Програма курсу "Історія слов’янських країн" (ХІХ поч. ХХ ст.) Початок процесів модернізації: кінець XVIII перша половина XIX cт
| Вид материала | Документы |
- Контрольні питання до курсу «історія слов’янських народів. Історія росії» для студентів, 38.54kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
- Контрольні питання з курсу "нова історія країн азії І африки", 48.87kb.
- Програма дисципліни Сучасна українська література для студентів 2 курсу денної (заочної), 516.4kb.
- План предмет Тімфв як науки І навчальної дисципліни. Джерела виникнення І розвитку, 210.8kb.
- Матеріали до лекцій, 979.3kb.
- Діяльність одеського товариства історії та старожитностей у галузі вивчення І збереження, 157.03kb.
- Національна бібліотека україни імені В.І. Вернадського, 469.65kb.
- Екзаменаційні питання до курсу «Історія слов’янських народів. Срср (1939-1991)» для, 29.13kb.
- Т. В. Новальська // Вісник кнукіМ. К., 1999. Вип. С. 55-66, 9.26kb.
ПРОГРАМА
курсу “Історія слов’янських країн” (ХІХ - поч.ХХ ст.)
ПОЧАТОК ПРОЦЕСІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ:
КІНЕЦЬ XVIII ПЕРША ПОЛОВИНА XIX cт.
Поширення модерних суспільно-політичних ідей. Просвітництво. Велика Французька революція. Геополітичні зміни в Європі. Війни та політика Франції й Роси у реґіоні. Священий Союз і європейська політика. Розвиток наукових знань і техніки. Комунікації. Особливості соціально-економічного розвитку. Послаблення станового поділу суспільства і демократизація суспільно-політичного життя. Ідеї лібералізму. Виникнення ідеологій лібералізму, консерватизму, соціалізму. Романтизм. Формування модерних націй та ідеології націоналізму. Розвиток національних рухів. Революції 30−40-х років XIX ст.
Центрально-Східна Європа у процесі змін. Народи західних окраїн Російської імперії. Польське питання і національний рух наприкінці XVIII − першій половині XIX ст.: від польських леґіонів до визвольних повстань. Програма відбудови польської держави та невдачі у її реалізації. Варшавське князівство. Політика європейських держав у польському питанні. Рішення Віденського конгресу. Створення Королівства Польського. Повстання 1830−1831 pp. Велика еміґрація: нові програми визволення. Зміни суспільної свідомості поляків у першій половині XIX ст. Розвиток капіталістичних стосунків у польських землях. Модернізація соціальної структури. Впливи польського національного руху на народи Центрально-Східної Європи. Культура польського романтизму. Месіанізм. Народи Балтії у складі Російської імперії.
Прусське Королівство та його політика стосовно слов'янських народів. Велике Князівство Познанське, Силезія, Помор'є у складі Пруссії. Зростання національної свідомості поляків. Познанське повстання 1848 р.
Державна і національна політика Габсбургів. Наслідки наполеонівських війн для Австрії. Посилення національних рухів. Польський національний рух та українське національне відродження. Повстання 1846 р. Революція 1848 р. у Галичині, польсько-українські розбіжності. Політика Відня в період революційних подій 1848 p. Чеське національне відродження. Будителі. Ідея слов'янської спільності. Національний рух: ліберали і радикали. Австрославізм. Початки індустріалізації в Чехії. Чеська культура і наука. Чеський рух під час революції 1848 р. Слов'янський з'їзд у Празі. Словацький національний рух. Словаки під час революції 1848 р. Національна самосвідомість угорців. Антигабсбурзька опозиція в Угорщині. Революція 1848−1849 pp., австро-угорська війна. Національне відродження хорватів. “Іллірійський рух”. Хорватський національний рух у 1848−1849 pp. Словенське національне відродження. Будителі. Впливи “ілліризму”. Культурні здобутки словенців. Сербський національний рух у Воєводині.
Османська імперія в першій половині XIX ст.: внутрішній розвиток і міжнародне становище. Російсько-турецькі та австро-турецькі війни. Політика європейських держав щодо Туреччини. Національне пробудження народів Балкан, посилення визвольних рухів. Національне відродження сербів. Перше сербське повстання. Початок державного будівництва. Друге сербське повстання. Здобуття автономії, Сербське князівство, його розвиток у 30−60-х роках XIX ст. Національна свідомість і культура сербів. Чорногорська теократична держава: внутрішня і зовнішня політика Негошів. Князівство Чорногорія. Об'єднання Боснії і Герцеговини. Особливості соціальної та етнічної структури її населення. Сепаратистські рухи в Боснії і Герцеговині. Болгарське національне відродження. Формування національної свідомості. Гайдуцький рух. Боротьба за національну церкву. Радикальна та ліберальна течії болгарського визвольного руху. Початки четництва. Зв'язки з Сербією, Румунією та Росією. Болгарська еміґрація. Особливості національного руху в Македонії.
ПЕРІОД ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ, СОЦІАЛЬНИХ І НАЦІОНАЛЬНИХ РУХІВ: ДРУГА ПОЛОВИНА XIX − ПОЧАТОК XX cт.
Модернізаційні процеси у Європі: індустріалізація, демократичні реформи, розвиток парламентаризму. Зміни соціальної структури суспільств. Суспільна свідомість. Соціальні рухи та ідеології − соціалізм, анархізм. Робітничий рух і робітничі партії. Ліберальні і консервативні партії. Проблеми міжнародних відносин в Європі. “Східна криза” і війни на Балканах. Утворення нових національних держав.
Від імперій до незалежних держав. Політика Російської імперії на західних окраїнах. Реформи 60−70-х років XIX ст. Революція 1905−1907 pp. Національні рухи. Польський національний рух 50 − початку 60-х років XIX ст. Повстання 1863−1864 pp. Русифікація. Економічні та соціальні процеси в Королівстві Польському. Національний та соціалістичний рухи. Виникнення політичних партій. Революція 1905 р. у Королівстві Польському. Політичні орієнтації польського суспільства напередодні Першої світової війни. Білоруські та литовські землі в складі Російської імперії. Політика централізації та русифікації. Соціально-економічний розвиток. Національно-культурне відродження білорусів.
Утворення Німецької імперії. Парламентаризм і політика щодо національних меншин. Онімечення і лібералізм. Польське суспільство і його структура. Польський національний рух, розвиток освіти та культури. Соціалістичні організації. Суспільно-політична обстановка у Силезії, Помор'ї та Східній Пруссії. Лужицькі серби в умовах онімечування.
Внутрішній розвиток і зовнішня політика Габсбургів. Перебудова імперії, утворення дуалістичної монархії. Конституціоналізм. Реформи початку XX ст. Польсько-українські суперечності і конфлікти в Галичині. Розвиток польської культури й науки. Польські політичні партії. Розвиток чеського національного руху, національна партія та її течії. Чесько-німецькі суперечності. Чеські політичні партії та їхні програми на початку XX ст. Культурне життя чехів. Словенці в складі імперії. Громадсько-політичний рух. Соціально-економічний поступ. Словенська культура.
Австро-угорська угода 1867 р. Словаччина у складі Угорщини. Словацький національний рух. Політичні парти і товариства. Культурні здобутки словаків. Становище хорватів. Політичні орієнтації. Хорвато-угорська угода 1868 р. та її наслідки. Пожвавлення хорватського національного руху. Хорвато-сербська коаліція. Культурне життя хорватів.
Внутрішньополітичне та міжнародне становище Османської імперії. Визвольні рухи балканських народів. Суспільно-політичний рух у Сербії у 60 − 70-х роках XIX ст. Повстання 1875 р. у Боснії і Герцеговині. Сербо-чорногорсько-турецькі війни. Повстання 1876 р. у Болгарії. Російсько-турецька війна 1877−1878 pp. та її наслідки. Становлення Болгарської держави: політичні табори і суспільні рухи. Проголошення незалежності Болгарії. Окупація й анексія Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною.
Становлення нових держав на Балканах. Сербське Королівство наприкінці XIX - на початку XX ст.: суспільно-політичний розвиток. Чорногорія: внутрішній розвиток і зовнішня політика. Вплив молодотурецької революції на становище балканських народів. Повстання 1909−1912 pp. Македонський національний рух. Політична криза на Балканах. Бапканські війни 1912−1913 pp. Культурний розвиток балканських народів.
НАРОДИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
Перша світова війна як прояв кризи європейської цивілізації. Початок Великої війни, політичні цілі учасників і зовнішні орієнтації народів та країн Центрально-Східної Європи. Загострення соціальних стосунків під час війни. Політика блокових держав щодо народів регіону. Активізація національних рухів, роль емігрантських осередків у боротьбі за державну незалежність.
Крах європейських імперій і утворення незалежних держав. Російська імперія в роки війни. Революція 1917 р. у Росії. Більшовицький переворот: зміна векторів російської політики. Польське питання в роки війни. Політика Німеччини і Австро-Угорщини в польському питанні. Акт 5 листопада 1916 р. Поляки на фронтах війни. Польський національний рух у країні й в еміґрації. Проголошення незалежності Польщі. Революція 1917 р. у Білорусі і землях Балтії. Політична боротьба. Проголошення національних республік.
Австро-Угорська монархія в роки війни: воєнні дії і політика. Плани перебудови монархії. Чеські і словацькі землі в роки війни. Поляризація чеських і словацьких політичних сил: два центри еміґрації. “Чехословакізм”. Чеська мафія. Чехословацька національна рада і Празький національний комітет. Словацька ліга. Клівлендська і Пітсбурзька угоди. Проголошення Чехословацької Республіки.
Хорватські і словенські землі в роки війни. Політичні орієнтації хорватських і словенських партій. Антивоєнні рухи. Хорватська і словенська політична еміграція. Зростання антиавстрійських настроїв. Югослов'янський комітет. Корфська декларація. Становище Боснії і Герцеговини.
Сербія і Чорногорія під час війни. Окупація Сербії і Чорногорії. Салонікський фронт. Сербська і чорногорська еміграція. Політика Антанти у питанні об'єднаної югослов'янської держави. Звільнення Сербії і Чорногорії. Усунення короля Ніколи. Проголошення Держави Словенців, Хорватів і Сербів. Виникнення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців.
Участь Болгарії у війні. Антивоєнні настрої і соціальна боротьба. Капітуляція Болгарії і зміна владних структур. Македонське питання в роки війни. Національний рух македонців.
Основні джерела та література
Антология чешской и словацкой философии. Москва, 1982.
Балканские народы и европейские правительства в XVIII − начале XX в. (Документы и исследования). Москва, 1982.
Баран 3., Полещук Т. Країни Центральної та Східної Європи в міжвоєнний період (навчально-методичний посібник). Львів, 1999.
Избранные произведения болгарских революционных демократов. Москва, 1959.
Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей: В 3 т. Москва, 1956. Т. 1−3.
Маркович С. Избранные произведения. Москва, 1956.
Освобождение Болгарии от турецкого ига: Документы: В 3 т. Москва, 1961 Т. 1−3.
Первое сербское восстание и Россия: Сборник документов: В 2 т Москва, 1980−1983. Т. 1−2.
Балканы в конце XIX − начале XX ст. Очерки становления национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной Европе. Москва, 1991.
Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов европейской Турции в 1905−1912 гг. Москва, 1960.
Історыя Беларусі. У 2 ч. Мінск, 1998. Ч. 1−2.
Гольберг М.Я. Іван Франко і українсько-сербські культурні зв'язки. Львів, 1991.
Дейвіс Н. Європа. Історія. Київ, 2000.
Жебокрицкий В.А. Болгария во время Балканских войн 1912-1913 гг. Киев, 1961.
Историография истории южных и западных славян. Учебное пособие. Москва, 1987.
История Белоруси. Учебное пособие. Минск, 1997.
История Болгарии. В 2 т. Москва, 1954−1955. Т. 1−2.
История Венгрии. В З т. Москва, 1971−1976. Т. 1−3.
История на македонскиот народ. Cxonje, 1969. Кн. 2.
История Польши. Москва, 1956−1959. Т. 1−3.
История Румынии. Москва, 1971. Т. 1−2.
История Румынии нового и новейшего времени. Москва, 1964.
История Чехословакии. Москва, 1956−1961. Т. 1−2.
История стран Центральной и Юго-Восточной Европы XX века. Москва, 1997.
История Югославии. В 2 т. Москва, 1963. Т. 1−2.
Історія південних і західних слов'ян. Підручник. Київ, 1987.
История южных и западных славян. Курс лекций. Москва, 1998. Т. 1−2.
Караеве В.Г. Сербский демократ Живоин Жуевич. Москва, 1974.
Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1987.
Краткая история Польши: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1993.
Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1989.
Кріль М. Розпад югославської федерації та утворення нових держав на Балканах. Текст лекції. Львів, 1996.
Кріль М. Слов'янські народи Австрійської монархії': освітні та наукові взаємини з українцями. 1772−1867. Львів, 1999.
Кріль М. Історія Словаччини. Львів, 2006.
Лещиповская И.И. Иллиризм: Москва, 1968.
Лещиповская И.И. Общественно-политическая борьба в Хорватии 1848−1849 гг. Москва, 1977.
Лужицькі серби. Посібник з народознавства. Львів; Будишин, 1997.
Освободительные движения народов Австрийской империи. Зарождение и развитие. Конец XVIII в. − 1849 г. Москва, 1980.
Освободительные движения народов Австрийской империи. Период утверждения капитализма. Москва, 1981.
Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне Первой мировой войны. Москва, 1985.
Писарев Ю.А. Образование Югославского государства. Москва, 1975.
Писарев Ю.А. Освободительное движение югославских народов Австро-Венгрии. 1905−1914 гг. Москва, 1969.
Польша на путях развития и утверждения капитализма (конец XVIII − 60-е годы XIX в.). Москва, 1984.
Титова Л.Н. Чешская культура первой половины XIX века. Москва, 1991.
Удальцов ИИ. Историография чешского национального возрождения. Москва, 1984.
Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Исторические и историко-культурные аспекты. Москва, 1981.
Фрейдзон В.И. Далмация в хорватском национальном возрождении XIX в. К истории югославизма и его неудачи. Москва, 1997.
Фрейдзон В.И. Нация до национального государства. Историко-социологический очерк Центральной Европы XVIII − начала XX вв. Дубна, 1999.
Хитроева Н.И. Черногория в национально-освободительном движении на Балканах и русско-черногорские отношения в 50 − 70-х годах XIX века. Москва, 1979.
Чорний В.П. Героическая эпопея болгарского народа. Апрельское восстание 1876г. Львов, 1976.
Чуркина И.В. Словенское национально-освободительное движение в XIX в. и Россия. Москва, 1978.
Шмераль Я.Б. Образование Чехословацкой республики в 1918 году. Москва, 1967.
Шофман A.C. Очерки по истории Македонии и македонского народа: В 2 т. Казань, 1960. Т. 1−2.
Chlebowczyk J. O prawie do bytu malych i mlodych narodow. Kwestia narodowa i procesy narodotworcze we Wschodniej Europie Srodkowej w dobie kapitalizmu (Od schylku XVIII do poczatkow XX w.). Warszawa; Krakow, 1983.
Crampton R.J. Eastern Europe in the Twentieth Century. London; New York, 1994.
Hroch M. Obrozeni malych evropskych narodu. Prana, 1971.
Вимоги
щодо рейтингової оцінки знань студентів
з нормативного курсу „Історія слов’янських країн” (ХІХ - поч.ХХ ст.)
Вимоги.
– засвоєння теоретичного матеріалу через самостійне опрацювання тестів посібників і рекомендованої наукової літератури;
– вміння аналізувати і узагальнювати історичні явища в часі та у їх взаємозв’язку;
– вияснення ролі і місця окремих політичних і державних діячів.
Невід’ємною частиною нормативного курсу є обов’язкові семінарські заняття. Студенти зобов’язані опрацювати рекомендовані теми у різних формах (виступ, опонування, розпитування, коментування тощо). При оцінюванні семінарської роботи до уваги братимуться лише ті виступи, запитання чи коментарі, які підтверджуватимуть або спростовуватимуть обговорювану тезу, будуть фактологічно та логічно обґрунтовані і сприятимуть з’ясуванню питання. Нехтуватимуться уточнюючі питання та невмотивовані доповнення, так само як опонування, що повністю підтримуватимуть виступаючого.
Очікується, що студент виступить на семінарському занятті із невеликим (до 10 хв.) рефератом на обрану ним тему із заздалегідь запропонованих. Реферат повинен чітко формулювати тезу та містити її доведення або спростування. Оцінювання тези, свідчень, аргументів й інтерпретацій, уміщених у рефераті, здійснюватиметься на основі трьох критеріїв: відповідність джерельним даним і положенням наукової літератури (тобто, чи усі доступні та доречні джерела і література розглянуті), логічна послідовність і зв’язаність (тобто, чи пояснені явні протиріччя в джерелах і чи немає їх у самому виступі) і концептуальна витонченість (тобто, найпростіше та найпереконливіше доведення висунутої тези).
Вимагається, щоб опонент у своєму виступі (до 5 хв.) критично розглянув реферат, оцінивши його згідно вище наведених критеріїв. Опоненту не рекомендується вживати фрази, на зразок „загалом, я погоджуюся”, „реферат містить цілісний виклад” і т.п., наводити додаткові свідчення на користь виступу. Натомість, бажаним є висунення альтернативної тези з наступним її обгрунтуванням, спростування тези, представленої в рефераті, чи, в разі якщо опонент не знаходить для себе можливим зробити це, докладний і глибокий аналіз аргументів, представлених у рефераті.
Заохочується підготовка студентом самостійної письмової роботи з програми нормативного курсу (її тема має бути погоджена з лектором) обсягом 10–15 тис. знаків комп’ютерного набору. Вимоги до письмових робіт загалом відповідають вимогам до рефератів. Додатково оцінюватиметься грамотність студента. Письмові роботи не зараховуватимуться, якщо частково або повністю будуть плагіатом.
Впродовж семестру усі студенти здають обов’язковий колоквіум по темі "Культура слов’янських народів другої половини ХІХـпочатку ХХ ст." (Польща, Чехія, Словаччина) з метою перевірки самостійно виконаної роботи.
Письмовий іспит складається з двох частин:
– описової, де до уваги братиметься розуміння історичних подій і процесів з історії Центрально-Східної Європи, вміння їх критично осмислювати та логічно і грамотно викладати;
– тестової, покликаної продемонструвати знання студентом основних фактів.
Складники курсу (в балах)
Семінарські заняття: – до 45 балів (9 занять)
Відпрацьоване семінарське заняття, пропущене з поважних причин, оцінюється максимально 2 (двома) балами.
Самостійна письмова робота (реферат, рецензія на монографію чи статтю тощо) – до 10 балів
Колоквіум – до 5 балів
Письмовий іспит – до 40 балів
Cтудент, який за підсумками роботи в семестрі набрав 30 і менше балів, до іспиту не допускається.
Підсумкова оцінка виставляється за п’ятибальною системою згідно такої шкали:
31–50 – допускається до іспиту
51–69 – „задовільно”
70–89 – „добре”
90–100 – „відмінно”
Лектор: проф. Кріль Михайло Михайлович