Методичні рекомендації з предметів художньо-естетичного циклу «Образотворче мистецтво»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх, 217.14kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу на 2011-2012, 281.57kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу в 2010/ 2011, 308.36kb.
- Методичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного циклу, 91.73kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання п редмет, 205.58kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011, 243.48kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання дисциплін художньо- естетичного циклу на 2010-2011, 499.94kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2009- 2010, 178.9kb.
- Додаток 12 предмети художньо-естетичного циклу, 140.65kb.
- Предмети художньо-естетичного циклу, 236.37kb.
Методичні рекомендації з предметів художньо-естетичного циклу
« Образотворче мистецтво» та «художня культура»
на 2011/2012 навчальний рік.
Стратегічною метою сучасного освітнього процесу є розвиток особистості учня, становлення в людині системи цінностей: особистісних, загальнолюдських, професійних тощо. Зміст предметів художньо-естетичного циклу має високий виховний та розвивальний потенціал із притаманним йому впливом на свідомість і підсвідомість особистості, на інтелектуальну та емоційну сфери, на моральне і фізичне здоров'я людини.
У 2011/2012 навчальному році відбудуться зміни в організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, зміняться терміни завершення навчального року та проведення державної підсумкової атестації в 9 та 11 класах. У зв’язку з цим нижче наведено рекомендації щодо ущільнення навчального матеріалу відповідно до чинних програм.
Початкова школа
У 1-4 класах, як і в минулі роки, вивчення предмета «образотворче мистецтво» за програмою Л.Любарської та Л.Вовк (вид. «Початкова школа», 2006 р.). Альтернативою вивчення предмета може бути інтегрований курс за програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та ін., вид. «Початкова школа», 2006 р.). «Образотворче мистецтво» для 1,2,3,4 класів авт. Л.Любарської та ін.; «Мистецтво» для 2,3 класів авт. Л.Масол, Е.Бєлкіної.
З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з образотворчого мистецтва насамперед учителів, які мають спеціальну освіту ( вчитель образотворчого мистецтва).
Основна школа
В основній школі навчання мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмою «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.,вид. «Перун», 2005 р.; ссылка скрыта). Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчається за програмою «Мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Л. Масол та ін., вид. «Перун», 2005 р.).
У 9 класі художня культура вивчається за програмою «Художня культура» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська, вид. «Перун», 2005 р.; ссылка скрыта). Ущільнення навчального матеріалу за цією програмою пропонується здійснити за рахунок резервного часу. Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій міністерства (лист МОН від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів образотворчого мистецтва.
Програму з образотворчого мистецтва в основній школі реалізовано в підручниках «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Т.Рубля, С.Федун); «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Е. Бєлкіна та ін.). Програма інтегрованого курсу «Мистецтво» реалізована в підручниках «Мистецтво» для 5,6 класів та «Мистецтво» для 8 класу (авт. Масол та ін .) З художньої культури чинними є три підручники для 9 класу (1-авт. Л. масол; 2-авт.климова; 3-авт. Назаренко та ін.)
Старша школа
У 10 класі вивчення художньої культури здійснюється за програмою «Художня культура» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська, ссылка скрыта). Зміст програм рівня стандарту та академічного рівня реалізують два підручники: (1- авт. Л.Масол та ін., 2 – авт. Л.Климова), а також підручник профільного рівня (авт. Л.Масол та ін.).
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспорту (ссылка скрыта) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (ссылка скрыта). Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства або схвалення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти міністерства.
Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.
Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках має бути сприймання, аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів ( художньо-практична, творча). Звертаємо увагу на те, що письмові підсумкові перевірки навчальних досягнень учнів (контрольні, самостійні роботи) образотворчого мистецтва не проводяться. Тематична оцінка виставляється в журналі один раз або двічі на семестр в окрему колонку без дати і не підлягає коригуванню. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях).
Одним із найважливіших завдань 2011/2012 навчального року є впровадження нового змісту художньо-естетичної освіти в 11 класі.
Звертаємо увагу на те, що програми з художньої культури для 11 класу мають різну структуру. Зміст програми рівня стандарту систематизовано за видами мистецтва. На прикладах взірців різних видів мистецтва та творчості видатних митців, репрезентується художня культура різних регіонів світу. Так, зокрема, мистецтво архітектури пропонується розглядати на прикладах споруд епохи готики, бароко та модерну, коли найбільше проявилися усі конструктивні, декоративні та інші виразові можливості цього виду мистецтва на теренах Європи, а сприймання та аналіз творів арабо-мусульманської, індійської та далекосхідної архітектури створять в учнів цілісне розуміння щодо архітектури світу. Під час вивчення цієї теми доцільно акцентувати увагу учнів на інформації про особливості мови архітектури, здійсненні порівнянь, узагальнень, проведенні аналогій щодо розвитку цього виду мистецтва в різних регіонах світу, втіленні в ній усіх притаманних для цього мистецтва засобів виразності: краси декору, пропорційності, єдності форми і змісту тощо. Аналогічні акценти слід поставити і у темі «Паркова культура», де репрезентуються найвищі досягнення у царині цього мистецтва – французький, англійський та японські парки.
Враховуючи той факт, що переважна більшість скульптурних творів присвячена образу людини, автори програми пропонують мистецтво скульптури, його видатні досягнення розкрити на прикладах епохи Античності та Відродження (зокрема, на прикладі скульптурних творів Мікеланджело), епох, коли це мистецтво в оспівуванні образу Людини, можливості втілення у різних матеріалах її фізичної і духовної краси та досконалості досягло найвищого розквіту. Теми з вивчення образотворчого мистецтва слід розглядати через призму творчості митців та особливостей регіональної культури. Регіональною специфікою пронизано декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу.
Багатогранність та різножанровість музичного мистецтва у межах трьох навчальних годин програми пропонується розглядати на прикладах найвищих досягнень у розвитку європейської класичної музики – жанрів симфонічної музики (Віденська класична школа), жанрів камерної музики (творчість композиторів-романтиків) і жанрів масової музики (зокрема, французького шансону) та музики різних культурних регіонів світу – індійського, далекосхідного і африканського. Завдання вчителя не обтяжувати учнів інформацією про музику, а познайомити їх із музичним розмаїттям світу в його спільних та відмінних рисах.
Під час вивчення теми з театрального мистецтва учителю слід спрямувати увагу учнів таким чином, щоб вони усвідомили унікальність і своєрідність східного театру, його філософсько-символічну глибинність і кардинальну відмінність від європейського; унікальність російського балету, видатні твори якого (балети Чайковського, Стравінського) відомі й популярні в усьому світі і є надбанням не тільки російської, а й світової музичної культури. Опановуючи тему «Світове кіномистецтво», в умовах обмеженості часу доцільно зробити акцент на тому, що, народившись у Франції, найбільшого розквіту цей вид мистецтва досяг на теренах США.
Закінчуючи вивчення курсу художньої культури в школі, доцільною і логічною є завершальна тема програми «Простір культури і зустрічі в ньому», де ключовою має бути думка про те, що сенсом будь-якої культури є її «провідність» щодо інших культур, а мистецтво може виступати посередником між культурами. Доказом цього є багато прикладів взаємопроникнення культур різних національних картин світу (у творчості митців різних регіонів світу та, зокрема, українських).
Зміст програми академічного рівня структуровано за принципом «культурних регіонів», прийнятих ЮНЕСКО (європейський, арабо-мусульманський, африканський, індійський, далекосхідний, американський) на матеріалах взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу в попередніх класах. Враховуючи факт обмеженості навчального часу, виділеного програмою на вивчення кожної з тем, з метою запобігання перевантаження учнів інформацією, вчителю слід керуватися загальною формулою: кожен регіон світу додав у скарбницю світової культурної спадщини унікальне фундаментальне художнє явище (явища). Саме навколо них потрібно структурувати змістове наповнення теми. Наприклад, знайомлячись із художньою культурою європейських країн, слід зосередити увагу учнів на тому культурному явищі, яке виникло саме на теренах цієї країни, давши поштовх для його поширення і подальшого розвитку в усьому світі. Саме тому художню культуру Греції пропонується розглядати через призму античного мистецтва, яке було в основі всього європейського мистецтва. Італійська культура дала світу небувалий розквіт мистецтва в епоху Відродження; французька – народження імпресіонізму, кінематографу; в Англії виникло таке унікальне явище, як англійський парк, і саме там з’явився всесвітньовідомий гурт «Beatles», творчість якого дала небувалий поштовх для подальшого розвитку більшості рок- і поп-напрямів сучасної естрадної музики. За аналогічним принципом визначені й інші домінанти кожної теми, навколо яких слід будувати інформаційний ряд уроків. Вивчаючи художню культуру різних регіонів світу, доцільно акцентувати не лише її особливості, а й проводити паралелі щодо споріднених художніх явищ. Розуміння “діалогу культур” дає можливість учням не тільки прилучитися до загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, вдосконалюючи насамперед власний духовний світ. Водночас варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається полікультурне виховання особистості.
Програми пропонують орієнтовні практичні завдання до кожної теми, які спрямовані на формування потреби у вивченні творів мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Орієнтовними практичними завданнями можуть бути: розробка і виконання тестових завдань, створення плакатів, кросвордів, колажів, порівняння архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів, аналіз мистецьких передач радіо і телебачення, написання критичних відгуків, створення творчих проектів, здійснення віртуальних подорожей у провідні музеї, театри тощо. Практичні завдання можуть здійснюватися як в урочний, так і позаурочний час (за бажанням учнів).
Оскільки на вивчення художньої культури на рівні стандарту та академічному рівні в 11 класі відводиться 0,5 години на тиждень, у зв’язку з необхідністю ущільнення навчального матеріалу пропонується здійснити його за рахунок резервного часу або шляхом вивчення художньої культури протягом І семестру.
Зміст програми «Художня культура» профільного рівня також побудований за принципом «культурних регіонів». Завдяки кількості навчального часу (4 години на тиждень) програмовий матеріал більш деталізовано (порівняно з програмою академічного рівня), завдяки чому в учнів буде можливість глибше сприйняти художню культуру певної європейської країни чи культурного регіону.
Ущільнення навчального матеріалу за програмою профільного рівня пропонується здійснити шляхом зменшення на 10 годин передбаченого програмою резервного часу, а також об’єднання навчального матеріалу поданих нижче тем і вивчення його за рахунок часу, призначеного на опанування однієї теми:
тему 12 «Норвегія» з темою 13 «Швеція» розділу І «Європейська художня культура»;
тему 15 «Південно-західні слов’янські народи» з темою 18 «Румунія» розділу І «Європейська художня культура»;
тему 17 «Чехія» з темою 19 «Угорщина» розділу І «Європейська художня культура»;
тему 21 «Країни Прибалтики» з темою 22 «Бєларусь» розділу І «Європейська художня культура»;
тему 3 «Латиноамериканські мелодії та ритми» з темою 4 «Карнавал» розділу VІ «Латиноамериканський культурний регіон».
До основних загальноосвітніх завдань курсу «Художня культура» (формування цінностей і розвиток різних видів компетентностей) у старшій профільній школі додається нове завдання освіти: професійна орієнтація учнів.
Для цього слід у профільних класах посилити практичну спрямованість через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів (наприклад: створити відеоролик на тему: „Європа – спільний дім її країн”). Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Кожен педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань. Водночас доцільно доповнити базовий курс низкою курсів за вибором учнів (зокрема й за окремими видами мистецтва).
Навчання художньої культури має базуватися на таких положеннях:
- уроки мають бути емоційно насиченими й цілісними (метод емоційної драматургії);
- головне - не кількість набутих учнями знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду; не інформація, а власні емоції та почуття учнів, їхнє ставлення до мистецьких цінностей.
Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, використання інноваційних художньо-педагогічних технологій, зокрема інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу на те, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням учителя стає зацікавлення учнів предметом, віднайдення завдань, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати її результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коригувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.
За результатами Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 11 класу Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з художньої культури за програмою рівня стандарту (1 - авт. Н.Миропольська, Л.Масол, Е.Бєлкіна, О.Гайдамака, вид. «Ранок»; 2 - авт. Н.Назаренко, І.Ковальова, В.Тулинова, М.Мерзлікіна, вид. «Оберіг»), а також 2 підручники, що поєднують зміст програм з художньої культури академічного та профільного рівнів, (1 - авт. Н.Миропольська, Л.Масол, Е.Бєлкіна, О.Гайдамака, вид. «Ранок»; 2- Л.Климова, вид. «ТОВ «Літера ЛТД»).
Згідно з програмою, зміст навчального матеріалу підручника рівня стандарту авт. Н.Миропольської та ін. структуровано за видами мистецтва. Багатий ілюстративний матеріал підручника несе дидактичне навантаження: частина завдань для учнів спонукають їх аналізувати твори світового мистецтва, вчать проводити аналогії, пояснювати явища мистецтва з культурологічної позиції. Додаткова інформація для допитливих розміщена в рубриці «Це цікаво».
Підручник авт. Н.Назаренко та ін. рівня стандарту відповідно до програми також структурований за видами мистецтва, знайомлячи учнів з вершинами розквіту кожного з них у різних регіонах світу. Різні рубрики підручника («Поміркуймо разом», «Історична довідка», «Для допитливих»), система завдань та запитань, епіграфи на початку вивчення кожної теми сприятимуть формуванню в учнів власного ставлення до творів мистецтва, спонукатимуть їх до роздумів про художню культуру, її роль у житті людини, окремого народу, людства. Наприкінці кожної теми пропонуються «Запитання для самоконтролю та самоперевірки».
Зміст підручника академічного та профільного рівнів авт. Н. Миропольської та ін. пропонує учням вивчення розвитку зарубіжної художньої культури в контексті культурних регіонів світу. Підручник поєднує зміст програм академічного та профільного рівнів, проте у своїй основі він спирається на програму академічного рівня. Питання програми профільного рівня винесені в рубрику «Додатковий матеріал для профільного рівня». Для глибшого усвідомлення учнями закономірностей мистецьких явищ у підручнику крім інформативного та ілюстративного матеріалу пропонуються різноманітні види художньої діяльності: мистецтвознавчий аналіз твору в контексті особливостей культурного регіону, вивчення особливостей індивідуального стилю митців різних країн, практичні завдання (зокрема індивідуальні проекти, дизайн-проекти тощо з урахуванням професійних інтересів учнів).
Підручник авт. Л.Климової також поєднує зміст програм академічного та профільного рівнів з опорою на академічний і складається з шести розділів, присвячених мистецтву різних культурних регіонів: європейського, арабо-мусульманського, африканського, американського, індійського, далекосхідного, а також узагальнюючий розділ «Простір культури і зустрічі в ньому». Питання програми профільного рівня в підручнику, наприклад, мистецтво Давнього Єгипту, Межиріччя, Данії, Норвегії, Швеції, Польщі, Угорщини, Прибалтики та інші включені до змісту певної теми академічного рівня або виокремлені в окремі теми, невеликі за обсягом, виділені та позначені. Наприкінці кожної теми пропонуються завдання на узагальнення вивченого матеріалу, тестові, творчі та практичні завдання.
У процесі навчання художньої культури доцільно посилити міжпредметні зв’язки, зокрема з іншими предметами гуманітарного циклу, а також з інформатикою (пошук художніх матеріалів у мережі Інтернет). Так, в інформаційному просторі мережі Інтернет існує велика кількість Web-сайтів, на яких розміщено інформацію, присвячену царині мистецтва. Зокрема, колекція світової художньої культури представлена на сайті c.edu.ru/, що містить матеріали з методики викладання художньої культури, статті про види мистецтва, стилі, епохи, жанри.
Сайт ic-music.ru/ складається з розділів:
- Композитори (біографії та творчі портрети);
- Виконавці (диригенти, співаки, піаністи, скрипалі, віолончелісти і ін);
- Факти (цікаві та маловідомі факти з життя великих);
- Афоризми (великі думки великих людей);
- Інструменти (енциклопедія стародавніх і сучасних інструментів);
- Словник (словник музичних термінів);
- Наші проекти (кращі сайти про класичну музику).
Сайт -art.ru є класифікованим, об'ємним каталогом творів світового мистецтва (живопис, література, анімація, кіно, архітектура).
Важливо поєднувати уроки художньої культури з позаурочною естетико-виховною роботою (відвідування музеїв, театрів, концертів, виставок тощо) для розуміння учнями зв'язків мистецтва з культурним середовищем життєдіяльності, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу і водночас виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення мистецтва народів світу, розуміння полікультурного простору світової цивілізації. З метою полікультурного виховання доцільно організовувати силами учнів під керівництвом учителів шкільних мистецьких вечорів, конкурсів і фестивалів, присвячених явищам національної культури та мистецтва різних народів світу, зокрема й тих, що компактно проживають у різних регіонах України.
При викладанні курсу художньої культури необхідно застосовувати засоби стимулювання художньої самоосвіти старшокласників, навчити їх самостійно планувати свою художньо-пізнавальну діяльність, контролювати її виконання, адекватно оцінювати її результати. Для розвитку самоосвітніх компетентностей учні мають включатися у різні види пошуково-дослідної роботи, зокрема брати участь у роботі Малої академії наук.
Результатом вивчення курсу художньої культури має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетентностей у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмою пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.
Мета профільного курсу естетики в 11 класі, як зазначено в програмі, визначена предметом естетичної науки – осмисленням і розвитком чуттєвої культури людини. Викладання курсу естетики в профільних класах художньо-естетичного напряму дозволить учням усвідомити основні етапи розвитку цієї науки, навчить їх давати загальну характеристику основоположним теоретичним проблемам, ознайомить учнів із понятійно-категоріальним апаратом естетики. Ущільнення навчального матеріалу за програмою з естетики пропонується здійснити за рахунок резервного часу.
Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення
предметів художньо-естетичного циклу
Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність. Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін - запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілів (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів. Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.
З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.
Результатом навчання учнів у школі у галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх знань і вмінь, а й система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей - важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними ідеалами й власними світоглядними позиціями та естетичними смаками. Вектор освіти і виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення творчої індивідуальності кожного учня.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у системі загальної освіти (Затверджені Наказом МОН № 371 від 05.05.2008 року) ⁄∕ссылка скрыта osvita.ua/school/estimation/2429
| Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з художньої культури |
| І. Початковий | 1 | Учень (учениця) сприймає та відтворює тематичний матеріал з художньої культури на частковому рівні, однозначно його характеризує, демонструє недостатньо сформоване художнє мислення, елементарні навички та вміння в художньо-практичній діяльності |
| 2 | Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу з художньої культури, демонструє недостатньо сформований рівень сприймання мистецьких творів, виявляє певні творчі вміння інтерпретувати культурно-мистецькі явища, володіє незначною частиною спеціальної термінології; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку на елементарному рівні | |
| 3 | Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним і словниковим запасом | |
| ІІ. Середній | 4 | Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати культурно-мистецькі явища на репродуктивному рівні, не завжди розуміє художньо-образної сфери мистецьких творів; застосування знань і термінологічного запасу на практиці задовільне |
| 5 | Учень (учениця) володіє знаннями та вміннями, які дають змогу інтерпретувати окремі культурно-мистецькі явища, недостатньо вміє сприймати, інтерпретувати мистецькі твори, які вимагають абстрактного мислення; виявляє недостатні знання спеціальної термінології; словниковий запас небагатий | |
| 6 | Учень (учениця) може сприймати та інтерпретувати певну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але має недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі мистецькі твори, потребує уточнень і додаткових запитань; учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз культурно-мистецьких явищ, порівняння та висновки | |
| ІІІ. Достатній | 7 | Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, не завжди робить переконливі висновки, не завжди послідовно викладає своє думки. Допускає термінологічні помилки; володіє основним програмно-тематичним матеріалом, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у художній діяльності учня |
| 8 | Учень (учениця) уміє сприймати й відтворювати художньо-культурні явища, досить повно характеризує художньо-образний зміст мистецьких творів, але демонструє стандартне мислення, бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднати своєрідність художніх образів і життєвих явищ; учень (учениця) не завжди володіє спеціальною термінологією під час інтерпретації культурно-мистецьких явищ | |
| 9 | Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного матеріалу з художньої культури, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології, що потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки в інтерпретації мистецьких творів і мовленнєвому оформленні власних роздумів про культурно-мистецькі явища; не завжди самостійно може систематизувати та узагальнювати тематичний матеріал | |
| ІV. Високий | 10 | Учень (учениця) має міцні інтегровані знання, виявляючи їх усвідомлення, але, аналізуючи художньо-культурні явища, допускає неточність формулювань і використання спеціальної термінології, не завжди обґрунтовано може довести власну думку про мистецькі твори, самостійно інтерпретувати їх зміст. Указані неточності може виправляти самостійно |
| 11 | Учень (учениця) володіє тематичним матеріалом з художньої культури у межах програми, уміє використовувати набуті знання, уміння та здібності в нових інтегрованих художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати культурно-мистецькі явища в їх взаємозв'язках, асоціювати їх із життєвими явищами | |
| 12 | Учень (учениця) має ґрунтовні, усвідомлені знання з художньої культури, здатний систематизувати, узагальнювати, сприймати та інтерпретувати інтегровані художньо-культурні явища на основі взаємодії різних видів мистецтв, широко застосовувати асоціативні зв'язки між художніми творами та життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо використовує спеціальну термінологію в роздумах, висновках та узагальненнях про художні образи, пропонує нетипові, цікаві варіанти інтерпретації художньо-культурних явищ; рівень художньо-творчого мислення, світопізнання та світовідчуття високий; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в художній діяльності |
| Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з естетики |
| І. Початковий | 1 | Учень (учениця) здатний сприймати естетичні явища на елементарному рівні, небагатослівно характеризувати їх, має елементарні естетичні навички |
| 2 | Учень (учениця) володіє незначною частиною програмового матеріалу, має слабо сформований рівень естетичного сприйняття явищ життя та мистецтва, виявляє певні естетичні вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної термінології, словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні | |
| 3 | Учень (учениця) знає незначну частину програмового матеріалу, застосовуючи обмежений термінологічний запас естетичних понять. Має елементарно сформовані естетичні вміння та навички | |
| ІІ. Середній | 4 | Учень (учениця) знає частину програмового матеріалу, застосовуючи незначний запас естетичних понять і термінів. Має певний запас естетичних умінь і навичок, які застосовує у власній діяльності |
| 5 | Учень (учениця) володіє естетичними знаннями, навичками й уміннями, які застосовує у власній діяльності, виявляє знання спеціальної термінології, але словниковий запас небагатий | |
| 6 | Учень (учениця) знає найважливіший програмовий матеріал, але естетична культура сформована на невисокому рівні; учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних естетичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити інтерпретацію, порівняння, висновок про явища дійсності та мистецтва | |
| ІІІ. Достатній | 7 | Учень (учениця) володіє значною частиною програмового матеріалу, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни в розвитку естетичної культури, зокрема, сприйняття та діяльності учня. Уміє послідовно викладати власні думки про естетичні явища, але допускає термінологічні неточності |
| 8 | Учень (учениця) знає основний програмовий матеріал, спостерігаються значні позитивні зміни в розвитку естетичної культури, зокрема, сприйняття та діяльності учня. Уміє послідовно викладати власні думки, робити висновки та узагальнення про естетичні явища за допомогою вчителя. Учень (учениця) не завжди вміє поєднувати естетичні та життєві явища у процесі викладу програмового матеріалу | |
| 9 | Учень (учениця) виявляє засвоєння програмового матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології. Уміє поєднувати естетичні та життєві явища у процесі викладу програмового матеріалу, трапляються поодинокі недоліки у використанні термінології, не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал | |
| ІV. Високий | 10 | Учень (учениця) володіє програмовим матеріалом у межах програми, але допускає неточності у формулюваннях і не завжди обґрунтовано може довести свою думку про естетичні явища в житті та мистецтві. Указані неточності може виправляти самостійно |
| 11 | Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, уміє використовувати набуті знання, уміння та навички у процесі виконання творчих завдань, демонструє усвідомлення знання спеціальної термінології. Уміє систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати тематичний матеріал, виявляти асоціативні зв'язки між явищами життя та творами мистецтва | |
| 12 | Учень (учениця) має ґрунтовні, системні знання тематичного матеріалу у межах програми, здатний їх систематизувати, узагальнювати та інтерпретувати, застосовувати асоціативні зв'язки між творами різних мистецтв та життєвими явищами; вільно використовує спеціальну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях про естетичні явища й поняття. Рівень естетичної культури, художнього мислення високий; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в естетизації навколишнього середовища та власної життєдіяльності |
Методичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах
1. Загальні положення
1.1. Діяльність кабінету предметів художньо-естетичного циклу як навчального приміщення здійснюється згідно із Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів зареєстрованого в внутрішніх справ України від 30.09.98 № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.09.2004 № 1121/9720 та затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України 20.07.2004 № 601, розроблено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту", концепції художньо-естетичного виховання та інших законодавчих актів України.
Це Положення поширюється на кабінети предметів художньо-естетичного циклу...
1.2. Положення визначає основні завдання, порядок створення й організації роботи кабінетів предметів художньо-естетичного циклу, установлює загальні вимоги до їх оснащення та змісту роботи.
1.3. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу - це навчальне приміщення (клас), яке є навчальним та навчально-методичним осередком пропаганди мистецтва серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
1.4. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу створюються в загальноосвітніх навчальних закладах за наказом його керівника.
1.5. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу загальноосвітніх навчальних закладів можуть використовуватися для проведення навчання, перевірки знань та як виставкові зали творчих робіт вчителів, художників, учнів.
1.5. Відповідно до Положення готовність кабінету до нового навчального року проводить комісія, створена за наказом відділу (управління) освіти і науки районної (міської) держадміністрації. До цієї комісії входять представники зазначених органів управління освітою, керівник навчального закладу.
2. Основні завдання та зміст роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу
2.1. Основними завданнями кабінету предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах є навчання та художньо-естетичне виховання учнів.
2.2. Організація роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу повинна забезпечувати реалізацію змісту художньо-естетичної освіти, а саме, розвитку культурного та духовного рівня учнів.
2.3.Напрями використання кабінету предметів художньо-естетичного циклу в навчально-виховному процесі визначаються педагогічними і дидактико-методичними завданнями.
2.4. Відповідно до основних завдань, зазначених у п. 2.1 цього Положення, кабінет предметів художньо-естетичного циклу здійснює таку роботу:
2.4.1 навчання учнів з предметів "Мистецтво", "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво", "Художня культура", "Естетика" та інших предметів, які передбачають художньо-естетичне виховання учнів;
2.4.2 проведення тематичних занять, зустрічей з митцями, лекцій, семінарів, мистецьких тижнів, консультацій для учнів з питань художньо-естетичної освіти;
2.4.3 здійснення зв'язку з художніми та музичними навчальними закладами, науковими установами та іншими мистецькими організаціями з питань навчання художньо-естетичної освіти;
2.4.4 підготовку та проведення виставок, конкурсів, фестивалів, концертів тощо.
3. Вимоги до безпечної експлуатації кабінету предметів художньо-естетичного циклу
3.1. Приміщення кабінету предметів художньо-естетичного циклу має відповідати вимогам:
ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів", затверджених наказом Держкоммістобудування України від 27.06.96 № 117;
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533;
Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міністерства освіти України та Головного Управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.98 № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (із змінами).
3.2. Приміщення кабінету художньо-естетичного циклу повинно мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение".
3.3. Під час експлуатації систем електропостачання, електрообладнання в кабінеті предметів художньо-естетичного циклу користуються вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533.
3.4. Вимоги пожежної безпеки для кабінету предметів художньо-естетичного циклу визначаються Правилами пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затвердженими спільним наказом Міністерства освіти України і Головного Управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.98 №348/70, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (із змінами).
3.5. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу забезпечуються опаленням і вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування" з таким розрахунком, щоб у приміщенні підтримувалась температура у межах 17-20оС і відносна вологість повітря 40-60%.
3.6. За згодою директора (заступника директора) закладу приміщення кабінетів можуть використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.
4. Обладнання кабінету художньо-естетичного циклу
4.1 Кабінети предметів художньо-естетичного циклу мають бути оснащені:
4.1.1 навчальними планами та програмами з питань художньо-естетичної освіти, програмним забезпеченням для персональних комп'ютерів, нормативно-правовими актами з художньо-естетичної освіти, методичною і довідковою літературою, директивними, інструктивними та іншими матеріалами, необхідними для проведення навчання з художньо-естетичної освіти;
4.1.2 підручниками, навчальними та наочними посібниками і навчальним приладдям (плакати, стенди, схеми таблиці, репродукції картин, макети, моделі, відеофільми тощо);
4.1.3 технічними засобами навчання (проекційна, аудіо та відеоапаратура, комп'ютерна техніка, електронні музичні інструменти тощо);
4.1.4 навчальним інвентарем - музичний інструмент (фортепіано, баян, акордеон, дитячі музичні інструменти тощо), мольберти, натурні зразки, драп, демонстраційні прилади та пристрої, схеми тощо;
4.1.5 станками та дзеркальною стіною для занять хореографією.
4.2. Для зберігання навчального обладнання та приладдя потрібно мати секційні шафи, які розміщують у приміщенні кабінету, або вздовж однієї з бокових стінок.
Секційні шафи мають бути укомплектовані:
o картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, педагогічними електронними засобами, мультимедійними засобами, картотекою навчальних комп'ютерних програм;
o бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручниками, збірниками задач, журналами, необхідними в навчально-виховній роботі з предмета;
o картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень;
o картотекою завдань для здійснення індивідуального підходу до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контрольних робіт, тематичних атестацій;
o фонохрестоматійний матеріал для сприймання музики.
4.3 У кабінетах предметів художньо-естетичного циклу можна розміщувати постійно діючі виставки учнів, вчителів та художників.
5. Організація роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу
5.1. Робота кабінету предметів художньо-естетичного циклу здійснюється відповідно до навчальних планів і програм з предметів "Мистецтво", "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво", "Художня культура", "Естетика"" та інших предметів, які передбачають художньо-естетичне виховання учнів.
5.2. Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором закладу, у разі необхідності (закупівля і встановлення нового складного обладнання) - з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.
5.3. Відповідно до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОН України № 45 від 05.02.2001 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 146/5337 19.02.2001 р., і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і матеріально-технічне оснащення навчальних кабінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою загальноосвітнього навчального закладу.
5.4. Організація роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу покладається наказом керівника загальноосвітніх навчальних закладів на вчителя мистецьких дисциплін, який має відповідну професійну підготовку і в установленому порядку пройшов курсове навчання та атестацію з предмету.
5.5. Особа, відповідальна за організацію роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу:
o розробляє план роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу на поточний навчальний рік;
o сприяє забезпеченню високої ефективності навчально-методичної діяльності кабінету, упровадженню та ефективному використанню в його роботі навчально-наочних і методичних посібників, довідково-інформаційних матеріалів, сучасних технічних засобів навчання та контролю знань тощо;
o готує пропозиції щодо вдосконалення форм і методів роботи та оснащення кабінету;
o забезпечує справний стан обладнання кабінету;
o сприяє створенню та оснащенню куточків (стендів) з художньо-естетичної освіти, виставок в навчальних кабінетах, інших приміщеннях навчального закладу та забезпеченню їх засобами друкованих, навчально-наочних демонстраційних матеріалів, власних та учнівських творчих робіт;
o забезпечує дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, порядку тощо;
o систематично веде інвентарну книгу із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей.
6. Оформлення навчальних кабінетів
6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: "Кабінет музичного мистецтва", "Кабінет естетики", "Кабінет образотворчого мистецтва", "Кабінет художньої культури" або загальна назва "Кабінет дисциплін художньо-естетичного циклу" тощо.
Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас початкової школи, наприклад "5-А клас".
6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
6.3. До постійних експозицій кабінету належать:
o інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;
o портрети видатних художників, композиторів тощо;
o таблиці побудови зображення на площині;
o таблиці повітряної та лінійної перспективи тощо;
o твори видатних митців України;
o кращі зразки творів мистецтва світового значення;
o скульптурні композиції;
o творчі роботи учнів.
6.4. До експозицій змінного характеру належать:
o виставка кращих робіт учнів;
o матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної атестації;
o додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зокрема про життєвий і творчий шлях художників, композиторів, висвітлення поточних подій розвитку мистецтва у нашій країні та за її межами;
o матеріали краєзнавчого характеру;
o результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;
o результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо. Матеріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.
6.7. Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на стінах.
Методист художньої культури та
образотворчого мистецтва ІППОЧО
В. Г. Спіжавка