Міністрів України «Питання Державної інспекції з енергозбереження»
| Вид материала | Документы |
- Державна архітектурно-будівельна інспекція україни інспекція державного архітектурно-будівельного, 26.55kb.
- Методичні рекомендації по проведенню тижня енергозбереження. Під час проведення тижня, 7.01kb.
- Кабінет міністрів україни розпорядженн я від 2011 р. № Київ, 2421.7kb.
- Кабінету Міністрів України від 13. 04. 2011 № 439, з метою проведення конкурс, 212.57kb.
- План основних питань економічної І контрольної роботи Державної податкової інспекції, 1429.55kb.
- Наказ Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони, 812.72kb.
- Кабінету Міністрів України №903 від 11. 07. 2007 «Про авторський та технічний нагляд, 13.62kb.
- Указу Президента України від 05. 05. 2011 №547/2011 «Питання забезпечення органами, 33.16kb.
- Кабінету Міністрів України від 13. 04. 2011 № 439, з метою проведення конкурс, 23.99kb.
- Верховної Ради України шостого скликання І. Питання, підготовлені до розгляду на пленарних, 1445.45kb.
Аналіз регуляторного впливу
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з енергозбереження»
Проект регуляторного акта розроблення на виконання п. 10. 3 Протоколу № 20 засідання Урядового комітету з питань правової політики, оборони та правоохоронної діяльності від 07.07.2009 р.
1. Визначення проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання
До прийняття нового Закону України „Про Кабінет Міністрів України" від 16 травня 2008 р. № 279-УІ основні питання функціонування урядових органів державного управління регулювались Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 „Про систему центральних органів виконавчої влади", а також затвердженими Кабінетом Міністрів Типовим положенням про урядовий орган державного управління (постанова від 22 лютого 2000 р. № 386) та положеннями про конкретні органи.
Питання статусу та діяльності окремих урядових органів державного управління знайшли також своє відображення і в законах України.
У зазначених вище актах законодавства, які в своїй більшості були прийняті до набрання чинності Законом України „Про Кабінет Міністрів України", такі органи визначено як „урядові органи державного управління, що утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади".
Частиною п'ятою статті 22 Закону України „Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінет Міністрів утворює в системі міністерств урядові органи, тобто з назви „урядові органи державного управління" виключені слова „державного управління" та встановлено, що такі органи утворюються і функціонують лише в системі міністерств.
З метою узгодження статусу Інспекції відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» НАЕР розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з енергозбереження».
Також, відповідно до Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21 вересня 2006 року Кабінет Міністрів України здійснюючи управління об'єктами державної власності визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності. Уповноважені Кабінетом Міністрів України органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності. Отже, з метою конкретизації повноважень НАЕР, проектом акта пропонується доповнити Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 р. № 412 «Питання Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів» пунктом щодо утворення, реорганізації, ліквідації в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління НАЕР.
Розв’язання проблеми за допомогою ринкових механізмів неможливе, оскільки питання носить організаційний характер та потребує державного регулювання.
2. Цілі державного регулювання
Метою проекту є удосконалення державної політики з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та приведення нормативно-правових документів, які визначають статус Інспекції у відповідність до вимог Закону України «Про Кабінет Міністрів України», шляхом встановлення нової організаційно-правової форми Інспекції – установа, віднесена до сфери управління НАЕР.
3. Альтернативні способи досягнення цілей
Реалізація проекту забезпечить узгодженість законодавчих та підзаконних нормативно - правових актів України щодо управлінської структури здійснення державного контролю у сфері енергозбереження, створить умови для єдиного підходу до планування заходів державного контролю.
Альтернативою може бути залишення існуючого стану, проте це буде суперечити вимогам Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
Тому прийняття запропонованого регуляторного акту є найбільш прийнятним способом досягнення встановленої мети.
4. Механізм для розв'язання проблеми та відповідні заходи
Проектом регуляторного акта впроваджується правовий механізм, яким зокрема передбачається:
- реорганізація Державної інспекції з енергозбереження – урядового органу державного управління, який діє у складі Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, шляхом перетворення в Державну інспекцію з енергозбереження – орган державного контролю у сфері енергозбереження;
- визнання Державної інспекції з енергозбереження за організаційно-правовою формою в установу, яка відноситься до сфери управління Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
5. Обґрунтування можливості досягнення цілей.
Виникнення обставин, які можуть справити негативний вплив на виконання вимог даного регуляторного акта не очікується.
Надано високу оцінку можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади, суб’єктами господарювання та юридичними особами.
За результатами ведення в дію запропонованого регуляторного акта не передбачається нанесення шкоди суб’єктам господарювання, тому механізм повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта не розроблявся.
Функції здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта будуть покладені на НАЕР. Контроль та нагляд за додержанням вимог акта буде здійснюватись постійно.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує виділення додаткових видатків з державного бюджету, більше того прийняття проекту дозволить скоротити видатки бюджету на утримання центральних органів виконавчої влади.
6. Очікувані результати прийнятого регуляторного акта.
Впровадження даного регуляторного акту дасть змогу створити організаційну та структурну основу для забезпечення здійснення ефективної державної політики з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, балансу інтересів суспільства, суб’єктів господарювання та споживачів їх товарів і послуг.
Підвищення енергоефективності суспільного виробництва має призвести до зниження частки споживання палива і енергії в собівартості продукції та збільшення частки заробітної плати, і як наслідок – підвищення якості життя населення України.
За результатами впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.
Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акту:
| Об’єкт впливу | Вигоди | Витрати |
| Держава | Зменшення видатків Державного бюджету на утримання органів виконавчої влади за рахунок скорочення чисельності центрального апарату Інспекції Збільшення надходжень до Державного бюджету України в результаті поліпшені стану використання паливно-енергетичних ресурсів в цілому в державі. | Додаткові витрати відсутні |
| Центральні органи виконавчої влади | Встановлення чітких механізмів проведення державного нагляду (контролю) в сфері енергозбереження та енергоефективності. | Додаткові витрати відсутні |
| Суб’єкти господарювання, установи (організації) | Здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому полі | Додаткові витрати відсутні |
7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.
Обмеження щодо строку дії акта немає, що дасть змогу розв’язати проблеми та досягти цілі державного регулювання. Термін чинності регуляторного акта – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.
8. Показники результативності акта.
Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта – додаткових надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів у зв’язку із прийняттям акта не прогнозується.
Кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - дія регуляторного акта буде поширюватися на суб’єктів господарювання які використовують понад 1000 тонн умовного палива на рік.
Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта – розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта – не зміниться у порівнянні з існуючим порядком,
Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – середній. Проект регуляторного акта розміщено на сайті Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Інші показники, за якими оцінюватиметься результативність реалізації акта є:
- підвищення ефективності споживання паливно-енергетичних ресурсів;
- зниження енергоємності ВВП;
- прискорення здійснення структурної перебудови економіки України;
- мінімізація залежності економіки України від імпорту енергоносіїв;
- підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках;
- забезпечення формування привабливого інвестиційного клімату.
9. Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності акту.
Моніторинг результатів впровадження акту буде здійснюватися шляхом збору та аналізу даних в процесі державного контролю за станом ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів суб’єктами господарювання, який проводитиметься НАЕР та Державною інспекцією з енергозбереження.
Джерелом інформації для відстеження результативності регуляторного акта будуть виключно статистичні дані, отримані зі звітності суб’єктів господарювання по формі №11-МТП, які постійно надаються до органів Держкомстату та перевіряються територіальними органами Інспекції під час здійснення перевірок суб’єктів господарювання та шляхом аналізу стану дотримання законодавства у сфері енергозбереження.
Стосовно регуляторного акта спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади здійснюватимуться базове, повторне та періодичні відстеження результативності регуляторного акта, у строки, встановлені статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”:
базове відстеження – через шість місяців після набрання актом чинності;
повторне відстеження – через рік з дня набрання актом чинності;
періодичні відстеження - кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено сектором забезпечення регуляторної діяльності Департаменту нормативно-правового забезпечення.
Голова М. Пашкевич