Методичні рекомендації щодо викладання дисциплін художньо- естетичного циклу на 2010-2011 н р

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Музичне мистецтво Рекомендації щодо використання інформаційних та телекомунікаційних технологій в процесі викладання музичного мистецтва В процесі сприймання музики можуть бути використані наступні форми роботи У вокально-хоровій роботі В елементарному музикуванні Рекомендації методичним службам щодо реалізації обласної програми «Поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2010-2112 р.р Орієнтовний план роботи районного (міського) методичного об’єднання вчителів музики на новий 2010-2011 навчальний рік Аналіз роботи за минулий навчальний рік Гран – при фестивалю отримали Художня культура Попередній контроль Поточний контроль Періодичний (тематичний) контроль Підсумковий контроль Для вчителя художньої культури щодо проведення уроків в 10 класі Орієнтовний план роботи районного (міського) методичного об’єднання вчителів художньої культури на новий 2010-2011 навчальний рі

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо викладання п редмет, 205.58kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу в 2010/ 2011, 308.36kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2009- 2010, 178.9kb.
• Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011, 243.48kb.
• Методичні рекомендації з предметів художньо-естетичного циклу «Образотворче мистецтво», 361.96kb.
• Методичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного циклу, 91.73kb.
• Додаток 12 предмети художньо-естетичного циклу, 140.65kb.
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу, 217.3kb.
• Довідка про проведені 26. 08. 2011 р. інформаційно-методичні наради за участю керівників, 38.6kb.
• Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх, 217.14kb.

Методичні рекомендації щодо викладання дисциплін художньо- естетичного циклу на 2010-2011 н.р.


Головною метою шкільної художньо-естетичної освіти стає загальний розвиток кожної особистості учня, формування ціннісного ставлення учнів до мистецтва, сформованість естетичної культури мислення та культури почуттів засобами художніх образів різних видів мистецтв, кращих людських якостей. Завданнями вчителів художньо-естетичного циклу стають: надання знання учням про види мистецтва та засоби їх виразності, розвиток художньо-естетичних емоцій, смаків, почуттів, розвиток здатності дітей виражати власне ставлення до мистецтва, здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері та самореалізації, вироблення загальної потреб в спілкуванні з мистецтвом, володіння учнями системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів та розвиток вмінь адекватно сприймати художні твори різних видів мистецтва.

Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичний досвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадянської позиції. Цінності мистецтва важливі також з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полікультурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови вони передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу особистості вступати в невербальний діалог з різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином свій власний духовний світ, його унікальність і самобутність.


Музичне мистецтво


Музика завжди залишається могутнім є джерелом пізнання та осягнення високих духовних надбань людства і головним засобом залучення учнів до музичного мистецтва, що загалом сприяє вихованню естетичних почуттів, формуванню моральних поглядів, духовних потреб. Основною метою уроків музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі є виховання музичної культури учнів.

Головними завданнями вчителя музичного мистецтва стає знання вчителем методики шкільної музичної освіти, розуміння та проектування освітньої музично-естетичної ситуації, вироблення своєрідної стратегії музично-педагогічної праці. Розвиток зацікавленості учнів у музичному мистецтві, посилення його виховного впливу вимагають від учителя знання свого предмета й постійної уваги до особистості учня. Найважливішим завданням шкільної музичної освіти є формування слухацької музичної культури учнів, тому що сьогоднішній учень у майбутньому – безумовно, слухач, який виявляє свою зацікавленість, потреби і смак у музичному мистецтві. Останнім часом великого значення набуває використання інформаційних технологій на уроках музичного мистецтва.

Рекомендації щодо використання інформаційних та телекомунікаційних технологій в процесі викладання музичного мистецтва

В період стрімкого розвитку інформаційних та телекомунікаційних технологій, у часи переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення, важливим аспектом стає застосування цих технологій на уроках музики. Вчителю необхідно пам’ятати, що для розвитку інтересу дітей до навчання на уроці недостатньо лише особистісних якостей учителя, а необхідно створити і нові технічні умови навчання. Нині знання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стає невід'ємною складовою інформаційної культури сучасного педагога. Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує інтенсифікацію діяльності вчителя і учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню політехнічних знань, посилює міжпредметні зв’язки. Мультимедійні технології дають  низку переваг: дітьми краще сприймається матеріал, зростає зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим  більше зацікавити, особливо враховуючи можливості вчителя по відношенню до учня), індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення дітей до створення слайд-шоу, відео-уривків, кліпів, презентацій), скорочення видів роботи, що стомлюють учня, використання різних аудіовізуальних засобів (музики, графіки, анімації) для збагачення і мотивації навчання, динамічного подання матеріалу, формування самооцінки учня  та створення умов для самостійної роботи.

Головну роль у процесі інформатизації грає інформація - це відомості, фактичні данні, сукупність знань людства; це засіб, за допомогою якого суспільство може усвідомлювати себе й функціонувати як єдине ціле. Важливо щоб інформація, яку отримують вчителі, а потім і діти була б науково-достовірною, доступною в змісті і в можливості її одержання, розуміння й засвоєння, а дані, з яких інформація витягається, повинні бути істотними, відповідною до діючої програми. Але слід пам’ятати і про вплив сучасних комп'ютерних технологій на учня на психофізіологічний стан учня, на органи фізичного сприйняття, зміни у міжособистісному спілкуванні, на розвиток пам'яті, мислення, темпераменту, центральної нервової системи учня. В процесі використання ІКТ відбувається нервово - емоційна і зорова напруга, які можуть викликати депресивні стани, почуття самотності, а також зміни у сприйнятті як наслідки перенесення діалогу зі сфери усного спілкування у поле електронних комунікацій. Сучасні нормативні документи про освіту орієнтують на широкий спектр впровадження інноваційних педагогічних мультимедійних технологій, спрямованих на оновлення змісту, форм і методів навчання в загальноосвітній школі, на формування системи знань школярів у галузі музичного мистецтва як засобу розуміння й пізнання ними світу. Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим, забезпечує інтенсифікацію діяльності вчителя і учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню політехнічних знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання музичному мистецтву у ХХІ столітті.

В практиці області протягом декількох років йде активне впровадження мультимедійних технологій у викладання музичної освіти. Музичне мистецтво виступає водночас і носієм високих духовних цінностей, і засобом розвитку творчих здібностей школярів. Нові технології уможливлюють поєднання дидактичних функцій комп’ютера з традиційними засобами навчання, збагачення і наповнення навчального процесу новими формами роботи, варіативне застосування ігрових форм навчання, створення інноваційних методик викладання музики в системі загальносередньої освіти, а також сприяє більш ефективному засвоєнню музичних знань (декларативних і процедурних) та їх реалізації в музично-творчій діяльності молодших школярів на етапі початкової музичної освіти. Сучасні комп’ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.

Використання інформаційних технологій на уроці музичного мистецтва сприяє закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики, які надихають на створення власного творчого доробку, дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня, формувати спеціалізовані знання у процесі виховання особистості в музиці, реалізуватим можливості сучасних засобів навчання. Впровадження інформаційних технологій на уроках музики, забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме: фантазії і художньої уяви; асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів; розуміння поняття ритму в природі і мистецтві; відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри. Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Параллельно цим процесам відбувається впровадження інноваційних підходів до проблеми рівня знань учнів, заснованих на розробці й використанні комплексу комп’ютерних тестуючих, що діагностують методики контролю й оцінки рівня засвоєння. Зміна змісту й структури освіти, подань про організаційні форми, методи навчання й контролю за його результатами призводить до зміни приватних методик викладання.

Розглянемо застосування комп’ютерних технологій на уроках музичного мистецтва більш детальніше:


В процесі сприймання музики можуть бути використані наступні форми роботи: слухання музики з демонстраційним матеріалом на слайдах; слухання музики із переглядом уривку відео або кліпу; слухання музики із використанням творчих завдань на комп'ютері; музична вікторина із відео; музична подорож – узагальнення (сторінками музичних творів); впізнай інструмент за зовнішнім виглядом або за звуком; вікторина - видатні виконавці; вікторина - видатні композитори; комп'ютерний малюнок до музичного твору; музичний колаж тощо.

У вокально-хоровій роботі можливо впроваджувати наступні види робіт: спів під караоке; спів під відео - фонограму; спів під перегляд кліпу; впізнай пісню за мінусом, за ритмом; запис виконання пісні учнями “ Студія звукозапису ”; спів – імпровізація із виконанням творчих завдань (створи музичний супровід, добери інструменти, добери малюнок до пісні, створи власну мелодію за картинкою) тощо.

В елементарному музикуванні можуть бути застосовані такі форми: створення музичного супроводу на електронному інструменті або музичному редакторі; створення власних мелодій на комп'ютері; створення музичних композицій із застосуванням музичної енциклопедії або музичного редактору; створення презентацій тощо. В рухах під музику можливі: перегляд уривків мультфільмів та рухи під музику; копіювання рухів героїв кліпів або відео уривків; рухи під музику під відео – уривок музичного твору; виконання завдань героїв мультфільму тощо. В процесі викладання музичного мистецтва вчитель може проводити творчі завдання: виконання творчих завдань можливо до всіх структурних компонентів уроку: створюємо музику, створюємо супровід, впізнаємо мелодії, створюємо ремікс, створюємо малюнок до твору або пісні, добираємо ілюстрацію, відео, кліп тощо.

Останнім часом стало популярним використання методу проектів на уроці. Різновиди проектів із застосуванням комп'ютерів на уроці музики: інформаційні проекти – газета, буклет, довідник, заочна екскурсія; дослідницькі проекти – робота на МАН, власне відкриття – дослідження, науковий доклад, стаття; творчі проекти – відео-кліп, презентація, фільм, єралаш, жива газета, сценарій; практико – орієнтовані проекти – видання тематичних дисків, добірка до дискотеки, музичне оформлення свята, попурі, спецвипуск тематичного буклету або газети тощо. Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, є можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму тощо.

Наочність на уроці допомагає вчителю більш ґрунтовно розкрити тему уроку за допомогою: демонстрації слайд – шоу; демонстрції електронної енциклопедії; перегляду фото – шоу на слайдах; демонстрації портфоліо проекту; перегляду відео або уривку концерту, кліпу, фільму, архівних матеріалів; перегляду уривків із мульфільмів; перегляд фото і відео матеріалів із життя композиторів тощо.

Особливу увагу вчителю слід звернути на застосування творчих форм роботи: колективні фронтальні завдання, групові завдання; індивідуальні або парні форми роботи; використання як у фронтальній, так і в груповій роботі електронних підручників; використання окремих типів файлів (зображення, відео, аудіо, анімації), створення власних уроків (інтеграція різних об’єктів в один формат - презентації, web – сторінки) тощо.

Рекомендації методичним службам щодо реалізації обласної програми «Поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2010-2112 р.р.»

Районним (міським) методичним службам особливу увагу слід звернути на наступні аспекти розвитку художньо-естетичної освіти в області, а саме:

• забезпечити якісний і компетентнісний контроль за виконанням шкільних навчальних програм з дисциплін художньо-естетичного циклу (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, художня культура, естетика) та контроль за якісним проведенням уроків мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах;
  
• сприяти зростанню кількості профільних шкіл та класів художньо-естетичного напряму;
  
• сприяти забезпеченню створення навчальних кабінетів з дисциплін художньо- естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах з необхідним технічним забезпеченням;
  
• передбачати під час комплектації педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладах годинне навантаження з музичного, образотворчого мистецтва та художньої культури насамперед фахівців з мистецько-педагогічною освітою тощо.
  

Орієнтовний план роботи районного (міського) методичного об’єднання вчителів музики на новий 2010-2011 навчальний рік


Серпень

1. Вимоги щодо проведення уроків музичного мистецтва в новому навчальному році.
   
2. Виконання обласної програми «Поліпшення якості художньо-естетичної освіти».
   
3. Шляхи проведення моніторингу якості знань учнів з предмету в 4 класах.
   
4. Перегляд нових посібників і підручників щодо викладання предмету.
   

Листопад

1. Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій у викладанні музичного мистецтва.
   
2. Відвідування відкритого уроку або виховного заходу вчителів, які атестуються.
   
3. Аналіз відкритого уроку або виховного заходу вчителів.
   
4. Презентація узагальненого педагогічного досвіду вчителів, які атестуються.
   

Січень

1. Вимоги щодо організації вокальної роботи з солістами-виконавцями, підготовка учнів до участі у вокальних конкурсах і фестивалях.
   
2. Відвідування відкритого уроку або виховного заходу вчителів, які атестуються.
   
3. Аналіз відкритого уроку або виховного заходу вчителів.
   
4. Відвідування виставки творчих робіт учнів.
   

Березень

1. Проведення майстер-класу «Перлини педагогічної майстерності» (вчителя-методиста).
   
2. Проведення творчих презентацій учнівських проектів з музичного мистецтва.
   
3. Круглий стіл «Проблеми викладання музичного мистецтва та шляхи їх вирішення».
   
4. Творчий звіт педагогічного досвіду вчителів, які атестуються.
   

Травень

1. Підведення підсумків роботи МО за навчальний рік.
   
2. Колективне планування роботи МО на новий навчальний рік.
   
3. Творча майстерня вчителів «Я роблю це так....»
   
4. Відео-перегляд відкритих уроків вчителів учасників Всеукраїнських конкурсів.
   

Аналіз роботи за минулий навчальний рік

Минулого навчального року плідно працювали всі МО вчителів музики області, метою роботи яких стало узагальнення кращого перспективного досвіду вчителів, розглядання питань впровадження нових методів і форм роботи, використання творчих завдань і музично-дидактичних ігор, впровадження нових технологій у вокально-хорову роботу тощо. Активно працювали МО вчителів музики м.Енергодара, м.Мелітополя, Жовтневого, Комунарського, Хортицького районів м.Запоріжжя, Василівського, Гуляйпільського, Вільнянського, Чернігівського та Якимівського районів області.

Минулого навчального року обласна творча група вчителів музики працювала над темою :” Методичне забезпечення курсу „Музика” 1-4 класи” та підготувала методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, використання ігрових технологій у викладання курсу «Музика» в 1-4 класах.

Протягом навчального року було проведено обласні семінари, на яких розглядалися питання використання інформаційних технологій на уроках музики та особливостей викладання курсу «Художня культура».

Протягом року було проведено курсову перепідготовку вчителів музики зі спецкурсами «Художня культура», «Інтел – навчання для майбутнього» «Український народнопісенний фольклор в позаурочній роботі».

Минулого року визначною подією стало проведення ІІ обласного фестивалю хорового мистецтва «Мій спів тобі, мій краю рідний!»,присвяченого 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні у рамках Всеукраїнського огляду художньої творчості «Таланти твої, Україно!» закладів освіти у 2010 році У фестивалі хорового мистецтва брали участь 19 хорових колективів, 20 вокальних ансамблів та 8 вокальних дуетів із Василівського, Гуляйпіль-ського, Запорізького, Мелітопольського, Пологівського, Приазовського, Токмацького, Чернігівського, Якимівського районів Запорізької області та міст Запоріжжя, Енергодара, Мелітополя, Токмак. Проведення обласного фестивалю дозволило оцінити рівень розвитку вокальної майстерності серед учнів загальноосвітніх (в тому числі спеціа-лізованих), позашкільних закладів освіти області, простежити позитивні тенденції розвитку хорового мистецтва та відокремити педагогічні знахідки керівників вокальних і хорових колективів, відзначити обдарованих учнів.

Обласне журі фестивалю відзначило позитивні тенденції розвитку вокальної майстерності в області у порівнянні з І фестивалем (2008 р.), серед яких слід зазначити наступні: збільшення кількості учасників фестивалю та поява нових хорових колективів і вокальних ансамблів, дуетів; посилення вимог керівників колективів до якості виконання вокальних творів та підвищення рівня виконавської майстерності колективів; поява нового цікавого дитячого репертуару і авторської пісні; збереження кращих традицій академічного виконання у вокально-хорових колективах, зростання вимог до сценічного костюму; поява нових пісенних тенденцій у плані стилізації, популяризації пісенних традицій національних меншин; підвищення рівня акторської та сценічної майстерності виконавців; загальне підвищення якості фонограм і музичного акомпанементу; оригінальність творчих задумів колективів та відображення їх протягом виступу.

Водночас обласним журі відзначені недоліки допущені протягом прове-дення фестивалю: неточне відтворення нотного тексту класичних творів, застування фонограмного супроводу для хорових колективів, часткова невідповідність змісту пісень віку дітей, нерідкі випадки низького рівня звукоутворення, явні недоліки сценічної й акторської майстерності, пооди-нокі випадки слабкої підготовки дітей до виступу, проте вони не зашкодили загалом якості концертних номерів та рівню фестивалю.

Обласне журі фестивалю зазначило також, що у заході з різних причин не брали участь хорові і вокальні колективи закладів освіти Жовтневого, Заводського, Комунарського, Шевченківського районів м.Запоріжжя, Великобілозерського, Веселівського, Вільнянського, Кам’янсько-Дніпров-ського, Куйбишевського, Михайлівського, Новомиколаївського, Оріхівського, Приморського, Розівського районів області та м.Бердянська. Керівникам вищезазначених органів управління освітою слід звернути особливу увагу на стан реалізації Концепції художньо-естетичної освіти, обласної програми поліпшення якості художньо-естетичної освіти і подальший розвиток хорових колективів та вокальних ансамблів, забезпеченні щодо участі у подальших обласних заходах художньо-естетичного напряму з підтримки обдарованих, талановитих у вокальному мистецтві учнівської молоді.

Кращими колективами області стали наступні колективи: Гран – при фестивалю отримали Український хор та оркестр народних інструментів Палацу дитячої та юнацької творчості м.Мелітополя (керівник С.Г.Назіна) та вокальний ансамбль «Лілея» гімназії № 19 м.Мелітополя (керівник В.П.Яшкін). Дипломи лауреатів І ступеню отримали хор середніх і старших класів «Калинонька» загальноосвітньої школи № 1 м.Мелітополя (керівник Н.П.Мілюкова); хор старших школярів «Натхнення» загальноосвітньої школа № 10 м.Мелітополя (керівник Л.М. Мимрик); сільський хор Азовської загальноосвітньої школи Якимівського району (керівник А.С.Янєв ); хор середніх і старших класів «Джерело» Мелітопольського навчально-виховного комплексу № 9 (керівник Г.П.Козлова); великий хор «Радість» Палацу дитячої та юнацької творчості м.Мелітополя (керівник С.Г.Назіна); вокальний ансамбль «Камертон» загальноосвітньої школи № 6 м.Мелітополя (керівник С.Б.Примак); вокальний ансамбль «Мрія» Азовської загальноосвітньої школи Якимівського району (керівник О.В.Комкова); вокальний ансамбль «Співаночки» навчально-виховного комплексу № 9 м.Мелітополя (керівник Г.П.Козлова); вокальний ансамбль «Квінта» Палацу дитячої та юнацької творчості м.Мелі-тополя (керівник С.Г.Назіна); вокальний дует Панова В., Подлипенко Є. навчально-виховного комплексу № 16 м.Мелітополя (керівник О,Г.Філіппова).


Художня культура

Сьогодні неабиякого значення набуває проблема підвищення статусу дисциплін естетичного циклу, зокрема в системі загальної середньої освіти. Новий предмет «Художня культура» дозволяє на достатньому рівні інтегрувати знання учнів старшої школи. Вивчення художньої культури в загальноосвітній школі передбачає формування в учнів компетенцій — ціннісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних (що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів), а також комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх (що передбачає набуття досвіду самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частини свого життя). Слід зазначити, що виокремлення української художньої культури як частини курсу у 10 класі зумовлене необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного формування у свідомості підростаючого покоління загальнолюдських цінностей учителеві варто робити акцент не на тому, що роз’єднує культури різних народів, а на тому, що їх об’єднує, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікультурне виховання.

Сучасний урок художньої культури становить основу педагогічної системи формування у старшокласників свідомого художньо-естетичного ставлення до мистецтва. Цей урок має розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у культурно-мистецькій царині, впевненості у спроможності самостійно розв’язувати художні завдання. У навчальній програмі зазначено, що на уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії та доброзичливості, що повинна сприяти передаванню аури творів мистецтва та викликати позитивну емоційну енергію. Педагог має бути комунікативно виразним, щоб учні не тільки розуміли, але й позитивно сприймали як мовлення вчителя, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо), а також опановували це мистецтво самостійно на певному рівні.

Розглянемо детальніше вимоги щодо організації уроків з художньої культури в загальноосвітніх середніх закладах.

Загальні вимоги до організації уроку: проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду та закономірностей навчального процесу; проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій; особистісна спрямованість на уроці, яка дозволяє забезпечити умови для самореалізації кожного учня та розвитку ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням інтересів, потреб, схильностей, здібностей, життєвих цінностей учнів; оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів; установлення на уроці інтеграційних, міжпредметних зв’язків; зв’язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів; актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо; логічність, умотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів; ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, педагогічних інноваційних технологій, комп’ютерних технологій, мас-медіа; тісний зв’язок навчання із життям, у першу чергу — з особистісним досвідом учня; формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності; формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти; діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Кожний урок художньої культури має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу — освітньої, розвивальної, виховної та самовдосконалення. Перше місце на уроці посідає виховна функція дидактичного процесу, що вимагає від учителя зміни парадигми уроку (з метою формування духовного світу учнів, розвитку таких особистісних якостей, як самоактуалізація та самореалізація, визнання права бути суб’єктом навчального процесу і формування суб’єкт-суб’єктних взаємин на кожному уроці, розвиток гуманної та особистісно спрямованоі парадигми). Відповідно до цих вимог змінюються функції, мета та завдання уроку художньої культури в 10 класі.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, тому що вони впливають на емоційно-мотиваційне сприйняття учнями матеріалу, формують дух змагальності, мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес. Серед всіх типологій уроків вчитель обирає той тип уроку, який дійсно підходить до теми уроку і відповідає вимогам щодо реалізації основної мети та завдань навчання. Тематичне планування передбачає визначення типу уро­ку; визначення обсягу навчального матеріалу; підготовку за­собів наочності, використання технічних засобів навчання й підбір фактичного матеріалу. Поурочний план включає: дату проведення уроку; його порядковий номер за тематичним планом; назву, тип уроку і його мету; структуру уроку; зміст уроку; методи роботи вчителя й учнів; навчальне обладнання і домашнє завдання.

Сучасному вчителю художньої культури слід пам’ятати, що саме здійснення постійного контролю за рівнем навчальних досягнень дозволять процес навчання художній культурі зробити найбільш ефективним. Для того, щоб розглянути форми і методи контролю за рівнем навчальних досягнень учнів, слід зупинитися на детальному розгляданні поняття контролю у навчальному процесі.

Попередній контроль з художньої культури здійснюється перед вивченням нової теми, які у ході вивчення предмету зустрічаються декілька раз на семестр або на початку уроку, як актуалізація опорних знань учнів. Якщо попередній контроль проводиться на початку семестру, то він служить для з'ясування загального рівня підготов­ки учнів з художньої культури з метою подальшого планування організації навчаль­но-пізнавальної діяльності учнів.

Поточний контроль з художньої культури здійснюється кожного уроку, коли вчитель веде спостере­ження за навчальною діяльністю учнів, з метою отримання оперативних даних про рівень знань учнів і якість навчальної роботи на уроці та оптимізації процесу управління навчальним процесом.

Періодичний (тематичний) контроль з художньої культури здійснюється з метою ви­явлення й оцінювання засвоєних на кількох попередніх уроках знань, умінь учнів з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі.

Різновидом періодичного є тематич­ний контроль, що полягає у перевірці та оцінюванні знань учнів з кожної теми художньої культури і спрямований на те, щоб усі учні на належному рівні засвоїли кожну тему. Така система дає змогу усунути еле­менти випадковості при виведенні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчитель орієнтується лише на поточний контроль.

Підсумковий контроль з художньої культури здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Відомо, що підсумкову оцінку за се­местр виставляють за результатами тематичного оціню­вання, за рік — на основі семестрових оцінок.

Дуже важливим аспектом контролю є саме його зміст. Змістом перевірки рівня навчальних досягнень учня з художньої культури має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформованість компетенції, тобто загальної здатності, що ґрунтується на набутих завдяки навчанню знаннях, досвіді, цінностях, здібностях. Ефективність контролю залежить від часу проведення контрольних занять, їх частоти й послідовності; характеру й форм самостійної роботи учнів (індивідуальна, групова, фронтальна); використання дидактичних і технічних засо­бів навчання; поєднання методів контролю і самоконтролю (усна, письмова, графічна, практична, тестова перевірка); фіксування й оформлення даних контролю процесу навчання.

Ефективність контролю забезпечується дотриманням таких вимог: індивідуальний характер контролю успішності (пе­редбачає виявлення знань кожного учня, його успіхів чи невдач); систематичність контролю: привчання учнів систематично виконувати уроки; систематичне опитування за допомогою самостійних міні-завдань; особлива увага слабшим учням, спонукання їх до пізнавальної діяльності на всіх етапах уроку.

Для вчителя художньої культури щодо проведення уроків в 10 класі

Орієнтовні завдання для проведення письмової контрольної (самостійної) роботи

Варіант № 1	Варіант № 2	Варіант № 3
І семестр Тема «Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст.» Орієнтовні завдання для проміжного тематичного оцінювання
1. Які характерні риси притаманні скульптурі та декоративному мистецтву трипільської культури?	1. Що ви знаєте про історію первісної архітектури?	1. Які характерні риси притаманні скіфській культурі? Наведіть приклади пам’яток цієї культури
2. Що ви знаєте про історію виникнення грецьких міст Північного Причорномор’я?	2. В чому, на вашу думку, полягає особливість фрескового живопису Київської Русі? Наведіть приклади пам’яток	2. Надайте загальну характеристику художньої культури Київської Русі. Що є в цьому періоді, на вашу думку, найважливішим?
3. Які особливості розвитку іконопису Київської Русі вам відомі?	3. Надайте характеристику розвитку видів мистецтв та ремесел в містах Північного Причорномор’я	3. Які особливості архітектури Київської Русі вам відомі? Назвіть навідоміші зразки архітектурних пам’яток Київської Русі
4. Що ви знаєте про обрядовий пратеатр (стародавні народні ігри, свята та ритуали)? Опишіть складові цього пратеатру	4. Назвіть особливості музичної культури Київської держави: народна, придворно-світська, церковна	4. Які особливості, на вашу думку, мають український епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні?
5. Творче завдання: зробіть ескіз розпису вази, яку знайдено під час розкопок пам’яток трипільської культури	4. Творче завдання: створіть ескіз моделі жіночого українського костюму часів Київської Русі	4. Творче завдання: створіть ескіз посуду трипільської культури
І семестр Тема «Художня культура ХVІІ–ХVІІІ ст.» Орієнтовні завдання для письмової роботи за І семестр
1. Надайте характеристику українському бароко. Наведіть приклади його пам’яток	1. Що ви знаєте про портретний український живопис? Якою є історія написання народної картини «Козак Мамай»?	1. Назвіть характерні риси українського іконопису і світського портретного живопису ХVІІ–ХVІІІ ст.
2. Які різновиди української народної музичної творчості періоду українського бароко вам відомі? Охарактеризуйте думи, історичні пісні, балади і співанки–хроніки	2. У чому полягає мистецтво кобзарів і лірників? Охарактеризуйте цей період розвитку музичного мистецтва в Україні	3. Назвіть творців хорового концерту в Україні. Які особливості цього жанру вам відомі?
3. У чому полягає особливість народного лялькового театру вертеп?	3. Охарактеризуйте шкільний театр ХVІІ–ХVІІІ ст. Наведіть приклади	3. Назвіть особливості партесного концерту в Україні та назвіть його творців
4. Творче завдання: створіть ескіз інтер’єру сучасного театру в стилі українського бароко	4. Творче завдання: зробіть ескізи костюмів для вистави сучасного вертепного театру	4. Творче завдання: напишіть сценарій для вистави сучасного вертепного театру
ІІ семестр Тема «Українська художня культура ХІХ ст.» Орієнтовні завдання для проміжного тематичного оцінювання
1. Назвіть характерні риси архітектури ХІХ ст. Наведіть приклади шедеврів архітектури та скульптури	1. Що відрізняє скульптурні твори І. Мартоса, Л. Позена ? Наведіть приклади пам’яток скульптури XIX ст.	1. Охарактеризуйте творчість Т. Шевченка як живописця
2. Охарактеризуйте основні тенденції реалістичного живопису ІІ пол. ХІХ ст. Наведіть приклади жанрового розмаїття творів цієї доби	2. Охарактеризуйте основні види українського декоративно-прикладного мистецтва у ХІХ ст. та назвіть його основні центри	3. Які особливості мають соціально-побутові та родинно-побутові народні українські пісні?
3. Назвіть характерні ознаки творчості українських композиторів у ХIX ст. Доведіть, що М. Лисенко — основоположник української класичної музики	3. Охарактеризуйте український аматорський театральний рух і театр корифеїв ХIX ст.	3. Поясніть значення драматургії для розвитку українського театру. Хто був засновниками тетру корифеїв?
4. Творче завдання: створіть рекламну афішу виставки українського живопису ХIX ст.	4. Творче завдання: створіть ескіз інтер’єру кімнати, оздобленої виробами українського декоративно-прикладного мистецтва ХIX ст.	4. Творче завдання: напишіть план роботи фольклорної експедиції класу з вивчення родинно-побутових пісень
ІІ семестр Тема «Українська художня культура ХХ ст.» Орієнтовні завдання для письмової роботи за ІІ семестр
1. Які нові тенденції спостерігаються в українському мистецтві ХХ ст.? Назвіть поширені мистецькі стилі цього періоду	1. Надайте характеристику українському авангарду. Наведіть приклади шедеврів українського авангарду	1. Охарактеризуйте школи українського живопису ХХ ст.
2. Творчість яких композиторів, на вашу думку, найвиразніше представила хорову, вокально-симфонічну та симфонічну українську музику ХХ ст.? Назвіть відомі їхні твори	2. Назвіть та охарактеризуйте відомі вам напрями української популярної музики ХХ ст.	2. Назвіть відомих вам українських театральних режисерів та акторів ХХ ст. Що ви можете сказати про їхню творчість?
3. Якими є характерні риси сучасних драматичних, музичних та лялькових українських театрів?	3. Охарактеризуйте український кінематограф на початковому етапі. У чому полягає світове значення творчості О. Довженка?	3. Охарактеризуйте український ігровий кінематограф. Хто саме і чому, на вашу думку, є найпопулярнішими українськими режисерами?
4. Творче завдання: створіть рекламу або афішу до популярного фільму за участю вашого улюбленого актора	4. Творче завдання: створіть театральну афішу до лялькової вистави	4. Творче завдання: створіть ескіз афіші виступу одного із популярних естрадних співаків України, який приїхав на гастролі до вашого міста (села)

Рекомендації методичним службам району (міста) щодо здійснення контролю за рівнем викладання художньої культури та методичним забезпеченням проведення уроків з предмету:

• забезпечити контроль за якістю викладання уроків художньої культури та дотримання програмових вимог щодо проведення уроків протягом навчального року;
  
• передбачити викладання нового предмету спеціалістами з фаховою відповідністю (спеціальності за дипломом) або вчителем, який має сертифікат обласного рівня;
  
• сприяти забезпеченню фахівців відповідною навчальною та методичною літературою та відео і аудіо-хрестоматіями;
  
• організувати роботу районного (міського) методичного об’єднання вчителів художньої культури на засіданнях яких будуть розглядатися питання дидактики і методики викладання художньої культури, планування роботи вчителя, оформлення кабінетів художньої культури, накопичення наочного і дидактичного матеріалу до проведення уроків;
  
• розпочати узагальнення перспективного педагогічного досвіду з проблем методики викладання художньої культури, української, світової художньої культури т культури рідного краю;
  
• забезпечити проведення районних (міських) науково-методичних семінарів з питань викладання художньої культури та здійснювати науковий супровід із запрошенням відповідних фахівців обласного інституту і науковців – спеціалістів тощо.
  

Орієнтовний план роботи районного (міського) методичного об’єднання вчителів художньої культури на новий 2010-2011 навчальний рік

Серпень

1. Вимоги щодо проведення уроків художньої культури в новому навчальному році. Українська художня культура, етапи її розвитку.
   
2. Виконання обласної програми «Поліпшення якості художньо-естетичної освіти».
   
3. Вимоги щодо оцінювання знань з художньої культури. Форми оцінювання навчальних досягнень учнів.
   
4. Перегляд нових посібників і підручників щодо викладання предмету.
   

Листопад

1. Художня культура рідного краю. Розвиток мистецтв в Запорізькому краї.
   
2. Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій у викладанні художньої культури.
   
3. Відвідування відкритого уроку або виховного заходу вчителів, які атестуються.
   
4. Аналіз відкритого уроку або виховного заходу вчителів.
   

Січень

1. Вимоги щодо викладання курсу «Художня культура» в 11 класі. Планування роботи вчителя.
   
2. Перегляд дидактичних і методичних матеріалів з курсу 11 класу.
   
3. Орієнтовні практичні завдання в 11 класі. Майстер-клас вчителя.
   
4. Відвідування виставки творчих робіт учнів.
   

Березень

1. Проектна діяльність у викладанні курсу «Художня культура». Технологія створення проектів.
   
2. Вимоги щодо організації виховної роботи з художньої культури.
   

3. Відвідування відкритого виховного заходу з художньої культури.

4. Проведення майстер-класу з практичних завдань 10-11 класу.

5. Творчий звіт педагогічного досвіду вчителів, які атестуються.
   

Травень

1. Проведення творчих презентацій учнівських проектів з художньої культури.
   

2. Круглий стіл «Проблеми викладання художньої культури та шляхи їх подолання».

3. Підведення підсумків роботи МО за навчальний рік.
   
4. Колективне планування роботи МО на новий навчальний рік.
   
5. Творча майстерня вчителів «Я роблю це так....»
   
6. Відео-перегляд відкритих уроків вчителів учасників Всеукраїнських конкурсів.
   

Кондратова Людмила Григорівна

• старший викладач кафедри теорії
  

та методики виховання, кандидат

педагогічних наук.