пов’язаних із виконанням магістерської роботи, оформлення результатів проведених досліджень, підготовку до захисту магістерської роботи перед Державною екзаменаційною комісією;
  • підготовку тез та доповіді на студентській конференції за темою магістерської роботи;
  • відвідування засідань кафедри, методичних семінарів кафедри та факультету, спостереження за обговоренням наукових проблем, опрацювання кафедральної документації;
  • ведення звітної документації (щоденник практики, розгорнуті плани-конспекти проведених занять, виховних заходів у академгрупі).


Завершальний етап включає:
  • оформлення щоденника асистентської практики;
  • підготовку звіту про виконання індивідуального плану роботи практиканта;
  • звіт про виконану за час асистентської практики роботу на засіданні кафедри.


Після закінчення проходження асистентської практики студент подає на кафедру наступні документи:
  • щоденник педагогічних спостережень, в якому коротко відображена робота практиканта протягом не менше шести годин перебування у ВНЗ кожного дня практики;
  • розширені плани-конспекти 3 залікових пар;
  • розширений план-конспект виховного заходу;
  • характеристику академічної групи;
  • характеристику студента академічної групи;
  • характеристику магістранта-практиканта як викладача та куратора (підписану керівником практики, куратором групи, деканом факультету);
  • звіт про проведену науково-дослідну роботу;
  • адаптований звіт з практики, у якому відображено результати проходження асистентської практики, зокрема:

а) кількість підготовлених тем по окремих дисциплінах;

б) кількість відвіданих занять викладачів та інших практикантів;

в) кількість підготовлених та проведених занять;

г) проведену громадсько-виховну роботу серед студентів груп вузу;

д) труднощі при проходженні асистентської практики та особисті побажання щодо проведення таких практик.


Змістовне та організаційне наповнення асистентської педагогічної практики:

    1. Організаційний блок (модуль):
  • участь у проведенні навчального інструктажу з асистентської практики;
  • зустріч з викладачами-наставниками;
  • ознайомлення з графіком роботи на період педагогічної практики та складання індивідуального плану;
  • ознайомлення з правилами і обов’язками магістра-практиканта;
  • ознайомлення з матеріально-технічною базою навчального закладу, кафедри;
  • ознайомлення з системою професійної підготовки студентів у ВНЗ;
  • аналіз навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців;
  • моніторинг можливості використання новітніх технологій навчання;
  • ознайомлення зі змістом роботи та обов’язками куратора.



    1. Науково-методичний модуль:

- аналіз нормативної документації щодо керівництва педагогічною діяльністю у ВНЗ:

Закон України «Про вищу освіту»;

Концепція педагогічної освіти;
  • аналіз документації навчального закладу, факультету, кафедри, де магістранти проходять практику:

статут навчального закладу;

перспективний план роботи кафедри;

план роботи факультету, кафедри на рік;

навчальний план спеціальності;

індивідуальний план роботи викладача;

робочі навчальні програми професійно-орієнтованих дисциплін;

ознайомлення з навчально-методичною літературою кафедри
  • спостереження та аналіз відвіданих навчальних занять викладачів (не менше 10) та магістрантів (не менше 10 занять), самоаналіз власних занять;
  • добір та виготовлення дидактичного матеріалу до занять з навчальних дисциплін, визначених для проведення під час практики.
  1. Дидактично-виховний модуль:
  • підготовка та проведення:

не менше 4 пробних та 3 залікових пар (на молодших курсах) з нормативних дисциплін;

практичного заняття зі спеціальної дисципліни, читання якої забезпечує кафедра;
  • організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з фаху в процесі аудиторної та поза аудиторної роботи;
  • індивідуально-консультативна робота зі студентами;
  • підготовка і проведення однієї з форм виховної роботи в академічній групі.


Студент повинен:
  • визначити й обговорити тему заняття;
  • здійснити аналіз навчально-методичного забезпечення визначеної дисципліни (підручники, посібники, методичні рекомендації, наочне обладнання, ТЗН, тести);
  • підготувати план-конспект заняття;
  • вивчати й аналізувати шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі.