Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Факультет прикладної математики Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

Вид материала

Документы

Содержание Соціальна інформатика Підготовка магістра У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Теоретична підготовка Практична підготовка Завдання практики Магістерська робота Соціальна інформатика 1) Науково-дослідна. 2) Виробничо-технологічна. 3) Організаційно-управлінська. 4) Виховна. 8.040302 Соціальна інформатика Методика викладання Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 «диференціально_функціональні рівняння та їх застосування» Змістовий модуль 1 ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Чернівецький національний університет імені Юрія, 672.59kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Факультет прикладної математики


Підготовка фахівців


освітньо-кваліфікаційного рівня

«МАГІСТР»


Спеціальність 8.040302 – СОЦІАЛЬНА ІНФОРМАТИКА


ЧЕРНІВЦІ 2011


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Факультет прикладної математики


Підготовка фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня

«МАГІСТР»


за спеціальністю


8.040302 СОЦІАЛЬНА ІНФОРМАТИКА


ЧЕРНІВЦІ 2011

Передмова


Магістр, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка магістра здійснюється на основі освітньо-професійної програми (ОПП), яка забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією. Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Особи, які успішно виконали програму підготовки магістра та пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра.


У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича основою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР» є нормативно-правова база освіти: Закон України «Про вищу освіту», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Положення «Про ступеневу освіту», Положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах», Положення «Про магістратуру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», Положення «Про організацію педагогічної практики в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича».

Відповідно до Положення про магістратуру в ЧНУ від l …….

Освітньо-професійна програма магістра (кожної спеціальності в університеті) передбачає теоретичну, практичну та наукову підготовку.

Теоретична підготовка визначається навчальним типовим (робочим) планом спеціальності, в якому зазначається перелік основних навчальних дисциплін (загально університетських та професійно-практичних (фахових), до кожної з яких розроблені навчальна та робоча програми.

Практична підготовка включає проходження студентами педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

1) викладацький – підготовка магістранта до забезпечення викладання базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності та методик їх викладання у ВНЗ;

2) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);

3) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника.

Завдання практики:

• ознайомлення зі специфічними особливостями педагогічної діяльності викладача ВНЗ І-ІV рівнів акредитації;
  
• оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, методичної та науково-дослідницької роботи зі студентами;
  
• організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної діяльності;
  
• виконання магістрантом функцій: викладача фахових дисциплін спеціальності; молодого науковця; куратора студентської групи.
  

Наукова підготовка передбачає організацію самостійної дослідницької діяльності студента-магістранта, результатом якої є написання магістерської роботи.

Науково-дослідницький модуль включає:

• збір та опрацювання матеріалів з теми магістерського дослідження;
  
• підготовка тез на студентську наукову конференцію;
  
• підготовка наукової статті до фахового збірника;
  
• консультування студентів із написання наукових доповідей, повідомлень, курсових робіт;
  
• аналіз та підготовка відзиву наукового керівника курсової роботи студента;
  
• узагальнення результатів власного наукового дослідження у формі рукопису магістерської роботи;
  
• подання науковому керівнику завершеного тексту магістерської роботи.
  

Магістерська робота є кваліфікаційним науково-практичним доробком, що містить науково обґрунтовані теоретичні чи експериментальні результати, висновки та рекомендації і свідчить про спроможність студента самостійно проводити наукові дослідження в обраній галузі знань.

Тематика магістерських робіт визначається випускною кафедрою, затверджується її рішенням і доводиться до відома студентів на початку навчального року.

Студенту-магістранту надається право обирати тему, визначену кафедрою, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Теми магістерських робіт пов'язані з напрямами основних науково-дослідних робіт кафедри.

Керівниками магістерських робіт є професори та доценти даної кафедри.

Виконання магістерських робіт проводиться за індивідуальними планами, схваленими кафедрою.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора університету у встановленому Міністерством освіти і науки України порядку.


Програма підготовки фахівця ОКР «Магістр»

8.040302 СОЦІАЛЬНА ІНФОРМАТИКА


Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Соціальна інформатика здійснюється на основі нормативно-правової бази освіти: Закону України «Про вищу освіту», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Концепції педагогічної освіти в Україні, Національної доктрини розвитку освіти в Україні (ХХІ століття), Положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах», Положення «Про магістратуру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», Положення «Про організацію педагогічної практики в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича».

Мета програми підготовки фахівця ОКР «Магістр» – забезпечити фундаментальну теоретичну та практичну підготовку висококваліфікованих кадрів, які б набули глибоких міцних знань для виконання професійних завдань та обов’язків науково-дослідницького та інноваційного характеру в галузі сучасної математичної та статистичної науки, педагогіки та методики вищої освіти, здатності до самостійної науково-педагогічної діяльності в умовах вищих навчальних закладів різного рівня акредитації.


Основні види діяльності

Магістр спеціальності СОЦІАЛЬНА ІНФОРМАТИКА повинен вміти компетентно і відпо­ві­дально розв’я­зувати таку сукупність характерних комплекс­них за­дач з наступних видів його діяльності:

1) Науково-дослідна. Обробка інформації в складних соціальних системах; математичне моделювання і системний аналіз економічних, екологічних і соціальних процесів, інформаційні технології менеджменту і маркетингу, аналіз структур і обробку соціологічних даних, створення баз даних і знань соціальної інформації засобами сучасних СУБД, впровадження мережних технологій доступу до розподілених баз даних. Статистичний аналіз і прогнозування основних напрямків розвитку макроекономіки і мікроекономіки, моделювання, науковий пошук та розрахунки оптимальних заходів. Проведення наукової підготовки кадрів 2-го і 3-го рівнів акредитації, виконання експертних робіт з моніторингу, аналізу діяльності фінансо­вих структур. Складання науково-дослідних звітів.

2) Виробничо-технологічна. Умови діяльності випускника спеціальності СОЦІАЛЬНА ІНФОРМАТИКА будуть направлені на моделювання, обробку, структуризацію інформації складних соціально-економічних і соціологічних процесів, на прийняття рішень в умовах багатофакторних невизначеностей і ризиків, оперування значними обсягами інформації.

Розробка, впровадження та використан­ня статистично-ймовірнісних та математичних методів і алгоритмів, призначених для використання в економіко-фінансових організаціях, підприємствах, державних установах, інституціях сфери обслугову­ван­ня та торгівлі. Надання консультативних послуг підприємствам, організаціям і фірмам. Розробка виробничо-технологічної документації.

3) Організаційно-управлінська. Організація, управління науково-дослідною, вироб­ничо-технологічною діяльністю, направленою на розробку, дослідження, виготовлення і використання інформаційних баз та банків даних для аналізу і прогнозування основних напрямків розвитку економіки, фондового ринку цінних паперів, страхових стратегій відповідних державних та комерційних інститутів. Розробка організаційно-управлінської документації.

4) Виховна. Проведення навчально-виховної та педагогічної діяль­но­сті у вищих та середніх спеціальних навчальних економіко-фінансових і технічних закладах, які готують кадри для народного господарства України.


Соціальна напрямленість діяльності магістра

Магістр повинен:

• бути підготовленим до успішної професійної і соціальної діяльності, яка забезпечуватиме прогрес України;
  
• володіти знанням історії української держави та її народу, бачити місце України серед країн світу, визначити місце і роль професійної діяльності у вирішенні завдань науково-технічного і соціального розвитку України;
  
• поєднувати широку фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безперервно поновлювати свої знання, розширювати суспільно-політичний кругозір, вміти на практиці використовувати принципи наукової діяльності, володіти навиками виховної роботи серед учнів, студентів, у колективі;
  
• вільно володіти письмовою і усною літературною мовою, професійно користуватися хоча б однією іноземною мовою, володіти основами теорії і історії української і світової культури, а також мати потребу в постійному духовному і фізичному самовдосконаленні;
  
• повинен бути підготовленим до діяльності по одержанню нових наукових знань які необхідні для розробки, впровадження і використання математичних методів і алгоритмів у різних галузях науки і народного господарства.
  

У результаті виконання даної програми студент-магістр має набути таких компетенцій:

Знання:

• вміння та навички, які необхідні для розробки, впровадження і використання математичних методів і алгоритмів у різних галузях науки і народного господарства;
  
• методи та засоби викладання математики та інформатики, форми організації навчального процесу в середніх та вищих навчальних закладах;
  
• основні положення філософії та сучасних економічних, політичних теорій, основи природознавства, психології та педагогіки;
  
• основні поняття, концепції і факти сучасної математики, зокрема, таких її розділів, як дійсний і комплексний аналіз, лінійна алгебра, аналітична і диференціальна геометрія, теорія ймовірностей і математична статистика, звичайні диференціальні рівняння, дискретна математика та математична логіка;
  

• профілюючі та спеціальні дисципліни, в тому числі: числові методи, методи оптимізації, програмне забезпечення та архітектура ЕОМ, програмування (різноманітні напрямки), бази даних та інформаційні системи, математичне моделювання та системний аналіз, моделювання соціальних процесів, статистичні методи обробки інформації, основи захисту інформації в комп’ютерних мережах, технології розробки розподілених баз даних, економічний ризик та методи його моделювання;
  

• принципи і засоби збору, систематизації, узагальнення інформації і проведення наукових досліджень за профілем спеціальності; практичні питання редагування і підготовки матеріалів до опублікування; складання рефератів, оглядів і рецензій; основи права і наукової організації праці;
  

• психолого-педагогічної теорії педагогіки та психології вищої школи та готовності застосовувати її на практиці;
  
• методологічних основ і категорій педагогіки та психології вищої школи;
  
• нових освітніх та інформаційних технологій, сучасних засобів навчання та використання їх у педагогічному процесі;
  
• раціональних способів підвищення професійної компетентності;
  
• управління освіти, педагогічним процесом.
  

Вміння:

• поєднувати широку фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю;
  
• вміти на практиці використовувати принципи наукової діяльності, застосовувати одержані в області математики знання для розв’язання конкретних методичних, науково-практичних, виробничих, інформаційно-пошукових й інших задачах;
  
• використовувати сучасну електронно-обчислювальну техніку; технічні засоби навчання і наукового експеременту, спеціальну апаратуру;
  
• розробляти, впроваджувати та використовувати статистично-імовірнісні та математичні методи і алгоритми, призначені для використання в економіко-фінансових організаціях, підприємствах, державних установах, інституціях сфери обслугову­ван­ня та торгівлі;
  
• надавати консультативні послуги підприємствам, організаціям і фірмам; робити складні економічні, статистичні, демографічні, фінансові, страхові і ділові розрахунки та прогнози, планувати управлінські рішення, виконувати функції аналітичної підтримки складних проектів та управлінських рішень, створювати відповідні інформаційні бази та банки даних; розробляти виробничо-технологічну документацію;
  
• організовувати науково-дослідну, виробничо-технологічну діяльність, направлену на розробку, дослідження, виготовлення і використання інформаційних баз та банків даних для аналізу і прогнозування основних напрямків розвитку економіки, фондового ринку цінних паперів, страхових стратегій відповідних державних та комерційних інститутів; розробляти організаційно-управлінську документацію;
  

• підвищувати професійний рівень і кваліфікацію;
  
• забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності;
  
• будувати логічно завершений педагогічний процес у навчальних закладах різного типу і рівня акредитації;
  
• виділяти і встановлювати взаємозв'язки між складовими та напрямами виховання;
  
• активізувати навчальну та професійну діяльність студента;
  
• аналізувати та діагностувати педагогічні явища;
  
• планувати зміст різних видів діяльності;
  
• контролювати і давати оцінку (самооцінку) учасникам педагогічної діяльності;
  
• створювати проблемні ситуації, умови для розвитку пізнавальних
  

процесів почуттів і волі студентів;

• встановлювати психолого-педагогічний контакт з аудиторією;
  
• організовувати спільну творчу діяльність;
  
• моделювати та проводити експеримент;
  
• робити ранжування комплексу цілей і задач для кожного етапу педагогічного процесу;
  
• планувати індивідуальну роботу зі студентами з метою стимулювання їх до науково-дослідницької діяльності;
  
• робити установку на формування морально-ціннісних якостей;
  
• формувати стійкий інтерес до професійної діяльності і науки;
  

• планувати, організовувати і вести науково-дослідну роботу; розробляти математичні моделі в сфері науки і техніки і економіки; ставити і обгрунтовувати цілі і задачі досліджень; проводити всі необхідні дослідження і ставити задачі для ЕОМ; здійснювати обробку одержаних даних і правильно оформлювати результати досліджень;
  
• застосовувати раціональні методи пошуку, відбору і використання інформації, здійснювати її перевірку і класифікацію джерел; орієнтуватись в спеціальній науковій і науково-методичній літературі по спеціальності і суміжним питанням;
  
• редагувати реферати і рецензувати тексти; підготовляти рукописи до публікації.
  

Призначення: підготовка магістра є базою для продовження навчання в аспірантурі та підготовки професорсько-викладацького резерву для кафедри математичної і прикладної статистики вищих навчальних закладах різного рівня акредитації.


МАГІСТР СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАТИКИ може працювати як інженер-математик, інженер-програміст, науковий співробітник у напрямках:

• проектування структур баз даних і баз знань для збору соціально-економічної та екологічної інформації;
  
• обробка результатів соціально-економічної та екологічної інформації;
  
• математичне моделювання, прогноз, оптимізація соціальних, економічних й екологічних процесів;
  
• менеджмент інформаційних систем;
  
• розробка інформаційних систем моніторингу;
  
• проектування і впровадження сучасних мережних технологій і засобів розподілених баз даних.
  

А також обіймати посади посади інженерно-наукового персоналу в галузях розробки, впровадження та використання статистично-ймовірносних та математичних методів, інформаційного та програмного забез­пе­чення електронно-обчислювальної техніки та систем у різноманітних установах як державного так і недержавного характеру, займати посади референтів, консультан­тів, менеджерів, системних аналітиків у різноманітних фірмах та організаціях, а також бути викладачем інформатики та математичних дисциплін у спеціалізованих та вищих навчальних закладах економіко-фінансового та технічного напрямку, молодшим науковим співробітником та інших, передбачених для заміщення спеціалістів з вищою освітою типових номенклатурних посад.

Підприємства (установи, організації) забезпечують умови для використання розподілених фахівців у повній відповідності з отриманою ними у ВНЗ кваліфікацією та спеціальністю.


Перелік навчальних дисциплін для підготовки фахівця

ОКР «Магістр»

8.040302 СОЦІАЛЬНА ІНФОРМАТИКА

№ п/п	Назва дисципліни	К-сть годин	К-сть кредитів
1.	Цивільний захист	36	1
2.	Педагогіка та психологія вищої школи	108	3
3.	Охорона праці в галузі	36	1
4.	Методика викладання математики та інформатики у Вищій школі	54	1,5
5.	Інформаційно-комунікаційні технології	162	4,5
6.	Науковий семінар	54	1,5
7.	Інтелектуальна власність	36	1
8.	Основи захисту інформації в комп’ютерних мережах	162	4,5
9.	Вища освіта і Болонський процес	36	1
10.	Розробка бізнес додатків на платформі Microsoft.NET Framework	108	3
11.	Технологія розробки розподілених баз даних	162	4,5
12.	Web-програмування	162	4,5
13.	Диференціально-функціональні рівняння та їх застосування	108	3

Програми навчальних дисциплін для підготовки фахівця ОКР «Магістр»

8.040302 Соціальна інформатика


« МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ математики

та ІНФОРМАТИКИ У ВНЗ»

54 год. (1,5 кредити)

Мета викладання дисципліни: формування знань магістрантів про закономірності, закони, принципи, форми, методи, прийоми викладання теоретичного та практичного курсу «Інформатика» в умовах вищої педагогічної школи.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про сутність педагогіки як науки та навчальної дисципліни в системі підготовки вчителя; особливості та вимоги до створення навчально-методичного забезпечення курсу «Інформатика» в умовах вищої школи; теоретичні основи щодо організації навчального процесу при викладанні «Інформатики»; шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення інформатики; особливості та специфіку викладання окремих розділів інформатики; уміння підбирати на основі аналізу зміст лекційного чи семінарського заняття з курсу «Інформатика»; розробляти структуру лекційних занять та семінарських занять з курсу «Інформатика»; здійснювати систему оцінювання педагогічних знань, умінь та навичок студентів у процесі вивчення курсу «Інформатика» в умовах ВНЗ

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«Теоретичні основи викладання курсу «Інформатика у ВНЗ»


НЕ 1.1. Предмет, мета, завдання вивчення курсу «Методика викладання інформатики у ВНЗ»

Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр статистики» як початковий етап формування викладача економіко-математичних та статистичних дисциплін у ВНЗ. «Методика викладання інформатики у ВНЗ» в системі підготовки магістрантів напряму «Математика». Педагогічна наука та інформатика як основа формування компетенцій майбутніх викладачів ВНЗ щодо викладання курсу «Інформатика» у вищій школі.

НЕ 1.2. Особливості навчально-методичного забезпечення курсу «Інформатика». Створення навчально-методичного комплексу дисципліни «Інформатика»

Інформатика як фундаментальна дисципліна блоку професійного спрямування в навчальному плані напряму «Математика». Вимоги та особливості створення навчально-методичного комплексу дисципліни «Інформатика». Аналіз сучасних підручників з «Інформатики».

НЕ 1.3. Основні форми організації навчального процесу в системі вивчення курсу «Інформатика»: лекція, практичне заняття, лабораторний практикум, обчислювальна практика.

Аналіз основних форм організації навчального процесу у вищій школі. Лекція в системі формування професійно-орієнтованих знань майбутніх вчителів інформатики при вивченні курсу «Інформатика». Лабораторні та практичні заняття з курсу «Інформатика» як основа поглиблення теоретичних знань та формування практичних умінь майбутніх вчителів. Типологія та характеристика методів вивчення курсу «Інформатика». Комплексні форми організації навчання студентів у процесі вивчення курсу «Інформатика». Засоби навчання в системі викладання курсу «Інформатика»: види, вимоги до використання.

НЕ 1.4. Організація самостійної роботи студентів при вивченні курсу «Інформатика», активізація їх навчально-пізнавальної діяльності в процесі навчання. Перевірка та оцінювання знань, умінь студентів з курсу «Інформатика»

Теоретико-методичні засади самостійної роботи студентів у навчально-виховному процесі ВНЗ. Методи та прийоми активізації навчально-пізнавальної студентів у процесі вивчення курсу «Інформатика». Основи педагогічного контролю у ВНЗ та основні форми його здійснення при формуванні знань студентів.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

«Методичні аспекти викладання курсу «Інформатика у ВНЗ»


НЕ 2.1. Методичні рекомендації до викладання розділу «Основи алгоритмізації»: аналіз змісту та особливостей вивчення

Аналіз змісту розділу як основи його викладання. Методика пояснення студентам загально педагогічних понять. Методика ознайомлення студентів з основними алгоритмами. Аналіз можливих засобів навчання при викладанні розділу.

НЕ 2.2. Методичні рекомендації до викладання розділу «Процедурне та об’єктно-зорієнтоване програмування»: аналіз змісту та особливостей вивчення

Аналіз змісту розділу як основи його викладання. Методика пояснення студентам понять та сучасних підходів процедурного програмування.

НЕ 2.3. Методичні рекомендації до викладання розділу «Системне та прикладне програмне забезпечення»: аналіз змісту та особливостей вивчення

Аналіз змісту розділу як основи його викладання. Методика пояснення студентам дидактичних понять. Аналіз можливих засобів навчання при викладанні розділу.

НЕ 2.3. Методичні рекомендації до викладання розділу «Структури даних»: аналіз змісту та особливостей вивчення

Аналіз змісту розділу як основи його викладання. Методика пояснення студентам дидактичних понять. Аналіз можливих засобів навчання при викладанні розділу.

НЕ 2.5. Особливості формування знань та умінь студентів у процесі проходження обчислювальної практики

Обчислювальна практика в системі професійної підготовки. Аналіз організації різних видів практики в умовах ВНЗ з метою формування у студентів практичних умінь. Складання програми практики. Оцінювання навчальної діяльності студентів у процесі обчислювальної практики.


Основна література до курсу:

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти в Україні. – К.: Либідь, 1998.
   
2. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методичний посібник для викладачів, аспірантів, студентов магістратури. – К.: Кондор, 2008. – 272 с.
   
3. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. – К., 1997. – 63 с.
   
4. Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с.
   
5. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.
   
6. Мороз А.Г., Падалка О.С., Юрченко В.І. Педагогіка і психологія вищої школи: Навчальний посібник. – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2003. – 267 с.
   
7. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2005. – 239 с.
   
8. Семчук А.Р., Юрченко І.В. Економічна інформатика: теорія, лабораторний практикум. Навчальний посібник.– Чернівці: МВІЦ "Місто", 2005.– 416 с.
   
9. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: От деятельности к личности. – М., 2001. – 304 с.
   
10. Симонович С., Евсеев Г. Практическая информатика: универсальный курс.– М.: АСТ–ПРЕСС; Инфорком–Пресс, 1999.– 480 с.
    
11. Симонович С.В. и др. Информатика. Базовый курс.– СПб.: Питер, 2002.– 640 с.
    

«Web-програмування»

162 год. (4,5 кредити)


Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів із сучасними засобами та технологіями доступу до баз даних і розробки Web-додатків на основі Java платформи та ознайомлення з аналогічними технологіями присутніми на інших платформах.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про засоби для роботи з базами даних в Java додатках, основи концепції об’єктно-реляційного відображення, архітектури типових Web-додатків, специфіку розробки Web-додатків на Java платформі, концепцію шаблону MVC; уміння використовувати JDBC для роботи з базами даних, використовувати Hibernate для роботи з базами даних, використовувати сервлети для побудови додатків, що обробляють http-запити, створювати JSP сторінки, будувати додатки відповідно до шаблону MVC використовуючи фреймворк Struts..

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«Організація доступу до даних в Java додатках»


НЕ 1.1 Засоби доступу до БД з Java програм. JDBC.

Архітектура JDBC. Побудова та виконання запитів. Обробка відповіді БД. Приклади.

НЕ 1.2 Технологія об’єктно-реляційного відображення Hibernate

Концепція об’єктно-реляційного відображення. Архітектура Hibernate. Налаштування Hibernate. Побудова відображень. Виконання запитів. Приклади.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

«Архітектура та засоби побудови web-додатків на Java-платформі»


НЕ 2.1. Web-програмування засобами Java технологій

Типові архітектури web-додатків. Загальний огляд Web-технології Java платформи. Сервер додатків Tomcat. Приклади.

НЕ 2.2. Java сервлети

Структура сервлетів. Життєвий цикл сервлетів. Обробка клієнтських запитів. Заголовки HTTP запитів та відповідей. Обробка cookies. Організація сесій. Приклади.

НЕ 2.3. Java Server Pages (JSP) та Java Standard Tag Library (JSTL)

Вирази JSP. Скриплети JSP. Оголошення JSP. Директиви JSP. Java Standard Tag Library. Приклади.

НЕ 2.4. Технологія Struts

Огляд архітектури в Struts. Реалізація контролера в Struts. Реалізація моделі в Struts. Реалізація відображення в Struts. Приклади.


Основна література до курсу:

1. Специфікація мови розмітки HTML (HTML 4.01 Specification) g/TR/html4/.
   
2. Todd M. Thomas Java Data Access—JDBC, JNDI, and JAXP. - M&T Books, 2002.
   
3. Pratik Patel. Java Database Programming with JDBC. -The Coriolis Group, 1996
   
4. The PostgreSQL™ JDBC Interface
   
5. Maydene Fisher, Jon Ellis, Jonathan Bruce. JDBC™ API Tutorial and Reference, Third Edition. - Addison Wesley 2003
   
6. Hibernate Reference Manual.
   
7. Richard Hightower. Jakarta Struts Live.– Colorado: SourceBeat, 2004.– 273 с.
   

«ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО_ФУНКЦІОНАЛЬНІ РІВНЯННЯ

ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ»

108 год. (3 кредити)


Мета викладання дисципліни: вивчення задач, що пов’язані із існуванням розв’язків систем із запізненям, дослідження їх властивостей. Аналіз точних та наближених методів побудови розв’язків диференціально-фукціональних рівнянь.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання постановок початкових та крайових задач для диференціально-різницевих рівнянь;

умов існування розв’язків та основних їх властивостей; уміння реалізовувати алгоритми знаходження наближених розв’язків рівнянь із запізненням при моделюванні на ЄОМ різноманітних прикладних процесів, що описуються диференціально-функціональними рівняннями.


Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«Основна початкова задача »


НЕ 1.1. Приклади систем з післядією.

Історичні аспекти розвитку теорії диференціально-функціональних рівнянь. Внесок українських математиків в теорію диференціально-різницевих рівнянь. Школа з диференціально-функціональних рівнянь у Чернівецькому університеті (Рубаник В.П., Царков Є.Ф., Фодчук В.І. та їх учні). Означення і класифікація диференціальних рівнянь з аргументом що відхиляється.

НЕ 1.2. Метод кроків. Теорема існування та єдиності розв’язку.

Постановка початкової задачі для диференціальних рівнянь з аргументом що відхиляється. Метод кроків розв’язування початкової задачі Коші. Гладкість розв’язків для диференціальних рівнянь запізнюючого та нейтрального типу.

Теорема про існування та єдиність розв’язку початкової задачі та неперервна залежність від початкових даних. Наближені методи розв’язання диференціальних рівнянь із запізненням.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

«Елементи теорії диференціально-функціональних рівнянь »


НЕ 2.1. Лінійні диференціально-різницеві рівняння.