Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд системи протипожежного захисту дбн в 5-…-200… Друга редакція

Вид материала

Документы

Содержание Д.2.2 Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається Д.2.7 Вибір способу гасіння Д.2.5 Вибір типу й марки ВП Д.2.6.2 Параметри системи пожежогасіння об'ємним способом Д.2.6.7 Параметри нетрубопровідної модульної системи пожежогасіння S - площа гасіння (наприклад, максимальна площа розливу горючої рідини під час пожежі), м; к Умови гасіння Д.2.7.7 Визначення основних параметрів системи локального пожежогасіння Д.2.8.2 Параметри модульної системи пожежогасіння поверхневим способом Д.2.10 Методика розрахунку параметрів розподільних мереж Фактор АВС-40 Тип з’єднувального елементу Додаток Е.1. Підключено до cистеми централізованого пожежного спостерігання Додаток Е.3.

Подобный материал:

• Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд, 2916.58kb.
• Державні будівельні норми україни   Інженерне обладнання будинків І споруд, 3922.28kb.
• Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування, 3959.62kb.
• Державні будівельні норми україни, 7582.77kb.
• Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд улаштування покриттів, 1403.44kb.
• Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1977.17kb.
• Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1956.1kb.
• Норматив™ pro пользователь: тов ``Централь`` sn: 00999807 19. 07. 2010 державні будівельні, 1620.93kb.
• Національний стандарт україни інженерне обладнання будинків І споруд улаштування блискавкозахисту, 958.64kb.
• Державні будівельні норми україни витяг, 81.61kb.

Обмеження

Д.1.28 Системи порошкового пожежогасіння, як правило, не слід застосовувати для захисту приміщень із великою кількістю відкритих електричних контактних пристроїв, із наявністю ЕОМ, апаратних залів АТС.

Д.1.29 Системи порошкового пожежогасіння не слід застосовувати для гасіння горючих матеріалів і речовин, здатних горіти без доступу кисню.

Д.1.70 Через небезпеку вибуху автоматичні системи порошкового пожежогасіння слід застосовувати для гасіння пожеж горючих газів (клас С за ГОСТ 27771), тільки якщо забезпечено припинення подавання цих газів в захищувану зону до початку подавання вогнегасного порошку.

Д.1.71 В разі необхідності протипожежного захисту об‘єкта, параметри якого перевищують обмеження, зазначені в Д.1.10, Д.1.15, Д.1.19, проектування систем здійснюється за проектними рішеннями, погодженими у встановленому порядку.


Д.2 Методика розрахунку систем порошкового пожежогасіння

Д.2.1 Визначення основних параметрів систем порошкового пожежогасіння при проектуванні включає такі етапи:

1. визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається;
   
2. вибір способу гасіння;
   
3. вибір способу подачі вогнегасного порошку (далі - ВП);
   
4. вибір типу й марки ВП;
   
5. визначення основних параметрів системи, що забезпечують ефективність її застосування для захисту даного об'єкта (маса заряду, витрата, тривалість подачі ВП, показники вогнегасної ефективності, необхідна кількість та типорозмір модулів у складі модульної системи порошкового пожежогасіння);
   
6. вибір конструкції розподільного трубопроводу й типу використовуваних розпилювачів, що забезпечують найбільш ефективний розподіл подаваного вогнегасного порошку, що подається у захищувану зону (в об‘єм або на площу).
   

Д.2.2 Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається

На даному етапі повинні бути виявлені всі потенційні джерела загорянь, наявність і розміщення горючих рідин. З урахуванням особливостей технологічного процесу та об‘ємно-компонувальних характеристик об'єкта, що захищається, повинні бути визначені можливий характер розвитку й клас можливої пожежі (відповідно до ГОСТ 27771), розміри й місце розташування пожежонебезпечних зон, а також прорізів в огородженнях, що не закриваються.

Д.2.7 Вибір способу гасіння

Залежно від характеристик об'єкта, що захищається, особливостей технологічного процесу вибирається один з наступних способів:

• об'ємний;
  
• поверхневий;
  
• локальний об'ємний;
  
• локальний поверхневий.
  

Д.2.4 Вибір способу подачі ВП

Подача ВП у захищувану зону, може здійснюватися зверху або збоку.

Подача ВП зверху здійснюється, як правило, з розпилювачів, установлених стаціонарно в розподільному трубопроводі або безпосередньо на резервуарах з ВП модулів порошкового пожежогасіння під стелею приміщення, що захищається (гасіння об‘ємним або поверхневим способом), або над захищуваним устаткуванням, поверхнею можливого розливу горючих рідин і т.п. (локальне гасіння).

Подача ВП збоку застосовується, як правило, для гасіння пожеж у відкритих резервуарах з горючими рідинами за рахунок використання розпилювачів, які формують плоский широкий струмінь, установлених по периметру стінок цих резервуарів, а також для захисту панелей керування або площі підлоги під технологічним устаткуванням і т.п.

Д.2.5 Вибір типу й марки ВП

Для гасіння пожеж твердих, рідких і газоподібних речовин (пожежі класів А, В і С відповідно до ГОСТ 27771), а також електроустаткування під напругою до 1000 В і більше (залежно від марки вогнегасного порошку) повинні застосовуватися ВП, що задовольняють вимогам ДСТУ 7105 і сертифіковані в Україні.


Д.2.6 Визначення основних параметрів систем пожежогасіння об'ємним способом


Д.2.6.1 Параметри системи об‘ємного пожежогасіння з розподільною мережею

та масою заряду ВП в резервуарі 150 кг і більше


Мінімальна маса ВП, кг, необхідна для захисту даного приміщення, розраховується за формулою

M_min = M₁ + M₂ + M₇, (Д.1)

де М₁ - основна маса ВП, пропорційна обсягу приміщення, що захищається, кг;

М₂ - додаткова маса ВП для компенсації віднесення частини порошку через відкриті прорізи, площу кожного з яких , менше 5 % від загальної площі будівельних огороджувальних конструкцій - S_oг, причому сумарна площа таких прорізів більше 1 %, але менше 15 % від S_oг, кг;

М₇ - додаткова маса ВП для компенсації віднесення порошку через прорізи, площа кожного з яких більше 5 % від S_oг, а сумарна площа таких прорізів не перевищує 15 % від S_oг, кг.

Сумарна площа прорізів, які не закриваються під час подавання ВП з системи ( і ), не повинна перевищувати 15% від S_oг.


Маси М₁ і М₂ під час подавання повинні рівномірно розподілятися в захищуваному об‘ємі. Маса М₇ повинна подаватися уздовж відповідного прорізу пропорційно його площі .

М₁ = q_vo · V_з, (Д.2)

, (Д.7)

, (Д.4)

де q_vo - норма подачі ВП для об'ємного гасіння, кг · м^-7;

V_з – об‘єм приміщення, що захищається, м⁷;

- площа прорізів, площа кожного з яких менше 5 % від загальної площі огороджувальних конструкцій, м²;

- площа прорізів, площа кожного з яких більше 5 % від загальної площі огороджувальних конструкцій, м²;

2,5 - норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи площею , кг · м^-2;

5,0 - норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи площею , кг · м^-2.

При використанні вогнегасних порошків, сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 7105, приймається норма подачі з системи

q_vo= 0,6 кг · м^-7.

Мінімальна витрата ВП, кг · с^-1, яку повинна забезпечити система, визначається за формулою

G_min = . (Д.5)


При цьому інтенсивність подачі ВП повинна бути

I_vо ≥ 0,02 кг ^. с^{-1 .} м^-7.

Мінімальна тривалість витікання ВП - t_min , при роботі системи пожежогасіння об'ємним способом з розподільною мережею визначається по формулі

t_min = 0,67 q_vo · , але повинна бути не менше 5 с.

Для інших горючих матеріалів і марок ВП значення зазначених норм подачі можуть уточнюватися на підставі результатів вогневих випробувань.

На підставі значень М_min , G_min і t_min вибирається система, що забезпечує зберігання відповідної кількості ВП і подачу його з необхідною витратою. При цьому трубопровідна розподільна мережа системи з розпилювачами повинна забезпечувати максимальну рівномірність розподілу ВП, що подається, в об‘ємі захищуваного приміщення.


Д.2.6.2 Параметри системи пожежогасіння об'ємним способом

з розподільною мережею й масою заряду ВП в резервуарі до 150 кг

На підставі технічних характеристик: “захищуваний об‘єм” (згідно з ДСТУ 7972) - V_зс, маса заряду - т_зс й тривалість подачі ВП - t_с, зазначених у паспорті, перевірку можливості використання даної системи для захисту об'єкта об‘ємом V₇ виконують у такий спосіб.

Вибирають систему виходячи з необхідності виконання умови V_зс ≥ V_з.

У випадку наявності прорізів, що не закриваються в процесі гасіння, загальною площею від 1 % до 15 % визначають необхідну кількість ВП, яка повинна бути подана з системи для компенсації його втрати через зазначені прорізи - т_пр. Обчислене значення т_пр порівнюють із кількістю ВП у складі заряду т_зс , що може бути використане для компенсації втрати порошку - Δт_зс.

Зазначені значення маси ВП визначають за формулами:

m_пр = 2,5 Σ S_n1 +5,0 ΣS_n2, (Д.6)

Δm_зс = (V_зс – V_з) т_зс / V_зс . (Д.7)

В разі виконання умови Δт_зс ≥ т_пр обрана система може бути використана для захисту даного об'єкта. В іншому випадку необхідно підбирати іншу систему або скорочувати площу прорізів в огородженні, що не закриваються під час подавання ВП з системи.

Д.2.6.7 Параметри нетрубопровідної модульної системи пожежогасіння

об‘ємним способом

Загальна кількість модулів N_м, шт., необхідна для комплектації модульної системи, розраховується за формулою

N_м = К_з [V_з / V_зм + (2,5 ΣS_n1 + 5,0 ΣS_n2 ) / т_зм ], (Д.8)

де V _зм - значення показника “захищуваний об‘єм” (за паспортом) одного модуля, визначений відповідно до вимог ДСТУ 7972, м⁷;

т_зм - маса заряду ВП в одному модулі, кг;

К_з - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону (у захищуваний об‘єм).

Результат розрахунку за формулою (Д.8) округляють до найближчого більшого цілого числа.

Розміщення модулів у захищуваному приміщенні слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів, викладених в технічній та експлуатаційній документації.


Коефіцієнт К_з приймає такі значення:

К_з = 1,1 при 0,01 ΣL_i < ΣL_Δi ≤ 0,10 ΣL_i ;


К_з = 1,2 при 0,10 ΣL_i < ΣL_Δi ≤ 0,20 ΣL_i ,


де L_i - граничні відстані між розпилювачами сусідніх модулів і між модулями й огороджувальними конструкціями, що рекомендуються виробником, м;

L_Δi - відхилення (перевищення) значень L_i, допущені при проектуванні даної модульної системи, м.

Повинні виконуватися умови: L_Δi ≤ 0,2 L_i ; ΣL_Δi ≤ 0,2 ΣL_i .

Загальна кількість відхилень L_Δi не повинна перевищувати 70 % від загальної кількості відстаней L_i.


Д.2.7 Визначення основних параметрів систем локального пожежогасіння

Д.2.7.1 Параметри системи локального пожежогасіння поверхневим

способом з розподільною мережею

Мінімально необхідна для гасіння маса порошку при використанні ВП, сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 7105, визначається на підставі норми подачі, що розраховується за формулою

q_sл = 0,45 к_у (к_сп + 1,44 ), (Д.9)

де q_sл - норма подачі ВП для локального пожежогасіння поверхневим способом,

кг · м^-2;

S - площа гасіння (наприклад, максимальна площа розливу горючої рідини під час пожежі), м²;

к_сп - коефіцієнт, що залежить від способу подачі ВП;

к_у - коефіцієнт, що залежить від умов гасіння, - усередині приміщення ("усередині") або на відкритій площадці ("зовні").

У таблиці Д.2 наведені значення коефіцієнтів к_сп і к_у , а також формули для визначення норми подачі q_sл.


Таблиця Д.2

Спосіб подавання ВП	Умови гасіння	Значення коефіцієнтів		Формула розрахунку норми подавання ВП qs, кг · м-2
		Ксп	Ку
Зверху	Усередині	4	1	qs = 0,45(4+1,44)
Зверху	Зовні	4	1,5	qs = 0,7 (4+1,44)
Збоку	Усередині S < 20 м2; S ≥ 20 м2	0 0	1 1	qs = 2,6 qs = 0,6
Збоку	Зовні S < 25 м2; S ≥ 25 м2	0 0	1,5 1,5	qs = 4,5 qs = 0,9

Примітка. Значення коефіцієнтів і формули для розрахунку норми подачі

вогнегасного порошку для гасіння "зовні" дійсні тільки для застосування

систем при швидкості вітру не більше 7 м · с^-1.


Мінімальна маса ВП, кг, визначається за формулою

М_min = q_sл · S. (Д.10)

Мінімальна витрата ВП, кг · с^-1, визначається на основі значення мінімальної інтенсивності I_sл = 0,70 кг · с^-1 · м^-2 для локального гасіння поверхневим способом "усередині" та I_sл = 0,45 кг · с^-1 · м^-2 для локального гасіння поверхневим способом "зовні":

G_min = . (Д.11)

Мінімальна тривалість подачі ВП, с, розраховується за формулою

t_min = 0,67 к_у . (Д.12)

На підставі значень М_min , G_min і t_min здійснюється вибір системи з відповідними технічними характеристиками. При цьому повинні задовольнятися умови:

М_з ≥ к_зал · М_min , (Д.17)

G_с ≥ G_min , (Д.14)

t_с ≥ t_min , (Д.15)

де М_з - маса заряду ВП у резервуарі системи, кг;

к_зал - коефіцієнт залишку, що визначається на підставі регламентованої в паспорті або ТУ на систему граничної величини залишку ВП після спрацьовування (при регламентованому 5 %-му залишку - к_зал= 1,05, при 10 %-м залишку - к_зал- 1,1 і т.п.);

G_с - витрата ВП, що забезпечується системою, кг· с^-1;

t_с - тривалість подачі ВП при роботі системи, с.

Залежно від геометричних розмірів площі гасіння й можливостей забезпечення монтажу здійснюється розміщення розпилювачів і трасування розподільного трубопроводу відповідно до рекомендацій, наведених в паспортах відповідних систем.

Примітка. Значення тривалості подачі та/або витрати ВП, що забезпечується

системою з розподільною мережею, визначаються за результатами

розрахунку або вимірювань під час випробувань системи.


Д.2.7.2 Параметри нетрубопровідної модульної системи локального

пожежогасіння поверхневим способом

На основі прогнозованого значення площі гасіння S під час пожежі (див. Д.2.7.1) підбирають модуль, застосування якого забезпечує виконання умови:

R_м  S, (Д.16)

де R_м - паспортне значення показника “вогнегасна здатність”, визначеного відповідно

до вимог ДСТУ 7972, м².

Якщо умова (Д.16) не виконується, визначають загальну кількість модулів у системі, які забезпечують локальне пожежогасіння площі S:

N_м = 0,45 S (4+1,44 ) к_зал/ т_зм , (Д.17)

де к_зал - коефіцієнт залишку вогнегасного порошку, що визначається за паспортними

даними модуля аналогічно з Д.2.7.1;

т_зм - маса заряду ВП в одному модулі, кг;

Результат розрахунку за формулою (Д.17) округляють до найближчого більшого цілого числа.

До складу системи повинні входити модулі, які задовольняють вимогам Д.1.7.

Інтенсивність подавання ВП, сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 7105, з модульної системи повинна становити

I_sм = N_м^{. .} т_зм/(к_зал ^. t_мс ^. S)  I_sп , (Д.18)

де t_мс – тривалість подавання ВП з модульної системи, с;

I_sп = 0,70 кг·с^-1·м^-2 для гасіння поверхневим способом “всередині”,

подавання ВП “зверху”;

I_sп = 0,45 кг·с^-1·м^-2 для гасіння поверхневим способом “всередині”,

подавання ВП “зверху”.


Розміщення модулів на захищуваному об‘єкті слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів щодо їх експлуатації для того, щоб розпилювачі забезпечували подавання ВП безпосередньо на площу гасіння.


Д.2.7.7 Визначення основних параметрів системи локального пожежогасіння

об'ємним способом

Мінімально необхідна маса заряду ВП, кг, розраховується за формулою

М_тin = q_vл · V_зл , (Д.19)

де q_vл - норма подачі ВП для локального гасіння по об‘єму для ВП, сертифікованих

на відповідність вимогам ДСТУ 7105, приймається

q_vл = 2 q_vо = 1,2 кг · м^-7;

V_зл – розрахунковий захищуваний об‘єм, м⁷.

Величина V_зл визначається на підставі геометричних розмірів устаткування, що захищається, збільшених на 15 % кожний:

V_зл = 1,15⁷ ·А · В · Н = 1,52 · А · В · Н , (Д.20)

де А, В, Н - відповідно довжина, ширина, висота устаткування, що захищається, м.

Мінімальна витрата ВП, кг·с^-1, визначається аналогічно системам пожежогасіння об‘ємним способом

G_тin = , (Д.21)

При цьому інтенсивність подачі ВП, повинна бути

І_vл ≥ 0,04 кг·с^-1·м^-7.

Після вибору системи, що забезпечує дані характеристики, розміщають розпилювачі або запірно-розпилювальні пристрої модулів таким чином, щоб витікаючи газопорошкові струмені зрошували зовнішні поверхні устаткування, що захищається.

Для підвищення ефективності даного способу гасіння рекомендується встановлювати навколо устаткування, що захищається, щити з негорючих матеріалів з ненормованою межею вогнестійкості для затримки ВП, що подається, у захищуваний об‘єм.


Д.2.8 Визначення основних параметрів систем пожежогасіння поверхневим

способом


Д.2.8.1 Параметри системи пожежогасіння поверхневим способом

з розподільною мережею

Системи поверхневого пожежогасіння застосовують якщо існує необхідність захисту площі, у межах якої можуть виникнути вогнища пожежі різної величини.

Параметри системи визначають на основі значення площі максимального вогнища пожежі – S_max, що може виникнути в межах захищуваної площі – S_з.

Для гасіння “усередині” або “ззовні” приміщення при подавані ВП "зверху" виконують розрахунок норми подачі (питомої маси) ВП - q_sп , кг · м^-2, яка забезпечує гасіння одиничного вогнища пожежі площею S, за формулами, аналогічними (Д.9):

- для гасіння “усередині” q_sп = 0,45 (4 + 1,44 · ) (Д.22)

- для гасіння “зовні” q_sп = 0,7 (4 + 1,44 · ) (Д.27)

Мінімальну масу ВП, кг, що повинна бути подана з системи на захищувану площу, визначають за формулою

М_min = q_sп · S_з . (Д.24)

Мінімальна витрата ВП, кг · с^-1, яка повинна забезпечуватись системою пожежогасіння, визначають за формулою

G_min = М_min · I_sп / q_sп . (Д.25)

де I_sп - інтенсивність подачі ВП “зверху” при гасінні поверхневим способом для ВП,

сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 7105 (див. Д.2.7.2).


Мінімальну тривалість подачі ВП, с, визначають по формулі

t_min = 0,67 q_sп / I_sп (Д.26)

Параметри системи повинні задовольняти умовам, аналогічним (Д.17 - Д.15):

М_з ≥ k_ост · М_тіп; G_с ≥ G_тіп; t_с ≥ t_тіп .

Конструкція і розміщення розподільної мережі й розпилювачів повинні забезпечувати рівномірну подачу ВП на всю захищувану площу, з урахуванням рекомендацій виробника системи.

Д.2.8.2 Параметри модульної системи пожежогасіння поверхневим способом

Загальна кількість модулів, необхідне для комплектації модульної системи, розраховується за формулою

N_м = К_з ^. S_o / S_зм . (Д.27)

де S_o - загальна площа, що підлягає захисту системою в даному приміщенні, м²;

S_зм - значення показника “захищувана площа” (за паспортом) одного модуля, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 7972, м²;

К₇ - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону.

Результат розрахунку за формулою (Д.27) округляють до найближчого більшого цілого числа.

Розміщення модулів у захищуваному приміщенні, повинне проводитися відповідно до вимог посібника (керівництва) з експлуатації виробника цих модулів.

Значення коефіцієнта К₇ приймаються рівними значенням, наведеним у підрозділі Д.2.6.7.


Д.2.9 Значення параметрів подавання ВП (інтенсивність, норма подачі), які використовуються під час розрахунку за методикою цього додатку можуть змінюватись, в разі застосування вогнегасних порошків з більш високою вогнегасною ефективністю, що підтверджено результатами вогневих випробувань згідно з вимогами ДСТУ 7972.


Д.2.10 Методика розрахунку параметрів розподільних мереж

систем порошкового пожежогасіння


Методика може застосовуватись до систем порошкового пожежогасіння закачного типу із використанням вогнегасних порошків П-2АПМ та Фактор АВС-40. При застосуванні інших вогнегасних порошків інших марок значення коефіцієнтів опорів мають бути обґрунтовані за результатами відповідних досліджень та випробувань.

Визначення параметрів розподільних мереж систем порошкового пожежогасіння при їх проектуванні включає наступні етапи:

1. Виконується побудова геометричної конфігурації розподільної мережі відповідно до визначених параметрів подавання вогнегасного порошку та виходячи із характеристик пожежної небезпеки захищуваного об’єкту та обраного способу подавання вогнегасного порошку.

2. Виходячи з розрахованого значення витрати вогнегасного порошку у відповідності до витратних характеристик розпилювачів вогнегасного порошку, визначаються необхідні значення тиску перед кожним розпилювачем.

7. З технічної документації на систему порошкового пожежогасіння визначається початковий тиск у резервуарі з вогнегасним порошком (), Па.

4. У напрямку протилежному руху порошку, починаючи від розпилювачів, проводиться розрахунок втрат тиску газопорошкової суміші.

4.1. Визначаються приблизні втрати тиску на i-й ділянці трубопроводу для оцінювання зміни порожності газопорошкової суміші:

для горизонтальних ділянок

, (Д.28)

, (Д.29)


для вертикальних ділянок

, (Д.70)

де G_п(і) - витрата газопорошкової суміші крізь ділянку, кг/с;

D- діаметр ділянки трубопроводу, м;

L та H – відповідно довжина та висота ділянки, м; γ₀- питома вага транспортуючого газу за нормальних умов, кг/м⁷ (для повітря γ₀=1,29 кг/м⁷);

γ_2(і) - питома вага транспортуючого газу у кінці і-ої ділянки трубопроводу;

F- площа поперечного перетину ділянки трубопроводу, м²;

g- прискорення вільного падіння, м/с²;

Р₀- значення величини атмосферного тиску, Па (приймається рівним 101725 Па);

μ- концентрація газопорошкової суміші, кг/кг (визначається із залежності наведеної на рис.Д.1, за умови, що початковий тиск у резервуарі визначається як ).



1

1

2



Рис. Д.1 Залежність концентрації газопорошкової суміші від тиску у резервуарі

де: 1 - Фактор АВС-40 з максимальним регламентованим вмістом фосфорно-амонійних солей; 2 - П-2АПМ, Фактор АВС-40 з регламентованим мінімальним вмістом фосфорно-амонійних солей.



Таблиця Д.7.

Значення коефіцієнтів опору (λ)

Діаметр, мм	Вогнегасний порошок
		Фактор АВС-40
40	0,020	0,017
25	0,015	0,0165
20	0,010	0,008
15	0,0061	0,0045

4.2 Визначаються значення порожності газопорошкової суміші на початку (ε₁) та у кінці ділянки трубопроводу (ε₂), а також стала транспортування ():


, (Д.71)


, (Д.72)


. (Д.77)


4.7 Виконується перевірка швидкості газопорошкової суміші на початку та у кінці ділянки трубопроводу:


, (Д.74)


, (Д.75)


де c₁, c₂ - швидкості газопорошкової суміші на початку та у кінці ділянки трубопроводу, м/с

Отримані значення c₁, c₂ не повинні становити менш ніж 7 м/с, в іншому випадку вихідні параметри для розрахунку мають бути змінені, наприклад збільшене розрахункове значення витрати вогнегасного порошку (G_п), що проходить крізь ділянку трубопроводу, або зменшена довжина ділянки (L).

4.4 Визначаються втрати тиску на ділянці із урахуванням зміни порожності газопорошкової суміші:

для горизонтальних ділянок



, (Д.76)


для вертикальних ділянок






, (Д.77)


де

,

,

,

,

ρ_п- істина густина вогнегасного порошку, що використовується:

- для П-2АПМ: 1817 кг/м⁷;

- для Фактор АВС-40 з максимальним регламентованим вмістом

фосфорно-амонійних солей: 1878 кг/м⁷;

- для Фактор АВС-40 з мінімальним регламентованим вмістом

фосфорно-амонійних солей: 2010 кг/м⁷).


4.5.Розраховується значення абсолютного тиску на початку ділянки:


Р_1(і)=Р_2(і)+ΔР, (Д.78)


Отримане значення тиску вважається початковим значенням для наступної ділянки, тобто Р_2(і+1)=Р_1(і).


4.6 У місцях розгалуження трубопроводів розподільних мереж для трійника обирається еквівалентна довжина (L_екв) згідно таблиці Д.4, відповідно до значення більшого діаметру, що додається до довжини наступної за ним ділянки. Абсолютний тиск на кінці цієї ділянки визначається як середнє арифметичне значень тисків на початку нерозгалужених ділянок, що попередньо розраховувались. Витрата вогнегасного порошку крізь трійник, визначається як сума витрат вогнегасного порошку, що проходили крізь попередні нерозгалужені ділянки.

4.7 Розрахунок кутника, проводиться також через значення еквівалентної довжини ділянки (L_екв) згідно з даними таблиці Д.4. Отримане значення додається до довжини наступної за ним ділянки, для якої проводиться розрахунок.

Таблиця Д.4

Значення еквівалентних довжин трубопроводів,

що відповідають з’єднувальним елементам розподільних мереж

Тип з’єднувального елементу	Діаметр, мм	Еквівалентна довжина, м
Кутник	40	1,95
	25	2,1
	20	7,15
	15	7,60
Трійник	40-25-25	5,00
	25-20-20	5,70
	20-15-15	6,45

5. Закінченням розрахунку є визначення значення абсолютного тиску Р_1(n), безпосередньо перед резервуаром з вогнегасним порошком. Отримане значення Р_1(n) не повинно перевищувати значення Р_р, в іншому випадку необхідно повторно виконати розрахунок змінивши вихідні параметри для його проведення (геометрична конфігурація трубопроводів розподільної мережі, типи розпилювачів та ін.).


Додаток Е.1.

(обов’язковий)


ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ______________

(замовник)

М.П.


КАРТКА ОБ’ЄКТА № \_______\_______\__________\

(код пульта) (порядковий номер

об’єкта)


1. Назва ППСН …………………………………………….\________\_________\

(код пульта)


2. Назва об’єкта спостерігання:_______________________________________

__________________________________________________________________


3. Поштова адреса об’єкта спостерігання: ______________________________

__________________________________________________________________

(поштовий індекс та адреса)


4. Географічні координати: довгота: \___\___\___\

(дані gps)

широта: \___\___\___\

(дані gps: градуси, хвилини, секунди )


5. ПІБ та номери телефонів керівників та/або відповідальних осіб об’єкта спостереження, які згідно з договором потребують оповіщення у випадку пожежі:

\_____________\ \____________\ \_____________\

(П.І.Б) (номер телефону домашній) (номер телефону мобільний)


6. Назва приймально-контрольного приладу системи пожежної автоматики об’єкта спостерігання : \_______________________\


7. Найменування та ідентифікаційний код (номер) обслуговуючої організації, яка здійснює технічне обслуговування системи \____________________\:

(вказується тип системи)

__________________________________________________________________

(назва суб’єкта господарювання)

ідентифікаційний код (номер): \______________\


8. Термін дії договору із замовником та виконавцем робіт із спостерігання за пожежною автоматикою об’єктів: з__________по __________


9. Текстове описання об’єкта спостерігання та характеристики будинку: __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

(опис конструктивних елементів будинку, систем електроживлення, газопостачання тощо)


10. Номер телефону територіального вузла районних електричних мереж для відключення об’єкта від електричної мережі у разі пожежі:

\______________\ \_____________\ \______________\

(назва РЕМ) (адреса) (контактний телефон)


Додаток:

План-схема поверхів об’єктів, на яких позначається*: \__________________\

(в електронному вигляді, з можливістю

відкриття програмним забезпеченням

"autocad")

розміщення приймально-контрольного приладу;

розміщення пожежних сповіщувачів;

розміщення відеокамер (за наявності);

приміщення які захищені установками пожежогасіння;

місця встановлення кнопок ручного пуску систем димовидалення:

місця встановлення кнопок ручного пуску установок пожежогасіння;

місця розміщення виносних (сухих) патрубків для підключення пересувної

техніки до установки пожежогасіння;


Виконавець: \__________________\

(П.І.Б особи, яка склала картку)


М.П.


Додаток Е.2.

(обов’язковий)


Зразок таблички

ОБ’ЄКТ ПІДКЛЮЧЕНО ДО CИСТЕМИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПОЖЕЖНОГО СПОСТЕРІГАННЯ Фірмовий знак (логотип) підприємства (за наявності) _______________________________________________________________________ (назва та місцезнаходження суб’єкта господарювання) _______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________ (серія, номер та термін дії ліцензії, контактний телефон)

Примітки: 1. Мінімальні розміри таблички повинні бути 210×148 мм (формат А 5).

2. Таблички виготовляються з паперу, пластику, металу та інших матеріалів, які мають щільну структуру та є стійкими до впливу вологи. Якщо застосовується папір, то його щільність повинна бути не менше ніж 0,2 кг/м², а лицьовий бік таблички захищається за допомогою ламінування.

3. Нанесення інформації виконується тільки з одного боку таблички. Спосіб нанесення залежить від матеріалу, з якого виготовлена табличка, і повинен забезпечувати зберігання нанесеної інформації впродовж строку експлуатації установки пожежної автоматики.


Додаток Е.3.

(обов’язковий)