Geum.ru

Реферат на тему

Вид материалаРеферат

Содержание


Рак підшлункової залози
Рак тіла або хвоста
КТ (комп'ютерна томографія), МРТ
Ендоскопічні і внутрішньопротокові УЗІ
При внутрішньопротоковому УЗІ
У такій ситуації остаточний діагноз ставлять на підставі цитологического і гістологічного дослідження матеріалу, отриманого при
Променева терапія малоефективна. Деякі успіхи є при проведенні хіміотерапії.
Подобный материал:

Реферат на тему:

Хвороби підшлункової залози


Підшлункова залоза - орган, що має винятково важливе значення в нашому організмі. Саме в ній утворюються найважливіші ферменти, що беруть участь у травленні, і виробляється гормон інсулін, який контролює рівень цукру в крові.

Розташована підшлункова залоза позаду шлунка і зовні нагадує довгасту пірамідку довжиною близько 15 сантиметрів, що лежить поперечно.

У її клітинах утворюється панкреатичний сік, який містить основні травні ферменти (у неактивному вигляді). За системою жовчних протоків панкреатичний сік, змішаний із жовчю, надходить у 12-палу кишку - саме там ферменти активізуються і беруть безпосередню участь у травленні - розщеплюють білки, жири і вуглеводи.

Іноді під дією деяких факторів, найчастіше - зловживання алкоголем, або закупорки жовчних проток, каменем (при жовчнокам'яній хворобі), ферменти активізуються «достроково» і починають перетравлювати саму залозу. У результаті цього розвивається її запалення - гострий панкреатит, що супроводжується сильними болями у верхній частині живота.

Симптоми


Хвороба дає про себе знати болем у животі, здебільшого в лівому підребер'ї, нудотою, блюванням, здуттям живота. Пульс пришвидшений, артеріальний тиск знижений. За цими проявами, характерними і для інших порушень у роботі органів травної системи, тяжко розпізнати панкреатит, проте на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень лікар має змогу встановити точний діагноз.

Патогенез


Найчастіше захворювання починаються після вживання великої кількості їжі, особливо жирної. Його напад можуть спричинити й надмірне вживання алкоголю, нервові стреси. У разі гострого панкреатиту в залозі виникає змертвіння тканин та гнійне запалення. При гіпофункції розвивається цукровий діабет.


Запалення підшлункової залози також може розвиватися повільно і поступово - хронічний панкреатит. При цьому тканина залози поступово заміщується рубцюванням. У результаті порушується вироблення ферментів і виникає дефіцит гормону інсуліну.


Симптоми


Ознаки хронічного панкреатиту:

1.біль під грудьми чи зліва під ребрами;

2. втрата апетиту;

3. відраза до жирної їжі,

4. підвищене слиновиділення;

5. нудота;

6. блювання;

7. здуття живота;

8. схуднення;

9. відчуття спраги.

При гіпофункції розвивається цукровий діабет. Якщо до панкреатиту приєднується цукровий діабет, хворі відчувають постійно голод та спрагу.

Патогенез


Хворих на хронічний панкреатит значно більше ніж хворих на гострий панкреатит, тому що виникає він як ускладнення гострого недолікованого панкреатиту.


Причини виникнення:


Тому хворим на хронічний панкреатит протипоказані різкі рухи, струси, піднімати тяжкі речі, що може спричинити підвищення внутрішньочеревного тиску. Так само шкідливо туго підперізу-ватися паском.

Лікування


Одним з найважливіших лікувальних складників хронічного панкреатиту є харчування. Воно має бути щадне, не переобтяжу-вати і не травмувати її.

Взагалі харчовий раціон хворих на хронічний панкреатит має бути різноманітним.

Як перші страви вживають овочеві (крім капусти) та круп'яні (крім пшона) супи. Як джерело повноцінного білка використовують м'ясо (зокрема птицю) або рибу (окунь, тріска, щука, судак, льодяна). Їх потрібно варити чи готувати на пару.

Жири: вершкове масло, олія; каші.

Дуже корисні овочі: морква, буряки, гарбузи, кабачки, цвітна капуста, яблука.

Не рекомендують таким хворим бобові та білоголовкову капусту, оскільки вони спричиняють бродіння в кишечнику. Не варто їсти й продукти, що стимулюють секрецію підшлункової залози. Це цибуля, часник, редиска, смажені та тушковані страви, наваристі супи та бульйони, гриби, консерви, копчення, соління, шоколад, газовані напої, міцні чай та кава.

Одним з найбільш поширених онкологічних захворювань є рак підшлункової залози.

Ця хвороба тривалий час тече безсимптомно і, як правило, виявляється лише після того, як пухлина поширилася за межі органу і виникли метастази.

Рак підшлункової залози займає четверте місце серед злоякіс-них новоутворень шлунково-кишкового тракту (після раку шлунку, раку товстої кишки і раку стравоходу) і складає 2-3% від усіх ракових пухлин. Значно частіше спостерігається у чоловіків, головним чином у віці старше 50 років.


Чинники які спричиняють рак підшлункової залози:
1. куріння;

2. ожиріння;
3. контакт з промисловими канцерогенами;
4. цукровий діабет;
5. хронічний панкреатит з частими рецидивами;
6. алкоголізм;
7. спадковість.


Клінічна картина

Клінічна картина ураження підшлункової залози залежить від локалізації пухлини.


Пухлини найчастіше розташовуються:

1.в голівці підшлункової залози (75% випадків);

2. рідше вражаючи її тіло і хвіст.

Симптоматика раку голівки підшлункової залози може бути розділена на два періоди:

У ранній стадії захворювання мало турбує. Першим симптомом який бентежить найчастіше є біль в епігастральній ділянці і підребер”ї, іноді з іррадіацією в спину (оперізувальні болі), з наростанням інтенсивності вночі. Надалі характерно прогресуюче зниження маси тіла без ясної причини, загальна слабкість і втрата працездатності.
При прогресуючому збільшенні пухлини з'являється провідна ознака раку голівки підшлункової залози - жовтяниця - наслідок здавлення пухлиною загальної жовчної протоки. Вона починається несподівано, без попереднього больового нападу, потім швидко наростає. Приєднуються шкірний свербіж, потемніння сечі і знебварвлення калу. Окрім жовтяниці можуть виникати важкі розлади травлення : втрата апетиту, нудота, відрижка, блювота, пронос, наростають обезводнення організму, кахексія (різке зниження маси тіла).
Рак тіла або хвоста підшлункової залози проявляється на пізніх стадіях, оскільки пухлини такої локалізації викликають механічну жовтяницю тільки в 10% випадків. Рак тіла залози швидко проростає в брижові судини, комірну вену. Іноді (10-20%) у зв'язку з руйнуванням клітин що виробляють інсулін розвивається цукровий діабет.

Пухлина хвоста підшлункової залози часто проростає в коміркову вену і селезінкові судини, що призводить до розвитку портальної гіпертензії із збільшенням селезінки і іншими характерними симптомами.

Деякі рідкісні форми пухлин виходять з клітин, що секретують гормони підшлункової залози, що значною мірою визначає клінічну картину хвороби. Так, пухлина, що виділяє глюкагон, призводить до підвищення рівня цукру в крові і дерматиту. Пухлина, що виділяє інсулін, призводить до важкого зниження цукру в крові, що проявляється в слабкості, холодному поті, втратах свідомості, а при тривалій течії - порушенні роботи головного мозку.

Діагностика

У діагностиці пухлин підшлункової залози застосовуються інструментальні і лабораторні методики.

Основні інструментальні методики включають:
  • ультразвукове дослідження (УЗІ);
  • комп'ютерну томографію (КТ);
  • магнітно-резонансну терапію (МРТ або ЯМР);
  • ендоскопічне УЗІ;
  • внутрішньопротокове УЗІ;
  • ретроградну панкреатохолангіографію;
  • діагностична лапароскопія з можливим лапароскопічним УЗІ;
  • ангіографічне дослідження.


УЗІ (ультразвукове дослідження) - найпоширеніше і є загальнодоступним методом діагностики захворювання підшлункової залози.


КТ (комп'ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна терапія) більш інформативні, ніж УЗІ, але теж не завжди дозволяють стовідсотково поставити правильний діагноз.

Ендоскопічні і внутрішньопротокові УЗІ - різновиди ультразвукового дослідження, поєднання ультразвукового і ендоскопічного методу, при якому дослідження виконується з просвіту шлунку і дванадцятипалої кишки, до яких належить підшлункова залоза. Звідси чіткіше зображення і можливість точнішої діагностики стану підшлункової залози.

При внутрішньопротоковому УЗІ (нині найточніше неінвазивне інструментальне дослідження, вживане для діагностики новоутворень підшлункової залози) ендоскоп з датчиком проводиться в дванадцятипалу кишку, визначається місце, в яке впадає протока підшлункової залози, після чого висувається датчик і вводиться в просвіт протоки. Дослідження виконується через протоку підшлункової залози, тобто в безпосередній близькості від тканини залози.

В деяких випадках застосовується ангіографічне дослідження, діагностична лапароскопія.

Лабораторні методики

Визначення показників крові, що побічно свідчать на користь ураження підшлункової залози:
  • біохімічний аналіз крові;
  • аналіз крові на онкомаркери (показники, підвищення рівня яких в крові говорить про наявність в організмі тієї або іншої пухлини).

У ряді випадків незважаючи на застосування перерахованих діагностичних процедур, виникають значні утруднення в диференціальній діагностиці з деякими формами хронічного панкреатиту (доброякісного захворювання підшлункової залози).

У такій ситуації остаточний діагноз ставлять на підставі цитологического і гістологічного дослідження матеріалу, отриманого при біопсії.
Слід пам'ятати, що виявлення будь-кого, навіть злоякісного захворювання на ранній стадії покращує прогноз майбутнього лікування.

Лікування

Лікування раку підшлункової залози хірургічне. За останні десятиліття хірургія цієї області досягла значних успіхів. При ранніх, непоширених формах раку голівки підшлункової залози виробляють складну операцію - панкреатодуоденальну резекцію, видаляючи частину підшлункової залози разом з протоками і дванадцятипалою кишкою, а потім складними реконструктивними прийомами відновлюють шляхи проходження жовчі і кишкового вмісту.

Але така радикальна операція можлива лише у 10-30 % хворих. Під час раку тіла або хвоста підшлункової залози проводять видалення ураженої частини залози. При поширених процесах і, особливо, за наявності метастазів, які рак підшлункової залози дає досить рано в навколишні і віддалені лімфатичні вузли черевної порожнини, проводять вказані вище паліативні операції.
Променева терапія малоефективна. Деякі успіхи є при проведенні хіміотерапії.

Метастазування

Метастазує рак підшлункової залози рано, частіше в регіонарні лімфатичні вузли і печінку. Можливо також метастазування в легені, кістки, очеревину, плевру, надниркові залози та ін.

Прогноз

При пухлинах панкреатодуоденальній зоні прогноз серйозний, тому що раннє розпізнавання цих пухлин в більшості випадків ускладнене і виконання радикальних втручань можливе лише в деяких випадках.
Майже у 70% хворих діагноз ставлять на пізній стадії.


Профілактика

1.відмова від куріння;

2. виключення впливу шкідливих чинників зовнішнього середо- вища;

3. професіональні шкідливості.

4. своєчасне лікування хронічного панкреатиту, цукрового діабету; Систематичні профілактичні огляди за наявності кіст і добро-якісних пухлин підшлункової залози, хронічного панкреатиту.