Розвиток концепції ніс на регіональному рівні управління інноваційним процесом

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• В. М. Боронос (розд. 1-3, вступ, висновки), 510.14kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
• 1. поняття та сутність менеджменту > Організації та їх загальні властивості > Ознаки, 1851.79kb.
• Пріоритетні напрями наукових досліджень Державної екологічної академії післядипломної, 35.78kb.
• Підтримуючи рекомендації моп, Комітет Держгірпромнагляду України ухвалив рішення щодо, 71.02kb.
• Формування І розвиток проектної команди, 353.79kb.
• Міністерство освіти І науки України, 63.66kb.
• Шановний випускнику!, 10.12kb.
• План вступ Розділ 1 Сутність поняття «пізнання» та його рівні Розділ, 724.39kb.
• В Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії, 51.51kb.

РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ НІС НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ


Павленко І.Г.

к.е.н., доцент

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського


Регіональний інноваційний розвиток в кожній країні має свої особливості, що зумовлені історичними традиціями, місцем інноваційної діяльності в громадському виробництві, а також цілями, що стоять перед місцевими органами влади в конкретних соціально-економічних умовах.

Достатній зарубіжний досвід інноваційного розвитку може бути застосований в Україні з урахуванням специфіки її економічного і політичного розвитку, оскільки він орієнтований на іншу систему соціально-економічних стосунків, а також не зважає на національно-культурну специфіку країни. Тому необхідно створити свою концепцію регіонального інноваційного розвитку, що відповідає сучасним вимогам, що враховує національні, географічні, виробничо-господарські умови регіонів і міру визрівання в них необхідних економічних передумов. У рамках інноваційної системи, що формується, також виникає необхідність мати набір засобів і відповідний інструментарій, куди входять нормативно-правові, інвестиційні фінансово-кредитні, інформаційні і інфраструктурні інструменти. На сьогоденному етапі розвитку в регіоні немає цілісного уявлення про інноваційну стратегію, яка включає різноманітні інструменти.

Мета статті - виклад дослідження інноваційного розвитку регіону і механізму його регулювання в економічній практиці. У зв'язку з чим, основними завданнями є: представлення регіональної інноваційної системи з позиції внутрішньої організації, що має усі ознаки системи як єдність елементів, що знаходяться у взаємному зв'язку; виявлення особливостей інноваційної діяльності на рівні регіону.

Основними методиками проведення дослідження виступають діалектичний метод, системний підхід, аналіз, синтез і узагальнення.

Починаючи з робіт Й. Шумпетера, і до цього дня дослідники як основний чинник економічного розвитку розглядають інновації, які сприяє зростанню ефективності використання інших чинників виробництва. На наш погляд, будь-який чинник економічного розвитку є лише потенційною можливістю, реалізація якої залежить від існуючих інституціональних умов. Так, результативність інноваційної діяльності залежить від інституціональних умов створення інновацій, наявності на території інноваційної інфраструктури, мірі взаємодії різних економічних агентів, зацікавлених в підвищенні ефективності своєї діяльності за рахунок вдосконалення технологій. Тобто можливості економіки створювати знання і комерційно їх реалізовувати залежить від рівня розвитку інноваційної системи. Таким чином, інноваційна система як джерело інновацій сама є чинником економічного розвитку, який впливає на економічне зростання, сприяє вдосконаленню умов і якості життя населення. Цей чинник чинить вплив на економічний розвиток через створення умов для ефективної реалізації інноваційної діяльність, підвищення здатності абсорбції території, а також збільшення привабливості території для інноваційноактивних компаній і інвестицій в технологічний сектор економіки.

Регіональна інноваційна система є сукупністю інститутів регіону, які разом і кожен окремо, беруть участь в процесі створення, трансформації і поширення інновацій. Виходячи з аналізу досліджень за даною тематикою пропонується наступний перелік рекомендацій по створенню і розвитку інноваційних систем в регіонах:

• при побудові регіональної інноваційної системи в окремо взятому регіоні необхідно ретельно вивчити досвід реалізації аналогічних програм в інших регіонах, їх сильні і слабкі сторони;
  
• наявність як мінімум одного (а ще краще декількох) діючого промислового кластера, що об'єднує підприємства малого і середнього бізнесу чи однієї або декількох великих промислових компаній, що оточені кластерами постачальників і/або замовників їх продукції;
  
• з огляду на те, що більшість малих і середніх регіонів випробовують дефіцит місцевих державних і приватних науково-дослідних організацій, найважливішим завданням розробників регіональної інноваційної системи є прийняття комплексу заходів по розвитку міцних довготривалих зв'язків з ВНЗ інших (наукомістких) регіонів;
  
• для малих і середніх регіонів, де є один або декілька ВНЗ, важливо прийняти спеціальні заходи по адаптації освітнього профілю цих ВНЗ до виробничої специфіки регіональних інноваційних підприємств;
  
• принципово важливе завдання розробників регіональної інноваційної системи - розробка комплексу заходів по створенню привабливих умов для припливу ззовні кваліфікованого робочого персоналу;
  
• завдяки тому, що однією з рушійних сил розвитку регіональної інноваційної системи є процес колективного навчання, необхідно активно підтримувати різні форми багатостороннього діалогу ключових учасників інноваційного процесу;
  
• адміністративні і функціональні межі регіонів далеко не завжди повинні співпадати один з одним: у багатьох випадках доцільніше вибудовувати регіональну інноваційну систему на базі критеріїв загальної економічної ефективності, а не керуючись формальними територіальними ознаками.