Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду Постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26. 06. 2001 р. №16

Вид материала

Содержание

5. Порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені

Подобный материал:

1 2 3 4

2.16. Після отримання з Єдиного державного реєстру повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, органи Фонду фіксують отриману інформацію в картці страхувальника.

Фізичні особи, які не мають статусу підприємців, знімаються з обліку органом Фонду на підставі заяви довільної форми після остаточних розрахунків з Фондом.

За умови отримання органом Фонду довідки про відсутність у юридичної особи окремого балансу і самостійного ведення розрахунків по оплаті праці (наприклад, юридична особа, яка обслуговується централізованою бухгалтерією) така юридична особа знімається з обліку як страхувальник, а її реєстраційна картка переноситься в архів.

Фізичні особи - підприємці, які втратили статус страхувальника-роботодавця (за умови припинення використання праці найманих працівників), знімаються з обліку як страхувальники органом Фонду на підставі заяви після остаточних розрахунків з Фондом.

Фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку, взяті на облік (особисто) як страхувальники, знімаються з обліку як страхувальники органом Фонду на підставі інформації, наданої страхувальником або органами державної податкової служби України про їх перехід на іншу (загальну) систему оподаткування.

Зняття з обліку фізичних осіб, взятих на облік на добровільних засадах, здійснюється згідно Порядку страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 02.06.2005 р. № 62 (із змінами та доповненнями).

У випадках, наведених в цьому пункті, суб'єктом господарської діяльності втрачається статус страхувальника, а органами Фонду вносяться відповідні дані до персональної справи страхувальника. Персональна справа страхувальника закривається. Персональний номер ліквідованого страхувальника у подальшому не використовується, а його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Персональна справа ліквідованого страхувальника зберігається протягом трьох років.

Якщо фізична особа, в тому числі підприємець, яка втратила статус страхувальника - роботодавця (за умови припинення використання праці найманих працівників), знову уклала трудовий договір (контракт) з найманим працівником (працівниками) або фізична особа - підприємець (особисто), яка втратила статус страхувальника у зв'язку з переходом з єдиного податку на загальну систему оподаткування, потім знову почала сплачувати єдиний податок і, внаслідок цього, набула статусу страхувальника, їй може надаватися попередній реєстраційний номер (при цьому картка страхувальника поновлюється).

2.17. У разі ліквідації (реорганізації) органу Фонду в місячний термін з дня прийняття такого рішення страхувальнику надсилається повідомлення із зазначенням нового органу Фонду, якому передаються його облікові документи.

3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, інші джерела формування бюджету Фонду

3.1. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб.

Відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" розмір страхових внесків складає:

3.1.1. Для роботодавців (крім зазначених у пункті 2.12 цієї Інструкції) - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для роботодавців – на підприємствах та в організаціях товариств УТОГу і УТОСу – 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

3.1.2. Для найманих працівників – від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

– 0,25 відсотка – для найманих працівників інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;
– 0,5 відсотка – для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму (включно), встановленого для працездатної особи;
– 1,0 відсоток – для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

3.1.3. Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах (пункт 2.3 цієї Інструкції), - 2,0 відсотка суми оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

3.2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється законодавством, в розрахунку на кожну застраховану особу.

При нарахуванні (утриманні) страхових внесків на суми виплат, нарахування яких проводиться за різні місяці (наприклад, оплата щорічної відпустки), застосування максимальної величини заробітної плати (доходу), здійснюється окремо за кожний місяць, виходячи з максимальної величини, встановленої законодавством в цих місяцях.

3.3. Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1, 2.2 та 2.12 цієї Інструкції, крім страхових внесків, зараховують до Фонду та відображають у звіті Ф4-ФСС з ТВП:

– суми, одержані ними в установленому порядку від працівників у вигляді часткової оплати вартості за видані путівки, що придбані за рахунок коштів Фонду;
– суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника, що були віднесені за рахунок коштів Фонду, в тому числі суми витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, якщо встановлено, що така непрацездатність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, суми неправомірно витрачених коштів Фонду на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, дитячих оздоровчих закладів, а також суми вартості путівок на санаторно-курортне лікування, виданих з порушенням Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 02.06.2005 р. № 55, суми вартості дитячих новорічних подарунків, виданих з порушенням положень, затверджених відповідними постановами правління Фонду;
– суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальника та його посадових осіб відповідно до чинного законодавства.

Накладені суми адміністративних штрафів стягуються з винних посадових осіб в установленому порядку. Суми адміністративних штрафів сплачуються шляхом внесення коштів до установи Ощадного банку України.

3.4. До складу коштів Фонду входять кошти, що надходять:

– від відділень (управлінь) Державного казначейства, на рахунки яких надходять кошти від сплати суб'єктами малого підприємництва єдиного податку;
– інші надходження, в тому числі відсотки, нараховані банківськими установами за користування тимчасово вільними коштами Фонду, що знаходяться на їх рахунках, а також благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, асигнування із Державного бюджету України.

4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків

4.1. Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.

Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.

Надходження до Фонду коштів, одержаних від сплати суб'єктами малого підприємництва єдиного податку, здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

4.2. Якщо страхувальник нараховує доходи (заробітну плату) у формах, відмінних від грошової, то база для справляння страхових внесків до Фонду визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами згідно законодавства, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп), де

К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів законодавством на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

– податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;
– акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

4.3. Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками, зарахованими сумами до бюджету Фонду, зазначеними у пункті 3.3 цієї Інструкції, та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно базового Закону;

4.4. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

4.5. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

4.6. Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, провадять відповідні платежі до Фонду в день перерахування коштів на їх особові рахунки.

У разі виплати страхувальниками заробітної плати найманим працівникам з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою вони зобов'язані не пізніше наступного дня, після здійснення виплат, подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

У разі перерахування заробітної плати на рахунки фізичних осіб за першу половину або іншу частину місяця чи виплати заробітної плати з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

4.7. Страхові внески на суму оплати праці (доходу, винагороди), що нарахована в іноземній валюті, обчислюються і сплачуються в національній валюті України. Для нарахування страхових внесків доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у національну грошову одиницю за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

4.8. При ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації.

Після одержання документів про ліквідацію страхувальника, зазначених у пункті 2.15 цієї Інструкції, органи Фонду в 15-денний строк здійснюють документальну перевірку щодо повноти сплати ним страхових внесків.

Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це окремим актом. В акті зазначається правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємством для виплати заробітної плати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до органів Фонду, за місцем обліку страхувальника, що підлягає ліквідації, і правонаступник.

Якщо належна сума платежів, що має вноситися підприємством, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений) зобов'язаний внести належну суму повністю і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

Якщо страхувальник, що підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, його борги щодо сплати страхових внесків відображаються в акті перевірки (до якого додається акт звірки заборгованості) в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий – правонаступнику (якщо він визначений). Одночасно до відповідного податкового органу надсилається повідомлення щодо існуючої заборгованості страхувальника перед Фондом.

Погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Законів України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки та банківську діяльність".

5. Порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені

5.1. Страхувальник – роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню та/або відображає суми цих фінансових санкцій в звіті за формою Ф4 – ФСС з ТВП. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Не сплачені в строк страхові платежі стягуються в дохід Фонду із страхувальника, згідно Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. № 1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених статтею 30 базового Закону, не застосовується.

Право застосовування фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції Фонду, робочих органів відділень Фонду та їх заступники.

5.2. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення – у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Моментом сплати вважається день виникнення недоїмки. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника страхових внесків, платіжного доручення на сплату належних платежів до Фонду або день погашення заборгованості за страхувальником. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами платежів до Фонду вважається день його реєстрації у цих установах.

Вся сума заборгованості за коштами Фонду, штрафів та пеня зараховуються на рахунки Фонду.

5.3. Якщо заробітна плата не виплачувалась за відсутності коштів на рахунку підприємства, то пеня за несвоєчасне перерахування платежів до Фонду не стягується.

5.4. У разі самостійного виявлення своєчасно не нарахованих і не сплачених сум страхових внесків страхувальники самі зобов'язані донарахувати страхові внески, нарахувати пеню на всю суму недоїмки за весь період прострочки платежу, протягом п'яти робочих днів з дня виявлення прострочки повідомити орган Фонду у письмовій формі особисто або поштовим відправленням згідно з вимогами п. 7.5.1 цієї Інструкції та відобразити донараховані страхові внески та нараховану пеню в звіті по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП. Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки).

Наприклад, якщо платіж слід було сплатити 5 липня, а це було зроблено 15 липня, то пеню слід нарахувати за 10 днів (з 6 по 15 липня включно).

Якщо пеня не була нарахована страхувальником, то її нараховує орган Фонду при перевірці звітів по коштах Фонду за формою Ф4-ФСС з ТВП, про що письмово повідомляє страхувальника.

5.5. Закінчення строків нарахування пені настає в день прийняття банком, який обслуговує страхувальника, платіжного доручення на сплату платежу до Фонду. У разі часткової сплати суми платежу до Фонду нарахування пені припиняється на сплачену частку платежу з дня прийняття банком відповідного платіжного доручення.

5.5.1. При частковому погашенні платежу до Фонду сума частки платежу, що погашається, визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

5.5.2. Пеня нараховується на суми простроченого платежу в цілих гривнях.

5.5.3. Пеня на пеню не нараховується.

5.6. Днем сплати страхових внесків вважається:

– при перерахуванні платежу з рахунку платника – день списання установою банку суми платежу з рахунку платника, незалежно від часу її зарахування на рахунок Фонду;
– при внесенні готівкою – день внесення готівки до банківської установи чи підприємства зв'язку.

5.7. За несвоєчасне списання з платника та зарахування до Фонду платежів банківська установа сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі, встановленому законодавством. При цьому страхувальник звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до Фонду, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Blog

Содержание