Урок Тема: Загальна характеристика державної влади

Вид материала

Урок

Содержание Дидактичне забезпечення 1. Поняття і види влади. Розповідь учителя Робота з схемою види влади. Додаток 3 2. Особливості державної влади. Ознаками державної влади вважають 3. Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої , виконавчої та судової влади Iv. закріплення нових знань і вмінь учнів V. підсумки уроку Vi. домашнє завдання

Подобный материал:

• Верховної Ради України над всіма іншими державними органами І сприйняла принцип організації, 612.71kb.
• Зміст, 3932.56kb.
• Конституційні засади закріплення, організації, здійснення державної влади в Україні, 555.76kb.
• Конституційні засади закріплення, організації, здійснення державної влади в Україні, 565.13kb.
• Програма курсу загальна частина тема, 126.01kb.
• Передмова загальна частина, 7034.85kb.
• Загальна характеристика майнових відносин, що регулюються цивільним правом, 40.09kb.
• План заочного семінару-тренінгу тема семінару: "Загальна характеристика психологічних, 226.84kb.
• Місцеве самоврядування, 55.4kb.
• Обласна комплексна програма розвитку харчової та переробної промисловості на період, 889.96kb.

Урок

Тема: Загальна характеристика державної влади

Мета: охарактеризувати поняття влада та її види, визначити особливості державної влади; удосконалювати уміння учнів працювати зі схемою, навички співпраці в групі; формувати вміння висловлювати власне ставлення до проблеми; виховувати в учнів повагу до органів державної влади.

Ключові поняття: «влада», «державна влада», «законодавча», «виконавча», «територіальна громада», «судова»

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу

Форма уроку: Оглядова лекція

Дидактичне забезпечення: схема органи державної влади, види влади, презентація, роздатковий матеріал

Допоміжні матеріали: проектор, комп'ютер.

Обладнання: підручник, картки із завданням для роботи в групах, витяг із ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»

I. Організацій ний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

III. Вивчення нового матеріалу

Структура уроку

План

1. Поняття і види влади.

2. Особливості державної влади.

3. Органи державної влади. Загальна характеристика органів законо­давчої, виконавчої та судової влади.

IV. Закріплення знань і вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Фронтальне опитування

1. Дайте визначення понять «суспільні відносини», «історичні типи держави».

2. Які підходи до визначення історичного типу держави вам відомі? Які типи держав виокремлюються відповідно до кожного з них?

3. Держава — це складне специфічне соціальне явище, тому в різні часи виникло досить багато теорій, кожна з яких по-своєму намагалася пояснити причини походження держави. Яка з названих теорій найбільше відпо­відає вашим уявленням Про державу? Чому?

4. Що мають спільного й чим відрізняються поняття «країна», «суспіль­ство», «держава»?

5. Які суттєві риси держави як соціального утворення ви можете назвати, використавши знання, набуті під час уроків історії?

6. Яку організацію державної влади передбачали «Пакти і Конституції» Пи­липа Орлика?

Підбиваючи підсумки цієї частини уроку і переходячи до наступної, вар­то акцентувати увагу учнів на тому, що головним об'єктом правознавства є вивчення держави і права — це два найважливіші суспільні інститути, що закономірно виникли внаслідок тривалого історичного розвитку цивілізації. Для кожної нації або народності виникнення власної держави і свого права є свідченням переходу від первісного ладу до більш високого ступеня суспільного розвитку. Цінність держави і права як соціального блага виявляється в здатності організовувати та упорядковувати малі й великі людські колек­тиви, суспільство в цілому.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття і види влади.

Завдання для роботи в групах

Завдання 1. Український філософ В. Кремінь зазначав: «Історія свідчить: кожний, хто рвався до трону, шукав свого: один багатства, інший — почестей, третій — права вершити долю людей, четвертий — прагнув змінити світ... І майже всі вели боротьбу за владу... Влада є однією з фундаментальних початків людського суспільства.»

Як учений характеризує поняття «влада»? Який зміст у це поняття вкладаєте ви?

Завдання 2. «Суспільство, якщо бажають, щоб воно було найкращим, по­винно управлятися такими мужами, яких визнано гідними загальним су­дом людей розумних. А тому нехай на чолі суспільства стоять такі люди, які і в ранньому віці виявили відмінні здібності душі і, досягнувши віку зрілості, значно перевершили інших своїми доброчестями». (Платон)

Які вимоги до людей, наділених владою, висував давньогрецький філо­соф? Чи змінилися ці вимоги в сучасному світі? Як ви вважаєте, із чим це пов'язано? (Додаток 1)

Бесіда.

Згадайте випадки, коли хтось нав’язував вам або іншим людям свою волю, тими чи іншими засобами примушував до певних дій.

Якщо учні не зможуть одразу дати відповідь, допомогти їм навідними питаннями, нагадавши про дії батьків (хто визначає вам час прогулянки, можливість відвідати вечірку тощо), діячів церкви (чому прибічники ісламу не споживають свинини, чому під час посту не вживають м’ясної їжі прибічники християнства), керівників підприємств (чому працівники виконують їхні розпорядження щодо виходу на роботу, виконання виробничих завдань), керівників певних політичних партій тощо. Учні повинні знайти спільне в усіх цих випадках. Робиться висновок, що йдеться про можливість певної особи (установи) нав’язувати свою волю іншим.

Додаток 2

Тех. «Асоціативний кущ» Діти , які у вас слова асоціюються з поняттям влада.

Підібравши асоціації слів учні пишуть на стікерах та прикріплюють їх до літери В на ватмані(влада)

Робота над формуванням понять.

Розповідь учителя

Слово «влада» означає право та можливість розпоряджатися, керувати ким-небудь або чим-небудь. У більш ширшому розумінні влада — це здат­ність впливати на події та явища. У широкому значенні це поняття вжива­ють, аналізуючи не тільки стосунки між людьми, але й взаємодію людини з навколишнім світом (говорячи про владу людини Над природою) або на­віть природних явищ між собою. Однак, перш за все, влада розглядається як соціальна категорія стосунків між людьми. У повсякденному житті ми стикаємось із різними видами влади: батьків над дітьми, лідерів над групою чи партією, адміністрації над робітником, особи, що має релігійний сан, над віруючими тощо.

Робота з схемою види влади. Додаток 3

Влада поділяється на декілька видів: сімейна, релігійна (духовна), економічна, державна тощо.

Додаток 4

Тех. Юридичний практикум

Визначте, про який із видів влади йдеться в кожному випадку: директор заводу видав наказ про перехід на двозмінну роботу; батько заборонив сину вмикати телевізор до виконання домашнього завдання; Папа Римський у своєму зверненні визнав неможливим одруження представників духовенства; Кабінет Міністрів України прийняв постанову про заборону ввезення в Україну курячого м’яса виробництва США.

2. Особливості державної влади.

Одним із найважливіших проявів влади є політична влада, що характе­ризується реальною здатністю певної соціальної спільноти або індивідів, які відображають їхні інтереси, реалізовувати свою волю за допомогою політики й правових норм.

Одним із різновидів політичної влади є державна влада, яка характеризу­ється можливістю надавати своїм рішенням загальнообов'язкового характе­ру й забезпечувати їх силою примусу.

Ознаками державної влади вважають:

• легітимність (засновується на положеннях права і закону);

• верховенство (посідає найвище місце у владній ієрархії певного суспіль­ства);

• суверенність (незалежність від будь-якої влади всередині країни та поза її межами);

• публічність (здійснюється офіційно, за допомогою спеціально створених органів і установ);

• політичність (застосовується шляхом вольового впливу на суспіль­ство).

Державна влада — властивість держави, що характеризується суверен­ністю, універсальністю, загальним характером примусового впливу на по­ведінку людей. Вона передбачає наявність владного і підвладного суб'єктів (державних органів та індивідів, їх організацій і спільнот) та здатність влад­ного суб'єкта спеціальними засобами домагатися здійснення своєї волі.

За умов існування демократії державна влада походить від народу, здійснюється від імені народу та для народу, тобто кожний громадянин має право на участь в управлінні державними справами. Громадяни можуть реалізовувати це право за допомогою інститутів безпосередньої та представницької демократії.

До інститутів безпосередньої демократії належать, зокрема, прийняття рі­шень державного значення на референдумі, вибори представників до органів державної влади й місцевого самоврядування.

Представницька демократія передбачає передання народом владних повноважень обраним ним представникам.

За умов демократії суспільні й державні інтереси визначаються волею більшості. При цьому завданням держави є забезпечення інтересів меншості. У демократичному суспільстві влада має особливе призначення: утверджен­ня авторитету права, захист прав і свобод людини, дія на користь усього суспільства, утвердження гуманістичних цінностей на всіх рівнях суспільних відносин, сприяння встановленню режиму законності.

3. Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої , виконавчої та судової влади

Виконання завдань і функцій держави забезпечує апарат держави — юри­дичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпо­середню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.

Апарат держави є частиною механізму держави. Механізм держави — це цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну вла­ду, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання й функції держави. Цілісність системи передбачає її єдність за рахунок пев­них внутрішніх зв'язків та взаємовпливів, а ієрархічність вказує на те, що в ній наявний поділ на вищі та нижчі органи.

Як і будь-який механізм, наприклад добре відомий годинник, що складається з різних елементів, механізм держави, щоб працювати злагоджено, будучи єдиним, містить органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову.

Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має виключне право ухвалювати закони.

Проте назва гілки влади «законодавча» жодним чином не виключає здій­снення нею, крім основної законодавчої, інших видів діяльності. До функцій парламенту належать також:

• представницька — парламент можна назвати владою прямого загальнонародного представництва;

• фінансова, яка реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет дер­жави;

• засновницька — участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органів;

• контрольна — право здійснювати контроль за роботою уряду та інших посадових осіб виконавчої влади.

Виконавча влада — це влада, що має право безпосереднього управління державою.

Носієм цієї влади в масштабах усієї держави є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законодавством. Очолює уряд його глава. Разом із главою уряду до його складу входять заступники глави, а також міністри, які очолюють окремі міністерства.

Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтрольним їй.

Виконуючи покладені на них обов'язки й реалізуючи свої повноваження, органи виконавчої влади здійснюють:

• виконавчу діяльність — реалізацію рішень, прийнятих органами законодавчої влади;

• розпорядчу діяльність — здійснення управління шляхом видання нормативно-правових актів (укази, розпорядження тощо) і виконання організаційних дій.

Виконавча влада діє постійно і на всій території держави (на відміну від законодавчої й судової), спирається на людські, матеріальні та інші ресурси, здійснюється чиновниками, армією, адміністрацією тощо. Це створює основу для можливої узурпації всієї повноти державної влади саме виконавчими органами. Саме тут важливою є дія механізмів стримувань і противаг як із боку законодавчої (через розвинуте законодавство і контроль), так і з боку судової влади (через судовий контроль і конституційний нагляд).

• Органами виконавчої влади у нас в селищі є органи місцевого самоврядування.
  

Додаток 5

Робота з документом Витяг з Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Запитання до учнів

1. Давайте з вами пригадаємо що таке територіальна громада?
   
2. Якими нормативно – правовими актами регулюється діяльність селищної ради?
   

Пригадайте

• Які органи місцевого самоврядування вирішують питання нашого селища?
  
• Чи знаєте ви якісь підзаконні акти органів місцевого самоврядування ?
  
• Хто є селищним головою ?
  

Судова влада — це незалежна влада, що охороняє право, виступає арбі­тром у спорі про право, відправляє правосуддя. Межі дії судової влади об­межені нормами, що регламентують право на звернення до суду, а також принципами права.

Свої функції судова влада покликана здійснювати, керуючись лише за­коном, правом. Бона не повинна залежати від суб'єктивного впливу зако­нодавчої або виконавчої влади. Роль судової влади полягає у стримуванні двох інших гілок влади в рамках права і конституційної законності шляхом здійснення конституційного нагляду і судового контролю за ними.

Юрисдикція судової влади поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі.

Таким чином, основні функції судової влади,:

• охоронна (охорона прав);

• функція правосуддя (захист, відновлення прав);

• контрольно-наглядова (за іншими гілками влади).

Розмежування законодавчої, виконавчої і судової влади є поділом держав­ної влади по горизонталі. По вертикалі влада розподіляється між усіма орга­нами та посадовими особами, що належать до тієї чи іншої гілки влади.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

З метою закріплення вивченого матеріалу пропоную учням визначити належність органів влади до однієї з трьох гілок влади. Додаток 6. Тех. «Семафор»

Пропоную учням два-чотири (залежно від кількості учнів) комп­лекти карток із назвами гілок влади — законодавча, виконавча, судова. Учні, які отримали картки, повинні підняти відповідну картку після того, як учитель називає той чи інший орган влади( КМУ , ВРУ, Прокуратура, Органи місцевого самоврядування , СБУ, Президент України та ін.). Залежно від рівня підготовки учнів учитель може повідомити, що деякі органи влади, які будуть названі, можуть не належати до жодної з гілок влади.

За таким самим принципом учні визначають види влади.

1. Визначте, які види влади мають вияв у наведених ситуаціях.

1) Парламент ухвалив закон «Про позашкільну освіту».

2) Директор заводу підписав наказ про зарахування на роботу молодого спеціаліста.

3) Священик організував мирну ходу прихожан.

4) Батьки не дозволяють синові проводити багато часу біля комп'ютера.

5) Міністр підписав рішення про будівництво нового промислового об'єкта.

6) Суд виніс вирок у справі про самовільне захоплення земельної ділянки.

2. Цікава ваша думка. Характеризуючи принцип поділу влади в державі, український юрист В. Котюк зазначив: «В умовах розподілу державної влади логічно діє принцип байки Крилова "Лебідь, Рак та Щука", які тяг­нуть воза в різні боки, хоча його потрібно тягнути в один правильний бік ». Чи погоджуєтесь ви з думкою вченого? Обґрунтуйте свою позицію, проілюструвавши власні аргументи прикладами з історії та сьогодення нашої держави та зарубіжних країн.


V. ПІДСУМКИ УРОКУ

• У демократичному суспільстві державна влада здійснюється в інтересах

більшості населення засобами, що забезпечують додержання громадян­ських і політичних прав людини. Вчитель наголошує , що без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива свідома участь особи в суспільному та державному житті.


VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст підручника

2) . Підготуйте невеличке письмове есе «Що я думаю про роль і місце законів у житті суспільства»

3) Знайти або пригадати приклади використання влади різних видів.


Список літератури

1. Декларація «Про державний суверенітет України» , 16 липня 1990 р., №55 – XII // www.rada.kiev.ua.
   
2. Закон України «Про місцеве самоврядування» N 280/97-ВРwww.rada.kiev.ua.
   
3. Наровлянський О.Д.»Основи правознавства» // методичний посібник – Видавництво «Ранок» 2003р. – 8 с.
   
4. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник / О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: «А.П.Н.», 2002. – с. 136
   
5. Святокум О.Є. Правознавство // розробки уроків (академічний рівень) 10 клас - Видавництво «Ранок» 2010р. – 22 - 25 с.