Одеський національний університет імені І.І
| Вид материала | Документы |
- Всеукраїнська учнівська Internet-олімпіада (2010 рік) Завдання І заочного туру з економіки, 142.3kb.
- Фіналісти Національного відбіркового етапу Конкурсу у номінації "Бізнес-ідея", 48.25kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 277kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 436.12kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 361.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 510.69kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки, 2069.58kb.
КАРДÓН, -у ч. 1. Місце поселення лісника в лісі. Прийíхали за дрóвами та ходúли на кардóн за козакóм (с.Обжили, Балтський р-н); 2. Місце знаходження рибальської застави (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також КАРКÁС.
КАРИКИ, -ів мн. Грядки на городі. (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н).
КАРКÁС ч. див. КАРДÓН (с.Обжили, Балтський р-н).
КАРМÁК ч. заст. Гачок, зроблений з заліза, яким підтягують червону рибу до човна. Білýгу вáжко вз’áти без кармакá (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАРМУШКА, -и ж. Скринька, з якої годують коней. Набрáв кармýшку кóн’ам йíсти (с.Лізинка, Іванівський р-н).
КАРПАЛИ, -ів мн. Дерев’яні вила з 4-5 ріжками. (с.Лізинка, Іванівський р-н; Овідіопольський р-н) пор. БАРМАКИ, КАРПОЛÓЇ КАРПОЛÓЇ див. також КАРПОЛИ.
КАРПÉТКА, -и ж. частіше у мн. КАРПÉТКИ Шкарпетки. Вóвни трóхи йе / хот’íла старóму на карпéтки напрáсти та сплестú (с.Василівка, Миколаївський р-н); Над’íн’ карпéтки / бо хóлодно (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КАРПОЛИ див. КАРПАЛИ (Овідіопольський р-н)
КАРПОЛÓЇ, -їв мн. Дерев’яні вила з двома, трьома або п’ятьма ріжками. Карполóйі на два і три р’ішкú дл’а солóми / а на пйат’ р’ішкíв дл’а полóви (с.Лізинка, Іванівський р-н) пор. БАРМАКИ, ГÁБЛІ, КАРПАЛИ, КАРПОЛИ.
КАРТОФЛЯНИК, -а ч. кул. Млинець із борошна й картоплі. На тар’íлку постáвили картофл’áники (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Нажáрила картофл’áник’ів до мн’áса (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАРТÓШКА, -и ж. Коренеплід, бульба будь-якої рослини. Накопáла картóшки чолов’íчойі л’ýбки в л’íс’і та зрóбл’у порошóк (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАРУК, ч. Залишки винограду, кукурудзи на полі після збирання врожаю. П’ішлú збирáт’ карýк з винограду (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КАРУЦА, -и ж. молд. Віз. Такá карýца пут’óва / то усí колéса кабутáйут (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) Старий віз. С’íло багáто л’удéй на отý карýцу / а вонá йак трíсне / гéт’ розсúпалас’ (м.Татарбунари).
КАТАРУВÁТИ, -ю, -єш Обрізати корінці винограду після щеплення культурного сорту з диким (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).
КАТИГÁРНЯ, -і ж. Місце, де катували людей. Завелú л’удéй у катигáрн’у (с.Плахтіївка, Саратський р-н) пор. КАРДИГÁРНЯ.
КАТІЛÁЖ (від такелаж) Усі снасті та знаряддя, необхідні для рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАТÓК, -тка ч. 1. Знаряддя, за допомогою якого гарманувáли; 2. Знаряддя для ущільнення ґрунту після оранки. Каткóм і пáруйу волíв каткувáли свойí дистúни (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).
КАТРÁГА, -и ж. Дах, курінь над льохом. Катрáгу стрóйат’ від дошчý (с.Бакша, Савранський р-н; с.Гетьманівка, Савранський р-н); Стáла прот’ікáти катрáга (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАТРÁНИТИ, -ю, -иш Смолити невід або інші снасті (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський).
КАТРУЦА, -и ж. молд. Заглиблення у печі, куди вигортають жар, попіл. Пóт’ім рóбл’ат’ катрýцу / шоб вигортáти пóпіл (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Немирівське, Балтський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також КАТРУЦЯ.
КАТРУЦЯ, -і ж. див. КАТРУЦА (с.Неділкове, Савранський р-н).
КАУН, -á ч. Кавун. Ус’í л’ýди л’ýбл’ат’ вóвк із каунá / бо у йóму немá нас’íн’а (м.Татарбунари) див. також КОУН .
КÁУРЦ, -а Вид жаби. Кáурц у р’íчк’і крич’íт’ л’íтом рáно і вéч’іром (м.Татарбунари) пор. БРОСКÁЙ, КНУР, КРАКАНИ, КРУК.
КАЦ! див. А-ТПРС! (с.Петрівка, Березівський р-н).
КАЦАВÉЙКА, -и ж. 1. Верхній теплий короткий жіночий одяг на ваті у вигляді жакета. Булá у новíй кацавéйц’і і т’íл’ки роздивл’áлас’ / чи хтос’ за нéйу дúвиц’ц’а (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Михайлівка, Великомихайлівський
р-н); Од’íла / зрáзу / кацавéйку / а туд’í куфáйку / шоб бýло тéпло у грýди і спúну (м.Татарбунари); 2. Довге жіноче пальто. Рáн’че то ни д’íвка / шо ни мáйе кацавéйки (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); В прúдане Гáн’н’і далú пул’т’ісáк / фýтро / кацавéйку (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. КАЦЕВÉЙКА, КУНДУГУНЯ, ПОЛЬТІСÁК.
КАЦÁПКА, -и ж. Частина села, заселена росіянами. Расстрóйілас’ Кацáпка ужé аш у 61-м годý (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КАЦЕВÉЙКА, -и ж. Коротка жіноча або чоловіча свитка. Колис’ в мóд’і булú кацавейки / бо крáшчого не бýло (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. КАЦАВÉЙКА.
КАЦИ, -íв мн. див. КІТÉЦЬ (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАЧÁ! див. А-ТÁСЬ! (с.Петрівка, Березівський р-н).
КАЧАЛÁЙКИ мн. Залишки бадилля скошеної кукурудзи. (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н; Овідіопольський р-н).
КАЧÁЛКА, -и ж. 1. Палиця, яку обліплюють спеціально приготовленою глиною із соломою й укладають між балками у стелі. Йа став / а качáлка струхн’áвіла і лóпнула / а у хáту ц’íлий комóк глúни упáло (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. Деталь вітряка. Крýтиц’ц’а к’іш / савóк / качáлка (с.Плахтіївка, Саратський р-н); 3. Візок на двох колесах, який становить собою гарно оздоблену скриню для сидіння двох осіб. У качáлку впр’агáйут’ одного кон’á (с.Василівка, Миколаївський р-н);
4. Коток, яким розбивають грудки на полі (Овідіопольський р-н).
КАЧÁЛОЧКА, -и ж. Брунатний плід рогозу. Качáлочки так’í висóк’і / шчо не вúдно з них н’ічóго (с.Жовтень, Ширяївський р-н).
КАЧАНИ мн. Кукурудза. Повне гор’íшча качан’íв / а мамалúги немáйе з чóго зварúт’ (м.Татарбунари).
КÁЧЕЧКА, -и ж. техн. Пристрій на вияшках, один із чотирьох стоячків (кілочків), які вкладають у кінці витушок і на які розпинається лоток для змотування ниток у клубок. С кáчечок змóтуйут’ ниткú на клупкú (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) див. також КÁЧКА.
КАЧИЛЬЦÉ, -я с. техн. Планка в «українському» ткацькому верстаті для утримання нáчиня. До качил’ц’á привйáзуйец’а нáчин’а (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ГРЄДКА.
КÁЧКА див. КÁЧЕЧКА М’íток накидáйíц’а на кáчки / а потóм розмóтуйіц’а в клубóк (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Бувáло служúли рýки за вийашкú / а пáл’ц’і за качкú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
КАШ, -а ч. 1. див. затягане молокó (ЗАТЯГАНИЙ); 2. див. КÁШИК (с.Сергіївка, Саратський р-н).
КÁШИК, -а ч. Товстий корж бринзи, яку вийняли з-під преса. Посолúла три кáшики брúнЩі (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також КАШ 2.
КАШТУРА, -и ж. Невеличка залізна коцюбка, якою вишкрібають болото у хаті. Шкрáбала болóто каштýройу і сл’ідóм зам’ітáла зéмл’у (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАЮК, -á ч. Великий двопарусний човен для рибальства здебільшого в морі, коли рибалять суднами осушить каюки Зігнати велику кількість води в море (про вітер), щоб прив’язані біля берега човни діставали кілем суші (м.Вилкове, Кілійський р-н); підвéсти каюкá Підпливти каюкóм до берега (м.Вилкове, Кілійський р-н); погнáть каюкá Попливти каюкóм у потрібне місце за допомогою бабáйок (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАЮЧКА, -и ж. Невеликий човен з одним парусом (м.Вилкове, Кілійський
р-н).
КВАСНИНÁ, -и ж. Наквашені огірки, помідори, капуста. Черес ту зáсуху і кваснинú немá цей р’ік (с.Лізинка, Іванівський р-н).
КВАСÓК, -у ч. Щавель, який спеціально вирощують селяни для закислювання борщу. Виснóйу дóбре / нарвéш кваскý / крóпу / петрýшки та й звáриш зелéний боршч (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
КВАЧ, -а ч. Палиця з намотаною на одному кінці матýлою.для обмазування човна смолою (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КВАЧУВÁТИ, -ю, -єш, док. ПОКВАЧУВÁТИ Натирати хату глиною, піском після тинькування. Остáлос’а ше поквачувáти хáту / та й білúти мóжна (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); ГлáÆин’а гет’ стр’íскало / трéба квачувáти (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
КВÓЧКА Сузір’я Плеяди пор. ДІВКА-ВОДУ-НЕСЕ.
КÉБИТ, -у ч. екс. Розум. Кéбиту у н’óго немá трóшки (с.Обжили, Балтський
р-н).
КЕМÁРИТИ, -у, -иш жарг., знев. Спати (про людину). Вс’і в пóл’і / а в’ін кемáрит’ (с.Жовтень, Ширяївський р-н).
КÉМПА, -и ж. Крута гора, пагорб. Почекáйу п’ідвóди / а то йа на ц’у кéмпу самá не вúйду (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КЕМПÉРИ, -ів мн. екс. Круті гори, пагорби. Покá добрáлас’а до р’івнойі дорóги чéрез т’і кемпéри / то н’іг не чýствувала (с.Лісничівка, Балтський
р-н).
КÉПТИНИ, -ів мн. Щітка з рідкими залізними зубцями, якою перший раз прочісують вовну (с.Кисилиця, Ізмаїльський р-н).
КĖРИК, -а ч. Літній жіночий одяг до стану. Мáти пошúла м’ін’í кéрик з фáлдами (с.Дружелюбівка, Ананьївський
р-н).
КЕРПÉЦЬ, -я ч. Постіл (с.Грабове, Кодимський р-н).
КĖТЯ, -і ж. дит. Цукерка. На тоб’і / дóц’у / кéт’у (с.Лісничівка, Балтський р-н); Мáма кýпе на базáр’і кéт’і / у бумáжичках / т’íл’ки не плáч’ (м.Татарбунари).
КĖЦЯТИ, -ю,-їш екс. Неохайно щось робити. Йак ти не мóжиш д’íло зробúт’ / не берúс’ / а тó стúдно бýде / колú л’ýди бýдут’ бáч’іт’ / йак ти кéц’айіш (м.Татарбунари).
КĖШТА, -и ж. болг. знев. Хатина (с.Трудове, Кілійський р-н).
КИБÁЛКА1, -и ж. Обручик, який надівають дівчата на голову, щоб до нього почепити різнокольорові стьожки (с.Олександрівка, Комінтернівський
р-н).
КИБÁЛКА2, -и ж. заст. Горілка. Ану старá / подáй мені кибáлки // а тул’áк до гáлки / наливáй кибáлки (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).
КИДÁТИ, -ю, -єш Протягувати за допомогою човника нитку. Кúнула нúтку дл’а піткáн’н’а (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) Ñ кидáть камíння Про вітер великої сили (м.Вилкове, Кілійський).
КИКА, -и ж. дит. М’ясо. На / дóц’а / кúку йіж (м.Балта, Балтський р-н; с.Обжили, Балтський р-н); Йіш кúку / це кúка йіз тóго пíвника / шо мáма зар’íзала (м.Татарбунари).
КИКНУТИ, -у, еш див. ҐЕҐНУТИ (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КИКОТЬ, -я ч. Обрубок ноги, руки, пальця, у тварин – хвоста, а також недорозвинена нога чи рука (с.Василівка, Миколаївський р-н); Йа вс’о рóбл’у л’івойу рукóйу / а цим кикт’ом н’ічого не можу (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КИЛІМ ч. Вибране домоткане рядно. На кúл’ім’і вибирáйут’ óлен’і / рóж’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КИЛÓ, -а с. заст. Двадцять один (с.Трудове, Кілійський р-н).
КИЛЬГÁМЕР, -а ч. нім. Ковальський інструмент для розковування шини. Кил’гáмером розкóвуйут’ шúну / йакшчó вонá ни налáзе на óбід (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).
КИМБУР, -у ч. Південно-східний вітер. Кúмбур дýйе с Кúмбурс’койі косú / з йýго-востóка (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).
КИПІТЬ, -і ж. Наріст під язиком у курки, пипоть, хвороба курей. Он та кýрка йíсти не мóже / у нéйі кúпіт’ на йазиц’í (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н.
КИПТÁР, -я ч. Коротенький кожушок без рукавів. Під с’ір’áк одíв киптáр / шоб теп’лíше булó (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).
КИР-КИР-КИР! див. ДУЗЬ-ДУЗЬ! Кúр / кир /кúр от паскýди / зм’ішáлис’ мойі йіндикú із колхóзн’іми і тепéр / йак йіх одлуч’íт’ (м.Татарбунари).
КИРГÁН, -а ч. 1. Великий курінь із очерету, у якому може жити 10-12 рибалок (с. Маяки, Біляївський р-н; Овідіопольський р-н); 2. див. КАРГÁН (с.Кисилиця, Ізмаїльський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).
КИРД, -у ч. Велика отара овець. Вчóра пригнáли до нас кирд овéц’ (с.Білка, Іванівський р-н); Чабáн погнáв ц’íлий кúрд овéц’ до кошáри (м.Татарбунари; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Біляївський р-н; Ізмаїльський р-н; Красноокнянський
р-н; Овідіопольський р-н); Рáно в’íвц’і дóйат’ і виган’áйут’ у кирд (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); На толок’і пасец’а два кирда овец’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також КИРДА, ТУРМА.
КИРДА, -и ж. див. КИРД (с.Орджонікідзе, Ширяївський р-н; с.Свердлове, Комінтернівський р-н).
КИРДÁЧ, -а ч. Чабан великої отари овець (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).
КИРДОВИЙ, -ого ч. Старший чабан (с.Чорна, Красноокнянський р-н).
КИРКА, -и ж. Знаряддя для зрубування кукурудзи. Ми ус’í кúрки вúкинули на машúну (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Кúрка на степý поламáлас’ / кусóчок лужан’íв остáлос’ не дорýбан’іх (м.Татарбунари) пор. КÍРКА.
КИРЛÁНА, -и ж. Молоденька, звичайно однорічна вівця. Мáйу однý кирлáну / на вéсну бýде год (с.Лиман, Татарбунарський р-н; Ц’ій кирлáн’і с’огóдн’а р’íвно гóд (м.Татарбунари).
КИРЛÁТИ, -ів мн. Пліт, плетений з лози. Кирлáти обшúт’і дóшками (с.Долинське, Ананьївський р-н).
КИРЛÍГ ч. Палиця з прикріпленим металевим гачком, якою смикають сіно, солому тощо. Кирл’íгом дýже харашó смúкат’ с’íно з скирт (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) див. також КЛЮЧКА 2.
КИРНИЦЯ, -і ж. Криниця. Вонá говóрит’ кирнúц’і: «Кирнúц’а / стан’ мен’í у пóміч» (с.Немирівське, Балтський р-н).
КИРНИЧКИ, -чок мн. Різновид проходу у грубі. У грýбі звóдиц’ц’а звод / звéрху стáвл’ац’ц’а кринúчки (с.Білка, Іванівський р-н) див. також ПЕРЕВÁЛИ.
КИРПА, -и ж. Жіночий очіпок (с.Яськи, Біляївський р-н).
КИРПИЧ, -а ч. Плитки добре спресованого гною для палива. Накладý кирпичý / ростопл’ý / йак загорúц’ц’а / накладý казанú (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).
КИРЦÍ див. БАРАНÉЦЬ Взуйс’ / бо на баштáн’і йе кирц’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КИСИЛИЦЯ, -і ж. 1.Кислий компот зі свіжих вишень (с.Байбузівка, Савранський р-н; с.Ширяєве, Ширяївський
р-н); 2.Компот, зварений зі свіжих фруктів (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 3.Яблуня, яка родить дуже кислі яблука (с.Байбузівка, Савранський р-н) пор. КИСЛИЦЯ.
КИСЛИЦЯ, -і ж. Лісове яблуко, кисле на смак. Назбирáла у л’іс’і кислúц’ (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. КИСИЛИЦЯ.
КИСЛЯВКА, -и ж. Назва окремого сорту грибів. (с.Ухожани, Балтський р-н).
КИТÁЙКА, -и ж. Спілі вишні, навиті на паличку у вигляді качана кукурудзи. Китáйками прикрашáйут’ г’íл’ц’а на Івáна Купáла (с.Ухожани, Балтський
р-н).
КИТИЦЯ, -і ж. Сніп, який при вшиванні острішка даху хати кладеться колоссям догори. (с.Василівка, Миколаївський р-н); * Маленькі снопики з очерету або околоту. Кúтиц’і готóві / а тепéр мóжна хáту вкривáти (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н); Кúтиц’і рóбл’ац’а з м’ілéн’кого комишý
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
КИТРÁДЬ, -і ж. рос. Зошит. Списáла однý китрáд’ / почнý другý (м.Татарбунари).
КИТУВÁТИ, -тýю, -тýєш Забивати, замащувати замазкою шпарини у вікнах. Нá з’іму в’íкна трéба китувáти (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ОБКИТÓВУВАТИ.
КИХВÁЛЬ, -і ж. іхт. Кефаль. Йак в’íйе востóк / то бýде рúба у р’íчк’і / кихвáл’ (м.Татарбунари).
КИХЛІ, -ів мн. кул. Вергуни. (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КИЧКА, -и ж. Різновид очіпка для дівчини. Булá год’íта в новíй гýн’ц’і / а на головí кúчка (с.Лізинка, Іванівський
р-н) пор. КÁПТУР.
КИЦМÁН, -а, ч. кул. Пиріг. Напеклá мáти кицманíв з кабакóм (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).
КИШКÁНЬ, -я ірон. Людина, яка неохайно носить свій одяг. Йак той кишкáн’ ходит’ (с.Концеба, Савранський р-н).
КИШЛИ, -ів мн. Кишлак. У нас дóйат’ вíвц’і ж’інкú / а там по тим кúшлам чоловікú дóйат’ (с.Плахтіївка, Саратський р-н).
КИШЛО, -а с. Хуторець. М’íж нáшим і сус’íÙс’ким селóм бýло кúшло (м.Татарбунари; Ізмаїльський р-н; Кілійський р-н).
КИШМАНИ мн. 1. Нутрощі зарізаної свині (Біляївський р-н); 2. Неїстівні нутрощі риби (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); 3. Неїстівні нутрощі гарбуза, дині. Вúйми кишманú з кабакá та повибирáй с’éмочки (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).
КИШМÉН, -у ч. див. ДЕРИПЛІТ Квóчка с курчáтами залíзе у кишмéн і н’ійáк ни мóжна йійі вúгнати (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Покровка, Любашівський р-н; с.Жовтень, Ширяївський р-н).
КИШÓРА, -и ж. молд. П’ятнадцять снопів (с.Яськи, Біляївський р-н) див. також КІСЬÓРА.
КІБЦÍ, -íв мн. Очерет, обплетений з обох країв, з якого робили загорожі для кошар і городів. К’ібц’áми городúли кошáри дл’а курéй (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) пор. КІТЦÍ.
КĺВНА, -ої ж. Тільна (про корову). Чи к’íвна корóва чи н’і / вс’о равнó не давáли молокá у піст йíсти (с.Лізинка, Іванівський р-н).
КĺЛЬЦЯ, -éць мн. Маленькі проростки у бульбах картоплі, насінні квасолі, кукурудзи тощо. Вже нáша картóпл’а кíл’ц’а пустúла (с.Гетьманівка, Савранський р-н).
КĺМЕНИЦЯ, -і ж. Брудний наріст на тімені дитини. А головá грáзна / к’íмениц’а зал’іпúлас’ / йак у малéн’койі дитúни (с.Лізинка, Іванівський р-н).
КІНÓВЩИК, -а ч. Кіномеханік. Бýде к’інó – не знáйу / немá к’інóвшчика (с.Лізинка, Іванівський р-н).
КІНЬ, коня ч. Деталь «українського» ткацького верстата у вигляді палиці для утримання заднього навоя. Пáлка в навóйі звéц’а к’ін’ (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
КÍРКА, -и ж. Знаряддя для довбання землі, каменю; кайло. К’íркуйу довбáйут’ зéмл’у / колú шос’ копáйут’ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) пор. КИРКА.
КĺРЧИК, -а ч. Недоїдений шматочок хліба (с.Манаші, Б.-Дністровський р-н).
КĺСКА1, -и ж. Верхня частина очеретяної покрівлі, сплетена у вигляді коси. Ужé пáрками хáту прошúли / ше к’íску остáлос’а сплестú (с.Гвоздавка, Любашівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
КĺСКА2, -и ж. Ножик, зроблений з куска коси (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
КІСЬÓРА див. КИШÓРА (с.Коси, Котовський р-н; с.Чорна, Красноокнянський р-н).
КІТ ч. іхт. Морська неїстівна риба, подібна до кота. К’іт / морс’кá нейiст’íвна рúба (м.Вилкове, Кілійський р-н)
КІТÉЦЬ, -я ч. Риболовецька снасть, зроблена з плетеного товстого очерету або дерев’яних палиць у вигляді лабіринту-загороди (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. КÓПЦІ; див. також КАЦИ, ТÍРИ, УЦИНОК.
КІТЦÍ мн. див. КІТÉЦЬ (с. Маяки, Біляївський р-н) пор. КІБЦÍ.
КÍЧКА, -и ж. 1. Фігурно вирізана і прикріплена до човна дощечка для підтримки в нерухомому положенні перéруба чи сідáлки(м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Фігура, прикріплена до самого верху чордакá (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КІШ, -а ч. Дерев’яний хлів на ніжках, у якому зберігається кукурудза. (Овідіопольський р-н).
КЛАЙ, -ю ч. рум. або молд. Ряд п’ятнáццяток на ниві (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).
КЛАК ч. див. КЛÁКА (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).
КЛÁКА, -и ж. молд. Особливий вид гуртової праці, товариської, родинної допомоги, за яку не платили, а тільки частували Рáн’ше бýло багáто мóлод’і в сил’í й стрóйілис’/ кáжду нид’íл’у клúкали на клáку (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); Зам’ісúли звéч’іра чамýр к’íн’ми / бо узáвтра бýде клáка // зрáзу бýдем накладáт’ стéл’у / туд’í мáзат’ сц’íни / а йак кóнч’іц’а чамýр / бýдемо пúт’ / гулáт’ (м.Татарбунари; с.Лиман, Татарбунарський р-н; Ананьївський р-н; Біляївський р-н; Красноокнянський р-н) див. також ЗАКЛÁЩИНА 2, КЛАК, КЛÁКИ, НАВХÓЧИНА, ТОЛОКÁ