Співробітництво Україна-нато у сфері науки І захисту довкілля

Вид материалаДокументы

Содержание


Спільну робочу групу з питань науки та довкілля
Подобный материал:
Співробітництво Україна-НАТО у сфері науки і захисту довкілля


Україна приділяє велику увагу питанням розширення співробітництва у галузі науки й охорони довкілля з країнами-членами та партнерами НАТО, яке розпочалося ще у 1991 р. З 2004 р. Наукова програма НАТО була замінена програмою “Наука заради миру і безпеки”.

Україна є другою після Росії за кількістю отриманих від НАТО грантів на проведення наукових досліджень та реалізацію проектів.

Крім застосування наукових розробок у сфері боротьби з тероризмом і новими загрозами, відповідно до напряму наукової програми НАТО, пріоритетними є розвиток інформаційних технологій, сфери біології клітин і біотехнології, нових матеріалів, захист довкілля та раціональне використання природних ресурсів. 

З часу початку співпраці між Україною і НАТО в науковій сфері в ній взяли участь понад 700 українських учених.

Крім того, українські вчені беруть участь у семінарах та навчальних курсах, що проводяться під егідою програми як в Україні, так і в інших країнах світу.

НАТО фінансує низку проектів зі створення базової інфраструктури комп’ютерних мереж українських науково-дослідницьких установ та забезпечення їм доступу до Інтернету.

У цьому зв‘язку слід відзначити проект науково-освітньої мережі УРАН (Ukraіnіan Research and Academіc Network), який було започатковано Міністерством освіти і науки України завдяки грантам НАТО. Через підключення до УРАНу 56 українських ВНЗ та дослідницьких інститутів отримують високошвидкісний доступ до мережі Інтернет та мають доступ до міжнародних наукових ресурсів, а також науково-освітньої мережі Європейського Союзу GEANT.

Однією з найбільш відомих ініціатив у сфері наукового співробітництва між Україною та НАТО є спільний проект Міністерства освіти і науки України і наукової програми НАТО з розробки та створення унікального генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання в Національному науковому центрі “Харківський фізико-технічний інститут” НАН України. Цей унікальний прилад планується використовувати спільно з вченими різних країн світу у дослідженнях у сфері медицини, судової експертизи, виявлення вибухівки, екологічної безпеки.

Один із останніх наукових проектів НАТО, в якому беруть участь українські науковці разом із колегами з Чехії, Словаччини та Росії, спрямований на створення легкого та прозорого особистого захисного обладнання, що має прийти на заміну існуючим громіздким та важким бронежилетам. Таке обладнання планується розробити на основі монокристального сапфіру, який виготовлятиме Інститут монокристалів НАН України (м. Харків).

В рамках Ініціативи з навколишнього середовища та безпеки (ENVSEC) (спільної програми НАТО, ОБСЄ, програми навколишнього середовища ООН і програми розвитку ООН) Україна є учасником проекту з моніторингу в режимі реального часу стану річок Прут та Дністер. Крім України, в проекті задіяні Молдова і Румунія. На даний момент, завдяки фінансуванню НАТО, вже встановлено 4 автоматичних станції моніторингу стану якості та кількості води в згаданих річках.

У 2001 р. за участю сусідніх держав було розпочато проект з розробки ефективної системи попередження про повені та реагування на них в басейні річки Тиса.

Інший проект стосується моніторингу можливих повеней у басейні річки Прип’ять, забрудненої радіоактивними ізотопами внаслідок протікання територією Чорнобильської зони відчуження. Ризик забруднення також існує для сусідніх Білорусі та Росії і ця зона визначена „гарячою точкою” екологічної безпеки згідно з ініціативою ENVSEC.

Ще один проект стосується знезараження ґрунту та підземних вод у районі аеродрому „Прилуки”. Проект екологічних досліджень на військовому аеродромі у м.Прилуки вартістю в 265 тис. євро став першим проектом Україна-НАТО у сфері реабілітації колишніх військових об’єктів. Цим проектом, затвердженим у 2007 р., передбачене вивчення шляхів подолання негативних наслідків військово-господарської діяльності у місцях розташування колишніх військових баз (аеродромів, пускових ракетних установок тощо).

 

Для координації науково-технічного співробітництва між Україною та НАТО у 2000 році створено Спільну робочу групу з питань науки та довкілля (СРГ). 24 жовтня 2008 р. в м.Київ відбулося восьме засідання СРГ. Під час заходу сторони обговорили стан виконання домовленостей, досягнутих за результатами попереднього засідання СРГ, яке відбулося 21 березня.2007 р. у штаб-квартирі НАТО (м. Брюссель), співробітництва та взаємодії між Україною та Альянсом в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

У 2008 р. в рамках зазначеної програми було затверджено 18 проектів у сферах захисту навколишнього середовища, безпеки ядерної енергетики, протидії хімічному та біологічному тероризму, безпеки комунікаційних систем тощо, які мають бути започатковані протягом наступних двох років після надання гранту за програмою «Наука заради миру та безпеки».

Іншим важливим заходом співробітництва у сфері науки та захисту навколишнього середовища є участь українських представників у засіданнях Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки у форматі Ради євроатлантичного партнерства. Під час пленарного засідання згаданого Комітету, яке відбулося 13 березня 2008 р. у м. Брюссель і в якому взяла участь делегація України на чолі з заступником Міністра освіти і науки, було розглянуто стан взаємодії Альянсу з країнами-партнерами за програмою «Наука заради миру та безпеки», реалізації проектів, що фінансуються на національному рівні, та обговорено пропозиції щодо подальшого розвитку співробітництва між країнами-членами та країнами-партнерами НАТО з питань довкілля та безпеки.

(За матеріалами Місії України при НАТО)