Удк 338. 436 + 529. 6

Вид материала

Документы

Содержание Етапи вироблення і реалізації рішення. Моделювання діяльності сільськогосподарських підприємств. Аналіз отриманих результатів моделювання. Порівняння результатів моделювання. Корегування параметрів моделі. Система підтримки прийняття рішень. База даних. База моделей. Виявлення та аналіз проблемної ситуації Експериментальна перевірка альтернатив Побудова імітаційної моделі господарства Моделювання діяльності господарства за певний період та фіксація запланованих результатів Аналіз отриманих результатів моделювання Прийняття рішення Робота в режимі імітації управління Реальне господарство База даних База моделей База методів СУБД Зберігання, керування, вибір, відображення, аналіз даних СУБМ ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методические рекомендации Ярославль 2005 удк 338. 24; 338. 26; 338. 27 Печатается, 579.59kb.
• Судебные и политические речи как исторический источник, 148.74kb.
• Удк 334. 726, 339. 92, 338. 4 и 338. 48 Генезис понятий «гостиничная цепь» и «гостиничная, 201.83kb.
• Удк 338. 43 Горбачук Ю. А., ст викладач, 129.63kb.
• Удк 338. 51; 65. 011, 838.39kb.
• Первый Объединиеный Банк г. Самара, корр счет №30101810100000000927, бик №043601927., 92.02kb.
• Удк 338. 124. 4(1-662) ббк, 3373.13kb.
• Удк 338. 45: 621 Новиков Александр Николаевич, 260.62kb.
• Бабочкіна Юлія Дмитрівна удк 631. 14: 633. 1: 338. 439. 62 закон, 1104.74kb.
• Удк 338. 124. 4(1-662) ббк, 3328.76kb.

УДК 338.436 + 529.6

Л.А. Тимашова, В.А. Лещенко, Т. В. Ткаченко

МОДЕЛІ ОЦІНКИ РІШЕНЬ В АГРАРНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ


Вступ. Останні десятиріччя ознаменувалися значними перетвореннями в різних сферах діяльності України, в тому числі в аграрному секторі економіки країни. Із реформуванням АПК України з’явилися нові форми власності, що в свою чергу призвели до утворення різних сільськогосподарських підприємств: акціонерних товариств, сільськогосподарських кооперативів, агрофірм, селянських (фермерських) господарств. Із збільшенням кількості різноманітних підприємств в галузях економіки України виникає необхідність у налагодженні мережі зв’язків між ними, значно зростає роль інформації в управлінні господарствами. Постійні зміни зовнішнього середовища, нові досягнення науки і техніки, зростаючі потреби власного господарства та різноманіття його цілей, - все це необхідно враховувати сучасному керівнику при прийнятті рішень для ефективного управління своїм господарством. Вироблення і прийняття вірного рішення керівником сільськогосподарського підприємства будь-якої ланки управління та його реалізація стає відповідальним кроком при досягненні мети організації. Під час управління сільськогосподарським підприємством виникає необхідність вирішення багатьох проблемних ситуацій, які пов’язані із:

• прогнозуванням розвитку господарства, визначенням його розмірів і напрямків діяльності та врахуванням ситуації, що склалася на ринках сировини і збуту сільськогосподарської продукції;
  
• аналізом зовнішнього середовища, в якому функціонує господарство;
  
• плануванням виробничо-господарської діяльності: формуванням плану робіт на рік, розподілом по періодам і сезонам, формуванням графіків робіт на період і сезон; визначенням потреби в матеріальних ресурсах, додатковій робочій силі, техніці, фінансах; прогнозуванням майбутніх витрат і доходів;
  
• вирахуванням фактичних доходів і витрат господарства та підготовкою звітності про виробничо-фінансову діяльність;
  
• слідкуванням за виконанням робіт по строкам і об'ємам;
  
• виявленням збійних ситуацій виробничо-господарської діяльності, програванням варіантів їх усунення;
  
• оцінюванням роботи господарства за певний період або по виконанню окремих робіт;
  
• проведенням аналізу виробничо-господарської діяльності і виданням рекомендації по корегуванню стратегії управління господарством на наступні періоди і т.д.
  

Етапи вироблення і реалізації рішення. По змісту управління сільськогосподарським підприємством є не що інше, як послідовність етапів процесу прийняття рішень із урахуванням ризику й невизначеності починаючи з моменту початку діяльності господарства до її припинення. У самому загальному виді етапи прийняття рішень на всьому життєвому циклі господарства: становлення, функціонування, ліквідація - представлені на рис. 1.3.

На етапі становлення господарства в першу чергу вирішуються питання вибору типу господарства, визначаються його розміри й спеціалізація, а потім питання формування капіталу, реалізації продукції, забезпечення ресурсами й організації виробництва. Для діючих господарств проводиться аналіз його функціонування, за результатами якого приймаються наступні рішення: розвиток господарства в тому ж напрямку й у тих же обсягах; розширення господарства, збільшення обсягів виробництва або зміна спеціалізації; переорієнтація господарства на інший вид діяльності.

Для простого відтворення вирішуються питання формування капіталу, реалізації продукції, забезпечення ресурсами й організації виробництва шляхом коректування старих рішень з цих питань з врахуванням зовнішніх умов, що змінилися, і внутрішніх можливостей господарства.

Розширення виробництва може зажадати рішення всього переліку питань стадії становлення: зміни типу господарства, збільшення його потужностей або зміни спеціалізації. Відмінність полягають у тому, що в останньому випадку ці питання вирішуються з урахуванням досвіду господарювання минулих років, шляхом послідовного аналізу можливостей зміни окремих елементів, доповнення до старих варіантів нових напрямків діяльності, нових способів формування капіталу, реалізації продукції, забезпечення ресурсами, організації виробництва.

Загальні підходи до процесу вирішення проблем можна представити наступними етапами [1] (рис. 1.):

1. Підготовка рішення:

• виявлення та аналіз проблемних ситуацій;
  
• формування цілей;
  
• виявлення повного переліку альтернатив;
  
• вибір допустимих альтернатив;
  
• попередній вибір кращої альтернативи.
  

2. Прийняття рішення:

• оцінка альтернатив зі сторони особи, яка приймає рішення (ОПР);
  
• експериментальна перевірка альтернатив;
  
• вибір єдиного рішення.
  

3. Реалізація рішення:

• визначення етапів, строків та виконавців прийнятого рішення;
  
• забезпечення робіт по виконанню рішення;
  
• виконання рішення, контроль;
  
• оцінка результатів реалізації та узагальнення накопиченого досвіду.
  

Реалізація етапів вибору і прийняття рішення пов’язана із різноплановістю та багатоваріантністю рішень, що приймаються, певними складнощами по збору інформації, побудови моделей та вибору критеріїв оцінки.

Використання наявних методів, моделей і сучасних інформаційних технологій значно полегшує процес прийняття рішень шляхом моделювання діяльності господарства.

Моделі дозволяють пов’язати поточний стан господарства і сценарії управлінських рішень із його майбутнім виробничим, економічним і фінансовим станом. На основі комплексу моделей виконується багатоваріантний ситуаційний аналіз, а також рішення цільових і оптимізаційних задач прогнозування і планування.

Моделювання діяльності сільськогосподарських підприємств. Моделювання діяльності виробників сільськогосподарської продукції та її переробки можна умовно представити у вигляді наступних основних кроків (рис. 2).

1. Побудова імітаційної моделі господарства.

2. Моделювання діяльності господарства за певний період та фіксація запланованих результатів.

3. Аналіз отриманих результатів моделювання.

4. Прийняття рішення.

5. Корегування параметрів моделі.

Побудова імітаційної моделі. Імітаційна модель господарства використовується для моделювання діяльності сільськогосподарських підприємств при виробленні стратегічних і тактичних (оперативних) рішень. Застосування імітаційної моделі дозволяє прорахувати більшу кількість варіантів управління виробництвом без виробничих витрат, перевірити розрахунковим шляхом управляючі рішення більшого ризику із більшими можливими втратами, перевірити якість рішень для екстремальних умов і т.д.

Побудова імітаційної моделі господарства вимагає значної роботи по збору та аналізу початкових даних про об’єкти і можливі процеси, що впливають на стан об’єктів. Об’єми та деталізація даних залежить від складності задачі, яку намагається вирішити управлінець. В залежності від цілей та задач, які вирішуються, така модель може бути подана у двох аспектах:

- виробничому (речовому): спеціалізація; напрямки діяльності; продукція, яка виробляється господарством (виробнича структура господарства) ; наявні ресурси, технології вирощування сільськогосподарських культур та тварин, переробки продукції і т.д.;

- вартісному, тобто відображення виробничого напрямку у вартісному виразі, що відображається у бухгалтерській та фінансовій звітності господарства (стан балансу, в тому числі структура і стан наявних активів, зобов’язань господарства, звіт про фінансові результати і т.д.).

У виробничій моделі містяться алгоритми, що описують технології виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва і необхідні для їх реалізації технічні комплекси, забезпечення господарства ресурсами і збут готової продукції. Моделювання відбувається на інформації про можливості господарства із врахуванням наявних ресурсів та вимог ринку, довгострокового прогнозу погоди і кліматичних умов регіону [2].

Вартісна модель забезпечує побудову багатоваріантних прогнозів основних фінансово-економічних показників господарства (виручка, витрати, податки, прибуток, надходження виплат, залишки грошових засобів) із врахуванням структури дебіторської та кредиторської заборгованості, запасів продукції, капіталу, маркетингової та інвестиційної програми господарства і тенденції основних факторів, які впливають на господарство, (в тому числі макроекономічної ситуації, податкової і тарифної політики, динаміки зовнішніх і внутрішніх товарів і фінансових ринків і ін.)

Результати моделювання формуються у різні форми документів, інформацію яких надалі використовують для аналізу результатів моделювання діяльності господарства, розрахунку основних показників ефективності і фінансових коефіцієнтів.

Аналіз отриманих результатів моделювання. Аналіз діяльності сільськогосподарського підприємства проводиться по результатам моделювання для комплексного вивчення його роботи, оцінки результатів та пошуку можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання.

Проводиться аналіз в шість етапів [3]. Перші п’ять етапів аналізу можуть здійснюватися самостійно, оскільки кожен з них стосується певних сторін підприємницької діяльності:

• фінансової діяльності;
  
• капіталовкладень (масштабності);
  
• комерційної діяльності;
  
• ефективності виробництва господарства в цілому;
  
• ефективності виробництва галузей.
  

Останній здійснює інтегрування результатів всіх етапів аналізу.

Перший етап аналізу діяльності сільськогосподарського підприємства реалізується комплексом задач аналізу фінансової сторони діяльності господарства [4]. Цей комплекс включає в себе наступні задачі.

1) Розрахунок критеріїв прибутковості господарства.

2) Аналіз розміру, структури і стану капіталу (кредитоздатності і платоспроможності):

3) Аналіз ліквідності і збалансованості наявних засобів.

4) Аналіз ситуацій ризику.

5) Аналіз інших варіантів вкладення капіталу для господарства.

6) Інтегрування результатів і вироблення рекомендацій по веденню фінансів.

Другий етап аналізу стосується задач аналізу капіталовкладень господарства (масштабності), які включають в себе наступні задачі:

1) Розрахунок критеріїв масштабу господарської діяльності господарства.

2) Факторний аналіз валового випуску продукції (фактори ресурси). (Визначення мінімальних розмірів фермерського господарства, які забезпечують одержання задовільного доходу).

3) Аналіз критеріїв масштабу господарської діяльності і прийняття рішення про якість господарювання.

Третій етап аналізу стосується комплексу задач аналізу комерційної діяльності господарства:

1) Аналіз факторів, які визначають рівень цін закупок (фактори: попит, об’єми закупок, строки закупок, світова ціна, доставка, інфляція).

2) Аналіз динаміки цін закупок.

3) Аналіз виконання поставок по контрактам (якість, об’єми, строки, способи).

4) Аналіз факторів, які визначають рівень цін реалізації (фактори: попит, рівень цін, доход населення, об’єм продаж, доля ринку, інфляція, світова ціна, собівартість).

5) Аналіз витрат на маркетинг і збут.

6) Інтегрування результатів і вироблення рішення про якість комерційної діяльності господарства.

Четвертий етап аналізу стосується задач аналізу ефективності виробництва господарства.

1) Аналіз витрат і надходжень, їх балансу.

2) Факторний аналіз прибутку (фактори – зміна цін реалізації, збільшення об’ємів реалізації, зміна асортименту продукції, її собівартості);

3) Аналіз факторів ефективності (продуктивність праці, ефективність використання капіталу – машин, обладнання, споруджень, тварин).

4) Узагальнення результатів аналізу ефективності виробництва господарства в цілому і вироблення рекомендацій.

П’ятий етап аналізу для випадку двох розвинених галузей у господарстві реалізується двома підкомплексами задач: аналізу ефективності рослинництва і аналіз ефективності тваринництва.

1) Аналіз змінних витрат і надходження від реалізації продукції рослинництва.

2) Аналіз факторів ефективності виробництва в рослинництві (продуктивність праці, ефективність використання основного капіталу).

3) Аналіз використовуваних технологій.

4) Аналіз продуктивності культур і земель.

5) Узагальнення результатів аналізу виробництва у рослинництві і вироблення рекомендацій.

7) Аналіз змінних витрат і надходжень від реалізації продукції тваринництва.

8) Аналіз факторів ефективності виробництва у тваринництві (продуктивність праці, ефективність використання основного капіталу).

9) Аналіз ефективності використання кормів по кожному виду тварин.

10) Аналіз продуктивності тваринництва в цілому і по видам.

11) Узагальнення результатів аналізу виробництва у тваринництві і вироблення рекомендацій.

Шостий етап аналізу являється узагальнюючим і заключним етапом. Він реалізується комплексом задач інтегрування результатів аналізу моделювання діяльності господарства.

1) Оцінка результатів діяльності господарства в цілому.

2) Оцінка результатів виробництва в рослинництві.

3) Оцінка результатів виробництва у тваринництві.

Аналіз дозволяє виявити сильні і слабкі місця в управлінні господарством. Він являється безперервним процесом і проводиться як на етапі оперативного управління виробництвом, так і на етапі розробки бізнес-плану господарства, стратегічного планування.

Порівняння результатів моделювання. Розраховані значення вищеназваних показників можна порівнювати між собою(у випадку багатоваріантності), із значеннями аналогічних показників минулих періодів, нормативами, планами господарства або інших сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на виробництві подібної продукції. Метод порівняння і вибору рішень у значній мірі залежить від умов і виду розв’язуваного завдання. При вирішені простих завдань (в умовах визначеності), що мають мало перемінних, які впливають на результат, вибрати варіант рішення можна за допомогою розрахунків економічної ефективності різних варіантів. При вирішені складних завдань, коли приходиться враховувати вплив багатьох перемінних, успішно застосовується математичне моделювання, зо допомогою якого оптимальний варіант можна виробити із залежностей, що були закладені в алгоритмі, і з установленого критерію оцінки ефективності.

Застосовуючи одночасно різні методи визначення очікуваних результатів рішень при об’єктивних різних умовах, для зручності аналізу можна звести всі отримані дані в таблицю, названу матрицею рішень чи платіжною матрицею.

Позначимо об’єктивні умови через V_j, де j – кількість об’єктивних різних умов (1 ≤  ≤ ). Варіанти рішень (стратегій) позначимо через C_i, де i – кількість варіантів. Результат, очікуваний при кожнім сполученні варіантів рішення й об’єктивних умов, позначимо через Q_ij. Тоді матриця рішень буде мати вигляд:

	V1	V2	...	Vj
C1	Q11	Q12	...	Q1j
C2	Q21	Q22	...	Q2j
...	...	...	...	...
Cі	Qj1	Qj2	...	Qij

Така матриця результатів рішень універсальна. Вона може бути використана при вирішені найрізноманітніших завдань. Об’єктивні умови в матриці відбивають нерегульовані фактори, що можуть вплинути на результати рішень, а показники результату характеризують те, що буде досягнуто при виборі даного варіанта рішення і виникненні визначених об’єктивних умов. Матриця рішень дозволяє здійснити вибір рішень в умовах ризику, тому що в ній враховується ймовірність появи тих чи інших об’єктивних умов. Такий вибір виробляється на основі встановлених ймовірностей виникнення різних умов і результатів, очікуваних при цих обставинах, шляхом визначення математичного очікування (середнього значення результату кожного з варіантів).

Позначимо через P_j ймовірність виникнення тих чи інших об’єктивних умов V_j . Сума ймовірностей ( Σ P_j ) виникнення можливих умов V_j дорівнює одиниці, що можна записати в такий спосіб (при кількості можливих станів  ).

P_j = 1 (1)

Оскільки сума ймовірностей дорівнює одиниці, математичне очікування можна виразити формулою

M[V_j] = P_j Q_ij (2)

тобто, середнє значення результатів i-го варіанта рішення дорівнює сумі добутків кожної з величин результатів по всіх розглянутих об’єктивних умовах на відповідні ймовірності їхнього виникнення.

Підставивши у формулу (2) значення ймовірностей P₁, P₂, P₃ і значення очікуваних результатів при кожнім сполученні варіантів рішення й об’єктивних умов Q_ij і зробивши необхідні розрахунки, можна здійснити досить обґрунтований вибір варіанта рішення шляхом зіставлення середніх значень результатів.

Корегування параметрів моделі. Після проведення аналізу результатів моделювання при необхідності проводиться корегування відповідних параметрів імітаційної моделі: підбір інших технологій, видів та масштабу діяльності, розмірів кредитування та інших. Потім знову проводяться розрахунки на імітаційній моделі до тих пір, коли користувач отримує задовільні результати моделювання. Даний варіант моделювання діяльності господарства приймається як базовий. Базовий варіант – це узгоджений з цілями, стратегією, можливостями господарства по ресурсам, збуту, фінансам варіант діяльності господарства, що приймається до виконання.

Система підтримки прийняття рішень. Запропонована схема моделювання діяльності сільськогосподарських підприємств являє собою інформаційно-аналітичну основу сучасних систем підтримки прийняття рішень – СППР- (Decision Support Systems – DSS) - автоматизованих інтерактивних людино-машинних систем, які дозволяють особам, які приймають рішення, організувати процес пошуку оптимального управлінського рішення та [5] (рис. 3):

• підтримують діяльність осіб, які приймають рішення, але не заміняють їх;
  
• використовують дані і моделі;
  
• вирішують задачі, які являються неформалізованими, неструктурованими, та змішані задачі з відсутніми чи незначними кількісними складовими (передбачення змін валютних курсів, аналіз ризику, розподіл прибутку за статтями доходів, підбивання балансових підсумків, розроблення стратегії збуту, планування прибутку і бюджету, прогнозування і стратегічне планування) [6].
  

Призначення системи такого типу: рішення широкого класу задач управління сільськогосподарських підприємств різного типу. До основних задач, які вирішує система, відносяться:

• моніторинг поточної виробничої, фінансової, інвестиційної та платіжної ситуацій в господарстві;
  
• вибір оптимального технологічного комплексу і технічних засобів для виробництва продукції рослинництва, тваринництва та переробки продукції;
  
• маркетинговий аналіз ринку, кон’юнктури, попиту, цін, каналів реалізації продукції;
  
• формування планів виробництва, забезпечення ресурсами та збуту продукції та контроль за їх виконанням;
  
• комплексний аналіз економічного та фінансового стану господарства;
  
• прогноз фінансового стану та формування планів забезпечення фінансами;
  
• облік господарських операцій, витрат та формування звітності;
  
• консолідація звітності структур і підрозділів господарства;
  
• формування і контроль виконання плану соціально-економічного розвитку і бюджету господарства;
  
• моделювання фінансово-господарських потоків господарства;
  
• багатоваріантне сценарне і цільове прогнозування виробничих і фінансово-економічних показників діяльності господарства на основі комплексу динамічних моделей;
  
• оцінка ефективності управлінських рішень, які приймаються, та ін.
  

До складу СППР входять: особа, яка приймає рішення (керівник агропідприємства, спеціалісти, експерти), і комп’ютерна система. Комп’ютерна система включає такі компоненти, як підсистему інтерфейсу користувача, підсистему управління базою даних, підсистему управління базою моделей, підсистему управління поштою (повідомленнями) (рис. 4).

База даних. Внутрішня інформація про господарство та інформація, яка надходить ззовні і використовується під час моделювання поведінки господарства, формують аналітичну базу даних. Внутрішньою інформацією є дані про господарство та його діяльність: можливості господарства (наявні ресурси та досвід в управлінні агрофірмою); діяльність господарства (вид, спеціалізація, використовувані технології; необхідні ресурси для підтримки діяльності); минулі, поточні, заплановані результати діяльності (господарські операції, підсумки робіт, звіти, статистика); угоди із контрагентами по основній, інвестиційній, фінансовій діяльності, платежі по договорам; виробничі показники (об’єми виробництва продукції, споживання сировини та матеріалів та ін.); економічні показники (об’єми і ціни реалізації продукції, залишки запасів сировини, матеріалів та готової продукції, витрати, виручка, прибуток, податки і ін.); фінансові показники (надходження і витрати по основній, інвестиційній і фінансовій діяльності, надходження і виплати грошових засобів, залишки по балансовим рахункам і ін.). До інформації, яка надходить зовні, відносяться: базові технології та технічні комплекси; попит та ціни на продукцію; нормативно-довідкова інформація (економічна, виробнича, технологічна); інформація консультаційних пунктів, навчальних закладів; інформація про результати діяльності інших виробників сільськогосподарської продукції; інформація про структуру продовольчого ринку та матеріально-технічного постачання, фінансовий ринок та ринок праці; інформація мережі Інтернет, електронної комерції, віртуальні технології.

Для зберігання, керування, вибору, відображення та аналізу даних призначена система управління базою даних (СУБД). До її функцій можна віднести:

• перетворення різноманітних даних із різних джерел до єдиного формату і вводу даних;
  
• перевірка логічної коректності та повноти інформації, яка вводиться;
  
• контроль за виконанням регламенту надходження інформації, яка вводиться;
  
• зберігання поточних та історичних даних;
  
• забезпечення зручного доступу до інформації, яка зберігається.
  

При цьому підтримуються три види даних:

• одномірна інформація – виміри та їх атрибутика, наприклад, атрибути балансових рахунків;
  
• багатовимірна інформація – примітиви в контекстах, наприклад, дані про залишки і обороти, розкладені по учасниках, балансовим рахункам, валюті і часу;
  
• неструктурована інформація – документи, наприклад, угоди про поставки.
  

Розвинена мережа запитів дозволяє розрахувати на основі інформації із бази даних різні показники – метадані. Дані для зберігання і аналізу можуть вводитись вручну або прийматися із різних джерел в різних форматах (Dbase, Excel, Oracle, MS-SQL, текстові файли і т.п.) При цьому вони можуть бути перетворенні в один із видів даних (одномірні, багатомірні або неструктуровані дані), які підтримуються базою даних. Завантаження даних може здійснюватися системою автоматично у відповідності до заданого попередньо розкладом або по події.

База моделей. Аналітичні і прогнозні розрахунки здійснюються в блоці моделювання:

• проведення багатоваріантних сценарних, оптимізаційних і цільових розрахунків фінансово-господарських потоків господарства при різних значеннях управлінських впливів (сценарних параметрів, цільових установок);
  
• формування стратегічного, середньострокового і оперативного планів основних виробничих і фінансово-економічних показників діяльності господарства;
  
• проведення комплексної експертизи управлінських рішень, які приймаються; порівняння та ранжування одержаних варіантів рішень на основі довільного набору фінансово-економічних критеріїв.
  

Даний блок характеризується наявністю інтерактивних програм та різних типів моделей із області знань про управління і дослідження операцій, забезпечує підтримку таких етапів як конструювання і вибір альтернатив та виконання таких операцій, як проекція, дедукція, аналіз, генерація альтернатив, порівняння альтернатив, оптимізація та імітація. Усі моделі складають базу моделей даної системи. База моделей дозволяє моделювати діяльність сільськогосподарських виробників, стан їхніх господарств, враховуючи вплив зовнішнього середовища. Для вироблення рекомендацій по підтримці і прийнятті ефективних рішень пропонується інтегрований комплекс моделей. Даний комплекс містить оптимізаційні моделі: моделі математичного програмування - лінійного (розподіл ресурсів, оптимальне планування, транспортна задача, аналіз сіткових графіків), нелінійного, динамічного; моделі обліку; моделі інвестиційної стратегії, маркетингу; і неоптимізаційні моделі: статистичні моделі з лінійним і нелінійним аналізом регресії, методи прогнозування часового ряду, машинна імітація і ін.

Доступ до бази моделей, їх класифікацію, і організацію забезпечує система управління базою моделей (СУБМ), яка є узагальненим програмним засобом [7].

Основні функції СУБМ такі:

• створення нових моделей;
  
• каталогізація і оцінювання широкого діапазону моделей;
  
• зв’язування компонентів моделей у базі моделей;
  
• інтеграція складових елементів моделей;
  
• виконання набору загальних функцій управління СУБМ.
  

Важливою особливістю системи являється відкритість та адаптованість запропонованих алгоритмів аналітичних та прогнозних розрахунків. У користувачів є можливість самостійно коректувати існуючі та реалізувати власні моделі і алгоритми. Програмні засоби забезпечують можливість візуального порівняння результатів розрахунків, одержаних при різних управлінських впливах. Побудову імітаційних, статистичних, оптимізаційних моделей, а також складних алгоритмів обробки даних здійснює конструктор моделей і алгоритмів, який забезпечує:

• візуальний конструктор динамічних моделей;
  
• поєднання імітаційних, оптимізаційних і статистичних методів;
  
• сценарний підхід;
  
• багатоваріантні розрахунки.
  

Результати розрахунків керівників агропідприємств можуть бути оформлені у вигляді різноманітних табличних і графічних звітів. У склад стандартних звітів входять основні бюджетні документи сільськогосподарських виробників (баланс, звіт про фінансові результати і ін.). Додатково є можливість самостійно створювати звіти довільної структури.

Інтерфейс користувача. Зв'язок особи, яка приймає рішення (ОПР) із системою та її компонентами забезпечує інтерфейс користувач-система. Інтерфейс користувача дає змогу ОПР проводити діалог із системою, використовуючи різні програми вводу, формати і технології виводу. Основні задачі підсистеми інтерфейсу користувача полягають у наступному:

1. Надати користувачу можливість створювати, поновлювати і вилучати файли бази даних і моделі прийняття рішень через систему управління базою даних і систему управління базою моделей.
   
2. Забезпечувати користувача набором вхідних факторів, включаючи багатомірні і графічні формати даних
   
3. Забезпечувати наявність різних стилів діалогу (таких, як графічний інтерфейс користувача, меню і безпосередню мову команд).
   

Макромова і дизайнер форм забезпечують розширення функціональності прикладних систем, зміну та налаштування інтерфейсу користувача, створення та налаштування АРМів, взаємодію із усіма компонентами аналітичного комплексу.

Використовувати засоби електронної пошти і мережі Інтернет для отримання необхідної для прийняття рішень інформації дозволяє система управління поштою (повідомленнями). Інтеграція системи електронної пошти із СППР надає нові можливості в отриманні необхідної інформації та аналізі, які стають доступні управлінцям сільськогосподарських підприємств. Інтерфейс з системою електронної пошти, яка є зручним засобом зв’язку, дозволяє більший доступ до груп обговорення, баз даних Інтернет, інших електронних даних та інструментальних засобів для прийняття рішень. Досить просто знайти інформацію про погоду, яка є важливим фактором у виробництві сільськогосподарської продукції. За допомогою інформаційних служб, на які можна підписатися в Інтернет, можна отримувати своєчасно новини, пов’язанні із діяльністю, наприклад, аграрного сектора, фінансову інформацію, курси валют, акцій, офіційні повідомлення та інші матеріали, які можуть бути цікаві керівникам аграрних утворень [5].

Висновок. Описані моделі дозволяють системно підійти до вирішення проблем, що виникають в агропромисловому виробництві, проводити всебічний аналіз та вибір найкращих рішень. Моделі оцінки рішень розглядаються як складова частина аналітичного комплексу системи підтримки прийняття рішень сільськогосподарського підприємства. Реалізація функцій системи залежить від можливості комп'ютеризації користувачів сільськогосподарського регіону, від потреби конкретних виробників і від повноти баз знань і даних, що використовуються системою. Комп’ютеризація аграрних підприємств надає можливість по створенню групових СППР, які використовуються для підтримки групових рішень, що надає можливість кожному учаснику бачити роботу своїх колег, анонімного введення ідей і пропозицій, списку ідей і пропозицій членів групи, голосування і ранжування альтернатив, наявності ведучого, який управляє сесією і проміжною ланкою між групою і комп’ютерними системами.


ЛІТЕРАТУРА

1. Василенко О.В. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 420 с.

2. Скирта Б.К. Имитационное моделирование в управлении сельскохозяйственным производством. – Киев: Вища школа, 1990. – 206 с.

3. Тимашова Л.А. та ін. Моделі комп’ютерної системи підтримки фермерських рішень // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. – Київ, 1999. – С. 142-147.

4. Гора В.А., Лещенко В.А. Информационная технология анализа финансового состояния предприятия // УСиМ. – Киев, 1999. - №4. – С. 55-61.

5. Основи інформаційних систем / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред.. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.

6. Син Б. Еон. Системы поддержки принятия решений // Информационные технологи в бизнесе. – СПб: Питер, 2002. – С. 629-642.

7. Тесленко Г.С. Інформаційні системи в аграрному менеджменті: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 232 с.

Виявлення та аналіз проблемної ситуації

Формування цілей



Підготовка рішення


Виявлення повного переліку альтернатив





Вибір допустимих альтернатив


Попередній вибір кращої альтернативи





Оцінка альтернатив зі сторони ОПР

Прийняття рішення

Експериментальна перевірка альтернатив

Вибір єдиного рішення



Визначення етапів, строків та виконавців прийнятого рішення





Забезпечення робіт по виконанню рішення


Реалізація рішення



Виконання рішення, контроль







Оцінка результатів реалізації та узагальнення накопиченого досвіду






Рис. 1. Етапи вироблення і реалізації рішень

Побудова імітаційної моделі господарства

Моделювання діяльності господарства за певний період та фіксація запланованих результатів

Аналіз отриманих результатів моделювання






Порівняння результатів моделювання







Прийняття рішення







Корегування параметрів моделі


Рис. 2. Схема моделювання діяльності сільськогосподарських підприємств

Зовнішнє середовище



Аналітичний комплекс СППР





Побудова імітаційної моделі господарства


Моделювання діяльності господарства за певний період та фіксація запланованих результатів





Аналіз отриманих результатів моделювання



Порівняння результатів моделювання



Прийняття рішення



Корегування параметрів моделі





Робота в режимі імітації управління

опис проблеми

варіанти рішень


Управлінський персонал. Оцінка і прийняття рішень


Робота в режимі управління реальним господарством

проблеми

рішення

результати виконання рішення


Реальне господарство

Виконання сільськогосподарських робіт


Забезпечення Виробництво Переробка Збут

ресурсами продукції продукції продукції







Рис. 3. Схема управління господарством за допомогою системи підтримки прийняття рішень


Система

програмного

забезпечення

База даних

Внутрішня інформація:

- можливості господарства;

- діяльність господарства;

- результати діяльності;

- угоди із контрагентами;

- виробничі показники;

- економічні показники;

- фінансові показники;

- інша дані про господарство.


Інформація, яка надходить зовні;

- базові технології та технічні комплекси;

- попит та ціни на продукцію;

- нормативно довідкова інформація;

- інформація про інших виробників сільськогосподарської продукції;

- структура ринків (продовольчого, матеріально-технічного постачання, фінансового та ринку праці);

- природо-кліматичні умови;

- інша дані, які надходять зовні.


База моделей

- вибір оптимального комплексу технологій і технічних засобів;

- формування плану виробництва, забезпечення ресурсами;

- формування плану збуту продукції;

- прогноз фінансового стану господарства;

- аналіз діяльність господарства;

- аналіз зовнішнього середовища;

- інші моделі.


База методів

- статистичні методи;

- метод багатокритеріальної оптимізації;

- методи оптимального управління;

- евристичні методи;

- балансовий метод;

- бюджетний метод;

- методи ситуаційного управління;

- методи прогнозування;

- інші методи.







СУБД

Зберігання, керування, вибір, відображення, аналіз даних

СУБМ

Створення, зв’язування компонентів, інтеграція, каталогізація моделей







СУП

Надсилання і отримання інформації, проведення електронних дискусії

В в д е а д н е и н х н я



Інтерфейс користувача


мова дій

мова відображення

база знань

Вивід





Користувачі (керівники, спеціалісти, експерти)

Рис. 4. Структура системи підтримки прийняття рішень сільськогосподарського підприємства