А. Назва й адреса

Вид материала

Документы

Содержание Методичне забезпечення. Екзаменаційна методика Реєстрація на іспит Факультет: ІнМАД Кафедра Лазерної та оптоелектроної техніки Методичне забезпечення. Реєстрація на іспит Статус: Індивідуальний Кафедра Лазерної та оптоелектроної техніки Методичне забезпечення. Реєстрація на іспит Дисципліна: Основи теорії образного комп'ютера Кафедра Лазерної та оптоелектроної техніки

Подобный материал:

• А. Назва й адреса, 1279.76kb.
• А. Назва й адреса, 2092.49kb.
• А. Назва й адреса, 4294.6kb.
• А. Назва й адреса, 1422.42kb.
• А. Назва й адреса, 3048.13kb.
• Адреса и указатели. Операции получения адреса и косвенной адреса­ции. Отождествление, 124.21kb.
• Адреса и указатели. Операции получения адреса и косвенной адреса­ции. Отождествление, 82.09kb.
• Опитувальник клієнта – фізичної особи-підприємця, 95.84kb.
• Понятие протокола, и связанные с ним понятия, 3193.16kb.
• Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим вул, 19.85kb.

Бібліографія:

1. Цифровые процессоры обработки сигналов. Справочник (под.ред. А.Г. Остапенко). Москва. "Радио и связь",1994.
   
2. Сато Ю. Обработка сигналов. Первое знакомство. –М.:Додека, 2002
   
3. Гольденберг Л.М. и др. Цифровая обработка сигналов: Учебное пособие для вузов. - М.: Радио и связь, 1990.
   
4. Калабеков Б.А. Микропроцессоры и их применение в системах передачи и обработки сигналов: Учеб. пособие для вузов. - М.: Радио и связь, 1988.
   
5. Рабинер Л., Гоулд Б. Теория и применение цифровой обработки сигналов: Пер. с англ. - М.: Мир, 1978.
   
6. Дементьєв Ю. В., Задорожний В. К. Прогамування AVR RISK мікроконтролерів. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 77 с.
   
7. Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 368 с.
   
8. Опенгейм А.В., Шафер Р.В. Цифровая обработка сигналов: Пер. с англ. - М.: Связь, 1979.
   
9. Пальченков Ю.Д., Попов К.В. Архитектура и программирование цифровых сигнальных процессоров. Из-во ПГТУ, Пенза 1997.
   
10. Бутаев М.М., Вашкевич Н.П., Гурин Е.И., Коннов Н.Н. Проектирование цифровых устройств на программируемых логических интегральных схемах. Из-во ПГТУ, Пенза 1997.
    
11. Бриллинджер Д. Временные ряды. Обработка данных и теория: Пер. с англ. - М.: Мир, 1980.
    
12. Рабинер Л., Гоулд Б. Теория и применение цифровой обработки сигналов: Пер. с англ. - М.: Мир, 1978.
    

Методи оцінювання.

Протягом триместру студент повинен виконати 3 практичні роботи, скласти 2 письмових колоквіуми на 6 та 12 тижнях.

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами написання колоквіумів та практичних робіт, виконання СРС. На основі цих оцінок студент отримує загальну оцінку по дисципліні або складає залік на загальних підставах.

Залік проводиться усно/письмово. Завдання містить 2 теоретичних і 1 практичне питання.

Письмові колоквіуми розраховано на 45 хвилин, залік на 90 хвилин роботи відповідно.

Передумови.

Вивчення дисципліни базується на спеціалізованих дисциплінах, що вивчалися на бакалавраті, зокрема таких, як “Обчислювальна техніка та програмування”, “Персональні комп’ютери та мережі зв’язку”, “Мікропроцесорні системи”, “Обчислювальні та мікропроцесорні засоби електронних апаратів”, “Цифрові пристрої та мікропроцесори”, “Мікропроцесорна техніка в автомобілях”, “Мікропроцесорні пристрої”.

Методичне забезпечення.

Для виконання та підготовки до практичних занять видаються тести.

Індивідуальна робота:

Вивчення матеріалів лекцій (2 год/тиждень) та опрацювання матеріалів СРС. Метою самостійної роботи є систематизація, поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навичок при вирішенні задач обробки сигналів та навичок програмування периферійних блоків ЦСПОС на С++.

На самостійну підготовку винесено основні типи сигналів. Аналогові, дискретні, цифрові сигнали. Способи описання сигналів.

Поглиблене вивчення сімейств сигнальних процесорів та їх технічних характеристик.

Лінійні системи (неперервні і дискретні) перетворення сигналів.

Рекурсивні і не рекурсивні фільтри.

Архітектура сигнальних процесорів (гарвардська, супергарвардська). Компроміси, паралелізм, конвейеризація.

Застосування сигнальних процесорів. Цифрове детектування, цифрове гетеродинування, децимація і інтерполяція. Когерентне виявлення, спектральний аналіз і оцінка, обробка зображень.

Екзаменаційна методика: залік, за призначенням

Реєстрація на курс: 21021, м.Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК дирекція Ін МАД, к.2213, тел.;(8-0432) 435-135.

Реєстрація на іспит: з викладачем, персонально чи по телефону.

Мова викладання – українська

Перелік інтегральних дисциплін наукового спрямування

Дисципліна: Оптична та квантова електроніка в комп'ютерних технологіях та теорії образного комп’ютера

Факультет: ІнМАД

Статус: Індивідуальний

Курс: П’ятий

	Стаціонарне навчання	Вид курсу, години на тиждень
Триместр	14(ВС)
Лекції (год)	40	4,0
Практичні заняття (год)	-
Лабораторні заняття (год)	-
КП (КР) трим	-
РГР	-
СРС (інд. заняття)	32	3,2
Всього (год /кредитів)	72/2,0
Іспит (трим)	14
Залік (трим)
КОД:	ІІД.01

Лектор: Кожем’яко Володимир Прокопович, д.т.н., професор

Кафедра Лазерної та оптоелектроної техніки: 21021, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 2, ауд.2152;
тел.: 8-0432-59-84-50, 8-0432-59-80-23

Мета дисципліни

Надання студентам знань про основи побудови образного комп’ютера на основі квантової електроніки, дати уявлення про його структуру, функціонування, побудову і практичне використання.

Програма

Класифікація оптичних комп’ютерів. Оптоелектронні властивості квантових структур. Оптичні властивості квантових структур. Правила відбору при оптичних переходах. Нелінійні оптичні ефекти в квантових структурах. Електрооптичні ефекти в квантових структурах. Електрооптичні модулятори на основі квантових структур. Комбінаційне розсіювання світла в квантових структурах. Фотоелектричні властивості квантових структур. Визначення, та моделі образного комп’ютера. Визначення образного комп’ютера. Загальні характеристики образного комп’ютера. Математичні моделі образного комп’ютера. Генеративна модель і багаторівнева багатозначна модель. Структура та операційна система образного комп’ютера. Структурні елементи образного комп’ютера. Мультимодальність, аналіз через синтез, індуктивність та дедуктивне виведення, генерація та направлений перебір варіантів, зворотний зв’язок, адаптація, навчання та самонавчання, розпізнавання образів в образному комп’ютері. Операційна система образного комп’ютера. Зоровий аналізатор образного комп’ютера. Зоровий канал сприйняття інформації в образному комп’ютері. Зорова система як сукупність ієрархічно впорядкованих структур реєстрації інформації. Розпізнавач зображень як базовий елемент образного комп’ютера. Введення/виведення та базове мультимодальне оброблення звукової та зорової інформації. Сегментація та анотування потоків інформації на різнорідні ділянки у мультимодальному потоці. Інтерпретатор зображень як елемент вищого рівня структури образного комп’ютера. Змістовна інтерпретація та розуміння, як головні функції інтерпретатора. Комплексна семантична інтерпретація отриманої інформації. Око-процесор як модель прототипу образного комп’ютера. Око-процесор як модель оптичної системи з розвинутими інтелектуальними властивостями. Око-процесор як спеціалізований пристрій, призначений для автоматичного введення зображень, відповідного логіко-часового оброблення та прийняття рішень на основі апріорної і поточної інформації. Застосування KVP-перетворень в око-процесорах. Принцип квантування часу. Формування універсальної логіко-часової функції. Паралельне оброблення вхідних даних у вигляді тривалостей часових інтервалів (ЛЧ-функцій). Використання простих операцій (додавання та віднімання) тривалостей часових інтервалів. Застосування око-процесорних структур та перспективи розвитку образного комп’ютера. Застосування око-процесорних структур при аналізі, обробленні сигналів і зображень та розпізнаванні образів. Перспективи розвитку образного комп’ютера.

Бібліографія:

1. Галушкин А.И. Нейрокомпьютеры. Кн.3: Учеб. пособие для вузов / Общ. ред. А.И. Галушкина. – М.: ИПРЖР, 2000. – 528 с.
   

1. Кожем’яко В.П., Тимченко Л.І., Яровий А.А. Паралельно ієрархічні мережі як структурно-функціональний базис для побудови спеціальних моделей образного комп’ютера. Монографія. – Вінниця : Універсум – Вінниця, 2005. -161 с.
   
2. Куссуль Э.М. Ассоциативные нейроподобные структуры. – К.: Наук. думка, 1992. – 144 с.
   
3. Хьюбел Д.Х. Глаз, мозг, зрение.: Пер. с англ.. – М.: Мир, 1990. – 239 с.
   
4. Нейрокомпьютеры и интеллектуальные роботы / Под ред. Н.М. Амосова. - К.: Наук. думка, 1994. – 272 с.
   
5. Попов М.А., Бескровный В.В. Нейротехническая модель системы для автоматической классификации объектов // Нейросетевые технологии и нейрокомпьютеры: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Институт кибернетики им. В.М. Глушкова. – Киев, 1994.
   
6. Малышев В.А. Основы квантовой электроники и лазерной техники. М.: Высшая школа, 2005.-543с.
   
7. Вербицкий В.Г. Ионные нанотехнологии в электронике. Монография. – К.: «МП Леся», 2002.-376с.
   
8. Карпович И.А., ФилатовД.О. Фотоэлектрическая диагностика квантово-размерных гетероструктур. Учебное пособие. Н.Новгород: Изд. ННГУ, 1999.-358с.
   

Методи оцінювання.

Знання студента оцінюються на усному диференційованому заліку, опрацювання матеріалів винесено на самостійну роботу, студент може персонально консультуватися з викладачем протягом триместру.

Передумови.

„Теоретичні основи електротехніки”, „Радіокомпоненти і мікроелектронна технологія”, „Основи квантової електроніки та лазерної техніки”, "Системотехніка оптоелектронних та лазерних систем", "Комп'ютерне моделювання пристроїв і технологій в оптоелектроніці", “Оптоелектронні інтелектуальні системи”, “Нові інформаційні технології обробки, аналізу та розпізнавання зображень”.

Методичне забезпечення.

Видаються: програма та контрольні запитання по всіх розділах курсу, конспекти лекцій (у тому числі в електронному варіанті).

Індивідуальна робота:

1. Застосування квантових структур у приладах .
   
2. Функціонування модуля пам’яті в оптичному комп’ютері
   
3. Процесорний елемент як основна структурна одиниця в функціональній схемі образного комп’ютера.
   
4. Моделі та пристрої введення/виведення інформації в образному комп’ютері.
   
5. Варіанти структур побудови образного комп’ютера
   
6. Прототипи та приклади реалізації образних комп’ютерів
   
7. Новітні комп’ютерні технології.
   

Екзаменаційна методика: іспит, за призначенням

Реєстрація на курс: 21021, м.Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК дирекція Ін МАД, к.2213, тел.;(8-0432) 435-135.

Реєстрація на іспит: з викладачем, персонально чи по телефону.

Мова викладання – українська

Дисципліна: Волоконно-оптичні технології в системах штучного інтелекту та розпізнавання зображень

Факультет: ІнМАД

Статус: Індивідуальний

Курс: П’ятий

	Стаціонарне навчання	Вид курсу, години на тиждень
Триместр	15(ВС)
Лекції (год)	42	3,0
Практичні заняття (год)	-
Лабораторні заняття (год)	-
КП (КР) трим	-
РГР	-
СРС (інд. заняття)	30	2,5
Всього (год /кредитів)	72/2,0
Іспит (трим)	15
Залік (трим)
КОД:	ІІД.02

Лектор: Кожем’яко Володимир Прокопович, д.т.н., професор

Кафедра Лазерної та оптоелектроної техніки: 21021, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 2, ауд.2152;
тел.: 8-0432-59-84-50, 8-0432-59-80-23

Мета дисципліни

Надання студентам знань про основи побудови інформаційних та енергетичних мереж, їх структуру, функціонування, побудову і практичне використання волоконно-оптичних ліній зв’язку. Застосування цих знань в системах штучного інтелекту.

Програма

Становлення систем штучного інтелекту. Проблеми, які вирішуються. Мета, об’єкт та предмет розпізнавання зображень. Оптичні системи передачі інформації. Класифікація волоконно-оптичних ліній зв’язку. Поширення світла в оптичних волокнах. Механізми втрат світла в оптичних волокнах. Передавальні характеристики оптичного волокна. Прикладні аспекти використання оптоелектронних технологій. Лазерні діагностичні та локаційні системи. Перспективні лазерні вимірювальні та інформаційні технології. Основні принципи відокремлення оптичного сигналу на фоні випадкових перешкод. Інформаційно-енергетичні системи. Інформаційні мережі. Новітні технології обміну інформацією. Трансформація інформаційних та енергетичних мереж. Геоінформаційні системи. Історична довідка. Сучасний стан. Перспективи розвитку. Система штучного інтелекту. Природа штучного інтелекту. Гіпотеза символьних систем. Представлення інформації за допомогою символів. Символьні зв’язки нейромереж. Впровадження волоконно-оптичних технологій в системи штучного інтелекту. Розпізнавання образів. Створення новітніх модифікованих інтелектуальних систем.

Бібліографія:

1. Закон України про інформацію. № 2658-12 від 2.10.1992 р.
   
2. Арский Ю.М., Гиляревский Р.С., Туров И.С., Черный А.И. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе. М.: ВИНИТИ. 1996.
   
3. Гусев А. Технология межсетевых взаимодействий. М.: Диалог-МИФИ. 1997.
   
4. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності. Навчальний посібник. К. 1999.
   
5. Казаков С.И. Основы сетевых технологий. М. 1996.
   
6. Коновалова Н.В., Капралов Е.Г. Введение в ГИС. Учебное пособие. М.: ООО "Библион". 1997.
   
7. Осипов Г.С. Приобретение знаний интеллектуальными системами: Основы теории и технологии. М.: Наука. Физматлит. 1997.
   
8. Попов И.И. Информационные ресурсы и системы: Реализация. Моделирование. Управление. М.: ТПК "Альянс". 1996.
   
9. Тараканов К.В., Коровякова И.Д. Эффективность научно-информационной деятельности. М.: МГИК. 1985.
   
10. Фейбел В. Энциклопедия современных сетевых технологий. К.: Комиздат. 1998.
    
11. scc.ru/ - геоінформаційні центри.
    
12. Калман Р. Основные концепции нейронных сетей: Пер. с англ. – М.: «Вильямс», 2001. – 288с.
    
13. Галушкин А.И. Нейрокомпьютеры. Кн. 3.:Учеб. Пособие для ВУЗов.- М.: ИПРЖР, 2000.-528с.
    
14. Комарова Л.Г., Максимов А.В. Нейрокомпьютеры: Учеб. Пособие для ВУЗов.-М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2000.-320с.
    

Методи оцінювання.

Знання студента оцінюються на усному диференційованому заліку, опрацювання матеріалів винесено на самостійну роботу, студент може персонально консультуватися з викладачем протягом триместру.

Передумови.

“Основи волоконної та інтегральної оптики”, „Основи квантової електроніки та лазерної техніки”, “Оптоелектронні інтелектуальні системи”.

Методичне забезпечення.

Видаються: програма та контрольні запитання по всіх розділах курсу, конспекти лекцій (у тому числі в електронному варіанті).

Індивідуальна робота:

1. Навчальні інформаційні системи.
   
2. Інформаційні середовища, як засіб обробки та аналізу візуальної інформації.
   
3. Безпека інформаційних систем та технологій
   
4. Нейроматематика. Єдина методика розв’язання задач у нейромережному логічному базисі.
   
5. Обробка сигналів.
   
6. Обробка повної інформації.
   
7. Обробка зображень.
   
8. Системи штучного інтелекту
   
9. Проблеми задач розпізнавання, їх усунення.
   
10. Критерії підбору ВОЛЗ для систем штучного інтелекту.
    

Екзаменаційна методика: іспит, за призначенням

Реєстрація на курс: 21021, м.Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК дирекція Ін МАД, к.2213, тел.;(8-0432) 435-135.

Реєстрація на іспит: з викладачем, персонально чи по телефону.

Мова викладання – українська

Перелік інтегральних дисциплін за напрямком дисертаційного дослідження

Образний комп’ютер: концепція, методологія, підходи

Дисципліна: Основи теорії образного комп'ютера

Факультет: ІнМАД

Статус: Індивідуальний

Курс: П’ятий

	Стаціонарне навчання	Вид курсу, години на тиждень
Триместр	14(ВС)
Лекції (год)	-	-
Практичні заняття (год)	-
Лабораторні заняття (год)	-
КП (КР) трим	-
РГР	-
СРС (інд. заняття)	36	3,6
Всього (год /кредитів)	36/1,0
Іспит (трим)
Залік (трим)	14
КОД:	ІДД.01

Лектор: Кожем’яко Володимир Прокопович, д.т.н., професор.

Кафедра Лазерної та оптоелектроної техніки: 21021, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 2, ауд.2152;
тел.: 8-0432-59-84-50, 8-0432-59-80-23

Мета дисципліни

Вивчення концепції і методології створення та моделювання образного комп’ютера і його компонентів, а також основних математичних та структурно-функціональних моделей паралельно-ієрархічних мереж, методів та алгоритмів обробки інформації із застосуванням паралельно-ієрархічних мереж.

Програма.

Історичний огляд. Класифікація оптичних комп’ютерів. Інтелектуалізація технічних засобів. Сучасні інформаційно-обчислювальні системи. Проблема створення штучного інтелекту. Визначення, та моделі образного комп’ютера. Основні положення теорії образного комп’ютера. Загальні характеристики образного комп’ютера. Математичні моделі образного комп’ютера. Генеративна модель і багаторівнева багатозначна модель. Структура та операційна система образного комп’ютера. Структурні елементи образного комп’ютера. Мультимодальність, аналіз через синтез, індуктивність та дедуктивне виведення, генерація та направлений перебір варіантів, зворотний зв’язок, адаптація, навчання та самонавчання, розпізнавання образів в образному комп’ютері. Операційна система образного комп’ютера. Проблеми створення та моделювання структур образного комп’ютера. Моделі образного комп’ютера. Загальна структура оптико-електронної моделі для побудови образного комп’ютера. Математичні і структурно-функціональні моделі для розробки образного комп’ютера. Зоровий канал сприйняття інформації в образному комп’ютері. Зорова система як сукупність ієрархічно впорядкованих структур реєстрації інформації. Розпізнавач зображень як базовий елемент образного комп’ютера. Введення/виведення та базове мультимодальне оброблення звукової та зорової інформації. Сегментація та анотування потоків інформації на різнорідні ділянки у мультимодальному потоці. Інтерпретатор зображень як елемент вищого рівня структури образного комп’ютера. Змістовна інтерпретація та розуміння, як головні функції інтерпретатора. Комплексна семантична інтерпретація отриманої інформації. Око-процесор як модель прототипу образного комп’ютера. Око-процесор як модель оптичної системи з розвинутими інтелектуальними властивостями. Око-процесор як спеціалізований пристрій, призначений для автоматичного введення зображень, відповідного логіко-часового оброблення та прийняття рішень на основі апріорної і поточної інформації. Застосування KVP-перетворень в око-процесорах. Принцип квантування часу. Формування універсальної логіко-часової функції. Паралельне оброблення вхідних даних у вигляді тривалостей часових інтервалів (ЛЧ-функцій). Використання простих операцій (додавання та віднімання) тривалостей часових інтервалів. Застосування око-процесорних структур та перспективи розвитку образного комп’ютера. Застосування око-процесорних структур при аналізі, обробленні сигналів і зображень та розпізнаванні образів. Методи та алгоритми обробки інформації із застосуванням паралельно-ієрархічних мереж.