Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни київський університет права
Вид материала | Документы |
Содержание3.2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 292.36kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України київський університет права національна, 254.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни національна академія наук київський університет, 717.4kb.
- Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти, 362.73kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 75.2kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 5488.92kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська, 6297.95kb.
Міжнародне перевезення вантажів здійснюється згідно “Міжнародної митної КОНВЕНЦІЇ про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)” [19, с.6]. При застосуванні цієї Конвенції:
a) термін "операція МДП" означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з додержанням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції,
b) термін "ввізне або вивізне мито та збори" означає мито митниці та всі інші мита, податки, збори та інші суми, що справляються при ввезенні або вивезенні чи у зв'язку із ввезенням або вивезенням вантажів, але виключаючи суми та збори, обмежені за величиною до приблизної вартості наданих послуг;
c) термін "дорожній транспортний засіб" означає не тільки механічний дорожній транспортний засіб, але також будь-який причіп або напівпричіп, призначений для його буксирування таким транспортним засобом;
d) термін "состав транспортних засобів" означає зчеплені транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі як одне ціле;
e) термін "контейнер" означає транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або інший подібний пристрій), що:
становить собою повністю або частково закриту місткість, призначену для завантаження в неї вантажів;
має постійний характер і тому є досить міцним, щоб служити для багаторазового використання;
спеціально сконструйовано для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;
сконструйовано таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;
сконструйовано таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;
має внутрішній об'єм не менше одного кубічного метра.
"Знімні кузови" розглядаються, як контейнери.
f) термін "митниця місця відправлення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або його частини розпочинається міжнародне перевезення з додержанням процедури МДП;
g) термін "митниця місця призначення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або його частини закінчується міжнародне перевезення з додержанням процедури МДП;
h) термін "проміжна митниця" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, через яку дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер ввозиться або вивозиться у ході операції МДП;
і) термін "особа" означає як фізичну, так і юридичну особу;
j) термін "великовагові або громіздкі вантажі" означає будь-який важкий або громіздкий предмет, який через свою вагу, розміри або характер звичайно не перевозиться у закритому дорожньому транспортному засобі або в закритому контейнері;
k) термін "гарантійне об'єднання" означає об'єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП.
Ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем проводиться автомобільним транспортом.
Положення цієї Конвенції застосовується за умови, що:
a) перевезення проводяться:
у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, попередньо допущених до перевезення з додержанням умов, зазначених у главі III a) ; або
в інших дорожніх транспортних засобах, інших составах транспортних засобів або інших контейнерах;
b) перевезення гарантуються об'єднаннями, визнаними згідно з положеннями Статті 6, і мають проводитися із застосуванням книжки МДП, що відповідає зразку, наведеному в Додатку 1 до цієї Конвенції.
Вантажі, що перевозяться з додержанням процедури МДП, звільняються від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мита та зборів на проміжних митницях.
Вантажі, що перевозяться з додержанням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерах, як правило, звільняються від митного догляду на проміжних митницях.
Проте з метою запобігання зловживанням митні органи можуть у виняткових випадках і, зокрема, у разі наявності підозри у порушеннях проводити на цих митницях догляд вантажів.
Кожна з Договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на певних умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.
Об'єднання може бути визнано у даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, взяту ним на себе у цій країні у зв'язку з операціями, що проводяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об'єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить дане об'єднання.
Підготовка, оформлення і проведення зовнішньоторговельної операції [12, с.45] супроводжується складанням значного числа зовнішньоторговельних документів.
Зовнішньоторговельними документами прийнято називати документи, що підтверджують виконання угоди купівлі-продажу з іноземним контрагентом, тобто постачання продавцем товару, його транспортування, страхування, збереження на складах, проходження через митницю.
У залежності від виконуваних функцій зовнішньоторговельні документи можна розділити на наступні групи:
документи по підготовці експортної угоди;
документи по підготовці імпортної угоди;
по забезпеченню виробництва товару, призначеного для експорту;
по підготовці експортного товару до відвантаження;
комерційні документи;
документи по платіжно-банківським операціях;
страхові документи;
транспортні документи;
транспортно-експедиторські документи;
митні документи.
Усі зовнішньоторговельні документи містять визначені реквізити і більшість їхній оформляється на спеціальних бланках.
До товаросупроводжувальних документів відносяться документи, що транспортуються разом з товаром від пункту відправлення до пункту призначення. Сюди входять комерційні, транспортні і митні документи. До відвантажувальних документів відносяться документи, що складаються в зв'язку з відвантаженням товару. Митний класифікатор документів при зовнішньоекономічних контрактах наведений в Додатку А.
Транспортні документи виписуються грузоперевізником у посвідчення того, що товар прийнятий їм до перевезення. До основних транспортних документів можна віднести: коносамент, штурманська розписка, чартер, адендум, бернснот, букингнот, таймшит, морська накладна, комерційний акт, залізнична накладна, авіавантажна накладна, автодорожня накладна, річкова накладна, універсальний транспортний документ, документ змішаного перевезення, фрахтовий рахунок, розписки, повідомлення й інші документи.
Відвантажувальна специфікація комерційний документ, що містить перелік усіх видів і сортів товарів, що входять у дану партію, із указівкою для кожного місця, кількості і роду товарів. Є одним з основних товаросупроводжувальних документів, тому що по ньому приймається комплектність і якість поставленого товару.
Акт огляду комплектності й упакування документ, що виписується досмотровою комісією на підприємстві-виготовлювачі при передачі виробу на склад готової продукції в підтвердження відповідності комплектності й упакування умовам контракту.
Автотранспортна накладна документ, що виписує відправник вантажу чи від його імені і який підтверджує наявність договору між відправником вантажу і отримувачем про перевезення вантажів по вказаному маршруту перевізником. Автотранспортна накладна заповнюється відправником вантажу в трьох справжніх екземплярах і вручається перевізнику разом з товарами. Автотранспортна накладна не є ні товаророзпорядчим, ні передатним документом. Роль її полягає в доказі заключення договору перевезення, прийняття товару до перевезення й умов перевезення. Вона може використовуватися як додаток до митної декларації, у якій міститься докладний опис вантажу.
Універсальний (багатоцільовий) транспортний документ підтверджує наявність договору перевезення будь-яким чи видом декількома видами транспорту по території однієї чи декількох країн відповідно до будь-якої застосовуваної міжнародної чи Конвенції національним законодавством і відповідно до умов перевезення, при яких будь-який перевізник чи здійснює забезпечує здійснення перевезення, згаданої в даному документі.
Транспортно-експедиторські документи оформляють виконання експедитором різного роду операцій по експедируванню, обробці вантажів, складуванню, організації перевезення, включаючи перевантаження товару, збереження і перетарку в шляхи, надання місцевих транспортних засобів, перевірку стану упакування і маркірування, оформлення необхідних документів (транспортних, митних, страхових, складських) і т.д.
Доручення експедитору на виконання визначених операцій оформляється спеціальним документом, що називається: відвантажувальне чи транспортне доручення, транспортна інструкція.
Відвантажувальне доручення документ, що у залежності від постачання виписується відправником вантажу або вантажоодержувачем звичайно на бланку транспортно-експедиторської фірми і містить перелік операцій, що доручаються експедитору, і докладні інструкції з їх виконання.
Експедиторська інструкція документ, що видається експедитору і містить інструкції щодо мір, що він повинний прийняти для експедирування зазначених у ньому товарів.
Страхові документи відбивають взаємини між страховиком і страхувальником. Роль страховика полягає у відшкодуванні збитків, понесених страхувальником від нещасливого випадку проти сплати страхової премії. До них відносяться: страховий поліс, страховий сертифікат, відкритий ковернот і інші.
Митний Кодекс України [14, с.7 ] встановлює наступні митні платежі при переміщенні товарів через митний кордон:
1.Мито;
2. Податок на додаткову вартість;
3. Акцизи;
4. Збір за видачу ліцензій митними органами ;
5. Збори за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення і поновлення дії атестата;
6. Митні збори за митне оформлення;
7. Митні збори за збереження товарів;
8. Митні збори за митний супровід товарів;
Для успішного проходження митного кордону необхідне оформлення цілого ряду документів. Основним з них є митна декларація заява розпорядника вантажу, що представляється їм митниці для з'ясування митних формальностей при імпорті чи експорті товарів. Крім того до митних документів відносяться експортні, імпортні і валютні ліцензії, свідчення про походження товару, консульська фактура, транзитні документи, ветеринарні, санітарні і карантинні свідчення.
Вантажна митна декларація (ВМД) [21, с.4] уніфікований документ, що виконує кілька функцій. Одна з них це декларування, тобто повідомлення митній установі учасниками ЗЕД усіх необхідних даних про товар (майні) і про зовнішньоторговельну операцію, що відбувається з закордонними партнерами. Без надання ВМД органи державного митного контролю не приймають товари і майно до митного оформлення для пропуску через державний кордон. Інша функція документ-заява, що представляється учасниками ЗЕД про законність угоди, тобто відповідності всіх дій у процесі експортної й імпортної операції законодавству України.
Наступна функція ВМД підтвердження законності ввозу і вивозу товару органами митного контролю. Митний контроль завершується засвідченими оцінками митної установи України, після чого ВМД здобуває в перспективі значення свого роду міжнародного митного "паспорта" товару, що має належну юридичну чинність для закордонних митних служб, інших органів керування відповідних закордонних держав. Наявність ВМД обов'язкова при митному оформленні вантажів у 98 країнах, з якими торгує Україна.
Сертифікат чи свідчення про походження товару документ, видаваний компетентним органом у країні експортера, що чітко засвідчує походження товару з конкретної країни чи групи країн.
Сертифікат якості (відповідності) свідчення, що засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару визначеним чи стандартам технічним умовам замовлення.
3.2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом
Організацію міжнародних перевезень пасажирів вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. Згідно Закону України “Про автомобільний транспорт” [3, с.5], до міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:
дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
ліцензійну картку на транспортний засіб;
дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.
При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:
дозвіл України;
дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом [11, с.6] розроблені відповідно до Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про транспорт", "Про дорожній рух", а також постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування".
Ліцензійні умови визначають кваліфікаційні, технічні, організаційні та інші вимоги до провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Ліцензія, видана суб'єкту господарської діяльності на право надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, дає право на здійснення внутрішніх перевезень.
На кожний транспортний засіб відповідно до оформленої ліцензії органом ліцензування видається ліцензійна картка, яка засвідчує відповідність транспортного засобу ліцензійним вимогам, встановленим для транспортного засобу на провадження господарської діяльності, зазначеній у ліцензії.
Ліцензійна картка, видана на транспортний засіб відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, підтверджує право використання даного транспортного засобу для надання відповідних послуг, пов'язаних з внутрішніми перевезеннями вантажів.
Водії транспортних засобів повинні відповідати умовам допуску до керування транспортними засобами, що передбачені Законом України "Про дорожній рух", постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян для керування транспортними засобами". Вони допускаються до керування транспортними засобами за наявності:
національного або міжнародного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.92 N 47 "Про затвердження зразків національних посвідчень водіїв та документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів";
довідки про проходження обов'язкового медичного огляду.
Кожний водій підлягає обов'язковому страхуванню від нещасного випадку і повинен мати документи, що підтверджують страхування (договір, поліс), що передбачено Законом України "Про страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.96 N 959 "Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті".
Мінімальний вік водія транспортного засобу, який здійснює міжнародні перевезення вантажів, повинен бути:
для транспортних засобів, допустима максимальна вага яких не перевищує 7,5 тонни, не менше 18 років;
для інших транспортних засобів не менше 21 року або не менше 18 років за умови, що ці особи мають посвідчення про одержання професійної освіти, яке визнається Стороною, що домовляється, при застосуванні Європейської угоди в частині роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (укладена в Женеві 1 липня 1970 року, з поправками, діючими з 24.04.92, та протокол про підпис), на території якої зареєстрований даний транспортний засіб, і яке свідчить про закінчення курсів водіїв вантажних автотранспортних засобів;
До керування транспортними засобами, які обслуговують міжнародні лінії, а також здійснюють перевезення небезпечних вантажів, допускаються водії, які отримали відповідно свідоцтво про право здійснення міжнародних перевезень та свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, яке видається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 104 "Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом ".
Транспортні засоби повинні бути зареєстровані згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" і повинні мати:
свідоцтво про державну реєстрацію, видане органами Державтоінспекції;
талон про проходження державного технічного огляду (для автобусів талон про проходження щоквартальної перевірки технічного стану);
тимчасовий реєстраційний талон виданий підрозділами ДАІ (якщо транспортний засіб переданий його власником у встановленому порядку в користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 "Про внесення змін і доповнень до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 та від 31 грудня 1993 р. N 1094".
Технічний стан транспортних засобів повинен відповідати вимогам таких нормативних документів:
Закону України "Про дорожній рух" (статті 12, 16, 29, 32, 33, 36, 37, 53);
Правил дорожнього руху України;
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 N 102 (зареєстрований Міністерством юстиції України 28.04.98 за N 268/2708);
інструкцій заводів-виробників дорожніх транспортних засобів.
Транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів, повинні бути застраховані і мати документи, що підтверджують обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (договір, страховий поліс), що передбачено Законом України "Про страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 N 1175 "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".
Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, повинні відповідати технічним умовам відповідно до статті 39 Конвенції про дорожній рух (від 01.05.71, Женева) та статті 5 Угоди про митне оформлення міжнародних перевезень, що виконуються автомобільним вантажним транспортом (Угода АВТ) (укладено в Празі 18.11.65), і повинні мати:
свідоцтво про допущення транспортного засобу до міжнародних перевезень вантажів під митними печатками і пломбами, що видається регіональними митницями і передбачене пунктом 1.5 Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державного митного комітету України від 06.03.95 N 82 "Про затвердження Положення про прядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП" ;
тахограф.
транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних вантажів, додатково повинні відповідати вимогам, які передбачені Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ратифіковано Законом України від 02.03.2000 N 1511III).
Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками i пломбами із застосуванням книжки МДП (надалі Положення) стосується тільки тих дорожніх транспортних засобів (надалі транспортні засоби), які здійснюють перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП [19, с.5].
В цьому Положенні розуміються:
під "операцією МДП" перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з додержанням процедури, так званої процедури МДП, встановленої Конвенцією МДП 1975 року;
До міжнародних перевезень вантажів під митними печатками i пломбами можуть допускатися тільки ті транспортні засоби, вантажні відділення яких сконструйовані та облаштовані таким чином, щоб:
не було можливості вилучити або вкласти вантажі з опечатаної частини транспортного засобу без залишення помітних слідів злому або пошкодження митних печаток i пломб;
митні печатки i пломби могли накладатися простим та надійним способом;
в них не було ніяких потаємних місць для приховування вантажів;
всі місця, в які можуть поміщатися вантажі, були легко доступні для митного огляду.
Транспортні засоби можуть бути допущені до перевезень у відповідності з однією із вказаних процедур:
в індивідуальному порядку;
по типу конструкції (серія транспортних засобів).
На кожний, допущений до перевезень транспортний засіб, видається Свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками i пломбами (надалі Свідоцтво). Це Свідоцтво видається митницею, в зоні діяльності якої зареєстрований як учасник зовнішньоекономічної діяльності власник транспортного засобу або його користувач (надалі митниця реєстрації), i повинно бути надруковано українською та англійською мовами. Коли митниця реєстрації вважає це необхідним, вона може вимагати додавання до Свідоцтва фотокарток або креслень (малюнків) транспортного засобу, які завіряються цією митницею. У такому випадку кількість цих документів зазначається в графі 6 розділу "Розпізнання" Свідоцтва. Всі записи в Свідоцтві робляться друкарським способом українською та англійською мовами. Оригінал Свідоцтва повинен супроводжувати транспортний засіб.
За обставин, коли термін дії Свідоцтва закінчився під час перевезення, але транспортний засіб відповідає технічним вимогам, передбаченим процедурою допущення, митниця має право здійснювати їх митне оформлення із застосуванням книжки МДП при ввезенні та транзиті вантажів.
Якщо при вищевказаних обставинах має місце вивезення вантажу з України, митниця повинна здійснювати митне оформлення такого вантажу із застосуванням вантажної митної декларації без застосування книжки МДП.
Для індивідуального допущення транспортного засобу до перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП його власником чи особою, яка користується транспортним засобом або представником того чи другого в митницю реєстрації подається відповідна заява.
Митниця реєстрації здійснює контроль поданого транспортного засобу відповідно до правил, зазначених в пп. 1.2 1.11, пересвідчується в тому, що він відповідає технічним вимогам, зазначеним в додатку N 2 до Конвенції МДП 1975 року, i після прийняття рішення про допущення видає Свідоцтво за встановленою в Конвенції МДП 1975 року формою.