Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд системи протипожежного захисту дбн в 5-…-200… Друга редакція
| Вид материала | Документы |
- Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд, 2916.58kb.
- Державні будівельні норми україни Інженерне обладнання будинків І споруд, 3922.28kb.
- Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування, 3959.62kb.
- Державні будівельні норми україни, 7582.77kb.
- Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд улаштування покриттів, 1403.44kb.
- Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1977.17kb.
- Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1956.1kb.
- Норматив™ pro пользователь: тов ``Централь`` sn: 00999807 19. 07. 2010 державні будівельні, 1620.93kb.
- Національний стандарт україни інженерне обладнання будинків І споруд улаштування блискавкозахисту, 958.64kb.
- Державні будівельні норми україни витяг, 81.61kb.
9.5. ЗОНИ ОПОВІЩУВАННЯ
9.5.1. Визначення зон ведеться за наступними показниками:
- особливості пожежної небезпеки будинку;
- можливі шляхи поширення небезпечних факторів пожежі;
- умови та шляхи евакуювання людей.
9.5.2. Межі зон оповіщування повинні співпадати із зовнішніми стінами будинку, межами протипожежних відсіків, міжповерховими перекриттями та іншими протипожежними перешкодами.
9.5.3. Простори без вогне- та димозахисних перегородок не повинні розділятися на окремі зони оповіщування.
9.5.4. Якщо окрема зона оповіщування забезпечується декількома лініями оповіщування, всі оповіщувачі в цій зоні повинні керуватись одночасно.
9.5.5. Двосторонній телефонний зв'язок, якщо він необхідний, повинен бути призначений тільки для використання пожежними підрозділами.
9.6. ВИМОГИ ДО КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ
9.6.1. Усі кабельні лінії, необхідні для роботи оповіщувачів, повинні бути захищені від дії вогню за межами зони, що ними обслуговуються, з використанням вогнестійких кабелів або захисних елементів з класом вогнестійкості не менше 15 хв.
9.6.2. Для з'єднання оповіщувачів потрібно використовувати кабелі, що відповідають вимогам відповідних стандартів. Поперечний переріз кабелю потрібно визначати, беручи до уваги довжину мережі, струм та електричну напругу у кабелі. При виборі типу кабелю необхідно використовувати рекомендації виробників обладнання СО.
9.6.3. Відгалуження від кабельних ліній повинно виконуватись з використанням коробок розподільчих з класом вогнестійкості не менше 15 хв. Ці коробки повинні виключати можливість короткого замикання кабельної лінії в результаті пошкодження полум'ям оповіщувача та/або лінії відгалуження.
9.6.4. Коробка розподільча повинна забезпечувати підключення лінії відгалуження з необхідною сумарною потужністю гучномовців, що розміщені в зоні обслуговування.
9.6.5. Лінія відгалуження повинна бути призначена для обслуговування тільки однієї зони.
9.6.6. У системах з кільцевим розміщенням кабельних ліній можливо не виконувати вимогу п. 9.6.1. за умови прокладання зворотньої кабельної лінії через інші приміщення.
9.7. ВИМОГИ ДО АВАРІЙНОГО ОСВІТЛЕННЯ ТА ПОКАЗНИКІВ РЕКОМЕНДОВАНОГО НАПРЯМКУ ЕВАКУЮВАННЯ
9.7.1. Аварійне освітлення евакуювання призначене для того, щоб дати людям можливість покинути небезпечне місце та створити необхідні умови бачення та орієнтації на шляхах евакуювання і забезпечити легкий пошук засобів безпеки та пожежогасіння.
9.7.2. Аварійне освітлення евакуювання повинно бути стаціонарно встановлено, освітлювати зону підлоги та мати ударостійкий корпус.
9.7.3. Сила аварійного освітлення евакуювання повинна бути не менше 1лк.
9.7.4. Аварійне освітлення евакуювання при вимкненні основного джерела електроживлення повинно працювати не менше 60 хв від резервного джерела.
9.7.5. Вимоги до використання аварійного освітлення евакуювання та показників рекомендованого напрямку евакуювання та типів будівель
| | Показник напрямку евакуювання | Аварійне освітлення евакуювання | ||
| Будинку та установи, приміщення | без аварійного освітлення | З аварійним освітленням | для шляхів евакуювання | для шляхів евакуювання в приміщеннях |
| Промислові і комерційні будинку | * | + | * | + [1] |
| Офісні будинку | * | + | * | |
| Будинку з перебуванням людей [2], Наприклад лікарні | | * | * | + [1] |
| Будинку з перебуванням людей [7], наприклад, готелі | | * | * | |
| Будинку з приміщеннями з масовим перебуванням людей, торгові підприємства і т. і. [4] | | * | * | * |
| Криті автостоянки та гаржі без денного світла | | * | * | * |
| Висотні будинку | * | * | * | |
| Підземні переходи, тонелі | * | * | | |
| Робочі приміщення, такі як центральні пункти, пункти управління | | | | * |
| Підземні захистні споруди [5] | * | | * | * |
Примітки:
* необхідно
+ рекомендується
Не наведені види використання або типи будівель, а також тимчасові споруди необхідно оцінювати по змісту.
[1] тільки для особливих зон та пристроїв.
[2] підприємства з перебуванням людей, у яких постійно або тимчасово знаходяться хворі, що потребують догляду або сторонньої допомоги людей, наприклад: лікарні, будинки пристарілих та приюти, будинки інвалідів, місця ув’язнення, закриті виховальні заклади.
[7] підприємства з перебуванням людей, у яких постійно або тимчасово знаходяться люди, що не потребують сторонньої допомоги, наприклад: готелі, пансіонати, будинки відпочинку.
[4] вимоги діють для торгових закладів з загальною площею менше 1200 кв.м, якщо кількість людей в них складає більше 100 людей.
[5] тільки для захисних споруд та установок для громадського використання.
9.7.6. Вимоги до встановлення аварійного освітлення евакуювання та показників рекомендованого напрямку евакуювання та типів будівель
9.7.6.1. Офісні, промислові і комерційні будинку, підземні проходи, висотні будинку:
- виходи та шляхи евакуювання необхідно обладнувати показниками напрямку евакуювання,
- на шляхах евакуювання необхідно встановлювати аварійне освітлення евакуювання.
7.7.6.2. Підприємства з перебуванням людей, паркінги та гаражі без доступу денного світла:
- виходи та шляхи евакуювання необхідно обладнувати показниками напрямку евакуювання з аварійним освітленням евакуювання,
- на шляхах евакуювання необхідно встановлювати аварійне освітлення евакуювання.
7.7.6.7. Будинку з приміщеннями з масовим перебуванням людей, торгові підприємства і т. і.
- виходи та шляхи евакуювання необхідно обладнувати показниками напрямку евакуювання з аварійним освітленням евакуювання.
- освітлення показників напрямку евакуювання повинно встановлюватись включеним на протязі довгого часу, поки присутні люди.
- в приміщеннях та на шляхах евакуювання необхідно встановлювати аварійне освітлення евакуювання, яке повинно включатися при аварії електроживлення.
9.7.6.4. Підземні переходи, тунелі:
- виходи та шляхи евакуювання необхідно обладнувати показниками напрямку евакуювання.
9.7.6.5. Виробничі приміщення:
- у виробничих приміщеннях з особовими приладами, такими як центральні пункти, пункти управління, необхідно встановлювати аварійне освітлення евакуювання.
9.8. ЕКСПЛУАТУВАННЯ СИСТЕМ ОПОВІЩУВАННЯ
Експлуатування та технічне обслуговування СО здійснюється з гідно з вимогами додатку Ж цих норм.
10. СИСТЕМИ ПРОТИДИМНОГО ЗАХИСТУ
10.1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Аварійну припливно-витяжну протидимову вентиляцію для видалення диму при пожежі (далі «систему димовидалення») потрібно передбачати і проектувати для забезпечення евакуації людей з приміщень споруди на початковій стадії пожежі, для сприяння пожежогасінню і проведенню аварійно-рятувальних робіт, для зниження теплового температурного навантаження на несучі конструкції споруди, для уповільнення горизонтального поширення вогню, а також для захисту матеріальних цінностей і відповідно зменшення матеріальних збитків від наслідків пожежі та осідання летких продуктів згоряння.
Положення ци х норм не поширюються на будинки та приміщення, призначені для виробництва, зберігання й утилізації вибухових речовин і засобів підривань, будинки та приміщення військового призначення, шахти, тунелі, підземні споруди метрополітенів, а також на захисні споруди цивільної оборони. При проектуванні систем протидимного захисту поряд з положеннями цих Норм слід також керуватися положеннями будівельних норм за видами будинків та споруд.
10.2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
10.2.1. Видалення диму передбачається:
а) з коридорів, паркінгів, холів або атріумів житлових, громадських і адміністративно-побутових будинків у зв'язку з вимогами ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.2.2-9-99, СНиП 2.09.04-87 та ДБН В.2.3-15:2007;
б) з коридорів, атріумів, холів житлових, громадських, виробничих і адміністративно-побутових будинків згідно до СНиП 2.08.01-89, ДБН В.2.2.-9-99, СНиП 2.09.04-87 та СНиП 2.04.05-91;
в) з коридорів завдовжки більше 15м, промислових будинків категорій А, Б та В з кількістю поверхів 2 і більше;
г) з коридорів при будь-якій їх площі (СНиП 2.09.04-86), підвальних та цокольних поверхів виходами до них з приміщень з постійними робочими місцями;
д) з кожного виробничого або складського приміщення з постійними робочими місцями або без постійних робочих місць, якщо приміщення віднесені до категорії: А, Б, В, Г або Д - в будинках ІУа класу вогнестійкості;
е) з кожного громадського або адміністративно-побутового приміщення, якщо воно призначене для масового перебування людей; приміщення площею 55м2 і більше, призначеного для зберігання або використання горючих матеріалів; приміщення гардеробних площею 200м2, приміщення торгівельних залів.
Допускається проектувати видалення диму через коридор, що примикає, з промислових приміщень категорій В площею до 200м2.
Для забезпечення незадимлюваності замість димовидалення можуть бути використані системи димоподавлення.
10.2.2. Вимоги пункту 10.2.1. не поширюються:
а) на приміщення, площею менше 200м2 обладнаних установками автоматичного водяного або пінного пожежогасіння, крім приміщень категорії А та Б;
б) на приміщення, обладнані установками автоматичного газового, аерозольного або порошкового пожежогасіння;
в) на коридори та холи, якщо для всіх приміщень, які мають двері в цей коридор, проектується безпосереднє видалення диму.
Примітка. Якщо на площі основного приміщення, для якого передбачено видалення диму, розміщені інші приміщення, кожне площею до 50м2 то роздільне видалення диму з цих приміщень допускається не передбачати за умови розрахунку витрати диму з урахуванням сумарної площі цих приміщень.
10.2.3. Приміщення (будинку, споруди) площею більше 1600м2 необхідно розділяти на зони димовидалення з огляду на можливість виникнення пожежі в одній з них. Кожну зону димоидалення слід, як правило, огороджувати протидимовими завісами з негорючих матеріалів.
Зони димовидалення, огороджені або неогороджені протидимовими завісами, слід передбачувати з урахуванням виникнення можливих осередків пожежі. Площа зони димовидалення не повинна перевищувати І6ООм2.
Примітка. В якості протидимової завіси можна використовувати нерухому стаціонарну архітектурну конструкцію з негорючих матеріалів.
10.2.4. Для забезпечення евакуації людей у приміщеннях (будівлях, спорудах) громадського призначення висота зони вільної від диму має бути не меншою ніж Зм, в виробничих та складських приміщеннях (будівлях, спорудах) не меншою ніж 2,5м.
10.2.5. У випадку застосування СШДТ, димоприймальні пристрої слід розміщувати на димових шахтах під стелею коридору або холу. Допускається приєднання димоприймальних пристроїв до димових шахт на відгалуженнях. Довжина коридору, який обслуговується одним димоприймальнимпристроєм СШДТ приймається не більше 30м, димоприймальний пристрій має бути встановлений посередині коридору.
До витяжної системи коридору або холу допускається приєднувати не більше двох димоприймальних пристроїв на одному поверсі.
10.2.6. У випадку застосування СПДТ, пристрої для димо- та тепловидалення СПДТ необхідно розташовувати рівномірно. Пристрої для димо- та тепловидалення СПДТ не повинні у разі пожежі створювати небезпеку перенесення полум'я від одного приміщення (будинку, споруди) до іншого приміщення (будинку, споруди), або від одного протипожежного відсіку до іншого протипожежного відсіку всередині приміщення (будинку, споруди) ДБН В. 1.1.7-2002.
10.2.7.Пристрої для димо- та тепловидалення СПДТ необхідно розміщувати у верхній частині приміщення (будинку, споруди) на покрівлі/стелі, або на перекритті чи покритті приміщення (будинку, споруди). Якщо стеля не є покриттям, пристрої для димо- та тепловидалення СПДТ можуть з'єднуватись з витяжними отворами через вертикальні шахти/ канали димовидалення.
10.2.8. Припливні вентиляційні отвори за можливості необхідно розташовувати поблизу підлоги. Двері та вікна можуть використовуватися в якості припливних вентиляційних отворів, якщо їх верхній край знаходиться на їм нижче димового прошарку.
Для зони димовидалення, заповненої димом, в якості припливних вентиляційних отворів можуть використовуватись пристрої для димо- та тепловидалення СПДТ незаповненої димом, суміжної зони димовидалення. Такі пристрої для димо- та тепловидалення СПДТ мають знаходитися на якомога більшій відстані від країв зони димовидалення заповненої димом.
10.2.9. Видалення диму безпосередньо з одноповерхових приміщень (будинків, споруд), як правило, слід передбачити системами природнього димо- та тепловидалення (СПДТ), через пристрої для димо- та тепловидалення СПДТ, що встановлюються в проєми покрівлі/стелі приміщення (будинку, споруди).
10.2.10. З примежової до вікон зони, допускається видалення диму через віконні фрамуги (стулки) димовидалення які оснащені механізмами відкриття, і встановлюються в проєми фасаду зовнішніх стін приміщення (будинку, споруди). При цьому ширина такої зонине може бути шириною понад 15 м.
10.2.11. Видалення диму безпосередньо з багатоповерхових будинків, як правило, слід передбачати системами штучного димо- та тепловидалення (СШДТ), через дію витяжних пристроїв; у випадку застосування СШДТ допускається передбачати окремі для кожного ізольованого приміщення димові шахти.
10.2.12. У бібліотеках, книгосховищах, архівах і складах паперу слід передбачати витяжні пристрої для димо- та тепловидалення СШДТ, при цьому приймати середню питому вагу газів 7Н/м2 і температуру 220°С, пособие 4.91 к СНиП 2.04.05-91.
10.2.13. При застосуванні СШДТ, до вертикального колектора слід приєднати відгалуження не більше ніж від чотирьох приміщень або чотирьох зон димовидалення на кожному поверсі.
10.2.14. Повітропроводи, які проходять транзитом через протипожежний відсік (протипожежну перешкоду) СНиП 2.04.05-91, повинні мати клас вогнестійкості не менше вогнестійкості протипожежних перешкод, які вони перетинають, або на них повинні встановлюватися (на протипожежній перешкоді) вогнезатримувальні клапани, які зблоковані з СПЗ, що дозволяє при виникненні пожежі локалізувати продукти згоряння в межах зони горіння.
10.2.15. Для СДТ слід передбачати три типи пуску системи: автоматичний, місцевий та дистанційний.
Автоматичний пуск - від автоматики систем протипожежного захисту.
Місцевий пуск - від кнопок розташованих у відповідних зонах димовидалення та/або розміщених біля евакуаційних виходів (по шляхам евакуації) та/або в шафах пожежних кран-комплектів.
Дистанційний пуск - від кнопок, які встановлені на постах пожежного спостерігання приміщення (будинку, споруди).
10.2.16. Для протидимового захисту приміщення (будинку, споруди) слід передбачати: в СШДТ:
а) установку радіальних вентиляторів з електродвигунами на одному валу (в тому числі радіальних дахових вентиляторів) у виконанні, що відповідає категорії приміщення, без гнучких вставок при видаленні диму під час пожежі. Допускається застосування гнучких вставок з негорючих матеріалів, а також встановлення радіальних вентиляторів на клиноремінній передачі або на муфті, що охолоджується повітрям. Вентилятори мають бути з нормованим класом вогнестійкості при розрахунковій температурі газів;
б) повітропроводи та шахти з негорючих матеріалів з класом вогнестійкості не менше ЕІ 45. - при видаленні диму безпосередньо з приміщення, ЕІ 30 - з коридорів або холів, ЕІ 15 – при видаленні газів після пожежі (п. 1.1.1.111);
в) димові клапани з негорючих матеріалів, що автоматично відкриваються при пожежі, з класом вогнестійкості ЕІ 30 - при видаленні диму з коридорів, холів і приміщень; ЕІ 15 - при видаленні газів і диму після пожежі (п. 1.1.1.111). Допускається застосовувати димові клапани з не нормованою класом вогнестійкості для систем, які обслуговують одне приміщення. Димоприймальні пристрої слід розміщувати можливо більш рівномірно за площею приміщення (будинку, споруди) у зоні димовидалення;
г) викид диму до атмосфери на висоті не менше 2м від покрівлі з горючих або важкозаймистих матеріалів. Допускається викид повітря диму на меншій висоті з захистом покрівлі негорючими матеріалами на відстані, не меншій ніж 2м від краю викидного отвору;
д) через решітки на фасаді при забезпеченні швидкості викиду не менше 20 м/с та відстані не менше 5м за висотою від повітрозабірних пристроїв систем припливної протидимової вентиляції;
е) допускається не передбачувати установку зворотних клапанів біля вентилятора, якщо в промисловому приміщенні, що обслуговується, є надлишки теплоти більше 20 Вт/м3 (при перехідних умовах).
10.2.17. Викид диму з шахт, що відводять дим з поверхів, розташованих нижче, і підвалів допускається передбачати в аераційні прогони плавильних, ливарних, прокатних та інших гарячих цехів. При цьому гирла шахт слід розміщувати на рівні не меншому ніж 6м від підлоги аераційного прогону, на відстані не менше ніж 3м за висотою і 1м у плані від будівельних конструкцій будинків або на рівні не менше 3м від підлоги при встановленні дренчерного зрошення гирла димових шахт. Димові клапани на цих шахтах встановлювати не слід.
в СПДТ:
а) установку незадувних відкриваємих зенітних ліхтарів димовидалення, які при спрацюванні (у разі пожежі) відкривають рухому частину (наприклад - купол, стулку, заслінку або жалюзі), забезпечуючи видалення диму через вільний проєм, шляхом сполучення об'єму приміщення (будинку, споруди) з навколишнім середовищем. Зенітні ліхтарі повинні забезпечити відкривання рухомоїчастини, з урахуванням нормованого класу вогнестійкості;
б) установку механізмів відкриття (електричних приводів димовидалення) на віконних фрамугах (стулках) димовидалення. Механізми відкриття мають бути з нормованим класом вогнестійкості.
10.2.18. Вентилятори для видалення диму слід розміщувати в окремих від інших систем приміщеннях з протипожежними перегородками 1-го типу.
У приміщеннях для витяжного обладнання протидимного захисту слід передбачати вентиляцію, яка забезпечує при пожежі температуру повітря, що не перевищує 60°С в теплий період року (параметри Б).
Допускається розміщення вентиляторів витяжних систем на покрівлі і зовні будинків. Вентилятори, що встановлюються зовні (крім «дахових») повинні бути огороджені, як правило, сіткою від сторонніх осіб.
10.2.19. Видалення газів і диму після пожежі з приміщень, що захищаються системами об'ємного газового, порошкового, аерозольного пожежогасіння слід передбачат з нижньої зони приміщення пристроями димовидалення з штучним спонуканням.
У місцях перетинання повітропроводами (крім транзитних) огородження приміщення, що обслуговується газовим пожежогасінням, слід передбачати вогнезатримувальні клапани з класом вогнестійкості не менше ЕІ 15.
10.2.20. Для видалення диму і газів після пожежі допускається використовувати системи аварійної та основної вентиляції.
10.2.21. Подачу зовнішнього повітря при пожежі для протидимового захисту будинків слід передбачати:
а) до ліфтових шахт при відсутності на виході з них тамбурів-шлюзів у будинках зі сходовими клітками, що не задимлюються;
б) до шахт ліфтів, що мають режим «транспортування пожежних підрозділів» (підпір 40-50 Па);
в) до сходових кліток, що не задимлюються, 2-го типу (Н2, Н4) пособие 4.91 к СНиП 2.04.05-91;
г) до тамбурів-шлюзів при сходових клітках 3-го типу, що не задимлюються (Н4) пособие 4.91 к СНиП 2.04.05-91;
д) до тамбури-шлюзів перед ліфтами в підвальному поверсі громадських, адміністративно- побутових та промислових будинків;
е) до тамбурів-шлюзів перед сходами в підвальних поверхах з приміщеннями категорії В.
Примітка 1. В плавильних, ливарних, прокатних та інших гарячих цехах до тамбурів-шлюзів допускається подавати повітря, що забирається з аераційних прогонів будинку.
ж) до машинних відділень ліфтів у будинках категорій А та Б, крім ліфтових шахт, у яких при пожежі підтримується надлишковий тиск повітря.
Примітка 2. У випадку застосування СПДТ в громадських, адміністративно-побутових, складських та виробничих приміщеннях треба передбачати подачу зовнішнього повітря. Подача зовнішнього повітря здійснюється через припливні вентиляційні отвори (вікна, двері, ворота).
10.2.22. У випадку застосування СШДТ, для протидимового захисту слід передбачати:
а) установку радіальних або осьових вентиляторів у окремих приміщеннях від вентиляторів іншого призначення з протипожежними перегородками 1-го типу. Допускається розміщувати вентилятори на покрівлі і зовні будинків, а також у припливних вентиляційних центрах з огородженнями для захисту від сторонніх осіб;
б) повітропроводи класу П з негорючих матеріалів з класом вогнестійкості ЕІ 30;
в) установку зворотного клапана біля вентилятора. Зворотний клапан допускається не встановлювати, якщо у виробничому будинку, що обслуговується, є надлишки теплоти 20 Вт/м3 і більше (при перехідних умовах);
г) припливні вентиляційні отвори для зовнішнього повітря розташовані на відстані не менше 5м від викидів диму.