Удк 634. 84: 339. 137. 2 Постоян Т. Г

Вид материала

Подобный материал:

УДК 634.84:339.137. 2 Постоян Т.Г.

ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім.В.Є.Таїрова», Україна

БІЗНЕС-МЕХАНІЗМИ ТРАНСФЕРУ ІННОВАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ ВИНОГРАДАРСТВА УКРАЇНИ

Досліджено стан забезпеченості комплексних виноградарських господарств засобами механізації взагалі та інноваційними засобами механізації, створеними науковцями ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», зокрема.

Визначено причини гальмування трансферу інновацій в галузі механізації виноградарства на галузевий ринок.

Запропоновано створення технокластеру «Мехвін», покликаного створити умови для інтенсивного розвитку інновацій в галузі механізації виноградарства та забезпечення їх трансферу на галузевий ринок

Ключові слова: механізація виноградарства, інноваційний ринок, трансфер інновацій, модель, технокластер.

На процес становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки визначальний вплив має стан вітчизняного машинобудування. Обсяг ринку вітчизняної сільгосптехніки складав у 2002 році 70%, у 2009 -20% . Такий стан пояснюють неплатоспроможністю селян. Однак обсяг ринку сільськогосподарської техніки за останні роки зріс у 2-3 рази, а обсяг імпорту в ньому – з 30% у 2002р. до 70-90% у 2009. [2] Стан ринку техніки для механізації виноградарства мають ті ж самі тенденції. У 2009 році з 300 підприємств сільгоспмашинобудування одиниці виробляли засоби для механізації виноградарства.

Системи Держкомсільгосптехніки, що забезпечувала виноградарів вітчизняною технікою не існує і, якщо сьогодні певні міністерства і відомства перебравши на себе функції цієї системи, ще якось опікуються виробництвом сільськогосподарської техніки, то виноградарська техніка нікого не цікавить. І це попри те, що машини та знаряддя для забезпечення виноградарської галузі залишають за собою одне з ключових місць у технологічному ланцюгу вирощування винограду.

З прийняттям Закону України про фінансування закладання виноградників за рахунок коштів одновідсоткового збору від реалізації виноробної продукції зросли обсяги закладень нових виноградників. За останні роки в галузі здійснюються заходи щодо стабілізації та нарощення обсягів виробництва винограду і винопродукції. Вочевидь, що виноградарство потребує сучасної агротехніки і засобів механізації і що лише за умов мобілізації і чіткої координації організаційних та науково-технічних резервів всіх секторів виноградарсько-виноробної галузі можливо забезпечити сталий розвиток вітчизняного виноградарства.

Найменш дослідженою і недостатньо висвітленою є проблема застосування ринкових бізнес-механізмів трансферу інновацій в галузі механізації виноградарства України.

Метою наукового дослідження було виявлення та аналіз сучасного стану ринку інновацій засобів механізації для виноградарства, створених в ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова».

Для реалізації мети дослідження виконувалися завдання:

- вивчення та аналіз теоретичних засад розвитку ринку інновацій, як складової частини системи економічних відносин;

- здійснення вибіркових досліджень забезпеченості засобами механізації окремих виноградарських господарств взагалі та інноваційними засобами механізації створених ННЦ «ІВіВ ім.. В.Є. Таїрова» зокрема;

- запропоновано механізми трансферу інноваційних засобів механізації виноградарства на галузевий ринок за кластерними принципами.

Інформаційною базою дослідження стали роботи зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів: Валдайцева С.В., Волинець-Руссета Е.Я., Зінова В.Г., Клейтона М. Крістенсена, Морозова Ю., Портера М. Санта Б.;

Броншпака Г.К. Волкової Н.Н., Володіна С.А., Геєця В.М., Дація О.І., Заболотного Г.М., Зубеця М.В., Іванька А.В., Кристального О.В., Макаренка П.М., Сахна Т.В. та ін.; результати проведених власних економічних обстежень різних суб’єктів господарювання у виноградарстві, інформаційно-аналітична база ННЦ «ІВіВ ім.. В.Є. Таїрова», яку створено для накопичення та впровадження результатів наукових розробок.

Відомо, що ринок інновацій, як складова частина системи економічних відносин зберігає основні положення ринку і підпорядковується загальним законам.

Товарами на ринку інновацій є інновація (інноваційна продукція) та інноваційна послуга (інформація, консультація).

Ринок інновацій має виконувати 5 основних функцій:

забезпечення – задовольняє потреби споживачів у реалізації чи придбанні інноваційної продукції;
регулювання – оптимально формує попит і пропозицію, що забезпечує їхній раціональний розподіл між суб’єктами інноваційної діяльності та встановлює рівень цін на них;
інформування – є посередником при розповсюдженні інформації між учасниками інноваційного процесу;
стимулювання – сприяє створенню конкурентоспроможного інноваційного продукту, розширенню переліку інноваційних послуг і способів їх здійснення;
санації – звільняє ринок від неконкурентоспроможних учасників.

Основними принципами формування ринку інноваційної продукції є:

наявність попиту на інноваційну продукцію;
різноманітність пропозицій і конкурентність.

Для формування ринку інновацій, як і для будь-яких товарів, необхідно відпрацювати порядок визначення їхньої ринкової вартості. Необхідно щоб на ринку було кілька об’єктів інновацій, які можна порівняти одне з одним; була в наявності повна і достовірна інформація про якісні параметри об’єкта продажу; продавець і покупець мали економічну заінтересованість, а їхні дії повинні бути економічно мотивовані.

Жодна з наведених характеристик не "працює" при визначенні функціонування ринку інновацій в галузі механізації виноградарства.

Наведемо дані, отримані в результаті дослідження, які дають можливість визначити стан забезпечення окремих комплексних виноградарських господарств засобами механізації взагалі та інноваційними засобами механізації створених ННЦ «ІВіВ ім.. В.Є. Таїрова» зокрема на прикладі господарств різної форми власності: ДП ДГ "Таїровське" Овідіопольського району Одеської області, ДП ДГ ім. О.В. Суворова Болградського району Одеської області, СВК "Ізумрудний" Джанкойський район АР Крим, агрофірма радгосп «Білозерський» Білозерського району Херсонської області.

Необхідно відмітити, що з кінця 90-х й донині кількість засобів механізації, що потребують агровиробники, скоротилась у 2,5-3 рази, рівень зносу машин досяг 80-90%, коефіцієнт технічної готовності їх знизився до 0,6-0,65.[3]

Зменшення кількісного складу засобів механізації, зниження рівня їхньої технічної готовності, призвели до збільшення в 1,5-2,5 рази навантаження на засоби механізації. Внаслідок цього порушуються строки виконання робіт, вимоги агротехніки, що призводять до втрат урожаю.(3) Дані рисунків 1,2 підтверджують викладене. Переважна кількість виноградарської техніки придбано до 1990 р., що складає 67,7%, засоби механізації придбані після 2000 р. склали лише 12,7% (на прикладі ДП ДГ «Таїровське»).

Поряд з цим аналізувалося забезпечення розсадництва та виноградарства засобами механізації вітчизняних та імпортних виробників (рис. 3, 4). Частка імпортних засобів механізації незначна і склала від 4,5% до 6,2%. Отже, використання імпортних засобів механізації не стало альтернативним для виноградарських господарств, що досліджувалися в силу об’єктивних і суб’єктивних причин, аналіз яких не було завданням даного дослідження.

Наведені дані є свідченням того, що виноградарство проходить серйозне випробовування на стійкість. З огляду на це, ведення сучасного виноградного виробництва потребує економічно обґрунтованого формування відповідного парку машин, що в свою чергу підвищує вимоги до якості і функціональності техніки, її відповідності сучасним агротехнологіям. Цим вимогам відповідають засоби механізації виноградарства, що сторюються в ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» . Інновації відзначаються безвідмовним наробітком і тривалим загальним терміном експлуатації, високопродуктивністю, універсальністю, енергонасиченістю та багатоопераційністю для ресурсозберігаючих і енергозаощаджуючих технологій виробництва.

Частка інновацій у ринковому середовищі є чинником, який визначає успіх науково-технічної діяльності в галузі [1].

В ході дослідження було визначено наявність інноваційних розробок ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» у загальній забезпеченості виноградарських господарств засобами механізації (рис. 5, 6).

На секторній діаграмі (рис. 5) засоби механізації, розроблені ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» у розсадництві склали від 9,1 до 71,4 %, у виноградарстві - від 12,5 до 33,3 % (рис. 6). Такі показники є результатом впровадження інноваційного продукту за ініціативою інституту, що не повною мірою забезпечує потреби виробництва в інноваційній продукції. Трансформація результатів дослідження в інноваційний продукт, який користується попитом на споживчому ринку, є дуже складним завданням. Сьогодні вочевидь, що лінійна модель інновацій, яка передбачає причинний взаємозв’язок між науковими знаннями та інноваціями вже не ефективна. В науковій літературі висловлено чимало зауважень стосовно такої інноваційної моделі (Kline and Rosenbeng 1986, Lundvall 1992, Schienstock 1994, Jorde and Teece 1990) Інститут, діючи за лінійною моделлю, самостійно реалізовує свої наукові розробки, прикладаючи немало зусиль, засобів та часу на комерціалізацію. Особливо важко здійснювати комерціалізацію інновацій у сфері механізації виноградарства. Практика доводить, що наявність високопрофесійного колективу, який вирішує науково-технічні завдання і генерує ідеї зовсім недостатньо для успішного здійснення трансферу інновацій. Важливим моментом є знання і вміння у галузі комерціалізації результатів науково-дослідної роботи, які важко реалізовувати науковцям на практиці.

Сьогодні взаємодія виробників інноваційної продукції та споживачів вкладається у схему, яка визначає відносини, коли обговорюються умови доопрацювання новації («Замовник» допомагає «Виконавцю» освоїти новацію, надаючи оплачувані послуги). Саме таким шляхом відділ механізації просуває інноваційну продукцію до споживача, ініціюючи і здійснюючи процес впровадження. Завдяки цьому на ринку певною мірою представлено засоби механізації виноградарства розроблені в ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова».

Отже, стан інноваційного ринку засобів механізації знаходиться на початковій стадії формування. Це пояснюється відсутністю інноваційного середовища, слабким економічним станом як виробників так і споживачів цього виду науково-технічної продукції. Адже на сьогодні збалансовано не діють три фактори ринкових відносин, оптимальне поєднання яких забезпечило б затребуваність специфічної науково-технічної продукції. Це такі фактори, як:

1. Потреба суспільства в продукції виноградарства (соціальний фактор). Саджанці від 30 до 50 % лишаються не реалізованими ;

- виноград, як сировина має невиправдано низьку вартість.

2. Потреба виноградарів у науково-технічній продукції (купівельний фактор). Низька рентабельність підприємства зводить нанівець купівельну спроможність виноградарських підприємств.

3. Можливості наукових організацій (пропозиції інновацій). Не відбивають всього спектру необхідних інноваційних послуг. Причина – недостатнє фінансування.

Отже, через обмеженість галузі ресурсами та об’єктивною рідкістю створення проривних технологій, виноградарство на сьогодні не має мережі інноваційних підприємств.

На нашу думку ринок інноваційної продукції не може відбуватися в некерованому режимі, у зв’язку з чим, пропонується інноваційний механізм впровадження завершених наукових розробок засобів механізації, який наближений до принципів функціонування технокластерів (рис. 7 Технокластер «Мехвин»-механізація виноградарства). Ця інноваційна структура створюється на основі об’єднання наукових і підприємницьких структур на основі приватно-групових інтересів, одна з форм науково-інноваційної інтеграції на договірній основі (без створення юридичної особи).[1] Технокластер покликаний забезпечити внутрішні і зовнішні управлінські функції системи і створити умови для вирішення проблем, які поглиблюються з року в рік, серед яких – інерційне наукове забезпечення, не інтегроване з виробництвом; інерційний маркетинг – реалізується те що вироблено, а не те, що буде користуватися попитом; короткострокові менеджмент і управління, а не довгострокові і упереджуючі; не гнучке, і не адресне виробництво. [2]

Інноваційне утворення, об’єднавши науковців та виробничників, які усвідомлюють потребу в координації діяльності спроможне вирішити вищезгадані проблеми на рівні регіону (країни). В Україні дана проблема викликає дедалі більший інтерес. Сьогодні в державі є позитивні приклади інтеграції аграріїв-науковців і практиків у виробництві сільгосптехніки. Це технологія No Till (корпорація «Агро-Союз»), проект «АгроОлімп» (УкрНДІВТ ім. Л. Погорілого).[2] Співпраця відбувається на взаємовигідній основі при забезпеченні правової і організаційної сторін впровадження розробок науковців у виробництво. При цьому зберігається безперервність наукових досліджень зі сторони науковців.

Нагальна вимога сьогодення до інноваційних новоутворень – це забезпечення високої ефективності контактів у тріаді «розробник – інвестор - виробник».

Запропонована модель технокластеру передбачає інтеграцію ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» - відділ механізації виноградарства та виробників інноваційної продукції - науково-виробничих об’єднань різних форм власності. В такій моделі «Виробник» інноваційної продукції фактично стає інформаційно-маркетинговим центром, виконуючи замовлення «Споживачів», формуючи при цьому «портфель» замовлень об’єктів інтелектуальної власності та фінансуючи ці замовлення. Така інноваційна модель дасть можливість з’явитися широкому спектру спеціальних засобів механізації виноградарства виконаних за індивідуальними (гнучкими) замовленнями, а також краще враховувати регіональні потреби виноградарства.

В інноваційній моделі технокластеру «Мехвин» споживачами інноваційної продукції виступають:

- держава, холдингові компанії, корпорації («великий споживач»);

- виноградарські підприємства країн СНД («експортний споживач»);

- виноградарські підприємства виноградарських зон, представники середнього бізнесу («регіональний споживач»);

- селянські (фермерські) господарства, представники малого бізнесу та індивідуальні замовлення («епізодичний споживач»).

В інноваційній моделі технокластер «Мехвин» фінансування виробництва інноваційної продукції здійснюється за рахунок коштів, що надходять від реалізації продукції за декількома каналами. Фінансування процесу створення об’єктів інтелектуальної власності засобів механізації здійснюється учасниками технокластеру: інститутом – на схемі це Центр створення об’єктів інтелектуальної власності засобів механізації виноградарства (ОІВЗМВ) та Виробником інтелектуальної продукції засобів механізації виноградарства (ІПЗМВ)- власна бізнес-структура, яких може бути декілька.

Висновки.

В ході дослідження отримано фактологічну інформацію щодо наявності інноваційної продукції засобів механізації виноградарства, створених ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» на галузевому ринку.

В Україні відсутнє інноваційне середовище, що гальмує формування та розвиток інноваційного ринку взагалі та ринку інноваційних засобів механізації виноградарства зокрема.

Об’єкти інтелектуальної власності, що створюються відділом механізації ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова, не в повній мірі орієнтовані на інноваційний ринок.

Інститут не має ліцензійних угод з виробниками інноваційних засобів механізації для виноградарства, а тому не отримує відповідної винагороди. В свою чергу це призводить до недостатнього фінансування наукових розробок в галузі механізації виноградарства.

Науковці недостатньо володіють знаннями і вміннями для реалізації інновацій.

Актуальним вбачається створення інноваційної моделі технокластер «Мехвин», який покликаний стати механізмом створення умов для вирішення проблеми формування та розвитку інноваційного ринку засобів механізації виноградарства.

Формування технокластеру «Мехвин» забезпечить прогресивний розвиток виноградарської галузі. Процеси взаємного посилення в середині інноваційного утворення сприятимуть інтенсивному розвитку інновацій як у галузі виноградарства, так і в суміжних та споріднених галузях національної економіки.

Література

1.Володін С.А. Інноваційний розвиток аграрної науки . –К: Експрес-Поліграф,2006.-394с.

2.Кравчук В. Запас міцності вичерпався : потрібно мислити і діяти по-іншому.// Техніка і технологія АПК. 2010. №3. С.6-7.

3.Ратушна Н.О., Тростенюк Д.Г. Організаційні форми використання машинно-тракторного парку.//Економіка АПК. 2006. №2. С.41-45.

4.Федулова Л.І. Проблеми розвитку трансферу технологій в Україні: системний підхід / Матеріали ІІ Міжнародного форуму «Трансфер технологій та інновацій». – К.: НТУУ «КПІ», 2008. – С.186-188.

5.Цибульов П.М., Корсун В.Ф. Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні // Наука та інновації. 2009. Т. 5. №6. С.87-96.

Аннотация

Бизнес-механизмы трансфера инновационных средств механизации виноградарства Украины.

Исследовано состояние обеспечения комплексных виноградарских хозяйств средствами механизации в целом и инновационными средствами механизации, созданными учеными ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова», в частности.

Определены причины торможения трансфера инноваций в области механизации виноградарства на отраслевой рынок.

Предложено создание технокластера «Мехвин», призванного создать условия для интенсивного развития инноваций в области механизации виноградарства и обеспечения их трансфера на отраслевой рынок.

Ключевые слова: механизация виноградарства, инновационный рынок, трансфер инноваций, модель, технокластер.

Аnnotation

Бusiness – Mеchanisms in Transfer of Innovated Facilities of Mechanization in Viticulture of Ukraine.

The state of complex viticultural farms providing with facilities of mechanization in general and with innovated facilities of mechanization created by the researchers of the NSC “IVWM named after V.Ye. Tairov” in particular has been investigated.

The reasons of braking in transfer of innovation on the trade market in the field of viticultural mechanization have been determined.

It has been proposed to create “Mechvine” technoclaster to create conditions for intensive development of innovations in the field of viticultural mechanization and for providing their transfer on the trade market.

Key words: viticulture mechanization, innovated market, innovations transfer, modеl, technoclaster.

Blog

Удк 634. 84: 339. 137. 2 Постоян Т. Г