Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд системи протипожежного захисту дбн в 5-…-200… Друга редакція
| Вид материала | Документы |
- Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд, 2916.58kb.
- Державні будівельні норми україни Інженерне обладнання будинків І споруд, 3922.28kb.
- Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування, 3959.62kb.
- Державні будівельні норми україни, 7582.77kb.
- Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд улаштування покриттів, 1403.44kb.
- Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1977.17kb.
- Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1956.1kb.
- Норматив™ pro пользователь: тов ``Централь`` sn: 00999807 19. 07. 2010 державні будівельні, 1620.93kb.
- Національний стандарт україни інженерне обладнання будинків І споруд улаштування блискавкозахисту, 958.64kb.
- Державні будівельні норми україни витяг, 81.61kb.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Інженерне обладнання будинків і споруд
СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ
ДБН В.2.5-…-200…
Друга редакція
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
Київ 2009
| | |
| РОЗРОБЛЕНО | Громадська організація «Український союз виробників протипожежної продукції та послуг» |
| | |
| ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ | Управління технічного регулювання в будівництві Мінрегіонбуду України |
| | |
| ПОГОДЖЕНО | Державний департамент пожежної безпеки МНС України (лист від …….. № ………) |
| | |
| ЗАТВЕРДЖЕНО | Наказ Мінрегіонбуду України від …… № …….. і надано чинності з …………….. |
| | |
| | |
Право власності на цей документ належить …………………………… Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу …………………………………..
©…………………………………….
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
| Системи протипожежного захисту Інженерне обладнання будинків і споруд. | ДБН В.2.5-…-200… На заміну ДБН В.2.5-13-98* |
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Дані Норми поширюються на проектування, монтування, уведення до експлуатування, експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту(далі СПЗ) будинків, споруд. приміщень та устаткування різного призначення (далі – об’єкти) під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об’єктів.
1.2 Вимоги цих Норм є обов’язковими для фізичних та юридичних осіб, незалежно від їхніх форм власності та належності, які здійснюють будівельну діяльність на території України.
1.3 Норми встановлюють пожежно-технічну класифікацію систем протипожежного захисту, а також загальні вимоги щодо цих систем.
1.4 Ці Норми доповнюються і уточнюються вимогами пожежної безпеки до систем протипожежного захисту, які викладено в інших нормативних документах чи нормативно-правових актах з питань пожежної безпеки (далі – НД), затверджених або погоджених центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури і центральним органом державного пожежного нагляду. Вимоги пожежної безпеки, викладені в інших НД, не повинні знижувати вимог цих Норм.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Перелік нормативних документів і нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, на які є посилання в даних Нормах, наведений у додатку А
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому нормативному документі застосовані терміни та визначення згідно з ДСТУ 2272, ДСТУ 2273. Інші терміни та визначення понять наведені у додатку Б.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Необхідність обладнання об’єктів системами протипожежного захисту (або галузь їх застосування) визначається відповідно до вимог цих Норм, а також відомчими (галузевими) переліками, будівельними нормами та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки, узгодженими з органами державного пожежного нагляду у встановленому порядку.
Відповідальність за обладнання об’єкту системами протипожежного захисту покладається на власників (орендодавців) будинків (об’єктів), а відповідалність
4.2 Системи протипожежного захисту повинні проектуватися відповідно до вимог цих Норм, нормативних документів, на які є посилання у цих Нормах, інших нормативних документів та нормативно-правових актів, які містять вимоги щодо цих систем.
4.3 Побудова системи протипожежного захисту, її технічна характеристика (наприклад, вид вогнегасної речовини, спосіб гасіння, тип і кількість автоматичних пожежних сповіщувачів, протипожежних клапанів тощо), визначається проектною організацією, яка має відповідну ліцензію на цей вид діяльності, з урахуванням вимог нормативно-правових актів.
У разі відсутності норм проектування окремих видів систем протипожежного захисту, а також відхилень від обов’язкових положень нормативних документів необхідно дотримуватись вимог НАПБ Б.02.014-2004 Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов’язкових вимог нормативних документів, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 15.11.2004 № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за № 1467/10066.
4.4 Ступінь автоматизації системам протипожежного захисту визначається відповідно до вимог НД.
4.5 Автоматичні системи пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції автоматичної пожежної сигналізації. Якщо у системі спонукання спацювання автоматичної ситеми пожежогасіння не використовуються автоматичні пожежні сповіщувачі на об’єкті обов’язково встановлюється автоматична ситема пожежної сигналізації.
4.6 Автоматичні системи протипожежного захисту повинні працювати цілодобово, крім випадків, обумовлених НД.
4.7 Автоматичні системи протипожежного захисту, за винятком спринклерних систем пожежогасіння, повинні мати ручний пуск (дистанційний та місцевий).
4.8 Сигнали від приймально-контрольних приладів пожежних автоматичних систем протипожежного захисту виводяться на пульти централізованого спостерігання державної пожежної охорони із урахуванням вимог відповідного розділу цих Норм..
4.9 Управління системами протипожежного захисту слід передбачати з приміщення пожежного поста, диспетчерської або іншого спеціального приміщення відповідно до вимог НД.
4.10 За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймачі систем протипожежного захисту належить відносити до І категорії згідно з ПУЭ, крім випадків, обумовлених НД.
4.11 Підключення систем протипожежного захисту до мереж основного джерела електропостачання здійснюється таким чином, щоб при знеструмлюванні об’єкту під час пожежі системи протипожежного захисту джерела електроживлення не втрачали.
4.12 Керування роботою систем протипожежного захисту під час пожежі повинно здійснюватись з центрального пульту керування, в якому також повинна відображатись інформація про технічний стан цих систем. Центральний пульт керування системами протипожежного захисту розташовується в будинках поблизу головного входу, або в приміщенні першого чи цокольного поверху з виходом безпосередньо назовні.
4.13 Роботи з проектування, монтування та технічного обслуговування систем протипожежного захисту мають право здійснювати суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на ці види діяльності.
4.14 При проектуванні систем протипожежного захисту необхідно передбачати обладнання, яке має сертифікат відповідності державної Системи сертифікації УкрСЕПРО або свідоцтво про визнання.
5 Класифікація систем протипожежного захисту
5.1 Системи протипожежного захисту поділяються на:
- системи протипожежного захисту з пасивними елементами;
- системи протипожежного захисту з активними елементами.
5.2 За конструктивними ознаками пасивні елементи протипожежного захисту поділяються на:
- пасивні елементи із рухомими механічними частинами (протипожежні двері, наприклад);
- пасивні елементи без рухомих механічних частин (протипожежні перегородки, вікна, наприклад).
5.3 За ступенем автоматизації системи протипожежного захисту з активними елементами поділяються на:
- автоматичні (повна автоматизація);
- автоматизовані (напівавтоматичні);
- не автоматичні.
5.4 За функціональним призначенням системи протипожежного захисту з активними елементами поділяються на:
- системи (установки) пожежної сигналізації;
- системи (установки) пожежогасіння;
- системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
- системи протидимного захисту;
- системи централізованого пожежного спостереження;
- системи протипожежного водопостачання (зовнішнього та внутрішнього);
- ліфти для транспортування пожежних підрозділів.
5.5 До систем та устаткування, що не входять до складу систем протипожежного захисту, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні пожежі та інших надзвичайних ситуацій, відносяться установки вентиляції та кондиціювання повітря, що відключаються у разі пожежі; ліфти, ескалатори, що повинні працювати в режимі “Пожежа”; машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання, що мають припиняти роботу тощо.
6.1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ АВТОМАТИЧНИХ СИСТЕМ ПОЖЕЖЕГАСІННЯ ТА ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ.
6.1.1 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними системами пожежної сигналізації (далі - АСПС) та пожежогасіння (далі - АСПГ) (далі - Перелік), наведений у додатку В цих Норм.
6.1.2 Вказаний Перелік встановлює види об’єктів, які підлягають обов’язковому обладнанню АСПГ та АСПС під час їхнього будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою за НАПБ Б.07.005.
У випадку неможливості заходами технічного обслуговування та планово попереджувальними ремонтами на діючих об’єктах утримувати функціонування систем пожежної автоматики в проектних межах, що були чинні на час приймання систем до експлуатування, останні необхідно реконструювати відповідно вимог цих Норм.
6.1.3 Під час визначення об’єктів, які підлягають обладнанню АСПГ та АСПС, окрім Переліку цих Норм, необхідно керуватися відомчими (галузевими) переліками, будівельними нормами та іншими нормативно-правовими актами, узгодженими з органами Державного пожежного нагляду. Вимоги, викладені в цих документах, не повинні знижувати вимоги цього Переліку.
6.1.3 Необхідність обладнання АСПГ та АСПС будинків і приміщень, що не вказані в Переліку цих Норм, повинна визначатись на підставі науково-технічного обґрунтування, яке повинно виконуватися фахівцями міністерств та відомств із залученням фахівців у галузі пожежної безпеки.
6.1.4 У випадках, коли АСПС одночасно здійснює контроль та управління АСПГ, протидимним захистом та системами оповіщування про пожежу 4-5 типів, АСПС повинна бути адресованою.
6.1.5 У будинках та спорудах не підлягають обладнанню АСПГ та АСПС приміщення:
а) з мокрими процесами (душові, басейни, мийні, умивальні; санвузли, крім санвузлів в будинках з атріумами, в громадських будинках багатофункціонального призначення, висотних громадських будинках, аеропортах та вокзалах, театрах, критих спортивних спорудах, кінотеатрах та підземних спорудах з масовим перебуванням людей (50 осіб і більше), охолоджувальні камери тощо);
б) припливних венткамер, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б, або В; насосних станцій водопостачання, бойлерних тощо, приміщень для інженерного обладнання будинку (крім приміщень електрощитових та машинних відділень ліфтів), у яких для ізоляції поверхні трубопроводів та обладнання застосовуються матеріали групи горючості Г1 та за займистості – В1, а також не застосовуються горючі матеріали та речовини (рідини, розчини, порошки, гранули тощо);
в) виробничих та складських приміщень за пожежною небезпекою категорії Д;
г) сходів та сходових кліток, крім типів С2.
6.1.6 Не підлягають обладнанню АСПГ та АСПС окремо розташовані одноповерхові наземні об’єкти торгівлі, харчування, побутового обслуговування населення, площа протипожежного відсіку яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 м2, та які застраховані на випадок пожежі з відшкодуванням збитків третім особам.
6.1.7 При виборі виду автоматичного пожежного захисту для складських приміщень, що розташовані в підвальних або цокольних поверхах, значення площ необхідно приймати вдвічі меншими, ніж вказані в стовпчиках 3 і 4 таблиць Переліку цих Норм.
6.1.8 У разі розташування електрообладнання АСПГ та АСПС у межах вибухонебезпечної зони, допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонки електричних апаратів і приладів, способи прокладання проводів і кабелів у таких зонах повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” відповідно до класу вибухонебезпечної зони.
6.1.9 У таблицях Переліку, де передбачено одночасне обладнання приміщень чи будинків АСПГ та АСПС, АСПС необхідно розглядати, як систему для управління АСПЗ.
6.1.10 У разі розміщення обладнання пожежної автоматики за підвісною стелею, де немає можливості доступу до пожежних сповіщувачів або зрошувачів, необхідно передбачати технологічні отвори (люки) для їх обслуговування.
6.1.11 Для захисту блоку сервера, шаф з електричним обладнанням, дизель-генераторних тощо, допускається використовувати автоматичні модульні установки локального пожежогасіння.
6.1.12 У випадках, коли вибухопожежонебезпечні чи пожежонебезпечні ділянки (зони) знаходяться в приміщеннях категорії Г та Д за вибухопожежною та пожежною небезпекою і не відокремлені протипожежними перешкодами, дозволяється влаштування локального автоматичного пожежогасіння в межах ділянки.
6.1.13 Кабельні лінії, призначені для живлення та керування (запуску) АСПГ, приймально-контрольного приладу АСПС, систем протидимного захисту, ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, насосів внутрішнього протипожежного водопроводу повинні мати межу вогнестійкості не менше 60 хв. згідно з ДСТУ Б В.1.1-4-98 „Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги”, а систем оповіщення та управління евакуацією під час пожежі 3-5 типів (в тому числі кабелі зв‘язку між оповіщувачами) – не менше 15 хв.
7. АВТОМАТИЧНІ СИСТЕМИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ.
7.1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ.
7.1.1. Автоматичні системи пожежної сигналізації призначені для якомога раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вживання необхідних заходів(наприклад: евакуювання людей, виклик підрозділів пожежної охорони, запуск систем тепло- та димовидалення, підпору повітря, пожежогасіння, здійснення керування вогнезатримуючими клапанами, протипожежними дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі «пожежа»).
7.2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ.
7.2.1. При побудові, проектуванні, монтуванні, уведенні до експлуатування, експлуатуванні і технічному обслуговуванні автоматичних систем пожежної сигналізації необхідно керуватися вимогами ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009.
7.2.2. Автоматичні системи пожежної сигналізації повинні:
а) якомога швидше виявляти ознаки пожежі для виконання свого призначення;
б) надійно передавати сигнал про виявлення пожежі до пожежного приймально-контрольного приладу(далі ППКП) та якщо це передбачено, до обладнання, що передає сигнал на пульт пожежного спостерігання;
в) перетворювати сигнал виявлення пожежі на зрозумілий сигнал тривоги, який негайно та безпомилково привертає увагу людей для вжиття відповідних заходів;
г) не реагувати на інші явища не пов’язані з виявленням пожежі;
д) негайно і чітко сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу системи.
7.2.3. Автоматичні системи пожежної сигналізації не повинні:
.а) підпадати під несприятливий вплив інших систем, незалежно від того, з’єднані вони з ними чи ні;
б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того як вогонь чи це явище було виявлено.
7.2.4. Автоматичні системи пожежної сигналізації повинні бути надійними, тобто виконувати свої функції без помилок або хибних сигналів.
7.2.5. Компоненти автоматичних систем пожежної сигналізації повинні відповідати вимогам стандарту ДСТУ EN-54.
7.2.6. Під час проектування АСПС необхідно враховувати сумісність роботи всіх компонентів як визначається в ДСТУ EN54 та що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності.
7.2.7. Тип і кількість автоматичних пожежних сповіщувачів, що встановлюються в приміщеннях, які контролюються, визначається їх технічними характеристиками та необхідністю виявляння займань по всій контрольованій площі приміщення, або пожежонебезпечних зон. При цьому люба поломка у шлейфі АСПС не повинна відключати більше ніж 32 пожежних оповіщувача.
7.2.8. Пожежні сповіщувачі повинні використовуватися згідно з вимогами технічних умов, стандартів та специфікації з урахуванням середовища контрольованих приміщень.
7.2.9. В одному приміщенні в разі забезпечення виявляння займання можливо встановлювати один адресований автоматичний пожежний сповіщувач.
7.2.10. В разі ширини приміщення до 7 м (з висотою до 7,5м) відстань між автоматичними димовим пожежними сповіщувачами дозволяється збільшувати до 15 м, при цьому відстань від першого і останнього сповіщувача до стіни не повинна бути більше 7,5 м, а в разі використовування автоматичних теплових пожежних сповіщувачів – до 10 м і не більше 5 м – відповідно.
При розміщенні автоматичних пожежних сповіщувачів під фальшпідлогою, над підвісною стелею та в інших просторах заввишки менше 1,70 м відстань між сповіщувачами допускається збільшувати в 1,5 раза від нормативної.
7.2.11. Вибір автоматичних пожежних сповіщувачів:
.а) вибір типу автоматичного точкового димового сповіщувача рекомендується проводити згідно з його чутливістю до різного типу димів;
б) автоматичні пожежні сповіщувачі полум’я слід використовувати, якщо в зоні контролювання при виникненні пожежі на її початковій стадії можливе виникнення відкритого полум’я або перегрітої поверхні (як правило, більше 600ºС);
в) автоматичні теплові пожежні сповіщувачі слід використовувати, якщо в зоні контролювання в разі виникнення пожежі на її початковій стадії передбачається тепловиділення та застосування других типів сповіщувачів неможливо по причині наявності факторів, що приводять до їх хибних спрацювань;
г) при застосуванні автоматичних теплових пожежних сповіщувачів необхідно здійснювати їх вибір враховуючи класи сповіщувачів зі значеннями їх нормальної температури використовування, максимальної температури використовування; мінімальної та максимальної статичної температури спрацювань;
д) при виборі теплових пожежних сповіщувачів слід враховувати, те що температура спрацювання повинна бути не менш ніж на 20ºС вище максимально допустимої температури повітря в приміщенні;
е) якщо в контрольованій зоні достеменно невідома ознака виявлення пожежі в начальній її стадії, то в цьому разі рекомендується застосовувати комбінацію автоматичних пожежних сповіщувачів, які реагують на різні ознаки пожежі або автоматичні комбіновані пожежні сповіщувачі;
ж) автоматичні димові пожежні сповіщувачі, які мають в своїй конструкції звуковий оповіщувач, рекомендується застосовувати в разі коли виконуються одночасно такі вимоги - основною ознакою виникнення пожежі на початковій її стадії є дим, та в контрольованих приміщеннях можливе знаходження людей (готелі,лікувальні заклади, зали музеїв, галерей та виставок, читальні зали бібліотек, приміщення торгівлі, комп’ютерні центри).
Наявність таких автоматичних пожежних сповіщувачів не виключає обладнання цих об’єктів мовленевою системою оповіщення про пожежу.
7.2.12. При проектуванні контролю приміщень точковими автоматичними пожежними сповіщувачами їх рекомендується розташовувати за схемами трикутного або квадратного розміщення.
7.2.17. Необхідно додатково встановлювати точкові автоматичні пожежні сповіщувачі під технологічними площадками, платформами, коробами, що мають суцільну конструкцію в залежності від значень довжини l, ширини b та площі F, що перевищує вказані в табл. 1 значення з урахуванням висоти розміщення автоматичних пожежних сповіщувачів h .
Таблиця 1
  | Тип автоматичного пожежного сповіщувача | Висота h | Довжина l | Ширина b | Площа F |
| Тепловий сповіщувач ДСТУ EN 54-5 | до 7,5 м | від 2 м | від 2 м | від 9 м | |
| Димовий сповіщувач ДСТУ EN 54-7 | до 6 м | від 2 м | від 2 м | від 16 м | |
| від 6 до 12 м | від 7,5 м | від 7,5 м | від 71,5 м |
7.2.14. При розміщенні автоматичних пожежних сповіщувачів під фальш підлогою, над підвісною стелею чи в других недоступних для огляду місцях повинна бути можливість визначення місця знаходження спрацювання автоматичного пожежного оповіщувача (він повинен бути адресованим чи підключений до окремого шлейфу автоматичної системи пожежної сигналізації, чи повинен мати виносний пристрій оптичної сигналізації і т.д.)
При цьому конструкція фальшпідлоги або підвісної стелі повинна забезпечувати доступ до автоматичних пожежних сповіщувачів для їх технічного обслуговування.
7.2.15. У місцях, де є загроза механічного ушкодження автоматичного пожежного сповіщувача повинна бути передбачена захисна конструкція, яка не порушує його працездатність та ефективність виявлення пожежі.
Автоматичні пожежні сповіщувачі та шлейфи АСПС, які змонтовані на висоті менше ніж 2,2м від підлоги обов’язково захищаються від механічних ушкоджень.
7.2.16. Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі слід встановлювати з максимальною висотою повітрозабірних труб в залежності від класу чутливості:
клас С, стандартна -8м;
клас В, підвищена -15м;
клас А, висока –вище 15м.
Крім того, загальна площа, яка контролюється одним аспіраційним димовим пожежним сповіщувачем, не повинна перевищувати більше ніж одну зону пожежної сигналізації та бути більше ніж 1600м².
7.2.17. Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі високої та підвищенної чутливості рекомендується для контролю великої відкритої поверхні та приміщень з висотою більше ніж 8 м - атріуми, виробничі цехи, складські приміщення, торгівельні зали, пасажирські термінали, спортивні зали і стадіони, цирки, зали музеїв, картинних галерей і т.д., а також для захисту приміщень з великою концентрацією електронно-комп’ютерної техніки (серверні, АТС, центри обробки даних).
7.2.18. Резерв ємкості шлейфів пожежних приймально-контрольних приладів призначених для роботи з безадресними пожежними сповіщувачами повинен бути не менше10%.
.7.2.19. Резерв ємкості пожежних оповіщувачів повинен становити не менше 10%. Зазначений запас може зберігатися у організації, яка здійснює технічне обслуговування АСПС.
7.2.20. Зовні будівель ручні пожежні сповіщувачі слід встановлювати на відстані не більше 150 м один від одного та забезпечити їх штучним освітленням.
7.2.21. Не допускається передбачати в проектах для контролювання одного об’єкта більш ніж одного ППКП автоматичної системи пожежної сигналізації окрім, як при застосуванні ієрархічних систем.
7.2.22. ППКП як правило належить встановлювати в передбаченому для цього приміщенні пожежного поста з цілодобовим перебуванням персоналу.
7.2. 23. Пожежний пост повинен мати площу не менше 15 м2 та розміщуватись на першому або цокольному поверхах будівель. Допускається розміщення цього приміщення вище першого поверху, при цьому вихід з приміщень повинен бути назовні, на сходову клітку, у вестибюль або коридор, що мають вихід назовні.
В приміщенні пожежного поста повинні бути:
1) температура повітря в межах (18-25) оС;
2) відносна вологість не більше 80%;
3) природне, штучне робоче і аварійне освітлення безпеки згідно вимог ДБН В.2.5-23-2003.
При робочому освітленні повинна забезпечуватися освітленість приміщення не менше 150 лк для люменсцентних ламп і не менше 100 лк для ламп розжарювання; при аварійному – не менше 5% від норм робочого освітлення;
4) автоматичне включення аварійного освітлення за відсутності резервування по змінному струму живлення мережі аварійного освітлення повинно передбачатися від акумуляторних батарей;
5) телефонний зв’язок із пожежною охороною об’єкта або пожежною частиною населеного пункту.
7.2.27. Формування сигналів керування в автоматичному режимі системами пожежогасіння або тепло- та димовидалення, підпору повітря або оповіщення про пожежу 4-5 типу повинно здійснюватись при спрацюванні не менше двох пожежних сповіщувачів з’єднаних по логічній схемі «і».
Розміщення пожежних сповіщувачів при цьому повинно здійснюватися на відстані не більше половини нормативної щодо відстані між сповіщувачами, визначеної згідно ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.
Формування сигналів управління систем оповіщення про пожежу 1 та 2 типу хибне спрацювання якого не може привести до зниження рівня безпеки людей, допускається здійснювати від спрацювання одного пожежного сповіщувача.
7.2.24. Пуск системи димо- та тепловидалення, підпору повітря рекомендується здійснювати від димових пожежних сповіщувачів, в т.ч. і в разі застосування на об’єкті автоматичної спринклерної системи пожежогасіння.